CC BY
17
Харьков-Екатеринослав: Изд-во Всеукраиского гос. изд-ва, 1922. - 187с.
10. Сыродоева О.Н. Акционерное право США и России (сравнительный анализ) / О. Н. Сыродоева. — М. : Издательство «Спарк», 1996. — 112 с.
11. Франчук В.1. Теоретичн засади корпоративно! безпеки / В.1. Франчук // Актуальн проблеми еконо-мiки. - 2009. - № 7. - С.161-167.
References
1. Glus' N. S. (2000), Konponaciya ta korporaty'vne pravo: ponyattya, osnovni oznaky' ta osobly'vosti zaxy'stu [Corporation and corporate law: concept, main features and features of protection]. Abstract of candi-date's thesis. Kyiv: Derzhavnyi ekonomiko-tekhnolohichnyi universytet transport [in Ukrainian].
2. Gol'cberg M. A. (1992), Akcionernye tovarishhestva. Operacii s cennymi bumagami. Fondovaja birzha [Joint-stock companies Securities Transactions. Stock Exchange]. Kyyiv, [in Ukrainian].
3. Gospodars'ky'j kodeks Ukrayiny' vid 16.01.2003 r. / URL : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/436-15.
4. Kuznyetsova, M. S. (2017), Diyal'nist' sub"yektiv hospodaryuvannya [Activity of economic entities], Konsul'tant, Kyyiv, [in Ukrainian]
5. Dovgan' L. Ye., Pastuxova V. V., Savchuk L. M. (2007), Korporaty'vne upravlinnya [Corporative management]. Kondor, Kyyiv, [in Ukrainian].
6. Kravchuk P.Ya. (2005), Sutnist' ta peredumovy' vy'ny'knennya ponyattya korporaty'vnoyi bezpeky' pidpry'yemstva [The essence and prerequisites for the emergence of the concept of enterprise corporate security]. Naukovy'j visny'k Voly'ns'kogo derzh. un-tu im. Lesi Ukrayinky'. 2005, Vol. 1: 165-170 [in Ukrainian].
7. Shtanhreta, A. M. (201 7), Oblikovo-analitychne zabezpechennya upravlinnya ekonomichnoyu bezpekoyu pidpryyemstva [Accounting and analytical support for managing the economic security of the enterprise]. Ukr. akad. drukarstva, L'viv, [in Ukrainian].
8. Rudkovs'ky'j O. V. (2013), Formuvannya funkcij upravlinnya korporaty'vnoyi bezpeky' [Formation of corporate security management functions]. Social'no-ekonomichny'j rozvy'tok regioniv i konteksti mizhnarodnoyi integraciyi. 2013, Vol. 12(1): 141-146 [in Ukrainian].
9. Sal'violi G. (1922), Kapitalizm v antichnom mire: Jetjud po istorii hozjajstvennogo bytam [Capitalism in the ancient world: Study on the history of economic life]. Izd-vo Vseukraiskogo gos. izd-va, Har'kov-Ekaterinoslav, [in Ukrainian].
10. Syrodoeva O.N. (1996), Akcionernoe pravo SShA i Rossii (sravnitel'nyj analiz) [Stock law of the United States and Russia (comparative analysis)]. Izdatel'stvo «Spark», Moskva, Rossijskaja Federacija [in Russian].
11. Franchuk V. I. (2009), Teorety'chni zasady' korporaty'vnoyi bezpeky' [Theoretical foundations of corporate security]. Aktual'ni problemy' ekonomiky. 2009, Vol. 7: 161-167 [in Ukrainian].
Даш про автора Шира Тарас Богданович,
к. е. н. доцент кафедри фЫансово-еконо1УлчноТ безпеки, облку i оподаткування, УкраТ'нська акаде|уля дру-карства e-mail: taras.sh13@gmail.com
Данные об авторе Шира Тарас Богданович,
к. э. н. доцент кафедры финансово-экономической безопасности, учета и налогообложения, Украинская академия книгопечатания e-mail: taras.sh13@gmail.com
Data about author
Taras Shira,
PhD in еconomics, associate professor, Ukrainian Academy of Printing, Lviv e-mail: taras.sh13@gmail.com
УДК 343.9.018.3 DOI: 10.5281/zenodo.2537295
ТКАЧЕНКО О.М.
Вштимшсть тдприсмства - одна з детермшант формування його безпеки
Загальноприйнятним е визначення, що станом безпеки будь-якого суб'екта визнаеться такий його стан, коли йому не загрожуе небезпека. Оскльки економ1чн1 в'щносини, в яких функцюнуе господарюючий суб'ект, врегульовано за допомогою правових норм, то ми можемо стверджувати, що одн1ею ¡з форм економ1чно'[ небезпеки е економ1чн1 правопорушення або правопорушення в сфер1 економки.
64 Формування ринкових вщносин в УкраУж №11 (210)/2018
© ТКАЧЕНКО ОМ, 2018
Чткого визначення деф1н1цИ' економ1чних правопорушень не м'1стить Hi адм1нютративна, Hi кри-мнальна галуз'1 права. Однак, ми можемо визначити економiчне правопорушення як форму вияв-лення економiчноï небезпеки, що загрожуе нормальному функцонуванню, досягненню цлей роз-витку та додатковим витратам суб'екта економiчноï д'1яльност'1.
Як правило, економiчнi правопорушення мають щлеспрямований та антропогенний характер. Це дае п'щстави стверджувати, що бтьшють з них проявляються в формi прямого та непрямого умислу. Тобто правопорушення в сфер економки це усв'щомлена д/я певного суб'екту, що сталася внаслдок певних суб'ективних причин та поеднання певних обставин, що утворюють ситуацю зд1йснення mai дц
Досл'щжуючи будь-яке правопорушення потр'бно вивчати та анал'зувати вс'1 обставини, як при-звели до його скоення, в т.ч. i повед^нку потерплого. Крим'/нолопя допускае наявнсть такоïпове-д)нки потерплого, яка може значно впливати на ситуац'1ю, що передуе скоенню правопорушення або полегшувати його скоення (вктимна повед1нка). При цьому роль потерплого (жертви) часто полягае або у створенн небезпеки, або в нездатност уникнути ïi там, де вона об'ективно була за-поб'1жна. Тому, як не дивно, повед^нка потерЫлого (жертви) може нести в соб'1 посилку до вчинення протиправно/ дИ' по в'щношенню до неï.
Ключовi слова: в'ктимн'ють, вктимна поведiнка, потерплий, жертва, економiчнi правопору-шення, безпека.
ТКАЧЕНКО ОН.
Виктимность предприятия - одна из детерминант формирования его безопасности
Общепринятым есть определение, что безопасностью любого субъекта является такое состояние, когда ему не грозит опасность. Поскольку экономические отношения, в которых функционирует хозяйствующий субъект, урегулированы с помощью правовых норм, то мы можем утверждать, что одной из форм экономической опасности являются экономические правонарушения или правонарушения в сфере экономики.
Четкого определения дефиниции экономических правонарушений не содержит ни административная, ни уголовная отрасли права. Однако, мы можем определить экономическое правонарушение как форму выявления экономической опасности, угрожающей нормальному функционированию, достижению целей развития и дополнительным затратам субъекта экономической деятельности.
Как правило, экономические правонарушения имеют целенаправленный и антропогенный характер. Это дает основания утверждать, что большинство из них проявляются в форме прямого и косвенного умысла. То есть правонарушения в сфере экономики это осознанное действие определенного субъекта, произошедшее вследствие определенных субъективных причин и сочетание определенных обстоятельств, образующих ситуацию осуществления этого действия.
Исследуя любое правонарушение нужно изучать и анализировать все обстоятельства, которые привели к его совершению, в т.ч. и поведение потерпевшего. Криминология допускает наличие такого поведения потерпевшего, которое может значительно повлиять на ситуацию, предшествующего совершению правонарушения или даже облегчать его совершение (виктимологическое поведение). При этом роль потерпевшего (жертвы) часто заключается либо в создании опасности, либо в неспособности избежать ее. Поэтому, как ни странно, поведение потерпевшего (жертвы) может нести в себе посылку к совершению противоправного действия по отношению к нему.
Ключевые слова: виктимность, виктимологическое поведение, потерпевший, жертва, экономические правонарушения, безопасность, юридические лица.
TKACHENKO O.M.
Victimity of the enterprise is one of the determinants of its security
It is generally accepted that the state of safety of any entity is recognized as such in a state when it is not endangered. Since economic relations, in which the economic entity operates, is regulated by
Формування ринкових вщносин в УкраУж №11 (210)/2018 65
legal norms, we can state that one of the forms of economic danger is economic offenses or economic offenses.
A clear definition of the definition of economic offenses does not contain either the administrative or criminal field of law. However, we can identify an economic offense as a form of identifying an economic threat that threatens its proper functioning, achievement of development goals and additional expenses of the subject of economic activity.
As a rule, economic offenses are purposeful and anthropogenic. This suggests that most of them are manifested in the form of direct and indirect intent. That is, an offense in the sphere of the economy is a deliberate action of a certain subject, which occurred as a result of certain subjective reasons and the combination of certain circumstances that form the situation of the implementation of this action.
When investigating any offense, it is necessary to study and analyze all the circumstances that led to its commission, including and the behavior of the victim. Criminology admits the existence of such behavior of the victim, which can significantly affect the situation precedes the commission of the offense or facilitate his commission (victim behavior). At the same time, the role of the victim (victim) is often either in creating danger, or in the inability to escape it where it was objectively prevented. Therefore, strangely enough, the behavior of the victim (the victim) can carry a parcel to commit an unlawful act in relation to it.
Key words: victimity, victim behavior, victim, economic offenses, safety.
Постановка проблеми. Радянська та трива-лий час в^чизняна кримЫолопя не розгляда-ла юридичних oci6 як потерптих в правопору-шеннях. Через це залишалося не дослщжуваним явище вiктимiзацм щодо юридичних оЫб. Вщпо-вщы до^дження стосувалися лише фiзичних оЫб та особливостей Тх статусу.
Разом з тим, не вивченим е детермЫуюче зна-чення вктимност та вктимноТ поведЫки пщпри-емств та оргаызацм в механiзмi формування Тх економiчноТ безпеки.
Не зважаючи на iснуючi наробки з даноТ тем^ недостатньо вивченими залишаються проблематика вктимност саме юридичних оЫб, аналiз Тх вктимноТ поведЫки в економiчних правопору-шеннях, а також проблематика вктимолопчноТ профтактики.
Анал'1з останшх досл'!джень i публi-кацй. Певн аспекти проблеми вктимнос-т та питань пов'язаних iз визначенням вктим-ноТ поведЫки, у св^ час розглядалися вщомими украТнськими та зарубiжними вченими-кримг налiстами, кримiнологами, фахiвцями в галу-зi психологи. Вагомий внесок зроблено такими науковцями як В.В. Вандишев, В.М. ДрьомЫ, В.В. ГолЫа, 1.М. Даньшин, О.М. Джужа, А.П. За-калюк, О.Г. Кальман, О.М. Костенко, О.М. Лит-вак, В.С. МЫська, В.1. Полубинський, Д.В. Рiв-ман, В.Я.Рибальська, В.В. Сташис, В.О. Туляков, Л.В.Франк, В.6. Христенко, а такж У. Хелльман, Г. фон Хен^г, Дж. Ф. Шел^ Г. Шнайдер та Ы.
Мета статГ:i. Вважаемо за необхщне зробити доcлiджeння вiктимноcтi юридичних oci6 в сучас-них умовах, IT особливостей, визначити фактори ff формування, запропонувати можливi пропозицм щодо ff змiцнeння та визначити основнi напрями вктимолопчноТ профiлактики.
Виклад основного мате^алу. Вктимолопч-ний напрям, як пщгалузь кримЫологм, сформу-вався в США в 1960-1970 рр. Його змют по-лягае у вивчeннi того, що саме зробила жертва, щоб спровокувати скоення злочину, i що вона не зробила, щоб його запоб^ти. Дiя (або бeздiяль-нють) жертви вiдноситься до обставин, що спри-яе (або нi) досягненню злочинного результату нападником.
В науц вктимологм прийнято розглядати вктим-нiсть та вктимну повeдiнку жертви кримЫаль-них злочиыв. Однак, поняття «жертва» не розкри-то в украТнському законодавствi нi Кримiнальним, нi Кримiнально-процeсуальним кодексами Укра-Тни. Вiтчизняна кримiнологiя ототожнюе поняття «жертви» та поняття «потерптого», тобто особи, якiй правопорушенням заподiяно моральну, фг зичну або майнову шкоду. Тому надал^ до^джу-ючи обстави вчинення правопорушення в сфeрi економки, ми вважаемо за необхщне до^джува-ти вiктимну повeдiнку саме потерптоТ особи.
Вперше тeрмiн «потерптий» був закрiплeний у Статутi кримЫального судочинства у 1864 р. АдмУстративне законодавство за часiв СРСР лише у 1980 р. закртило процесуальний ста-
66 Формування ринкових вщносин в УкраУж №11 (210)/2018
тyc оcоби, яга потepпiлa вiд пpaвопоpyшeння, нe pозкpивaючи пpи цьому його змicтy.
B cyчacномy зaконодaвcтвi cтaтyc потepпiлого визнaчeний cтaттeю 55 КПК Укpaïни тa cтaттeю 269 КУпАП. Bизнaчeння е aнaлогiчними зa винят-ком гaлyзeвоï пpинaлeжноcтi пpaвопоpyшeння: aд-мiнicтpaтивнe чи фим^льний злочин. Üтжe, y вщ-повiдноcтi до чинного зaконодaвcтвa, потepпiлим визнa8тьcя оcобa, якiй aдмiнicтpaтивним (фимг нaльним) пpaвопоpyшeнням зaподiяно моpaльнy, фiзичнy aбо мaйновy шкоду. [1, ст. 55; 2 cт. 269]
^м того, cт. 55 КПК Укpaïни визнa8 (чо-го нe було пepeдбaчeно в КПК 1960-го pокy), що потepпiлою оcобою можe бути тaкож визнa-нa i юpидичнa оcобa, якi зaвдaно мaйновоï шко-ди. У вiдповiдноcтi до КПК Укpaïни 1960-го pокy, юpидичнa оcобa моглa виcтyпaти лишe y якоcтi цивiльного позивaчa.
B yкpaïнcькомy пpaвовомy полi в eкономiчнi пpa-вовщно^ни гоcподapювaння тa пiдпpи8мництвa можуть вcтyпaти лишe юpидичнi оcоби тa близью до нт зa cвоïм cтaтycом фiзичнi оcоби-пiдпpиeм-цi. Тому визнaння потepпiлим юpидичноï оcоби е до-cить aктyaльним тa нaгaльним пт^нням, оpieнто-вaним нa cyчacнi peaлiï eкономiчного життя кpaïни.
Cлiд зaзнaчити, що вiтчизнянa (нa вiдмiнy вщ зaxiдноï) кpимiнологiя допycкae pобити ви^овки пpо обвинyвaльний xapaктep дiй чи бeздiяльноcтi потepпiлого. Пpи цьому pобитьcя aкцeнт нa мож-ливi лeгковaжнicть тa caмовпeвнeнicть, aбо нe-нaлeжнy повeдiнкy caмиx потepпiлиx в eкономiч-ниx пpaвопоpyшeнняx.
B тaкомy paзi ми можeмо cтвepджyвaти пpо вктимнють тa вiктимнy повeдiнкy потepпiлиx в eкономiчниx пpaвопоpyшeнняx, що iнодi CTae головною пpичиною cко8ння пpотипpaвниx дiй з боку пpaвопоpyшникiв. А отльки, як ми вжe з'яcyвaли, потepпiлим можe бути визнaнa i юpи-дичнa оcобa, то мae мicцe бути i вiктимнicть юpи-дично'1' оcоби, що нapaзi е доcить aктyaльним i нe доcтaтньоï доcлiджeним питaнням.
Пiд вiктимнicтю юpидичноï оcоби (пiдпpи8м-cтвa, оpгaнiзaцiï, компaнiï тощо) ми pозyмie-мо влacтивicть (можливicть тa cxильнicть) тa-ко1' оcоби бути жepтвою icнyючиx зaгpоз, a тaкож нeможливicть пpотиcтояти цим зaгpозaм в мaй-бутньому чepeз нaявнicть piзного pодy фaктоpiв.
Biктимнicть фiзичниx оciб визнaчa8тьcя бeз-лiччю фaктоpiв, оcновними cepeд якиx е пcиxо-фiзичнi тa cоцiaльнi фaктоpи [3, cт. 25].
Üднaк, дeтepмiнaнтaми вiктимноcтi юpидичниx оciб, нa нaшy думку, е eкономiчнi, cоцiaльнi, пpaвовi, коpпоpaтивнi тa оpгaнiзaцiйнi фaктоpи. ^явнють зaзнaчeниx фaктоpiв обyмовлю8тьcя cфepaми дг яльноcтi юpидичниx оciб, оcобливicтю здiйcнeн-ня пiдпpиeмницькоï дiяльноcтi, пpaвовим полeм фyнкцiонyвaння cyб'eктiв гоcподapювaння тощо.
Haжaль, в cyчacниx eкономiчномy полi пiдпpи-8мcтвa пpиймaють cпpоби обiйти зaкон з мeтою отpимaння бiльшого доxодy aбо мiнiмiзaцiï го^о-дapcькиx pизикiв. Пpи цьому нaвмиcно вчиняють-cя дй, якi поcлaблюють пpaвовy бeзпeкy тa ство-pюють додaтковi умови фоpмyвaння вiктимноcтi тaкиx оciб пщ впливом пpaвовиx фaктоpiв (нaпpи-ктад, пpиxовyвaння пeвниx видiв дiяльноcтi, нa якi нe отpимaнi дозволи, коpyпцiя тa xaбapництво).
Taкож одним з фaктоpiв, що визнaчaють вг ктимнють пiдпpиeмcтвa е зaнaдто низький aбо нeдоcтaтнiй piвeнь пpaвоcвiдомоcтi тa пpaвовоï кyльтypи зacновникiв, «пepшиx оciб» aбо нaвiть пepcонaлy пiдпpи8мcтвa. Biдcyтнicть в штaтi rc^c-тa, aбо низький piвeнь його компeтeнцiï pобить пщ-пpи8мcтво вкpaй ypaзливим i cтвоpюe пepcпeкти-ву для вчинeння щодо нього злочинниx дiй.
Ha нaшy точку зоpy, визнaчaльними для фоpмy-вaння вiктимноcтiь пiдпpи8мcтвa е тaкож i оpгa-нiзaцiйнi фaктоpи, до якиx в пepшy чepгy потpiбно вiднecти помилковий вибip оpгaнiзaцiйно-пpaво-во( фоpми вeдeння бiзнecy, нeдоcконaлicть зacно-вницькиx докyмeнтiв, нeвдaлa побyдовa вн^ш-ньо( cтpyктypи пiдпpи8мcтвa aбо повнe знexтyвaння юpидичниx вимог до вeдeння бiзнecy в Укpaïнi.
Пepepaxовaнi фaктоpи вiктимноcтi мaють вну-тpiшнiй xapa^ep щодо пeвного пiдпpиeмcтвa aбо оpгaнiзaцiï. Тобто виникaють вони вcepeдинi пщ-пpи8мcтвa, е aбо можуть бути пepeдбaчyвaними i пiддaютьcя впливу з боку поcaдовиx оciб дaно-го пiдпpиeмcтвa. У вiдповiдноcтi до мюця ïx ви-никнeння ми визнaчили ïx як внyтpiшнi фaктоpи вiктимноcтi i вiднecли до ниx, в пepшy чepгy, нa-вмиcнi, ycвiдомлeнi дГ( окpeмиx поcaдовиx оciб пiдпpиeмcтвa, що пpизводять до фоpмyвaння вг ктимноcтi циx пiдпpи8мcтв.
Пpотe, нe можнa знeвaжaти той фaкт, що поpяд iз внyтpiшнiми фaктоpaми вктимност^ icнyють i iншi дeтepмiнaнти, яю мaють вплив нa дiяль-нють пiдпpиeмcтвa ззовнi, i нa яю пiдпpи8мcтво нe в змозi вплинути (зовнiшнi фaктоpи вiктим-ноcтi). Якщо внyтpiшнi фaктоpи пояcнюютьcя по-точною дiяльнicтю i повиннi бути мiнiмiзовaнi тa
Формування ринкових вiднocин в Укра'|'ж №11 (210)/2018 67
ycyнeнi зacновникaми вщ caмого почaткy оpгaнi-зaцií' бiзнecy, то зовнiшнi фaктоpи можуть вини-кaти в пpоцeci фyнкцiонyвaння пiдпpиeмcтвa. Як пpaвило, пiдпpи8мcтвa нe мaють впливу нa поя-ву чи змЫу зовнiшнix фaктоpiв, що пpизводять до поcлaблeння вiктимноcтi гоcподapюючиx cyбeк-тiв (змiни подaткового чи гоcподapcького зaко-нодaвcтвa, жоpcткa кpeдитнa полiтикa дepжaви, icнyвaння «тЫьово(» eкономiки).
Узaгaльнюючи внyтpiшнi тa зовнiшнi дeтepмi-нaнти, ми можeмо видiлити нacтyпнi нaйбiльш pозповcюджeнi фaктоpи, що фоpмyють вктим-нicть юpидичноí' оcоби:
- нeлeгiтимнe офоpмлeння пpaв влacноcтi;
- фaльcифiкaцiя дaниx, що вноcятьcя в 6ДPПО;
- поpyшeння пpaвил eкономiчноí' конкypeнцií';
- нaявнicть нeзaконниx фоpм тa видiв дiяльноcтi
- коpyпцiйнa cклaдовa в дiяx тaкоí' оcоби;
- вдоутнють eлeмeнтapниx зacобiв зaxиcтy;
- нeдоcконaлa кaдpовa тa коpпоpaтивнa полг тикa пiдпpи8мcтвa;
- вiдcyтнicть cиcтeми контpолю зa cпiвpобiтни-кaми;
- вiдcyтнicть пpозоpоcтi вcepeдинi пiдпpи8мcтвa;
- низький piвeнь пpaвоcвiдомоcтi тa пpaвовоí' кyльтypи зacновникiв тa пpaцiвникiв пiдпpиeмcтвa;
- нeдоcконaлий бyxгaлтepcький облiк;
- нeдобpоcовicнa дepжaвнa pe8cтpaцiя пiдпpи-eмcтвa;
- лeгковaжнicть в yклaдaннi договоpiв тa iншиx пpaвочинiв;
- cxильнicть кepiвництвa до здiйcнeння нeзaкон-ниx гоcподapcькиx i фiнaнcовиx опepaцiй тощо.
Зpозyмiло, що кожнa юpидичнa оcобa, ycвi-домлюючи нaявнicть y ceбe пepepaxовaнi тa iншi фaктоpи пpaвового тa оpгaнiзaцiйно-yпpaвлiн-cького xapaктepy, повиннa почaти pоботy з ви-явлeння обcтaвин, якi можуть пepeтвоpити його в жepтвy дeлiктниx дiй пpaвопоpyшникa.
Bиявлeнi влacтивоcтi вiктимноcтi юpидичноï о^би повиннi визнaчaти cиcтeмний пiдxiд до фоpмyвaння комплeкcy зaxодiв пpофiлaктики вг ктимноcтi юpидичниx оciб, пiд якою ми pозyмye-мо cиcтeмy пpaвовиx тa оpгaнiзaцiйниx зacобiв виявлeння, нeдопyщeння, ycyнeння тa нeйтpaлi-зaцiю можливиx пpичин пepeтвоpeння в потepпi-лого (жepтвy) пpaвопоpyшeння.
Зaзвичaй, юpидичнi о^би, що cтaли потepпi-лими в нeпpaвомipниx eкономiчниx вiдноcинax, починaють зacтоcовyвaти пpофiлaктичнi зacоби
лишe пicля того як пpaвопоpyшники ^оши cвоï пpотипpaвнi ди.
Ücновними зaxодaми пpофiлaктики вктимно^ тi юpидичниx оciб ми вбaчaeмо:
- aбcолютнe дотpимaння вcix юpидичниx вимог щодо cтвоpeння, peeCTpa^f тa фyнкцiонyвaння юpидичноí' оcоби;
- пpиcкiпливий пiдбip кaндидaтiв нa поcaдy cпeцiaлicтiв юpидичного вiддiлy;
- дотpимaння в^ бeз винятку вимог зaконо-дaвcтвa в cфepi peгyлювaння тpyдовиx пpaвовiд-ноcин;
- лiквiдaцiя можливиx пpичин коpпоpaтивниx конфлiктiв;
- змiцнeння довipи як мiж зacновникaми, тaк i мiж пpaцiвникaми пiдпpи8мcтвa;
- пiдвищeння пpaвоcвiдомоcтi тa пpaвовоï кyльтypи пpaцiвникiв;
- доcконaлий юpидичний cyпpовiд yклaдaння договоpiв тa iншиx пpaвочинiв;
- пiдвищeння пpозоpоcтi в cфepi eкономiчноí' дiяльноcтi тощо.
Зpозyмiло, що peaлiзaцiя пepepaxовaниx зaxо-дiв пpофiлaктики вiктимноcтi нe в змозi подолa-ти в^ обcтaвини, що cтaють пpичинaми cко8ння eкономiчниx пpaвопоpyшeнь. Пpотe, ïx пpaвиль-нe i cиcтeмaтичнe зacтоcyвaння можe зpобити icтотний вплив нa ycyнeння дeякиx з ниx, що нa-дacть знaчний попepeджyвaльний вплив тa змщ-нить cтaн бeзпeки пiдпpи8мcтвa.
Висновки
Доcить чacто cyб'eкти гоcподapювaння cвоí'ми дiями тa/aбо бeздiяльнicтю пpизводять до по-pyшeння ноpм зaконодaвcтвa, гоcподapювaння, eтичниx тa ноpм вeдeння бiзнecy. Taким чином caмi cyб'8кти е пpичиною поcлaблeння ïx ^CTe-ми бeзпeки, понeceниx збитюв тa втpaти pинковиx позицiй. ^му для вiдчyття бeзпeки тa зaxищeноcтi е доcить вaжливим доcлiджeння вiктимноcтi пщ-пpиeмcтв тa зacтоcyвaння зaxодiв ïï пpофiлaктики.
У cтaттi доcлiджyeтьcя вiктимнicть, як влacти-вicть юpидичноï оcоби бути потepпiлим в eконо-мiчниx пpaвопоpyшeнняx. Доcлiджyютьcя фaк-TOprn тa дeтepмiнaнти, що фоpмyють вктимнють юpидичноí' оcоби. Ücобливий aкцeнт pобитьcя нa pозмeжyвaннi внyтpiшнix тa зовнiшнix фaктоpax вiктимноcтi юpидичниx оciб в cфepi гоcподapю-вaння. Зpоблeнi ви^овки щодо змiцнeння вiктим-ноcтi чepeз викоpиcтaння зaxодiв ïï пpофiлaктики.
68 Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в yKpaÏrn №11 (210)/2018
Список використаних джерел
1. Верховна Рада УкраТни, КримЫально проце-суальний кодекс УкраТни. Режим доступу: http:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 (станом на 10.11.2018).
2. Верховна Рада УкраТни, Кодекс УкраТни про адмЬ нiстративнi правопорушення. Режим доступу: http:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731 -10 (станом на 10.11.2018).
3. Вктимолопя : навч. посiб. / В. В. ГолЫа, Б. М. Го-ловкiн, М. Ю. Валуйська та Ы.; за ред. В. В. ГолЫи i Б. М. Головина. - Харкiв: Право, 2017. - 308 с.
References
1. The Verkhovna Rada of Ukraine, Criminal Procedure Code of Ukraine, available at: http://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/4651-17 (Accessed 10.11.2018).
2. The Verkhovna Rada of Ukraine, Code of Ukraine on Administrative Offenses, available at: http://zakon.rada. gov.ua/laws/show/80731-10 (Accessed 10.11.2018).
3. Golina, V.V., Golovkin, B.M., Valuiska, M.U. and others Viktymologia [Victimology], Pravo, Kharkiv, Ukraine.
Даш про автора Ткаченко Ольга Миколаюна,
к.е.н., доцент, Нацюнального уыверситету харчових технолопй e-mail:1444563@ukr.net
Данные об авторе Ткаченко Ольга Николаевна,
к.э.н., доцент, Национального университета пищевых технологий e-mail:1444563@ukr.net
Data about author Olga Tkachenko,
Ph.D., associate professor, National University of Food Technologies e-mail:1444563@ukr.net
DOI: 10.5281/zenodo.2537303 ШЕВЧЕНКО А.В., ВЛЕНСЬКИЙ О.Р, ПУСТОВОЙТ Л.С.
Роль маркетинговоУ стратеги в дiяльностi вггчизняних тдприемств
Предмет до^дження - методи та п'едходи до оценки впливу маркетинговое стратеги на еконо-м'ечний розвиток в'етчизняних п'едприемств.
Мета CTairi - проанал'езувати та визначити роль маркетинговое стратеги у функцеонуванн'е п'ед-приемств за сучасних умов господарювання та описати посл'едовн'есть процесу формування маркетинговой' стратеги на п'едприемств'е.
Методолопя проведення роботи - положення теори маркетингу та маркетинговое деяльност'е п'едприемства, проблеми формування маркетингових стратегй сучасних п'едприемств, а також пи-тання 1'х реал'езаци.
Результати роботи - задля забезпечення успешное деяльност'е пщприемства, обгрунтовано не-обхедн'есть розробки довгострокового плану дей, спрямованого на досягнення мёси орган'езаци з ор'е-ентацеею на ринков'е потреби й врахування ринку як основного чинника зовншнього середовища. Визначено сутн'есть поняття «маркетингова стратег'ея» та описано посл'едовн'есть процесу формування маркетинговое' стратеги на п'едприемств'е.
Висновки - маркетингова стратег'ея це один з енструмент'ев маркетингу, що мае бути спрямова-ний на досягнення маркетингових целей за допомогою порёвняння сильних i слабких сторён вну-тршнього середовища з можливостями та загрозами ринку. Вдало обрана й ефективно реал'езо-вана стратег'ея не т'ельки дае змогу п'едприемству досягти конкурентних переваг, а й задовольнити потреби споживача. Тобто маркетингова стратег'ея виконуе важливу як економ'ечну роль у деяльност'е будь-якого суб'екта господарювання, так i соцеальну.
Ключов-! слова: внутршне та зовншне середовище, комплекс маркетингу, маркетинг, марке-тинговий план, маркетингов'е рёшення, маркетингова стратег'ея.
© ШЕВЧЕНКО А.В., ВЛЕНСЬКИЙ О.Р, ПУСТОВОЙТ Л.С, 2018
Формування ринкових вщносин в УкраУж №11 (210)/2018 69
