CC BY
25
© Коваль М. I.
УДК 616.-002-099:615.212-06:616.15-018.54:547.915-085]-092.9-053 Коваль М. I.
В1КОВ1 ОСОБЛИВОСТ1 ЗМ1Н ВМ1СТУ О-Э I О-б ПНЖК У ПЛАЗМ1 КРОВ1 ЩУР1В ПРИ ШТОКСИКАЦП ПАРАЦЕТАМОЛОМ
Тернопiльський державний медичний ушверситет iменi I. Я. Горбачевського (м. Тернопiль)
коуа! maria@ukr.net
Дана робота виконана в межах НДР «Фармако-економнчне обфунтування створення, отримання, розробки субстанцм лiкарських речовин i лiкарських засобiв на основi продукпв хiмiчного синтезу й бю-лопчно активних речовин рослинного походження, 1х стандартизацiя та фармакологiчне вивчення» № держ. реeстрацiI 0111Ш03756 (2011 - 2014)
Вступ. Закономiрностi розвитку лтщного дисбалансу у органiзмi тварин i людини значною мiрою залежать вщ чинника i швидкостi формування та переб^ патологiчного процесу [1]. Встановлено, що отруення лабораторних тварин парацетамолом супроводжуеться швидкими i суттевими розладами кiлькiсних характеристик лiпiдного складу мембран гепатоци^в, що може бути пов'язано iз посилен-ням штенсивност процесiв ПОЛ, а це, в свою чергу, призводить до розвитку мембранопати [3] через модифка^ю мембранних лтщв, особливо пол^ ненасичених жирних кислот (ПНЖК) [2]. Токсична дiя парацетамолу зумовлена Ытенсифка^ею окис-нення ПНЖК дiею похiдноI речовини метаболiзму парацетамолу - N-ацетил-р-бензохiнонiмiну [11]. Внаслщок цього послаблюються рiдиннi властивос-т i потенцiал мембран, збiльшуеться 1х проникнiсть для рiзних iонiв. Гепатотоксичнiсть парацетамолу також залежить i вщ вiку тварин: новонародженi та молодi можуть виявляти як вiдносну стмкють до не-крозогенного впливу препарату внаслщок низько! активностi цитохрому Р-450, так i пiдвищену чутли-вють через недостатнi ресурси глутатiону [18]. Вщо-мо, що жирнi кислоти е субстратами, як iндукують цитохром Р 450 [19]. При цьому субстрати лтщно! пероксидацп призводять до збтьшення продукцiI запальних цитокiнiв купферiвськими клiтинами (ак-тивнi форми О2, ейкозанощи, N0, СО, ФНО-а, 11_-1р та iн.), що супроводжуеться розвитком запален-ня, порушенням функцiональноI активной печiнки i апоптозом гепатоцитiв.
Терапевтичне обфунтування застосування омега-3 ПНЖК пов'язане з мехаызмом ¡хнього впливу на стан системи ейкозанощв [15]. Слщ за-значити, що омега-3 ПНЖК е попередниками пе-реважно ейкозанощв та iнших бiологiчно активних речовин, яю володiють з протизапальною дiею [20]. Метаболiзм ПНЖК родин ш-3 i ш-6 тiсно пов'язаний мiж собою: цi ПНЖК проявляють конкурентну дiю в органiзмi тварин [16].
ЗмЫи жирнокислотного спектру лiпiдiв печЫки у дорослих тварин при моделюванн прискореного
старiння мають, ймовiрно, адаптивно-компенсатор-ний характер, тодi як виявлен змiни жирнокислотного складу лтщв у старих щурiв мають деструктив-ний, руйнiвний характер. Показано, що у тканинах старих щурiв знижуеться вiдсотковий вмiст ПНЖК i зростае вмют НЖК та ХЛ [13].
Дослщження жирнокислотного складу лiпiдiв кровi й тканин у процесi розвитку е актуальним за-вданням, враховуючи значимють лiпiдних порушень у патогенезi багатьох захворювань, у тому чи^ за-хворювань печiнки - основного органу метаболiзму лiпiдiв [13,16,19]. З Ышого боку, на даний час вели-ку роль як цитопротектори вiдiграють ПНЖК родини Ш-3 у складi лiкарських препаратiв та бюлопчно активних добавок (БАД). Пiд час попередых до-слiджень розроблено i запатентовано ефектив-ний спосiб [9] застосування ПНЖК у складi БАД «Альфа+омега» [8] для корекцiI показниюв лiпiдного обмiну, ПОЛ та активной ферментiв антиоксидант-ного захисту при парацетамоловому гепатит (ПГ) в експеримент [10], проте не були врахован вiковi особливостi такого впливу.
Мета досл1дження. Виходячи iз сказаного вище, метою даного дослiдження було вивчення особливостей змЫ вмiсту ПНЖК родин ш-3 i ш-6 за-гальних лтщв плазми кровi 1-, 6- та 12-мюячних бiлих щурiв-самцiв при парацетамоловому ураженн печiнки та корекци цих змiн БАД «Альфа+омега».
Об'ект I методи досл1дження
Дослiдження проведен вiдповiдно до принципiв бiоетики, законодавчих норм та положень «бвро-пейсько! конвенцiI про захист хребетних тварин, що використовуються для дослщних та наукових цтей» (Стразбург, 1986) i «Загальних етичних принципiв експериментiв на тваринах», ухвалених Першим На-цюнальним конгресом з бiоетики (Ки!в, 2001).
Експериментальн дослiдження проведено на 1-, 6- та 12-мюячних безпородних щурах-самцях, яких утримували на стандартному, збалансова-ному за основними елементами живлення, рацю-нi вiварiю. Методом рандомiзацiI щурiв роздiлили на 3 групи кожного вкового перiоду по 6 тварин у кожнм групi: 1-ша група - iнтактнi тварини; 2-га -контрольнi тварини, яким моделювали гострий ПГ; 3-тя -тварини з ПГ, яким вводили перорально БАД «Альфа+омега» 14 дыв пюля моделювання ПГ. ПГ моделювали шляхом внутршньошлункового вве-дення парацетамолу щурам за допомогою зонда в дозi 1250 мг/кг (0,5 _050) у виглядi суспензiI в 2%
розчин крохмального гелю 1 раз на добу протягом 2 дiб [4]. БАД «Альфа+омега» вводили внутршньош-лунково за допомогою зонда з розрахунку 0,5 мл/кг маси тта. В останнм день дослiду щурiв декапггу-вали пщ тiопенталовим наркозом i брали для досл^ джень зразки кровг Плазму кровi отримували шляхом центрифугування цiльноI кровi. Лiпiди з плазми кровi екстрагували сумiшшю хлороформ-метанолу у стввщношены 2:1 за методом Фолча [17]. Метилю-вання жирних кислот проводили метилатом натрт за юмнатно! температури з наступним пщкисленням сiрчаною кислотою i продовженням метилювання за температури 70°С [14]. Жирнокислотний склад визначали методом газорщинно! хроматографп на газовому хроматографi Hewlett Packard HP-6890 з полум'яно-юызацмним детектором, обладнано-му капiлярною колонкою SP-2380 довжиною 100м (Supelco). Програмували температуру термостата колонок вщ 40 до 260°С. Температура дозатора -280°С. Температура детектора - 290°С. Газ-носм -гелiй. Для iдентифiкацiI хроматографiчних пiкiв та обрахунку хроматограм застосовували стандарти метилових ефiрiв жирних кислот (Supelco). Ус до-слiди на щурах проводили згщно з Правилами вико-ристання лабораторних експериментальних тварин [7]. Одержан експериментальнi данi опрацьовували статистично iз використанням коефiцieнта Стью-дента за стандартною методикою [6].
Результати дослщжень та Ух обговорення. В результатi проведених експериментальних досл^ джень встановлено якiсний i ктькюний жирнокислотний склад лiпiдiв плазми кровi бiлих щурiв рiзно-го вку. У дослiджуваних зразках плазми кровi було видiлено та щентифковано понад 40 жирних кислот, але до уваги були взят т, вiдносний вмiст який пере-вищував 0,5%. В данiй роботi представлен результати щодо змiн вмюту лише основних ПНЖК родин
Таблиця.
Сумарний вм1ст i сп1вв1дношення ш-б/ш-З ПНЖК у плазмi кровi бших щурiв рiзного вiку при штоксикацм парацетамолом та корекцм (%, M±m, n—б)
1-м1сячш
ПНЖК ш-6 36,1±1,0 33,4±1,0* 35,4±1,0
ПНЖК ш-3 13,4±0,5 6,1±0,4* 10,9±0,5*#
ш- 6/ш-3 2,7 5,5* 3,2#
б-м1сячн1
НЖК 37,6±0,9 44,4±1,2* 38,2±1,0#
ПНЖК ш-6 35,4±1,0 33,7±0,9 35,1±0,9
ПНЖК ш-3 9,7±0,4 3,4±0,3* 8,2±0,4#
ш- 6/ш-3 3,6 9,9* 4,3#
12-м1сячн1
ПНЖК ш-6 36,3±1,2 30,7±1,1 35,1±1,2
ПНЖК ш-3 7,4±0,6 3,2±0,5* 6,8±0,5#
ш- 6/ш-3 4,9 9,6* 5,1#
Ш-3 i ш-6, якi е ессенцiальними, мають ряд сптьних метаболiчних шляхiв, проте е i конкурентами за оди-наковi ферменти [16]. З наведених на рисунках 1-3 даних видно змши вщносного вмюту основних ПНЖК родин ш-3 i ш-6 у плазмi кровi бiлих щурiв в нормi, при Ытоксикацп парацетамолом та при корекцм БАДом «Альфа+омега». У таблицi подано загальний вмют ПНЖК родин ш-6 i ш-3 та 1х стввщношення. Встановлено, що вмiст окремих жирних кислот, так i 1х суми у плазмi кровi бiлих щурiв залежав вiд умов експерименту та в^ тварин.
Так, вмiст суми ПНЖК родини ш-3 у плазмi кровi 6- та 12-мiсячних штактних бiлих щурiв був вщповщ-но у 1,41 та 1,85 раза меншим, ыж у 1-мiсячних штак-тних тварин. У загальному вмют суми ПНЖК родини Ш-6 у складi лiпiдiв плазми кровi штактних тварин рiзних вiкових перiодiв достовiрних вiдмiнностей не виявлено. При цьому, як показано у таблицу ств-вiдношення ПНЖК родин ш-6 i ш-3 у складi л iпiдiв плазми кровi iнтактних 6-мiсячних бiлих щурiв було в 1,33 раза, а у 12-мюячних - в 1,81 раза бтьшим, нiж в 1-мюячних тварин.
З наведених на рис. 1 даних видно, що таю фiзi-олопчы рiзницi зумовленi перш за все бтьшим вщ-носним вмютом у плазмi кровi штактних 1-мюячних бiлих щурiв ПНЖК родини ш-3: лiноленовоI, ейко-зопентаеново! (ЕПК) i докозогексаеново! (ДГК), нiж у 6- та 12-мюячних тварин, i узгоджуеться з результатами шших дослiджень щодо вивчення онтогене-тичних особливостей оргаызму [9].
Враховуючи, що жирнокислотний склад плазми кровi вщображуе жирнокислотний склад тканин та оргаыв [12], тому з отриманих результатв можна зробити висновок, що вiковi особливостi вщнос-ного вмiсту жирних кислот лш^в плазми кровi, а опосередковано й шших тканин кгмычно здорових тварин певною мiрою визначають i рiзну !х резис-тентнють до патологiчного процесу. Данi, наведен на рис. 1-3, свiдчать про те, що у плазмi кровi бiлих щурiв усiх вiкових груп iз ПГ (2-га група) спостерка-лось зменшення у плазмi !х кровi вiдносного вмiсту ПНЖК. Це спричинено iнтенсифiкацiею окиснення останнiх дiею похiдноI речовини метаболiзму парацетамолу - Ы-ацетил-р-бензохшоымшу [12], яка призводить до утворення супероксидного анiона, котрий шщюе перекисне окиснення лiпiдiв (ПОЛ) та зумовлюе розвиток системно! мембранопати ге-патоцитiв [5].
Наведенi в таблиц дан показують, що стввщ-ношення ПНЖК родин ш-6 i ш-3 у скJlадi лiпiдiв плазми кровi 1-, 6- та 12-мюячних бiлих щурiв з ПГ (2-га група) було вищим, вщповщно, у 2,03; 2,75 та 1,95 рази, у тварин 3-1 групи - у 1,18; 1,19 та 1,01, ыж в контрольних тварин аналопчних вкових перiодiв. Цi дан свiдчать, з одного боку, про значний та однона-правлений вплив штоксикацм парацетамолом печш-ки бших щурiв рiзних вiкових перiодiв на метаболiзм ПНЖК родин ш-6 i ш-3, а з iншого - про ефективнють застосування БАД «Альфа+омега» для корекцм змiн жирнокислотного складу загальних лт^в плазми кровi тварин, уражених парацетамолом.
При контакт з парацетамолом купферiвськi кл^ тини здатн вивiльняти деякi прозапальнi цитокiни
(11-1, 11-6 i TNF-a), якi синтезуються з ПНЖК родини ш-6, зокрема з арахiдоновоI кислоти. Цi речовини можуть активiзувати запальнi реакцiI i посилювати перебк патологiчного процесу [12]. Вщомо також, що арахiдонова кислота, з одного боку, та ЕПК i ДГК - з Ышого конкурують в органiзмi тварин за оды й т ж ферменти, а !х синтез залежить вiд кiлькостi попередникiв - лiнолевоI i лшоленово! кислот вщ-повщно [16]. 3 даних, наведених на рис. 1 -3, видно достов1ры р1зниц1 у зростаны вщносного вмюту арахщоново! кислоти у плазм1 кров1 бтих щур1в
25
рiзного вiку з ПГ внаслщок II вивiльнення через по-шкодженi мембрани еритроцитiв, що мае негативы наслщки для перебiгу патолопчного процесу вже на системному рiвнi. При цьому задавання БАД «Альфа+омега» бiлим щурам рiзного вiку з ПГ приводить до нормалiзацiI вщносного вмюту арахiдоновоI кислоти у плазмi !х кровi. Це пояснюеться тим, що БАД „Альфа+омега» мютить ПНЖК родини ш-3 (АЛК, ЕПК, ДГК), з яких утворюються ейкозанощи нового класу з кращим профтем бюлопчноТ дм, що здаты на конкурентна основ1 частково замщувати ПНЖК родини ш-6 в мембранах кл1тин еритро-цитiв, печiнки, субклiтинних структур, чим викликають коригувальну дiю на порушену в них функцiю [3,15].
Газохроматографiчний аналiз жирнокислотного складу лiпiдiв плаз-ми кровi щурiв iз парацетамоловим гепатитом, яким задавали як заЫб медикаментозного прикриття БАД «Альфа+омега» засвщчив достовiрнi позитивнi змiни. Так, у плазмi кровi 1-, 6- та 12-мюячних бiлих щурiв 3-1 групи вiдмiчено вищий вмiст лшоле-во! кислоти вiдповiдно у 1,21; 1,35 та 1,28 раза; лшоленово! - у 2,0; 5,28 та 1,69 раза; ЕПК - у 1,61; 1,55 та 1,25 раза; ДГК - у 1,53; 1,9 та 2,57 раза, ыж у тварин 2-! (контрольно!) групи з ПГ. Стввщношення ПНЖК родин 10-6 i 10-3 у складi лтщв плазми кровi ще! групи 1-, 6- та 12-мюячних щурiв (табл.) зменшувалось, вiдповiдно, в 1,72; 2,30 та 1,88 раза порiвняно з контрольною групою i не мало вiро-гiдних рiзниць порiвняно з штактними тваринами. Збiльшення вiдносного вмiсту ПНЖК родини ш-3 у загальних л одах плазми кровi бiлих щурiв 3-! групи рiзного вiку пояснюеться здат-нiстю цих кислот, якi е в складi БАД «Альфа+омега», швидко накопичува-тися у лiпiдах клггин органiв i тканин пiсля його прийняття [20].
Таким чином, з огляду на отрима-н нами результати, характер рiзниць у жирнокислотному складi загальних лiпiдiв плазми кровi 1-, 6- та 12-мi-сячних бтих щурiв мае фiзiологiчнi вiковi особливостi в iнтактних тварин, що певною мiрою визначае динамку таких змш у тварин з парацетамоловим гепатитом та при !х корекцiI БАД «Альфа+омега». Висновки.
1. Рiзницi у жирнокислотному складi загальних лiпiдiв плазми кровi 1-6- та 12-мiсячних бiлих щурiв мають фiзiологiчнi особливостi в ш-тактних тварин, що певною мiрою визначае динамiку таких змiн у тварин з парацетамоловим гепатитом. Загальний вмют суми ПНЖК родини
18:2 ш-6 20:4 ш-6 18:3 ш-3 20:5 ш-3 22:5 ш-3 22:6 ш-3 ■ контроль
□ ¡нтоксикацю ■ корекцт
%
Код жирноГ КИСЛОТИ
Рис. 1. Вм1ст (О-б/Ш-Э ПНЖК у кров1 1-м1с. щур1в при штоксикацм парацетамолом
18:2 ш-6 20:4ш-6 18:3 ш-3 20:5ш-3 22:5ш-3 22:6ш-3 Код жирноГ кислоти
■ контроль
□ 1нтоксикац1я
■ корекц(я
Рис. 2. Вм1ст Ш-б/Ш-Э ПНЖК у кров1 б-м1с. щур1в при штоксикацм парацетамолом
18:2 ш-6 20:4 ш-6 18:3 ш-3 20:5 ш-3 22:5 ш-3 22:6 ш-3 Код жирноТ кислоти
■ Контроль
□ 1нтоксикац1я
■ Кпрекц1я
Рис. Э. Вм1ст Ш-б/Ш-Э ПНЖК у кров1 12-м1с. щур1в при штоксикацм парацетамолом (%, М=т)
ш-3 лт^в плазми KpoBi в 6- та 12-мюячних штак-тних бiлих щурiв був, вiдповiдно, - в 1,41 та 1,85 раза (Р<0,05) меншим, нiж в 1-мiсячних тварин.
2. Стввщношення ПНЖК родин ш-6 i ш-3 у складi лiпiдiв плазми кровi 1-, 6- та 12-мюячних бiлих щурiв з парацетамоловим гепатитом було вищим, вщпо-вiдно, у 2,03; 2,75 та 1,95 раза (Р<0,05), у тварин з парацетамоловим гепатитом, яким задавали БАД «Альфа+омега», - в 1,18; 1,19 та 1,01 (Р<0,5), ыж в штактних щурiв аналопчних вкових перiодiв.
3. Задавання БАД «Альфа+омега» впродовж 14-ти дыв пюля моделювання парацетамолового гепатиту призводило до нормалiзацiï стввщношен-ня ПНЖК родин ш-6 i ш-3 у складi загальних лiпiдiв плазми кровi в бiлих щурiв рiзного вiку.
Перспективи подальших дослiджень. У на-ступних дослiдженнях передбачаеться вивчити вплив субстратв лтщно'| пероксидацм на продук^ю прозапальних цитокiнiв i ¡х корекцiю при штоксикацм парацетамолом.
Л1тература
1. Викторов А. П. Ацетаминофен (парацетамол) нестероидный противовоспалительный анальгетик-антипиретик / А. П. Викто-
ров // Рациональная фармакотерапия. - 2010. - № 1. - С. 42-47.
2. Владимиров Ю. А. Свободные радикалы в биологических системах / Ю. А. Владимиров // Сорос. образов. журн. - 2000. -
Т. 6, № 12. - С. 13-20.
3. Грищенко В. А. Лодний склад мембран гепатоци^в щурiв при медикаментозному гепатит та застосуванш засобiв
корегувальноУ терапп / В. А. Грищенко, О. М. Литвиненко // Вюник БНАУ. - 2006. - №2. - С. 15-19.
4. ДоклЫчш до^дження лкарських засобiв: Методичш рекомендацп / За ред. О. В. Стефанова. - К: МОЗ УкраУни, Державний
фармаколопчний центр, 2001. - 527 с.
5. Казимирко В. К. Свободнорадикальное окисление и антиоксидантная терапия / В. К. Казимирко, В. И. Мальцев, В. Ю. Буты-
лин, Н. И. Горобец // - К: Морион, 2004. - 160 с.
6. Ланкин Т. Ф. Биометрия / Т. Ф. Ланкин - М. : Высшая школа, 1990. - 352 с.
7. Науково-методичш рекомендацп з утримання лабораторних тварин / [Ю. М. Кожем'яюн, О. С. Хромов, М. А. Фшоненко,
Г. А. Сайфетдшова] // - К.: Авщена, 2002. - 156 с.
8. Пат. УкраУни № 14794. Бюлопчно активна харчова добавка «Альфа+Омега» / Покотило О. С. - № 200611181 ; заявл.
23.10.2006; опубл. 10.06.2007, Офщмний бюллетень «Промислова власнють» № 8.
9. Пат. УкраУни № 42922. СпоЫб корекцм токсичного гепатиту / Коваль М. I., Покотило О. С., Шманько В. В. - U 2009 02084; за-
явл. 10.03.2009; опубл. 27.07.2009, Офщмний бюлетень «Промислова власнють» № 14.
10. Покотило О. С. Вмют цитолiтичних фермен^в у плазмi кровi бших щурiв при парацетамоловому гепатит та Ух корекщя в експеримент / О. С. Покотило, М. I. Коваль, Т. Я. Ярошенко // Мед. хiмiя. - 2008. - Т. 10, № 4. - С. 77-81.
11. Augusti P. R. Imbalance in superoxide dismutase/thioredoxin reductase activities in hypercholesterolemic subjects: relationship with low density lipoprotein oxidation // P. R. Augusti, A. R. Ruviaro, A. Quatrin et al. // Lipids in Health and Disease. - 2012.-79(11). - P. 1476-511.
12. Hodgman M. J. A review of acetaminophen poisoning / M. J. Hodgman, A. R. Garrard // Crit. Care Clin. - 2012. - № 28. - Р. 499 -516.
13. Canbay A. Lipid metabolism in the liver / А. Canbay, L. Bechmann, G. Gerken // Z. Gastroenterol. - 2007. - 45 (1). - Р. 35-41.
14. Cert A. Methods of preparation of fatty acid methyl esters (FAME). Statistical assesment of the precision characteristics from a collaborative trial / A. Cert, W. Moreda, M. C. P^ez-Camino // Grasas y Aceites. - 2000. - Vol. 51, № 6. - P. 447-456.
15. Drevon C. A. Omega-3 fatty acids - metabolism and mechanisms of action of essential fatty acids / C. A. Drevon, K. Saarem // Peter M^ler. - 2005. - P. 1-34.
16. El-Badry A. M. Omega 3 - Omega 6: What is right for the liver? / A. M. El-Badry, R. Graf, P. A. Clavien // J. Hepatol. - 2007. - № 47 (5). - Р. 718-725.
17. Folch J. A. Simple method for isolation and purification of total lipids from animal tissues / J. Folch, M. Lees, G. Sloane-Stanley // J. Biol. Chem. - 1957. - Vol. 226. - P. 497-509.
18. James L. P. Effect of N-acetylcysteine on acetaminophen toxicity in mice: relationship to reactive nitrogen and cytokine formation / L. P. James, S. S. McCullough, L. W. Lamps [et al.] // Toxicol. Sci. - 2003. - № 75. - Р. 458-467.
19. Nguyen P. Liver lipid metabolism / P. Nguyen, V. Leray, M. Diez [et al.] // J. Anim. Physiol. Anim. Nutr. (Berl). - 2008. - 92 (3). -Р. 272-283.
20. Lee S. Omega-3 fatty acids and liver disease / S. Lee, K. M. Gura, M. Puder // Hepatology. - 2007. - V. 45 - I. 4. - P. 841-845.
УДК 616.-002-099:615.212-06:616.15-018.54:547.915-085]-092.9-053
В1КОВ1 ОСОБЛИВОСТ1 ЗМ1Н Ш-6 I ш-3 ПНЖК В ПЛАЗМ1 КРОВ1 ЩУР1В ПРИ ИНТОКСИКАЦИ ПАРАЦЕТАМОЛОМ
Коваль М. I.
Резюме. У статт описан вiковi змши жирнокислотного складу загальних лш^в в плазмi кровi 1-, 6 i 12-мюячних бших щурiв з парацетамоловим гепатитом i при |'х корекцм бюлопчно активною харчовою добавкою «Альфа + омега». Було встановлено менший вмют полшенасичених жирних кислот у лтщах плазми кровi 6 i 12-мюячних бтих щурiв, ыж в 1-мюячних штактних тварин. Ураження тварин парацетамолом призводило до зниження полшенасичених жирних кислот Ымейства ш-3 на лшщи плазми кровi бших щурiв рiзного вку. Введення харчово'| добавки «Альфа + Омега» протягом 14 дыв пюля моделювання парацетамолового гепатиту призвело до нормалiзацiï стввщношення ПНЖК Ымейства ш-6 i ш -3 у dcr^i загальних лт^в у плазмi кровi щурiв рiзного в^.
^^40BÏ слова: полшенасичеы жиры кислоти Ымейства ш-6 i ш-3, гепатит, плазма, щури, вк.
УДК 616.-002-099:615.212-06:616.15-018.54:547.915-085]-092.9-053
ВОЗРАСТНЫЕ ОСОБЕННОСТИ ИЗМЕНЕНИЙ ш-6 И ш-3 ПНЖК В ПЛАЗМЕ КРОВИ КРЫС ПРИ ИНТОКСИКАЦИИ ПАРАЦЕТАМОЛОМ
Коваль М. И.
Резюме. В статье описаны возрастные изменения жирнокислотного состава общих липидов плазмы крови 1-, 6- и 12-месячных белых крыс с парацетамоловым гепатитом и при их коррекции биологически активной пищевой добавкой «Альфа + омега». Было установлено меньшее содержание полиненасыщенных жирных кислот в липидах плазмы крови 6- и 12-месячных белых крыс, нежели в 1-месячных интактных животных. Поражение животных парацетамолом сводится к снижению полиненасыщенных жирных кислот семейства ш-3 на липиды плазмы крови белых крыс разного возраста. Введение пищевой добавки «Альфа + Омега» в течение 14 дней после моделирования парацетамолового гепатита привело к нормализации соотношения ПНЖК семейства ш-6 и ш -3 в составе общих липидов в плазме крови крыс разного возраста.
Ключевые слова: Полиненасыщенные жирные кислоты семейства ш-6 и ш-3, гепатит, плазма, крысы, возраст.
UDC 616.-002-099:615.212-06:616.15-018.54:547.915-085]-092.9-053
THE AGE DEPENDENCE OF ш-3 AND ш-6 FATTY ACIDS COMPOSITION OF LIPIDS OF BLOOD PLASMA BY INTOXICATION OF PARACETAMOL
Koval M. I.
Abstract. Consistent pattern of lipid imbalance, which rises in organisms of humans and animals, depends on cause factor and speed of pathological process' development. It was found that poisoning with paracetamol is accompanied by fast and substantial disorders of quantitative characteristics of lipid components of hepatocytes membranes. It can be due to intensifying of processes of excessive lipid peroxidation, which causes the rising of membranopathy due to modification of membranes' lipids, especially polyunsaturated fatty acids play (PUFAs).
On the other side the PUFAs play the important role like potent cytoprotectors (cardiprotectors, hepatoprotec-tors etc.). We can find ш-3 (omega-3) PUFAs by pharmaceutical forms of medicine drug or biologically active substances - dietary supplements.
The aim of our investigation is to study the peculiarities of dynamics of ш-3 and ш-6 PUFAs changes in blood plasma of 1-, 6- and 12 months old male rats in case of paracetamol poisoning and its correction with nutraceutical «Alpha + Omega».
Study was carried out on white rats, which were by standard animal facility nutrition, which supply the need for the main nutrients. By randomization all rats were divided on three groups by every age (n=6): 1st group - control intact rats; 2nd group - control group with Paracetamol poisoning (Par); 3rd group - rats which have got peros «Alpha + Omega» during 14 days after Paracetamol poisoning.
The suspension of Paracetamol (in 2% starch gel) was administrated intragastrically by the probe at dose 1250 mg per one kg (0.5 of LD50) once a day during 2 days. Dietary supplement «а+ш» was used at the same way at dose 0.5 ml per kg.
The rats were weighted and blood was taken from the heart under Thiopental general anesthesia. All procedures were performed according to the rules and requirements of European Convention for the Protection of Vertebrate Animals Used for Experimental and Other Scientific Purposes and a local Ethic Committee of TSMU.
The lipids were extracted from the blood plasma by mixture of chloroform and methanol in correlation 2:1 by Folch method. Methylation of fatty acids was performed using the Sodium methylate at room temperature with next acidizing by sulfuric acid and sustaining of methylation at temperature 70°С. The quantitative content of fatty acids was determined by gas-liquid chromatography method using the gas chromatograph Hewlett Packard HP-6890 with flame ionization detector equipped with capillary column SP-2380 100m of length (Supelco). The programmed temperature of column's thermostat is from 40 to 260°С. The dosimeter temperature is 290°С. The gas carrier is helix. To identify the chromatographic picks and to calculate the chromatograms we used the standards of methyl ethers of fatty acids (Supelco).
It was identified the qualitative and quantitative content of blood plasma fatty acids of white rats of different age as a result of our experiment.
It was set the less content polyunsaturated fatty-acids at lipids of blood plasma in 6- and 12-monthly white rats than in 1-monthly intact animals. The defeat of animals with Paracetamol is reduced to the decreasing of polyunsaturated fatty-acids of family ш-3 at lipids of blood plasma of white rats of different ages. Administration the dietary supplement «Alfa+Omega» during 14 days after modeling of the paracetamol hepatitis led to normalization of the ratio of PUFAs families ш-6 and ш-3 in the composition of total lipids in the blood plasma of rats of different ages.
Our next investigations will study the influence of metabolites of lipid peroxidation toward the production of proinflammatory cytokines and its correction in case of paracetamol poisoning.
Keywords: polyunsaturated fatty acids families ш-6 and ш-3, hepatitis, plasma, rats, age.
Рецензент - проф. Костенко В. О.
Стаття надшшла 05.10.2015 р.
