CC BY
17
УДК 005.936.43:004.9+658 DOI: https: //doi .org/10.12958/1817-3772-2021-3(65)-216-221
М. е. Рогоза,
доктор економтних наук, ORCID 0000-0002-5654-7385, e-mail: rogoza.ne@gmail.com,
Ф. В. CMipHOB,
астрант, ORCID 0000-0002-1945-098X, e-mail: fmte01@gmail.com,
Полтавський утверситет економжи i торгiвлi, м. Полтава
ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГИ БЛОКЧЕЙН В УПРАВЛГНШ ЖИТТеВИМ ЦИКЛОМ ПРОДУКТУ НА П1ДПРИеМСТВ1
Цифрова економжа та шформацшш технологи
Постановка проблеми. За останн 20 рошв на-уково-технiчний прогрес привiв до кардинальних змiн у сферi iнформацiйних технологш. Програмне забезпечення еволюцiонувало вiд мiзерного набору методiв до сучасних мультифункщональних автома-тичних систем пiдтримки прийняття рiшень, якi, працюючи в симбiозi з користувачем, дозволяють значно скорочувати час для отримання важливо! ш-формацп i формувати та впроваджувати ефективнi управлiнськi рiшення. З економiчноl точки зору по-дiбнi нововведення змiстили вiсь iнформацiйних прiоритетiв у сферу масово! пропаганди i машпуля-цiй з даними, в боротьбi за увагу потенцiйного спо-живача товарiв i послуг. Так процеси та !х тенденци в сучасних реалiях формують рiзке збiльшення по-питу на прозору i достовiрну iнформацiю [1], до-ступну кожному користувачу мережi iнтернет з мь нiмальними витратами та в будь-якш точцi свiту. Наслiдком впливу процеив отримання достовiрноl шформацл та значним рiвнем гхньо! актуальностi стала розробка технологи децентралiзованоl розпо-дшено1 мереж^ де кожен учасник мережi мае мож-ливiсть перевiрити достовiрнiсть отриманих даних. Серед таких децентралiзованих технологш особли-вий рiвень та розвиток отримала технологiя блок-чейн, оскшьки використання И забезпечуе безпеку i прозорiсть простих транзакцiй. Вирiшення проблеми створення складних видiв транзакцш стало можливим за умови поеднання технологiй блокчейн та смарт-контрактiв.
У сукупност такi технологи забезпечують створення бшьш складних видiв транзакцiй, в яких е можливостi використовувати тимчасовi обме-ження, а також проводити транзакцл, що потребу-ють взаемодп з деякою ктьшстю учасникiв, а не тшьки з однiею людиною тощо. Крiм того, використання таких технологш у формуванн складних транзакцш забезпечило !х проведення без учасп по-середникiв. Застосування технологш блокчейн та смарт-контракпв разом показуе високу ефектив-нiсть в бшьшосп сфер людсько1 дiяльностi, в тому чи^ i в економiчнiй.
Анал1з останн1х досл1джень i публ1кац1й.
Аналiз результатов дослiджень використання таких технологш показав, що значна кшькють наукових статей присвячена дослiдженням використання технологи ланцюга блоков в галузi виробництва. Прикладом цьому е дослiдження по використанню де-централiзованих систем у забезпеченн тдвищення ввдстеження продукци в ланцюгу поставок [2-4]. У згаданих статтях проводиться всебiчний аналiз да-ного тдходу i наводяться аргументи на користь до-цiльностi ïï використання перед класичними методами управлiння життевим циклом (УЖЦ). На ос-новi протиставлення i аналiзу централiзованих систем управлшня потоками iнформацiï в УЖЦ, таких як MRP, ERP, SAP i децентралiзованоï системи з ви-користанням технологiï блокчейн робиться висно-вок про забезпечення бiльшоï безпеки та прозоросп даних при використанш останньо1'.
Метою статтi е до^дження можливосп використання технологи блокчейн та смарт-контракпв в управлiннi життевим циклом продукци на тдпри-емстм.
Продукцiя розглядаеться в управлiннi життевим циклом як ввдстежуваний ресурс мiж етапами в ланцюгу виробництва. Такий пiдхiд ставить вико-нання завдання в процесi вiдслiдкування стану продукту гарантуванням отримання шформацп про ланцюг поставок, але не надае вичерпно1' iнформацiï про яшсть продукту тсля зашнчення кожного етапу виробництва. Вирiшення проблеми формування ви-черпно1' iнформацiï про яшсть продукту в процес виробництва, ïï доступности цiлiсностi, безпеки, прозорост запропоновано дослвджувати на основi використання поеднання двох технологш, таких як блокчейн та смарт-контракпв.
Виклад основного матерiалу дослщження.
1. Модель штеграци технологи блокчейн для в'дстеження життевого циклу продукту
Смарт-контракт - це децентралiзований дода-ток, що виконуе бiзнес-логiку у ввдповвдь на подiï. Результатом виконання смарт-контракту може бути грошова транзакщя (обмiн, або переведення на ш-
ший рахунок), надання послуг, розблокування контенту, захищеного системою управлшня цифровими правами, або iншим типом машпулювання даними (наприклад, змiна iменi власника земельно! дiлянки) [5]. Смарт-контракти також можуть використовува-тися для забезпечення захисту конфiденцiйностi, шляхом розкриття деяко! частки захищених даних для формування конкретного запиту.
Завдяки особливостям виконання смарт-конт-ракпв з'являеться можливють розробити контракт, що буде ввдображати життевий цикл продукту на тдприемств^
Пропонуеться розглянути модель децентралiзо-вано! системи управлiння ланцюгом поставок на ос-новi блокчейн, засновану на смарт-контрактах, для надання споживачам i виробникам вичерпно! шфор-маци про походження шформаци та збереження ланцюга зв'язшв мiж ключовими етапами виготов-лення продукту у виробничих процесах. В основi формування дано! моделi використано особливосп технологи блокчейн, ям дозволяють представляти фiзичнi товари у виглядi цифрових компонентов, та смарт-контракти, за допомогою яких проводить ма-шпуляци з даними.
1.1. Диджитизац1я життевого циклу продукту
У ланцюжку життевого циклу продукци, для кожного типу продукту створюеться смарт-конт-ракт, у рамках якого можуть бути створен блоки, що представляють етапи життевого циклу фiзичного товару.
Вiд самого початку циклу продукци для кожного типу шнцевого продукту на mдприемствi проводиться транзакщя на б^ визначеного смарт-контракту. Така транзакщя запускае виконання контракту, що створюе новий блок, та буде ввдстежу-вати етапи машпуляцш з фiзичним продуктом на пiдприемствi. В залежносп вид типу товару можна ввдстежувати кожну одиницю концевого «оригшаль-ного» продукту окремо, або розмiр парти, вишрю-ваний у кшькосп товарiв, вазi, об'ем^ розмiрi тощо. Кожен блок шформаци вiдповiдного контракту, у свою чергу, мае iндивiдуальнi властивосп, що дае змогу розрiзняти парти товару одного типу та мае стандартизовану структуру, включаючи вдентич-шсть, що дозволяе вiдстежувати конкретш маркери. У процесi взаемоди з продуктом його блок зазнае змш, доповнюючи новими даними iснуючу модель на етат, коли вона знаходиться в стан доступному для змш. Кожен виробничий процес пов'язаний з певним продуктом буде залишати свш вiдбиток у виглядi даних про виконану роботу. Такими даними можуть бути результати впливу на продукт, на кшталт лиття, формування, кшцево! збiрки тощо, або додаткова шформащя щодо характеристик товару або його властивостей.
Шсля досягнення останнього етапу продукту смарт-контракт завершуе роботу над блоком шформаци та закривае доступ до можливостей його моди-
фшаци i створення нового блоку до ланцюга блошв. Пiдсумковий блок мютить iнформацiю про всi внесет змiни.
1.2. Достовгртстъ тформацп.
При додаванш в блок шформаци про етап життевого циклу продукту та його результатов виникае питання вiдповiдно достовiрностi завантажуванно! шформаци. Ршенням проблеми е делегування завдання. Це може бути людина, яка буде надавати актуальш i затребуванi дат з використанням особи-стого вдентифшатора. Таким чином, достовiрнiсть шформаци буде тдтримуватися за рахунок ввдповь дальносп, що несе пращвник вiдносно якосп додано! iнформацi!. В якосп вдентифшатора користувача можливе використання унжальних методiв шифру-вання ключа пращвника [6]. У разi якщо актуальш дат можуть бути зiбранi автоматично, доцшьно розглянути використання оракулiв. Оракули - сто-роннi сервiси, ям надають смарт-контрактами зв'я-зок iз зовнiшнiми джерелами iнформацi!, виступа-ючи в якосп моста мiж блокчейном та зовнiшнiм свiтом. Використання оракулiв надае можливосп створювати систему, яка збирае данi про сигуащю на деякому вiдрiзку роботи над продуктом, наприклад на лш! складання, i заносить !х в блок при за-кiнченнi роботи.
1.3. Доступ до тформацп
Для забезпечення функцюнування системи на базi блокчейн необхвдне впровадження декшькох вузлiв у система Це обумовлено забезпеченням без-пеки iнформацi! та за необхвдносп, наданням ввд-критосп та прозоросп даних для защкавлених сто-рш (наприклад iнших учасникiв в ланцюзi поста-чань). У такому випадку пiдприемство може мати декiлька власних вузлiв, що виконують доступ до розподшеного сховища, а також надавати доступ до даних трепм особам, або дозволити iншим учасни-кам ланцюга поставок (за необхвдносп) розгорнути власн додатковi вузли в система
Таким чином, всi учасники ланцюга, що працю-ють один iз одним зможуть отримувати оперативну та достовiрну iнформацiю про життевий цикл продукци. Наприклад, якщо постачальник ресурав ввд-правляе замовлений товар на виробниче тдприем-ство, а тсля цього отримуе претензiю, щодо велико! кшькосп браковано! продукдi!, знайдено! пiд час прийому товару, що за допомогою блоку, що мютить шформащю про парпю товару, можливо буде простежити весь ланцюг змiн браковано! парти i проаналiзувати причини дано! ситуаци. Усунувши так1 недолши, пiдприемство зможе мiнiмiзувати ви-робничi витрати, а також запоб^и можливосп !х повторного виникнення.
На рис. 1 представлена модель заповнення бло-шв даними для процесу життевого циклу продукту.
На початку роботи з продуктом або парпею продукци ввдбуваеться створення блоку даних, який закрiпляють за певним продуктом.
Рис. 1. Модель додання даних до блоку в процесi життевого циклу продукту
Джерело: авторська розробка.
У процеа проходження продуктом рiзних ета-тв життевого циклу до блоку заноситься вичерпна iнформацiя про кожен пройдений етап. Така шфор-мацiя може включати особливост технолопчних процесiв, характер взаемоди, часовi промiжки ро-боти з вiдстежуваним продуктом тощо.
Пiсля проходження всiх основних етапiв ви-робництва смарт-контракт завершуе роботу з поточ-ним блоком i здiйснюе арххвування блоку, закрива-ючи можливiсть щодо внесення подальших змiн.
1.4. Версштстъ даних
Головним завданням при отриманнi даних на вах етапах технологiчного процесу для подальшого аналiзу е хх достовiрнiсть. Завдяки особливостям технологи блокчейн стае можливим перевiрити до-стовiрнiсть отриманох шформаци. Пiсля виконання фшальнох поди блок переходить у стан захищений ввд подальшого запису. Однак може виникнути си-туацiя, коли знадобиться внести додатков^ або змь нити вже iснуючi данi.
Рiшенням цього питания може стати впро-вадження системи контролю версiй (СКВ) замють звичайного сховища даних. В якост СКВ розгляда-еться механiзм вилучення промхжного стану файлу в певний момент часу з його подальшим збережен-
ням у система Об'ектом фшсацл виступае конкрет-ний знiмок в ютори версш об'екта. При проведеннi подальших фшсацш одного об'екта вiдбуваеться створення нового зшмку, що вiдповiдае оновленiй верси файлу та зберiгае усi змiни, що вiдбулися з моменту попереднього зшмку.
Крiм зберiгання i вiдображения файлу в рiзних часових промiжках СКВ так само дозволяе за необ-хiдностi взаемодiяти з рiзними версiями файлу шляхом перемщення мiж версiями. Це надае можли-вiсть змiнити стан файлу, повертаючись до його по-передшх версiй. Порiвияния об'ект^в двох рiзних змiн файлiв дозволяе продемонструвати ввдмшносп мiж рiзними версiями файлiв у система При наявно-стi доступу до окремих знiмкiв змiн файлiв i всiх до-чiрнiх об'екпв стае можливим вiдстежити попереднi верси i отримати доступ до в«ех iсторix змiн. Такий пiдхiд надае доступ до отримання iнформацix, що могла бути змшена або вилучена у останнiх версiях файлу.
Додатковою перевагою СКВ можна видщити надання iнформацix про людину, яка останньою вносила змiни, а також хх дату та час.
На рис. 2 представлена модель заповнення блоку даних в рiзнi промiжки часу.
Рис. 2. Модель збереження даних у рiзнi промiжки часу в одному блощ
Джерело: авторська розробка. -218
На першому етат вiдбуваeться внесения ш-формацiï про Bei пройдет стади життевого циклу продукту, до моменту його apxiByBaHra. Даиий ш-формацiйиий зрiз даних на рис. 2 мае иазву «Верия 1». Пюля ïx внесення подальше додання иовоï ш-формацiï в першу версто файлу неможливе.
Для впровадження додатковоï iнформацiï ввд-буваеться створення наступного iнформацiйного вiдрiзка «Версiя 2». Новий зрiз даних розташову-еться в черзi пiсля першого, створюючи повну юто-рiю змiн даних. Кожен шформацшний зрiз зберiгае обмежену частину змiн зроблених за конкретний момент часу i не впливае на данi, що знаходяться в попередшх вiдрiзкаx. У той же час кожен поперед-нiй блок мае посилання на наступний. Таким чином, звертаючись до певного блоку, ми можемо просте-жити всю юторто його змiн.
1.5. Особливостг використання смарт-кон-трактгв
Завдяки використанню смарт-котракпв етап аналiзy i збору шформаци перетворюеться на авто-матизований процес. Блоки даних керуватимуться смарт-контрактом протягом усього життевого циклу, без необxiдностi yчастi персоналу пiдприемства. Коли yсi зазначенi в контракт! необхвдш данi будуть отриманi, буде сформовано блок, який буде додано до ланцюга блошв, змiнити який буде неможливо.
Забезпечення безпеки виконання контракту проводиться за рахунок технологи розподшеного реестру, яка зобов'язуе контракт пройти тдтвер-дження вах учаснишв мережi. Примусово змiнити його стан, наприклад, завершити виконання достро-ково i створити блок з неповними даними в одно-сторонньому порядку, неможливо, оскiльки iншi учасники мережi вiдxилять подiбиy дiю в процес уз-годження.
2. Збереження даних
Для отримання ефективного ланцюга блоков, в якому кожен блок даних буде надавати користувачу вичерпну кшькють iнформацiï, необxiдно запису-вати значний обсяг даних до кожного блоку ввдпо-вiдно.
Незважаючи на в« переваги, якi пропонуе блокчейн, у ще1' теxнологiï е одна ютотна проблема - значна вартють транзакцiï при передачi великих обсяпв даних. Короткий виклад основно1' ш-формацiï може не дати цшсного уявлення про ситу-ащю для кiнцевого користувача. У свою чергу над-мiрна деталiзацiя в опии призведе до бiльш штенси-вного ускладнення iнформацiï та додаткових витрат на ïï зберiгания.
До того ж, цшком можливо, що обсяг шформаци навгть короткого викладу всix етатв життевого циклу виробленого блага буде надмiрним щодо фь нансових витрат. Зазначену вище проблему можна розглянути на прикладi використання мережi Ethereum. Припустимо, що для опису одного блоку, що буде збер^ати дат щодо промислових операцш
на деякому промiжкy роботи над продуктом по-трiбно близько 2500 символiв (це приблизно половина аркуша A4 12 шрифтом Times new Roman). Текст, наприклад, буде закодований поширеним стандартом кодування символiв UTF-8 (Юнiкод),
1 буде використовуватися латиниця (для ввдобра-ження символiв англiйськоï мови), або кирилиця, тодi на один символ знадобиться не бiльше нiж
2 байти пам'ят!, або 5000 байт на весь текст.
В ^CT^i Ethereum кожне слово займае 32 байти, тодi для зберiгания 5000 байт знадобиться 157 ^в. Для спрощення пiдраxyнкiв можливо допус-тити, що кожне слово мае не нульову кiлькiсть сим-волiв. Зпдно з офiцiйними даними [7] збереження одного слова (операщя Gsset) потребуе витрат у 20000 gas.
Оскшьки для виконання кожно1' транзакцiï Ethereum потрiбнi обчислювальнi ресурси, кожна транзакщя вимагае комiсiï. Gas - це комгая, необ-xiдна для устшного проведення транзакцiï в Ethereum [8].
Отже, знадобиться викликати та використати операцiю збереження 157 разiв, по 20000 gas за кожну операцiю. Загальнi витрати gas складуть:
CyKynHi витрати gas = Gsset * к — ть œîb
= 20000 * 157 = 3 140 000.
Ввдповвдно до розрахуншв один блок даних потребуе витрат у 3 140 000 gas, на одну транзакщю. На момент написання статп цша за 1 ETH складае 2,675 USD. А середня цiна за 1 gas 66 Gwei [9], або 0,000000066 ETH. Таким чином вартють збереження одного блоку даних у USD складае:
Сукупна вартють = Сукупш витрати gas *
* середня цша за 1 gas = = 3 140 000 *10-9= 0,20724 ETH *
*2,675 USD = 554,37 USD.
Виходячи з викладених вище розрахуншв знадобиться 554,37 USD i близько 1274 секнуд, або ж 22 хвилини для внесення блоку в блокчейн Ethereum. Варто також врахувати, що вартють gas непостшна, а курс валюти Ethereum мае високу во-латильнють. При таких умовах, а також безперерв-ному процесi виробництва на пiдприемствi виникае питання доцiльностi збереження великих обсяпв даних. Обiйти цю проблему пропонуеться одним iз способiв:
1. Створення блокчейн не на основi Ethereum. Реалiзацiя «оригшальноЬ) системи додавання даних у ланцюг блоков дозволить абстрагуватися вiд по-тужностей Ethereum i використовувати для обраху-вання даних вузли тдприемства. Але такий пiдxiд тягне за собою додатковi витрати.
2. Використання IPFS - однорангово1' розподь лено1' файлово1' системи, що з'еднуе всi пiдключенi обчислювальш пристро1' единою системою файлiв, забезпечуючи таким чином коитеитно-адресиy модель сховища даних.
IPFS дозволяе усунути надмiрнi витрати шляхом делегування завдання збереження даних на IPFS [10]. Також наявнють у файлово! системи таких осо-бливостей, як децентралiзацiя шформаци та модель блочного розбиття та збереження даних у куш з кон-тентно-адресними гiперпосиланнями, дозволяють забезпечити набагато бiльш високий рiвень конфь дендiйностi, надiйностi i якост надано! шформаци.
Висновки. У статтi представлена модель вико-ристання технологи блокчейн у розробцi системи
для ввдстеження етапiв життевого циклу продукту, створюваних на пiдприемствi. Така система дозволить ввдстежувати i документувати змiну продукту впродовж усього його виробництва завдяки вико-ристанню смарт-контракпв. Система здатна надати вичерпну iнформацiю про в« стани продукту i спо-живаних ресурсах, шляхом збору промiжних даних та створення ютори змш. У результат забезпечу-еться ирозорють всього ланцюга поставок, що надае зрозумшу iнформацiю про хiд виробництво.
Л1тература
1. Брянська О. Л. К вопросу об управлении цепями поставок. Наука без границ. 2017. №12 (17). С. 5-8.
2. Westerkamp M., Friedhelm V., Kupper A. Blockchain-based Supply Chain Traceability: Token Recipes model Manufacturing Processes. 2018 IEEE International Conference on Blockchain. - IEEE 2018, August 29 2018, Piscataway, NJ, 2018. URL: https://de-positonce.tu-berlin.de//handle/11303/8134.
3. Yiu Neo C. K. An Empirical Analysis of Implementing Enterprise Blockchain Protocols in Supply Chain Anti-Counterfeiting and Traceability. ArXiv. 2021. Vol. 1. URL: https://arxiv.org/pdf/2102.02601.pdf.
4. Kim H. М., Laskowski M. Towards an Ontology-Driven Blockchain Design for Supply Chain Provenance. Conference: Workshop on Information Technology and Systems - WITS 2016, December 15-16, 2016, Dublin, Ireland, 2016. URL: https://www.researchgate.net/publication/307122548_Towards_an_0ntology-Driven_Blockchain_Design_for_Supply_Chain_ Provenance.
5. Шалагинов А. Ликбез 17. Что такое смарт-контракт? Telecom & IT. URL: https://shalaginov.com/2021/08/05/what-is-smart-contract.
6. Sezer B., Topal S., Nuriyev U. An Auditability, Transparent, and Privacy-Preserving for Supply Chain Traceability Based on Blockchain. ArXiv. 2021. URL: https://arxiv.org/ftp/arxiv/papers/2103/2103.10519.pdf.
7. Minimalsm J. Gas and Fees. Ethereum.org: веб-сайт. URL: https://ethereum.org/en/developers/docs/gas/.
8. Wood G. Ethereum: a secure decentralised generalised transaction ledger. Ethereum project yellow paper. 2021. URL: https://ethereum.github.io/yellowpaper/paper.pdf
9. Recommended Gas Prices in Gwei. URL: https://ethgasstation.info/ (дата звернення 30.03.2021).
10. Benet J. IPFS - Content Addressed, Versioned, P2P File System (DRAFT 3). ArXiv. 2014. URL: https://arxiv.org/pdf/1407.3561.pdf.
References
1. Bryanska, O. L. (2017). K voprosu ob upravlenii tsepyami postavok [On the issue of supply chain management]. Nauka bez granits : Mezhdunarodnyy nauchnyy zhurnal - Science without Borders: International ScientificJournal, №12 (17), pp. 5-8 [in Russian].
2. Westerkamp, M., Friedhelm, V., Kupper, A. (2018). Blockchain-based Supply Chain Traceability: Token Recipes model Manufacturing Processes. 2018 IEEE International Conference on Blockchain. - IEEE 2018, August 29 2018, Piscataway, NJ. Retrieved from https://depositonce.tu-berlin.de//handle/11303/81342.
3. Yiu Neo, C. K. (2021). An Empirical Analysis of Implementing Enterprise Blockchain Protocols in Supply Chain Anti-Counterfeiting and Traceability. ArXiv, Vol. 1. Retrieved from https://arxiv.org/pdf/2102.02601.pdf.
4. Kim, H. М. (2021). Towards an Ontology-Driven Blockchain Design for Supply Chain Provenance. Conference: Workshop on Information Technology and Systems - WITS 2016, December 15-16. Dublin, Ireland. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/307122548_Towards_an_Ontology-Driven_Blockchain_Design_for_Supply_Chain_ Provenance.
5. Shalaginov, A. (2021). Likbez 17. Chto takoe smart-kontrakt? [Educational program 17. What is a smart contract?]. Telecom & IT. Retrieved from https://shalaginov.com/2021/08/05/what-is-smart-contract [in Russian].
6. Sezer, B. B. (2021). An Auditability, Transparent, and Privacy-Preserving for Supply Chain Traceability Based on Blockchain. ArXiv. Retrieved from https://arxiv.org/ftp/arxiv/papers/2103/2103.10519.pdf.
7. Minimalsm, J. (2021). Gas and Fees. Ethereum.org. Retrieved from https://ethereum.org/en/developers/docs/gas/.
8. Wood, G. (2021). Ethereum: a secure decentralised generalised transaction ledger. Ethereum project yellow paper. Retrieved from https://ethereum.github.io/yellowpaper/paper.pdf.
9. Recommended Gas Prices in Gwei. Retrieved from https://ethgasstation.info/ (last accessed 30.03.2021).
10. Benet, J. (2014). IPFS - Content Addressed, Versioned, P2P File System (DRAFT 3). ArXiv. Retrieved from https://arxiv.org/pdf/1407.3561.pdf.
Рогоза М. е., См1рнов Ф. В. Використання технолога блокчейн в управлшш життевим циклом продукту на пвд-приемств1
Мета статл полягае у представлен моделi використання технологи блокчейн в управлшш життевим циклом продукту на шдприемсга для тдвищення ефективносп роботи тдприемства шляхом штеграци технологи блокчейн в управлшня життевим циклом продукту. Ршення поставлених в стат завдань вироблено з використанням загальнонаукових i спещальних методгв теоретичного дослщження, таких як: анатз, систематизацш та узагальнення, проектний шдмд. Розроблено модель тдвищення ефективносп роботи тдприемств шляхом удосконалення технолопчних процеав життевого циклу продукту. Основною перевагою моделi е забезпечення бшьшо! надшносп даних отримуваних на виробництш, а також !х дослжрносп у вщстеженш i документуванш змш продукту впродовж усього його життевого циклу на основi використання технологш блокчейн та смарт-контракпв штегрованих у виробничий процес.
Прозорють всього ланцюга поставок, що надае зрозумлу та повну шформацта про хвд виробництва забезпечуеться ви-черпною шформащею про вс стани, в яких побував продукт у процеа життевого циклу, витрачеш ресурси, змши внесет пращвниками або промисловими установками. У статп обгрунтовано доцшьшсть впровадження технологи блокчейн на тд-приемст, що забезпечуе збереження уае! гстори змш продукту та пошук аномальних показникв при виробнищш продукту, швидке усунення 1х, зменшуючи витрати на виробництво.
Ключовi слова: блокчейн, смарт-контракт, життевий цикл продукту, тдприемство, Ethereum, IPFS.
Rohoza M., Smirnov F. The Use of Blockchain Technology in Managing Product Life Cycle at the Enterprise
The purpose of the article is to present models of using blockchain technology in product life cycle management at the enterprise for improving the efficiency of the enterprise by integrating blockchain technology into product life cycle management. The solution of the tasks set in the article has been made with the use of general scientific and special methods of theoretical research, such as: analysis, systematization and generalization, project approach. The model of increasing the efficiency of work of the enterprises by improving technological processes of a life cycle of a product has been developed. The main advantage of the model is to ensure greater reliability of data obtained in production, as well as their reliability in tracking and documenting product changes throughout its life cycle based on the use of blockchain technologies and smart contracts integrated into the production process. Transparency of the entire supply chain, providing clear and complete information about the progress of production is provided comprehensive information about all the states in which the product has been in the life cycle, resources expended, changes made by workers or industrial installation. The article substantiates the feasibility of implementing blockchain technology at the enterprise, which ensures the preservation of the entire history of product changes and to find abnormal indicators in the production of the product, quickly eliminate them, reducing production costs.
Keywords: blockchain, smart contract, product life cycle, enterprise, Ethereum, IPFS.
Рогоза Н. Е., Смирнов Ф. В. Использование технологии блокчейн в управлении жизненным циклом продукта на предприятии
Цель статьи состоит в представлении модели использования технологии блокчейн в управлении жизненным циклом продукта на предприятии для повышения эффективности работы предприятия путем интеграции технологии блокчейн в управление жизненным циклом продукта. Решение поставленных в статье задач было произведено с использованием общенаучных и специальных методов теоретического исследования, таких как: анализ, систематизация и обобщение, проектный подход. Разработана модель повышения эффективности работы предприятий путем усовершенствования технологических процессов жизненного цикла продукта. Основным преимуществом модели является обеспечение большей надежности данных, получаемых на производстве, а также их достоверности в отслеживании и документировании изменений продукта на протяжении всего его жизненного цикла на основе использования технологий блокчейн и смарт-контрактов интегрированных в производственный процесс. Прозрачность всей цепи поставок, предоставляющая понятную и полную информацию о ходе производства, обеспечивается исчерпывающей информацией о всех состояниях, в которых побывал продукт в процессе жизненного цикла, израсходованные ресурсы, изменения, внесенные работниками или промышленными установками. В статье обоснована целесообразность внедрения технологии блокчейн на предприятии, обеспечивающей сохранение всей истории изменений продукта и поиск аномальных показателей при производстве продукта, быстрое устранение их, уменьшая затраты на производство.
Ключевые слова: блокчейн, смарт-контракт, жизненный цикл продукта, предприятие, Ethereum, IPFS.
Стаття надшшла до редакцп 27.08.2021 Прийнято до друку 24.09.2021
