CC BY
167
Використання статистичних методiв управлшня яюстю
в лопстичному процес
Ткаченко Алла Михайлiвна
Запорiзький нацюнальний техтчний утверситет, завiдувач кафедри тдприемництва, торгiвлi та бiржовоíдiяльностi, доктор економiчних наук, професор, Украша
1ванова Марина Iллiвна
Нацональний гiрничийутверситет, доцент кафедри менеджменту виробничо!'сфери,
кандидат економiчних наук, доцент, Украта
Анотащя. Метою статт е дослщження особливостей використання статистичних метод1в управлшня яюстю лопстичних процес1в та апробащя теоретичних досл1джень на крупному промисловому пщприемствь Анал1з л1тературних джерел показав, що досль дженню управл1ння яюстю присвячена значна юльюсть роб1т, як укра'нських, так 1 закор-донних автор1в, але ж статистичн1 методи управлшня яюстю були досконало проанал1зо-ваш лише незначною частиною науковщв, оск1льки саме ц1 методи вщнесеш до класичних, тобто таких, що вважаються загальнов1домими й не потребують додатково!' уваги сучас-них науковщв.
Авторське бачення зводиться до того, що лопстичний процес е процесом трансформаций перемщення матер1ального й супутшх йому поток1в шляхом забезпечення управ-лшсько!' свободи в умовах послщовних взаемозалежностей, стандартизацп, синхрошзацп, стльного використання шформацп й узгодженост1 стимул1в, використовуючи 1нновац1йн1 методи 1 модель
В результат! дослщження доведено, що при управлшш лопстичними процесами дощльно використовувати так1 статистичн1 методи управлшня яюстю: описова статистика, планування експеримент1в, перев1рка г1потез, вим1рювальний анал1з, анал1з можливос-тей процесу, регресшний анал1з, анал1з над1йност1, виб1рковий контроль, моделювання, карти статистичного контролю процесу, статистичне призначення допуску, анал1з часових ряд1в.
Проведена апробац1я використання запропонованих статичних метод1в управл1ння як1стю в лопстичних процесах на великому промисловому пщприемств1 - АТ «Дншропет-ровський агрегатний завод», що спещал1зуеться на виробництв1 г1дророзпод1льник1в. Отриман1 висновки свщчать, що головна мета в обласп якост1 лог1стичних процес1в поля-гае в безперервному полшшенш виробництва продукцп прничошахтно!' апаратури та устаткування, що вщповщае вимогам 1 оч1куванням замовника на основ1 застосування ш-новацшних технолог1чних процес1в, управл1нських систем 1 шформащйних технолог1й. Доведено, що збыьшення 1нтенсивност1 виробництва г1дророзпод1льник1в негативно поз-начаеться на якост1 продукцп; для зменшення к1лькост1 рекламац1й п1дприемству необ-х1дно зб1льшить квал1ф1кац1ю роб1тник1в вах зм1н.
Перспективами подальших досл1джень у даному напрям1 е систематизац1я теоретичних знань 1 практичних пщход1в щодо п1двищення якост1 продукцп та отримання ушкальних конкурентних переваг.
КЛючовi слова: яюсть, статистичн1 методи управл1ння яюстю, лопстичний процес, контрольний листок, пстограма, д1аграма розс1ювання, стратиф1кац1я, д1аграма Парето.
Вступ
Фiнансово-економiчна криза, що мае мкце в Укра!ш, характеризуется скороченням платоспроможного попиту, з одного боку, та збгльшенням за-лишкiв готово! продукцп, з шшого. Тобто спостерiгаеться наявнiсть масового перевиробництва. Виршити це питання сучаснi промисловi пiдприемства можуть шляхом пiдвищення конкурентоспроможност та якостi продукцп власного виробництва в лопстичному процесi. Застосування статистичних методiв управлiння якiстю дозволяе оргашзувати ефективний контроль за причинами дефек^в, невiдповiднiстю встановленим стандартам та своечас-но реагувати на цi порушення, що призводить до безперебiйностi лопстич-ного процесу.
Дослiдженню управлiння якiстю присвячена значна гальгасть робiт, як укра!нських [2], так i закордонних авторiв [4], але ж статистичш методи управлшня якiстю були досконало проаналiзованi лише незначною части-ною науковцiв, осгальки саме цi методи вiднесенi до класичних [1, с. 240-241; 6, с. 169], тобто таких, що вважаються загальновщомими й не потребують додатково! уваги сучасних науковцiв. Не дивлячись на це роботи Л. Демчук [3], Г. I. Цилюрик [5] присвячеш саме дослщженню статистичних методiв управлiння якiстю.
Не дивлячись на значну гальгасть дослiджень у галузi управлiння ягас-тю, кнуе потреба подальшого розвитку питання використання статистичних методiв для розробки заходiв щодо удосконалення методiв контролю якост виготовлення продукцп, впровадження прогресивних методiв контролю, ви-явлення причин i винуватцiв браку в логiстичному процесс
Головною метою ще! роботи е подальше дослщження теоретичних засад використання статистичних методiв управлiння ягастю та надання прак-тичних рекомендацш щодо !х застосування на сучасному промисловому пщ-приемствi у лопстичному процесс
Результати дослiдження
Теоретичнi засади управлшня ягастю лопстичного процесу. Ягасть - це загальна сукупнiсть техшчних, технологiчних i експлуатацiйних характеристик виробу або послуги, завдяки яким вирiб або послуга будуть вщповщати вимогам споживача пщ час експлуатацп [4, с. 32]. Рiвень якост - це кiлькiсна характеристика мiри придатностi того чи iншого виду продукцп' для задово-лення конкретного попиту на не! у порiвняннi з вщповщними базовими по-казниками за фжсованих умов споживання. Оцшка якостi продукцп! передба-чае визначення абсолютного, вщносного, перспективного й оптимального !! рiвня [5, с. 133].
Застосування статистичного методiв дае вщчутш економiчнi й оргаш-зацiйнi переваги при управлшш якiстю. Порiвняння основних статистичних методiв наведено у табл. 1.
Таблиця 1 - Характеристика статистичних методiв [2]
Вид методу Зм1ст, мета
Контрольний листок Систематичний обл1к ситуац1й у вигляд1 конкретних даних
Пстограма Упорядкування даних щодо перюдичносп появи (наприклад, у часовому вираженнГ)
Д1аграма Парето Упорядкування факт1в по значущосп
Стратифжащя Розшарування даних р1зного походження
Причинно-насл1дкова д1аграма Анал1з джерел виникнення основних проблем (людина, машина, матер1ал, метод тощо) з посиланням на вплив проблеми
Д1аграма розсшвання Винайдення законом1рностей 1 зв'язк1в в шформацшному матер1ал1
Контрольн1карти Пост1йний контроль за переб1гом процесу у межах заданого допуску
Описова статистика Юльюсна оц1нка характеристик одержуваних даних, метод Грунту еться на аналпичних процедурах, пов'язаних з обробкою 1 наданням юльюсних даних
Анал1з вим1р1в Наб1р процедур для оцшки точност1 вим1рювально! системи в умовах !! роботи
Побудова дов1рчих 1нтервал1в Процедура визначення допусюв заснована на в1рогщност1 д1й, зд1йснених за допомогою статистичного розподыу вим1р1в
Анал1з можливостей процесу Можливост1 процесу оцшюються зм1нн1стю процесу, що знаходиться в сташ статистично! ст1йкост1 (оц1нкою е шдекси вщтворюваносп)
Перев1рка г1потез Статистична процедура перев1рки обГрунтованост1 г1потези, що розглядае параметри одше! чи дек1лькох виб1рок з визначеними р1внями дов1ри
Регрес1йний анал1з Зв'язок дослщжувано! характеристики з потенц1йними причинами
Анал1з над1йност1 Використання шженерних 1 анал1тичних метод1в для вир1шення проблем над1йност1. Це стосуеться оц1нки, прогнозу 1 попередження випадкових вщмов з часом
Виб1рковий контроль Систематичний статистичний метод для одержання шформацп про характеристики сукупностей шляхом вивчення представницько! виб1рки (статистичний приймальний контроль, виб1ркове обстеження)
Моделювання Сукупн1сть процедур, за допомогою яких теоретична чи емтрична система може бути представлена математично у вигляд1 комп'ютерно! програми для пошуку виршення проблем
Анал1з часових ряд1в Анал1з часових тренд1в являе собою наб1р метод1в для вивчення послщовних у час1 груп спостережень
Планування експеримент1в Використовуються спещальш вим1ри в дослщжуванш систем1, включаеться статистична оцшка цих змш у дан1й системь У результат! з'являеться можлив1сть визначити основы характеристики системи або дослщжувати вплив одного чи деюлькох фактор1в на ц1 характеристики
Л. Демчук розглянула у своему дослщженш використання статистичних методiв управлшня яюстю виробничих процесiв, !х стандартизащю та
довела, що «статистичне управлшня процесами i прийняття ршень на 0CH0Bi фактiв - це основш вимоги мiжнародних стандартiв ISO серп 9000 до систем якосп, яга можуть бути виконанi завдяки впровадженню на пiдприeмствах статистичних методiв; важливою складовою статистичного управлiння е здiйснення заходiв щодо покращення роботи тдприемства на кожному етапi виробництва - це дозволить постшно покращувати характеристики процесiв та забезпечить належну роботу системи управлшня [3, с.136].
Необхщно додати, що сучаснi тдприемства користуються низкою нор-мативних докумен^в, що регламентують застосування статистичних мето-дiв, а саме: ДСТУ 3514-97 [7] та ДСТУ ISO/TR 10017:2005 [8].
Що стосуеться лопстичного процесу, будемо вважати, що це процес трансформаций перемщення матерiального й супутшх йому потокiв шляхом забезпечення управлшсько'! свободи в умовах послiдовних взаемозалежнос-тей; стандартизации синхрошзацп; спiльного використання шформацп; узго-дженостi стимулiв, використовуючи iнновацiйнi методи i моделi.
Нами наведено авторське бачення застосування статистичних методiв в лопстичному пiдходi (табл. 2).
Таблиця 2 - Статистичш методи управлшш якiстю в лопстичному процесс розроблено автором за [3]_
Процеси Статистичш методи
Описова статистика Планування експеримен^в Перевiркa гшотез S3 ч а н а й и н ь л а в ю а 2 и В Анaлiз можливостей процесу Регресшний aнaлiз 'Р с о н зК Ч а н со Ч а н А Вибiрковий контроль Mоделювaння Карти статистичного контролю процесу (карти СКП) Статистичне призначення допуску и ч я р X и в о с а ч S3 ч а н А
Анaлiз з боку керiвництвa, який включае iнформaцiю про показники переб^у логiстичниx процесiв + + + +
Ощнка процесiв + +
Mонiторинг та вимiрювaння процеав + + + + + + + +
Mонiторинг та вимiрювaння процесiв + + + + + + + + + +
Апробащя теоретичних положень дослщження була виконана на базi акцюнерного товариства «Дншропетровський агрегатний завод», яке одне з перших пщприемств в Укра!ш отримало сертифжат на систему управлшня якiстю [9]. За щлями, пiдходами, засобами й методами реалiзацii комплексна система управлiння якiстю продукцп (рис. 1) вiдповiдае вимогам сучасних мiжнародних стандартiв ISO серп 9000, декларуючи i реалiзуючи такi прин-ципи, як орiентацiя на споживача, лщерство керiвникiв i залученiсть персоналу, процесний i системний пщхщ.
Начальник в1дд1лу техн1чного контролю
Заступник начальника вщдыу техн1чного контролю
обов'язки
- забезпечення безперервно! роботи;
- здiйснення управлiння контрольним апаратом ВТК;
- пiдбiр та розстановка робггнигав;
- систематичний контроль за дiяльнiстю;
- оргашзащя технiчного навчання робiтникiв ВТК;
- тдвищення квалiфiкацii;
- повинен здшснювати повсякденний контроль за роботою всiх вiддiлiв та ц^в з забезпечення якостi продукцп
- мае шформувати керiвництво тдприемства i цехiв про всi випадки пред'явлення до прийому ВТК недоброягасно! продукцп, дефек™, порушень технолопчно! дисциплши i недолiкiв в органiзацii виробництва, вимагаючи проведення заходiв з !х усунення;
- проводить вивчення рекламацш на продукщю пiдприемства;
- встановлюе причини випуску недоброякiсноi продукцГ!
- проводить постшний контроль за якiстю продукцГ!, технолопчними процесами;
- виконуе класифiкацiю дефек^в;
- оцiнюе якiсть на певнш дiлянцi;
- мае право призупиняти виготовлення продукцп, яка не вщповщае нормативно-технiчнiй документацГ!, та шформувати про це начальника ВТК;
- мае право вимагати вщ майс^в i робггнигав дотримання технологiчноi дисциплiни;
- мае право вимагати вщ технологiв цехiв належностi технологiчного обладнання на робочих мюцях;
- мае право вимагати вщ механiкiв справностi обладнання i устаткування
Рисунок 1 - Система управлшня яюстю продукцГ! у АТ «Дншропетровський
агрегатний завод»
Серед широкого асортименту АТ «Дншропетровський агрегатний завод» виробництво гщророзподгльнигав мае найб!льшу питому вагу - 53% , тому питання управлшня яюстю саме цього виду продукцГ! е для керiвницт-ва тдприемства найбгльш актуальним. Виконання вимог до якосп гщророз-
подыьниюв неможливе без проведення суворого контролю конструктивних i технолопчних параметрiв виробiв. При цьому необхщно виходити з того, що ягасть продукцп закладаеться при розробщ проекту, забезпечуеться пiд час 11 виготовлення та пiдтримуеться в процесi експлуатацп.
На цей час у АТ «Дншропетровський агрегатний завод» серед основних статистичних методiв (або шструмен^в) аналiзу рiвня якостi продукцп ви-користовуеться контрольний листок, гiстограма (за результатами контрольного листка), дiаграма розсшвання, стратифiкацiя та дiаграма Парето.
Для збору статистичних даних про дефекти пдророзпод1льниюв, по-перше використовуеться контрольний листок (табл. 3).
Таблиця 3 - Контрольний листок для збору статистичних даних про дефекти у АТ «Дншропетровський агрегатний завод»_
Контрольний листок для збору даних про дефекти гщророзподыьниюв Пщприемство: АТ «Дншропетровський агрегатний завод» Пщрозды: цех №16 Час: грудень 2015 р. Змша: №1
Типи дефект1в Дaнi контролю Разом
Вм'ятини 1+1+1+1+1+1+1+1+1+1+1+1+1+1 14
Трщини 2+1+1+1+1+1+3+1+1+1+1+1+1+1 17
Вихщ за допуск у м1нус 1+1+1+1+1+1+1 7
Вихщ за допуск у плюс 1+1+1+2+1+1+3+1+1+1+4+1+1+4 23
Прожиг при термообробщ 1+1+1+1+1+1+1+1+1 9
Перек1с базових поверхонь 1+1+1 3
Невщповщшсть шорсткост1 2+1+1+1+3+1+1+1+1+1+1+1+1+2 18
Дефекти фарбування 1+1+1+1 4
1нш1 1+1+1+1+1+1+1 7
Разом 102
На пiдставi зiбраних за допомогою контрольних листюв даних склада-еться таблиця сумарних вщмов через дефекти пдророзпод1льниюв (табл. 4).
Таблиця 4 - Сумарш вщмови через дефекти гщророзподгльнигав у АТ «Дншропетровський агрегатний завод»_
По вах типах дефект1в Число вщмов Вщсоток вщ загального числа вщмов
Вм'ятини 14 13,7
Трщини 17 16,7
Вихщ за допуск у мшус 7 6,86
Вихщ за допуск у плюс 23 22,6
Прожиг при термообробщ 9 8,82
Переюс базових поверхонь 3 2,94
Невщповщшсть шорсткост1 18 17,7
Дефекти фарбування 4 3,92
1нш1 7 6,86
Разом 102 100,0
На пiдставi даних будуеться пстограма аналiзу рiвня вiдмов по основ-ним типам дефек^в у АТ «Днiпропетровський агрегатний завод» (рис. 2).
Рисунок 2 - Аналiз рiвня вщмов по основним типам дефек^в у АТ «Дншропетровський агрегатний завод»
Отже найбгльше вщмов у грудш 2015 р. було через дефект «вихщ за допуск у плюс» та «невщповщшсть шорсткосп», тобто це означае, що потрiбно придiлити бiльше уваги на виправлення цих дефек^в у подальшому вироб-ництвi.
Далi паралельно застосовуеться аналiз рiвня якостi продукцп за допо-могою дiаграми розсшвання. За допомогою ще!" дiаграми дослщжуеться за-лежнiсть мiж iнтенсивнiстю виробництва пдророзпод1льниюв i одержаною кiлькiстю браку, де штенсившсть - це показник, який характеризуе обсяг виробництва за одиницю часу, або на одного пращвника, або на один верстат. Для цього вимiрюеться гальгасть виготовлених пдророзпод1льниюв у рiк i за допомогою випадково'1' вибiрки встановлюеться частка дефектних деталей у зробленш продукцп'. Отриманi данi зводяться у табл. 5.
Таблиця 5 - Залежшсть бракованих пдророзподгльниюв вiд штенсивносп 1х виготовлення у АТ «Дншропетровський агрегатний завод»
Юльгасть виготовлених пдророзпод!льнигав у рж, тис. шт. Частка дефектних вироб1в, % Юльгасть виготовлених пдророзпод!льнигав у рж, тис. шт. Частка дефектних вироб1в, % Юльгасть виготовлених пдророзпод!льнигав у рж, тис. шт. Частка дефектних вироб1в, %
4,55 4,9 4,67 4,3 5,09 6,6
4,61 4,2 5,49 6,3 4,30 3,5
5,48 6,0 4,78 5,0 5,00 6,0
4,83 4,6 4,85 6,0 5,30 6,9
5,08 6,0 5,64 5,2 4,33 4,0
5,78 5,9 4,77 3,9 5,00 5,4
4,68 5,0 4,95 4,8 5,37 5,2
Заганчення табл. 5
Юльгасть виготовлениx пдророзподгльнигав у рж, тис. шт. Частка Юльгасть виготовлениx пдророзподгльнигав у рж, тис. шт. Частка Юльгасть виготовлениx пдророзподгльнигав у рж, тис. шт. Частка
дефектна виробiв, % дефектниx виробiв, % дефектниx виробiв, %
5,11 5,3 5,74 6,1 4,57 4,7
5,82 5,7 4,73 3,7 4,73 4,2
4,71 4,6 4,96 6,5 5,59 6,1
4,92 4,4 5,89 5,3 4,66 3,7
5,74 6,2 4,47 3,9 4,70 5,6
4,20 4,3 5,04 5,6 5,73 6,7
4,91 4,3 5,39 6,0 4,46 4,6
5,27 5,7 4,56 5,4 5,11 4,5
5,28 4,7 5,70 6,2 4,41 4,8
4,34 5,0 4,70 6,3 5,43 5,1
5,06 5,3 5,55 6,9 4,34 4,5
5,30 6,2 4,62 4,6 4,90 4,9
4,58 4,4 5,30 5,5 5,18 5,6
4,76 5,3 5,67 6,2 4,76 5,4
5,62 4,9 4,26 3,8 5,05 4,6
4,52 3,6 4,82 5,2 5,86 6,4
5,16 5,2 5,29 5,6 4,19 4,6
5,46 4,4 4,07 3,8 4,96 4,1
4,04 5,3 4,90 5,3 5,23 5,2
4,71 4,8 5,17 6,0 4,64 4,2
5,04 4,8 5,09 3,9 4,68 5,2
4,55 3,3 4,93 5,8 5,67 5,7
5,47 5,4 4,66 3,9 5,09 4,6
4,35 4,2 4,93 5,5 5,43 5,2
5,01 5,2 5,70 5,5 5,41 6,8
5,48 5,9 4,18 3,5
4,55 4,3 4,90 4,7
За результатами aнaлiзy залежносп бракована гщророзподгльниюв вщ iнтенсивностi ïx виготовлення будуеться дiaгрaмa розсiювaння (рис. З).
Рисунок З - Aнaлiз залежносп частки бракована гiдророзподiльникiв вiд штенсивносп ïx виготовлення у AT «Дншропетровський агрегатний завод»
Наступний етап передбачае виконання тако! послщовносп дш. По-перше розраховуеться коефiцiент кореляцп, для визначення ступеня лшшно! залежност за формулою (1):
Ё(хг _ х)(У - У)
г = г=1
п
Ё (х - х)2 Ё (Уг - У)
г=1 г=1
(1)
де х - значення, що приймаеться змiнною х; у - значення, що приймаеться змшною у;
х - середне значення х; у - середне значення у.
- 4,55 + 4,61 + 5,48 +... + 5,43 + 5,41 „ ^
х =-= 4,99 тис. шт.
100
_ 4,9 + 4,2 + 6,0 +... + 5,2 + 6,8
у =-= 5,1 %
100
Ё(х - х) х (у. - у) = (4,55 - 4,99) х (4,9 - 5,1) +
г =1
+ (4,61 - 4,99) х (4,2 - 5,1) +... + (5,41 - 4,99) х (6,8 - 5,1) = 25,86
п
Ё (х. - х)2 = (4,55 - 4,99)2 + (4,61 - 4,99)2 +... + (5,41 - 4,99)2 = 21,08
г = 1 п
Ё (у - у)2 = (4,9 - 5,1)2 + (4,2 - 5,1)2 +... + (6,8 - 5,1)2 = 74,03
г =1
25-86 = 0,65
д/21,08 • 74,03
Коефiцiент кореляцп' показуе, наскiльки щiльно виражена тенденщя до зростання одше'1 змшно'1' при зб!льшенш шшо!. Вiн може знаходитися в дiапа-зонi [-1, 1]. Нульове значення коефщента означае вщсутшсть тако! тенденцп (але не обов'язково вщсутшсть залежност взагалi). Промiжнi значення кое-фiцiента кореляцп' кажуть, що хоча тенденщя до зростання одше! змшно'1' при збiльшеннi шшо! не дуже яскраво виражена, але в якшсь мiрi вона все ж таки присутня.
п
2
п
Ak BHgHO 3 pue. 3 y AT «^HinponeTpoBcbKHñ arperaTHHñ 3aBog» icHye Te-HgeH^« 3Öi^bmeHH« nacTKH 6paKy npH 30i^bmeHHi ÏHTeHcHBHocTi BHpo6HH^rBa rigpopo3nogi^bHHKÏB. no3HTHBHe 3HaneHHA Koe^i^eHTa Kope.A«^ï nigTBepg^ye ^ñ bhchobok, npH цbомy 3HaneHH« Koe^i^eHTa Kope^^iï cBigHHTb npo He 3HaHHHH B3aeM03B'fl30K mï^ po3rfl«HyTHMH napaMeTpaMH, a^e ^ñ B3ae-mo3b'«3ok BH^e cepegHboro. TaKHM hhhom, 36i.flbmeHH« ÏHTeHcHBHocTi BHpo6-H^TBa rigpopo3nogi^bHHKÏB HeraTHBHo no3HanaeTbc« Ha «koctï npogy^iï. npH ^opMyBaHHi CHCTeMH ynpaB.mHH« «KicTro ^h ^aKTop Heo6xigHo BpaxoByBaTH.
nignpHeMCTBa, ^o BHpo6.A«e TOBapH, «kï 6e3nocepegHbo noB'«3aH 3 6e3ne-Koro ^rogeñ (HanpHK^ag, gBHryHH, cпeцпpogyкцiro (aBia^HHy), ripHHHomaxTHe ycTaTKyBaHH«), a TaKo^ no3^ioHye cBoro npogy^iro «k BHcoKo«KicHy (Hagiñ-Hy) iMOBipHe 36i^bmeHH« nacTKH 6paKOBaHHX BHpo6iB e HenpHnycTHMHM.
^iarpaMa po3ciroBaHH« (puc. 3) noKa3ye, ^o mï^ gocmg^yBaHHMH napaMeTpaMH icHye ïctothhh no3HTHBHHñ 3b'«30k, TOMy HacTynHHM eTanoM 6yge npo-BegeHH« cTpara^iKa^ï 3a pi3HHMH o3HaKaMH. npH npoBegeHHi cTpaTH^iKa^ï no 3MiHax ogep^yroTbc« gaHi, ^o HaBegeHi y Ta6^. 6.
Ta6.fl^« 6 - 3a^e^HicTb nacTKH 6paKoBaHHx rigpopo3nogi.flbHHKÍB Big ÏHTeHCHBHocTi ïx BHroToB^eHH« y AT «^HinponeTpoBCbKHñ arperaTHHñ 3aBog» no 3MiHax
3MiHa 1 3MiHa 2 3MiHa 3
Ri^bKicTb BHroToB^eHHx rigpopo3nogi^bHHKÍB y piK, THc. mT. HacTKa ge^eKTHHx BHpo6iB, % Ri^bKicTb BHroToB^eHHx rigpopo3nogi^bHHKÍB y piK, THc. mT. HacTKa ge^eKTHHx BHpo6iB, % Ri^bKicTb BHroToB^eHHx rigpopo3nogi^bHHKÍB y piK, thc. mT. HacTKa ge^eKTHHx BHpo6iB, %
5,48 6 4,55 4,9 4,61 4,2
5,78 5,9 4,83 4,6 5,08 6
5,82 5,7 4,68 5 5,11 5,3
5,74 6,2 4,71 4,6 4,92 4,4
5,27 5,7 4,20 4,3 4,91 4,3
5,30 6,2 4,34 5 5,06 5,3
5,62 4,9 4,58 4,4 4,76 5,3
5,46 4,4 4,52 3,6 5,16 5,2
5,04 4,8 4,04 5,3 4,71 4,8
5,47 5,4 4,55 3,3 5,28 4,7
5,48 5,9 4,35 4,2 5,01 5,2
5,49 6,3 4,55 4,3 4,67 4,3
5,64 5,2 4,78 5 4,85 6
5,74 6,1 4,77 3,9 4,95 4,8
5,89 5,3 4,73 3,7 4,96 6,5
5,39 6,0 4,47 3,9 5,04 5,6
5,55 6,9 4,56 5,4 4,70 6,3
5,67 6,2 4,62 4,6 5,30 5,5
5,29 5,6 4,26 3,8 4,82 5,2
5,17 6,0 4,07 3,8 4,90 5,3
5,70 6,2 5,09 3,9 4,93 5,8
5,70 5,5 4,66 3,9 4,93 5,5
Заганчення табл. 6
Змша 1 Змша 2 Змша 3
Юльгасть виготовлених пдророзпод!льнигав у рж, тис. шт. Частка дефектних вироб1в, % Юльгасть виготовлених пдророзпод!льнигав у рж, тис. шт. Частка дефектних вироб1в, % Юльгасть виготовлених пдророзпод!льнигав у рж, тис. шт. Частка дефектних вироб1в, %
5,09 6,6 4,18 3,5 4,9 4,7
5,30 6,9 4,30 3,5 5,0 6
5,37 5,2 4,33 4 5,0 5,4
5,59 6,1 4,57 4,7 4,73 4,2
5,73 6,7 4,66 3,7 4,7 5,6
5,43 5,1 4,46 4,6 5,11 4,5
5,18 5,6 4,34 4,5 4,90 4,9
5,86 6,4 4,76 5,4 5,05 4,6
5,23 5,2 4,19 4,6 4,96 4,1
5,67 5,7 4,64 4,2 4,68 5,2
5,43 5,2 4,41 4,8 5,09 4,6
5,41 6,8
Будуеться дiаграма розсшвання залежност частки дефектних гщроро-зподiльникiв вщ iнтенсивностi 1хнього виробництва для кожно! змiни (рис. 4).
4,2 4,4 4,6 4,8 5 5,2 5,4 5,6
Юльюсть виготовлених гщророзподыьниюв у рж, тис.
♦ Змша 1_Частка дефектних вироб1в, % I Змша 2_Частка дефектних вироб1в, % ▲ Змша 3_Частка дефектних вироб1в, %
5,8
7
6
5
4
3
4
6
Рисунок 4 - Аналiз залежност частки бракованих пдророзподгльнигав вiд iнтенсивностi !х виготовлення у АТ «Дншропетровський агрегатний завод»
Розрaxyнок коефiцieнтa кореляцп проводиться 3a формулою (1):
1) для першо'1 змши:
- 5,48 + 5,78 +... + 5,41
xi =-= 5,50 тис. шт.
34
- 6,0 + 5,9 +... + 6,8
yl =-^-= 5,82 %
n__
£ j(x - x) x (y. - y) = (5,48 - 5,50) x (6,0 - 5,82) + (5,78 - 5,50) x (5,9 - 5,82) +
i=1
+ ... + (5,41 - 5,50) x (6,8 - 5,82) = 0,015
n_
£ l (x - x)2 = (5,48 - 5,50)2 + (5,78 - 5,50)2 +... + (5,41 - 5,50)2 = 0,050.
i=1
n_
£ l (y. - y)2 = (6,0 - 5,82)2 + (5,9 - 5,82)2 +... + (6,8 - 5,82)2 = 0,375.
i=1
0,015
n = ' = = 0,113
1 д/0,050 • 0,375
2) для друго'1 змiни:
- 4,55 + 4,83 + ...4,41
x 2 =-= 4,51 тис. шт.
2 33
- 4,9 + 4,6 +... + 4,8
y 2 = ----- = 4,33 %.
2 33
n__
£ 2 (x - x) x (y. - y) = (4,55 - 4,51) x (4,9 - 4,33) + (4,83 - 4,51) x (4,6 - 4,33) +
i=1
+... + (4,41 - 4,51) x (4,8 - 4,33) = 0,009
n
£ 2 (x - x)2 = (4,55 - 4,51)2 + (4,83 - 4,51)2 +... + (4,41 - 4,51)2 = 0,055,
i=1
£ 2 (y - y)2 = (4,9 - 4,33)2 + (4,6 - 4,33)2 +... + (4,8 - 4,33)2 = 0,329.
i=1
0.009 = 0,064.
2 д/0,055 • 0,329
3) для третьо! змши:
- 4,61 - 5,08 +... + 5,09
х з =-= 4,93 тис. шт.
33
_ 4,2 + 6,0 +... + 4,6
У 3 = --'-- = 5,13 %
3 33
Ё 3(х - х) X (у. - У) = (4,61 - 4,93) X (4,2 - 5,13) + (5,08 - 4,93) х (6,0 - 5,13) +
I=1
+... + (5,9 - 4,93) х (4,6 - 5,13) = 0,011
П -
Ё3(xi -х)2 = (4,61 -4,93)2 + (5,08-4,93)2 +... + (5,09-4,93)2 = 0,029
1=1
Ё 3 (У - У)2 = (4,2 - 5,13)2 + (6,0 - 5,13)2 +... + (4,6 - 5,13)2 = 0,400
1=1
0,011
а = , = 0,105
3 д/0,029 • 0,400
Аналiзуючи дiаграму й розраховаш коефiцieнти кореляцп, ми бачимо, що частка браку в змiнах практично не пов'язана з штенсившстю виготов-лення пдророзподгльниюв, тобто вирiшальне значення мають iншi показни-ки, до яких, на наш погляд, насамперед необхщно вiднести майстернiсть пра-щвнигав змiни. Щоб збiльшити прибутковiсть шдприемства необхiдно наро-щувати випуск продукцп. В даному випадку якiсть та штенсившсть нiяк не пов'язанi, тому прибуток буде залежати тiльки вщ кiлькостi продукцп. Але для того щоб зменшити кiлькiсть рекламацiй, пщприемству необхiдно збь льшить квалiфiкацiю роб^ниюв всiх змiн.
Завершальним етапом буде побудова дiаграми Парето, що дае можли-вiсть встановити прiоритет дiям, необхiдним для вирiшення проблем. В ос-новi дiаграми Парето лежить принцип 80/20, зпдно якому 20% причин при-зводять до 80% проблем, тому метою побудови дiаграми е виявлення цих причин для концентрацп зусиль по !х усуненню. Крiм того, дiаграма Парето дозволить вщокремити важливi фактори вiд малозначущих i несуттевих. Для побудови дiаграми виконуються ряд дп, якi представлен нижче.
По-перше, вiдповiдно до табл. 5 розставляються фактори в порядку зменшення кiлькостi вiдмов починаючи «вихщ за допуск у плюс» i заганчую-чи «перекiс базових поверхонь». Розраховуеться шдсумкова сума шляхом до-давання кiлькостi вiдмов по всiх дефектах: 23+18+17+14+9+7+7+4+3 = 102 вщмови. У пiдсумку одержуються результати представлеш у табл. 7.
п
Таблиця 7 - Порядок зменшення галькост вщмов через дефекти у АТ «Дншропетровський агрегатний завод» за методом Парето_
№ Типи дефект1в Юльюсть вщмов
1 Вихщ за допуск у плюс 23
2 Невщповщшсть шорсткосп 18
3 Трщини 17
4 Вм'ятини 14
S Прожиг при термообробщ 9
б Вихщ за допуск у мшус 7
7 1нш1 7
8 Дефекти фарбування 4
9 Переюс базових поверхонь 3
Разом 102
По-друге, вщкладаеться горизонтальна вкь i д!литься на 9 iнтервалiв, що вiдповiдають розглянутим дефектам.
По-трете, осгальки сумарна кiлькiсть вiдмов - 102, вибираеться дiапа-зон 0 - 120 вщмов i масштаб - 20 вщмов та наносяться на лiву вертикальну вкь вiдповiднi розподгли.
В-четвертих, на такiй же висот^ де розташована позначка 102 вщмови (лiва вертикальна вiсь), ставиться позначка на правш вертикальнiй осi й по-значаеться як 100%. Визначаеться м^це розташування позначки 80%. Для цього пщсумкову суму помножаемо на 0,8: 102 * 0,8 = 81,6 « 82. На висот^ що вiдповiдае 82 вiдмовам (шва вертикальна вiсь), ставиться позначка на правш вертикальнш осi й позначаеться як 80%.
По-п'яте, для кожного дефекту будуеться стовпчик, який по висот до-рiвнюе кiлькостi вщмов, що вщбулися iз цим дефектом. Порядок вузлiв на дь аграмi зберiгаеться таким, як отримано в табл. 7.
По-шосте, наносяться крапки кумулятивно! криво!:
- перша крапка ставиться на перетинанш горизонтальних i лiвоi вертикально! осей;
- друга крапка вщкладаеться на правш гранищ «вихщ за допуск у плюс» i по висот дорiвнюе сумi вiдмов дефектiв лежачих лiвiше ще"! границi, тобто 23;
- третя крапка вщкладаеться на правш гранищ «невщповщшсть шорс-ткостi» i по висотi дорiвнюе сумi вщмов дефек^в лежачих лiвiше ще"! гранищ, тобто 23+18 = 41;
- четверта крапка вщкладаеться на правш гранищ «трщини» i по висо-т дорiвнюе сумi вiдмов вузлiв лежачих лiвiше ще'1' границi, тобто 23+18+17 = 58;
- п'ята крапка вщкладаеться на правш гранищ «вм'ятини» i по висот дорiвнюе сумi вiдмов вузлiв лежачих лiвiше ще"! границi, тобто 23+18+17+14=72;
- шоста крапка вщкладаеться на правш гранищ «прожиг при термооб-робщ» i по висот дорiвнюе сумi вiдмов вузлiв лежачих лiвiше щеi границi, тобто 23+18+17+14+9 = 81;
- сьома крапка вщкладаеться на правш гранищ «вихщ за допуск у мь нус» i по висот дорiвнюе сумi вiдмов вузлiв лежачих лiвiше цiеi границi, тобто 23+18+17+14+9+7=88;
- восьма крапка вщкладаеться на правш гранищ «шшЬ> i по висот дорь внюе сумi вiдмов вузлiв лежачих лiвiше цiеi границi, тобто 23+18+17+14+9+7+7=95;
- дев'ята крапка (передостання) вщкладаеться на правш гранищ «де-фекти фарбування» i по висотi дорiвнюе сумi вiдмов вузлiв лежачих лiвiше цiеi границi, тобто 23+18+17+14+9+7+7+4 = 99;
- десята крапка (остання) вщкладаеться на правш вертикальнш осi й по висот дорiвнюе пщсумковш сумi 102.
З'еднуемо отриманi крапки вiдрiзками прямих.
На завершальному етат на рiвнi 80% пщсумково!' суми проводиться горизонтальна л^я вiд право!' осi дiаграми до кумулятивно!' криво!'. З крапки перетинання опускаеться перпендикуляр на горизонтальну вкь. Цей перпендикуляр роздгляе фактори (групи факторiв) на значимi (розташовуються лiворуч) i незначнi (розташовуються праворуч). У результат одержуемо дiа-граму Парето, що побудована для дефек^в гiдророзподiльникiв у АТ «Дншропетровський агрегатний завод» (рис. 5).
З рис. 5 бачимо, що лiвiше перпендикуляра лежать дефекти: «вихщ за допуск у плюс», «невщповщшсть шорсткосп», «трщини», «вм'ятини», «прожиг при термообробщ», «вихiд за допуск у мшус». Принцип Парето спрямо-ваний на те, щоб лжвщувати 20% причин, якi викликають 80% браку. Тобто ми повинш лжвщувати в першу чергу 80% дефек^в, яга лежать лiвiше перпендикуляра. Т дефекти, якi лежать правше перпендикуляра, а саме «шшЪ» «дефекти фарбування», «перегас базових поверхонь» в групу першочергових для полшшення не включаються. На пiдставi проведеного дослщження ми можемо запропонувати шляхи зменшення та контроль рiвня браку.
Висновки
На пщприемсга розробка заходiв щодо удосконалення методiв контролю якост логiстичних процесiв передбачае впровадження прогресивних методiв контролю, виявлення причин i винуватцiв браку. Проаналiзувавши АТ «Дншропетровський агрегатний завод» була виявлена головна мета в об-ласт якост логiстичних процесiв, що укладаеться в безперервному полш-шеннi виробництва продукцп гiрничошахтноi апаратури та устаткування, що вщповщае вимогам i очiкуванням замовника на основi застосування шнова-цшних технологiчних процесiв, управлiнських систем i iнформацiйних тех-нологiй. Доведено, що зб!льшення iнтенсивностi виробництва гщророзподь льнигав негативно позначаеться на якостi продукци.
Рисунок 5 - Дiaгрaмa ^рето, що побyдовaнa для дефек^в гщророзподыьниюв y AT «Дншропетровський aгpeгaтний зaвод»
Taкож встaновлeно, що чaсткa бpaкy в змiнaх пpaктично не пов'язaнa з iнтeнсивнiстю виготовлення пдророзпод1льниюв, тобто виpiшaльнe зм-чення мaють iншi покaзники, до яких, м нaш погляд, нaсaмпepeд необхщно вiднeсти мaйстepнiсть пpaцiвникiв змiни. Ta^M чином, нeзaлeжно вiд поль тики n^np^Mc^a в облaстi нaдiйностi продукцп, щоб збiльшити прибутко-вicть n^np^Mc^a нeобхiдно нapощyвaти випуск продукцп. В дaномy випaд-ку якicть тa iнтeнcивнicть нiяк не пов'язaнi, тому прибуток буде зaлeжaти тiльки вщ кiлькоcтi продукцп. Але для того щоб зменшити кiлькicть peклa-мaцiй пiдпpиeмcтвy нeобхiдно збiльшить квaлiфiкaцiю роб^нигав вciх змiн.
Пepcпeктивaми подaльших дослщжень y дaномy нaпpямi e cиcтeмaти-зaцiя теоретичних знaнь i пpaктичних пiдходiв щодо пiдвищeння якоcтi продукцп тa отpимaння yнiкaльних конкурентних пepeвaг.
Перелж використаних джерел
1. Балановська Т. I. Сучасш й класичш методи управлшня яюстю: особ-ливостi та перспективи застосування / Т. I. Балановська, З. П. Борецька / / На-уковий вкник Нащонального ушверситету бiоресурсiв i природокористу-вання Украши. - 2012. - № 169. - Ч. 1: Економжа, аграрний менеджмент, 6i3-нес . - С. 239-247.
2. Векслер Е. М. Менеджмент якосп: ентропшний i статистичний пщхо-ди : навч.-метод. поаб / Е. М. Векслер. - Кшв : Наша справа, 2004. - 265 с.
3. Демчук Л. Статистичш метод в управлшш яюстю виробничих проце-ав / Л. Демчук, Р. Байцар // Вимiрювальна технiка та метролопя. - 2014. -Вип. 75. - С. 131-137.
4. Фейгенбаум А. Контроль качества продукции / А. Фейгенбаум ; сокр. пер. с англ. ; авт. предисл. и науч. ред. А. В. Гличев. - Москва : Экономика, 1986. - 471 с.
5. Цилюрик Г. I. Яюсть товару - ключовий важ!ль забезпечення його конкурентоспроможносп / Г. I. Цилюрик // Облж i фшанси АПК. - 2011. -№1. - С. 133-136.
6. Чекмасова I. А. Управлшня яюстю пщприемства: розвиток та пробле-ми впровадження / I. А. Чекмасова, Д. М. ШатГло // В^ник НТУ «ХШ». - 2013. № 7(981). - С. 167-173.
7. Статистичш методи контролю та регулювання якость Термши та ви-значення : ДСТУ 3514-97. - [Чинний вщ 1997-07-01]. - Кшв : Держстандарт, 1997. - 60 с.
8. Настанови щодо застосування статистичних методiв згщно з ISO 9001:2000 : ДСТУ ISO/TR 10017:2005 (ISO/TR 10017:2003, IDT). - [Чинний вщ 2008-01-01]. - Кшв : Держспоживстандарт Украши, 2005. - 41 с.
9. Система управления качеством [Электронный ресурс] : [сведения] / [пред. правления В. А. Бобко] // Публичное акционерное общество «Днепропетровский агрегатный завод» : [сайт организации]. - Режим доступа: http://goo.gl/Mt2ALc. - По состоянию на 01.02.2016. - Загл. с экрана.
© А. М. Ткаченко, М. I. ¡ванова
Using statistical methods of quality management in logistics
processes
Tkachenko Alla
Zaporozhye National Technical University, Head of the Department of Enterprise, Trade and Exchange Activities, Doctor of Science (Economics), Professor, Ukraine
Ivanova Marina
National Mining University, Associate Professor of the Department of Management of Productive Sector, PhD in Economics, Associate Professor, Ukraine
Abstract. The purpose of the paper is to study the application of statistical methods of logistics process quality management at a large industrial enterprise and testing the theoretical studies. The analysis of the publications shows that a significant number of works by both Ukrainian and foreign authors has been dedicated to the research of quality management, while statistical methods of quality management have only been thoroughly analyzed by a small number of researchers, since these methods are referred to as classical, that is, those that are considered well-known and do not require special attention of modern scholars.
In the authors' opinion, the logistics process is a process of transformation and movement of material and accompanying flows by ensuring management freedom under the conditions of sequential interdependencies; standardization; synchronization; sharing information, and consistency of incentives, using innovative methods and models.
In our study, we have shown that the management of logistics processes should use such statistical methods of quality management as descriptive statistics, experiment planning, hypotheses testing, measurement analysis, process opportunities analysis, regression analysis, reliability analysis, sampling, modeling, maps of statistical process control, specification of statistical tolerance, time series analysis.
The proposed statistical methods of logistics processes quality management have been tested at the large industrial enterprise JSC "Dnepropetrovsk Aggregate Plant" that specializes in manufacturing hydraulic control valves. The findings suggest that the main purpose in the sphere of logistics processes quality is the continuous improvement of the mining equipment production quality through the use of innovative processes, advanced management systems and information technology. This will enable the enterprise to meet the requirements and expectations of their customers. It has been proved that the increase in intensity of the hydraulic control valve production affects the quality of the products; to reduce the number of complaints, the company needs to improve the skills of workers in all their changes.
Prospects for further research in this direction are systematization of theoretical knowledge and practical approaches, which should be aimed at improving the product quality and obtaining unique competitive advantages.
Keywords: quality, statistical methods of quality management, logistics process, control sheet, histogram, scatter chart, stratification, Pareto chart.
© A. Tkachenko, M. Ivanova
