Використання представників роду Melilotus Mill. Родини Fabaceae в медичній практиці Текст научной статьи по специальности «Фундаментальная медицина»

© Даниленко Р. В., *Чувпило В. Л. УДК 615. 322:616-085 Даниленко Р. В., *Чувпило В. Л.

ВИКОРИСТАННЯ ПРЕДСТАВНИК1В РОДУ Melilotus Mill. РОДИНИ Fabaceae

В МЕДИЧН1Й ПРАКТИЦ1

КЗ «Днтропетровський протитуберкульозний диспансер «ДОР»

(м. Дшпропетровськ) *ДЗ «СМСЧ № 6 МОЗ УкраГни» (м. Дшпропетровськ)

В офщмнм та народнм медицин! здавна засто-совуються представники роду Буркун - Melilotus L. На даний момент проведено значну юлькють досли джень фармаколопчно! активност! представник1в даного роду. Метою дано! роботи е систематизац1я основних досл1джень з використання представник1в роду Буркун в медичнм практиц1.

Трава Буркуну мстить:

тр^ерпено'Гди: азук1сапон1ни II, V азуюса-пон1н V-карбоксилат, 3-0- [a-L-рамнопирано-зил-(1- > 2)-(ß-D-глюкопиранозил-(1->2)- ß-D-глю-куронопиранозил] соясапогенол В-карбоксилат; 3-0-[a -L-рамнопиранозил-П- > 2)-а^-ара-бинопиранозил-(1-> 3)-ß-D-галактопира-нозил-(1- > 2)-ß - D-глюкуронопиранозил] соясапогенол В (мел1лотус-сапон1н 01); соясапо-геноли В, Е, мел1лотоген1н, соясапонш I, дегщро-соясапон1н I, ацеттсоясапоын I, астрагалоз1д VIII, вiстарiасапонiнD,3-0- [а^-рамнопиранозил-(1- > 2)-ß-D-ксилопиранозил-(1- > 2)^^-глюкуронопиранозил] мел!лот!ген!н (мел!лотус-сапон!н 02) [3, 34,35,36, 38,39];

- фенолкарбонов1 кислоти: орто-гщроксико-ричн!; о-кумарова, мел!лотов [32,40];

- кумарини: кумарин, д!г!дрокумарин, мелто-тозид [11,35,37,40];

- флавоно'Гди: роб!н!н, 3-0-галактози-^-глюкози-с;-арабиноза-с;-рамнозщ кемпферола, кло-в!н; кемпферол [32,35,43];

- вищ1 жирш кислоти: пальм!тинова, стеари-нова, оле!нова, лшолева, л!ноленова, арах!нова, бе-геновая, л!гноцериновою [1];

У кл!н!ц! екстракт Melilotus ефективний у комплексному л!куванн! ф!бром!оми матки [30], при л!-куванн! л!мфедеми [41]; мае протизапальн! [9,42] та рад!опротекторн! властивост! [17,26], адаптоген-н!, б!остимулююч!, !мунокоригуюч!, антианем!чного [8,16,28], п!дсилюе процеси кровотворення, збть-шуе к!льк!сть деяких макроглобул!н!в в плазм! кров!, стимулюе л!мфопоез [24], викликае посилення фагоцитарно! активност! кров! [25], мае антиоксидантн! [7,14], аналгезуюч!, [2], антиексудативн!, антипрол!-ферат!вн! ! антиг!поксичн! властивост! [29], проявляв против!русну активн!сть щодо в!русу Грипу [15],

викликае п!двищення неспециф!чно! резистентност! орган!зму [23] фенольн! сполуки мають д!уретичну, седативну, антим!кробну, антикоагулянтну, проти-запальну д!ю; пол!сахаридний комплекс - протиза-пальну активн!сть [10].

Витяги з буркун!в в!дновлюють та захищають внутршню оболонку кровоносних та л!мфатичних судин, що запоб!гае утворенню тромб!в та ембол!й. Експериментально доведено, що Буркун е ефектив-ним регенератором паренх!ми печ!нки. Екстракти з Буркуну лкарського проявляють ппокоагулянт-ну, анпагрегацмну, антиоксидантну, гепатопро-текторну д!ю. Сучасн досл!дження п!дтверджують доц!льн!сть застосування препарат!в Буркун як рослинних адаптоген!в з ппокоагулянтними влас-тивостями в комплексна терап!! пац!ент!в геронто-лог!чного профтю. В!дм!чено, що вони покращують функцюнальний стан пац!ент!в п!сля рад!оактивного опром!нення.

Буркун мае антибактер!альну, антифунгальну, антикоагулянтну та протипухлинну активн!сть.

Анал!з антибактер!ально! активност! показав чут-лив!сть як грам-позитивно!, так ! грам-негативно! флори, а також Candida аНэюаг^.

На особливу увагу заслуговуе антим!кробна ак-тивнють по в!дношенню до P. аeruginosa. Зона за-тримки росту складае 22 мм.

Встановлено, що сухий екстракт Буркуну бтого достов!рно збтьшував час зс!дання кров!, у пор!в-нянн! з контрольною групою тварин, ! не поступався референс-препарату «Варфарин», що п!дтверджуе його антикоагулянту дю.

За результатами досл!джень гостро! токсичност! густих екстракт!в за класиф!кац!ею К. К. Сидорова та ГОСТ 12.1.007-76 можна вщнести до VI класу токсичност! - вщносно нешюдпив! речовини; сухий екстракт до V класу токсичност! - практично нетоксичн! речовини [6].

Буркун проявляе антим!кробну, протизапальну, регенеруючу активн!сть [31].

В офщмнм медицин! застосовуеться, сировина що мютить кумарин, яка проявляе ппокоагулянтну, антиагрегантну, антиоксидантну, ге пато протектор-ну, адаптогенну д!ю, застосовуеться при судинних

i серцево-судинних захворюваннях, захищае i вщ-новлюе внутрiшню оболонку кровоносних i ëiMÔa-тичних судин, покращуе функцiонaльний стан судин глсля рaдiоaктивного опромiнення, е кaтaлiзaтором бiохiмiчних процесiв i активатором тканинного ди-хання в рослинних i в тварин оргаызмах [5].

Екстракт буркуну вщноситься до малотоксичних Речовини (IV клас токсичностi).

При вивченнi субхроычно'| токсичностi у печн кових кгмтинах встановлено накопичення кiлькостi рибосом, полюом, мiтохондрiй, зернисто! ендо-плазматично! Ытки, глiкогену, що свiдчiть про його активуючу дю на бiлоксинтезуючу та енергоутворю-ючу функцiï гепaтоцитiв.

На тестах для природних бюлопчно активних ре-човин (дрiжджовiй, пaрaбiотичнiй, стрихыновм, гю-тотоксiчнa гiпоксiя) виявлено високий рiвень бюло-гiчноï aктивностi екстракту буркуну з антитоксичною спрямовaнiстю фармаколопчно'| дiï.

В зaлежностi вiд дозування Зростае тривaлiсть життя и виживанють лабораторних тварин.

При курсовому введены екстракту буркуну пщ-вищуе детоксикацмну функцiю печiнки: вiдзнaчено достовiрне зменшення тривaлостi гексеналового сну на 20 %.

Встановлено гепатозахисну дiю екстракту буркуну при моделюванн токсичного ураження печiнки CCI 4.

Профтактичне введення екстракту буркуну ви-явило aнтицитолiтичний ефект що вказуе на зни-ження aктивностi АлАТ и АсАТ у 1,3 рази и виражену антиоксидантну aктивнiсть - зниження ДК у 1,8 рази и МДА в 1,5 рази щодо контрольно! патологи.

Лiкувaльно-профiлaктичне введення усувае токсичний вплив CCI 4 на печЫку и пщвищуе ïï фи зiологiчнi можливостi. Нормaлiзaцiя функцюналь-ного стану печшки пiд впливом екстракту буркуну пов'язана з пщвищенням бтоксинтетично'| функцй' гепaтоцитiв, стимуляцieю мiкроциркуляторних про-цесiв, а саме пiдвищенням клггинно'| резистентностi.

Встановлено, що при курсовому введены екстракту буркуну молодим и старим кролям збтьшуе дia-пазон функцюнально'| стiйкостi еритроцитiв (осмо-тичнiсть та перекисну резистентнiсть), що свщчить про мембрано стaбiлiзуючi властивост^ ефективно регулюе прооксидантно-антиоксидантну рiвновaгу за рахунок пщвищення рiвня водо i жиророзчинних aнтиоксидaнтiв в кровi и активност каталази у плаз-мi та печiнцi; сприяе прискоренню виведення бром-сульфaлеïну в 1,3 рази (у молодих кролiв) i 1,6 рази (у старих кролiв).

У дослщах in vitro визначено, що екстракт буркуну мае високу антиагрегацмну активнють, на 70-80 % Ыпбуючи aгрегaцiю тромбоцитiв кровi людини у по-рiвняннi з контролем, и за даною дieю практично в 3 рази перевищуе референс-препарат ÔiBC (27,5 %). На вiдмiну вщ останнього екстракт буркуну в дозах 0,3; 1,0; 3,0 мл/кг, мае бтьш виразн ппокоагулянт-нi властивост^ що характеризуються достовiрним подовженням показниюв коaгуляцiйного гемостазу (у 1,6-1,9 рази).

Пщ впливом екстракту буркуну знижуеться bmIct ф1бриногену, що сприяе зменшеност в'язкост1 кров1.

Показники ф1бринол1тично! активност1 та Хаге-ман-залежних ф1бринол1зу пщвищилась у 1,3 рази.

Введення екстракту буркуну з л1кувальною метою при крововиливах в передню камеру ока скорочуе термши розсмоктування на 5-6 дн1в у пор1внянн1 з нелкованою групою тварин незалежност1 от способу введення.

Екстракт буркуну однозначно збтьшуе ф1брино-лгтичну активн1сть сл1зно! р1дини, нормал1зуе II коа-гуляцмну активн1сть [27].

Сировина, що мютить прост! кумарини, волод1е пом'якшуючою д1ею. Трава буркуну сприяе розкрит-тю i розсмоктуванню нарив1в.

Проявляе заспоюйливу, протисудомну i анти-коагулянтну дю. Трава буркуну мае протизапальну, венотоызуючу, аналгетичну, ф!бринол!тичну та спаз-мол!тичну д!ю.

Застосовуеться як венотон!чний i анг!опротек-торний, в!дхаркувальний, пом'якшувальний, при метеоризм!, болезаспоюйливий, заспок!йливий зас!б.

Буркун застосовують при запальних захворюваннях оргаыв дихання, а також при пщвищенм збудливост! i безсонн! [4].

Антибактер!альну д!ю буркуну лкарського i крим-ського в!дносно тест-культур Staph. aureus, E. coli, Bae. subtilis, Saroina lutea, Gandida albicans, C. kruzel, G. rugosa, C. utllis, Sacch. cerevisli пор!внянно з препаратами контролю, бюмщином i нистатином, а в ряд! випадюв i перевищувало ¿х.

Так для буркуну лкарського найбтьш ефективна концентра^я 1000 мкг/мл, при як!й спостеркаеться 6!льш високе пригнiчення вс!х до^джуваних м!кро-органiзмiв у пор!внянн! з бюмщином.

Активнють придушення деяких мiкроорганiзмiв буркуну кримського знаходиться на р!вы дИ 6!ом!ци-ну i нютатину.

Буркун кримський мае антимiкробну активнють.

Антиокислювальна активнють сапоыыв буркуну лкарського наближаеться до контролю, а сапонши буркуну кримського поступалися йому.

Таким чином, тритерпеновi гл!козиди мають антиоксиданты властивостi, як! в окремих випад-ках наближаються по активностi до стандартних препара^в[29].

Полiсахариди, що входять до складу Буркуну мають добре виражену антиоксидантну активнють, стимулюють еритропоез, лейкопоез, пщвищують ф!зичну працездатнють, нормалiзують процес ШОЕ, утримуючи показник ^el величини на одному р!вн! протягом деюлькох годин, п!двищують термiчну i перекисну резистентнiсть еритроцитiв. Збтьшуе активнють Na/K-АТФази в 6 разiв, мають протизапальну дю, корелюючу з 1х антиоксидантною активнютю [21].

Екстракт буркуну мае протизапальну, спазмол^ тичну, знеболювальну д!ю [3].

Мае високу бюлопчну активнiсть, посилюючи синтетичы i захиснi функцй органiзму, пщвищуе

юлькють еритроци^в i гемоглобшу В KpOBi, стимулю-ючи процеси гемопоезу, пщвищуе загальну резис-тентнють оpганiзмy [12,18,19,20,22].

Сприяе пiдвищенню синтетично! активноcтi тканин оpганiв, а також посиленню припливу кисню, сприяе пщвищенню piвня обмiнy речовин, збтьшен-ня м'язово! маси тварин i, як наслщок, пiдвищенню фiзичноï працездатност оpганiзмy.

Екстракт Melilotus сприятливо впливае на пере-бiг вcix фаз запального процесу, володтчи протиза-пальною, ранозагоювальною, капiляpозмiцнюючою властивостями, виявляе, iмyномоделюючy, знебо-люючу активнicтb.

У дослщах з оцiнки гостро!, xpонiчноï i субхроыч-но! токcичноcтi доведено його низька токcичнicтb.

Екстракт Melilotus виявляе виражений антиппок-сичний ефект на основних моделях ппоксп.

Виявлено захисну дю екстракту Melilotus на мо-делi iшемiï головного мозку у щypiв.

Виявлено зв'язок мiж нейропротекторною i анти-оксидантною активнicтю екстракту Melilotus в умо-вах експериментально! iшемiï мозку [13].

В результат проведеного аналiзy доcлiдженb пpедcтавникiв роду Буркун - (Melilotus M.) були ви-явлен наcтyпнi влаcтивоcтi:

- протизапальна;

- протипухлинна;

- адаптогенна;

- бюстимулююча;

- iмyнокоpигyюча;

- антианемiчна, пiдcилюe процеси кровотворення;

- стимулюе лiмфопоез;

- викликае посилення фагоцитарно! активност кpовi;

- антиексудативна;

- антипpолiфеpативна;

- пpотивipycна активнють щодо вipycy Грипу;

- викликае пщвищення неcпецифiчноï резистент-ноcтi оргаызму;

- дiypетична;

- седативна;

- антикоагулянтна;

- антибактеpiалbна;

- антимiкpобна;

- антифунгальна;

- регенеруюча;

- антицитолiтична;

- мембраностаб^зуюча;

- сприяе прискореного виведення бромсульфале'|ну;

- пом'якшуюча дiя;

- сприяе розкриттю i розсмоктуванню наpивiв;

- протисудомна;

- аналгетична;

- cпазмолiтична;

- венотонiчна;

- вщхаркувальна;

- вiтpогонна;

- ноpмалiзye процес ШОЕ;

- збiлbшye активнicтb Na / K-АТФази;

- ранозагоювальна;

- антиппоксична

- антиоксидантна, регулюе прооксидантно-анти-оксидантну piвновагy;

- вiдновлюютb та захищають внутршню оболонку кровоносних и лiмфатичниx судин, що запобiгаe утворення тpомбiв та емболiй;

- антиагрегантна, на 70-80 % Ыпбуе агрегацю тpомбоцитiв крови людини;

- регенератор паpенxiми печiнки, пiдвищye piвенb водо та жиророзчинних антиокcидантiв в крови, активнють каталази у плазмi та печЫц пiдвищye детокcикацiйнy фyнкцiю печЫки, гепатопротек-торну дiю;

- фiбpинолiтична, ноpмалiзye коагyляцiйнy актив-нicтb слизово'| piдини, показники фiбpинолiтич-ноï активност та Хагеман-залежний фiбpинолiз пiдвищилаcb у 1,3 рази;

- еритропоетична, пщвищують теpмiчнy i перикис-ну резистентнють еpитpоцитiв;

- збiлbшye кiлbкicтb деяких макроглобугмыв в плаз-мi кров^

- мае високу бiологiчнy активнють, посилюючи синтетичн i заxиcнi функцп оpганiзмy, пiдвищye фiзичнy пpацездатнicтb;

- радю протектор на, покращуе функцюнальний стан пацieнтiв пicля pадiоактивного опромшення; У доcлiдаx з оцiнки гостро'|, xpонiчноï i cyбxpонiч-

не токсичност доведено його низька токcичнicтb.

Висновки. Представники роду Буркун -(Melilotus M.) володтть широким спектром дм, що дозволяе використовування ïx властивостей в ме-дичнiй пpактицi. Доказана низька токсичнють, що забезпечуе безпеку застосування пpепаpатiв на оcновi представниюв роду Буркун - (Melilotus M.).

Piзноманiтнicть властивостей пpедcтавникiв роду Буркун - (Melilotus M.) дозволяють використовувати препарати на ïx оcновi при пнеколопчних, невроло-гiчниx, серцево-судинних захворюваннях, в комплексна теpапiï при онколопчних захворюваннях.

Л1тература

Акрамова А. С. Масло из семян Robinia pseudoacacia и Melilotus officinalis / А. С. Акрамова, А. У. Умаров, А. Л. Мар-кман // Химия природн. соединений. - 1968. - № 5. - С. 314-315.

Локтева О. М. Антигипоксические свойства экстракта донника лекарственного // Тез. докл. 2-ого научного конгресса «Традиционная медицина: теоретические и практические аспекты». - Чебоксары, 1996. - С. 86. Горпинченко И. И. Исследование модификации биохимических показателей эякулята при экскреторно-токсическом бесплодии у мужчин под влиянием препарата Правенор / И. И. Горпинченко, Ю. Н. Гурженко, А. С. Федорук // Здоровье мужчины. - 2013. - № 1. - С. 143-147.

Гришина Е. И. Фармакогнозия: Электронное учебное пособие / Е. И. Гришина, И. С. Погодин, Е. А. Лукша. - Омск, 2008. - С. 166-172.

5. Грудько И. В. Исследование карбоновых кислот листьев, цветков и плодов донника лекарственного (Melilotus officinalis L.) / И. В. Грудько, А. М. Ковалева, Т. В. Ильина // УкраУнський медичний альманах. - 2012. - Т. 15, № 5. -С. 69-70.

6. Грудько I. В. Фармакогностичне доошдження вид1в роду Melilotus L. флори УкраУни : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. фармац. наук : спец. 15.00.02 «Фарм. xiMifl i фармакогноз1я» / I. В. Грудько. - X., 2013. -20 с. - Бiблiогр. : с. 15-18.

7. Дроздова И. Л. Исследование растительных источников полисахаридов и фенольных соединений и перспективы их практического использования в фармации : дис. ... доктора фармац. наук : 15.00.02 / И. Л. Дроздова. - Пятигорск, 2006. -389 с.

8. Подколзин А. А. Иммунокоррегирующее, антианемическое и адаптогенное действие полисахаридов из донника лекарственного / А. А. Подколзин, В. И. Донцов, И. А. Сычев // Бюл. эксперим. биологии и медицины. - 1996. - № 6. -С.661-663.

9. Королев В. А. Фармакогностическое изучение представителей рода Донник : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. фармац. наук : спец. 15.00.02 «Фарм. химия и фармакогнозия» / В. А. Королев. Пермь, 1996. - 26 с.

10. Королев В. А. Фармакогностическое изучение представителей рода Донник : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. фармац. наук : спец. 15.00.02 «Фарм. химия и фармакогнозия» / В. А. Королев. -Пермь, 2002. - 26 с.

11. Кузнецова Г. А. Природные кумарины и фурокумарины: Монография / Г. А. Кузнецова. - Санкт-Петербург : Наука, 1967. - 248 с.

12. Лаксаева Е. А. Влияние полисахаридов растительного происхождения на физическую работоспособность животных / Е. А. Лаксаева, О. В. Калинкина // Матер. 5-й Межд. науч. - метод. конф. «Фармобразование». - Воронеж, 2013. -С. 12-22.

13. Локтева О. М. Фармакологическая характеристика экстракта донника лекарственного : дис. ... канд. биол. наук : спец. 14. 00. 25 «Фармакология, клиническая фармакология» / О. М. Локтева. - СПб., 1999. - 130 с.

14. Максимов О. Б. Содержание антиоксидантов в семенах некоторых видов приморского края / О. Б. Максимов, П. Г. Горовой, Г. Н. Чумак // Растительные ресурсы. - 1990. - Т. 26, Вып. 4. - С. 487-498.

15. Манолова Н. Лечебни растения инхибитори на вируси / Н. Манолова, В. Максимова. - София, 1988. - 147 с.

16. Пантюхша Е. В. Розробка складу, технологи мазi та медичного олiвця антимiкробноi дм з полiетиленоксидним ек-страктом трави буркуну лкарського / Е. В. Пантюхша. - П'ятигорськ, 2001. - С. 20-21.

17. Сычев И. А. Механизм повышения резистентности организма животных под действием растительных полисахаридов в норме и при патологии : автореф. дис. на соискание ученой степени доктора биол. наук : спец. 03. 00. 13 «Физиология», 14. 00. 16 «Патологическая физиология» / И. А. Сычев. - Москва : Рос. ун-т дружбы народов, 2008. - 35 с.

18. Сычев И. А. Влияние полисахарида донника желтого пектин на некоторые свойства иммунной системы животных / И. А. Сычев // Российский медико-биологический вестник им. академика И. П. Павлова. - Рязань : РГМУ, 2004. -№ 1-2. - С. 75-82.

19. Сычев И. А. Иммуннокоррегирующее, антианемическое и адаптогенное действие полисахаридов из донника лекарственного / И. А. Сычев, А. А. Подколзин, В. И. Донцов [и др.] // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. - 1996. - № 6. - С. 661-663.

20. Сычев И. А. Лечебные свойства препаратов водорастворимых полисахаридов из растений донника желтого / И. А. Сычев, А. К. Рачков // Инф. Листок ЦНТИ г. Рязани. - 1993. - № 169. - 3 с.

21. Сычев И. А. Биологическая активность полисахаридов донника желтого : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. биол. наук : спец. 03.00.13 «Физиология» / И. А. Сычов. - М., 1995. - 28 с.

22. Сичов I. А. Дiя полiсаxаридiв буркуну жовтого на систему кровотворення в нормi i при патологи / I. А. Сичов, В. М. Смирнов, Г. В. Порядин // Росмський медико-бюлопчний вюник iм. акад. I. П. Павлова. - Рязань - М. : НПЦ «Ыформацмш технологи' », 2007. - № 1. - С. 50-58.

23. Сычев И. А. Механизм повышения неспецифической резистентности организма под действием полисахарида Донника желтого / И. А. Сычев, В. М. Смирнов, Г. В. Порядин. - Рязань, 2006. - 13 с.

24. Сычев И. А. Действие полисахаридов на систему крови крыс / И. А. Сычев, Г. В. Порядин, В. М. Смирнов // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. - 2006. - № 5. - С. 530-533.

25. Сычев И. А. Изучение противовоспалительного действия полисахаридов донника желтого / И. А. Сычев, В. М. Смирнов, Т. Ю. Колосова // Российский медико-биологический вестник им. академика И. П. Павлова. - Рязань : РГМУ, 2002. - № 3-4. - С. 71-76.

26. Сычев И. А. Механизм радиопротекторного действия полисахарида донника желтого - пектина / И. А. Сычев,

B. М. Смирнов, Г. В. Порядин // Вестник РГМУ. - 2008. - № 1. - С. 49-54.

27. Фесюнова Г. С. Основы фармаколопчш ефекти кумаринвмюного засобу - водного екстракту з трави буркуну : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бюл. наук : спец. 14.03.05 «Фармаколопя» / Фесюнова Галина Степашвна; М-во охорони здоров'я УкраУни, Одес. держ. мед. ун-т, [!н-т очних хвороб i тканин. терапи iм. В. П. Фтатова АМН УкраУни]. - Одеса, 2008. - 20 с. : т.

28. Фролова Н. Ю. Возможности применения экстракта донника лекарственного в медицине / Н. Ю. Фролова, Е. К. Ко-товский, Э. А. Егорова // Традиционная медицина и питание : Мат. I Межд. научн. конгресса. - М., 1994. - С. 213.

29. Ходаков Г. В. Тритерпеновые и стероидные гликозиды некоторых представителей рода Донник (Melilotus), произрастающих в Крыму: : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. хим. наук : спец. 02.00.10 «Биоорганическая химия» / Г. В. Ходаков; НАН Украины, Физ. -хим. ин-т им. А. В. Богатского. - О., 1995. - 25 с.

30. Цвик М. В. Использование лекарственных растений в комплексном лечении фибромиомы матки / М. В. Цвик,

C. В. Щербак // 5-й Рос. Нац. конгр. : Человек и лекарство. Тез. докл. - М., 1998. - С. 417.

31. Чекман И. С. Радиация и растительные лекарственные средства / И. С. Чекман, Л. И. Казак, И. Ю. Худецкий // Фармаколопчний вюник. - 2000. - С. 12-19.

32. Gorz H. J. Occurrence of o-hydroxycinnamic acid in species of Melilotus and Trigonella / H. J. Gorz, F. A. Haskins // Crop. Sci. - 1964. - Vol. 4. - Р. 193-196.

33. Kang S. S. Saponins and flavonoid glycosides from yellow sweetclover / S. S. Kang,Y S. Lee, E. B. Lee // Arch. Pharm. Res. -1988. - Vol. 11. - P. 197-202.

34. Kang S. S. Isolation of azukisaponin V possessing leucocyte migration inhibitory activity from Melilotus officinalis / S. S. Kang, Y S. Lee, E. B. Lee // Natural Products. - 1987. - Vol. 18. - Р. 89-93.

35. Kang S. S. Soyasapogenols В and E from Melilotus officinalis II Arch / S. S. Kang, С. H. Lim, Y S. Lee // Pharma^l. Res. -1987. - Vol. 10, № 1. - P. 9-13.

36. Kang S. S. Melilotigenin, a new sapogenin from Melilotus officinalis / S. S. Kang, W. S. Woo // J. Nat. Prod. - 1988. - Vol. 51, № 2. - P. 335-338.

37. Konstitution und Vorkommen der organischen Pflanzenstoffe (exklusive Alkaloide), von W. Karrer. Lebi^cher und Monographien aus dem Gebiete der exakten Wissenschaften. - Chemische Reihe, Bd. 12. Birktwuser Verlag, Basel-Stuttgart 1958. - 1. Aufl., 1207 S., geb. DM 136.

38. Kinjo J. Structure-hepatoprotective relationships study of soyasaponins I-IV having soyasapogenol B as aglycone / J. Kinjo, M. Imagire, M. Udayama [et al.] // Planta Medica. - 1998. -Vol. 64. - Р. 233-236. Hdoi:10. 1055/s-2006-957416.

39. Kinjo J. Anti-herpes virus activity of fabaceous triterpenoidal saponins / J. Kinjo, K. Yokomizo, T. Hirakawa // Biol. Pharm. Bull. - 2000. - Vol. 23. - Р. 887-889.

40. Martino E. Microwave-assisted extraction of coumarin and related compounds from Melilotus officinalis (L.) Pallas as an alternative to Soxhlet and ultrasound-assisted extraction / E. Martino, I. Ramaiola, M. Urbano [et al.] // J. Chromatogr. A. -2006. - Vol. 1125, № 2. - P. 147-151.

41. Pastura G. Lymphedema of the upper extremity in patients operated for carcinoma of the breast: clinical experience with coumarinic extract from Meliliotus officinalis / G. Pastura, M. Mesiti, M. Saitta [et al.] // Clin. Ter. - 1999. - Vol. 150, № 6. -P. 403-408.

42. Plejca-Manea L. Effects of Melilotus officinalis on acute inflammation / L. Ple$ca-Manea, A. E. Parvu, M. Parvu [et al.] // Phytother. Res. - 2002. - Vol. 16, № 4. - P. 316-319.

43. Sutiashvili M. G. Flavonoids of Melilotus officinalis / M. G. Sutiashvili, M. D. Alaniya // Chem. Nat. Compd. - 1999. - Vol. 35, № 5. - P. 584-584.

УДК 615. 322:616-085

ВИКОРИСТАННЯ ПРЕДСТАВНИК1В РОДУ Melilotus Mill. РОДИНИ Fabaceae В МЕДИЧН1Й ПРАКТИЦ1 Даниленко Р. В., Чувпило В. Л.

Резюме. В офщмнм та народнм медицин! здавна застосовуються представники роду Буркун - Melilotus L. На даний момент проведено значну юльюсть доотджень фармаколопчно! активност! представниюв да-ного роду. Метою дано! роботи було систематизац!я опрацювань щодо властивостей представниюв роду Буркун - Melilotus L. та виявлення можливост використання препаратв на його основ! у медичнм практиц!.

В статт! представлено анал!з результат!в 44 дослщжень використання представниюв роду Melilotus Mill. родини Fabaceae в медичнм практиц!.

Ключовi слова: Melilotus Mill., Fabaceae, Буркун.

УДК 615. 322:616-085

ВОЗМОЖНОСТИ ПРИМЕНЕНИЯ ПРЕДСТАВИТЕЛЕЙ РОДА MELILOTUS MILL., СЕМЕЙСТВА FABACEAE В МЕДИЦИНСКОЙ ПРАКТИКЕ Даниленко Р. В., Чувпило В. Л.

Резюме. В традиционной и народной медицине издавна применяются представители рода Донник -Melilotus L. На данный момент проведено значительное количество исследований фармакологической активности представителей данного рода. Целью данной работы является систематизация исследований относительно свойств представителей рода Донник - Melilotus L. и выявление возможности использования препаратов на его основе в медицинской практике. В статье представлен анализ результатов 44 исследований применения представителей рода Melilotus Mill. семейства Fabaceae в медицинской практике. Ключевые слова: Melilotus Mill., Fabaceae, Донник.

UDC 615. 322:616-085

Use of Representatives of Genus Melilotus Mill., Fabaceae Family in Medical Practice Danylenko R. V., Chuvpylo V. L.

Abstract. Introduction. Representatives of genus Melilotus - Melilotus L. have been used in the traditional and alternative medicine since old times. A considerable number of studies on pharmacological effect of representatives of this genus have been carried out currently.

The paper presents the analysis of 44 trials, introducing representatives of genus Melilotus Mill., Fabaceae family into medical practice.

Sweet clover contains the following: triterpenoids: azukisaponins II, V, azukisaponinV-carboxylate, 3-0-[a-L-ramnopiranozil-(1- > 2)-(ß-D-glucopiranozil -(1- > 2)-ß-D-glucuronopiranozil] soyasapogenol В- carboxylate; 3-0-[a-L- ramnopiranozil -(1- > 2)-а-L-arabinopiranozil-(1- > 3) -ß-D-galactopiranozil-(1- > 2)-ß-D-glucuronopiranozil] soyasapogenol В (melilotus -saponin 01); soyasapogenols В, Е, melilotogenin, soyasaponin I, dehydrosoyasapo-

nin I, acetylsoyasaponin I, astragalozid VIII, vistariasaponin D, 3-0-[a-L- ramnopiranozil -(1- > 2)-p-D-xylopiranozil -(1- > 2)-p-D-glucuronopiranozil] melilotigenin (melilotus -saponin 02); phenolcarboxylic acids: : orto-hydroxycin-namic, o-coumaric, melilotic; coumarins: coumarin, dihydrocoumarin, melilotozid; flavonoids: robinin, 3-0-

galactozil-^-glucozile-^-arabinozil-^-ramnozid kaempferol, klovin; the highest fatty acids: palmitic acid, stearic acid, oleic acid, linoleic acid, linolenic acid, arachic acid, behenic acid, lignocerine acid.

The purpose of the research is systematization of investigations, aimed at study of properties of representatives of genus Melilotus-Melilotus l. and identification of potential use of drugs, based on it, in medical practice.

Results. The analysis of studied representatives of genus Melilotus-Melilotus l. has revealed the following properties: anti-inflammatory action, antitumoral action, adaptogenic action, biostimulant action, immunocorrective action, antianemic action (hematopoiesis enhancement); also enhance the number of certain macroglobulins in blood plasma, stimulate lymphopoiesis, promote the enhancement of phagocytic activity of blood; anti- exudative action, antiproliferative action, antiviral activity against influenza virus; promotes the enhancement of nonspecific resistance of the organism; diuretic action, sedative action, anticoagulant action, antibacterial action, antimicrobial action, antifungial action, regenerative action, anti-cytolytic action , membrane-stabilizing action; promote accelerated excretion of bromsulfalein, emollient action, promote opening and resolving of abscesses; anticonvulsive action, analgesic action, spasmolytic action, vein-tonic action, expectorative action, laxative action; normalize the ESR-process, increase the NA / K-ATF activity; wound healing action, antihypoxic action; regulate регулирует prooxidant-antooxidant balance, regenerate and protect inner coat of blood and lymphatic vessels, prevent the formation of thrombosis and embolism; antiaggregant action; 70-80 % inhibit human blood platelets aggregation; regenerator of liver parenchyma; antioxidant (increase the level of water- and liposoluble antioxidants in blood) action, promote increase of the catalase activity in plasma and liver, enhance detoxicating function of liver; hepato-protective action, fibrinolytic action (normalize coagulation activity of mucous fluid; indices of fibrinolytic action and Hageman-factor-dependent fibrinolysis increased 1,3 times); erythropoietic action; promote increase in thermal and oxidative resistance of red blood cells; are of high biological activity, enhancing synthetic and protective functions of the organism; promote increase in physical activity; radioprotective activity (enhance functional condition of patients after radioactive irradiation); its low toxicity has been proved by evidence during the experiments on evaluation of acute, chronic and sub chronic toxicity.

Conclusion. In sum, representatives of genus Melilotus M. are of broad action spectrum, enabling to use its properties in medical practice. Its low toxicity has been proved by evidence, providing safety use of drugs, based on representatives of genus Melilotus M. agents. Multiple properties of representatives of genus Melilotus M. enable using of Melilotus M-based drugs in gynecological, neurologic and cardiovascular disorders, in complex therapy in oncological diseases.

Keywords: Melilotus Mill., Fabaceae, Melilotus.

Рецензент - проф. Дев'ятк'на Т. О.

Стаття надшшла 04. 02. 2015 р.