Научная статья на тему 'Використання міжпредметної інтеграції як засобу інтелектуального розвитку дитини 5-7 років'

Використання міжпредметної інтеграції як засобу інтелектуального розвитку дитини 5-7 років Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

CC BY
214
18
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
інтелектуальний розвиток дитини / освітній процес / міжпредметна інтеграція / навчання математики / вивчення чисел першого десятка та позначення їх цифрами / старший дошкільний вік / молодший шкільний вік / intellectual development of a child / educational process / interdisciplinary integration / mathematical education / the study of numbers of the first ten and their designation by numbers / senior preschool age / junior school age

Аннотация научной статьи по наукам об образовании, автор научной работы — О. В. Шаран, В. Л. Шаран

У статті розглянуто проблему інтелектуального розвитку дитини 5-7 років. Основний акцент зроблено на формуванні елементарних математичних уявлень дітей та використанні міжпредметної інтеграції на відповідних заняттях. Уточнено поняття «інтелектуальний розвиток дитини». Звернено увагу на потужні можливості впливу математики на інтелектуальний розвиток дітей та важливості формування основних математичних уявлень і понять на інтеграційній основі, яка є найбільш природною для сприймання дітьми старшого дошкільного та молодшого шкільного віку. Формулювання проблеми. Використання міжпредметної інтеграції у процесі формування елементарних математичних уявлень сприяє інтелектуальному розвитку дитини 5 – 7 років. Матеріали і методи. Теоретичний аналіз (визначення провідної ідеї та розробка гіпотези дослідження); структурно-логічний аналіз змісту і структури навчального процесу; спостереження. Результати. Розглянуто можливості для інтеграції змісту предметів, що вивчаються у дошкільному закладі та початковій школі, у процесі вивчення однієї з основоположних тем курсу математики – формування поняття числа у межах першого десятка. Виділено основні етапи цього процесу. Наголошено на необхідності підготовчого етапу, суть якого полягає в активному оперуванні скінченними предметними множинами. Звернено увагу на послідовність дій педагога, описано типові вправи, які доцільно опрацювати у процесі вивчення кожного числа і зображення його цифрою. У процесі виконання завдань доцільно широко використовувати міжпредметні зв’язки. Висновки. Інтеграцію важливо, доцільно та можливо використовувати як в дошкільному закладі, так і в початковій школі, оскільки цим забезпечуються оптимальні умови для формування математичної компетентності дитини та її інтелектуального розвитку.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

THE USE OF INTERDISCIPLINARY INTEGRATION AS A MEANS OF INTELLECTUAL DEVELOPMENT OF A 5-7 YEARS OLD CHILD

In the article, the problem of the intellectual development of a 5-7 years old child is considered. The main emphasis is laid on the formation of children’s elementary mathematical representations and the use of interdisciplinary integration in appropriate classes. The concept of 'intellectual development of the child' is specified. Attention is drawn to the powerful possibilities of the influence of mathematics on the intellectual development of children, and to the importance of the formation of basic mathematical concepts and concepts on the basis of integration, which is the most natural for the perception of children of senior preschool and junior school age. Formulation of the problem. The use of interdisciplinary integration in the formation of elementary mathematical ideas contributes to the intellectual development of a 5-7 years old child. Materials and methods. Theoretical analysis (definition of the leading idea and development of the hypothesis of the study); structural-logical analysis of the content and structure of the educational process; observation. Results. Opportunities for integration of the content of subjects studied in preschool and elementary school are considered in the process of studying one of the fundamental topics of the mathematics course, namely the formation of the concept of the number within the first ten. The main stages of this process are highlighted. The necessity of the preparatory stage is emphasized, the essence of which is active work with finite sets of subjects. The attention is paid to the sequence of actions of the teacher. The typical exercises which are advisable to complete in the process of studying each number and its representation with a digit are described. In the process of performing tasks, it is expedient to use interdisciplinary connections widely. Conclusions. Integration is important, expedient and possible to use both in preschool and elementary school, as it provides optimal conditions for the formation of mathematical competence and intellectual development of the child.

Текст научной работы на тему «Використання міжпредметної інтеграції як засобу інтелектуального розвитку дитини 5-7 років»

Scientific journal PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION

Has been issued since 2013.

Науковий журнал Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА

Видасться з 2013.

http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/

Шаран О.В., Шаран В.Л. Використання м'жпредметно¡' iнтеграцi¡ як засобу '¡нтелектуального розвитку дитини 5-7рок'1в. Ф'1зико-математична осв'1та. 2019. Випуск 1(19). С. 205-209.

Sharan O., Sharan V. The Use Of Interdisciplinary Integration As A Means Of Intellectual Development Of A 5-7 Years Old Child. Physical and Mathematical Education. 2019. Issue 1(19). Р. 205-209.

DOI 10.31110/2413-1571-2019-019-1-032 УДК 373.2.015.31:51

О.В. Шаран

Дрогобицький державний педагогiчний унверситет iменi 1вана Франка, Украна

sharan_oleks@ukr.net ORCID: 0000-0003-3198-8026 В.Л. Шаран

Дрогобицький державний педагогiчний унверситет iменi 1вана Франка, Украна

volsharan@ukr.net

ВИКОРИСТАННЯ М1ЖПРЕДМЕТНО1 ШТЕГРАЦП ЯК ЗАСОБУ 1НТЕЛЕКТУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ДИТИНИ 5-7 РОК1В

АНОТАЦ1Я

У статт'1 розглянуто проблему iнтелектуального розвитку дитини 5-7 рок'в. Основний акцент зроблено на формуваннi елементарних математичних уявлень дтей та використаннi м 'жпредметно¡' iнтеграцi¡' на в'дпов'дних заняттях. Уточнено поняття «штелектуальний розвиток дитини». Звернено увагу на потужнi можливостi впливу математики на iнтелектуальний розвиток дтей та важливостi формування основних математичних уявлень i понять на iнтеграцiйнiй основ, яка е найбiльш природною для сприймання дтьми старшого дошкльного та молодшого шкiльного вшу.

Формулювання проблеми. Використання м 'жпредметно¡'iнтеграцi¡'у процеа формування елементарних математичних уявлень сприяе нтелектуальному розвитку дитини 5 - 7 рокiв.

Матер/'али i методи. Теоретичний аналiз (визначення провiдно¡' 'де)' та розробка гпотези досл'дження); структурно-логiчний анал'в змсту i структури навчального процесу; спостереження.

Результати. Розглянуто можливостi для iнтеграцi¡' змсту предмет'в, що вивчаються у дошкльному закладi та початковй школi, у процеа вивчення одше)' з основоположних тем курсу математики - формування поняття числа у межах першого десятка. Видлено основн етапи цього процесу. Наголошено на необх/'дностi пдготовчого етапу, суть якого полягае в активному оперуваннi скнченними предметними множинами. Звернено увагу на посл'довн'сть дiй педагога, описано типов': вправи, якi доцльно опрацювати у процеи вивчення кожного числа i зображення його цифрою. У процеи виконання завдань доцльно широко використовувати м 'жпредметн'! зв'язки.

Висновки. Штеграц'ю важливо, доцльно та можливо використовувати як в дошкльному заклад'!, так i в початковй школi, оскльки цим забезпечуються оптимально умови для формування математично)' компетентност '1 дитини та ¡Т iнтелектуального розвитку.

КЛЮЧОВ1 СЛОВА: iнтелектуальний розвиток дитини, освiтнiй процес, м'жпредметна iнтеграцiя, навчання математики, вивчення чисел першого десятка та позначення ¡х цифрами, старший дошюльний вк, молодший шюльний вк.

ВСТУП

Постановка проблеми. 1нновацмы процеси, що проходять сьогодш в систе/^ освiти Укра'ни, спрямован на удосконалення тдготовки високоосвiченоí, штелектуально розвинуто''' особистосп. Основу сучасного шформацшного сусптьства складають штелектуальы ресурси - знання, штелектуальы здiбностi особистосп, и штатива, творчкть. З'явилася потреба у творчих, дiяльних, обдарованих, штелектуально й духовно розвинених громадянах. Як наслщок цього, вагомим завданням дошктьно''' i початково''' освти е формування штелектуальних здiбностей дитини як невщ'емно' складово''' гармоыйного розвитку дитячо''' особистосп. Одним iз способiв розв'язання ще'( проблеми вбачаемо у використанн мiжпредметноí штеграцп у навчанн елеметчв математики дтей старшого дошктьного i молодшого шктьного вту.

У процеа дослщжень вчен виявили, що основний штелектуальний розвиток особистосп вщбуваеться в першл двадцять ро^в життя, а перюд максимально штенсивно''' змши штелекту становить вш вщ двох до дванадцяти ро^в. Як показуе практика, у дитини приблизно з шесп^чного вту спостер^аеться помiтний спад у розвитку творчих здiбностей, але в той же час вiдмiчаеться значний зркт штелектуально''' активносл. Виходячи з цього, можна зробити висновок про те,

ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)

що саме старший дошктьний та молодший шкiльний вiк е сензитивними перюдами розвитку iнтелектуальних здiбностей особистостi.

Аналiз актуальних дослiджень. Поняття «штелект», «штелектуальний розвиток», «розумовий розвиток» були предметом дослiдження психологiв (Б. Ананьева, Д. Богоявленського, Д. Елькоына, А. Занкова, К. Кабаново'-Меллер, Н. Левггова, Н. Лейтеса, К. Менчинсько''', С. Рубiнштейна та iн.) та педагопв (Т. Жижко, В. Крутецького, О. Топузова, О. Чашечниково!' та Ы.).

Психологiчнi основи процесу штеграцп в системi освiти розкритi в дослщженнях Л. Виготського, В. Давидова, В. ЗЫченка, Е. Носенко та н Сутнiсть iнтеграцií як цЫсного впливу на становлення особистостi, и форми i види розкритi в працях I. Беха, С. Гончаренка, С. Вашуленка, С. Загв'язiнського, В. Тименка, С. Якименка та н Дидактичн можливостi iнтеграцiйних занять з дiтьми старшого дошкiльного та молодшого шкiльного в^ку дослiджували такi вченк В. Безрукова, Н. Бiбiк, К. Гуз, В. 1льченко, Л. Кочина, К. Крупй, Н. Мацько, В. Паламарчук, О. Савченко та ш.

Роль навчання математики в Ытелектуальному розвитку дитини розглядали: Л. Зайцева, В. Крутецький, Г. Леушина, М. Машовець, Т. Павлюк, С. Скворцова, В. Старченко, С. Татаринова, Т. Хмара, К. Щербакова та н

Проте в сукупност сформульована нами проблема не була предметом спещального дослщження.

Мета статп: розглянути можливост використання мiжпредметноí iнтеграцií у процеа iнтелектуального розвитку дiтей дошкiльного та молодшого шктьного вiку.

МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ

Теоретичний аналiз (визначення провiдноí ^де! та розробка гiпотези дослiдження); структурно-логiчний аналiз змiсту i структури навчального процесу; спостереження.

РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ

У сучаснш психолого-педагогiчнiй лiтературi поняття «Ытелект» (в^д лат. ^еНеСи - пiзнання, розумiння, розум) вживаеться по^зному: у широкому i вузькому аспектах. У широкому сена пщ штелектом розумiють сукупнiсть ус^х тзнавальних функцiй людини (сприйняття, пам'ять, уява, мислення), у вузькому сена - и розумовi здiбностi. Багато психолопв сьогоднi погоджуються з таким визначенням Ытелекту: «штелект - це здатысть цiлеспрямовано дiяти, рацiонально мислити i добре справлятися з життевими обставинами» (за Д. Векслером). Ученi-педагоги штелект трактують, у першу чергу, як здатысть до навчання, тобто розвинеысть системи всiх пiзнавальних здiбностей людини та здатысть до вирiшення проблем. За С. Гончаренком: «1нтелект - це розумовi здiбностi людини: здатысть орiентуватися в навколишньому середовищi, адекватно його вщображати й перетворювати, мислити, навчатися, тзнавати свiт i переймати со^альний досвiд; спроможнiсть розв'язувати завдання, приймати рiшення, розумно дiяти, передбачати. Структура штелекту включае такi психiчнi процеси, як сприймання й запам'ятовування, мислення й мовлення та ш.» (Гончаренко, 1997).

Отже, штелектуальний розвиток дитини 5 - 7 роюв передбачае вщповщно до вiкових можливостей вмшня логiчно мислити, наявнiсть кругозору, здатысть до засвоення знань та вмшня !'х використати у рiзних практичних ситуацiях.

Визначну роль серед вах навчальних дисциплiн в штелектуальному розвитку дитини займае математика. Адже результатом навчання математики е не ттьки знання, а й особливий стиль мислення. Ознайомлення дп^ей з математикою сприяе розвитковi наукового свггогляду, створюе широкi можливостi для розвитку штелектуальних здiбностей молодших школярiв: пам'ят^ мислення, iнтуíцií, уяви, уваги. Математика створюе реальн передумови для розвитку рiзних типiв мислення: конкретно-образного i абстрактного, просторово-схематичного i функцiонального, шту'(тивного, дiалектичного та творчого. Учнi вчаться точно, коротко, виразно й правильно висловлювати сво!' думки, розмiрковувати, знаходити вихщ iз ситуацп. На пщтвердження цього наведемо слова математика О. Маркушевича, який говорив: «Хто з дитячих ро^в займаеться математикою, той розвивае увагу, тренуе свш мозок, свою волю, виховуе наполегливкть, завзяткть у досягненнi мети» (Хмара, 1999).

Проте знати математику недостатньо, треба вмiти и застосувати. Саме штегращя математики з рiзними навчальними дисциплшами та видами дiяльностi дитини (грою, спткуванням з природою, музикою, малюванням, драматиза^ею) дае можливiсть ефективного оволодшня математичними вмiннями i навичками, глибоко iндивiдуалiзованого пiзнання через розв'язання прикладних завдань. Отже, в iнтелектуальному розвитку дитини важливе мкце повинна зайняти штегра^я математики з iншими навчальними предметами.

У Базовому компонент дошктьно''' освiти наголошено, що освiтня л^я «Математична грамотнiсть» спрямована на штегращю змiсту дошкiльноí освiти, формуванню у дп^ей цiлiсноí картини свiту, компетентно' поведшки в рiзних ситуацiях жип^яльносп.

За основу вiзьмемо визначення поняття «штегроване навчання» К. Крутiй. «1нтегроване навчання дiтей дошкiльного в^ку - це процес, побудований на посиленн взаемозв'язюв усiх його компонентiв (зм^у освiтнiх напрямiв, що вiдображае в тш чи iншiй мiрi цЫсну картину Всесвiту в його природних взаемозв'язках i взаемозалежностях), i спрямований на розвиток i виховання особистост дитини за допомогою формування знань, умшь i навичок» (Крутой, 2017).

У дтей дуже рано з'являеться свш «образ свiту», причому сприйняття його цЫсне. З початком оргаызованого навчання дитини ця цiлiснiсть руйнуеться через суворi кордони мiж окремими предметами. Синтез знань дозволяе досягти рiзнобiчного розгляду об'екта, показати взаемозв'язок явищ, iнтенсивно формувати у дитини аналiз, порiвняння, узагальнення.

Iнтеграцiя - важлива умова сучасно'' науки i розвитку цивiлiзацií в цiлому. Адже ниышня стадiя наукового мислення дедалi бiльше характеризуеться прагненням розглядати не окрем^ iзольованi об'екти, явища життя, а й бiльш чи менш широк едностi. Тож iнтеграцiя як вимога об'еднання у цте якихось частин чи елемен^в, вважаеться необхщним дидактичним засобом, за допомогою якого можливо створити в учыв цЫсну картину свiту (Бех, 2002).

Метою навчальних математичних занять, побудованих на штегрованому змкт^ е створення передумов для pi3Ho6i4Horo розгляду певного об'екта, поняття, явища, формування систематичного мислення, збудження уяви, позитивно-емоцшного ставлення до тзнання. Шдфунтям для впровадження штегрованого навчання е мiжпредметнi зв'язки, виявлення i демонстрування яких дп^ям е важливим завданням педагога (Шаран&Бец, 2017).

Однiею i3 важливих математичних тем початково'|' школи (а в закладi дошкiльноï освiти це - цта змiстова лiнiя) е вивчення чисел першого десятка та позначення Ух цифрами. Вщ якостi засвоення ще'| теми дiтьми залежить подальше усвщомлене вивчення математики та й, взагал^ iнтерес до ïi вивчення, адже числова змктова лiнiя пронизуе весь шктьний курс математики.

Число - достатньо складна абстракщя. Число е одним з основних понять математики, що використовуеться для кшьмсно'| характеристики, порiвняння, нумерацп об'ектiв та |'х частин. Якщо дитина вмiе називати послiдовнi числiвники, то це ще не означае, що в не'|' достатньо сформоване поняття числа.

Методика формування поняття натурального числа займае ктька етатв.

Спочатку необхщно провести пiдготовчий етап. Як показуе практика, формування поняття числа доцтьно розпочати з активного оперування скшченними предметними множинами: накладання, прикладання, встановлення рiвностi чи нерiвностi, зрiвнювання, складання груп з окремих предметiв. Ця робота i становить суть пщготовчого етапу. Тут прийдуть на допомогу ^ри на природi, фiзкультурнi вправи з м'ячами, кубиками, обручами, виготовлення посуду з пластилшу для гостей ляльки Оленки (бтьше, менше, ыж прийшло гостей) та iн. 1нтегруючи цi види дiяльностi та зм^ навчальних предметiв, можна домогтися свщомого засвоення дiтьми поняття множини, тдготувати фундамент для формування поняття числа. Саме операцп з множинами е ^ею основою, до яко'|' звертаються педагоги не тiльки в дошктьному закладi освiти, але й при наступному вивченн у початковiй школi чисел i дiй над ними, простих задач та ш.

Як зазначае методист К. Щербакова, «щоб вщокремити кiлькiснi вiдношення вiд вах шших ознак предметiв, не можна вщразу вiдкинути предмети, треба зробити однорщы предмети змiнними, тобто урiзноманiтнити сукупностi предме^в... Кiлькiсний бiк множини, залишаючись сталим, стае бiльш помiтним, нiби вiдокремлюеться вiд рiзних яккних i просторових ознак, i узагальнюеться у виглядi абстрактного поняття числа...» (Щербакова, 1996).

Наступний - другий етап - власне введення певного числа i позначення його цифрою. Третш етап полягае у свщомому використанн чисел i цифр у процеа практично'!' дiяльностi: кiлькiсна i порядкова лiчба, вимiрювання, складання прикладiв, задач та Ух розв'язування.

Яккною характеристикою iнтелекту е результативнiсть використання знань, оригiнальнiсть алгоритмiзацiï процесу досягнення результату, творчкть - встановлення нетрадицшних зв'язкiв понять, образiв. 1нтелектуальний розвиток дитини передбачае наявысть у не'|' кругозору, запасу конкретних знань. Так, з метою ефективного формування поняття числа доцтьно розглянути таю вправи, типовi для вивчення кожного числа першого десятка:

1) Утворення числа з попереднього до нього та одиниц (^м числа 1).

2) Вправа на встановлення вщповщност мiж числом i ктькктю предме^в ^чба i називання кiлькостi вiдповiдним числом, вщшукання на картинi, у навколишньому просторi задано)' кiлькостi предметiв).

3) Розгляд запису числа цифрою (напрям основних лшш).

4) Вправи на запам'ятовування цифри: ведення пальчиком по вирiзанiй цифрi (зручно взяти цифри-шершавчики), штрихування, замальовування, викладання 3i смужок паперу (природного матерiалу: намистин, квасолин, жолуа^в,...), спроби написання у повпр^ на пiску, по снiгу, використання малих фольклорних форм, елементiв ейдетики (на що схожа цифра, вправа на домальовування, «оживлення» цифри та ш.).

5) Порiвняння числа з раыше вивченими (крiм числа 1) з використанням понять: бiльше, менше, рiвнi.

6) Знаходження мiсця числа в натуральному рядi чисел та називання чисел-сус^в для даного числа (^м числа 1).

7) Ктьккний склад числа з одиниць.

8) Склад числа з двох менших чисел.

9) Геометрична вправа (^м чисел 1 та 2): складання геометричноУ ф^ури з паличок, кшьшсть яких вiдповiдае виучуваному числу, i називання вщповщно!' геометричноУ фiгури.

10) Розв'язування простих задач в межах числа, що вивчаеться.

Така послщовысть опрацювання чисел першого десятка сприяе ефективному, неформальному введенню поняття числа, що базуеться на досвд дп^ей, лопчному запам'ятовуваны, штегрованих видах дiяльностi та творчостi.

Важливим також е правильне вживання математичних термов. 1нколи дiти, а навiть дорослi, заметь слова «число» вживають термiн «цифра». Проте ц поняття е рiзними. Основна рiзниця мiж цими, на перший погляд, схожими поняттями, полягае у Ух функцюнальнш вiдмiнностi. Варто пояснити дп^ям, що цифри вживаються для позначення чисел на письмк Числа ми вимовляемо, чуемо, а цифри - пишемо, бачимо, читаемо.

Поспйне розширення апарату понять, якими оперуе дитина, оволодшня новими способами розумовоУ дiяльностi, поступовий перехщ колективних форм дiяльностi до iндивiдуальних значно збтьшуе iнтелектуальний потенцiал учнiв i можлив^ь засвоення нових математичних знань. Одночасне вдосконалення тзнавальних вмшь у поеднанн з активною психологiчною пози^ею дитини в навчаннi посилюе необхщшсть розбудовувати iнтегроване навчання в усш системi середньоУ школи, послiдовно переходячи вщ класу до класу (Пометун, 2002).

Як i в дошктьному вихованы, освтня система у початковш школi поеднуе процеси навчального тзнання й дiяльностi дитини. Тому, використовуючи штегрований пiдхiд до навчання, враховуемо цю особливкть за допомогою вибору вщповщно!' теми, добору навчального матерiалу, методiв, способiв i засобiв оволодшня ними.

Важливим при цьому е оргаызащя роботи в ^ровш формi та з позитивними емоцiями. Наприклад, пiд час гри дiтей у «магазин»: рахуемо здачу (розв'язуемо прост задачу, тренуемо читання - пщписуючи товар i цiни, у процеа роздавання покупок звiряткам розв язуемо лопчы задачi, потiм лiпимо фрукти для магазину, задiявши дрiбну моторику рук (ручна праця). I все це в процеа одые'|' гри та на емоцшному пщнесены.

В. Сухомлинський порiвнював думку дитини з ыжною трояндою, що не може ^тнути без сонця. I бажання вчитися - в емоцшному забарвленн думки, в почуттi радiсноï схвильованосп. Без цього емоцiйно-естетичного струменя не може

повноцшно розвиватися думка дитини, йти вщ наочних o6pa3iB до абстрактних узагальнень (Сухомлинський, 1977). Педагог впевнений, що саме при високому емоцмному забарвленн Bei розумовi процеси дитини працюють набагато краще.

Аналiз чинних програм для закладiв дошкiльноï освти та початковоУ школи, вивчення досвщу педагогiв, якi застосовують iнтегрованi заняття, свiдчать про широкi можливостi для штеграцп навчального матерiалу з математики й таких навчальних дисциплш: ознайомлення з навколишым середовищем, художня праця, рщна мова, образотворче мистецтво, музичне мистецтво, фiзкультура та iн.

Отже, можливост для iнтеграцiï змiсту предметв, що вивчаються у дошкiльному закладi та початковiй школi, достатньо широкк Досвiд проведення таких занять з дгтьми 5 - 7 роюв переконуе в тому, що вони вносять у звичний хщ освтнього процесу новизну, зменшують перевантаження дп^ей, сприяють iнтелектуальному розвитку дiтей, вихованню ïх iнтересу до математики i до навчання взагалк

Важливим питанням впровадження штегрованого навчання в осв^ый процес дошкiльного закладу та початково)' школи е доцiльна частота проведення штегрованих занять. Вважаемо, що оптимальним е використання мiжпредметноï iнтеграцiï 3-4 рази на тиждень, осктьки збтьшення кiлькостi iнтегрованих занять приводить до перевтомлення як дтей, так i педагога, менша ж ïх ктьккть не дае очiкуваного результату.

ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШОГО ДОСЛ1ДЖЕННЯ

1нтегращю важливо, доцiльно та можливо використовувати як в дошктьному закладi, так i в початковш школi, осктьки цим забезпечуються оптимальнi умови для формування математичноï компетентностi дитини та ïï iнтелектуального розвитку. Рiзностороннiй розгляд предмета дослщження, одночасний контакт дитини з рiзними видами творчоï дiяльностi, що сприяють системному, цiлiсному сприйманню предметiв та явищ, постiйне звернення до життевого досвiду дiтей, 1х активнiсть, самостiйнiсть, нестандартнiсть думки, позитивне емоцшне самопочуття дiтей на навчальному занятт з математики забезпечують розвиток штелекту кожноï дитини. Детального дослщження вимагае вплив iнтегрованого пiдходу на мотивацшний компонент формування пiзнавального штересу дитини 5 - 7 роюв.

Список використаних джерел

1. Базовий компонент дошкiльноï освiти. URL: https://vippo.org.ua/filles/doshkilna/baz_komponent.doc (дата звернення 14.02.2019)

2. Бех I. 1нтегра^я як освiтня перспектива. Початкова школа. 2002. № 5. С. 5-6.

3. Гончаренко C. Украшський педагопчний словник. Кив : Либщь, 1997. 375 с. С. 146-147.

4. Крупй К. 1нтеГрац1я в дошкiльнiй освiтi як шновацмне явище, або що треба знати про ¡нтефа^ю? URL: http://ukrdeti.com/inte%D2%91raciya-v-doshkilnij-osviti-yak-innovacijne-yavishhe-abo-shho-treba-znati-pro-inte%D2%91raciyu/ (дата звернення 14.02.2019)

5. Пометун О. Шляхами розвивального навчання. Початкова освгга. 2002. № 36. С. 3.

6. Сухомлинський В. О. Вибран твори : в 5 т. Т. 3. Серце вщдаю дтчм; Народження громадянина; Листи до сина; [редкол. : Дзеверш О. Г. (голова), Грищенко М. М., Заволока С. П., Сухомлинська Г. I. та ш.]. Кив : Радянська школа, 1977. 670 с. С. 205.

7. Шаран О.В., Бец Ю.С. Особливост використання мiжпредметних зв'язюв у навчанн молодших школярiв математики та англ^сь^ мови. Ф'вико-математична освта. 2017. Випуск 4 (14). С. 124-127.

8. Шляхами математики: Хрестоматя для учыв 5 - 9 кл. / упоряд. Т. Хмара. Кив : Пед. преса, 1999. 195 с.

9. Щербакова К. Й. Методика формування елементарних математичних уявлень у дошктьниюв. Кжв : Вища школа, 1996. 240 с. С. 17-18.

References

1. Bazovyi komponent doshkilnoi osvity [The basic component of preschool education]. (n.d.). vippo.org.ua. Retrieved from https://vippo.org.ua/filles/doshkilna/baz_komponent.doc [in Ukrainian].

2. Bekh, I. (2002). Intehratsiia yak osvitnia perspektyva [Integration as an educational perspective]. Pochatkova shkola -Elementary School, № 5, 5-6. [in Ukrainian].

3. Honcharenko, C. (1997). Ukrainskyi pedahohichnyi slovnyk [Ukrainian Pedagogical Dictionary]. Kyiv : Lybid [in Ukrainian].

4. Krutii, K. (2017). Integratsiia v doshkilnii osviti yak innovatsiine yavyshche, abo shcho treba znaty pro integratsiiu? [Integration in pre-school education as an innovative phenomenon, or what should be known about integration?]. (n.d.). ukrdeti.com. Retrieved from http://ukrdeti.com/inte%D2%91raciya-v-doshkilnij-osviti-yak-innovacijne-yavishhe-abo-shho-treba-znati-pro-inte%D2%91raciyu/ [in Ukrainian].

5. Pometun, O. (2002). Shliakhamy rozvyvalnoho navchannia [Ways of developmental training]. Pochatkova osvita - Primary education, № 36, 3. [in Ukrainian].

6. Sukhomlynskyi, V. O. (1977). Vybrani tvory [Selected Works]. (Vols. 1-5). In O.H. Dzeverin (Ed.). (Vol. 3). Kyiv : Radianska shkola [in Ukrainian].

7. Sharan, O. V. & Bets, Yu. S. (2017). Osoblyvosti vykorystannia mizhpredmetnykh zv'iazkiv u navchanni molodshykh shkoliariv matematyky ta anhliiskoi movy [Features of using interdisciplinary connections in teaching mathematics and english language to elemenary school students]. Fizyko-matematychna osvita - Physical and Mathematical Education, 4 (14), 124-127. DOI: 10.31110/2413-1571-2018-015-1-030 [in Ukrainian].

8. Khmara, T. (1999). Shliakhamy matematyky: Khrestomatiia dlia uchniv 5 - 9 kl. [Ways of Math: Book for students gr. 5-9]. Kyiv : Ped. presa [in Ukrainian].

9. Shcherbakova, K.Y. (1996). Metodyka formuvannia elementarnykh matematychnykh uiavlen u doshkilnykiv [Method of formation of elementary mathematical representations in preschoolers]. Kyiv : Vyshcha shkola [in Ukrainian].

W3MK0-MATEMATMHHA OCBITA ($MO)

BunycK 1(19), 2019

THE USE OF INTERDISCIPLINARY INTEGRATION AS A MEANS OF INTELLECTUAL DEVELOPMENT OF A 5-7 YEARS OLD CHILD

Oleksandra Sharan, Volodymyr Sharan

Ivan Franko Drohobych State Pedagogical University, Ukraine

Abstract. In the article, the problem of the intellectual development of a 5-7 years old child is considered. The main emphasis is laid on the formation of children's elementary mathematical representations and the use of interdisciplinary integration in appropriate classes. The concept of 'intellectual development of the child' is specified. Attention is drawn to the powerful possibilities of the influence of mathematics on the intellectual development of children, and to the importance of the formation of basic mathematical concepts and concepts on the basis of integration, which is the most natural for the perception of children of senior preschool and junior school age.

Formulation of the problem. The use of interdisciplinary integration in the formation of elementary mathematical ideas contributes to the intellectual development of a 5-7 years old child.

Materials and methods. Theoretical analysis (definition of the leading idea and development of the hypothesis of the study); structural-logical analysis of the content and structure of the educational process; observation.

Results. Opportunities for integration of the content of subjects studied in preschool and elementary school are considered in the process of studying one of the fundamental topics of the mathematics course, namely the formation of the concept of the number within the first ten. The main stages of this process are highlighted. The necessity of the preparatory stage is emphasized, the essence of which is active work with finite sets of subjects. The attention is paid to the sequence of actions of the teacher. The typical exercises which are advisable to complete in the process of studying each number and its representation with a digit are described. In the process of performing tasks, it is expedient to use interdisciplinary connections widely.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Conclusions. Integration is important, expedient and possible to use both in preschool and elementary school, as it provides optimal conditions for the formation of mathematical competence and intellectual development of the child.

Key words: intellectual development of a child, educational process, interdisciplinary integration, mathematical education, the study of numbers of the first ten and their designation by numbers, senior preschool age, junior school age.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.