CC BY
16гольным компонентом, значение которых формируется преимущественно по глаголу действию: hand-shake -shake of persons hand with ones own (6 слов).
Важно отметить, что в началу словарной статьи, где представлены ложные слова с первым компонентом hand-, сделано примечание:» Attrib. Operated by hand (hand-brake, -mill, -press, -pump, -wheel), held or carried in the hand (hand-baggage, -mirror)". Такая словарная помета подтверждает трактовку о формировании типичных отношений (агенс -предмет) в словах этого типа. Значения остальных слов также находят хорошо обоснованную интерпретацию.
2. Изучение слов с первым компонентом «место»
Эти слова характеризуются весьма большой однородностью за счет того, что существительное sea очень устойчиво проявляет себя в значении «место, территория». Хотя характер этого понятия варьируется - «море как водный бассейн». «Море как его прибрежная часть». «Море как его прибрежная часть», «море как масса воды в море», «море как пространство, по которому передвигаются определенные средства транспорта», в общем понятии «море» неизменно остается локативным пространством. Не меняет этого и тот факт, что сложные слова с первым компонентом нередко обозначают предметы, лишь внешне относящиеся к морю или его признакам. Это хорошо сформулирована в пояснении к словарной статье sea-: (attr.and in comb) living or used in or on, of, near, like the sea (often prefixed to name of animal, fruit etc. to form name of marine thing with merely superficial resemblance to what
it is named after, as the canary, cucumber, -fox,-raven). Из 30 слов sea + N29 проявили описанное выше свойство: sea-air-air at seaside esp. As recommended for invalids etc., sea-fear; sea-foot-sailors high waterproof boot и др.
Заключение. В исследовании изучения словосложения большое внимание следует уделить понятию «композитное значение» как это сделано для словообразовательного значения применительно к аффиксальным, точнее суффиксальным, производным. Понятие «композитное» значение должно охватить по возможности все факторы смысловой структуры сложного слова, такие как, семантическая и структурная мотивированность, наличие или отсутствие прямых связей между компонентами сложного слова с анализом характера его эллиптичности, виды композитной омонимии и условия их формирования, характер и степень сложности смысловой структуры сложного слова различных моделей.
Литературы
1. Мешков О.Д. Словосложение в современном английском языке. Москва: «Высшая школа», 1985
2. Березин Ф.М., Головин Б.М. Общее языкознание. М.,1979, - с 164
3. Jespersen O. A modern English Grammar/ part 6, Copenhagen, 2001, - p.161
4. Barnhart C.L., Steinmetz S. A Dictionary of New English 1963-1972, Ldn, 1973
5.Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка, 2008, - с. 155
ВИКОРИСТАННЯ КВЕСТ-ТЕХНОЛОГП У ПЩГОТОВЩ СТАРШИХ ДОШК1ЛЬНИК1В ДО
НАВЧАННЯ В ШКОЛ1
Тесленко С.О.
Микола'1вський нацюнальний унгверситет 1мет В. О. Сухомлинського, доктор фшософП в галуз1
освти, старший викладач кафедри доштльноХ освти Украша
USE OF QUEST-TECHNOLOGY IN PREPARATION OF SENIOR PRESCHOOLERS FOR SCHOOL
EDUCATION
Teslenko S.
V.O. Sukhomlinskyi National University of Mykolaiv, Doctor of Philosophy in Education, Lecturer of the
Department of Preschool Education
Ukraine
АНОТАЦ1Я
У статп розглянуто проблему готовносл старших дошкшьнишв до навчання у школ^ зазначено ос-новш компоненти загально! (психолопчно!) готовносп до школи; з'ясовано роль використання квест-тех-нологп у шдготовщ старших дошкшьнишв до навчання в школ^ наведено приклад квесту для дггей старшого дошшльного вшу.
ABSTRACT
This article discusses the problem of readiness of senior pre-schoolers to school; lists the main components of general (psychological) readiness for school; clarifies the role of using quest technology in preparing senior preschoolers for school; gives an application of the quest for children of pre-school age.
Ключовi слова: технологи, квест-технолопя, старшi дошкольники, навчання, розвиток. Keywords: technology, quest-technology, senior preschool children, education, development.
Постановка проблеми. Сьогодш в Укра!ш функцiонуe чiтка система дошильно! освiти. Особлива увага звертаеться на освiту вихованцiв старшого дошкшьного вiку, !х тдготовку до систематичного навчання в школi та надання 1м стартових умiнь, навичок, мотивацшно! готовностi.
Виникае важлива проблема педагопчно! науки - функцюнальна готовнiсть дитини до шильного навчання в умовах Ново! укра!нсько! школи. Початок школьного навчання знаменуе собою змiну способу життя дитини. Це принципово нова сощальна ситуацiя розвитку особистостi (ергономiчнi змiни, наповнення та розширення форми взаемоди у «суб'ект-суб'ектних» вгдносинах), яка зумовлюе психiчний i особистiсний розвиток дитини у моло-дшому шильному вiцi. На цьому вiковому етат вь дбуваеться змiна провгдно! дiяльностi з Ггрово! на навчальну, основою яко! е пiзнавальний iнтерес i нова соцiальна позицiя. Подiбний стан розвитку су-проводжуеться формуванням у дитини шщативно-стi, смiливостi, вмшня приймати самостiйно рь шення, з урахуванням !х ефективностi, швидко ада-птуватися до рiзних умов. Також слiд враховувати й iндивiдуальнi особливосп розвитку дитини, рь вень розвитку 11 центрально! нервово! системи, особливосл типу темпераменту, стан психофГзично! сформованостi, генотип, вплив системи родинного виховання.
Анатз останнiх досл1джень i публжацш.
Проблемами пiдготовки дитини до школи займа-лись так1 науковцi, як А. Богуш, Н. Бiбiк, М. Вашу-ленка, Н. Гавриш, О. Кононко, С. Лавреньева, Л. Пироженко, З. Плохш, К. Прищепа, Г. Суворова, А. Середницька та ш. Проблема наступносп в нав-чанш i вихованнi дiтей старшого дошкшьного вшу дослгджувалась такими педагогами i психологами, як Л. Артемова, В. Кузь, Г. Люблянська, О. Про-скура, О. Савченко, Д. Струншкова; дiагностика го-товностi до шильного навчання - О. Венгер, Ю. П-льбух, В. Дубровiна та ш. Серед психологiв над щею проблемою працювали I. Агринська, Л. Божо-вич, В. Горбачова, Л. Маркова, Г. Шуина. У теоре-тичних напрацюваннях Т. 1лляшенко, Л. Богуслав-сько!, С. Гончаренко, Л. Кондратенко, В. Щадри-кова обгрунтоваш концептуальнi положення готовностi до школи, структурш елементи, вiкова характеристика готовность Вихователi забезпечу-ють готовнiсть дитини до школи, а вона визнача-еться тим, що дитина ще залишаючись дошильни-ком, розумiе важливють та необхiднiсть пiдготовки до навчання у школг Безумовно готовнiсть до школи великою мiрою залежить i вгд батьк1в, 1м по-трiбно планувати роботу з дiтьми, удосконалювати !хш знання та психiчну готовшсть.
Необхiднiсть наступностi в роботi пов'язаних мiж собою ланок навчання обгрунтована в працях Т. Бондаренко, Я. А. Коменського, Н. Лубенець, Г. Назаренко, Й. Г. Песталоцщ, С. Русово!, £. Тихее-во!, С. Уфмцево!, К. Ушинського, Л. Федорович, Н. Черепанi.
Видiлення мевир1шеми\ рашше частин зага-льноТ проблеми. Готовшсть дитини до школи е актуальною проблемою в сучасному суспшьствг Вона полягае в гармонiйному розвитку дитини, на основi врахування и iндивiдуальних особливостей. Надходження в школу - найважливший етап у житп дитини. Вона повинна бути зршою у фГзюло-гiчному та сощальному сенсi, досягти вiдповiдного рiвня розумового та емоцшного розвитку.
Мета статть З'ясувати роль використання квест-технологп у шдготовщ старших дошильни-к1в до навчання в школг
Виклад основного матерiалу. Правильний перебiг подготовки дитини до школи забезпечуе хороший результат адаптацшного процесу у навчанш в школi. Збори до школи починаються не за мiсяць i не з магазинних полиць. Збори до школи почина-ються з народження, з того моменту, коли дитина починае швидко бтати й виявляти цiкавiсть до кни-жок i газет. Батькам надто важливо сформувати в дитини ввдчуття значущостi, важливостi й прести-жностi навчання, тому батькам i вихователям закла-дiв дошильно! освгга необхiдно переосмислити сво! пiдходи до тдготовки дiтей старшого дошиль-ного вГку до навчання у школГ, використовуючи у сво! дiяльностi новi форми та методи роботи.
Переход дитини дошк1льного вiку iз закладу дошильно! освiти до початково! школи е важливим етапом 11 життя. Вш пов'язаний не лише зi змiною середовища 11 розвитку, а й iз вiдповiдними проце-сами самоусвщомлення, i характеризуеться зигс-ненням з новими проблемами, вiдкриттям у собi но-вих можливостей тощо. Тому дуже важливо, щоб у закладi дошильно! освгга - вихователi, а в ам'! -батьки допомогли дитинi старшого дошильного вiку усвiдомити, що дошильний заклад i початкова школа е ланками едино! системи освгга i виховання, а все те, що чекае дитину у школГ, е продовженням того, чим займалася, що опановувала вона рашше.
Проблема готовностГ старших дошк1льник1в до навчання у школГ е актуальною сьогодш, осильки це важливий крок у доросле життя, Г вГд того, яким вш буде, залежить здатшсть дитини пристосува-тися до нових умов Г використати власш можливо-сп. Не менш важливо, щоб Гз перших дшв перебу-вання в школГ вона на конкретних реалГях переко-нувалася в цьому. Тому задля забезпечення ефективно! адаптаци дитини до шильного навчання одним з найважливших завдань дошильного закладу е психолого-педагопчний супровгд готов-ностГ дней до шильного навчання, який грунту-еться на розумшш змГсту, структури та критерпв готовносп до школи. Це складний, багатокомпоне-нтний, тривалий Г взаемозумовлений процес. Все це можливе за дотримання принципу наступносп дошильно! та початково! освгга.
Питання подготовки Г готовносп дитини до шильного навчання аналГзують укра!нсьи вчеш в рГзних аспектах. Зокрема, Т. Бондаренко аналГзуе загальнопедагопчш аспекти проблеми подготовки
дтгей до школи в Н iсторичнiй ретроспективi; Г. На-заренко робить спробу дослвдження оргашзацшно-педагогiчних умов забезпечення наступностi в нав-чаннi дiтей дошкольного та молодшого школьного вiку; С. Уфiмцева та Л. Федорович досладжують умови творчого розвитку дитини в умовах на-вчально-виховного комплексу: дошк1льний навча-льний заклад - початкова школа; Н. Черепаня тор-каеться питань створення оптимальних умов шдго-товки дней до школи.
На початку XX ст. Н. Лубенець стверджувала, що «...починати виховання дiтей зi школи - означае зводити будiвлю на пiску i без фундаменту». Свое-рвдним уточнениям цього положения е мiркування £. Тихеево!, яка вважала, що «старший ступiнь ди-тячого садка на одну третину вже школа, а молод-ший ступiнь школи на одну третину дитячий садок»
[5].
В.О.Сухомлинський вказував, що «школа не повинна вносити рiзкий перелом у життя дiтей. Не-хай, ставши учнем, дитина продовжуе робити сьо-годнi те, що вона робила вчора. Нехай нове з'явля-еться в И житп поступово i не приголомшуе зливою вражень» [10, с. 73].
Готовшсть дитини до школи складаеться з пе-вного рiвия розвитку розумово! дiяльностi, шзнава-льних iнтересiв, готовносп до довшьно! регуляцп поведiнки. На думку багатьох дослiдникiв, саме дов№нють поведiнки молодшого школяра е цен-тральним моментом, що визначае його готовшсть до навчання, оск1льки вона проявляеться як у довiльностi тзнавальних процесiв, так i в системi його ввдносин до дорослого (вчителя), однолитав i самого себе.
Готовнiсть до школи - це, перш за все психо-лопчний, емоцiйний, морально-вольовий розвиток дитини, сформоване бажання вчитися i елементи навчально! дiяльностi [7, с. 85].
У цшому, готовнiсть дитини до школи, з педа-гопчно! точки зору, передбачае володiния спеща-льними вмiниями i навичками, яш визначаються програмами дошк1льно1 освiти, а саме: розвитку мови (навичками зв'язного мовления, достатшми рiвнем сформованостi лексичного та граматичного ладу мови, оволодшия звуковою культурою мови, вмiниями фонематичного i звуко-буквенного аиа-лiзу i т.д.); розвитку елементарних математичних уявлень (високим рiвнем сформоваиостi орiенту-вания на сенсорнi ознаки предметiв (колiр, форму i величину) та оволодшия способами перцептивних дш на рiвнi зорового спiввiднесения; оволодiния ш-льшсними уявлениями i навичками рахунку, доста-тнiм рiвнем сформоваиостi просторових i часових уявлень i орiентуваиь.
Крiм того, у дошк1льника повиннi бути сфор-моваиi передумови до навчально! дiяльностi - у ви-глядi iнтересу до навчання, окремих навчальних умiнь i навичок (плануваиия, оргашзаци та контролю дiй i дiяльностi в цiлому). На жаль, статистика сввдчить про те, що близько 70% дошкшьият не го-товi до шкiльного навчания, !х адаптацiя у стiнах школи е проблематичною i залишае свiй негатив-ний слад на психiцi дитини.
Готовшсть до навчания у школi е штегратив-ною характеристикою психiчного розвитку дитини, яка охоплюе компоненти, що забезпечують Г! усш-шну адаптацiю до умов i вимог школи. Цей феномен постае як загальна (психолопчна) i спещальна готовнiсть до навчання у школ^ в як1й розкрива-ються рiвнi розвитку тих психологiчних якостей, що найб№ше сприяють нормальному входженню у шшльне життя, формуванню навчально! дiяльно-стi.
Основними компонентами загально! (психоло-гiчноí) готовностi до школи е: мотивацшна готов-нiсть до навчання у школ^ яка виявляеться у праг-неннi дитини до навчания, бути школярем; у доста-тньо високому рiвнi пiзнавальноí дiяльностi i мислительних операцiй; у володшш елементами навчально! дiяльностi; у певному рiвнi соцiального розвитку.
Сввдчениям мотивацшно! готовностi е наяв-нiсть у дитини бажания йти до школи i вчитися, сформоваиiсть позицií майбутнього школяра. Якщо в дитини сформувалися адекватнi уявления про школу, вимоги до ново! поведшки, вона не ввдчува-тиме труднощiв у прийиятп ново! позицii, легко за-своюватиме норми i правила навчально! дiяльностi та поведiнки в класi, взаемини з учителем i школярами; емощйно-вольова готовнiсть до навчаиия в школ^ яка засввдчуе здатнiсть дитини регулювати свою поведiнку в рiзноманiтних ситуацiях спшку-ваиия i сшльно! навчально! дiяльностi, виявляеться у самостшносп, зосередженостi, готовностi й умiннi здшснювати необхiднi вольовi зусилля. Вимоги до позицп школяра ставлять дитину перед не-обхiднiстю самостiйно i вiдповiдально виконувати навчальнi обов'язки, бути оргашзованою й дисцип-лiнованою, вмгга адекватно оцiнювати свою роботу. Тому цей вид психолопчно! готовносп нази-вають морально-вольовою, оск1льки вона пов'язана iз сформоваиiстю особистiсно! позици дитини, з !! здатнiстю до управлшия власною поведiнкою. Йде-ться про вмшия дотримуватися правил, виконувати вимоги вихователя, гальмувати афективнi iмпу-льси, виявляти наполегливiсть у досягненш мети; умiния довести до кшця розпочату справу, навiть якщо вона не зовам приваблива для дитини.; розу-мова готовнiсть дитини до навчания в школ^ яка виявляеться у загальному рiвнi !! розумового розвитку, володшш вмшиями i навичками, як1 допомо-жуть вивчати передбачеш програмою предмети. За-галом розумова готовшсть дитини до навчания у школi охоплюе !! загальну обiзнанiсть з навколиш-нiм свиом, елементи свiтогляду; рiвень розвитку шзнавально! дiяльностi i окремих пiзнавальних процеав (мовления, пам'ятi, сприймания, мис-ления, уяви, уваги); передумови для формувания навчальних умiнь i загалом навчально! дiяльностi; психологiчна готовнiсть до спшкувания та спiльноí дiяльностi - важливе новоутворения обумовлене змiною пров1дних тишв дiяльностi, переходом вiд сюжетно-рольово! гри до навчально! дiяльностi. Дитина, у яко! не сформованi компоненти психолопчно! готовносп до спшкуваиня та сшльно! дiяль-ностi, вiдчуватиме так! типовi труднощi у навчаинi,
як: нерозумшня позици вчителя, невмшня слухати товариша, узгоджувати спшьш з класом ди, зави-щена самооцшка та ш.
На думку науковщв, оргашзацш життедГяль-носп старшого дошкольника в освггаьому процеа недоцшьно жорстко програмувати, його необхГдно детально продумувати Г планувати. Плани освиньо! роботи мають бути орГентовними, мГстити загальш ведомости щодо спрямованосп, змГсту, форм та ме-тодГв оргашзацп" дГяльностГ дггей в старшш груш дошкольного закладу, саме гнучке планування ви-хователями системи роботи з дпъми передбачае врахування особливостей диен як Гндивщуальш та Г особиспсш й мобшьну корекцш усього задума-ного сценарш заняття. Вважаемо, що при цьому ва-рто дозувати, повторювати, варшвати творчГ за-вдання, враховуючи рГвень розумового розвитку, здГбностей кожно!' дитини, випереджувати дитячГ задуми, йти трохи попереду: те, що дитина може зробити на першому етат з деякою допомогою до-рослого, потГм вона вже може зробити самостшно [3].
Розумовий розвиток дошюльника неможливий без активностi, тдтримувати який - одне 13 за-вдань сучасного педагога дошкшьного закладу. Ви-хователю необхiдно пiдбирати так форми, засоби та прийоми роботи, як дозволять дитинi старшого дошктьного вку бути особисто залученою в рiзнi види дiяльнiсть, як допоможуть у станов-лент таких рис, як уява, допитливiсть, розвиток мови, формування мислення i пам'ятi. Одна з сучас-них вимог освiтнього процесу полягае в тому, що навчання мае бути для дитини цiкавим. Тому в своему арсеналi вихователi дошкшьних закладiв весь час повиннi мати i знаходити щось нове. Найбтьш привабливою природною формою i засобом пi-знання свiту для дитини дошкшьного вiку е гра. До-сить актуальним е використання в роботi тако'1 форми гри, як квест.
Науковщ, Я. Биховський, М. Бовтенко, П. Си-соев, доводять, що тд час застосування квест-тех-нологп дни проходять цший процес мотивацп вгд уваги до задоволення, знайомляться з щкавим ма-терГалом, який дозволяе 1м дослгджувати, обгово-рювати й усвГдомлено будувати новГ концепцп Г вь дносини в контексп проблем реального свгту, ство-рюючи проекти, що мають практичну значимГсть [5, с. 108].
У сучаснт педагогiцi найчастiше використо-вують таю види квестiв: лiнiйний - завдання пот-рiбно розв'язувати одне за одним; гравцi руха-ються за заздалегiдь спланованим маршрутом; штурмовий - гравц отримують завдання, пiдказки до його виконання, але споаб розв'язання та маршрут обирають самостшно; коловий - маршрут мае колову структуру. У цьому видi квесту беруть участь, як правило, кшька команд, що стартують ¿з р1зних позицт i рухаються до фтшу кожна за власним маршрутом.
З огляду на вiковi особливостi дтей у закладах дошюльно'1 освiти найдоцшьнше проводити лiнiйнi квести. Вони можуть мктити рiзнi завдання: т-
телектуальнi (ребуси, головоломки, загадки, шиф-рування); руховi (бш на швидюсть, стрибки у ви-соту, проходження лабiринту); творчi (малювання карти, складання вiршiв, спiвання пiсень) тощо.
Основними критерiями вдалого квесту е на-самперед його безпечтсть для учасниюв, оригта-льнкть, логiчнiсть, цiлiснiсть, вiдповiднiсть за-планованому сюжету, створення атмосфери пов-ного занурення в гру. Ятсний квест мае бути побудований на комуткацшнш взаемодИ мiж грав-цями. За вiдсутностi злагоджено'1 взаемодИ немо-жливо досягти поставлено'1 мети. Натомить ст-лкування, обговорення можливих варiантiв дш стае хорошим засобом для згуртування гравцiв [9].
У перекладi з англшсько1 quest означае «по-шук». Синономи: бродилка, пригодницька гра. Adventure (переклад з англ. - пригода) - один з ос-новних жанрiв огор, що вимагають вод гравия розв'язання розумових завдань для просування за сюжетом [4, с. 153].
У сучасних методичних джерелах квест розг-лядаеться як тривалий цтеспрямований пошук, який може бути пов'язаний iз пригодами або грою. Водночас до^дники по-р1зному пiдходять до цього поняття, трактуючи його як: проблемне завдання з елементами рольовоо гри (О. Гапаева); певним чином органозований вид дослодницькоо дiяльностi (М. Кадемiя); моно-проекти, засновано на пошуку (в. Шмодт).
Спольним у всох цих визначеннях е розумоння квесту як проблемного завдання, спрямованого на розумову, познавальну та дослодницьку дiяльнiсть, розвиток критичного, логочного, аналогичного та творчого мислення дней i дорослих. На думку вче-них, яко дослоджують квест-технологи, тд час виконання завдань квесту дошкольники проходять по-вний цикл мотивацоо (вод уваги до задоволення), ознайомлюються з автентичними матероалами, що дають ом змогу дослоджувати, обговорювати та шу-кати ново вароанти розв'язання поставленого завдання. Квест поеднуе в собо елементи мозкового штурму, тренонгу, гри тощо. Под час проходження квесту задояно розум дотей, охно фозично здобносто, уява, пам'ять о увага. Окром цього, дошкольники проявляють кмотливость та оргашзовашсть. Тому квест дае змогу ефективно поеднувати огрову та на-вчальну дояльносто дотей [11].
Що ми бачимо, в останной час, нашо доти все больше о больше поддаються комп'ютерной та «смар-тфонноо» залежносто. Нашо доти багато часу проводить в мережо 1нтернет, грають в комп'ютерно огри, забуваючи про все що водбуваеться навколо. Як «во-дорвати» ох вод улюблених комп'ютеров, телефонов о всоляких гаджетов о змусити звернути увагу на пре-красний свот навколо?
Як заохотити сучасну дитину? Це спробувати об'еднати захоплення наших дотей сучасними га-джетами о поеднати його з активним навчанням под час розних видов дояльносто. Використання моболь-них додатков передбачае онтеграцою даних онформа-цойно-освотнох технологой в традицойно специфочно дошкольно види дояльносто, а не озольоване викори-
стання даиих технологiй. Для того, щоб квест дш-сно був захоплюючим i в той же час навчальним, щоб активiзувати всiх учасник1в освiтнього про-цесу i дати можливiсть кожному проявити себе, для шдвищения рiвня тзнавально! активностi нам не-обхвдний новий шдхвд.
У дошкольному закладi iз дiтьми дошкольного вiку краще проводити лiнiйний квест. Квести мо-жуть мiстити рiзнi завдання: iнтелектуальнi - головоломки, загадки, проблемш ситуацп; руховi - бiг iз перешкодами, стрибки у довжину, рухливi !гри; творчi - малювания карти, малювання мнемо-схем до вiршiв, складаиия загадок тощо.
Важливим етапом е процес ознайомления дь тей iз правилами квесту: на кожиiй зупинцi квесту мае бути ввдповвдальна особа (куратор), що видава-тиме учасникам завдання, стежити за учасниками. Головна перевага квесту в тому, що така форма ор-гашзацд ненав'язливо, в цровш формi, сприяе ак-тивОзацп пiзнавальних i розумових процесiв учас-ников [9, с. 6]. За допомогою тако! гри можна дося-гти освiтнiх цiлей: реалiзувати проектну та iгрову дiяльнiсть, ознайомитись з новою шформащею, за-крiпити наявш знания, удосконалити на практицi вмшня дiтей. Крiм того, пiд час квесту дни навча-ються взаемоди в колективi однолiткiв, тдвищу-еться атмосфера згуртованосп i дружби, розвива-ються самостiйнiсть, активнiсть та шщатившсть. Таким чином, квест - це гра та навчания одночасно. Це дуже цiкавий i перспективний вид дiяльностi i рольова гра. Виконуючи рiзнi ролi, дiти розгляда-ють проблему з рiзних сторiн. Наведемо приклад тако'1 роботи. Квест для дгтей старшо'1 дошюль-ного вгку «Скоро до школи»
Мета: закршлювати вмшня робити звуковий аиалiз сл!в, знания про геометричш фiгури, приро-дне довшлля, продовжувати вчити аналiзувати му-зичнi та лiтературнi твори. Формувати мотивацiйну готовность до школи, розвивати лопчне мисления, пам'ять, сприяти оволодшню навичками взаемоди под час виконаиия квестових завдань. Виховувати вщповвдальшсть, актившсть, формувати дружш стосунки в дитячому колективг Х1д квесту:
Вихователь: Дгти, сьогодш я отримала незви-чайний лист, в якому знаходилася карта та аудю за-пис. Послухайте його (дгти дОзналися, що лист надь слали мешкаищ краТни Знань з проханиям знайти зниклу Королеву).
Полшог «Що я знаю про школу» (дти висловлюють сво! думки) Вихователь: Молодщ, дти. Я бачу, що Ви ба-гато знаете про школу, а значить ми можемо виру-шати на пошуки Королеви Знаиь. Для цього нам не-обхвдно скласти маршрут пошуку, а допоможуть нам зашифровано картинки.
Гра «Слщопити» (дти тдбирають звуков! схеми до картинок О визначають свш маршрут: 1 -киижкова шафа, народознавчий куточок, музична зала, групова дшянка, спортивний майдаичик)
Вихователь: Дти, щоб виконати перше завдання нам необхвдно об'еднатися в команди. Допоможуть нам у цьому пазли, яш необхщно зОбрати
(дти обирають картинки !з професОями та встанов-люють взаемозалежшсть професш).
Вщповвд дней: вчитель О лшар ( без вчителя неможливо стати лшарем, лшар лОкуе вчителя; ак-тор-вчитель-водш).
Вихователь: Молодщ. Рухаемося далг Насту-пне завдания знаходиться на нашш книжковш шафг Нам необхвдно зашнчити прислОв'я:
Вихователь: Будеш з книгою дружити;
Дти: буде легше в свт жити;
Вихователь: Будеш книги читати;
Дти: будеш все знати;
Вихователь: Гарна книга;
Дти: кращий друг, щирий друг, вчитель;
Вихователь: Ддм без книги;
Дти: що день без сонця.
Вихователь: Найгаршший подарунок:
Дти: книга.
Вихователь: Молодщ, дни. Ви знаете, що лгге-ратурш твори подшяються на оповщання, казки, вь ршО, авторсьш казки. Давайте пригадаемо, чим вони ввдрОзняються. Наступне завдания: необхщно пщб-рати лиературш твори, яш вщносяться до оповь дань, казок, вОршОв.
Вихователь: Наступне завдання: тдбери шш-льне приладдя вщповщно до геометричних фОгур (дти тдбирають геометричш фиури з якими схож! предмети, об'едиують !х в групи, обгрунтовують за якими ознаками групували предмети та називають для чого вони потрОбнО).
Вихователь: Молодщ. Наступне завдання шукаемо у музичнш зал!. Завдання: Втзнай музичний тв!р (С. Прокопеф «Казочка», А. Хачатурян «Вечь рия казка», Д. Кобалевська «Клоуни», П. Чайковсь-кий «Марш»).
Вихователь: Наступне завдання знаходиться на спортивнОй дшянщ: Гра «Збери рюкзака». Остаине завдання: складаиия штелектуально! карти «Скоро до школи».
Вихователь: Молодщ, дти. Ви виконали вс за-вдання, розвОяли всО чари, звОльнили Королеву Знань. Королева переконалася, що ви готовО до школи О даруе вам ось такО рюкзаки.
Використания квест-технологп в освгтньому процесО закладу дошкОльно! освОти сприяе пОдви-щенню р!вня защкавленосп дггей до процесу нав-чання та робить весь освОтнОй процес цОкавим та за-хоплюючим. Отже, можна зробити так узагаль-нення: за умов ефективного педагопчного керОвництва Ограми дней, а саме: оргашзащею роз-вивального О виховного середовища, забезпеченням цОлОсного пОдходу до органОзацО! передшкОльного життя дггей старшого дошкольного вшу, стимулю-ванням власно! активностО дитини, врахуванням вО-кових особливостей вихованцОв, реалОзацОею особи-стОсного пОдходу до дитини, ОнтеграцОею усОляких видОв дитячо! дОяльностО, використанням прийомОв опосередкованого керОвництва Огровою техноло-гОею така як квест, можливо досягти успОшно! та яшсно! адаптаци старших дошкшьнишв до нового для них середовища - школи.
Висновки i пропозицИ. Отже, шдготовка дотей до школи повинна бути всебГчною, забезпечити фо-рмування системи якостей, як1 засвгдчать !х психо-лопчну готовшсть до життя Г д1яльносп у шк1льних умовах. Вироблення таких якостей - одне з найва-жливших завдань вихователГв закладГв дошкшьно! освгга. Одшею з поширених форм подготовки старших дошшльников до школи е квест-технолопя, яка сприяе створенню умов для особиспсного розвитку дитини, 1! позитивно! сощалГзацп, розвитку гтща-тиви Г творчих здГбностей на основГ сшвпращ з до-рослими Г однолитами.
Лiтература
1. Богуш А., Малшовська Н. ПершГ кроки грамоти: перед школьний вш. Ки!в: Видавничий дГм «Слово», 2013.
2. Бондаренко Т. М. Шдготовка дотей до школи як педагопчна проблема в теорп Г практищ вичизняно! педагопки (друга половина ХХ ст.): ав-тореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01. Луганськ, 2008. 20 с.
3. Выготский Л. С. Психология развития ребёнка. Москва: Эксмо, 2005. 512 с.
4. Гриневич М. С. МедГаосвпш квести. Вища освiта Украши. Педагогка вищо'1 школи: методо-логiя, теорiя, технологи. Ки!в: Гнозис. 2009. №3. С. 153-155.
5. Даниленко Л. Менеджмент шновацш в освт. Ки!в: Школьний свот, 2007. 120 с.
6. Назаренко Г. I. Оргашзацшно-педагопчш умови забезпечення наступносп в навчанш дней
дошкольного та молодшого школьного вшу: авто-реф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.09. Кривий Рш, 2002. 18 с.
7. Олшник I. В., Ноженко Ю. М. Феномен психолопчно! готовносп дотей до навчання у школ в психолого-педагопчнш лператург Вiснuк утвер-ситету iменi Альфреда Нобеля. Серiя «Педагогжа i nсuхологiя». Педагопчш науки. 2017. № 2 (14). С. 85.
8. Пантюк Т. Проблема подготовки до школи дней з особливими потребами. Вкник Львiвського утверситету. Серiя nедагогiчна. 2016. Випуск 31. С. 385-390.
9. Стаенна О. Квест-технолопя: гра, пошук, дослщження: про методичш особливосп оргашза-ци квеспв у закладГ дошкольно! освгга. Дошктьне виховання. 2019. № 7. С. 3-6.
10. Сухомлинський В. О. Батьковська педаго-гша. Ки!в: Радянська школа, 1978.
11. УфГмцева С. В. Оргашзацшно-педагопчш умови творчого розвитку дитини в умовах на-вчально-виховного комплексу: дошкольний навча-льний заклад - початкова школа: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01. Ки!в, 2007. 21 с.
12. Федорович Л. О. Шдготовка дней до школи в умовах навчальновиховного комплексу: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.09. Кривий Рш, 2003. 20 с.
13. Черепаня Н. I. Оргашзацшно-педагопчш умови подготовки дней до школи: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.08. Одеса, 2006. 21 с.
