CC BY
32поскольку без этого невозможно реализовать силовые трансформаторы в планируемом объеме, что негативно отразится на финансовых результатах предприятия.
Список литературы
1. Котлер, Ф. Основы маркетинга. Краткий курс / Ф. Котлер - Вильямс, 2019. - 496 с.
2. Акулич, И.Л. Маркетинг / И.Л. Акулич. -Минск: Вышэйшая школа, 2014. - 511 с.
3. Шишло, С.В. Стратегический маркетинг / С. В. Шишло, Ю. Н. Андросик. - Минск: БГТУ, 2017. - 174 с.
ВИКОРИСТАННЯ КОНЦЕПЦП «SMART GRID» У РОЗВИТКУ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАШИ
Петроченко О.П.
кандидат mеxнiчниx наук, доцент, диpекmоp тституту Вiдокpемлений сmpyкmypний niдpоздiл «1нститут тновацшног освimи Кшвського нацюнального yнiвеpсиmеmy бyдiвницmва та аpximекmypи»
■Зтич П.Л.
кандидат mеxнiчниx наук, доценm,завiдyвач кафедpи цившьно'1 iнженеpiï Вiдокpемлений сmpyкmypний пiдpоздiл «1нститут тновацшног освimи Кшвського нацюнального yнiвеpсиmеmy бyдiвницmва та аpximекmypи»
Кубанов P.A.
кандидат педагогiчниx наук, доцент, доцент кафедpи економжи, менеджменту та yпpавлiння те-
pиmоpiями
Вiдокpемлений сmpyкmypний пiдpоздiл «1нститут тновацшног освimи Кшвського нацюнального yнiвеpсиmеmy бyдiвницmва та аpximекmypи»
Куштр С.1.
кандидат економiчниx наук, викладач кафедpи бyдiвницmва та iнфоpмацiйниx технологш Вiдокpемлений сmpyкmypний пiдpоздiл «1нститут тновацшног освimи Кшвського нацюнального yнiвеpсиmеmy бyдiвницmва та аpximекmypи»
Шщук В. С.
кандидат mеxнiчниx наук, доцент, доцент кафедpи бyдiвницmва та iнфоpмацiйниx технологш Вiдокpемлений сmpyкmypний пiдpоздiл «1нститут тновацшног освimи Кшвського нацюнального yнiвеpсиmеmy бyдiвницmва та аpximекmypи»
USE OF THE SMART GRID CONCEPT IN THE FUEL AND ENERGY COMPLEX OF UKRAINE
Petrochenko O.
Candidate of Technical Sciences, Associate Professor,
Director of the Institute A separate structural unit «Institute of Innovative Education Kyiv National University of Construction and Architecture»
Zinich P.
Candidate of Technical Sciences, Associate Professor, Head of the Department of Civil Engineering
A separate structural unit «Institute of Innovative Education Kyiv National University of Construction and Architecture»
Kubanov R.
Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of
Economics, Management and Territorial Management A separate structural unit «Institute of Innovative Education Kyiv National University of Construction and Architecture»
Kushnir S.
Candidate of Economic Sciences, Lecturer of the Department of Construction and Information
Technologies
A separate structural unit «Institute of Innovative Education Kyiv National University of Construction and Architecture»
Nischuk V.
Candidate of Technical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of
Construction and Information Technology A separate structural unit «Institute of Innovative Education Kyiv National University of Construction and Architecture»
Анотащя
У рамках розробки науково-прикладних засад формування полiтики Укра1ни в сферi енергетики в умовах евроштеграцп обгрунтовано доцiльнiсть використання концепцп «розумно! ефективносп», яка вь дображае iнтелектуальну взаемодш цiноутворення, виробничих процеав i ефективного використання ре-сурав, що втiлились в енергетицi в концепцш Smart Grid. Визначено, що технологи Smart Grid повиннi забезпечувати оптимальний розподiл потоков потужностi електрично! мереж1, зменшення втрат у нш. шви-дку скоординовану реакцш при аварiях, можливiсть об'еднання в едину енергосистему як великих елект-ростанцш, так i сучасних ввдновлюваних джерел енергп. Ефективнiсть технологй' визначаеться автомати-зацiею прийняття рiшень з керування, пiдвищенням оперативностi керування нормальними i аваршними режимами. Все це пов'язано з показниками ефективносл енергокомпанiй - яшстю i надiйнiстю електропо-стачання при оптимшцд власних витрат та потребуе вiд первинного обладнання яшсно нового рiвня ш-форматизацп. 1стотно розширяться вимоги до кiлькостi вимiрюваних сигналiв i телекомунiкацiйних шге-рфейав. Одним iз суттевих наслiдкiв поширення технологiй Smart Grid стане та обставина, що з часом вс промисловi i побутовi енергоприймачi набудуть здатностi до взаемодй' в шформацшнш мереж!, стануть керованими i будуть виконувати функцп вимiрювання власного споживання електроенергй' та потужносп. На думку автор!в, реал!защя впровадження проекту «Розумш мереж!» е необхвдною основою для подаль-ших еташв економ!чного розвитку, що сприятиме шдвищенню надшносл та економ!чносл функцюну-вання i розвитку енергосистеми, полшшенню якосл обслуговування споживач!в, зниженню соб!вартосл вироблено! електроенергй' та забезпеченню вимог до якосл електроенергй.
Abstract
As part of the development of scientific and applied principles of Ukraine's energy policy in the context of European integration, the expediency of using the concept of «smart efficiency», which reflects the intellectual interaction of pricing, production processes and efficient use of resources embodied in energy in the Smart Grid concept. It is determined that Smart Grid technologies should provide optimal distribution of power flows of the electrical network, reducing losses in it. rapid coordinated response to accidents, the ability to integrate into a single power system as large power plants and modern renewable energy sources. The efficiency of the technology is determined by the automation of management decision-making, increasing the efficiency of management of normal and emergency modes. All this is due to the efficiency of energy companies - the quality and reliability of electricity supply while optimizing their own costs and requires a qualitatively new level of information from primary equipment. The requirements for the number of measured signals and telecommunication interfaces will be significantly expanded. One of the significant consequences of the spread of Smart Grid technologies will be the fact that over time, all industrial and domestic energy receivers will be able to interact in the information network, become controlled and will perform the functions of measuring their own electricity consumption and power. According to the authors, the implementation of the Smart Grids project is a necessary basis for further stages of economic development, which will increase the reliability and efficiency of operation and development of the power system, improve customer service, reduce the cost of electricity and ensure quality requirements.
Ключовi слова: проект «Розумш мереж!», технологш Smart Grid, мережева шфраструктура, управлшня енергетикою, критерп ефективносл проекту.
Keywords: Smart Grids project, Smart Grid technologies, network infrastructure, energy management, project efficiency criteria.
Вступ. Одним i3 найважливших завдань управлшня енергетикою, необхщною умовою ii усш-шного стаб№ного розвитку е процес забезпечення ycix сфер економiки Украши рiзними видами енер-ri! та палива. Формування та реалiзацiя енергетич-но! полггики Украши е важливою складовою ii дiя-льносл на шляху до виконання вказаного завдання, а також подальшо! евроштеграцп. Розвиток, з одного боку, комп'ютерних технологш та можливос-тей 1нтернет, поява останшх досягнень в обласл ш-формацiйних та мережевих технологш, шформа-цiйно-керyючих систем на базi мiкропроцесорноi та силово! електрошки, а з iншого - розвиток ринко-вих вiдношень в енергобiзнесi обумовили якiсно новий стрибок у ефективносл енергоспоживання, стали передумовою розвитку нового виду енергетики - штелектуально!. Набула широкого розвитку концепщя «розумно! ефективностi», яка ввдобра-жае штелектуальну взаемодiю цiноyтворення, виробничих процеав i ефективного використання ре-сyрсiв, що втiлились в енергетищ в концепцiю Smart Grid. Виникнення сучасно! концепцii Smart
Grid обумовлено факторами: технолопчного про-гресу, зростання вимог споживачiв; зниження на-дшносл; змiнами на ринку; пiдвищення вимог у сферi енергоефективностi та еколопчно! безпеки.
Проблемам yправлiння енергетикою, зокрема, формуванню енергетично! полiтики присвячена значна шлькють наукових дослiджень. Досль дження окремих процесiв yправлiння енергетикою висвгглено у працях О. Амошi, В. Шевченко, Н. Ткаченко, Ж. Поплавсько!. Однак, юнуе потреба в удосконаленш енергопостачання Укра!ни шляхом iнтегрyвання !! iз системою Свропейського Союзу та приведення у вiдповiднiсть iз европейськими регламентами.
Методи. В статл було використано системний шдхвд, що забезпечуе комплексне дослiдження про-блеми, порiвняльний аналiз i узагальнення.
Метою дослвдження е розробка науково-прикладних засад формування полггики Укра!ни в сферi енергетики в умовах евроiнтеграцii, зокрема обгрунтування доцiльностi використання концепцii «розумно! ефективностi» (Smart Grid).
Результати. З появою нових конкурентоспро-можних технологiй i3 виробництва eHeprii' у свт розпочався розвиток так звано! «зелено!» енерге-тики, що спираеться на використання вщновлюва-них та нетрадицiйних джерел енергп. 11ри цьому чь тко простежуеться стiйка динамiка зниження як ка-пiтальних, так i експлуатацiйних витрат. Досягнення в енергетичнiй електронiцi, шформа-цiйних технологiях та створеннi акумулюючих при-стро!в спрощують процес приеднання малопотуж-них систем до електромереж1, як1 за певних умов можуть залишатися автономними. При цьому мо-жна говорити про необхiднiсть покращення здатно-стi мереж! пристосовуватися до ткових наванта-жень i коливань потужност! I, як наслiдок, йдеться про створення електрично! мереж! !з розосередже-ною генерацiею, яка суттево вiдрiзняеться ввд су-часно! мереж1 !з зосередженою генерацiею.
Незалежно ввд того, як швидко вдасться вщмо-витися вщ моделi, що орiентована на розвиток зо-середжено! електроенергетики, уже настае перiод створення децентралiзованих систем, як1 в бшъшо-CTi випадк1в виявляються економiчно й еколопчно бшьш привабливими. Одним !з основних при цьому стае питання переходу вщ централiзованого керу-вання енергосистемами до децентралiзованого ро-зосередженого за умови забезпечення вщповвдно! надiйностi електропостачання [2, с. 85].
У р!зних кра!нах структура мереж електропе-редачi характеризуеться сво!ми особливосп, тому при розгортанш механiзмiв впровадження «Smart Grid» необхвдно враховувати конкретнi потреби ко-жно! кра!ни (!! регiонiв) та юнуючого енергоринку. Наприклад, розвинуп кра!ни вже калька десятков рок1в розробляють та вже реал1зують чита стратег!! еволюци сво!х юнуючих шфраструктур.
З боку шдвищення енергоефективносп в об'еднанш енергосистем! Укра!ни юнують значш проблеми, як1, при !х виргшент, створювали б до-статш резерви для досягнення европейсько! мети щдвищення енергоефективносп на 20 %. Так, втрати електроенерги в об'еднанш енергосистем! Укра!ни приблизно на 60-70 % вище за середньоев-ропейський р!вень. Також, традицшною проблемою мереж е низька як1сть електроенерги (невщпо-вщтстъ нормативним показникам за критер!ями рь вня напруги, надшносл електропостачання тощо), наявшсть дефщиту потужносп в регюнах, застарь лий стан або ввдсутшсть засоб!в керування в розпо-дшьчих мережах [1; 5, с. 13].
Для досягнення зазначених цшей Кабшет Mi-шстр!в Укра!ни розпорядженням ввд 03.09.14 № 791-р затвердив План заход!в з !мплементацп Дире-ктиви Свропейського Парламенту та Ради 2009/28/еС та розпорядженням вад 01.10.2014 № 902-р затвердив Нащональний план дш з ввдновлю-вано! енергетики на перюд до 2020 року. Укра!на як член Свропейського енергетичного ствтовариства також взяла на себе зобов'язання до 2020 року до-сягти частки енергп, що генеруеться ввдновлюва-ними джерелами, в розм!р! 11 % загального енерго-споживання. Реал1защя заход!в Нацюналъного
плану направлена на ошгашзащю структури пали-вно-енергетичного балансу та на забезпечення у 2020 рощ споживання енерги, вироблено! з ввднов-люваних джерел в обсяз! 8,59 млн. т н.е., що складае 11 % ввд сукупного концевого впчизняного споживання енергоресурав та екшвалентно замщенню б!льше шж 10 млрд м3 газу. Енергетичною страте-пею Укра!ни до 2035 р. передбачено збтшення частки «зелено!» енерги до 25 % у енергетичному баланс! кра!ни, зниження !мпортозалежносп енерге-тично! галуз! Укра!ни з 51 % у 2015 р. до 33 % у 2035 р., а також повноцшна штегращя з енергетич-но! системою £С [7, с. 14].
На нашу думку, штегращя паливно-енергетичного комплексу в об'еднану енергосистему сприя-тиме ефективному !! розвитку та досягненню евро-пейського р!вня енергоефективносп та якосп електроенерги та зумовлюе необхщшсть комплексних засоб!в з модершзацп та реоргашзаци основних те-хнолопчних та б!знес-процеав. В першу чергу, такими заходами, наряду з заходами з модершзацп основного обладнання лшш електропередач! та ш-дстанцш, е впровадження проекту «Розумш мереж!», що е втшенням найкращих свгтових практик з урахуванням особливостей та поточного стану об'еднано! енергосистеми Укра!ни. Техшчна мож-ливють застосування технолог!! штелектуальних мереж для штеграцп великомасштабних проекпв в об'еднанш енергосистем! визначаеться тим фактом, що саме впровадження проекту «Розумш мереж1» е основним напрямком в свгтовш практищ з вирь шення зазначено! проблеми.
Основна особливють формування 1ЕС (конце-пщя Smart Grid) полягае у створенш штегровано! системи, що мае едину мережеву шфраструктуру, яка технолопчно та шформацшно пов'язуе ва дже-рела енергп i вах споживач!в [6, с. 8-9 ].
Сучасна концепщя Smart Grid [1-3] грунту-еться на наступних базових шдходах: 1. Ор!ентащя на вимоги защкавлених сторш i кл1ентоор!ентова-шсть. 2. Зростання рол1 керування як основного фактора розвитку та способу забезпечення формова-них вимог (щнностей) з вщповвдним шдвищенням керованосп як окремих елеменпв, так i енергосистеми в цшому. 3. 1нформац!я виступае як головний зааб здшснення ефективного керування.
Концепщя штелектуалъних мереж пропонуе наступш р!шення: створення системи автоматичного керування енерпею, системи збер!гання енер-г!!, в!ртуальн! електричш станц!!. Системи автоматичного керування енерпею включають в себе роз-под!лен! !нтелектуальн! пристро! та аналгтичш !нструменти для п!дтримки комун!кац!! на р!вш об'ект!в енергосистеми, працююч! в режим! реального часу, операцшш додатки нового поколшня (SCAD/EMS/NMS), яш дають змогу використову-вати нов! алгоритми та методи керування мережею, в тому числ! i !! активними елементами. Також ви-користовуються !нтегрован! системи прийняття р!-шень, так1 як SCADA, розпод!лен! системи управ-л!ння i контролю (DMCS), розподшена система поточного контролю процеав генерац!! (DGMS),
автоматична система вимiрювань у поточних про-цесах та багато шшого. Саме поеднання розподше-но! генераци i збереження з системою автоматичного керування та розвиненою системою комушка-цiй створюе вiртyальнi електричнi станци. Основна iдея полягае в тому, що кожен з елеменпв системи прямо чи опосередковано пов'язаний з контролюю-чим центром двостороншм зв'язком. Цей зв'язок дозволяе не тiльки отримувати данi з прилащв об-лiкy, а й керувати генеруючими i споживаючими елементами системи. Система комyнiкацiй повинна мати достатню швидкiсть передачi даних, великий пропускний канал, забезпечувати мiнiмальнy за-тримку при передачi даних та мати можливють ро-зширення. В залежносп вiд кiлькостi пiд'еднаних елеменпв для ошгашзаци роботи мережi взаемодiя проводиться з окремими елементами, або в разi бь льших масштабiв з кластерами однотипних елеменпв [8, с. 29-30].
Передбачаеться, що технологи Smart Grid по-винш забезпечувати оптимальний розподiл потокiв потужносп електрично! мережi, зменшення втрат у нш. швидку скоординовану реакцiю при аварiях, можливiсть об'еднання в едину енергосистему як великих електростанцiй, так i сучасних ввдновлю-ваних джерел енерги. Ефективнiсть технологи ви-значаеться автоматизащею прийняття рiшень з керування, тдвищенням оперативностi керування но-рмальними i аварiйними режимами. Все це пов'язано з показниками ефективносп енергоком-панiй - якiстю i надiйнiстю електропостачання при ошгашзаци власних витрат та потребуе вiд первин-ного обладнання якiсно нового рiвня шформатиза-ци. 1стотно розширяться вимоги до шлькосп вимь рюваних сигналiв i телекомyнiкацiйних штерфей-сiв. Одним iз суттевих наслiдкiв поширення технологш Smart Grid стане та обставина, що з часом вс промисловi i побyтовi енергоприймачi набу-дуть здатностi до взаемоди в шформацшнш мережi, стануть керованими i будуть виконувати функци вимiрювання власного споживання електроенерги та потyжностi [9, с. 46].
Для визначення прюритетного iнвестyвання необхiдно використовувати такi критери ефектив-ностi проекту як: техшчш, економiчнi, екологiчнi, фiнансовi, критери безпеки та органiзацiйнi, якi у сукупносл сприятимуть отриманню синергетич-ного ефекту вiд !х впровадження. Проаналiзyемо !х детальнiше. Основними технiчними критерiями ефективносп проекту «Розyмнi мережi» е: мiнiмiза-цiя викидiв CO2 (зменшення частки генераци теп-лових електростанцiй, зменшення обсяпв балансу-вання з залученням теплово! енергетики, створення умов для розвитку електротранспорту в Укра!ш); зб№шення частки генераци ВДЕ, забезпечення максимального використання потужностей ВДЕ; забезпечення спйкосп об'еднано! енергосистеми та надшносл електропостачання; створення умов для використання управлшня попитом щодо забезпечення балансу електроенерги на мюцевих рiвнях та у складi об'еднано! енергосистеми в цшому; стан-
дартизащя та унiфiкацiя технiчних рiшень; ввдповь днiсть рiшень наявним технiчним обмеженням [1, с. 12].
Економiчнi критери визначаються такими показниками: прямою та опосередкованою економ!ч-ною ефектившстю (загальний економiчний ефект); швидшстю окупносп iнвестицiй та досягнення еко-номiчних результатiв; рiвнем економiчного ризику. Серед критерив безпеки можна видiлити насту пш: 1.Технiчна безпека - забезпечення безвщмовно! роботи об'еднано! енергосистеми, попередження сис-темних аварiй та вщключень. Рiвень технiчно! безпеки може бути визначений кшьшстю вщмов/обся-гом недодано! електроенергп' за перюд часу (наприклад, рiк). 2. Еколопчна безпека - попередження та усунення потенцiйних негативних впли-вiв роботи об'еднано! енергосистеми на еколопчне середовище. 3. Iнформацiйна безпека - попередження, щентифшащя та усунення потенцшних зо-внiшнiх втручань в систему управлшня об'еднано! енергосистеми. Крiм того, прюритетним слiд ви-значити i такий критерiй як сощальний ефект ввд впровадження проекту на нацюнальному, галузе-вому, територiальному тощо рiвнях [3].
Необхiдно вiдмiтити, що результата функцю-нування iнтелектуально!' мережу перш за все зале-жить ввд надiйностi, якостi та продуктивносп комп'ютерно! вимiрювально!' iнфраструктури пер-винно! iнформацi!' та формування на !! базi единого iнформацiйного простору з загальносистемних по-зицiй. Створення штелектуально! мереж! супрово-джуеться з оргашзащею iнформацiйного базису для як1сного розв'язання уах шших задач, що не належать до оперативних, але в!д яких залежить подготовка оптимальних режимiв функцiонування енер-госистем за критерiями надiйностi та ефективносл [10, с. 36]. Безумовно, головне в матерiальнiй реа-лiзацi!' концепци iнтелектуальних мереж - !! техш-чна та технологiчна платформа. Це технологи та пристро! генерування мало! та середньо! потужно-CTi, до складу яких входять вiдновлюванi джерела енерги. Використання таких джерел в енергосис-тем! призводить до переходу ввд централ!зовано! генерацй' до розподшено!, що значною м!рою впли-вае практично на ва характеристики ЕЕС з штеле-ктуальними мережами. Для Укра!ни - це питання майбутнього, хоч перш! напрадювання вже знахо-дять свое застосування. Проте без ввдповщно! нор-мативно-правово! тдтримки альтернативш дже-рела на даний час не можуть конкурувати з вугле-водневими та атомними джерелами енерги [9, с. 48].
Висновки. Таким чином, для реалiзадi!' масштабного переходу до ново! модел! перебудови енер-гетичних систем вже були розроблеш проввдними державами вщповвдш мехашзми, що передбачають закршлення бажаних шдикативних показник1в у за-конодавчих та нормативних документах, стратепях розвитку, щльових програмах трансформування енергетичних систем. Укра!на перебувае лише на початковому еташ, тому використання свггового досвщу е необхвдною умовою для тдвищення ефе-
ктивносп трансформаций енергетично! системи. Ре-алiзацiя впровадження проекту «Розумш мережЪ> е необхiдною основою для подальших етапiв еконо-мiчного розвитку, що сприятиме пiдвищенню на-дiйностi та економiчностi фyнкцiонyвання i розвитку енергосистеми, полшшенню якостi обслугову-вання споживачiв, зниженню собiвартостi вироблено! електроенерги та забезпеченню вимог до якосп електроенерги. Але цi досягнення мож-ливi лише при децентрал!зацп генераци електрич-но! енерги, створення двостороннього зв'язку м1ж генеруючим та споживаючим обладнанням, а також вирiшеннi проблем з безпекою нового типу мереж!
Список л^ератури
1. Досввд розбудови розумних енергетичних мереж на мiжнародномy рiвнi : монографiя / I. А. Вакуленко, С. I. Колосок, О. В. Кубатко та ш.; за ред. С. I. Колосок. Суми: Сумський державний уш-верситет, 2019. 109 с.
2. На пути к Smart Grid: ИТ для интеллектуального учета / URL: http://www.smartgrid.ru/sg-industriya/tehnologii-iresheniya/na-puti-k-smart-grid-it-dlya-intellektualnogoucheta (дата обращения 30.10.2021).
3. Чернишова М. I., Тульчинська С. О. Впровадження проекту «Розумш МережЪ> в контексп розвитку паливно-енергетичного комплексу Украши // Ефективна економiка. 2016. № 11. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=5272 (дата звернення 30.10.2021).
4. Енергозбереження та енергетичний менеджмент у пристроях тягового електропостачання : на-вчальний посiбник / С.П. Денисюк, В.Г. Кузнецов, В.Г. Сиченко, О.М. Крупинський; Днiпропетр. нац. ун-т залiзн. трансп. iм. акад. В. Лазаряна. Дшпропе-тровськ, 2015. 264 с.
5. Переход Укра!ни на вщновлювану енерге-тику до 2050 року / О. Дячук, М. Чепелев, Р. Подо-лець, Г. Трипольська та ш; за заг. ред. Ю. Огаренко та О. Ал!ево! // Пред-во Фонду iм. Г. Бьолля в Ук-раш. Кшв: Вид-во ТОВ «АРТ КНИГА», 2017. 88 с.
6. Кулик М.М., Горбулш В.П., Кириленко О.В. Концептуальш пвдходи до розвитку енергетики Украши (аналггичш матерiали) / Шститут загально! енергетики НАН Украши, 2017. 78 с.
7. Ввдновлюваш джерела енергй' : монографiя / За заг. ред. С.О. Кудрг Кшв: Iнститyт ввдновлюва-но! енергетики НАНУ, 2020. 392 с.
8. Немировський I.А., Федорчук С.О. Викори-стання концепцп iнтелектyальних мереж у енерго-системi Укра1ни. Вiсник Харшвського нащональ-ного технiчного yнiверситетy сшьського господар-ства iменi Петра Василенка. 2016. Вип. 176. С. 2830.
9. Стогнш Б.С., Кириленко О.В., Денисюк С.П. Штелектуальш електричш мереж! електроенергети-чних систем та !х технологiчне забезпечення // Тех-шчна електродинамiка. 2010. №6. С. 44-50.
10. Стасюк 0.I., Гончарова Л.Л., Максимчук В.Ф. Методи оргашзаци штелектуальних електрич-них мереж залiзниць на основ! концепци SMART Grid. ^формацшно-керуюч! системи на зал!знич-ному транспорт!. 2014. №2. С. 29-37.
1ННОВАЦ1ЙНИЙ РИНОК ЯК ПОХ1ДНА 1ННОВАЦШНО1 ЕКОНОМ1КИ
Лохман Н.В.
доктор eKonoMiHuux наук, доцент, Донецький нацюнальний yHieepcumem економжи i торгiвлi iMeHi
Михаила Туган-Барановського Грищук О.А.
асистент, Донецький нацюнальний yнiверсuтет економжи i торгiвлi iменi Михайла Туган-Баранов-
ського
INNOVATION MARKET AS A DERIVATIVE OF THE INNOVATIVE ECONOMY
Lokhman N.
Doctor of Economics, associate professor, Donetsk National University of Economics and Trade named
after M. Tugan-Baranovsky Grishchuk O.
assistant, Donetsk National University of Economics and Trade named after M. Tugan-Baranovsky
Анотащя
У статп розглянуто змют, характерш риси, специф!чш ознаки, проблеми та тенденцп розвитку кате-гори «анновацшна економжа»; визначено, що завдяки розвитку шновацшно! економши формуеться та фу-нкцюнуе шновацшний ринок, який розглядаеться як взаемод!я ринка новацш, ринка шновацш, ринка шно-вацшних швестицш, ринка науково! шформацп, ринка наукових кадр!в.
Abstract
The article considers the content, characteristics, specific features, problems and trends of the category "innovative economy"; It is determined that due to the development of the innovative economy the innovation market is formed and functions, which is considered as the interaction of the innovation market, innovation market, innovative investment market, scientific information market, scientific personnel market.
