CC BY
39
розумiнню i засвоенню учнями навчального матерiалу з теми "Контрольно-вимiрювальнi шструменти".
Л1ТЕРАТУРА
1. Ващук О. Комп'ютерна навчаюча програма "Майстер" як зас1б актив1заци тзнавально! дшльносл учшв 5-7-х клаав у процес трудового навчання // Комп'ютер у школ та ам'1. — 1999. — № 3. — С. 27-28.
2. Гуревич Р. Чи потр1бен комп'ютер на уроках трудового навчання // Трудова тдготовка в закладах освгга. — 2001. — № 2. — С. 6-10.
3. Дзигаленко Л. Особливосп навчання учшв 5-9 клас1в з теми "Проектування та виготовлення вироб1в з текстильних матер1ал1в" // Трудова тдготовка в закладах освгги — 2006. — № 6. — С. 19-21.
4. Подолянчук С., Гуревич Р. Комп'ютерш технологи тл час вивчення професшних дисциплш // Трудова тдготовка в закладах освгга — 1999. — № 4. — С. 18-22.
5. Сидоренко О., Колом1ець Т. Використання комп'ютерних технологий для стил1зацп малюнк1в шд р1зш види художньо-творчих робгт // Трудова тдготовка в закладах освгга — 2004. — №3. — С. 33-35.
6. Фщула М. М. Педагопка: Навчальний пос1бник для студенлв вищих педагопчних заклад1в освгга.
— К.: Академш, 2001. — 528 с.
7. Цддило I. Роль комп'ютерних технологш у формуванш навичок конструювання вироб1в на уроках трудового навчання учшв 8-9 клас1в // Трудова тдготовка в закладах освгга — 2004. — № 3. — С. 37-39.
8. Черненко В. О. Досввд створення електронного п;дручника // Комп'ютер у школ1 та ам'1. — 2006.
— № 2. — С. 11-14.
9. Чумак А., Клименко В. Використання комп'ютер1в у процес1 навчання учшв у школ1 // Р1дна школа. — 2000. — № 10. — С. 36-38.
Галина МЕЛЬНИК, Галина Л1ЩИНСЬКА-КРАВЕЦЬ
ВИКОРИСТАННЯ КОМП'ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГ1Й НА ЗАНЯТТЯХ З ВИШИВКИ
Авторами розглядаються питання використання комп 'ютера на заняттях з вивчення вишивки, пропонуються методичт поради щодо використання презентацш для формування теоретичних знань учтв та особливостей створення подiбних засобiв з використанням р1зномантних iнформацiйно-шюстративних матерiалiв.
О^мке зростання шформатизаци суспшьства, швидкий розвиток науки, техшки i виробництва, що вщбуваються ниш в усьому свт й Укра1ш зокрема, потребують яюсного шдвищення штелектуального i творчого потенцiалу пiдростаючого поколiння. За цих умов перед системою освгш постае завдання надзвичайно1 ваги: домогтися, щоб кожен школяр, студент вирю свщомим, знаючим, iнiцiативним, творчим членом суспшьства.
Прюритетним напрямом реформування системи осв^и Укра1ни у XXI ст. визнано впровадження iнформацiйно-комунiкативних технологiй, яю забезпечують подальше вдосконалення навчально-виховного процесу, доступшсть й ефективнiсть освiти, тдготовку молодого поколiння до активно1 життедiяльностi i творчостi.
В усiх сферах ведуться пошуки способiв iнтенсифiкацil i швидко1 модернiзацil системи пiдготовки, шдвищення якоси навчання з використанням комп'ютерних технологш. 1х застосування у навчальному процесi дае можливiсть реалiзовувати ще! розвиваючого навчання. Перех1д до комп'ютерних технологш створюе умови для 1х, апробацil, впровадження, пошуку розумного поеднання нового з традицiйним, вимагае виршення багатьох психолого-педагогiчних, навчально-методичних та шших проблем.
У наукових працях Ю. Бабанського, Ю. Калягiна, В. Монахова, М. Скаткана висв^леш аспекти дидактичного забезпечення навчально-виховного процесу, шформатизаци навчання, методичш проблеми використання комп'ютера у навчальному процесс
Питанню впровадження комп'ютерних технологш в освiтнi процеси присвяченi пращ С. Белкша, А. Бшяево!, Б. Гершунського, Р. Гуревича, М. Коул, В. Новикова, I. Идласого, I. Роберта й ш. Особливостi використання iнформацiйно-комунiкативних технологiй вiдображенi в роботах I. Альохша, В. Горбенка, Г. Рубша, Т. Сергеева та багатьох шших учених-педагогiв.
Мета статтi полягае у висв^ленш окремих аспектiв використання шформацшно-комунiкативних технологiй у процес художньо-трудово! пiдготовки молодi.
Фахова шдготовка учшвсько! молодi повинна вiдбуватися з урахуванням досягнень та перспектив розвитку техшки i технологи. Важлива роль у виршенш проблеми належить вчителевi трудового навчання, бо саме вщ наявностi у нього вiдповiдних професшних знань та вмiнь залежить стушнь пiдготовленостi учнiв до роботи у сферi матерiального виробництва.
Удосконалення рiвня художньо-трудово! пiдготовки в умовах нових iнформацiйних технологiй передбачае врахування шдивщуальних особливостей учнiв, закладае фундамент !хньо! самоосвiти i саморозвитку. У навчальному процес комп'ютер стае об'ектом вивчення, засобом навчання i виховання, розвитку i дiагностики навчальних досягнень учшв [1, 11].
Застосування комп'ютерних технологш у навчальному процес е закономiрним явищем, проте ефективнiсть використання !х у навчаннi залежить вiд ч^кого уявлення про мiсце, яке вони займають в найскладнiшому комплексi взаемозв'язюв, що виникають у системi взаемоди вчитель-учень. Використання комп'ютерних технологiй вндозмшюе мету i змiст навчання, зокрема, з'являються новi методи й форми оргашзацл навчально-пiзнавального процесу. При цьому виробляеться якiсно нова модель формування особистостi, для яко! здiбностi до комуткацл, активне оволодiння новими гнучкими функцiями в працi, творче мислення стають життевою потребою.
Органiзацiя пiдготовки учшв передбачае використання комп'ютерних технологш як:
- засобу навчання, що забезпечуе оптимiзацiю процесу шзнання;
- предмета вивчення (знайомство з новими методами обробки i подачi шформаци);
- шструменту вирiшення навчальних завдань, що забезпечуе формування вщповщних знань й умшь [4; 5].
Розглянемо детальшше iнновацiйний прийом навчання учнiв декоративно-ужитковому мистецтву з використанням комп'ютера на прикладi вивчення вишивки.
Цiкавими для учшв е електронш дидактичнi пошбники, якi найчастiше створюються у виглядi навчальних програм, що охоплюють певш роздiли навчального предмету, або у виглядi презентацiй, якi дають змогу швидко й динамiчно ознайомитися з певним навчально-пiзнавальним матерiалом.
Презентащя дозволяе якнайкраще донести конкретну навчальну iнформацiю до учня. Як правило, 11 оформляють у виглядi слайд-шоу, тому вона потребуе мшмум впливу на не! з боку вчителя чи учня. Кожен слайд мютить наперед визначену порщю iнформацi! та фотографи. Слайди змiнюють один одного через визначеш вчителем промiжки часу залежно вiд кiлькостi та виду шформаци на слайда Такий споаб подання iнформацi! допомагае учневi зосередитись на переглядi та дозволяе краще усвiдомити побачене. 1снуе можливiсть перегляду презентацн за допомогою кнопок переходу до попереднього та наступного слайдiв. У межах показу слайдiв вчитель мае можливiсть доповнити, розширити шформащю мiж частинами презентацi!, а також призупинити !! на довiльний промiжок часу [3, 190].
При розробщ презентацi! ставиться за мету створення навчального пошбника для вивчення особливостей вишивки. Це зумовлюе використання велико! кшькост фотографш, iлюстрацiй, фрагментiв фiльмiв, музики, доповнених короткими коментарями. Так, наприклад, у першому слайдi можна розмютити коротку iнформацiю про особливосп вишивки. I! достатньо для загального ознайомлення, проте вчитель може подати додатковi матерiали, а також залучити до обговорення учнiв. Отже, перед учителем розкриваються широю можливостi використання рiзних методик у процесi вивчення вишивки окремого регюну.
Важливо вщзначити стиль оформлення презентацi!. Для кращого оформлення роботи доцiльно використовувати рiзний iлюстративний матерiал, зокрема фотографiй вишивок. Одну з таких свiтлин можна використати як фоновий малюнок. Це спонукае учшв зосередитися на змюп презентацн, не концентруючи особливо! уваги на колiрному поеднанш, а, отже, не втомлюючись. Крiм того, на такому фош добре видно текст, що сприяе читанню та кращому
розумiнню матерiалу презентацiï. Стиль презентаци доповнюеться ретельно пiдiбраними розмiрами та кольором шрифтiв (iнодi — шдивщуально для окремих слайдiв), шдкреслюючи основну тематику показу. Таке поеднання кольорiв вiзуально покращуе сприйняття графiчноï iнформацiï. На нашу думку, це мае велике значення, оскшьки, сприймаючи бiльшу частину iнформацiï вiзуально, дитиш легше скласти свою думку на основi побаченого.
Показ треба демонструвати частково автоматично, а запуск наступного слайду повинен контролювати вчитель. Завдяки тому, що демонструванням слайдiв керуе вчитель, вш мае змогу корегувати швидюсть ïx змiни залежно вщ сприйняття матерiалу учнями. Цим збертаеться певна динамiка презентацiï, що не дозволяе учневi занудьгувати при переглядi та сприяе розумiнню та осмисленому запам'ятовуванню навчального матерiалу. Така ирезентащя дещо нагадуе iнтерактивний фiльм, оскшьки учш, разом зi звичайним переглядом слайвдв, можуть певною мiрою шдключатися до обговорення зображення.
Таким чином, сценарш презентацiï складають так, щоб учнi мали змогу ознайомитись iз змiстом презентацiï, не вiдволiкаючись для додаткових манiпуляцiй з комп'ютером.
Слайди змшюють один одного через визначеш промiжки часу, однак це може становити значну незручнiсть для деяких учнiв, оскiльки пiд час перегляду може виникнути потреба повторити чи призупинити показ окремих частин презентаций Таку можливiсть може надати лише засiб перегляду презентацiï (кнопки переходу до попереднього та наступного слайду). На нашу думку, таю незручносп е несуттевими i повнiстю компенсуються стилем оформлення презентацiï та зручшстю подання iнформацiï, що е значною перевагою.
Презентацiя починаеться з ознайомлення iз загальними вiдомостями про вишивку. Тут важливо не просто продемонструвати слайд, а й вщзначити, що вишивка Украши дуже рiзноманiтна й багата i в межах одного слайда просто неможливо вщобразити вш ïï xудожнi особливостi.
Текст, що розмщений злiва, динамiчно з'являеться на екраш монiтора, причому швидкiсть його появи е такою, що дозволяе читати шформащю в помiрному темп навiть учневi та вголос. Текст справа з'являеться на екраш вщразу. Перша сторшка стае статичною, тому вчитель мае можливють для додатково1' розповiдi, запитань, вiдповiдей. Окрiм того, на цьому етат можна використати i додатковi дидактичнi посiбники, про яю говорилося вище.
Назва декшькох наступних сторiнок презентацiï спiльна: 'Техшки вишивання" (рис. 1). Текст злiва з'являеться поступово, його легко читати. Зображення техшк вишивання виконано у виглядi фотознiмкiв зразкiв, вишитих на полотш. Це дае змогу вчителевi вiдразу пояснити теxнiки вишивання, не демонструючи ïx вдруге на тренувальному рушничку. Учнi повиннi виконати це завдання самостiйно. Для них таке зображення наочно, а не схематично демонструе техшку вишивання. Додатковi ефекти, за допомогою яких з'являються на екраш моштора зразки теxнiк вишивання, вдало акцентують увагу учшв на них, тдсилюючи iнтерес до швiв, якi вивчаються в даний момент. Якщо на урок учитель планував вивчення, крiм, наприклад, "кривульок", ще й iншi теxнiки вишивання, то варто переходити на наступну сторшку. Якщо ж це не передбачалося, то виконуеться виxiд з презентаци (за допомогою клав1пп Esc) чи ïï призупинення.
Техжки вишивання
Техжки вишивання
крестиком
Рис. 1. Приклади оформлення сторгнок презентацИ'
Наступна сторiнка також мае назву "Техшки вишивання". Фоновим надалi залишаеться знайомий учням малюнок, що не дае !м можливостi вщволшатися у процесi сприйняття шформаци з ще! сторiнки. Назва слайда, як i на попереднiй сторiнцi, повшьно спливае на екран монiтора. Такий ефект дае можливють налаштуватися на сприйняття майбутньо! шформаци. Ця сторшка вже не мiстить велико! кшькост текстово! iнформацi!, а лише ознайомлюе учнiв з послiдовнiстю вишивання косим та прямим хрестиком. Кожне зображення техшки вишивання з'являеться на сторшщ поступово, що дае учням змогу зафшсувати у свiдомостi його зображення. Крiм того, у процесi демонстрування технiк вишивання використовуються анiмацiйнi ефекти, як урiзноманiтнюють процес показу слайда. Також ця сторiнка презентацi! може застосовуватися на уроках, де вчитель навчае окремим техшкам вишивання, не прив'язуючи !х до регiону поширення. Якщо виникае потреба, то ця презентащя може бути доповнена й шшими технiками вишивання.
Третя сторшка знайомить учшв з видами мережок та техшками !х виконання. На цш сторiнцi об'екти розмiщено в шакше, хоча !! стиль збережено повшстю. Зазначимо, що тут пропонуеться вивчення найпростiших мережок, якi е основою для бшьш складних. Для виконання складних мережок варто було би значно розширити презентащю або використовувати на заняттях iншi дидактичш матерiали — технологiчнi чи шструкцшш карти.
Наступний iнформацiйний блок у створенш нами презентацi! — орнаментика вишивки (рис. 2). Для розробки слайдiв презентаци нами були використаш найбiльш характернi орнаменти, котрi датуються кiнцем Х1Х- початком ХХ ст. Орнамеипв вишивки е дуже багато, однак нами пропонуються найбiльш поширеш, що дадуть змогу учням одразу ж !х розпiзнати. Сторiнки презентаци тд назвою "Орнаменти" не мютять текстово! iнформацi!. Ми вважаемо, що таю теоретичш вiдомостi можуть подаватися вчителем у процес безпосереднього перегляду слайдiв. Крiм того, ця частина презентаци може використовуватися вчителем для проведення опитування учшв, тематичних атестацш, проведення конкуршв, шор тощо. Також матерiали цих сторiнок можуть використовувати самi учнi для iлюстрацiй власних повщомлень, доповщей, реферат1в.
Рис. 2. Приклади оформления стор1нок презентацИ'
Окремо варто зазначити стиль оформлення цих CT0piH0K презентаци. Розмщення орнаменпв спонукае школярiв зосередитися на змст презентаци, не концентруючи особливо! уваги безпосередньо на кoлipнiй raMi та не втомлюючись (як вщ бiльшoстi вiдтiнкiв, наприклад, червоного кольору). КрГм того, просте розташування орнаменпв сприяе кращому poзумiнню мaтepiaлу презентаци. Це мае велике значення, оскшьки, сприймаючи бшьшу частину шформаци вiзуaльнo, дитинi легше сформулювати власну думку на oснoвi побаченого. Саме тому нами акцентувалась увага на фотозшмках орнаменпв, адже метою цього було якнайкраще вплинути на учня та донести до нього змютовну шформащю про особливост вишивки Украши.
Як зазначено вище, всi ди з перегляду презентаци частково автоматизоваш та потребують втручання вчителя. Вiдтвopeння вшх aнiмaцiйних eфeктiв забезпечуеться програмою Microsoft PowerPoint. Тривалють iнтepвaлiв змiни слайщв регулюються вчителем, а учнi мають достатньо часу для ознайомлення з вмютом слайда та його осмислення. Важливо не втомити учнiв при пepeглядi та не зробити його нудним. Цим збер^аеться певна динамша презентаци, що не дозволяе учнeвi втратити увагу на уpoцi. Така презентащя дещо нагадуе фiльм, на який учень мае своерщний вплив. Пюля демонстрування останнього слайда показ автоматично зупиняеться.
У робот вчителя важливо перетворити вивчення мaтepiaлу, передбаченого програмою, на самотзнання учнiв в процес колективно! навчально-шзнавально! дiяльнoстi.
Отже, можна зробити висновок, що продуктившсть та яюсть художньо-трудово! пiдгoтoвки учнiв залежить вщ вдалого вибору тeхнoлoгiй навчання. Запропонована нами презентащя дозволяе тдвищити ефектившсть навчання учнiв вишивцi шляхом вчасного подання та опрацювання шформаци, ll пoсильнoстi, оперативного доступу до не! учасниюв нaвчaльнo-пiзнaвaльнoгo процесу.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бойцун К. Роль електронних поабнишв у шформатизацп навчального процесу // Науковий в1сник Чершвецького ушверситету: Зб. наук. праць. Вип. 258. — Чершвщ: Рута, 205. — С. 10-15.
2. Гршченко А. Г. Дидактичш особливосп використання засоб1в шформацшних технологш в навчально-виховному процес / Психолого-педагопчш проблеми сшьсько! школи: Зб. наук. праць УДПУ 1м. П.Тичини. — К.: Мшешум, 2004. — С. 189-192.
3. Гуревич Р. С. Комп'ютеризащя освгга — виклик ХХ1 столитя // Сучасш шформацшш технологий та шновацшш методики навчання у шдготовщ фах1вщв: методолопя, теор1я. досвщ, проблеми: Зб. наук. праць. — Вип. 7. — Кшв-Вшниця: Планер, 2005. — С. 3-10.
4. Гуревич Р. С. Чи потр1бен комп'ютер на уроках трудового навчання // Трудова подготовка в закладах освгги. — 2001. — № 2. — С. 7-10.
Олег АВРАМЕНКО
ВИКОРИСТАННЯ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й У ШДГОТОВЩ ВЧИТЕЛЯ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ
В cmammi визначено загальт психолого-педагогiчнi проблеми, як стоять перед впровадженням iнформацiйних технологш в навчальний процес. Охарактеризовано дидактичш можливостi iнформацiйно-комунiкацiйних технологш. Обтрунтовано важливкть дотримання психолого-педагогiчних вимог до дiалогу студента з комп 'ютером, в якому моделюеться педагогiчне стлкування. Описано проблеми, пов 'я-зан з комп 'ютеризацiею навчання у вищш школi.
1нформатизащя суспшьства — це сучасна реальшсть. У нaшi дш виршальне значення в будь-якш гaлузi людсько! дiяльнoстi е одержання шформаци, ll вiдбip, обробка i застосування. С^мке зростання шформацшних потоюв, розвиток нових шформацшних технологш, 1хш нeвичepпнi мoжливoстi, нетрадицшш мaтepiaли i пристро!, нeвiдoмi рашше способи представлення i пepeдaчi шформаци, комп'ютерш системи зв'язку — все це веде до формування шформацшного суспшьства i висувае сво! вимоги до молодого поколшня. Тому шдготовка вчителя освиньо! гaлузi "Технолопя" неможлива без оволодшня студентами комп'ютерно! техшки. Змши у сучaснiй систeмi освгги включають в себе впровадження нових
