CC BY
17«Ыновацп в стоматологИ», № 3, 2014
лицевой области / О. О. Янушевич, Н. В. Ярыгин, Р. И. Ярема // Хирург. - 2009. - №3. - С. 8 - 17.
5. Ярема Р. И. Комплексная лимфолологическая терапия воспалительных заболеваний челюстно-лицевой области (лимфотропно претрахеально и эндолимфатически) / Р.И. Ярема // Сб. тр. VI Всерос. науч.-практ. конф. «Образование, наука и практика в стоматологии». - С.-Петербург, «Человек», 2009. - С. 221 - 223.
6. Чернух А. М. Микроциркуляция / А. М. Чернух, П. Н. Александров, О. В. Алексеев // М.: Медицина, 1975. -456 с.
7. Панченко Р. Т. Лимфостимуляция / Панченко Р. Т., Ярема И.В., Сильманович Е.Н Москва, «Медицина», 1986. -360 с.
8. Буянов В. М. Лекарственное насыщение лимфатической системы / Буянов В. М., Данилов К. Ю., Радзиковский А.П. Киев, «Наукова думка», 1991. - 250 с.
9. Комский М. П. Оригинальная методика лечения хронической стадии травматического остеомиелита / М.П. Комский // Актуальные вопросы теоретической и клиниче-
ской медицины: тез. конф. - Днепропетровск, 1992. - С. 214 - 215.
10. Комский М. П. Экспериментально морфологическое обоснование нового метода внутриартериальной регионарной лимфотропной терапии / М. П. Комський // Фахове видання наукових праць II Нацюнального Конгресу анато-мш, пстолопв, ембрюлопв i топографо-анатомiв ["Актуа-льш питання морфолоп!"]. - Луганськ, 1998. - С. 138-141.
11. Комский М. П. Внутриартериальная регионарная лимфотропная терапия травматических повреждений нижней челюсти / М. П. Комский. - Днепропетровск: ДМИ НМ, 1998. - 132 с.
12. Комський М. П. Технiчне забезпечення довготри-вало1 репонарно! внутрiшньоартерiальноl лiмфотропноl те-рапи запальних процесiв щелепнолицево! дiлянки / М.П. Комський // Матерiали наук. - практ. конф.: «Актуальш проблеми стоматологи. Новi методики та технологи».-Львш: Галдент, 1998. - С. 123-124.
Поступила 04.08.14
УДК 616.716.1/.4 - 089.844:616.314.29 - 633
А. I. Швець, к. мед. н. Вищий державний науковий заклад Укра!ни «Укра!нська медична стоматолопчна академiя»
ВИКОРИСТАННЯ Б1ОКЕРАМ1КИ «КЕРГАП» 3 «МАГН1КОЛШОМ» У ПЕРЕДПРОТЕЗН1Й Х1РУРГ11 ПОРОЖНИНИ РОТА, З МЕТОЮ ЗАКРИТТЯ ОРО-НАЗАЛЬНИХ I ОРО-АНТРАЛЬНИХ СПОЛУЧЕНЬ
Обстежено 58 пацгентгв з частковою або повною вторинною адент1ею I несприятливими кл1тч-ними умовами для протезування, обумовленими дефектами I деформацгями тстковоХ основи протезного ложа. ПластичнI реконструктивнг операцИ на щелепах проводили, застосовуючи б1окерам1ку КЕРГАП в ком-позицИ з Магтколтом. Устх операцш залежить вгд наступних чинниюв: спецгальних ¡нструментгв, шовного матергалу, макро-мжроскотчного контролю хгрурга за своши мантуляцгями. Остеопластичш оперативш втру-чання дозволяють значно тдвищити ефективтсть протезування.
Ключов1 слова: остеопластична корекц1я, щелепи, протезне ложе, Кергап, Магтколгн.
А. И. Швец
Высшее государственное учебное заведение "Украинская медицинская стоматологическая академия"
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ БИОКЕРАМИКИ «КЕРГАП» С «МАГНИКОЛИНОМ» В ПРЕДПРОТЕЗНОЙ ХИРУРГИИ ПОЛОСТИ РТА, С ЦЕЛЬЮ ЗАКРЫТИЯ ОРО-НАЗАЛЬНЫХ И ОРО-АНТРАЛЬНЫЙ СОУСТИЙ
Обследовано 58 пациентов с частичной или полной вторичной адентией и неблагоприятными клиническими условиями для протезирования обусловленными дефектами и деформациями костной основы протезного ложа. Пластические реконструктивные операции на челюстях проводили применяя биокерамику КЕРГАП в композиции с Магниколином. Успех операций зависит от следующих факторов: специальных инструментов, шовного материала, макро-микроскопического контроля хирурга за своими манипуляциями. Остеопластиче-ские оперативные вмешательства позволяют значительно повысить эффективность протезирования.
Ключевые слова: остеопластическая коррекция, челюсти, протезное ложе, Кергап, Магниколин.
© Швець А. I., 2014.
«Ыновацп в стоматологИ», № 3, 2014
A. I. Shveta
Higher medical educational institution of Ukraine "Ukrainian medical stomatological Academy"
ANTEPROSTHETIC OSTEOPLASTIC CORRECTION OF ORTHOPEDIC BED OF JAWS WITH APPLICATION OF BIOCERAMICS "KERGAP" AND "MAGNICOLIN"
The clinical research, the surgical and orthopeadic threatment of 58 patients aged 42 to 70 (of which 30 were males and 28 females) have been conducted. Traditional radiological and electromyographic research was used to establish a diagnosis.
Types of conducted osteoplastic surgery (with patients break-down) as follows: 1. Immediate anaplasty of alveola after removal of individual teeth - 6 patients. 2. Direct innerseptum alveolaplasty - 7patients. 3. Correction of irregular surface of the bone of the alveolar ridge - 14 patients. 4. Removal of exostosis of maxillae - 11 patients. 5. Removal of hypertrophic palantine torus - 6 patients. 6. Decrease of palatine protrusion - 5 patients. 7. Mandible grafting - 4 patients. 8. Anaplasty of the maxillary bone defects - 5 patients.
Clinical and lab technologies of manufacturing removable laminar dental prosthesis were developed with due consideration of the recommended guidelines of prosthodontists (3). Statistical analysis was conducted using the Student criteria. Statistical differences were considered significant for p<0,05.
The research of 58 subjects (patients) with partial or complete secondary adentia (edentulism) and unfavourable clinical conditions for prostetics due to defects and deformations of the bone area of the basal seat was carried out. Plastic reconstruction surgery was conducted on the supermaxilla and mandibula using bioceramics KERGAP in conjunction with MAGNICOLIN. Immediate anaplasty of alveola after removal of individual teeth - bioceramics composite was used to fill in the alveolar socket, while Magnicolin was used to treat the sutures on the socket. Direct innerseptum alveolaplasty -KERGAP was used to fill in the alveolar socket, Magnicolin applied as above. Correction of irregular surface of the bone of the alveolar ridge - after hemostasis the composite of KERGAP and Magnicolin was applied to the whole surgery area and smoothed with a spatula, after which the composite was treated with the helium-neon laser. Removal of exostosis of maxillae - after the hemostasis a thin layer of KERGAP and Magnicolin composite was applied to the bone area of the wound. Ostheoplastics correction of hypertrophic palantine torus - after the torus removal the bone area was treated with the KERGAP layer, subjected to helium-neon laser, following which a Magnicolin -saturated bandage was applied to the part of the palate. Decrease of palatine protrusion - after the bone protrusion was chiseled /corrected to the satisfactory shape, the bone area of the wound was filled with KERGAP and treated with laser according to the standard methods. Mandible grafting - KERGAP and MAgnicolin were used to perform contour anaplasty and achieve a desired shape; the wound was treated with Magnicolin and laser therapy. Anaplasty of the maxillary bone defects - wax-modelled bone base was used to create a porous bioceramics block in the KERGAP laboratory. In all types of the described above surgery KERGAP and Magnicolin were successfully used for surgery and post-surgical recovery. No complications or unwanted effects of using KERGAP and Magnicolin were observed.
The success of the surgery was identified to be also determined by the following factors: specialized equipment; suture material; surgeon's macroscopic control over his/her own manipulations. Osteoplastic surgical interventions allow to considerably increase the prostetics effectiveness.
Key words: osseoplastic correction, jaw, orthopedic bed, KERGAP,
Вступ. Потреба в зшмному протезувант щелеп, особливо у ошб похилого вшу, досить значна i за даними окремих авторiв сягае майже 100 вщсотюв [5]. Майже вс клшчт випадки по-требують передпротезного хiрургiчного втру-чання [4]. На жаль до сьогодення подiбнi втру-чання виходять за межi участ лшаря стоматолога-ортопеда в широкш клшчнш практищ. Тому необхщшсть в передпротезнш остеопластичнш корекци протезного ложа щелеп зумовлюсться рядом факторiв: атрофiя альвеолярного вщрост-ка, його деформащя, наявнють екзостозiв, гост-рий та натвгострий край щелепно-тдязиково! лши, виступ шдборщного бугорка [2]. Досль дження свщчать що новоутворення юстково! ре-човини перебувае тд мошторингом гранулята пдроксиапатита, який слугуе своерщним матри-ксом для формування юсткового репарату [6]. На
вщмшу вщ бюенертно! керамiки, бюактивна включаеться в природний метаболiзм i дозволяе новоутворенш юстковш тканини вростати в ньо-го, що тдтримуе мехашчну цшснють юстки [1, 6]. Попередшми експериментальними дослщжен-нями нами одержат результата, яю дозволяють застосовувати дану композищю в клшщ [7].
Метою роботи було дослщження ефектив-носп протезування щелеп зшмними конструкщ-ями шляхом передпротезно! остеопластично! ко-рекци протезного ложа iз застосуванням композиту бюкерамши Кергап та Магшколшу.
Об'ект та методи до^дження. Проведено клшчне дослщження, хiрургiчне та ортопе-дичне лшування 58 пащеш!в (30 чоловтв та 28 жшок) у вщ вщ 42 до 70 роюв. Для встановлен-ня дiагнозу користувались загальноприйнятими, рентгенолопчними та електромiографiчними до-
«1нновацп в стоматологи», № 3, 2014
слщженнями. Рiзновиди остеопластичних опера-цш: 1. Безпосередня пластика альвеол тсля ви-далення поодиноких зубiв - 6 хворих. 2. Безпо-середня внутршньоперегородочна альвеолоплас-тика - 7 хворих. 3. Корекщя нерiвних поверхонь кiстки альвеолярного вщростка щелеп - 14 хворих. 4. Видалення екзостозiв на щелепах - 11 хворих. 5. Видалення гiпертрофiрованого пщне-бiного валика (торуса) - 6 хворих, 6. Зменшення пщнебшного виступу - 5 хворих. 7. Нарощуван-ня нижньо! щелепи - 4 хворих. 8. Пластика де-фектiв верхньо! щелепи - 5 хворих.
Клшчт та лабораторт технологи виготов-лення знiмних пластинкових протезiв проводили з урахуванням рекомендащй лiкарiв стоматолопв-ортопедiв [3]. Статистична обробка результату проводилась з впровадженням ^критерда Стью-дента. Рiзниця вважалась достовiрною при р<0,05.
Результати до^дження та Их обговорен-ня. 1. Безпосередньо тсля видалення поодиноких зубiв на нижнш щелет пластика альвеол проведена у 2 хворих, та тсля видалення 2-3 зу-бiв у 4 хворих. Щц бшоокулярною лупою збшь-шенням в 6х проводилась деепiтелiзацiя краю клаппв та ревiзiя лунки, яка заповнювалась бю-керамiчним композитом на всю глибину. Ушита лунка оброблялась Магтколшом, нанесеним на марлевий тампон протягом 10 хвилин. По^м зтмався вщбиток, ранева поверхня оброблялась гелiй-неоновим лазером 5 хв. Безпосередньо проводилось перебазування старого зтмного протезу з постановкою вщсуттх зубiв. До виго-товлення постiйного знiмного протезу, протез слугував, як тимчасовий.
2. Безпосередня внутршньоперегородна альвеолопластика була проведена у 7 пащенпв, 6 з яких користувались частково зтмними протезами. Подальшi етапи операщ! виконувались у виглядi тампонад i заповнення лунок композитом «Кергапу» та ушиванням клаптiв, як i в пер-шому випадку. Подальша тактика не вiдрiзнялась вiд описано!.
Корекщя нерiвно! поверхнi кiстки альвеолярного вщростка щелеп. Проведена нами у 14 хворих, з яких у 12 на верхнш щелет. Для ство-рення нормально! альвеолярно! дуги викроювали слизово-оюсний клапоть на всьому протязi нерь вностi у вшх випадках з вестибулярно! сторони. Пюля гемостазу на все операцiйне поле наклада-ли композицiю « Кергапу» з «Магтколшом», який згладжували шпателем. Зона рани оброблялась гелш-неоновим лазером. На четверту добу тсля операщ! зтмався вщбиток i виготовлявся пластинковий зтмний протез.
Видалення екзостозiв. Операщя проведена у 11 хворих. Екзостози розглядали як симетричт
остеоми на язикових поверхнях тiла нижньо! щелепи. Кожну дшянку деформовано! кiстки оголяли викроюванням трапецiеподiбного слизово-окiсного клаптя основою до низу. Екзостози ви-даляли пласким долотом з наступним згладжу-ванням кютки фрезою. Пюля гемостазу на кют-кову рану накладався тонкий шар композиту «Кергапу» з «Магнiколiном».
Остеопластична корекщя гшертрофованого пiднебiнного валика (торуса). Проведена у 6 хворих. У вшх випадках зтмт протези виготовля-лись пацiентам вперше. Гiпертрофiю торуса ми також розглядали як остеому. Торус видаляли тшьки фрезою з метою профшактики перфорацi!' пiднебiння, часто розпилюючи на частини. Пове-рхню юстки згладжували. Кiсткову рану покри-вали шаром композиту Кергапу. Рану опромшю-вали гелш-неоновим лазером. На дшянку пщне-бшня накладали марлеву пов'язку просякнуту магнiколiном, яку фiксували шовковими швами. Фiксацiя протеза, процес адаптащ! до нього були задовiльними.
6. Зменшення пщборщного виступу. Проведено 5 пащентам, якi впродовж декшькох рокiв користувались повними знiмними протезами на нижнш щелет лише як естето-косметичними. У вшх хворих спостерталась значна атрофiя нижньо! щелепи. Слизово-оюсний клапоть мобiлiзу-вали з язичного боку. Поверхнево лежачi пучки пщборщно-язикового м'яза вiдсiкали. Долотом збивали виступ, а фрезою згладжували поверхню юстки. Кiсткову рану заповнювали композитом «Кергапу». М'яз не пщшивали. Клапоть фшсува-ли вузловими швами. Рану опромшювали лазером по вказанiй методищ. У всiх випадках пiсля-операцшних ускладнень не спостерiгали. Шви зтмали на 6 день.
Нарощування нижньо! щелепи. Проведено нами у 4 хворих, у яких вiдмiчалася !! значна ат-рофiя. Двом пащентам провели контурну пластику композищею гранулярного «Кергапу» з «Магтколшом», враховуючи податливють сли-зово! оболонки альвеолярного вщростка. Одно-часно з реконструктивною остеопластикою альвеолярного вщростка проводилось поглиблення присшка порожнини рота. Загоення рани проходило на тлi лазерного опромшення та тампотв змочених «Магнiколiном». В результатi корекщ! альвеолярний вiдросток набув потрiбно! форми, а присшок поглибився до задовшьно! глибини для протезування.
Пластика дефектiв верхньо! щелепи. Проведена у 5 хворих. У двох з приводу ороантрально-го сполучення та у трьох з приводу ороназально-го сполучення. У вшх випадках використовували комбшовану муко-окiстну та бiокерамiчну осте-
«1нновацп в стоматологи», № 3, 2014
опластику. 3 воску моделювали недостаючу юс-ткову основу без нависаючих кра!в, з якого в ла-бораторп ф1рми "Кергап" сткали пористий блок бюкерамши. Пюляоперацшний перюд у вс1х ви-падках перебрав без ускладнень.
Висновки. 1.Остеопластичш реконструктив-ш операцп на щелепах доцшьно проводити за-стосовуючи бюкерамшу "Кергап" в композицй з "Магшколшом" в вигляд1 гранул та пористих блоюв.
2.Устх остеопластичних операцш в значнш м1р1 залежить вщ технолопчних чинниюв !х проведения: спещальних шструменпв, шовного ма-тер1алу та за умови макро-мшроскошчного контролю х1рурга за сво!ми машпулящями. Це дозво-ляе значно тдвищити ефективиiсть майбутнього протезування.
Список лтератури
1. Гапкол - Новый остеопластический материал / Р. К. Абоянц, Л. П. Истранов, А. Б. Шехтер [и др.] // Стоматология. - 1996. - № 5. - С. 23-25.
2. Гаджиев С. А. Хирургические реконструктив-
ные операции на альвеолярном отростке при предортопе-дической подготовке больных / С.А. Гаджиев, Т.К. Хамраев // Стоматология. - 1993. - № 4. - С.88-93.
3. €рис Л. Б. Шдвищення ефективност протезу-вання пащенлв з повною втратою зубiв та несприятливи-ми юлшчними умовами на нижнш щелепi: автореф. дис. на здобуття ступеню канд. мед наук: спец. 14.01.22. "Стомато-лпя" / Л. Б. Срис. - К., 2000. - 15 с.
4. Калинина И. В. Протезирование при полной потере зубов / И. В. Калинина, В. А. Загорский - Москва: Медицина. - 1990. - 22 с.
5. Луцкая И. К. Потребность в стоматологической помощи лиц старших возрастных групп / И. К. Луцкая // Стоматология. - 1995. - №4. - С.62-65.
6. Применение биокерамики для лечения посттравматических дефектов нижней челюсти [Тимофеев А.А., Каминский В.В.] // Вюник стоматологи, - 2000. -Ка 5. - С. 125-127.
7. Декларацшний Укра!ни патент на винахвд (корисну модель) №45858А Укра!на (МПК 2002) А61С 9/00. Споаб корекцп протезного ложа. Швець А.1., Митченок В.1., Уль-янчич Н.В.; заявники та патентовласники Швець А.1., Митченок В.1., Ульянчич Н.В. - № 2001075389 опубл. 15.04.2002. Бюл. N94.
Надшшла 11.08.14
УДК 616-083.2.34-002-036.4.8:616.716.8-002-001-056.24
Л. А. Анисимова
Государственное учреждение «Днепропетровская медицинская академи МЗ Украины»
ЭФФЕКТИВНОСТЬ РАННЕГО ЭНТЕРАЛЬНОГО ПИТАНИЯ У БОЛЬНЫХ С ТРАВМАТИЧЕСКИМИ ПОВРЕЖДЕНИЯМИ И ВОСПАЛИТЕЛЬНЫМИ ЗАБОЛЕВАНИЯМИ ЧЕЛЮСТНО-ЛИЦЕВОЙ ОБЛАСТИ
Проведен анализ результатов лечения 18 больных с переломом нижней челюсти на фоне пародонти-та. Фиксация перелома осуществлялась назубные шинами с межчелюстной тягой. У18 пациентов был проведен метало остеосинтез титановых мини пластинами. Также пролечено 24 пациента с флегмонами дна полости рта, которым в первые сутки госпитализации произведено вскрытие флегмоны. У 24 больных с переломом нижней челюсти и 14 с флегмонами дна полости рта в комплексном лечении применили дополнительную нутриционную поддержку. В качестве раннего энтерального питания использовали препарат «Osmeral BS Instant». Клинические наблюдения показали сокращение сроков нормализации перистальтики кишечника, лабо-раторно обнаружена нормализация показателей белкового обмена. Полученные результаты подтверждают эффективность применения раннего энтерального питания в комплексном лечений перелома нижней челюсти и флегмон челюстно-лицевой области и профилактике осложнений.
Ключевые слова: раннее энтеральное питание, хирургическая стоматология.
Л. А. Анисимова
Державна установа «Дшпропетровська медична академiя МОЗ Украши»
ЕФЕКТИВН1СТЬ РАННЬОГО ЕНТЕРАЛЬНОГО ХАРЧУВАННЯ У ХВОРИХ З ТРАВМАТИЧНИМИ ПОШКОДЖЕННЯМИ I ЗАПАЛЬНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ЩЕЛЕПНИЙ-ЛИЦЬОВО1 Д1ЛЯНКИ
Проведено анализ результатгв л1кування 18 хворих 1з переломом нижньо'1 щелепи на тл1 пародонтиту. Ф1к-сащя перелому здшснювалася назубними шинами 1з мгжщелепною тягою i у 18 пацгентгв був проведений метало остеосинтез титановими мiнi пластинами. Також пролжовано 24 пащента iз флегмонами дна порожнини
© Анисимова Л. А., 2014.
