CC BY
50
УДК 61:621.3 Павлик А.В., Ыда О.В.
ВИКОРИСТАННЯ АДИТИВНИХ ТЕХНОЛОГ1Й В СТОМАТОЛОГИ
ПВНЗ «КиТвський медичний уыверситет УАНМ», м. Кшв НМАПО iMeHi П.Л. Шупика, м. КиТв
Адитивн технологи або технологи пошарового синтезу- напрям «цифрового» виробництва, який, на даний час, набувае все бльшого поширення. 1снус безл1'ч технологй, як можна назвати адитив-ними, оскльки об'сднус Ух одне: побудова моделi в'дбувасться шляхом додавання матер'алу (в/'д англ. Add - «додавати»), на в1'дм1ну в'д традицйних технологш, де створення деталi в'дбувасться шляхом литва у заздалег'дь пдготованi форми. В даний час в стоматологи активно застосову-ються методи швидкого прототипування, зокрема селективне лазерне спкання. Технолог'я пошарового синтезу дозволяс в'дтворювати вироби з високим ступенем точност'!, забезпечити однорi-дну структуру i пол1пшен1 механ1'чн1' характеристики, а також зменшити ктькють етапв вигото-влення ортопедичних конструкц1й, заощаджуючи час лкаря-стоматолога та зубного технка.
Ключов1 слова: непрям! реставраций CAD/CAM, внутршньоротове сканування, адитивн технологи, пошаровий синтез, селективне лазерне сп1кання.
Анал1з науково)' л1тератури проведено в рамках виконання фрагменту науково-досл1дно)' роботи кафедри ортопедично'1 стоматологи та ортодонтп ПВНЗ «Кивський медичний ун1верситет УАНМ» «П/двищення ефективностi ортопедичного i ортодонтичного лкування хворих з дефектами зуб!в, зубних ряд!в, аномал:ями та деформац1ями зубощелепного апарату», № держ. ресстрацп 0206U011147.
На сучасному етап розвитку ортопедично'1' стоматологи перед лкарями постае задача не ттьки вщновити цтюнють 3y6iB i зубних рядiв, а й разом i3 тим забезпечити вщновлення жуваль-но'|' та мовноТ функцш зубощелепного апарату саме в комплекс з високими естетичними показ-никами готових реставрацш [22].
Сучасн досягнення ортопедично'1 стоматологи значною мiрою базуються на використанн но-в^шх технологш i матерiалiв. Пщвищення ефек-тивност ортопедичного лкування проводиться в таких напрямах: удосконалюються методики ви-готовлення незнiмних протезiв, розробляються новi матерiали, змiнюються принципи виготов-лення протезiв. Тривалий час основними конс-трукцiйними матерiалами для незшмних зубних протезiв являлись кобальтохромовi та шкельх-ромовi сплави, котрi облицьовували керамiчни-ми матерiалами [11].
На сучасному еташ розвитку методик естети-чно'Г реставраци для замiщення дефек^в твер-дих тканин зубiв та зубних рядiв усе ширше ви-користовуються прогресивнi комп'ютернi технологи обробки даних i керування процесами ав-томатизованого виробництва конструкцiй [10]. 1з цiею метою застосовуються програмн модулi зi зручним графiчним штерфейсом для автомати-зовано'Г взаемоди завдань проектування та ви-робничих комплешв.
Технологи' автоматизованого проектування (computer aided design - CAD), автоматизованого виробництва (computer aided manufacturing -CAM) та автоматизовано'1 розробки або конс-труювання (computer aided engineering - CAE) пов'язан мiж собою та мають назву систем автоматичного проектування (САПР) [23]. Таким чином, у сучаснш стоматологи все ширше впро-ваджуеться методика виготовлення конструкцш протезiв iз залученням рiзноманiтних унiкальних апаратно-програмних комплексiв планування.
Першi спроби використання CAD-CAM- технологи в стоматологи були здiйсненi Альтшуле-ром Б. (США), Дюре Ф. (Франтя), Морманном В. i Брандеспы М. (Швейцарiя) [4,5,18].
У сучасних CAD/CAM-системах тривимiрне зображення препарованого зуба переводиться в цифрову форму з використанням лазерних ска-нерiв i оптичних камер. Будь-яка сучасна CAD/CAM-система складаеться з трьох функцю-нальних модулiв:
- оптично' та/або лазерно' системи для отримання зображення;
- комп'ютерно'' системи для обробки шфор-маци та моделювання протеза (CAD-система);
- обробного центру з комп'ютерним управ-лiнням для виготовлення протеза (САМ-система).
Отже, CAD-CAM - виготовлення зубних про-тезiв складаеться з трьох основних еташв: сканування, проектування, виготовлення [3,5,6,7].
Ктькють i рiзноманiтнiсть CAD/CAM-систем зростають iз кожним роком, вони рiзняться як технолопчним пiдходом, так i вибором матерiа-лiв. Еволюцiя комп'ютерних систем у стоматологи викликала необхщнють розвитку матерiалiв, якi, з одного боку, легко пщдаються обробцi, а з шшого, мають найвищi показники мщносп, що дозволяе |'х використовувати для виготовлення стандартних заготовок, наприклад, застосовува-них для фрезерування (Duret F).
CAD/CAM-технолопя дозволяе отримувати каркаси зубних протезiв найвищо' точностi, прекрасно' бюсумюносп i бездоганно' естетики при високш автоматизаци працi; максимально ви-ключивши неточностi, заздалегiдь побачити по-вноцiнну модель зубного протеза, щоб якнайк-раще спланувати сам процес протезування [14]. Завдяки комп'ютерному моделюванню можна ще до початку роботи побачити, яким буде ви-гляд патента з новими зубами, i вибрати опти-
мальний BapiaHT.
За допомогою CAD/CAM-систем можна виго-товити поодинокi коронки i мостоподiбнi протези мало! i велико! пpотяжностi, телескопiчнi коронки, шдивщуальж абатменти для iмплaнтaтiв, вщ-творити повну aнaтомiчну форму для моделей прес-керамки, що наноситься на каркас (overpress), створити тимчaсовi коронки в пов-ний пpофiль i piзнi моделi для лиття. Мaтеpia-лом може бути дiоксид циркошю, титан, кобаль-тохромовий сплав, пластмаса, вiск [4].
У поpiвняннi з литвом - традицшним методом виготовлення каркаав, технологiя CAD/CAM не вимагае тако! високо! квaлiфiкaци i великого до-свiду технiкa, не займае так багато робочого часу i затрат; при робот устаткування забруднення робочо! зони значно менше, нiж при литтi. Комплекс CAD/CAM може обслуговувати один тех-жк, що е перевагою технологи.
До особливих переваг CAD/CAM вщносяться вища точнють виготовлення (вiдхилення розмн piв 15-20 ^m поpiвняно з 50-70 ^m при литвi); високий piвень автоматизаци пpaцi (заощаджен-ня робочого часу техжка бiльш жж в п'ять paзiв); велика продуктивнють (до 120 од. у добу); мож-ливiсть моделювання на робочому мюцу а виготовлення - у вщдаленому фрезерному центpi; широкий спектр мaтеpiaлiв, компaктнiсть устаткування (CAD/CAM-комплекс займае примщен-ня площею 10 кв. м) [4,5].
Адитивж технологи (ßD-друк) — одна з форм технологш CAD/CAM виробництва, де тpивимip-ний об'ект створюеться шляхом накладання по-слiдовних шapiв мaтеpiaлу (друку, вирощування) за даними цифрово! моделi. Друк здiйснюеться спецiaльним пристроем — ßD-принтером, який забезпечуе створення фiзичного об'екта шляхом послiдовного накладання пластичного мaтеpiaлу на основi вipтуaльноl' 3D-моделi. ßD-принтери, як правило, швидшу бiльш доступнi i пpостiшi у використанж, нiж iншi технологи адитивного виробництва. 3D-пpинтеpи пропонують розробни-кам пpодуктiв можливiсть друку деталей i меха-нiзмiв з дектькох мaтеpiaлiв та з piзними меха-нiчними i фiзичними властивостями за один процес складання.
Вс технологи 3D-дpуку основaнi на чотирьох базових методах переробки мaтеpiaлiв: екстру-зiя — видавлювання розплавленого мaтеpiaлу, фотополiмеpизaцiя — затвердження полiмеpу ультpaфiолетом чи лазерним випромшюванням, гранулювання — склеювання чи спiкaння частин мaтеpiaлу, i лaмiнувaння — склеювання шapiв мaтеpiaлу з послiдуючим виpiзaнням
З aнaлiзу та огляду публiкaцiй по данш тема-тицi [1,2,4], можливо зробити висновок, що на сьогоджшнш день в стоматологи найбтьше по-ширення отримали двi технологiй швидкого про-тотипування - лазерна та струменева, котру в свою чергу, роздтяються на тaкi основнi piзно-види:
1. Лазерж технологи:
- стереолiтографiя (stereolithographyapparatus чи SLA-технологiя);
- селективне лазерне сшкання (selectivelasersintering чи SLS-технологiя);
- ламiнування чи пошарове формування моделей iз листового матерiалу (laminatedobjectmanufacturing чи LOM-технологiя);
2. Струменевi технологи:
- моделювання методом наплавлення (fuseddepositionmodeling або FDM-технологiя).
Найбiльшi перспективи для застосування у стоматологи мае технолога SLS, що мае широкий вибiр металевих сплавiв у виглядi порошко-вих матерiалiв. Вирощений об'ект складаеться iз металу (на 99,99%) та мае висок мехажчж вла-стивостi, тому може бути використаний як гото-вий продукт.
В основi прямого лазерного сшкання лежить ущтьнення по типу рiдкофазного сшкання. При рщкофазному спiканнi в порошковому т^ вини-кае свого роду кашлярна система, що складаеться з твердо!, рщко! i газоподiбноТ фаз. Отри-мання протезiв методом лазерного сшкання ос-новане на затканж утвореного розплаву - зв'яз-ки пiд дiею капiлярних сил в порожнечi мiж част-ками. В процес виготовлення зубних протезiв методом лазерного спiкання використовуються сплави або з'еднання з низькою температурою плавлення, таю як нержавшча сталь, кобальто-хромовi сплави, титан, алюмiнiевi сплави.
В процесi SLS застосовуються лазерний промiнь i та платформа, що опускаеться з пев-ним кроком. Порошок для сшкання подаеться iз живильника та за допомогою спе^ального ролику тонким шаром розподтяеться по поверхж платформи. Промшь лазера спочатку обводить контур шару майбутнього виробу, а по™ скануе усю поверхню всерединi цього контуру. В результату внаслiдок теплово! дiТ лазерного ви-промiнювання частинки порошку оплавляються i потiм тверднуть, утворюючи тверду масу певно! товщини, форма та розмiри яко! вщповщае шару 3D-моделi виробу-прототипу. Генерацiя усього виробу вщбуваеться вiд низу до верху, шар за шаром. При цьому воно постшно занурене у ванну з початкового вихщного порошку, що е ш-дтримувальною опорою [1,17,20,29].
В якост вихiдного матерiалу застосовуються сипучi матерiали з характерним розмiром часток до 1,0 мм. Порошки роздтяють за розмiром час-ток (за дiаметром d), роздтюючи Тх на нанодис-перснi з d<0,001 мкм, ультрадисперснi - d =0,01-0,1 мкм, високодисперснi d=0,1 -10 мкм, мiлкi -d= 10-40 мкм, середнi - d=40-250 мкм та великi - d=250-1 000 мкм [1].
Широкого поширення в стоматологiТ набули порошки кобальтохромового та кобальтохром-молiбденового сплаву, титану, вольфраму - мт-кодисперснi матерiали з низькою температурою плавлення, низькою вщбивною здатнiстю, та дь аметром часток до 30 мкм [8].
Одним з найважливших чинникiв, що визна-чають ефективнють методiв пошарового синтезу виpобiв, е пpодуктивнiсть процесу, яка дослн джена в pоботi Саприкша А.А. За результатами проведених дослiджень, час виготовлення прототипу складаеться з трьох частин [8]:
1. часу подготовки даних для виконавчого ме-хаызму ТПд ;
2. часу синтезу прототипу;
3. часу додатково! обробки готового виробу
ТДО.
Розрахунок ци^чно''' пpодуктивностi процесу пошарового синтезу можна провести по фоpмулi
1
Q =
Тпд + ir=L(tpi + '
Тдп
Стосовно до технологи SLS формула швид-KOCTi виготовлення виробу матиме вигляд:
1
Q= —
Тш 4* ( """"""' " | \ < t*Cl ^ Т^Ю V " AkV /
Де tpi и txi - час робочих та холостих ходiв при виготовленнi поодинокого шару вщповщно, Ф - об'ем моделi; h - товщина шару, що зашка-еться; d - дiаметр лазерно' плями; V - швидкють
сканування; P - коефiцiент технологiчностi фор-ми моделi шару вщповщно; n - число шapiв в пpототипi; Q вимipюеться в шт./хв [8, 9].
Вивчення процесу SLS проводилось i в робот Саприкшо''' Н.А. [27], де, окpiм товщини шару сш-кання, дослщжувалася також отримувана шорс-ткiсть поверхнк Експерименти проводилися на технологiчному лазерному комплексу що скла-дався з iтеpбiевого волоконного лазеру ЛК-100-В, трикоординатного столу, системи ЧПУ та ори-пнального програмного забезпечення. Зашкався кобaльтхpоммолiбденовий порошок DSK-F75, який застосовуеться для виготовлення iмплaн-тaтiв у вщновнш медицинi i для виpобiв, що ви-користовуються при високш темпеpaтуpi. Варю вались параметри потужност випpомiнювaння P (Вт), дiaметp фокусування променю лазера dn (мм), швидкють перемщення променю лазера V (мм/хв), крок сканування S (мм), температура ш-дiгpiвaння порошково' композици t (°C), захисне середовище (аргон, азот) i мехaноaктивaцiя порошку. За допомогою методiв планування екс-периментв отpимaнi нaступнi емпipичнi залеж-ност товщини спеченого шару вiд технолопчних pежимiв:
Z = 1,9 + 0,04'Р + 0,027' V + 0,0000057' V 2+ 0,000001'i2 + 0,0029f—120S2 - S - 0,000294'Pf+ 0,25VS
Аналiз залежностей дозволив встановити ра-цiональнi областi технологiчних режимiв для ко-бальтхроммолiбденового порошку: P = 10-20 Вт, V = 100-300 мм/хв, S = 0,1-0,15 мм, t = 26-2000 С
Важливу роль як для зчеплення сумiжних шарiв прототипу, так i для якостi зовшшньоТ по-верхн виробу грае шорсткiсть спечено! поверхнк
Rz = 395 + 53P + 0,
Аналiз залежностей показуе, що основними параметрами, що впливають на шорсткють спечено! поверхш, е потужнiсть випромiнювання, швидкiсть перемщення променя лазера i крок сканування [9,12]. В майбутньому, наявна шорсткють поверхн конструкцп може зберегти час, уникнувши процедури пюкоструменевоТ обробки.
Важливим аспектом в довговiчностi ортопе-дичних конструкцiй е крайове прилягання i внут-рiшня точнiсть виготовлення. На сьогодшшнш час визначення якост прилягання незнiмних конструкцiй зубних протезiв дослiджувалась ба-гатьма авторами [13,16,21,23,25,26,27]. Амери-канська Стоматологiчна Асоцiацiя (ADA) визна-чае доцiльним результатом досягнення промiжку мiж внутрiшньою поверхнею конструкцп та зубом в межах 25 ^m. Однак, на практик таке прилягання отримати досить важко. Згщно Assif i iн., середня величина простору мiж краем конструкцп та куксою наближаеться до 140 ^m [13], в той час як Хунг i ш. пропонують величину в 50-75 ^m [21]. Gulker припускае, що прийнятною величиною може бути промiжок навiть в 200 ^m [19]. У той же час, Quante К., UcarY. i iн. наводять якють
Bнaслiдок поpiвняно високого piвня шоpсткостi вона вимipювaлaся на шструментальному мiкpо-скопi ИМЦ 100*50А на поперечних шлiфaх поодинокого спеченого шару за спе^альною методикою. У результат були отриман залежност параметру шоpсткостi (Rz) спеченого шару вщ технологiчних пapaметpiв SLS наступного ви-гляду:
9V - t- 2400S - 0,15PV - 0,3Pt
крайового прилягання для констpукцiй виготов-лених шляхом лазерного спiкaння в межах 76-93 ^m [26,29]. Таким чином, кл^чне прийняття крайового прилягання в piзних дослiдженнях варю еться. Проте, в багатьох випадках при проведены дослщжень просто пpомiжок вважали piв-ним 120 ^m, як було запропоновано McLean J.W. i von Fraunhofer J.A. як визначення кл^чно при-йнятного дiaпaзону [25]. У цьому дослщженну було визначене крайове прилягання 36,96 ^m, 63,21 ^m, i 70,98 ^m для литих, виготовлених шляхом комп'ютерного фрезерування, i прямого лазерного сшкання металу (DMLS). Пришийкове прилягання було 45,66 ^m, 70,05 ^m i 87,71 ^m вiдповiдно. ^м того, вимipювaння на приший-ковш дiлянцi виявили бiльш широкий розрив у вах групах, нiж в дтянц крайового прилягання. Це, ймовipно, пов'язано з викривленням кукси вщпрепарованих опорних зубiв вiд краю до вну-тршньо' облaстi; Проте, середы пpомiжки на кpaйовiй та пришийковш дiлянцi були меншi 100 ^m. Загалом, якiсть крайового прилягання у вах дослщжуваних групах були кpaщi запропонова-ного клiнiчного значення в 120 ^m [26].
Аналiз л^ературних джерел показав, що об-ласт застосування в стоматологи методiв селективного лазерного сшкання визначаються як фiзико-механiчними властивостями матерiалу, так i досяжною точнiстю i якiстю його поверхнi. Отримання складних деталей з металевих по-рошкових матерiалiв з необхiдними геометрич-ними i фiзико-механiчними властивостями дозволяе значно розширити сфери використання даноТ технологи.
Перспективи подальших дослiджень
Селективне лазерне спiкання - сучасна тех-нологiя, яка може стати альтернативою методам литва та фрезерування каркаав ортопедичних конструкцш. Проте, питання особливостей та якост фiксацiТ естетичного облицювання на металевих каркасах, виготовлених з використан-ням адитивних технологш залишаеться малови-вченим.
Лтература
1. Интегрированные генеративные технологии : учеб. пособие [для студ. выс. учеб. заведений] / А.И. Грабченко, Ю.Н. Внуков, В.Л. Доброскок, Л.И. Пупань, В.А. Фадеев; под ред. А.И. Грабченко. - Харьков : НТУ "ХПИ", 2011. - 416 с.
2. Баева Л.С. Современные технологии аддитивного изготовления объектов / Л.С. Баева, А.А. Маринин // Вестник МГТУ. -2014. - Т.17, № 1. - С. 7-12.
3. Лебеденко И.Ю. Компьютерные реставрационные технологии в стоматологии. Реальность и перспективы / И.Ю. Лебеденко, А.Б. Перегудов, С.М. Вафин // Панорама ортопедической стоматологии. - 2000. - № 2. - С. 40-45.
4. Нщзельський М.Я. Роль комп'ютерних технологш в сучаснш ор-топедичнш стоматологи / М.Я. Нщзельський, Г.М. Давиденко, Н.В. Цветкова, В.М. Соколовська // Експериментальна i кшычна медицина. - 2013. - № 4. - С. 161-164.
5. Ретинская М.В. CEREC от экзотики до реальности / М.В. Рети-нская [и др.] // Cathedra. - 2006. - № 4. - С. 40.
6. Ретинская М.В. Современные безметалловые реставрации "CEREC" / М.В. Ретинская [и др.] // Современная ортопедическая стоматология. - 2007. - № 8. - С. 18-21.
7. Ряховский А.Н. Сравнение четырёх САй^АМ-систем для изготовления зубных протезов / А.Н. Ряховский, A.A. Карапетян, Б.В. Трифонов // Панорама ортопедической стоматологии. -2006. - № 3. - С. 8-18.
8. Сапрыкин А.А. Повышение производительности процесса селективного лазерного спекания при изготовлении прототипов : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. техн. наук : спец. 05.02.07 «Технология и оборудование механической и физико-технической обработки» / А.А. Сапрыкин; Томск, 2006. - 16 с.
9. Сапрыкина Н.А. Совершенствование технологии формирования поверхностного слоя изделий, полученных послойным лазерным спеканием : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. техн. наук : спец. 05.02.07 «Технология и оборудова-
ние механической и физико-технической обработки» / Н.А. Сапрыкина; Тюмень, 2013. - 20 с.
10. Трезубов В.Н. Протетическая реставрация зубов. Система CEREC / В.Н.Трезубов, С.Д. Арутюнов // СПб. : СпецЛит, 2003.
- 63 с.
11. Юрковец П.В. Профилактика нарушения целостности металло-керамических зубных протезов на каркасах из благородных сплавов / П.В. Юрковец, И.Ю. Лебеденко // Российский стоматологический журнал. - 2015. - Т. 19, № 3. -С. 6-9.
12. Abou Tara M. Clinical outcome of metal-ceramic crowns fabricated with laser-sintering technology / M. Abou Tara, S. Eshbach, F. Bohlsen, M. Kern // Int. J. Prosthodont. - 2011. - Vol. 24. - P. 4648.
13. Assif D. The flow of zinc phosphate cement under a full-coverage restoration and its effect on marginal adaptation according to the location of cement application / D. Assif, Y. Rimer, I. Aviv // Quintessence Int. - 1987. - Vol. 18. - P. 765-774.
14. Ausiello P. 3D-finite element analyses of cusp movements in a human upper premolar, restored with adhesive resin-based composites / P. Ausiello, A. Apicella, C.L. Davidson, S. Rengo // J. Biomechanics. - 2007. - Vol. 34. - P. 1269-1277.
15. Baltzer A. VITA CAD-Temp for inLab and Cerec 3D / A. Baltzer, V. Kaufman-Jinoian // Int. J. Соmр. Dent. - 2009. - Vol.10, № 1. - P. 99-103.
16. Bindl A. Marginal and internal fit of all-ceramic CAD/CAM crown copings on chamfer preparations / A. Bindl, W.H. Morman // J. Oral Rehabil. - 2005. - Vol. 32. - P. 441-447.
17. Chua C.K. Rapid Prototyping: Principles and Applications / C.K. Chua, K.F. Leong, C.S. Lim- [Second Edition]. - World Scientific Publishing, 2003. - 420 p.
18. Duret F. CAD/САМ imaging in dentistry / F. Duret, J. D. Preston // Current Opinion in Dentistry. - 1991. - № 1. - P. 150-154.
19. Gulker I. Margins / I. Gulker // N Y State Dent J. - 1985. - Vol. 51.
- P. 213-217.
20. Hague R.J.M. Rapid Prototyping, Tooling and Manufacturing / R.J.M. Hague, P.E. Reeves // Smithers Rapra Publishing. - 2000. -P.118.
21. Hung S.H. Marginal fit of porcelain-fused-to-metal and two types of ceramic crown / S.H. Hung, K.S. Hung, J.D. Eick, R.P. Chappell // J. Prosthet. Dent.- 1990. - Vol. 63. - P. 26-31.
22. Iranside J.C. Light transmission of ceramic core material used in fixed prosthodontics / J.C. Iranside // Quintessence Dent. Technol.
- 1993. - Vol. 16. - P. 103-106.
23. Kokubo Y. Clinical marginal and internal gaps of Procera all ceramic crowns / Y. Kokubo, C. Ohkubo, M. Tsumita [et al.] // Clinical J. Oral Rehabil. - 2005. - Vol. 32. - P. 526-530.
24. Lee Kunwoo. Основы САПР (CAD/CAM/CAE) / Lee Kunwoo -СПб. : Питер, 2004. - С. 17-24.
25. McLean J.W. The estimation of cement film thickness by an in vivo technique / J.W. McLean, J.A. von Fraunhofer // Br. Dent J. - 1971.
- Vol. 131. - Р.107-111.
26. Ortorp A. The fit of cobalt-chromium three-unit fixed dental prosthe-ses fabricated with four different techniques: a comparative in vitro study / A. Ortorp, D. Jonsson, A. Mouhsen, P. Vult von Steyern // Dent Mater. - 2011. - Vol. 27. -Р. 356-363.
27. Quante K. Marginal and internal fit of metal-ceramic crowns fabricated with a new laser melting technology / K. Quante, K. Ludwig, M. Kern // Dent Mater. - 2008. - Vol. 24. - P. 1311-1315.
28. Todd G. User's Guide to Rapid Prototyping / G. Todd - Society of Manufacturing Engineers (US), 2004. - 404 p.
29. Ucar Y. Internal fit evalua-tion of crowns prepared using a new dental crown fabrication technique: laser-sintered Co-Cr crowns / Y. Ucar, T. Akova, M.S. Akyil, W.A. Brantley // J. Prosthet. Dent. -2009. - Vol. 102. - P. 253-259.
Реферат
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ АДДИТИВНЫХ ТЕХНОЛОГИЙ В СТОМАТОЛОГИИ Павлик А. В., Беда А.В.
Ключевые слова: непрямые реставрации, CAD/CAM, внутриротовое сканирования, аддитивные технологии, послойный синтез, селективное лазерное спекание.
Аддитивные технологии или технологии послойного синтеза - наиболее динамично развивающееся сегодня направление «цифрового» производства. Существует множество технологий, которые можно назвать аддитивными, поскольку объединяет их одно: построение модели происходит путем добавления материала (от англ. Аdd - «добавлять») в отличие от традиционных технологий, где создание детали происходит путем литья в заранее подготовленные формы. В настоящее время в стоматологии активно применяются методы быстрого прототипирования, в частности селективное лазерное спекание. Технология послойного синтеза позволяет воспроизводить изделия с высокой степенью точности, а также обеспечить однородную структуру и улучшенные механические характеристики, уменьшить количество этапов изготовления ортопедических конструкций, экономя время врача-стоматолога и зубного техника.
Summary
ADDITIVE TECHNOLOGIES IN DENTISTRY Pavlik A. V., Bida O. V.
Key words: prosthetic dentistry, indirect restoration, CAD/CAM, intraoral scanner, additive technology, layer-by-layer synthesis, selective laser sintering.
Additive technology or the technology of layer-by-layer synthesis is the fastest growing trend of today's digital production. There are many technologies that can be called "additive", but they all have one common thing: the model is built up by adding the material, unlike the traditional technologies, where the part is built up by casting in pre-prepared mold. Currently, rapid prototyping methods are widely used in dentistry, and the selective laser sintering in particular. The technology of layered synthesis allows dental technicians to reproduce products with high precision, and also to provide a homogeneous structure as well as to improved mechanical properties. This technology reduces the number of steps in denture manufacturing and is timesaving.
УДК 616.311-002.44-02-085.277.3-08-039.71 Сухна 1.С.
ПРОФ1ЛАКТИКА I Л1КУВАННЯ Х1М1О-1НДУКОВАНОГО ОРАЛЬНОГО МУКОЗИТУ
Харшський нацюнальний медичний ушверситет
Протипухлинна хiмiотерапiя е одним з найважливших роздШв сучасно)' онкологи, проведення яко)' завжди супроводжуеться розвитком поб1'чних реак^й, у тому числ/ з боку органiв порожнини рота. Ранне виявлення орального мукозиту, коректна о^нка кл/'н/чно)' ситуацИ, рацональний план лкування з активним втручанням мають першорядне значення для попередження та мiнiмiзацi'í стоматолог'чних проблем, що дозволить запобгти затримкам або перебоям в таймнгу протираково)' терапп для максимального комфорту та ефективностi основного лкування патента. В статт/ обфунтовано необх'дн'ють ретельного обстеження стоматологом па^енток до початку лкування та дотримання рацонально)' гШени порожнини рота на протязi усх циклiв цитостатичного лкування. Представлен/ основн медикаментозн препарати, що застосовують-ся для зниження прояв/'в цитостатичного лкування в порожнинi рота. Обфунтовано необх'дн'ють застосування превентивно)' терапп для зниження прояв/'в орального мукозиту.
Ключов1 слова: оральний мукозит, пол1х1мютерагля, рак молочно! залози.
Дана робота виконана вiдповiдно до науково)' тематики кафедри стоматологи «Удосконалення та розробка нових iндивiду-алiзованих методiв дiагностики та лкування стоматологiчних захворювань у дiтей та дорослих», № державно)' реестрацп 0112и002382.
Одним з найбтьш значних побiчних ефектв сучасно! протипухлинно! терапп е запалення слизово! оболонки (СО) - хiмiотерапевтично-асоцшований мукозит, який може вражати будь-яку частину шлунково-кишкового тракту, в тому чи^ порожнину рота (стоматит), становлячи серйозну проблему, значно знижуючи якють життя па^етчв за рахунок больового синдрому, приводячи до порушення харчування, втрати ваги, змши термов лкування [16,19].
Будучи одним з дозолiмiтуючих ефектв хiмiо-терапп раку, мукозит проявляеться запаленням СО i пщслизового шару, та наявнютю виразок на них. Висока пролiферативна активнють епiтелiа-льних кл^ин СопР робить !х особливо чутливи-ми до руйжвно! дп цитостатичних препаратв. Частота патологп СОПР у онколопчних хворих дуже висока (досягае 90 %), навпъ в умовах стандартно! ПХТ [26], збтьшуючись шсля по-вторних курав полiхiмiотерапiТ (ПХТ) через ку-мулятивну токсичнють цитостатиш [11].
Особливо важливою ця проблема е для хво-рих на рак молочно! залози (РМЗ) через високу захворюванють та тропнють хiмiопрепаратiв до
СО шлунково-кишкового тракту, нав^ь при стан-дартних протоколах лкування [14].
Факторами, що сприяють розвитку мукозиту в порожниш рота i затягують його переб^, е почат-ковий стан мюцево! флори (недостатш гтешчш заходи), гостра або вщстрочена нудота i блюво-та (подразнююча дiя шлункового соку), токсична нейтропешя (абсолютне число нейтроф^в < 1000 в 1 мм3), просунута стадiя, гастродуоде-нальна патолопя в анамнезу похилий вк [25].
До числа найбтьш складних i маловивчених на сьогодш е питання адекватного та диферен-цшованого пщходу до профтактики, ранньо! дiа-гностики та лкування ускладнень цитостатично! терапп в порожниш рота, якому придтяеться недостатня увага кпшщиспв, як стоматолопв, так iонколопв.
1сторично, боротьба з мукозитом була орiен-тована на палiативне полегшення симптомiв. Проте, останнiм часом основна увага придтяеться профтактиц та зниженню ризику розвитку мукозиту.
Стан порожнини рота вщображае рiвень за-гального стану оргашзму, тому и ретельний
