CC BY
27
ВИКЛИКИ ГЛОБАЛ1ЗАЦП ТА ВИХОВАННЯ У ВИЩ1Й ШКОЛ1 В КОНТЕКСТ БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ
1ринаСинявська©
Директор Департаменту науково-освiтнього забезпечення АПВ та розвитку сшьських територiй Мшстерстеа аграрног полтики та продовольства Украгни
ВИХОВНА РОБОТА В АГРАРНИХ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ У КОНТЕКСТ1 ГЛОБАЛ1ЗАЦ11 ТА БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ
Свроштегращя вищо1 осв^и сьогоднi асоцiюeться, перш за все, з Болонським процесом, у який ниш залучено 46 европейських кра1н, у тому чи^ й Украшу. В умовах глоб^заци пiдписання Болонсько! деклараци 1999 року стало лопчним i передбачуваним кроком. Крiм того, впливовi мiжнароднi оргашзаци пiдтримують ще! процесу та сприяють його реашзацп.
Безперечно, створення единого Простору европейсько! вищо! освiти мае ряд очевидних переваг. Проте, слщ зазначити, що змiцнюючи взаемозв'язки та покращуючи взаеморозумшня мiж рiзними освiтнiми системами, важливо не втратити власну нацiональну щентичшсть та народну самобутнiсть. Ще бшьша увага мае придiлятися цьому аспекту, якщо мова йде про аграрну освггу. Порiвняльний аналiз агропромислових комплекЫв кра!н свiту свiдчить, що у зв'язку з рiзними природно-клiматичними умовами та вщмшним геостратегiчним положенням для конкретних кра!н, мiжнародний досвiд варто переймати обережно й виважено, враховуючи ушкальш особливостi тае1 чи шшо! природно-^матично1 зони та зберiгаючи власну неповторшсть.
У вищiй школi поширенню правильного позицiонування нащонально1 державностi i формуванню соцiально активно1 позици серед студентства сприяе цiлеспрямоване проведення виховних заходiв. Аграрнi вищi навчальнi заклади Укра1ни мають можливiсть брати участь у виховних заходах Мшютерства аграрное' полiтики та продовольства Укра1ни, перебуваючи пiд його егiдою. Всеукра1нський фестиваль художньо1 творчостi серед колективiв вищих навчальних закладiв Мiнiстерства аграрно1 полтики та продовольства Укра1ни "Софивсью зорГ', конкурси "Гуртожиток — наш дiм" i "Студент року", проведення щорiчних зльотiв iменних стипендiатiв та вщмшниюв навчання "Лiдери АПК ХХ1 стол^тя", "Школи молодого лiдера" - це неповний перелж заходiв, якi спрямоваш, передусiм, на виховання людських i професiйних
© Синявська 1.М., 2011
якостей у сшьсько! молодо Це цшеспрямована робота, яка мае кшцеву мету -виховання гуманно! особистост з небуденним стилем мислення, яка здатна швидко адаптуватися в нових умовах й оперативно приймати зважеш ршення.
До реч^ це i е центральна iдея Болонського процесу. Не зважаючи на те, що в Болонськiй деклараци цей постулат нще не прописано, через десятил^тя по тому вiдбулися динамiчнi змши в концептуально-цiннiснiй схемi Болонь!. Вщповщно до Левенського комюнiке (його тдписання у 2009 роцi вважаеться другим етапом Болонського процесу), штегращя в Свропейський освiтянський простiр мае бути спрямована на тдготовку фахiвцiв, що гармоншно поеднують високий професiоналiзм з гумашстичним способом мислення та поведшки [4].
Gвроiнтеграцiя вищо! освiти неможлива без модифiкацiй у методологи виховання. У Нацюнальнш доктринi розвитку освгги в Укра!ш в ХХ1 столки та в Законi Укра!ни «Про осв^у» акцентуеться увага на посиленш гумаштарно! складово! освiти, головною метою яко! е розвиток нацюнально-свщомо! особистост^
Сучасний державотворчий процес складний i суперечливий. Новi реали, динамiка економiчного життя, глибокi змiни у полчищ й щеологи диктують вищiй школi готувати професiоналiв, якi би дiяли в iнтересах прогресивного розвитку нашого суспiльства, а не навпаки. Глибою знання власно! ктори, культури сприяють пiднесенню рiвня нацюнально! свiдомостi, усуненню ганебного манкурства1, нацiонального нiгiлiзму. Нехтування вивченням свое! ютори неприпустиме. Про це говорять в Укра!ш та за !! межами. Так, у рамках нещодавньо! укра1нсько-голландсько1 зустрiчi, що вщбулася в Мiнiстерствi аграрно! пол^ики та продовольства Укра!ни, освiтяни з голландського коледжу "De Groene Campus" висловили захоплення на рахунок традици прищеплювати студентам укра!нських аграрних вишiв iсторичну пам'ять: "У Нiдерландах ми не придшяемо так багато уваги вивченню ктори, але рiвняючись на Украшу, ми спробуемо бшьше тклуватися про збереження сво!х глибоких корешв", -говорить партнер коледжу i директор нщерландсько! компани Holland Rosetta Фредерiка Вогель.
Нацiональне виховання мае бути невщ'емною компонентою навчально-виховного процесу. За визначенням М.Грушевського, таке виховання цшне тим, що вщповщае iнтересам народу [3]. Виховання у вищш школi, передусiм, мае на мет формування високого рiвня нацюнально! свiдомостi - не просто теоретичного усвщомлення процесiв нацiонального вiдродження, а готовност людини практично брати участь в розбудовi незалежно! укра1нсько1 держави (це i е справжнiй патрютизм не на словах, а на дш).
Формуванню чеснот у молодо1 людини мае передувати аналiз тдвалин, на яких будуеться конкретна профеЫя. Це стосуеться i студентв-аграрив. 1снують рiзнi пiдходи до вироблення стратепчно! освiти у вiдповiдностi до економiчних можливостей i нацiональних традицiй. Залучення до аграрно! науки i пращ породжуе у студента ушкальне уявлення щодо iснуючого свiту. У
1 Манкурство - це забуття сво!х глибоких корешв, втрата патрютизму, заперечення свое! власно! нацюнальносп.
власнш пращ аграрш споглядае свою матерiальну сутшсть. Але час професюн^в, яю знають лише свою галузь, минув, i тепер, в шформацшному свiтi iдеалом виховання й осв^и стае фахiвець, який разом з високою професiйною квалiфiкацiею, е освiченим в галузi лiтератури, ктори, фшософи. Працюючи в рiзних куточках земно1 кулi, молода людина не повинна втрачати свое1 нацюнально! приналежностi i мае бути пiдготовленою до сприйняття i нацiонального, що можливо лише завдяки високш гуманiтарнiй освiченостi.
Для устшного нацiонального позицiонування Укра1ни у сучаснш системi координат свггово! економiчноl спiльноти експерти вважають стратегiчною концепцш розвитку агропромислового сектору, який зараз переходить на шновацшний рiвень розвитку, штегруючи в собi три ланки аграрно1 Укра1ни: агробiзнес, аграрну науку та освггу. Аграрна галузь -перспективна наукоемка експортноорiентована галузь укра1нсько1 економiки. Вона ж потребуе яккно пiдготовлених фахiвцiв з високим рiвнем володiння компетенцiями, вiдповiдним квалiфiкацiйним рiвнем, якi швидко i конструктивно реагують на виклики сьогодення, не забуваючи про етично-моральну сторону тд час прийняття важливих рiшень. Аграрш навчальш заклади, у зв'язку з цим, повинш закласти в прюритети виховно1 роботи зi студентами розвиток гумашстично! системи цiнностей i формування позитивно1 картини свiту. Росiйський дослщник Болонського процесу В.1. Байденко
пише: "Якими б важливими не були ушверситети з точки зору забезпечення економiчного добробуту (...), вони не можуть розглядатися просто як "фабрики" з виробництва науки, техшки..л фахiвцiв. Ушверситети не можна розглядати як шститути, вшьш вiд цiнностей. Т цiнностi й етичнi стандарти, якими вони керуються, допоможуть у формуванш морального устрою суспiльства. Тому недостатньо наслщувати високi моральнi засади на рiвнi риторики. Дуже важливо, щоб таких стандартiв дотримувалися i впроваджували в життя в кожному аспект роботи вищого навчального закладу" [2].
Глобалiзацiя й iнтернацiоналiзацiя освiти призводить до зростання впливу на суспшьний лад рiзних факторiв мiжнародного значення: примiром, економiко-полiтичнi зв'язки, культурно-iнформацiйний обмш тощо. Життя вимагае iнтелектуально розвинено1 особистостi, базовим компонентом духовного св^у яко! будуть саме фундаментальнi знання й здатшсть до самоосвiти в умовах шформацшного суспiльства. Як тдкреслюе академiк В.П. Андрущенко, вища школа покликана формувати iнтелект наци [1]. Новi засади Болонського процесу стверджують, що вищi навчальнi заклади мають повний шструментарш для того, щоб виховати ще й духовнiсть.
Центральна щея, що лежить в основi глобалiзацil освiти, полягае в тому, що низку проблем неможливо адекватно оцшити та вивчити на рiвнi нацiональноl держави, тобто на рiвнi окремо1 кра1ни i И мiжнародних вiдносин з iншими кра1нами. Натомкть 1'х варто формулювати з точки зору глобальних процесiв. Важливо розум^и i якiсно оцiнювати ту мiру проникнення, у межах яко! глобалiзацiя виступае як процес творення. Людство отримало великi можливостi для рiзкого стрибка у своему розвитку, для полшшення якостi
освгги, професшного розвитку i приватного життя вах людей, без виключення. Але щоб це вiдбулося, треба будувати економжу на засадах рiвностi i справедливостi, коли вони основш в стосунках мiж людьми i державами. На жаль, ринково-грошовi принципи, що стали сьогоднi единим регулятором вЫх вiдносин, аморальнi по свош сутi.
У цьому зв'язку, навчально-виховна робота в контекстi сучасного розумшня Болонського процесу та евроштеграци аграрно! освiти мае зосереджуватися на питаннях забезпечення навчальному закладу серйозного морально-етичного пiдrрунтя при розробщ навчальних програм i наукових дослщжень. На гуманiстичних засадах мае формуватися весь виховний процес у вишах: вщ актуальних проблем студентського самоврядування до профорiентацiйноl роботи та формування механiзмiв працевлаштування випускникiв.
У нашш державi культура i освгга повиннi стати найефективнiшим iдеологiчним чинником, здатним вщродити i самоiдентифiкувати нацш. Любов до рщно! землi, добро, ствчуття i спiвпереживання, милосердя допоможе нам не просто виживати, а й жити, творити, виховувати молоде поколшня, яке зараз перебувае у кризовш ситуаци. Виршувати назрiлi проблеми треба зараз, щоб дати шанс поколшню молодих людей перетворити життя на краще.
Л1тература
1. Андрущенко В. Основнi тенденци розвитку вищо! освiти на рубежi столiть //Вища освiта Украши. — 2001. — № 1. —С 11—17.
2. Байденко В. И. Гуманистическая направленность подлинных болонских реформ / В. И. Байденко // Высш. образавание в России. - 2009. - № 10. - С. 116.
3. Грушевський М. Iсторiя Украши - Руси твори в XI томах i XII книгах Кшв, наукова думка 1995 р.
4. The Bologna Process 2020 - The European Higher Education Area in the new decade. Communique of the Conference of European Ministers Responsible for Higher Education. Leuven and Louvai)la)Neuve, 28-29 April 2009 // Высшее образование в России. 2009. № 7. C. 156-162.
