CC BY
28
вщомостей та знань отриманих у музеях. Таю программ дшть сьогодш у школах м. Львова, м. Киева, м. Вшнищ.
Музейний предмет волод1е багатьма значениями, дае багату «1жу» для роздум1в та уявлень. Його живодайна сила оповита ореолом свят осп та е предметом шанобливого ставлення людей. 3 його допомогою вщбуваеться «занурення» людини в ¡сторичне минуле рвдного краю, навпъ всього людства. Втрачаючи пам'ять предюв, втрачаеться мгжпоколшна транслпая культури. Аби цього не сталося, потр1бно, за умов р1зноб1чного осягнення дпъми суп буття, вчасно навчити 1х любити свш л 1 м. свш край, свою Батыавщину.
Отже, впровадження ¡нновашйних музейно-освпта програм у практику школи першого ступеня дозволяе вчителю використовувати рпш засоби музейно! педагогики та озброюе його р1зномаштними методами впливу на художньо-творчу сферу дитини. Педагопчна цшшсть 1 культурний потенщал, якими володшть музе!, допомагають на яюсно новому р1вш розбудити у д1тей штерес до рщного краю, мистецтва, шдготувати шдгрунтя для художньо-творчого виховання учшв початкових клаав. Перспективи подальших дослщжень вбачаемо у шдготовщ вчителя до застосування музейно-освпшх технологий у початковш школ1.
Л1ТЕРАТУРА
1. ВащенкоЛ. М. Управлшня шновацшними процесами в загальшй середнш осв1т1 репону: монограф1я / Л. М. Ващенко. —К.: видавниче об'еднання «Тираж», 2005. — 380 с.
2. Панкратова Т. Н. Занятия и сценарии с элементами музейной педагогики для младших школьников: Первые шаги в мир культуры: учебно-методическое пособие / Т. Н.Панкратова, Т.В.Чумакова.— М.: ВЛАДОС, 2002. —160 с.
3. Сластенин В. А. Педагогика: инновационная деятельность / В. А. Сластенин и др. — М.: ИЧП Изд-во Магистр, 1997.— 308 с.
УДК 37.035.463 Олена КОЛОСОВА
ВИХОВАННЯ ДИСЦИПЛ1НОВАНОСТ1 МОЛОДШИХ ШКОЛЯР1В У KOHTEKCTI ФОРМУВАННЯ В НИХ ПРАВ0В01 КУЛЬТУРИ
У cmammi розкрито теоретичт основы виховання дисциплти у молодших школяргв та результаты спещалъного вивчення дитячих уявлень про дисциплтоватстъ як складову правовой культури.
В статье раскрыто теоретические основы воспитания дисциплины у младших школьников и результаты специального изучения детских представлений о дисциплинированности как составляющей правовой культуры.
The methodological bases of education of discipline of the pupils of primary education and the results of special study of children's imagination about discipline as the part of legal education are presented in the article.
Суттев1 'miни. яи ввдбуваються в сучаснш Украшк у багатьох сферах життя сусгпльства. трансформування суспшьних вщносин, перегляд системи цшностей i прюритепв зумовлеш переходом нашо! держави на шлях формування демократично!, правово! держави i становления громадянського сусгпльства. У цьому контексп важливого значения набувае формування правово! культури молодих поколшь, здатних не тшьки до усвщомлення шнносп набутих знань, а й до особистого сприйняття норм права, правовщповвдно! поведшки, що е основними характеристиками правово! вихованосп особистосп.
Проблематика, яка пов'язана з формуванням правово! культури, здавна привертала до себе увагу фшософ1в, педагопв, психолопв, юрист1в. Фшософський та культуролопчний и аспекта знайшли в1дображення у працях Аристотеля, Платона, I. Канта, Г. Сковороди. В наш
час II активно дослщжуе педагопка (I. Зязюн, В. Кремень, Л. Малишко, I. Миронюк, Ю. Римаренко, О. Сухомлинська); соцюлопя (Г. Андреев, М. Леонтьев); психолопя (Б. Ананьев, Г. Балл, М. Боришевський, Л. Виготський, С. Рубшштейн, Е. Фромм). Юридичний аспект висвплено у дослщженнях С. Алексеева, В. Бабаева, Н. Подберезського, О. Скакуна. У наукових працях названих автор1в достатньою \прою розкрито методику 1 з\пст формування правово! культури шдлггюв та юнацтва.
Проте проблема формування правово! культури молодших школяр1в вивчена недостатньо. II поб1жно висвгглюють у сво1х працях I. Бех, Н. Б1бп<. I. Козубовська, В. Оржеховська, М. Фщула та ш. Виконано ряд дисертацшних дослщжень (Д. Бойко, В. Владимирова, О. Ганзенко, I. Запорожан, Л. Твердохл1б), у яких порушено питания формування дослщжувано! якосп в учшв початково! школи. Дослщники акцентують увагу, в основному, на проблемах формування правосвщомосп, гумашстично! високоморально! поведшки, превентивному вихованш, тлумачать у гармоншнш едносп право 1 мораль, вивчають правосвщомють як духовну цшшсть. Упм цшеспрямованого вивчення теорп 1 методики формування правово! культури молодших школяр1в у процесс позаурочно! д!яльносп допоки не здшснювалось.
Метою спштпи е презентащя методолопчних основ виховання дисциплши у молодших школяр ¡в та результапв спещального вивчення дитячих уявлень про дисциплшовашсть як складову правово! культури.
Правову культуру традицшно тлумачать як складову I вияв духовно! культури особистосп (С. Гончаренко, В. Кремень, О. Сухомлинська та ш.). Такий дефшггивний п1дх1д базуеться на ¡де! гармон1йност1, цш1сност1 розумшня сучасного св1ту, едност1 природного, со шального й духовного середовища розвитку особистосп. Досл1дники д1йшли сп1льно! думки, що правова культура — складне штегральне й дина\пчне утворення [2; 4; 5; 8].
Ми виходимо з того, що правова культура особистосп — це !! позитивна правова свщомють I дЛ в контекст! реал!зацн власних зд!бностей та сощальних якостей на основ! правового досвщу; це складне психолог!чне утворення, сукупшсть ст!йких характеристик правосв!домост!, повед!нки особи на основ! правових знань, яю повинш переростати в особист! переконання. Отже, правова культура, маючи синдикативну основу, формуе свщомють не лише на штердикативному р!вш, тобто на р!вш !! функц!онування в!дпов!дно до певно! системи правових заборон, але й могутньо впливае на юстищальну св!дом!сть, тобто керуеться моральними цшеустановками ! гарантуе стал!сть особистих поведшкових програм.
Формування правово! культури особистосп вщбуваеться у межах в!кових особливостей. Уже починаючи з молодшого шкшьного вжу (поки дитина сприйнятлива до емоцшних вплив!в), потр!бно виробляти в учшв основн! поняття про добро, ютину, обов'язок, в!дпов!дальн!сть шляхом розкриття азбуки загальнолюдсько! морал!, формування основ правово! культури. Дгги 6-10 роюв добре п!ддаються вихованню, осюльки саме в цей час закладаються основи особистосп, и характеру, визначаеться спрямовашсть!! розумового, морально-правового та естетичного розвитку. Знания ! вм!ння, накопичеш дитиною в цьому в!ц!, шзшше стають основою формування сийких морально-правових звичок ! переконань, високих життевих !деал!в. Для морально-правового розвитку дитини молодший шкшьний в!к е особливо важливим тому, що саме у цей час засвоюеться досвщ, форми поведшки старших покол!нь; формуються оцшш судження; зм!цнюеться певне ставлення до оточення ! до себе; складаються певн! уявлення про дружбу, товаришування, взаемодопомогу, любов до батыав, до школи, до природи, до рщного мюта, врешт! до Батьювщини. На основ! цього досвщу дитина починае виявляти самостшшсть, св!дом!сть у ставленш до навколишнього свпу та людей, до морально-правових норм суспшьства.
У контекст! нашого дослщження правову культуру молодшого школяра тлумачимо як пол!функцюнальне особист!сне утворення, яке народжуеться внаслщок формування основ правосвщомост! та навичок саморегуляцн правово! поведшки на основ! цшшсно-мотивац!йного ставлення до суспшьних норм життя.
Структурно-компонентний анагпз правово! культур и молодшого школяра дав змогу виокремити II когштивно-знанневий, мотивацшно-цшшсний та поведшково-д!яльшсний складники. Так, у когштивно-знанневому компонент! правово! культури передбачено формувати у молодших школяр!в правов! уявлення i правов! знания, тобто надшну !нтелектуальну основу, без яко! адекватне осмислення д!тьми правових норм неможливе. Мотивац!йно-ц!нн!сний компонент охоплюе формування правосв!домост! на основ! правових цшшсних ор1енташй та правових мотив!в, що утворюе необхщну емоц!йно-почуттеву основу освоения учнями правових канон!в. Повед!нково-д!яльн!сний компонент вщповвдно синтезуе набут! правов! знания та цшшсне ставлення школяр!в до них i уможливлюе матер!ал!зац!ю результапв цього синтезу у повед!нкових програмах д!тей.
Зупинимось детальн!ше на характеристищ повед!нково-д!яльн!сного компонента правово! культури, у якому, зпдно з гшотезою нашого досл!дження, передбачено формувати у молодших школяр!в адекватн! уявлення про дисциплшу, дисципл!нован!сть, про форми дисципл!новано! поведшки у сусп!льств!, зокрема в школ!. Ми вважаемо, що правова поведшка не е особливою д!яльшстю дитини, а вчинки, продиктован! правовими мотивами, е нормативною поведшкою учня. Дотримання правових принцишв — це, перш за все, робота свщомосп, правовий виб!р i його вольове здшснення. Анал!зуючи психолопчну суть д!яльност!, С. Рубшштейн вказував, що вона переважно функцюнуе у двох планах: як перетворення суб'ектом предметно! об'ективно! реальности i як поведшка, у який передбачено таку активн!сть суб'екта, за яко! головним е усввдомлення ставлення людини до шших людей, до норм суспшьного права. BiH зазначае, що другий план е «новим специф!чним аспектом», який в!дображае правовий змют загального поняття д!яльност! як системи дш [7, с. 198].
Дослщжуючи феномен правово! повед!нки, Д. Фельдштейн стверджуе, що вона, будучи щеалом, метою правових прагнень, повинна жити у свщомосп шдивща як зразок i критер!й оц!нки себе самого i сво!х практичних дш — в !ншому раз! шдивщ не може розвиватися правовщповщно, тобто як особиспсть [11, с. 81].
Завдяки стшкосп, дов!льност! повед!нки у молодшому шкшьному biui можна говорити про зародження правових якостей особистосп, тобто стшких рис характеру, що втшюють Ti чи iHmi правов! норми, а саме: вв!члив!сть, уважшсть, скромн!сть, тактовн!сть, чуйн!сть, дел!катн!сгь, пунктуальшсть i в!дпов!дальн!сть, дисципл!нован!сть та оргашзовашсть, толерантн!сть, сумл!ння, чесн!сть, правдив!сть, доброзичливють, культура мовлення, культура взаемин у пращ, культура зовнппнього вигляду тощо. Молодил школяр! здатн! усв!домити правов! якосп i з!ставити !х з учинками щодо !нших людей, але не завжди реально виконують под!бш д11 у власн!й повед!нц!.
Одшею i3 морально-правових якостей особистост! е дисциплша (eid лат. — вчення, виховання, розклад) як певний порядок, що вщповвдае нормам, правам i морал! сусп!льства, визначаеться сусп!льними ввдносинами та слугуе для !х шдтримки [6, с. 199]. Дисципл!на — яюсна характеристика порядку, орган!зованост! певно! сп!льноти, сфери життед!яльност! людей, яка вщображае в!дпов!дн!сть !хньо! повед!нки загальноприйнятим нормам права i морал! [9, с. 88].
У педагопщ розр!зняють дв! форми дисципл!ни: св!дому й несвщому або внутр!шню i зовшшню. Св!дома (внутр!шня) дисципл!на спираеться на усвщомлення людиною сво!х обов'язюв i розум!ння тих правил, яким вона шдкорюеться. За тако! дисципл!ни створюеться особисте усвщомлення свое! правоти i сили, осюльки, п!дкорюючись певним правилам, людина шдкорюеться сама co6i, своему сумлшню й свщомост!. Розробивши теорш дисципл!ни, А. Макаренко зазначав, що вона потр!бна для того, щоб кожна людина свщомо виховувала в co6i вм!ння переборювати перешкоди, формувала впевнен!сть у сво!х силах i правот!, була переконана в необхщносп та корисност! свое! д!яльност! для суспшьства [3, с. 334]. Несвщома (зовшшня) дисциплша базуеться на почутп остраху i кари за невиконання обов'язюв або на бажанш одержати схвалення, винагороду за и виконання. У цьому випадку вщсутне усвщомлення доцшьност! правил, що регулюють д!яльшсть [1, с. 366].
На думку Г. Ващенка, саме свщома дисциплша ткно пов'язана п самодисциплшою, а точшше спираеться на не1, а також передбачае формування тако! риси характеру, як дисциплшовашсть, почуття обов'язку 1 ввдповщальшсть. Самодисциплша, на думку педагога, — це оргашзовашсгь людини в своему особистому ж игл й пращ, що вимагае шдкорення свое! поведшки певному високому ¡деалу [1, с. 366].
У педагопчнш систем! В. Сухомлинського основою свщомо! дисциплши учшв е вщповщальшсть, яка оргашчно поеднуе громадянсыасть 1 совють. На думку педагога, саме «совють» е тим центральним утворенням у сввдомосп дитини, тим внутршшм мехашзмом, що детермшуе напрям становления шдиввдаяк особистосп [10, с. 25].
У сучасних дослщженнях дисциплшовашсть трактують як сввдоме шдпорядкування людиною свое! поведшки прийнятому порядку, тобто як прагнення й умшня керувати своею поведшкою вщповщно до суспшьних норм 1 вимог правил поведшки. Дослщники вважають, що виховання дисциплшованосп як одше! з морально-правових рис особистосп передбачае: усвщомлення норм 1 правил дисциплши; виховання навичок та звичок дисциплшовано! поведшки; оргашзащю щоденно! практично! дисциплшовано! поведшки: забезпечення чггкого режиму дня ! педагопчно грамотно! орган!зац!! навчання, пращ, дозвшля; формування вольових якостей [2, с. 92].
Характер дисциплши всього суспшьства, як вщомо, в!дображае шюльна дисциплша, у якш передбачено, щоб учш дотримувалися правил повед!нки у школ! та за и межами, чггко й оргашзовано виконували сво! обов'язки, шдкорялися сусп!льному обов'язку [6, с. 749]. Показниками високого р!вня дисциплши е розумшня учнями необх!дност! дотримання и у школ!, громадських мюцях, в особист!й повед!нц!; готовн!сть ! потреба у виконанн! загальноприйнятих норм та правил дисциплши пращ, навчання, вшьного часу; самоконтроль у поведшщ; боротьба з порушниками дисциплши у школ! та за и межами.
Виховання звички дотримуватися правил поведшки, дисциплшованосп, дисциплши починаеться з перших дшв перебування дитини в навчальному заклад!. Учитель початкових клаав повинен чггко знати, якими методами домагатися !!, пам'ятаючи, що навпь наймолодший учень-першокласник — це вже громадянин, надшений певними правами ! обов'язками. На жаль, вихователь дуже часто бачить у ньому лише дитину. Деяю педагоги впливають на школяр!в тшьки суворютю, прагнуть домогтися слухняносп, ламаючи волю дитини. У такому раз! в учшв виховуеться бездумний послух або зухвала непокора. Невсипущий контроль, постшш заборони, обмеження ! регламентац!! призводять до абсолютно протилежних результат!в — все це згодом викликае у вихованц!в роздратування, грубють, непокору.
У процес! пошуково-експериментально! роботи нас щкавило питания сформованост! у молодших школяр!в уявлень про дисциплшовашсть. Презентуемо результата дослщження, проведеного серед 235 учшв 3-4-х клаав СЗОШ №№ 3, 4, 5, 31 м. Вшнищ. Дням було запропоновано пояснити, як вони розум!ють поняття «дисциплша». Так, 57 % опитаних учшв переконаш, що дисципл!на — це «дотримання правил поведшки у громадських мюцях, школ!, на урощ». А 21 % респондент уточнили поведшкову програму дисциплшованост!: «не б!гати, не кричати, не битися, слухатись учителя». Лише 22 % школяр!в усв!домлюють дисциплшу як «чесне виконання сво!х обов'язюв», «дотримання режиму дня», «життя за законами совют!».
Отриман! в!дпов!д! дають шдстави зазначити, що уявлення про дисциплшу у бшыпосп учн!в початкових клаав е досить формал!зованими. Здебшыпого поняття «дисципл!на» асоц!юеться у дней !з зовн!шньо-показовим дотриманням правил поведшки у суспшьних м!сцях. В!дпов!дно можемо дшти висновку, що правил поведшки учш будуть дотримуватися лише в тих ситуащях, коли перебуватимуть шд наглядом дорослих (учител!в, батыав). Лише невелика частина дней молодшого шкшьного вжу здатна оц!нити дисципл!ну з позицш внутр!шньо! потреби «бути сумлшним», що надае особливо! ваги таким уявленням як перспективним для формування правово! культури.
Дня з'ясування цшшсного ставлення школяр1в до поняття «дисциплша» 1м було запропоновано також написати тв1р-\пркування «Що буде вщбуватися у школ1, якщо вшпнять дисциплшу?». Бшышсть респондент!в (88 %) пов'язали вшпну дисциплши з виникненням безладу, бшок, принижень, знущань; зламаним шкшьним приладдям, пошкодженням буд1вл1 школи; отриманням тшесних ушкоджень тощо. Лише 12 % учшв передбачили бшып глибою наслщки: позбавлення можливосп отримувати освпу; зникнення поваги один до одного; недотримання сво1х обов'язюв тощо. Анал1з твор1в-\пркувань засввдчуе, що поняття «дисциплша» допоки не ввшшло у структуру особиспсних цшностей бшыпосп молодших школяр ¡в. Усвщомлене розумшня вартюних аспект ¡в дисциплши для життя людини, зокрема для навчання у школ1 притаманне невеликш частит учшв.
Виходячи з того, що вихованщ не зможуть розвиватися правовщповщно якщо в основ1 правово! поведшки не буде покладена критична оцшка себе 1 свое! поведшки, наступне пропоноване учням завдання мало рефлексивну спрямовашсть. Школярам необхвдно було намалювати себе на «Сходинках дисциплшованосп» (умова: на нижчш сходинщ апрюр1 стоять недисциплшоваш люди, на найвищш — найбшып дисциплшоваш). Проанал1зувавши малюнки, ми з'ясували, що 14 % школ яр ¡в поставили себе на найвищу сходинку; 74 % учшв намалювали себе на одну-дв1 сходинки нижче ввд найвищого щабля; лише 12 % д1тей зважено намалювали себе посередиш сход1в. Жоден учень не позицюнував себе як недисциплшований школяр. Отримаш результата е шдтвердженням некритичносп уявлень бшыпосп вихованщв про р1вень власно! дисциплшованосп. Звюно, незначш порушення правил поведшки на урощ, на думку дней, не стали показниками низько! дисциплшованосп. Але бшышсть учшв очевидно ¡гнорували шип аспекти дисциплши — сумлшне виконання обов'язюв, доручень; дотримання режиму дня тощо.
При\птно. що серед основних метод1в та прийо\пв виховання свщомо! дисциплши молодших школяр1в педагоги традицшно виокремлюють постановку перспектив, переконання, позитивний приклад, доручення, вимогу, привчання, вправляння в поведшш. примус, заохочення, покарання [2; 8; 3; 10]. 3 нашого погляду, достатньо д1евими можуть стати й певною \прою осучаснеш прийоми виховання свщомо! дисциплши молодших школяр1в, яю грунтуються на цшшсних аспектах правового виховання, як-от:
- правов1 ¡гри (наприклад, дидактична гра: «Ми — охоронщ правопорядку», у ход1 яко! учням надходять рпш дзвшки п сигналами та проханнями про допомогу); розв'язання ситуацш типу «Я маю право, але я не повинен» (дням роздають по дв1 картки з сюжетними малюнками гз фразою «Я маю право на...,але я не повинен...», яку треба доповнити (наприклад: «Я маю право на житло, але я не повинен його псувати, ламати речЬ>); еколопчш шри-драматизаци («Людино, хто та на Земл1?»); рухлив1 ¡гри («Збережемо красу довкшля»); ¡гри-подорожч («Подолянчики», «Кра!на Свшюфорп») та ш.;
- малювання знаюв «заборони» та «дозволу» певних вид1в поведшки на чужш планеп;
- написания казок: «Дисциплшоване кошеня», «У кра!ш Хаосу» 1 т. ш.;
- конкурс на найдисциплшовашший клас (класи беруть на себе чпко окреслеш зобов'язання, вираж еш в певних критер1ях, наприклад: чергування без зауважень, чистота в кабшетг вщсутшсть зашзнень, вщсутшсть зауважень на уроках з боку педагопв, повне виконання домашшх завдань, вщсутшсть незадовшьних оцшок, охайний зовнппнш вигляд тощо);
- проведения обрядових свят: «Коли папороть цвпе», «Масляна», «Як на Рпдво Христове», «Великдень»; тематичних свят: «Земля — наш сшльний д1м», «Абетка в1чних правил»;
- участь у колективному проект! «Народний календар», у ход1 якого дтг збирають шформашю про звичаево-правов1 традицп рщного краю, а саме про шншсно-правове значения календарних свят, традицп рщно! школи. У результат! тако! д1яльносп створюють книжку «Зв'язок чаав». у якш дослщжують ¡стор1ю власно! школи, шкшьш традицп. творчий спадок випускниив тощо.
Отже, формування у молодших школ яр ¡в уявлень про дисциплшу потребуе переосмислення метод1в 1 прийо\пв. як1 застосовуються у виховному процесс школи першого ступеня. Належний р1вень шкшьно! дисциплши сприятиме шдвищенню ефективносп виховно! д1яльносп вчител1в, даватиме змогу забезпечити повноцшний розвиток правово! культури д1тей. У той же час дисциплша дозволить обмежувати, гальмувати нерозважлив1 дм та вчинки окремих школяр1в, тобто буде мати превентивне спрямування. Молодший шкшьний в1к е саме тим перюдом особиспсного становления дитини, у якому слщ формувати ч1тю уявлення вихованщв про дисциплшовашсть як «епщентр» правово! поведшки, що надал1 зумовить усшшне формування правово! культури учшв у цшому.
Л1ТЕРАТУРА
1. Ващенко Г. Виховання вот [ характеру: шдручник для педагопв / Г. Ващенко. — К.: Школяр, 1999. — 385 с.
2. Гончаренко С. Украшський педагопчний словник / С. Гончаренко. — К.: Либщь, 1997. — 376 с.
3. Макаренко А. С. Понятие дисциплины в общей системе воспитания // Педагогические сочинения: в 8-ми т. / Л. С. Макаренко. — К.: Радяпсыса школа, 1976. — Т. 1. — С. 11-12.
4. Педагогический словарь / под ред. И. А. Каирова, Н. К. Гончарова, Н. Д. Кузьмина и др.: в 2-х томах. — М.: АПН РСФСР, 1960. — Т. 1. — 774 с.
5. Педагогическая энциклопедия / под ред. И. А. Каирова, Ф. Н. Петрова, А. И. Богомолова и др.: в 4-х томах. — М.: Советская энциклопедия, 1964. — Т. 1. — 832 с.
6. Родинно-Ымейна енциклопед1я / авт. кол.: В. М. Блапшн, Н. I. Белюна та ш.; за заг. ред.. Ф. С. Арвата та ш. — К.: Богдана, 1996. — 438 с.
7. Рубинштейн С. Л. Избранные философско-психологические труды: Основы онтологии, логики и психологи / отв. ред. А. В. Брушлинский, В. А. Кольцова / С. Л. Рубинштейн. — М.: Наука, 1997. — 462 с.
8. Самарша С. I. Шкшьна дисциплша як педагопчна категор1я / С. I. Самарша // Сучасш шформащйш технолог^ та ¿нноващйш методики навчання у шдготовщ фах^вщв: методолопя, теор1я, досввд, проблеми: зб. наук. пр. / редкол.: I. А. Зязюн (голова) та ш. — Кйш-В1ннипя: ДОВ «Вшниця». — 2008. — Вип. 18. — 532 с.
9. Словарь-справочник по педагогике / авт.-сост. В. А. Мижериков; под общ. ред. П. И. Пидкасистого. —М.: ТЦ Сфера, 2004. — 448 с.
10. Сухомлинський В. О. Вправляння — один ¿з метод1в виховання свщомо! дисциптни/ В. О. Сухомлинський // Вибраш твори: у 5-ти т. — К.: Радянська школа, 1977. — Т. 5. — С. 21- 29.
11. Фельдштейн Д. И. Психология развивающейся личности / Д. И. Фельдштейн. — Москва-Воронеж, 1996. — 512 с.
УДК 37.013.42 Ольга ПОЛЯНОВСЬКА
КУРС «Я IУКРА1НА» (ГРОМАДЯНСЬКА OCBITA) — ЕФЕКТИВНИЙ ЗАС1Б ЗДШСНЕННЯ ПРОФЫАКТИКИ ПРАВОПОРУШЕНЬ Д1ТЕЙ-СИР1Т МОЛОДШОГО
ШК1ЛЫЮГО В1КУ
У cmammi вказуетъся на необхгдшсть використання потенщалу курсу «Я / Украта» (громадянсъка oceima) для здшснення профшактики правопорушенъ dimeu-cupim молодшого шкшъного вгку в навчалъно-виховних закладах ттернатного типу, визначаютъся ефективт засоби формування правовой обгзнаностг.
В статье указывается на необходимость использования потенциала курса «Я и Украина» (гражданское образованиеj для осуществления профилактики правонарушений детей-сирот младшего школьного возраста в учебно-воспитательных заведениях интернатного типа, обуславливаются эффективные средства формирования правовой осведомленности.
In the article we denote the indispensability of using the course of studies «I and Ukraine» (civil education) for realization the measures for the prevention of orphan children of primary school age offences in the educational institution of boarding type.
Проблема сир1тства залишаеться актуальною в нашому суспшьствг Зумовлено це великою кшьюсть чинниюв, зокрема еконо\пчною та пол1тичною кризою, наркотичною й алкогольною залежшстю батыав, низьким р1внем 1хньо1 педагогично! осв1ченосп,
