CC BY
70
3. Валагурова О. В. Вплив тяжких металів на угрупування стрептоміцетів сірого опідзоленого ґрунту I О. В. Валагурова, В. С. Козирицька II Мікробіологічний журнал. -1996. - Т. 5S, № 2. - С. 16-22.
4. Вплив важких металів на біосинтез, активність літичних ферментів і рістстимулювального фактора у Streptomyces recifensis var. lyticus П-29 I Т. П. Кілочок,
І. Є. Соколова, Н. П. Чорногор та ін. II Вісник Дніпропетровського університету. Біологія. Екологія. - 2005. - Вип. 13, т. 1. - С. 10S-113.
5. Оптмизация биосинтеза литических ферментов термотолерантным актиномицетом Streptomyces griseus 11-S4 I Н. П. Петрова, Н. М. Павлова, Є. А. Шишкова и др. II Мікроб. журн. - 2002. - № 1. - С. 2S-35.
6. Практикум по физиологии растений II Под ред. Н. Н. Третьякова. - М.: Агропроммедиздат, 1990. - С. 177-179.
7. Чистякова Т. Н. Ингибирование роста Candida valida катионами магния, цинка, железа I Т. Н. Чистякова, Э. П. Дедюхина, В. К. Ерошин II Микробиология. - 19S1. - Т. 60, № 1. -С. 4S-54.
S. Pat. 3649454 USA, C 12 K 1I06. Bacteriolytic enzyme and process for the production thereof I
M. Isono, T. Takahachi, Y. Yamadzeki. - Publ. 10.04.72.
Надійшла до редколегії 03.01.06.
УДК 597:591.5 (282.247.326.6)
В. М. Кочет
Дніпропетровський національний університет
ВИДОВИЙ СКЛАД ФАУНИ РИБ р. САМАРА НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ ІСНУВАННЯ ІХТІОЦЕНОЗУ
Уперше подається повний видовий список риб р. Самара Дніпровська згідно із сучасною номенклатурою. Список складено на базі 25-річного періоду обстеження іхтіофауни ріки з урахуванням стану угруповань риб усіх типів біотопів, представлених на її акваторії. Наведено причини, що обумовили динаміку видового складу іхтіофауни з моменту перших досліджень.
Complete fish list of Samara Dniprovska River is presented in the paper. The List is formed on the base of 25 years of the ichthyofauna study and taking into account the fish communities state in all types of biotopes. Reasons influnced on the dynamics of fish species composition since the first study are put forward.
Вступ
Ріка Самара - лівобережна притока першого порядку р. Дніпро. В адміністративному відношенні протікає по території трьох областей: Донецької, Харківської та Дніпропетровської. Площа басейну р. Самара складає 6500 км2 (без урахування басейну р. Вовча), довжина - 311 км [6].
У гідроекологічному відношенні ріка розподіляється на дві ділянки:
а) річкова екосистема (від витоків до дамби у с. Новоселівка);
б) водосховищна екосистема (нижче дамби у с. Новоселівка до Усть-Самарського мосту).
Остання має всі характеристики, притаманні штучно створеним водоймам, і перебуває під формівним впливом Дніпровського водосховища. По суті Самарська затока (нижня течія ріки) - частина Дніпровського водосховища, створена в 19331934 рр. при заповненні устя Самари. Після руйнування греблі ДніпроГЕСу (1941 р.)
© В. М. Кочет, 2006 90
Самарська затока припинила існування, наново була створена після відновлення греблі в 1947 році.
Серед факторів, що обумовлюють сучасний стан екосистеми ріки та її іхтіофауни, основними є антропогенні:
1) скид шахтних вод Центрального (через притоки - р. Бик, р. Вовча, р. Гнилуша) і Західного Донбасу (через систему розташованих у балках накопичу-вачів - б. Косминна, б. Тараново, б. Свідовок);
2) скид комунально-побутових і промислових стічних вод м. Павлоград, м. Тернівка, м. Новомосковськ та інших населених пунктів;
3) змив із сільгоспугідь, прилеглих до акваторії ріки;
4) інтенсивне рекреаційне освоєння, особливо заплав середньої та нижньої течії.
Проведені дослідження характеризують динаміку кожного з факторів у процесі
формування гідроекологічних параметрів р. Самара [1; 3; 4].
Актуальність даної роботи полягає у відсутності до теперішнього часу повного списку фауни риб Самари по всій течії згідно із сучасною іхтіологічною номенклатурою. Значний обсяг матеріалу (25 років досліджень) дає змогу надати повний список іхтіофауни ріки (найбільшого притоку Дніпра у межах Дніпровського водосховища) на сучасному етапі її існування.
Матеріал і методи досліджень
Дослідження видового складу та стану іхтіофауни р. Самара проводилися на всіх її ділянках, включаючи акваторію Самарської затоки. Іхтіологічні проби відібрані практично в усіх типах біотопів, у тому числі і трансформованих (адміністративні території Донецької, Харківської та Дніпропетровської областей). Організація досліджень, відбір проб і подальша обробка отриманого матеріалу проводилися згідно з діючими іхтіологічними методиками [5; 7; 9]. Систематика риб наведена з урахуванням останніх таксономічних змін [10; 12].
Результати та їх обговорення
Дослідження фауни риб ріки проводилися з початку створення (у 19311934 рр.) Дніпровського (Запорізького) водосховища. Але в той період вивчався, в основному, промисловий склад риб Самарської затоки, що було обумовлено господарською необхідністю. Перші відомості про загальний склад іхтіофауни р. Самара також базуються на дослідженнях нижньої ділянки ріки [8; 11]. Видовий склад за цими даними (у період з 1944 по 1955 рр.) нараховував 30 видів. Фактично не були зареєстровані прохідні види, які існували як складова іхтіофауни пониззя Дніпра та заходили на нерест у його притоки (у Самару в тому числі). Це білуга, севрюга, російський осетр, оселедець чорноморсько-азовський прохідний, вирезуб, тараня (прохідна форма плітки), рибець звичайний. Основною причиною зникнення наведених представників іхтіофауни є зарегулювання стоку Дніпра з подальшим перекриттям нерестових ходів цих видів. Крім того, деградація природних нерестовищ і зміна умов існування обумовила зникнення стерляді, марени дніпровської, клепця.
Дослідженнями 1947-1955 років востаннє зареєстровані наступні види: ялець звичайний, синець, підуст звичайний, носар, пуголовка зірчаста. Гольян озерний востаннє зареєстрований у 1946 р. Подальші дослідження (до середини 1980-х років) також велися винятково в нижній течії ріки та характеризували зміни у видовому складі і популяційних характеристиках промислових риб.
Сучасними дослідженнями 1980-2005 рр. не встановлена присутність у фауні ріки вищенаведених видів. Слід зазначити, що у Самарі процеси антропогенної
трансформації відбувалися інтенсивніше, ніж у Дніпровському водосховищі, тому деякі види, що в даний час поодиноко реєструються у Дніпровському водосховищі (стерлядь, оселедець чорноморсько-азовський прохідний, ялець звичайний, синець, клепець, підуст звичайний, рибець звичайний, пуголовка зірчаста) у р. Самара на сучасному етапі відсутні.
З іншого боку, за рахунок інтродукційних робіт у водоймах регіону, фауна риб Самари (здебільшого - Самарська затока) поповнилася такими видами, як білий амур, білий і строкатий товстолобики. Небажаний інтродуцент - чебачок амурський (завезений разом із зарибком рослиноїдних видів), який у даний час повністю акліматизувався й розповсюдився по всій акваторії Самари. За рахунок саморозсе-лення, на фоні поступового підвищення рівня мінералізації води, іхтіофауна нижньої та середньої течії Самари поповнилася такими видами, як тюлька, морська голка пухлощока чорноморська, атерина, колючка триголкова, берш, бичок-мартовик (кнут), бичок-гонець, бичок-кругляк. Останнім новим видом, зареєстрованим на акваторії Самари у 2005 році, є інтродуцент - американський канальний сомик. Локальна популяція цього виду існує в теплих водах Придніпровської ТЕС. У таблиці наведено повний список сучасної іхтіофауни р. Самара, складений на основі досліджень 1980-2005 рр.
Таблиця
Сучасний видовий склад фауни риб р. Самара
Систематична належність Латинська назва Українська назва Російська назва
1 2 3 4
Група PISCES РИБИ РЫБЫ
Клас OSTEICHTHYES КІСТКОВІ РИБИ КОСТНЫЕ РЫБЫ
Підклас ACTINOPTERYGII ПРОМЕНЕПЕРІ ЛУЧЕПЕРЫЕ
I. Ряд ANGUILLIFORMES ВУГРЕПОДІБНІ УГРЕОБРАЗНЫЕ
I. Родина ANGUILLIIDAE Rafinesque, 1810 РІЧКОВІ ВУГРИ РЕЧНЫЕ УГРИ
1. Рід Anguilla Schrank, 1798 Річкові вугри Речные угри
1. Вид Anguilla anguilla (Linnaeus, 1758) Вугор річковий Угорь речной
II. Ряд CLUPEIFORMES ОСЕЛЕДЦЕПОДІБНІ СЕЛЬДЕОБРАЗНЫЕ
2. Родина CLUPEIDAE Cuvier, 1816 ОСЕЛЕДЦЕВІ СЕЛЬДЕВЫЕ
2. Рід Clupeonella Kessler, 1877 Тюльки Тюльки
2 . Вид Clupeonella cultriventris cultriventris Тюлька чорноморсько- Тюлька черноморско-
(Nordmann, 1840) азовська азовская
III. Ряд CYPRINIFORMES КОРОПОПОДІБНІ КАРПООБРАЗНЫЕ
3. Родина CYPRINIDAE Bonaparte, 1832 КОРОПОВІ КАРПОВЫЕ
3. Рід Ctenopharyngodon Steindachner, 1866 Білі амури Белые амуры
3. Вид Ctenopharyngodon idella Valenciennes, 1844 Білий амур Белый амур
4. Рід Leucaspius Heckel et Kner, 1858 Верховки Верховки
4. Вид Leucaspius delineatus (Heckel, 1843). Вівсянка (верхівка) Верховка (овсянка) обыкновенная
5. Рід Rhodeus Agassiz, 1832 Гірчаки Горчаки
5. Вид Rhodeus sericeus (Pallas, 1776) Гірчак Горчак обыкновенный
6. Рід Blicca Heckel, 1843 Плоскирки Густеры
6. Вид Blicca bjoerkna (Linnaeus, 1758) Плоскирка звичайна Густера обыкновенная
7. Рід Leuciscus Cuvier (ex Klein), 1816 Яльці Ельцы
7. Вид Leuciscus idus (Linnaeus, 1758) В’язь звичайний Язь обыкновенный
8. Вид Leuciscus cephalus (Linnaeus, 1758) Головень Голавль обыкновенный
8. Рід Aspius Agassiz, 1832 Білизни Жерехи
9. Вид Aspius aspius (Linnaeus, 1758) Білизна Жерех обыкновенный
1 2 3 4
9. Рід 10. Вид 11. Вид Carassius Jarocki, 1822 Carassius carassius (Linnaeus, 1758) Carassius auratus gibelio (Bloch, 1782) Карасі Карась звичайний (золотий) Карась сріблястий Караси Карась обыкновенный (золотой) Карась серебристый
9. Рід 12. Вид Cyprinus Linnaeus, 1758 Cyprinus сapriо Linnaeus, 1758 Коропи Короп (сазан) Карпы (сазаны) Карп обыкновенный (сазан)
10. Рід 13. Вид Scardinius Bonaparte, 1837 Scardinius erythrophthalmus (Linnaeus, 1758) Краснопірки Краснопірка Красноперки Красноперка обыкновенная
11. Рід 14. Вид Abramis Cuvier, 1816 Abramis brama (Linnaeus, 1758) Лящі Лящ звичайний Лещи Лещ обыкновенный
12. Рід 15. Вид Tinka Cuvier, 1816 Tinca tinca (Linnaeus, 1758) Лини Лин звичайний озерний Лини Линь
13. Рід 16. Вид Gobio Cuvier, 1816 Gobio gobio (Linnaeus, 1758) Пічкури Пічкур звичайний Пескари Пескарь обыкновенный
14. Рід 17. Вид Aristichthys Oshina, 1919 Aristichthys nobilis (Richardson, 1846) Строкаті товстолобики Строкатий товстолобик Пестрые толстолобики Пестрый толстолобик
15. Рід 18. Вид Rutilus Rafinesque, 1820 Rutilus rutilus (Linnaeus, 1758) Плітки Плітка звичайна Плотвы Плотва обыкновенная
16. Рід 19. Вид Hypophthalmichthys Bleeker, 1859 Hypophthalmichthys molitrix (Valenciennes, 1844) Товстолобики Товстолобик білий Толстолобики Толстолобик белый
17. Рід 20. Вид Alburnus Rafinesque, 1820 Alburnus alburnus alburnus (Linnaeus, 1758) Верховодки Верховодка Уклейки Уклейка обыкновенная (верховодка)
18. Рід 21. Вид Pseudorasbora Bleeker, 1859 Pseudorasbora parva (Temminck&Schlegel, 1846) Чебачки Чебачок амурський Чебачки Чебачок амурский
19. Рід 22. Вид Pelecus Agassiz, 1835 Pelecus cultratus (Linnaeus, 1758) Чехоні Чехоня Чехони Чехонь
4. Родина 20. Рід 23. Вид BALITORIDAE, Swainson, 1839 Barbatula Linck, 1790 Barbatula barbatula (Linnaeus, 1758) БАЛІТОРОВІ Вусаті гольці барбатулі Голець вусатий (слиж звичний) БАЛИТОРОВЫЕ Усатые гольцы Голец усатый обыкновенный
5. Родина 21. Рід 24. Вид COBITIDAE Swainson, 1839 Misgurnus, Lacepede, 1803 Misgurnus fossilis (Linnaeus, 1758) В’ЮНОВІ В’юни В’юн звичайний ВЬЮНОВЫЕ Вьюны Вьюн обыкновенный
22. Рід 25. Вид Cobitis Linnaeus, 1758 Cobitis taenia Linnaeus, 1758 Щипавки Щипавка звичайна Щиповки Щиповка обыкновеная
IV. Ряд 6. Родина 23. Рід 26. Вид SILURIFORMES SILURIDAE Cuvier, 1816 Silurus Linnaeus, 1758 Silurus glanis Linnaeus, 1758 СОМОПОДІБНІ СОМОВІ Соми Сом звичайний СОМООБРАЗНЫЕ СОМОВЫЕ Сомы Сом обыкновенный
7. Родина 24. Рід 27. Вид Ictaluridae Taylor, 1954 Ictalurus Rafinesque, 1820 Ictalurus punctatus (Rafinesque, 1818) ІКТАЛУРОВІ Американські сомики Канальний американський сомик ИКТАЛУРОВЫЕ Американские сомики Канальный американский сомик
V. Ряд I. Підряд 8. Родина 25. Рід 28. Вид SALMONIFORMES ESOCOIDEI ESOCIDAE Cuvier, 1816 Esox Linnaeus, 1758 Esox lucius Linnaeus, 1758 ЛОСОСЕПОДІБНІ ЩУКОВИДНІ ЩУКОВІ Щуки Щука ЛОСОСЕОБРАЗНЫЕ ЩУКОВИДНЫЕ ЩУКОВЫЕ Щуки Щука обыкновенная
VI. Ряд 9. Родина 26. Рід 29. Вид GADIFORMES LOTIDAE Jordan and Evermann,1898 Lota Oken, 1817 Lota lota (Linnaeus, 1758) ТРІСКОПОДІБНІ МИНЕВІ Мині Минь річковий ТРЕСКООБРАЗНЫЕ НАЛИМОВЫЕ Налимы Налим речной
1 2 3 4
VII. Ряд 9. Родина 27. Рід 30. Вид ATHERINIFORMES ATHERINIDAE Gunther, 1861 Atherina Linnaeus, 1758 Atherina boyeripontica (Eichwald, 1831) АТЕРИНОПОДІБНІ АТЕРИНОВІ Атерини Атерина чорноморська АТЕРИНООБРАНЫЕ АТЕРИНОВЫЕ Атерины Атерина черноморская
VIII. Ряд 10. Родина 28. Рід 31. Вид GASTEROSTEIFORMES GASTEROSTEIDAE Bonaparte, 1831 Gasterosteus Linnaeus, 1758 Gasterosteus aculeatus Linnaeus, 1758 КОЛЮЧКОПОДІБНІ КОЛЮЧКОВІ Триголкові колючки Колючка триголкова КОЛЮШКООБРАЗНЫЕ КОЛЮШКОВЫЕ Трехиглые колюшки Колюшка трехиглая
29. Рід 32. Вид Pungitius Coste, 1848 Pungitius platygaster (Kessler, 1859) Багатоголкові колючки Колючка мала південна Многоиглые колюшки Колюшка малая южная
IX. Ряд II. Родина 30. Рід 33. Вид SYNGNATHIFORMES SYNGNATHIDAE Rafinesque, 1810 Syngnathus Linnaeus, 1758 Syngnathus abaster nigrolineatus Eichwald, 1831 ГОЛКОПОДІБНІ ГОЛКОВІ Морські голки Морська голка пухло-щока чорноморська ИГЛООБРАЗНЫЕ ИГЛОВЫЕ Морские иглы Морская игла пухлощекая черноморская
X. Ряд 11. Підряд 12. Родина 31. Рід 34. Вид PERCIFORMES PERCOSIDEI PERCIDAE Cuvier, 1816 Gymnocephalus Bloch, 1793 Gymnocephalus cernuus (Linnaeus,1758) ОКУНЕПОДІБНІ ОКУНЕВИДНІ ОКУНЕВІ Йоржі Йорж звичайний ОКУНЕОБРАЗНЫЕ ОКУНЕВИДНЫЕ ОКУНЕВЫЕ Ерши Ерш обыкновенный
32 . Рід 35. Вид Perca Linnaeus, 1758 Perca fluviatilis Linnaeus, 1758 Прісноводні окуні Окунь річковий Пресноводные окуни Окунь речной
33. Рід 36. Вид 37. Вид Stizostedion Rafinesque, 1820 Stizostedion volgense (Gmelin, 1789) Stizostedion lucioperca (Linnaeus, 1758) Судаки Берш (судак волзький) Судак звичайний Судаки Берш (судак волжский) Судак обыкновенный
III. Підряд 13. Родина 34. Рід 38. Вид GOBIOIDEI GOBIIDAE Bonaparte, 1832 Mesogobius Bleeker, 1874 Mesogobius batrachocephalus (Pallas, 1814) БИЧКОВИДНІ БИЧКОВІ Бички-мартовики Бичок-мартовик (кнут) БЫЧКОВИДНЫЕ БИЧКОВЫЕ Бычки-мартовики Бычок-кнут (мартовик)
35. Рід 39. Вид 40. Вид 41. Вид 42. Вид Neogobius Iljin, 1927 Neogobius fluviatilis (Pallas, 1814) Neogobius kessleri (Gunter, 1861) Neogobius gymnotrachelus (Kessler, 1857) Neogobius melanostomus (Pallas, 1814) Чорноморсько-каспійські бички Бичок бабка річкова (пісочник) Бичок-головач (Кеслра) Бичок-гонець Бичок-кругляк Черноморскокаспийские бычки Бычок песочник Бычок-головач обыкновенный Бычок-гонец обыкновенный Бычок-кругляк
36. Рід 43. Вид Proterorhinus Smitt, 1900 Proterorhinus marmoratus (Pallas, 1814) Тупоносі бички Бичок-цуцик Тупоносые бычки Бычок-цуцик
Отримані дані та матеріали попередніх досліджень дозволяють, крім визначення сучасного видового складу іхтіофауни р. Самара, встановити деякі основні закономірності формування іхтіофауни ріки в останні 50 років.
Висновки
1. Із 52 видів риб, що реєструються в даний час у Дніпровському (Запорізькому) водосховищі [10], у Самарі мешкає 43 види риб, що належать до 13 родин. Не реєструються 10 видів (стерлядь, оселедець чорноморсько-азовський прохідний, бистрянка російська, ялець звичайний, клепець, синець, підуст звичайний, рибець звичайний, бобирець, пуголовка зірчаста). Американський канальний сомик вперше зареєстрований у Самарській затоці в 2005 р. У загальному списку іхтіофауни Дніпровського водосховища цей вид був відсутній.
2. Порівняно з 1944-1955 рр. відбулися суттєві зміни видового складу. Не відмічаються ялець звичайний, синець, підуст звичайний, гольян озерний, но-сар, пуголовка зірчаста. Разом із тим, список фауни риб р. Самара в останні десяти-
річчя збагатився 19 видами риб. Їх розповсюдження - результат інтродукції або саморозселення.
3. Переформування іхтіофауни ріки проходило в декілька етапів:
- після створення Дніпровського водосховища та його повторного залиття (1930-1950 рр.) відбулося загальне спрощення іхтіоценозу;
- у процесі інтенсифікації промислового будівництва, сільськогосподарського освоєння та подальшого зарегулювання стоку Дніпра (1960-1970 рр.) спостерігалася відносна стабілізація видового складу;
- під впливом інтенсивного вугледобувного процесу у заплаві ріки, що супроводжується скидом шахтних вод Центрального (із 1950-х років) та Західного Донбасу (із 1970-х років і по теперішній час) реєструється збільшення видового складу, зміни структури іхтіоценозу.
4. Сучасний склад іхтіофауни на різних ділянках Самари має певну специфіку. Деградація видового різноманіття спостерігається переважно у місцях надходження промислових і комунально-побутових стічних вод м. Павлограда, Новомосковська та ін. В акваторіях, куди надходять шахтні води, спрощення видового складу не відбувається.
5. Збільшення видового різноманіття іхтіофауни впродовж 25 років свідчить про збереження самовідновлювальних можливостей ріки при безумовній напруженості загальноекологічної обстановки на акваторії р. Самара.
Бібліографічні посилання
1. Загубіженко Н. І. Використання донних безхребетних р. Самара як індикаторів антропогенного навантаження на екосистеми ріки / Н. І. Загубіженко, В. М. Кочет, О. О. Христов // Вісник Дніпропетровського університету. Біологія, екологія. - Д.: ДНУ, 2004. - Вип. 12, т. 1. - С. 50-54.
2. Коблицкая А. Ф. Определитель молоди пресноводных рыб. - М., 1981. - 135 с.
3. Кочет В. Н. Исследование некоторых структурно'-функциональных особенностей сообществ гидрофауны р. Самара Днепровская / В. Н. Кочет, С. Н. Тарасенко, Н. И. Загубиженко // Вісник Дніпропетровського університету. Біологія, екологія. - Д.: ДДУ, 1997. - Вип. 3. - С. 94-101.
4. Кочет В. М. Використання індикаторних можливостей угруповань риб для оцінки рівня впливу шахтних вод на екосистему р. Самари // Вісник Дніпропетровського університету. Біологія. Екологія. - Д.: ДНУ, 2004. - Вип. 12, т. 1. - С. 76-81.
5. Кузнецов В. Л. Количественный учет молоди в водохранилищах и озерах (Методические подходы и возможности) // Типовые методики исследования продуктивности видов рыб в пределах их ареалов. - Вильнюс, 1985. - Ч. 5. - С. 26-35.
6. Малі річки України. Довідник / Під ред. А. В. Яцика. - К.: Урожай, 1991. - С. 42-43.
7. Методика збору і обробки іхтіологічних і гідробіологічних матеріалів з метою визначення лімітів промислового вилучення риб з великих водосховищ і лиманів України. - К.: ІРГ УААН, 1998. - 47 с.
8. Мельников Г. Б. Изменение ихтиофауны р. Самары в результате катастрофического спада воды / Г. Б. Мельников, А. Ф. Коблицкая // Вестник Днепропетровского научноисследовательского института гидробиологии. - К.: КГУ, 1948. - Т. 8. - С. 131-135.
9. Методические рекомендации по сбору и обработке материалов при гидробиологических исследованиях. - Л.: ГосНИОРХ, 1984. - 51 с.
10. Новицький Р. О. Сучасна номенклатура і назви риб Дніпровського (Запорізького) водосховища: навчальний посібник. - Д.: Артлогос, 2005. - 14 с.
11. Чаплина А. М. Ихтиофауна Самарского водохранилища после его восстановления // Вестник Днепропетровского научно-исследовательского института гидробиологии. - К.: КГУ, 1955. - Т. XI. - С. 155-162.
12. Щербуха А. Я. Українська номенклатура іхтіофауни України. - К.: Зоомузей ННПМ НАН України, 2003. - 48 с.
Надійшла до редколегії 25.12.05.
