CC BY
11
As a rule, borrowed color terms lose their etymological, original meaning, but sometimes, due to advertising strategy the original meaning of the color term can be revealed and even focused in pun framework. A large part of lexical borrowings in color term vocabulary is based on geographical proper names (places, where wine / spirit is produced and fabric is manufactured). Metaphoric usage of different coffee kinds names as a advertising color term is quite common in both Russian and Ukrainian advertising texts. Lexical borrowings can be represented in English spelling or Cyrillic alphabet as well. In case of Cyrillic alphabet using the borrowed color term is represented in an immutable form. There is a list of Russian and Ukrainian advertising color terms which were created on the basis of borrowed ones from English.
Key words: advertising, color term, lexical borrowing, lexeme, seme, metaphor.
УДК 811.1'371
Л. В. Дробаха
В1ДОБРАЖЕННЯ НАЦЮНАЛЬНОГО МЕНТАЛ1ТЕТУ В ЦАРИН1 ПОЛ1СЕМП
(З1СТАВНИЙ АСПЕКТ)
Стаття присвячена вивченню особливостей нацюнального свтосприйняття на матерiалi назв повтряного простору, небесних тш та природних стихт. Було проаналiзовано i з^тавлено прямi та переносш значення даних назв в украшськщ ммецьюй, англтськт та французькт мовах. Зiставлення стльних та розбiжних значень аналiзованих лексичних одиниць супроводжуеться тльюсним аналiзом.
Ключовi слова: семантика, зктавний аналiз, переносне значення, асощативне значення, мовна картина свту.
При вивченш особливостей мов рiзних етноав, грунтовному ознайомленш та врахуванш культурних процеав та традицш, яю безпосередньо впливають на 1'хнш розвиток, поступово виникае розумшня того, що вщбуваеться мимовшьне занурення у ментальний проспр шших народiв. Реалiзацiя кожного окремого мовного знаку може бути рiзноманiтною i специфiчною в рiзних мовах. Зокрема, Т. В. Цив'ян зазначае, що мовний знак як основна i ушверсальна одиниця мови представляе п в тому смисш, що в будь-якому мовному знаковi вщображеш фундаментальш властивосп мови. Однак поняття системи зобов'язуе припускати, що впорядкована сукупшсть мовних знаюв набувае нових властивостей, i щ властивосп виявляються лише в нш, а не в окремо взятому знаков^ Якщо, за словами поета, можна свт побачити в чашечц квтки, це не повинно закривати безмiрного св^у за межами кв^ки [3, с. 42]. Неповторшсть мовних картин св^у можна вивчати при аналiзi назв, яю здаються навт на перший погляд единими в своему родi та подiбними для народiв на вс часи. В статп аналiзуються назви повтряного простору та небесних тш, зокрема, неба, сонця, мюяця та назви стихш, зокрема, води та вогню. З небом, сонцем та мюяцем пов'язаш прикмети, за якими люди робили прогноз погоди та врожаю, орiентувалися в просторi тощо. Стихи «вода» та «вогонь» належать до першооснов свiту, яким з давшх часiв поклонялися рiзнi народи.
Метою статт е зiставлення спшьного та вiдмiнного вживання вище зазначених назв у прямих i переносних значеннях украшсько'!', шмецько':, англшсько':
та французько'1 мов. Зазначеш назви дослщники переважно вивчали в поетичному дискурс^ зокрема, в поетичних текстах англшсько'1 та укра'1нсько'1 мов - метафоричш значення стихiй (Н. В. Чендей); на матерiалi укра'1нсько'1 поезп - назви природних стихш з метою дослщження нацiональноï поетики у мовно-поетичнш картинi свiту (О. О. Бiрюкова); в украшськш поезп пiсенного жанру - вивчення фольклоризмiв з назвами природних явищ (С. М. Романчук); в слов'янських та германських мовах -символiчнi значення природних стихш на фразеолопчному рiвнi (О. П. Левченко). Наше дослщження та його результати мютять доповнення до зютавного аспекту вивчення аналiзованих назв, зокрема в украшськш, нiмецькiй, англiйськiй та французькш мовних картинах свiту.
У данш частинi дослiдження розглянемо значення, яю мiстять в собi фiзичнi властивостi назв повiтряного простору, небесних тш та стихiй. Серед стльних виявляемо з назвою «мюяць» ствпадшня у всiх чотирьох зiставлюваних мовах. Наприклад: укр. мпсяць 1. Найближче до Землi небесне тiло, супутник Земл^ що свiтить вiдображеним сонячним свалом; 3. Промiжок часу, протягом якого це небесне тшо обертаеться навколо Землi (вiд 28 до 31 доби); Молодий (щербатий) мгсяць - фаза Мюяця, коли з Землi видно лише частину його осв^леного Сонцем диска; Повний мгсяць, Мгсяць уповнг - фаза Мюяця, коли з Землi видно весь його освоений Сонцем диск; мюячне сяйво [5, с. 753] - шм. Mond 1) мюяць (супутник Земл^; 2) мiсяць; 4) заст. поет. мiсяць (частина року) seit Monden - протягом довгих мюящв; der abnehmende Mond - мюяць, що убувае, der halbe Mond - твмюяць, der junge Mond -новий, молодий мюяць, der zunehmende Mond - мюяць, що збшьшуеться; heute ist der Mond voll - сьогодш повний мюяць; der Mondschein - мiсячне сяйво [8] - англ. moon 1) мюяць (свiтило); 2) супутник (планети); 3) а) мюячний мiсяць; new moon - молодий мiсяць; full moon - повний мiсяць; мюячне сяйво; 5) поет. мiсячне сяйво Syn: moonlight [8] - фр. lune 1) мюяць; 2) астр. мюячний мюяць; décours [déclin] de la lune - мюяць, що убувае; nouvelle lune - новий, молодий мюяць; pleine lune -повний мюяць; clair de lune - мюячне сяйво [8].
Подiбне ствпадшня у вах зютавлюваних мовах виявляе лексема «сонце»: укр. сонце 1. Центральне небесне св^ило сонячноï системи, що мае форму пгантсь^' розжареноï кулi, яка випромiнюе св^ло й тепло; 3. Свiтло й тепло, що випромшюються цим свггилом; // Вiдбиття, вiдображення сонячного промшня; // Ясна сонячна погода; сонячний удар [7, с. 458] - шм. Sonne сонце; das Licht der Sonne - сонячне св^ло; die Sonne meint es heute gut - сьогодш жарке сонце; сьогодш яскраво св^ить сонце; Sonnenstich - сонячний удар [8] - англ. sun астр. зiрка, сонце; 2) сонячне св^ло; сонячне промшня; the sun shines - сонце св^ить; sunstroke - сонячний удар [8] -фр. soleil сонце; la lumière du soleil - сонячне св^ло; il fait (du) soleil - тепло, сонячно; coup de soleil - сонячний удар [8].
Разом з цим виявляемо окремi випадки ствпадшня значень лексеми «сонце» в двох iз зютавлюваних мов. Це не означае, що щ значення обов'язково е вщсутшми в шших мовах, але вони можуть бути виражеш за допомогою шших ошв або зворотсв. Час вщ часу виявляються нествпадання, коли в однш мовi в словi е декiлька лексико-семантичних варiантiв (наприклад, на позначення певних предме^в та явищ), а в шшш - один або iншого характеру [1, с. 128-132]. Отже спшьш значення виявляють наступнi пари вщповщниюв:
укр. сонце До схгд сонця - на св^анку, перед тим, як зшде сонце; // Мюце, простiр, охопленi свiтлом i теплом цього св^ила [7, с. 458] - шм. Sonne ehe die Sonne aufgeht - до сходу сонця, до св^анку; das Zimmer hat viel [hat keine] Sonne - юмната [не] сонячна [8];
укр. сонце П1д сонцем - у свт, на землГ, на волi [7, с. 458] - англ. sun under the sun - тд сонцем, на нашш планету на цьому cbïtï [8];
англ. sun from sun to sun - вщ сходу до заходу сонця, вщ 3opi до 3opi; in the sun -на сонщ [8] - фр. entre deux soleils - мiж сходом i заходом сонця; вiд зорi до зорi; au grand soleil - 1) на сонщ, на осонш [8].
Назва повпряного простору «небо» у стльних значеннях вщображае таю його властивосп, як: укр. небо 1. Видимий над поверхнею землi повiтряний простiр у формi купола; nid eidxpumuM небом, просто неба - надворГ; захмарене небо; небесна блакить [6, с. 249] - шм. Himmel 1) небо; небесне склетння; unter freiem Himmel -тд вщкритим небом; bedeckter Himmel - небо, затягнуте хмарами; die Bläue des Himmels - небесна блакить [8] - англ. sky 1) небо, небеса; 2) небесне склетння; 3) поет. звичайно skys; under the open sky - тд вщкритим небом; lowering sky - похмуре небо; 5) блакить, небесний колГр Syn: sky blue [8] - фр. ciel 1. 1) (pl. cieux) небо; la plaine du ciel поет. небеса; à ciel ouvert - тд вщкритим небом; ciel bas - захмарене небо; couleur bleu de ciel - небесний, небесно-блакитний тшр [8].
Зютавлення назв стихш виявило ствпадшня як в уах мовах, так i в деяких з них. Повне ствпадшня виявляють наступш значення з фiзичними властивостями стихш «вогню» та «води»:
укр. вогонь 1. тшьки одн. розжареш гази, що видшяються тд час горшня й свГтяться слшучим свалом; полум'я; 3. купа дров, хмизу i т. ш., що горить; вогнище; Мiж двох вогшв - про безвихщне, скрутне становище, коли небезпека загрожуе з обох боюв [4, с. 715] - шм. Feuer 1) вогонь, полум'я; 3) пожежа Feuer! - пожежа! es war ein großes Feuer in der Stadt - в мсп була велика пожежа, das Haus wurde durch Feuer zerstört - будинок був знищений пожежею; zwischen zwei Feuern - мiж двох вогшв [8] -англ. fire 1) вогонь; полум'я; 2) пожежа forest fire - люова пожежа; between two fires -мiж двох вогшв [8] - фр. feu 1) вогонь, полум'я; багаття; 2) пожежа au feu! - пожежа!, горимо!; entre deux feux - мiж двох вогшв [8];
укр. вода 1. Прозора, безбарвна рщина, що становить собою найпроспшу хiмiчну сполуку водню з киснем; 4. тшьки мн., мед. навколоплщна рщина [4, с. 716] -шм. Wasser 1) вода; Fruchtwasser - навколоплщна рщина [8] - англ. water 1) вода; навколоплщна рщина [8] - фр. eau 1) вода; навколоплщна рщина [8].
У трьох iз зютавлюваних мов украшськш, англшськш та французькш лексеми «вогонь» та «вода» виявляють наступну семантичну тотожшсть:
укр. вогонь 4. Свггло сонця, освГтлювальних приладiв; 5. тшьки одн., розм. Про жар, пщвищену температуру тша [4, с. 715] - англ. fire 4) жар; 5) свГтло, свтння [8] -фр. feu 3) вогонь (свггло); 8) запалення, жар [8];
укр. вода 2) Водна маса джерел, озер, рГчок, морГв, океатв. || Водна поверхня морГв, озер, рГчок. || Водш простори, дшянки морГв, озер, рГчок; 3) тшьки Лкувальш мшеральш джерела, а також курорт Гз такими джерелами [4, с. 716] - англ. water
2) водойма, водоймище; waters (мшеральш, цшющГ) води; курорт з цшющими водами [8] - фр. eau 2) рши, водойми; 5) мн. eaux (minérales) - мшеральш води, джерела; eaux thermales - гарячГ цшющГ джерела [8].
Ствпадшня лише в деяких, зокрема, двох мовах значень назв стихи «води» пояснюеться особливостями сприйняття ïï властивостей рГзними народами. Смисл слова визначаеться особливостями концептуального сприйняття предметГв та явищ, що називаються, специфшою нащонально'1' самосвщомосп народу [2, с. 97]. Наприклад: укр. вода // перев. з означенням. Напш або розчин якоюь речовини [4, с. 716] - фр. eau
3) розчин [8]; шм. Wasser auf dem [zu] Wasser - по водГ [8] - англ. water by water -водним шляхом [8]; шм. Wasser die Sonne zieht Wasser - парнота, буде дощ [8] -
фр. eau 7) розм. дощ le temps est a l'eau - дощ збираеться [8]; англ. water blue water вщкрите море; 8) рщю випорожнення оргатзму (сльози, слина, тт, сеча та iH.) [8] -фр. eau en pleine eau - у вщкритому морц 4) фiзiол. рiдина, волога (тт, сльози, сеча, слина) [8].
Серед розбгжних випадюв вживання назв пов^ряного простору та небесних свiтил виявляемо значення, якi мiстять в кожнш i3 зiставлюваних мов вiдображення '1хшх фiзичних властивостей з рiзних боюв. Тотожнiсть розбiжностей лексичних значень ошв як «скорочених» понять в рiзних мовах е, таким чином, наслщком, по-перше, неоднакового змiстy понять в свщомосп рiзних соцiyмiв i, по-друге, неоднакових для рiзних народiв способiв лшгвашзацп свiдомостi-реальностi. Останне визначаеться психолопею народу - особливостями асощацш, особливостями мовного матерiалy, який збер^ся вiд попереднiх епох [2, с. 92].
В укратськт мовi виявлено найбшьшу кiлькiсть таких прикладiв: укр. мпсяць Фази Мгсяця - видимi з Землi рiзнi форми Мюяця, що залежать вiд його осв^лення Сонцем [5, с. 753]; укр. сонце Bid схгд сонця - з того боку, де сходить сонце; Доки ceimy сонця: а) довшу, поки небесне св^ило свггить, весь час; вiчно. б) ^з запереч. не при присудку) тколи; До ceim сонця - дуже рано, до настання дня; За сонцем -у напрямку руху сонця; Проти сонця - обличчям до сонця; Разом i3 сонцем - рано, удосв^а; Зайшло сонце навти кому - хто-небудь помер; Замяе (заЫяло) сонце -про настання радюного, щасливого часу; 3üxid сонця - заст. захщ; Красне сонце -яскраве сонце; Навпаки сонця - проти руху сонця, не в тому напрямку, в якому рухаеться сонце; Сонце в Kpy3i - сонце на виднокруз^ на обрп; Сонце з обiд звернуло -про час, коли починаеться друга половина дня; Сонце nid обiд тдтшло - про час, коли кшчаеться перша половина дня; Сонце скриваеться - сонце заходить. 2. Вщбиття, вщображення чим-небудь або у чомусь цього небесного св^ила; // Величезна розжарена маса чого-небудь, що нагадуе небесне свггило; яскравий спалах чого-небудь; // Життедайна, животворча енерпя цього св^ила; За сонця - протягом денного часу, поки видно; завидна [7, с. 458].
В шмецькт мовi розбiжнi значення виявляють: шм. Mond der bleiche [silberne] Mond - блщий [срiблястий] мюяць; der Mond hat einen Hof - навколо мюяця вшець; der Mond geht auf - сходить мюяць [8]; шм. Sonne сонце die Sonne ist verschleiert -сонце в тумаш [затягнуте серпанком] [8]; шм. Himmel gesternter Himmel - зоряне небо; heiterer Himmel - погщне [безхмарне] небо; der Himmel droht mit Regen - збираеться дощ; ein Gewitter steht am Himmel - небо вкрите грозовими хмарами; bei allen Himmeln -в будь-яку погоду [8]; der Himmel lacht лт сонячна погода; der Himmel öffnet seine Schleusen перен. починаеться сильний дощ [9, с. 644].
Семантичну розбiжнiсть мютять деяю приклади в англтськт: англ. sun 1) сонце mock sun - астр. несправжне сонце; 3) заст. схщ (захщ) сонця; against the sun - проти годинниковоi стршки; with the sun - за годинниковою стршкою [8] та
французькт мовг фр. lune lune rousse - квiтневi приморозки (тсля Пасхи, мiж 5 кв^ня i 6 травня); a l'enseigne de la lune 1) тд вщкритим небом [8]; фр. ciel entre ciel et terre - мiж небом i землею; sous le ciel на (цьому) свт [8].
Лексема «вогонь» мае у зютавлюваних мовах наступн розбiжнi значення: укр. вогонь Мандрiвний (блукаючий) вогонь - блщо-сине свтння, що виникае тд час згоряння болотного газу - метану [4, с. 715];
шм. Feuer das Feuer ist ausgegangen - вогонь загас; festes Feuer - постшний вогонь; unbewachtes Feuer - автоматичний вогонь, вогонь (буя, що св^иться); unterbrochenes Feuer - вогонь, який затемнюеться [8];
фр. feu I feu nu - вщкритий вогонь; feu de camp - вогнище (тонерГв, скаутГв i т. п.); de feu - вогняний; en feu - той, що горить; à feu doux - на малому вогш; à petit feu - на повшьному вогш; 7) спека les feux de l'été - лГтня спека; 11) вогняний колГр; rouge feu - вогняно-рудий; яскраво-жовтогарячий [8].
Назва стихи «води» також вщрГзняеться лексико-семантичною реалГзащею самого поняття ще'1' речовини у зютавлюваних мовах:
шм. Wasser in freiem Wasser - океан. в товщГ води [8];
англ. water 3) мн. води; море; хвилц 5) мн. паводок, повшь7) (the water) брит. рГка Темза He came acoss the water again. - Вш знову перетнув Темзу (по мосту); 8) (waters) а) прилив i вщлив; 9) водна стихГя, стихтя Води (на противагу стихи Вогню, в астрологи) [8];
фр. eau eau de riz - рисовий вщвар; à grande eau - не жалГючи води (тд час миття); 6) ак (плодГв, фрукпв) [8].
Загалом було проаналГзовано 187 значень назв повпряного простору, небесних тш та стихш, серед яких спшьними виявилися 124 значення (66 %), а розбГжними -63 значення (34 %). В кожнш мовГ кшьюсть стльних значень превалюе над кшьюстю розбГжних. Зокрема, в украшськш мовГ з 53 значень - 30, в шмецькш мовГ з 43 значень - 27, в англшськш мовГ з 44 значень - 35, в французькш з 47 значень - 32 значення мають семантичну тотожнють, яку було встановлено тд час зютавлення у вище зазначених мовах. Це пояснюеться тим, що було розглянуто значення, в основГ яких лежать фГзичш властивосп аналГзованих назв, яю по сут е ушверсальними в природг Але при цьому наявшсть значень Гз розбГжною семантикою на тлГ тотожносп виявила нацГональну специфГку зГставлюваних назв.
На подальшому етапГ дослГдження плануеться розглянути вживання назв повпряного простору, небесних тш та стихГй для позначення конкретних денотатГв та у переносних значеннях, де в основГ значень будуть не ф1зичш властивосп зазначених явищ, а нацюнальне стереотипне уявлення про них.
Список використано'1 л1тератури
1. Дробаха Л. В. Образне народне бачення у мовних системах (на матерГалГ назв птахГв в украшськш, шмецькш, росшськш та англшськш мовах) / Л. В. Дробаха // Нацюнальш мови i культури в ïx специфГцГ i взаемоди. - Ки'1'в : Видавничий дГм Дмитра Бураго, 2002. - Вип. 5, Т. III, Ч. 1. - С. 128-136 ; Drobakha L. V. Obrazne narodne ba^emia u movnykh systemakh (na materiali nazv ptakhiv v ukrainskii, nimetskii, rosiiskii ta anhliiskii movakh) / L. V. Drobakha // Natsionalni movy i kultury v yikh spetsyfitsi i vzaiemodii. - Kyiv : Vydavny^yi dim Dmytra Buraho, 2002. - Vyp. 5, T. III, Ch. 1. -S. 128-136.
2. Манакин В. Н. Сопоставительная лексикология / В. Н. Манакин. - Киев : Знання, 2004. - 326 с. ; Manakin V. N. Sopostavitelnaya leksikologiya / V. N. Manakin. -Kiev : Znannya, 2004. - 326 s.
3. Цивьян Т. В. Модель мира и ее лингвистические основы / Т. В. Цивьян. - 4-е изд. - Москва : Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2009. - 280 с. ; Tsyvian T. V. Model myra y ee lynhvysty^eskye osnovbi / T. V. Tsyvian. - 4-e yzd. - Moskva : Knyzhnbii dom «LYBROKOM», 2009. - 280 s.
Джерела шюстративного матер1алу
4. Словник украшсько'1' мови в 11-ти т. / ред. кол. : I. К. Бшодщ (гол.) та ш. - Кшв : Наук. думка, 1970. - Т. 1 : А-В. - 799 с. ; Slovnyk ukrainskoi movy v 11-ty t. / red. kol. : I. K. Bilodid (hol.) ta in. - Kyiv : Nauk. dumka, 1970. - T. 1 : А-V. - 799 s.
5. Словник укршнсько! мови в 11-ти т. / за ред. I. К. Бшодща. - Киев : Наукова думка, 1973. - Т. 4 : I-М. - 840 с. ; Slovnyk ukrainskoi movy v 11-ty t. / za red. I. K. Bilodida. - Kyiv : Naukova dumka, 1973. - T. 4 : I-M. - 840 s.
6. Словник укра'1нсько'1 мови в 11-ти т. / ред. кол. : I. К. Бшодщ (гол.) та iH. -Киев : Наук. думка, 1974. - Т. 5 : Н-О. - 840 с. ; Slovnyk ukrainskoi movy v 11-ty t. / red. kol. : I. K. Bilodid (hol.) ta in. - Kyiv : Nauk. dumka, 1974. - T. 5 : N-О. - 840 s.
7. Словник украшсько'1 мови в 11-ти т. / ред. кол. : I. К. Бшодщ (гол.) та iH. -Киев : Наук. думка, 1978. - Т. 9 : С. - 918 с. ; Slovnyk ukrainskoi movy v 11-ty t. / red. kol. : I. K. Bilodid (hol.) ta in. - Kyiv : Nauk. dumka, 1978. - T. 9 : S. - 918 s.
8. ABBYY Lingvo 12 [Електронний ресурс] : електронний словник / ABBYY. - 12 Multilingual Edition. - [Б. м.], 2006. - назва з екрану.
9. Bertelsmann Wörterbuch der deutschen Sprache : rund 200000 / red. F. Wenzel. -Gütersloh ; München : Wissen Media Verlag GmbH, 2004. - 1608 s.
Стаття надшшла до редакцп 01.09.2018.
L. Drobakha
REFLECTION OF THE NATIONAL MENTALITY IN THE FIELD OF POLYSEMY
(COMPARATIVE APPROACH)
The article covers the study of the reflection of the national mentality in the field of polysemy. In the study of languages' peculiarities of different ethnic groups, through a detailed acquaintance and the consideration of cultural processes and traditions, which directly influence their development, an understanding gradually arises that there is an involuntary immersion in the mental space of different nations.
The uniqueness of world's language pictures can be studied in the analysis of names that seem even similar of all times and places. The article analyzes the names of the airspace and celestial bodies, in particular, the sky, the sun, the moon and the names of elements, in particular, the water and the fire. With the sky, the sun and the moon are associated signs when people made weather and crop forecasts, orientated in space and etc. The elements «water» and «fire» are referred to the fundamental principles of the world which different nations worshiped for a long time.
The purpose of the article is to compare the similar and distinctive use of the aforementioned names in the direct and figurative meanings of Ukrainian, German, English and French. For the analysis the meanings were chosen which are based on the physical properties of the sky, celestial bodies and elements. Lexemes with the similar semantics were revealed by comparison both in all languages simultaneously and in separate pairs of languages. Among the distinctive cases of the use of names of the airspace, celestial bodies and elements we find the meanings which reflect their physical properties from different sides in each analysed language.
The quantitative analysis of the usage of these names in Ukrainian, German, English and French in comparative aspect is carried out. In each language the number of similar meanings prevails over the number of distinctive meanings. But the presence of meanings with distinctive semantics against the background of identity revealed the national specificity of the comparable names.
At the next stage of the study, it is planned to consider the use of the names of the airspace, celestial bodies and elements for denoting of concrete denotata and in figurative meanings, where the meanings will be based not on the physical properties of these phenomena, but on the national stereotyped image of it.
Key words: semantics, comparative analysis, figurative meaning, associative meaning, the world's language picture.
