CC BY
109
количественном оценки распределения структурных элементов, имеющих разную оптическую плотность, на поверхности фации. Разработана компьютерная программа, реализующая данный алгоритм путем оптического радиально-углового сканирования и представлены результаты обработки изображения фации с ее помощью.
1. Шатохина С. М. Ранняя диагностика уролитиаза, определение степени его активности и состава камнеобразующих солей мочи (Система Литос) / С. М. Шатохина, В. Н. Шабалин // Урология и нефрология. - 1998. - № 1. - С. 19 - 23.
2. Белова Л .М._ Исследование конформационных изменений молекулы альбумина в различных условиях методом клиновидной дегидратации (сообщение I)/ Л. М. Белова, Ю.П. Потехина // Нижегородский медицинский журнал. - 2003. - № 3-4. - С. 8-12.
3. Рапис Е. Г. Автоволновой процесс в динамике фазового перехода в пленке белка / Е. Г. Рапис, Г.Ю. Гасанова // Журнал технической физики. - 1991. - Т. 61, 4. - С. 62-71.
4. Рапис Е.Г. Образование упорядоченной структуры при высыхании пленки белка / Е.Г. Рапис // Письма в ЖТФ. - 1988. Т. 14, 17. — С. 1560-1564.
5. Тарасевич Ю. Ю. Влияние диффузии на разделение компонентов биологической жидкости при клиновидной дегидратации / Ю. Ю. Тарасевич, А. К. Аюпова // Журнал технической физики.- 2003. - Том 73, Вып. 5. - С. 13-18.
6. Тарасевич Ю.Ю. Механизмы и модели дегидратационной самоорганизации биологических жидкостей / Ю.Ю. Тарасевич // УФН. - 2004. Том 174. - 7. - С.779 - 790.
7. Шабалин В. Н. Принципы аутоволновой самоорганизации биологических жидкостей / В. Н. Шабалин, С. Н. Шатохина // Вестник РАМН. - 2000. - № 3. - С. 45-49.
МЕТОД КІЛЬКІСНОЇ ОЦІНКИ ЗОБРАЖЕНЬ З ЦЕНТРАЛЬНОЮ СИМЕТРІЄЮ НА ПРИКЛАДІ ФАЦІЙ БІОЛОГІЧНИХ РІДИН Єлізаров О.І., Заблоцька Т.Ю.
У даній кількісної оцінки елементів фації оптичну щільність. зображень фацій програми, яка реалізує оптичного сканування.
Ключові слова: дегідратаційне самострук-турування, центрально-осьова симетрія, біорідина.
статті описано алгоритм розподілення структурових біорідини, які мають різну Наведені результати обробки за допомогою комп’ютерної цей алгоритм шляхом
THE METHOD OF CENTRE-SYMMETRICAL IMAGES QUANTITATIVE ESTIMATION BY THE EXAMPLE OF BIOLOGY LIQUIDS FILMS Yelizarov A.I., Zablotskaja T.Y.
In the given work the algorithm of a quantitative estimation of distribution of structural elements, having different optical density, on a film’s surface of a dried up drop of bioliquid is submitted. Results of processing of the films images with the help of the computer program realizing the given algorithm by optical scanning are present.
Key words: dehydration self-
structurization, central - axial symmetry, bioliquid.
УДК 616.37-018:577.18 ВІДНОВНІ ЗМІНИ ТКАНИНИ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ В УМОВАХ МІКРОЕЛЕМЕНТОЗІВ
Дослідження проведено у рамках науково-дослідної роботи медичного інституту Сумського державного університету "Вивчення впливу несприятливих зовнішніх чинників Сумської області на стан здоров'я населення" (номер державної реєстрації 0102и002471).
Дослідження впливу глобальних техногенних забруднень навколишнього середовища на організм є важливою задачею. Сьогодні у світі перше місце за пріоритетністю забруднення займають важкі метали, проблема несприятливого впливу яких на організм є надзвичайно актуальною, оскільки їх постійне надходження призводить до таких біологічних наслідків, як мутагенна, канцерогенна, тератогенна, ембріо- та гонадотоксична дія [2,3,5]. Організм реагує на надходження металів шляхом кумуляції значних кількостей забруднювача, змінами структури, метаболічних процесів. І, якщо високі концентрації металів призводять до чітко виражених ефектів, то низькі концентрації викликають хронічні
ушкодження, які нерідко залишаються прихованими та можуть бути виявлені лише шляхом морфологічних, фізіологічних та біохімічних досліджень [6,7].
Особливий інтерес представляє вивчення процесу адаптації організму до поєднаного впливу таких забруднювачів, як сполуки цинку, хрому, свинцю, підвищені концентрації яких відмічено у воді та грунті окремих районів Сумської області, що має несприятливий вплив на здоров'я населення регіону (Згідно з "Доповіддю про стан навколишнього природного середовища в Сумській області у 2000 році", виданою Міністерством екології та природних ресурсів України, Державним управлінням екології та природних ресурсів у Сумській області).
Підшлункова залоза — орган, який завдяки поєднанню зовнішньосекреторної та ендокринної функцій бере участь практично в усіх фізіологічних процесах, у тому числі, пристосування до зміненого гомеостазу всього організму. Аналіз наукових публікацій показує, що до цього часу не існує досліджень комбінованого впливу солей важких металів на підшлункову залозу та здатності її тканин до відновлення. В той же час, знання компенсаторно-пристосувальних можливостей органу в умовах промислового забруднення навколишнього середовища є важливим для вирішення задач по корекції виявлених морфологічних змін.
Метою роботи було вивчення закономірностей реадаптаційних перетворень у підшлунковій залозі після впливу комбінації солей цинку, свинцю та хрому, а також можливість корекції виявлених змін препаратом «Глутаргін».
Матеріал та методи дослідження. Робота проведена на білих лабораторних щурах-самцях 200-250 г, які перебували в стаціонарних умовах віварію. Щурі були поділені на 4 експериментальні серії: І серія - контрольна; II серія - тварини, які протягом 3-х місяців отримували з водою комбінацію солей цинку (50 мг/л), свинцю (3 мг/л) та хрому (10мг/л). III серія - тварини, у яких вивчалась здатність підшлункової залози до самостійної регенерації через 1 місяць після припинення впливу вище зазначених металів; IV серія - тварини, яким після припинення експерименту протягом 1 місяця внутрішньоочеревинно вводили препарат „Глутаргін” у дозі 100 мг/кг. Препарат «Глутаргін» бере участь в підтриманні системної та локальної гемодинаміки, має виражений мембраностабілізуючий, антигіпоксичниий, антиоксидантний, дезінтоксикаційний, імуномоделюючий ефекти, сприяє покращенню кровопостачання та лімфовідтоку підшлункової залози, пригніченню процесів фіброзу, активації регенерації пошкоджених тканин [1,4].
Тварин виводили з експерименту шляхом декапітації під ефірним наркозом. Шматочки підшлункової залози фіксували в 10% розчині нейтрального формаліну та суміші Буена, заливали в парафін. Готували гістологічні зрізи товщиною 4-5 мкм та забарвлювали їх гематоксилін-еозином, за Малорі. Проводили органометрію, мікроскопічне дослідження тканини підшлункової залози, морфометрію гістопрепаратів. Забір та підготовку матеріалу для електронно-мікроскопічного дослідження проводили згідно із загальноприйнятими правилами. Дослідження проводили на електронному мікроскопі ПЕМ-100К. Визначення хімічного складу тканини підшлункової залози проводили на атомно-абсорбційному спектрофотометрі С-115М1. Цифровий матеріал піддавався статистичній обробці. Різницю оцінювали за критерієм Ст'юдента та вважали достовірною при Р<0,05. Всі дослідження на тваринах виконувалися з дотриманням „Загальних етичних принципів експериментів на тваринах" ухвалених Першим національним конгресом з біоетики 20 вересня 2001 р.
Результати дослідження та їх обговорення. В контрольній групі відносна маса підшлункової залози становила 0,155±0,0015 г, об'єм органа - 0,64±0,011 см3. У інтактних щурів ацинуси розташовані щільно, мають розміри 712,0±10,9 мкм2. Міжацинозні проміжки зайняті пухкою сполучною тканиною. Бічні поверхні клітин, які складають ацинус, щільно притиснуті одна до одної. Розміри екзокринних панкреатоцитів 60,39±1,03 мкм2. Ядра екзокринних панкреатоцитів мають сферичну форму, розташовані ближче до базальної частини клітин. їх площа становить 14,52±0,34 мкм2. В ядрах міститься одне або два порівняно великих інтенсивно забарвлених ядерця. Ядерно-цитоплазматичне співвідношення 1:4,1. Кількість екзокринних панкреатоцитів на поле зору складає 136,9±2,08, двоядерних клітин - 26,2±1,48.
Тканина острівців чітко диференційована, на а- і р-клітини. Тяжі р-клітин займають центральну частину острівців, а-клітини розташовані по периферії, займаючи один чи декілька полюсів острівця або охоплюючи його безперервним вузьким обідком. Розміри панкреатичних острівців 4859,2±128,5 мкм2. Форма острівців, як правило, сферична, з чіткими межами. Кількість
а-клітин 18,1±0,9. Кількість р-кпітин 88,1±2,4. Співвідношення р/а 4,9:1. Вміст металів у підшлунковій залозі контрольної групи склав: хром - 0,0б41±0,00083 мкг/г сирої ваги, марганець -4,01±0,04 мкг/г сирої ваги, свинець - 0,0207±0,000б7 мкг/г сирої ваги, цинк - 44,б1±0,25 мкг/г сирої ваги, мідь - 2,78±0,08 мкг/г сирої ваги, залізо - 41,17±0,21 мкг/г сирої ваги.
У серії іі відносна маса залози зменшилась на 3,1% (p>0,05), об’єм органа - на б,3% (p>0,05), що вказує на наростання процесів атрофії. Порушувалася структура ацинусів, збільшувалась кількість панкреатоцитів з пікнотичними ядрами, виявлялися клітини з ознаками некротичних явищ. Часто зустрічались без'ядерні клітини. Спостерігали ознаки атрофії елементів паренхіми, що проявлялись зменшенням розмірів ацинусів та їх клітин. У результаті вище зазначених змін площа панкреатичного ацинуса зменшилась на 4,4% (p>0,05), площа екзокриноцита - на 4,8% (p>0,05), площа ядра - на 13,0% (p<0,05). Ядерно-цитоплазматичне співвідношення склало 1:4,6.
У результаті морфологічних трансформацій клітин кількість панкреатоцитів у полі зору зменшилась на 10,2% (p<0,05), об'єм ушкоджених панкреатоцитів склав 37,2%. Ознаки компенсаторно-пристосувальних реакцій були виражені слабко і проявлялися на поодиноких ділянках гіпертрофією ядер і ядерець панкреатоцитів. Кількість двоядерних панкреатоцитів знижувалась на 57,1% (p<0,05) нижче норми, що свідчить про значне гальмування регенеративних процесів в органі. Морфологічні зміни стінок судин та вивідних проток наростали та проявлялись їх різким потовщенням внаслідок інтенсивної лімфогістіоцитарної запальної інфільтрації, набряку, розростання сполучної тканини у стінках судин і проток, паравазальних та перидуктальних просторах. Відмічені зміни розмірів острівців Лангерганса. Середня площа острівця зменшувалась на 8,7% (p>0,05). Переважна кількість острівцевих клітин з вираженими морфологічними змінами у вигляді атрофії. Відмічається зменшення кількості а- та p-клітин, відповідно на 10,7% (p>0,05) та 21,9% (p<0,05). Співвідношення р/а клітин в острівці склало 4,3:1, що свідчить про переважну загибель р-клітин.
Ультраструктурна організація екзокринних та ендокринних клітин характеризувалася вогнищевим лізисом ядерної мембрани, зовнішньої мембрани мітохондрій, фрагментацією мембран гранулярної ендоплазматичної сітки, різким зменшенням числа вільних та зв'язаних рибосом. Все це - свідчить про перехід компенсаторно-адаптаційних змін у розряд деструктивних. Зустрічались клітини, що знаходились у стадії некробіозу. Відбувалась гіпертрофія пластинчатого цитоплазматичного комплексу Гольджі з появою навкруг нього великої кількості первинних та вторинних лізосом, а також включень ліпідів вказує на преважання у цих клітинах катаболічних внутрішньоклітинних процесів над синтетичними.
Спектрофотометрично визначається збільшення вмісту металів, солі яких надходили до організму в надлишковій кількості: вміст хрому збільшений на 47,8%(р<0,05), свинцю - на 42,6%(р<0,05), цинку - на 52,4%(р<0,05). В той же час, кількість міді зменшилась на 29,6%(р<0,05), марганцю - на 5,2%(р>0,05), заліза - на 17,4%(р<0,05)
Характеризуючи відновно-компенсаторні зміни, необхідно відмітити, що у серії Ill та IV вони мали однакову позитивну спрямованість. Відносна маса органа та об’єм за рахунок компенсаторної гіпертрофії збільшилась, відносно групи II, але так і не досягали контрольних показників. У серії Ill відносна маса була на 1,9% (p>0,05) менше контрольної групи, у серії IV - на 0,б% (p>0,05). Об’єм органа у серії Ill був на 4,7% (p>0,05) менше норми, у серії IV - на 1,6% (p>0,05).
Паренхіма підшлункової залози у серії Ill частково, а у серії IV майже повністю, відновлювала чітку часточкову структуру. Об'єм ушкоджених панкреатоцитів у полі зору у серії Ill склав 7,2%, у серії IV - 3,8%. У тканині залози спостерігались явища гіпертрофії ацинусів залози із збільшенням об'єму ацинозних клітин, їх ядра, ядерець, що є ознакою активних компенсаторних процесів (рис.1). Варто відмітити більшу виразність зазначених змін за умови корекції «Глутаргіном». Так, площа ацинуса, відносно контролю, збільшилась у серії Ill на 4,3% (p>0,05), у серії IV - на 8,9% (p<0,05). Площа екзокринного панкреатоцита збільшилась у серії Ill на 2,9% (p>0,05), у серії IV - на 7,3% (p<0,05), площа ядра панкреатоцита відповідно - на 10,7% (p<0,05) та 18,2% (p<0,05). Ядерно-цитоплазматичне співвідношення в обох серіях зросло і склало у серії Ill - 1:3,9, у серії IV - 1:3,8, що є ознакою гіперфункції ядра. Про посилення відновних процесів свідчить збільшення у полі зору загальної кількості панкреатоцитів та кількості двоядерних панкреатоцитів. Кількість останніх в полі зору у серії Ill на 21,0% (p<0,05) більше, ніж у контрольній групі, у серії IV на - 35,1% (p<0,05). Кількість панкреатоцитів у полі
зору збільшується відносно серії II, але залишається менше у порівнянні з інтактними тваринами у серії Ill - на 4,7% (p>0,05), у серії IV - на 3,5% (p>0,05).
Початкові етапи відновлення ацинозної паренхіми, що протікали за типом внутрішньоклітинної регенерації, можна спостерігати і у зоні морфологічно змінених ацинусів. Світлоптично багато ацинусів цієї зони мали вигляд ядерно-цитоплазматичної маси без чітких клітинних меж. На межі зони некрозу виявлялася велика кількість епітеліальних тяжів з індиферентних клітин з окремими острівцевими клітинами. Місця загибелі клітин заміщувалися зрілою сполучною тканиною. Судини характеризувались зменшенням набряку стінок, помірним розширенням просвіту, відновленням структури ендотеліального шару. У паравазальних просторах спостерігалися поля розростання сполучної, зрідка жирової тканини. Виявлялися повнокрівні новоутворені судини. У вивідних протоках залози виявлялась помірна проліферація вистилаючого епітелію, помірна лімфогістіоцитарна інфільтрація стінки. Навкруг проток спостерігались явища склерозу.
При дослідженні ендокринного апарату встановлено, що відновні зміни мали більш яскравий прояв за умов корекції «Глутаргіном». Площа острівців збільшувались, у порівнянні з серією II, але була менша, ніж у контрольній серії, у серії Ill - на 1,2% (p>0,05), у серії IV - більше на 5,б% (p>0,05). Зникали явища набряку та структурних змін клітин. Збільшення кількості клітин відбувалось за рахунок гіпертрофії і гіперплазії клітин, що збереглись. Ендокриноцити відновлювали свою типову будову. Варто відмітити, що в обох досліджуваних серіях, не дивлячись на досить виражені відновні процеси, кількість клітин не досягала показників контрольної групи. Кількість p-клітин в острівці, у порівнянні з контролем, у серії Ill менше на 1б,3% (p<0,05), у серії IV - на 10,7% (p>0,05), а-клітин -менше відповідно на 7,7% (p>0,05) та 5,5% (p>0,05). Співвідношення р!а клітин у серії Ill -4,4:1, у серії IV - 4,б:1 (контроль 4,9:1).
Про ацино-інсулярну трансформацію свідчить поява серед екзокринної паренхіми клітин з характерною для ендокриноцитів структурою ядра та їх зернистістю (рис.2). Серед ацинозних клітин було виявлено групи по б-10 p-клітин з базофільною цитоплазмою, що є свідченням формування нових острівців (рис.3). Аналіз ультраструктурних перебудов органел клітин підшлункової залози щурів через один місяць після припинення експерименту показав, що не дивлячись на зняття негативного фактора, структурні зміни повністю не зникали. Залишались розширеними цистерни гранулярного ендоплазматичного ретикулума (рис.4), зберігався набряк мітохондрій та дезорганізація гладких мембран пластинчатого цитоплазматичного комплекса Гольджі. В цитоплазмі екзокринних панкреатоцитів інколи зустрічались вторинні лізосоми. Вогнищева деструкція внутрішньоклітинних мембран виявлялась вкрай рідко. В екзокринних панкреатоцитах та клітинах острівцевої тканини збільшувалась кількість секреторних гранул.
Дослідження субмікроскопічної архітектоніки клітин підшлункової залози щурів, яким проводилась корекція препаратом «Глутаргін» показало відновлення типової ультрастуктури, як екзокринних панкреатоцитів, так і клітин острівців Лангерганса. В цій групі препаратів, поряд з нормалізацією ультраструктурної організації, спостерігаються ознаки посилення синтетичної та репаративної активності, яка структурно проявлялась гіперплазією мембран гранулярного ендоплазматичного ретикулума (рис. 5) та збільшенням в цитоплазмі числа рибосом, полісом і секреторних гранул, а також гіпертрофією пластинчатого цитоплазматичного комплекса Гольджі. В цитоплазмі клітин підшлункової залози були практично відсутні вторинні лізосоми, що свідчило про зниження активності катаболічних внутрушньоклітинних процесів.
Аналізуючи зміни хімічного складу підшлункової залози, відмічали позитивні зміни у відновленні вмісту мікроелементів у тканині органу, як у серії Ill, так і у серії IV. Хімічний склад підшлункової залози характеризувалося підвищеним рівнем металів, що надходили у надлишковій кількості до організму тварин. Так, рівень цинку, в порівнянні з контролем, більший у серії Ill на 20,2%(р<0,05), серії IV - на 17,7%(р<0,05), рівень хрому у серії Ill більший на 17,5%(р<0,05), серії IV - на 15,3%(р<0,05), свинцю у серії Ill більший на 27,1%(р<0,05), серії IV - 24,б%(р<0,05), але вміст перерахованих мікроелементів був значно нижчим ніж у серії II, що свідчить про їх виведення з органу. Характерним було компенсаторне збільшення заліза: на 7,7%(р<0,05) у серії Ill та на 8,9%(р<0,05) у серії IV.
Рис. 1. Гіпертрофія ядер підшлункової залози щура серії IV. Заб. г.-е. Зб.х400.
Рис. 2. Ацино-інсулярна трансформація підшлункової залози щура серії ІІІ. Заб. за Маллорі. Зб.*400.
Рис. 3. Новоутворені острівці Лангергансу підшлункової залози щура серії IV. Заб. г.-е. Зб.*200.
Рис. 4. Ультраструктура панкреатоцита підшлункової залози щура серії Ill. Розширення цистерн гранулярного ендоплазматичного ретику-луму. Електронограмма. Зб х 3б GGG.
Рис. 5. Ультраструктура панкреатоцита підшлункової залози щура серії IV. Гіперплазія мембран гранулярної ендоплазматичної сітки. Електронограмма. Зб. х 32 GGG.
Вміст міді та марганцю був нижче норми відповідно на 6,5%(р>0,05) та 1,7%(р>0,05) у серії ІІІ та 3,6%(р>0,05) та 0,7%(р>0,05) у серії IV.
Таким чином, при вивченні самостійних регенераторних процесів та після застосування препарата-коректора «Глутаргін» у підшлунковій залозі піддослідних тварин виявлені наступні морфологічні зміни:
1) у групі М3р орган частково, а групі М3р+Пр майже повністю, відновлює свою часточкову будову;
2) ділянки некротично змінених клітин заміщуються сполучною тканиною;
3) компенсація функцій екзокринної частини здійснювалась за рахунок гіпертрофії та утворення нових ацинозних клітин;
4) відновлення острівцевого апарату відбувалось за рахунок гіпертрофії і гіперплазії ендокриноцитів, що збереглись, появи нових острівців внаслідок ацино-інсулярної
трансформації. Однак повного відновлення кількісного клітинного складу острівців не відбувалось в обох серіях;
5) слід відмітити, що, не дивлячись на позитивні зміни, ультраструктурна організація клітин підшлункової залози серії М3р повністю не відновлювалась до кінця експерименту. Дослідження ж субмікроскопічної архітектоніки клітин підшлункової залози щурів, яким проводилась корекція препаратом «Глутаргін», показало відновлення типової ультраструктури клітин.
6) через один місяць після припинення експерименту та за умов медикаментозної корекції, не дивлячись на значні позитивні зміни, хімічний склад органу не відновився до норми. Відмічалось перевищення показників норми металами, якими затравлювали тварин (свинець, хром, цинк).
7) порівняння морфометричних показників вказує, що ступінь їх відхилення від норми був значно меншим при застосуванні «Глутаргіну», що вказує на його корегуючу дію.
Перспективи подальших розробок у даному напрямку. Вивчення морфофункціональних змін та репаративних процесів у підшлунковій залозі в умовах впливу несприятливих чинників дозволить розробити оптимальні заходи щодо їх профілактики та корекції.
1.Бабак О. Я. Глутаргин - фармакологическое действие и клиническое применение / О. Я. Бабак, В. М. Фролов, Н. В. Марченко — Харьков, Луганск : ЭЛТОН-2, 2GG5. — 45б с.
2.Ковальчук Л. А. Тяжелые металлы в окружающей среде Среднего Урала / Л. А. Ковальчук, О. А. Сатонкина, А. Э. Тарханова // Экология. —2GG2. — № 5. — С.358—361.
3.Микроэлементозы человека: этиология, классификация, органопатология / А. П. Авцын, А. А. Жаворонков, М. А. Риш, Л. С. Строчкова. — Москва : Медицина, 1991. — 496, [1] с.
4.Овсиенко Н. Современные подходы к лечению заболеваний желудочно-кишечного тракта: значение метаболической терапии / Н. Овсиенко // Здоров'я України. — 2GG7. — № 11—12 (168—169). — С. 48—49.
5.Скальный А. В. Микроэлементозы человека (диагностика и лечение): практическое руководство для врачей и студентов медицинских вузов / Скальный А. В. — [2-е изд.]. — Москва : изд-во КМК, 2001. — 9б с.
6.Copper and human health: biochemistry, genetics and strategies for modeling dose-response relationships I Bonnie Ransom Stern, Marc Solioz, Daniel Krewski [at all.] II Journal of Toxicology and Environmental Health. — 2GG7. — Vol. 1G. — P.157—222.
7.Tajho Kawbe. The genetics of essential metal homeostasis during development I Tajho Kawbe, Benjamin P. Weaver, Glen K. Andrews II Genesis. — 2GG8. — Vol. 46(4). — P.214—228.
ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ ИЗМЕНЕНИЯ ТКАНИ ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ В УСЛОВИЯХ МИКРОЭЛЕМЕНТОЗОВ Кравец А. В.
Изучены закономерности реадаптационных изменений в поджелудочной железе после влияния комбинации солей цинка, свинца, хрома, а также возможности коррекции выявленных изменений препаратом «Глутаргин». Было установлено, что через один месяц орган восстанавливает свою дольчатую структуру; участки некрозов замещаются соединительной тканью; компенсация функций экзокринной части осуществлялась за счет гипертрофии и образования новых ацинозных клеток; восстановление остров-кового аппарата происходило за счет гипертрофии и гиперплазии эндокриноцитов, которые остались, появления новых островков в результате ацино-инсулярной трансформации; ультраструктурно отмечались признаки усиления синтетической и репаративной активности органелл клеток; сравнение морфометрических показате-
RECONSTRUCTION CHANGE TISSUES PANCREAS IN CONDITION MIKROELEMENTOSIS Kravets A.V.
The purpose of the research was studying conformities of readaptative transformations in pancreas after influence of combination of salts of zinc, lead, chromium and correction of revealed changes by preparation «Glutargin». As a result of study of independent regeneration process and after «Glutargin» application in pancreas of experimental animals it was shown that organ restores its lobulose structure, foci of necrosis are substituted by connective tissue, compensation of function of exocrine part was realized in favour of hypertrophy of acinar cells, restoration of pancreatic islets was the result of hypertrophy and hyperplasia of the remain endocrinocytes, appearance of new islets as a result of acinus-insular transformation; ultrastructurally signs of increase of synthetic and reparative activity of cellular organelles;
лей указует на коррегирующее действие «Глутар-гина».
Ключевые слова: поджелудочная железа, тяжелые металлы, регенерация, «Глутаргин».
comparison of morphometry indexes indicate to correcting action of «Glutargin».
Key words: pancreas, heavy metals,
regeneration, «Glutargin».
УДК: 597.58-133:57.043
ЭМБРИОНЫ ЛЯЛИУСА (COLISA LALIA, Hamilton 1822) - МОДЕЛЬНЫЙ ОБЪЕКТ ДЛЯ
КРИОБИОЛОГИЧЕСКИХ ИССЛЕДОВАНИЙ
Криоконсервирование эмбрионов рыб - важный этап сохранения биоразнообразия, поскольку в этом случае сохраняются как материнский, так и отцовский геном [4].
До настоящего времени попытки криоконсервирования яиц и эмбрионов рыб не привели к положительным результатам. Одним из существенных факторов, затрудняющим криоконсервирование, является большой объем этих биологических объектов [17].
Представляется целесообразным использование в качестве модельного объекта лялиуса (С. /а//а), поскольку его эмбрионы намного меньше, чем у данио рерио (БгасЬубап'ю гег/о) - наиболее распространенного биологического объекта в криобиологических исследованиях [10,11]. Физиологические параметры этих эмбрионов облегчают наблюдение за эмбриогенезом и влиянием факторов эксперимента. Кроме того, эмбрионы С. /а//а можно легко получать на разных стадиях развития в любое удобное для исследователя время года. Преимуществами объекта также являются короткая продолжительность периода эмбрионального развития, отсутствие особых трудностей при содержании в лабораторных условиях [15], однако эмбриональное развитие этих рыб не описано.
Целью работы было изучение и описание стадий развития эмбрионов С. /а//а для дальнейшего их криоконсервирования.
Материал и методы исследования. Из общей лабораторной группы отбирали 810-месячных молодых особей номинативного окраса и конституции с четко выраженными половыми различиями [13] и нормальной активностью. Перед нерестом самцов и самок рассаживали на 5-10 дней. Для нереста использовали стеклянные емкости объемом 15 л с отстоянной водопроводной водой (pH 7,0; ЬИ 12°). Температуру в течение суток плавно повышали до 28±0,2 °С.
За развитием оплодотворенной икры и эмбрионов наблюдали при постоянной температуре 22-30 °С с интервалом 0,5 °С (±0,2 °С). В процессе инкубации периодически производили выемку небольших порций икры (не менее 5 икринок) для изучения морфологического состояния зародышей. За единицу времени принимали продолжи -тельность одного митотического цикла в период синхронных делений дробления т 0. В ходе наблюдений в каждом режиме температуры определяли значение т0. Время т0 оценивали по продолжительности 2-го деления дробления (от 2 до 4 бластомеров). Возраст эмбрионов во время инкубации определяли с момента осеменения икры в абсолютном значении времени и в относительном эквиваленте из соотношения Ут0.
Эмбрионы переносили в капле воды на предметное стекло рабочего стола микроскопа «01утриэ-87» и снимали цифровым фотоаппаратом «Острие БР-350». Подвижные эмбрионы перед микроскопированием обездвиживались с помощью анестетика трикаинметансульфата. Размерные характеристики изучаемых объектов определяли по шкале микрометра.
Результаты исследований и их обсуждение. Параметром эмбрионального развития рыб принят временной показатель одного митотического цикла в период синхронных делений дробления т0 [1]. Поэтому мы измеряли этот показатель для С. /а//а в диапазоне 26-30 °С, который был выбран по оптимальным температурам нереста [15].
На рис. 1 представлен график продолжительности одного митотического цикла в период синхронных делений дробления в зависимости от температуры у эмбрионов С. /а//а.
