CC BY
13
УДК 612.13:559.323.4:615.224
В1ДМ1НН0СТ1 ГЕМ0ДИНАМ1ЧНИХ I ВА30М0Т0РНИХ ЕФЕКТ1В ДОРОСЛИХ I СТАРИХ ЩУР1В ПРИ Д11 НОВОГО В1ТЧИЗНЯН0Г0 АКТИВАТ0РА АТФ - ЗАЛЕЖНИХ КАЛ1ЕВИХ КАНАЛ1В - ФТ0Р0ВМ1СН0Г0 АНАЛ0ГУ Д1АЗ0КСИДУ
Тарасова К.В., Шевчук В.Г., ЁИсова Г.О., Французова С.Б.
Нацюнальний медичний уыверситет ¡м. О.О.Богомольця, м. Кшв
На щурах лтп Wistar показано, що новий фторовмжний аналог д{азоксиду в умовах однократного внутр{шнъовенного введення викликае гстотт змти показник{в гемодинамши, обумовлет його здаттстю активувати Катф канали. Досл{джувана речовина викликае у старих щур{в бглъш суттевий, пор{вняно з дорослими щурами, гтотензивний ефект за рахунок бглъш {стотного зменшення ударного об'ему кров{, що може св{дчити про зростання чутливост{ Катф канал{в типових кардюмюцит{в при стартт. Аналог д{азоксиду виявив менший вазодилятуючий вплив на воргтну вену старих щургв поргвняно з дорослими щурами, що може свгдчити про зниження чутливост{ Катф канал{в гладенъких м'яз{в судин при стартт. Ключов1 слова: стар1 щури, гемодинамка, ворггна вена, активатор КдТф каналщ.
Вступ.
Серед безл1ч1 фактор1в, як1 впливають на ада-птацш оргашзму до умов навколишнього сере-довища, часто вир1шальне значения мае вк. Водночас, вивчення особливостей уражень сер-цевого м'яза пщ впливом р1зних патогенних фак-тор1в е актуальною проблемою сучасноТ кардю-патологй, адже смертнють людей вщ р1зномашт-них захворювань серця займае перше мюце в свт. Вк бтьшосп пац1ент1в з даною патолопею становить вщ 45 до 59 рош (60,7%) [1]. В структур! захворюваносл у вщ1 пюля 50 рош 50% займае артер1альна ппертоыя (АГ), а пюля 80 ро-ш цей показник зростае до 80%, виходячи з того, що патогенез АГ у старих людей включае в себе так1 фактори як нефросклероз, зниження розтяжносп аорти, збтьшення чутливосп до хлориду натрш, дисфункцш ендотел1ю [4].
A.Г.Камкт \ сшвавт. встановили, що з вком тва-рин (1 ще бтьшою м1рою - при АГ) збтьшуеться чутливють кардюмюцит1в (КМЦ) до експеримен-тального розтягнення. Так, для змт мембранного потенц1алу вимагалось бтьш значне розтягнення кл1тин серця молодих щур1в, ыж старих [3]. Таке пщвищення чутливосп автори поясню-ють збтьшенням на мембран! числа механочут-ливих канал1в. В.М.Швець \ ствавт. виявили, що при стартш виникають змти супероксиддисму-тазно'Г (СОД) активное^ в субкл1тинних фракц1ях мюкарду: у м1тохондр1альнш - пщвищення, а в цитозольнш - обмеження активносп СОД пор1в-няно з величинами у дорослих тварин. I в той же час при ¡ммобт1зацшному стреа у старих щур1в не виявлено змт активное^ СОД, а також кте-тики ц1еТ реакцп в мюкард1, пор1вняно з ¡нтактни-ми тваринами ц1еТ вково'Г групи. Дослщники вва-жають, що вщеутнють змт з боку активносп СОД при ¡ммобт1зацй старих щур1в е одним з прояв1в зниження в них лабшьносп метабол1зму ¡, як наслщок, зменшення адаптивних властиво-стей мюкарду [8]. В ¡ншш свош робот1
B.М.Швець \ ствавт. висловили припущення, що одшею з можливих причин прояву вкових вщ-мтностей е зменшення концентрацп вщновле-ного глутатюну, але результати дослщження
змусили автор1в спростувати це припущення: глутатюнредуктазна активнють в постм1тохонд-р1альнш фракцп мюкарду старих ¡ммобт1зова-них тварин пщвищувалась [9]. 1ншою можливою причиною могла б бути р1зниця в ¡нтенсивносп стимуляцй втьнорадикальних процеав в мюка-рд1 дорослих \ старих щур1в. Однак \ це припущення авторами було спростовано: отримаш ними дан1 евщчили про те, що у дорослих \ старих щур1в при ¡ммобил1зацй був однаковий р1-вень накопичення в постм1тохондр1альнш фрак-цп мюкарда карбонтованих проте1н1в, котр1 е чу-тливими маркерами оксидативного стресу. Ви-щевказане дозволило авторам припустити, що в процеа онтогенезу в1дбуваеться зм1на рол1 глу-тат1ону в антиоксидантному захисп м1окарду при стрес1: очевидно, при старты вона е ¡стотно ви-щою пор1вняно з молодим вком, коли п1двищу-еться значения ¡нших антиоксидант1в в захист1 м1окарду вщ дй' пошкоджуючих фактор1в стресу. Так1 особливост1 реакцЛ серцево-судинноТ сис-теми пац1ент1в похилого в1ку не можуть не про-явитися \ у реакц1ях на д1ю л1карських препарате, що сл1д враховувати при призначенш схеми л1кування та пщбор1 доз препарат1в. Численн1 роботи в останнш час присвячен1 вивченню ак-тиватор1в Кдтф канал1в, як1 викликають коронарну \ периферичну вазодилятац1ю, забезпечуючи проти1шем1чну д1ю \ ряд позитивних гемодинам1-чних ефект1в [10,11]. ОсобливоТ уваги заслуговуе кард1опротективний потенц1ал: активац1я м1тохо-ндр1альних Кдтф канал1в розглядаеться як мож-ливий механ1зм протидй пероксид-1ндукован1й загибел1 КМЦ в момент гостроТ ¡шем1| [12]. В1до-мо, що Кдтф канали експресуються в КМЦ неза-лежно в1д строку диференцшвання, \ щ1льн1сть !к,атф не змшюеться з в1ком кл1тин [2]. I, в той же час, на ¡зольованому серц1 щур1в 6 \ 24 мюяц1в показано, що при старты стшкють до ¡шемп знижуеться. У старих тварин порушуеться про-текторний ефект ¡шем1чного прекондицшвання: в1дновлення функцЛ л1вого шлуночка пюля ре-перфузЛ покращуеться у молодих, але не у старих щур1в [13]. Цж досл1дники, ям вважають, що ст1йк1сть м1окарду до короткочасноТ ¡шем1| зумо-
BÍCHHK Украгнсъког медичног стожатологЬчног академи
влена вщкриттям КАТф канал1в i збтьшенням активное^ АМФ - активованоТ кшази, не виявили р1зниц1 цих процеав в мюкард1 щур1в р1зних в1ко-вих груп. Протягом останжх poKiв з'явилися ро-боти, присвячеш вивченню ефект1в i механ1зм1в дм нових в1тчизняних активатор1в КАТФ канал1в -фторовм1сних аналопв д1азоксиду. На дорослих щурах встановлено, що обидва д1азоксиди (кпа-сичний i фторовмюний) при одноразовому введены викликають ¡стотний ппотензивний ефект [6]. В той же час, фторовмюний аналог, на вщмн ну в1д класичного д1азоксиду, не викликав струк-турних 3MiH серця при тривалому введены [7]. Ця ж сполука спричинила бтьш значно вираже-ний, пор1вняно з класичним д1азоксидом, протек-торний ефект, що проявилося у бтьш швидкому i суттевому вщновленш ампл1туди скорочень ¡зольованого паптярного м'яза шлуночка серця пюля ¡шемп [5]. Мета: пор1вняльне вивчення впливу фторовмюного аналогу д1азоксиду на ге-модинамку i скоротливу активнють BopiTHoV вени дорослих i старих щур1в.
Матер1али i методи
Дослщження проводили на наркотизованих тюпенталом натрш (30 мг/кг) дорослих (6 - 7 Mi-сяц1в) бтих лабораторних щурах-самцях лшп BiCTap вагою 230-270 г i старих (24-25 мюящв) щурах Tiei ж лжи i стат1 вагою 380-400 г, як1 утримувались в стандартних умовах у в1вар1ю. Визначали показники гемодинамки: систол1чний i д1астол1чний артер1альний тиск (AT сист. i fli-аст., мм.рт.ст.), частоту серцевих скорочень (ЧСС, удар1в/хв.), ударний об'ем KpoBi (УОК,мл) у вих1дному стаж i протягом 60-90 хв. пюля введения досл1джувано1 речовини(5мг/кг). AT вимн рювали в сонн1й артерп за допомогою електро-манометра. ЧСС реестрували за допомогою ЕКГ. УОК визначали методом реографЛ i розра-ховували за формулою Куб1чека. Синхронний запис AT, ЕКГ у II стандартному вщведенш i рео-грами проводили на прилад1 Polygraph System 600, Nihon Kohden, Япошя. Для отримання ¡зо-льованих судинних смужок наркотизованих тва-рин забивали декап1тац1ею i вир1зали вор1тну вену, яку очищували в1д сполучноТ тканини, пом1-щали в препарувальну ванночку з розчином Кребса, вир1зали смужку довжиною 2-3мм i то-
вщиною 0.5-0.7мм. Смужку пом1щали в проточ-ну камеру емнютю 0,3 мм3, перфузували розчином Кребса такого складу (ммоль/л): Na-140.3; K-5.4; Mg-1.1; Ca-2.5; Cl-149.1; Tris-10.0 (ф1рма "Serva", Н1меччина); глюкоза 11.5. Смужку розтя-гували до Lmax, залишали для стаб1л1зац|| режиму роботи на 40-45хв. 1зометричну силу в мН реестрували за допомогою механотрону 6МХ-1С. Препарати bopíthoi вени волод1ли спонтанною активнютю у вигляд1 пер1одичних фазних скорочень. Аналог д1азоксиду, синтезований в ¡нститут1 орган1чно1 xímíi HAH Укра'ши nifl KepiB-ництвом проф. Л.М.Ягупольського, м1стить в по-ложенн1 7 конденсованого гетероциклу фарма-коформну дифторметоксильну групу зам1сть атому азоту. Речовину розчиняли в диметилсу-льфоксид1, концентрац1я якого була м1н1мальною i не впливала на показники гемодинам1ки, i вводили в яремну вену в доз1 5 мг/кг та в перфузш-ний пот1к в концентрацп 10-5 М. Результати об-робляли за допомогою комп'ютерноТ програми Origin-8.
Результати та üx обговорення
Вих1дн1 показники гемодинам1ки дорослих щу-p¡B становили: АТсист.-140,44±7,01 мм.рт.ст, АТд1аст.- 108,67±6,51 мм.рт.ст, ЧСС, уд./хв. -368,22±6,39, УОК,мл. - 0,18±0,014. У старих щу-p¡B у вихщному стан1 АТсист. становив 152,63±5,67 мм.рт.ст, АТд1аст.-115,67±5,9 мм.рт.ст., ЧСС уд./хв.-357,63±8,71, УОК,мл.-0,15±0,01. BiflMiHHOCTi м1ж щурами р1зного в1ку статистично недостов1рн1. П1сля введения аналогу д1азоксиду дорослим щурам вищеназван1 показники становили: АТсист.- 125,27±1,78, АТ-д1аст. - 96,15±6,51 мм.рт.ст., ЧСС - 312,88±2,91 уд./хв., УОК, мл - 0,16±0,002. Зниження AT почи-налося з 15-20 хв. п1сля введения речовини i тривало б1льше 1 години. П1сля введения зазна-чено'Г речовини старим щурам показники становили: АТсист.-128,53±1,54, АТд1аст.-93,47±3,1, ЧСС-297,8±3,65, У0К-0,1±0,01. Зниження AT починалося з 20-25 хв. п1сля введения i зали-шались стаб1льними протягом наступних 1,5-2 годин. Результати пор1вняльного впливу аналогу д1азоксиду на гемодинам1ку дорослих i старих щур1в представлен! на табл.1.
Таблиця 1. Вплив фторовмюного аналогу dia30Kcudy на гемодинам 'ку дорослих i старих щур1в.
Групи щур1в ЧСС, ударш/хв. АТсист., мм.рт.ст. ATfliacT мм.рт.ст. УОК мл.
flopocni -55,34 -15,17 -12,52 -0,02
(-15,03 %) (-10,8 %) (-11,52 %) (-12,9 %)
CTapi -59,8 -24,1* -22,2* -0,05*
(-16,63±%) (-17,3%) (-20,4%) (-33,3%)
Примака: flocToeipHi bíamíhhoctí у bíkobmx трупах: * p<0,05
3 отриманих результат1в видно, що дослщжу-вана речовина викликае ¡ctothí гемодинам1чн1 ефекти: знижуе AT, ЧСС i УОК у обох груп щур1в. Доказом причетност1 КАТф канал1в до 3míh гемо-динамки е те, що при попередньому (за 15хв. до введения аналогу д1азоксиду) внутр1шньовенно-
му введенн1 щурам блокатора КАТф канал1в гл1-бенкламщу в доз1 0,5мг/кг зазначен1 ефекти не розвивались. Таким чином, фторовмюний аналог д1азоксиду викликав гемодинам1чш зм1ни, впливаючи як активатор КАТф канал1в. Зм1ни ЧСС при введены речовини достов1рно не в1др1зня-
лись у дорослих \ старих щур1в, а ппотензивний ефект у останшх був у 1,5 рази бтьшим. Причо-му, зниження АТ у старих щур1в супроводжува-лось в 2,5 рази бтьш значним падшням УОК по-р1вняно з дорослими. Очевидно, що основним чинником, що зумовив розвиток ппотензивного ефекту, е зниження насосноТ функцЛ серця. Ви-ходячи з того, що зменшення ЧСС (реакц1я ати-пових КМЦ вод1я ритму серця) у щур1в обох вко-вих груп практично не вщр1знялося, а насосну функцш виконують типов! КМЦ шлуночш, мож-на припустити, що чутливють КАТф канал1в саме типових КМЦ змшюеться при старшш: зростання вихщного К+ струму через мембрану КМЦ, яке, в свою чергу, зменшуе вхщ юыв кальцш через Ь-тип канал1в, призводить до зменшення сили ско-рочення, а, отже, \ УОК. Отримаш дат е допов-ненням до рашше отриманих нами результате: дана речовина полтшувала скоротливу функцш ¡зольованого пашлярного м'яза л1вого шлуночка
1мН
и
\1У
\А
V]
У
и
серця старих щур1в в умовах ¡шеми [5]. Вищена-зваш корисш ефекти аналогу д1азоксиду дозволили авторам говорити про перспективнють по-дальших дослщжень даноТ речовини як потен-цшного препарату для лкування ¡шем1чноТ хво-роби серця у пац1ент1в похилого вку
Враховуючи суттевий ппотензивний ефект, отриманий на цтюному оргашзм1, в наступних дослщженнях ми вивчали вплив аналогу д1азок-сиду на скоротливу активнють ¡зольованоТ суди-ни. Дослщження на вор1тнш вен1 показали вщ-мшност1 реакцЛ судин дорослих \ старих щур1в, протилежш до змш гемодинамки. Введения в перфузшний полк аналогу д1азоксиду в концент-рацп 10-5М (цей момент показано стрточками) призвело до швидкого припинення спонтанних фазних скорочень вор1тноТ вени дорослих щур1в (рис.1), не чинячи зазначеного впливу на судин-ний препарат старих щур1в (рис.2).
1 хвилина
ад
О!
Рисунок 1. Вплив фторовмюного аналогу д1азоксиду (10 -5 М) на скоротливу активнють вор1тноТ вени дорослих щурш
1-мН
1 хвилина
Рисунок 2. Вплив фторовмюного аналогу д1азоксиду (10-5 М) на скоротливу активнють вор1тноТ вени старих щурш.
Але при пщвищенш концентрацп речовини до 10-4 М спонтаны скорочення зникали (рис.3). Отримаш результати свщчать про меншу, пор1вняно з дорослими щурами, чутливють КАТф канал1в кттин гладенько! мускулатури вор1тноТ вени старих щур1в до дм активатора.
BÎCHÈK Укpaïнcъкoï ме0ичног' cm омшполо г in ног' auadeMiï
1 ХВИЛИ-
Рисунок 3. Вплив фторовмюного аналогуд1азоксиду (10-4 М) на
Висновки: 1.Новий фторовмюний аналог д1азо-ксиду в умовах одноразового введения викликае ¡стотш змши показниш гемодинамки у щур1в, зокрема, ппотензивний ефект. 2. Д1я аналогу дн азоксиду на показники гемодинамки обумовле-на його здатнютю активувати КАТф канали. З.Бтьш суттевий, пор1вняно з дорослими щурами, ппотензивний ефект фторовмюного аналогу д1азоксиду у старих щур1в реал1зуеться саме за рахунок зменшення ударного об'ему кров1, що може опосередковано свщчити про зростання чутливосп КАТф канал1в типових кардюмюцит1в при старшнк 4.Менший вазодилятуючий вплив фторовмюного аналогу д1азоксиду на ворону вену старих щур1в може опосередковано свщчи-ти про зниження чутливосп КАТф канал1в гладе-ньком'язових кттин судин при старшш. 5.Корисы гемодинам1чш ефекти фторовмюного аналогу д1азоксиду дозволяють розглядати зазначену речовину в якост1 перспективного лкарського препарату, зокрема, для корекцп стану серцево-судинноТ системи у оаб похилого вку.
Л1тература
1. Герасименко Д.В. Морфо - функциональные особенности ишемической болезни сердца / Д.В.Герасименко, Л.В.Коновалова, О.М.Прокопчук, Т.В. Павлова. - Под ред. А.А.Должикова.- Белгород, 2006. - 44 с.
2. Грищенко О.В. Дослщження калювих каналш та Тх рол1 в кардюмюцитах, диференцшованих з ембр1ональних сто-вбурових кп1тин миш1 //Автореф. дис.. канд. бюл. на-ук:03.00.02/НАН УкраТни. 1н-т ф1з1ол.1м. О.О. Богомоль-ця.К.,1998.
3. Камкин А.Г. Фибрилляция, дефибрилляция... / А.Г. Кам-кин, И.С.Киселева, В.Н. Ярыгин // Природа. - 2002. - №4. - С.6-16
скоротливу активнють B0piTH0ï вени старих щур1в.
4. Остроумова О.Д. Артериальная гипертония у пожилых больных и состояние высших психических функций / О.Д.Остроумова, И.В.Десницкая, В.А. Поликарпов // Кардиология. - 2006. - Т.46, № 4.-С. 85 - 88.
5. Тарасова К.В. Вплив активатора АТФ - залежних Kanie-вих канал1в (д1азоксиду i його фторовмюних аналог1в) на скоротливу активнють ¡зольованого пап1лярного м'яза серця старих щур1в в умовах ¡шемй' мюкарду/ К.В.Тарасова, В.Г.Шевчук // В друц1 - 2009.
6. Тарасова К.В. Гемодинамнж ефекти нових фторовм1с-них аналог1в д1азоксиду / К.В.Тарасова, В.Г.Шевчук // Oi-3¡on. журн.- 2006. - Т.52, №2. - С.99 - 100.
7. Тарасова К.В. Дослщження структурних 3MÍH м1окарду щурш при тривалому введенн1 активатор1в калювих ка-нал1в (д1азоксиду та його фторовмюних аналопв) / К.В.Тарасова, В.Г.Шевчук, О.В.Григорук та ¡н. // Bích. Bíhh. нац. мед. ун1верситету.-2007.-Т.11, №2/1. - С.538-541.
8. Швець B.M.BÍkobí особливост1 3míh активност1 суперок-сиддисмутази в MioKapfli щур1в при ¡ммобтЬацшному CTpeei / В. М. Швець //Буковинський мед. bích. - 2007. -Т.11, № 2. - С.120-123.
9. Швец В.Н. Возрастные особенности изменений в системе глутатиона в сердце крыс при иммобилизационном стрессе / В. Н. Швец, В. В. Давыдов // Укр. 6¡ox¡m. журн. -2008. - Т.80, № 6. - С.74 - 78
10. Alvarez J. Hemodynamic effects of levosimendan following cardiac surgery/ J.Alvarez, M.Taboada, J.Rodriguez [et al.] // Rev. Esp. Anestesiol. Reanim.- 2005.-Vol.52, № 7. - P.389 - 394.
11. Gheorghiade M, Pharmacology of new agents for acute heart failure syndromes / M.Gheorghiade, J.R.Teerlink, A.Mebazaa // Am.J.Cardiol.-2005.-Vol.96, №6A. - P.68G -73G.
12. Maytin M. Cardioprotection: a new paradigm in the management of acute heart failure syndromes / M.Maytin, W.S.Colucci // Am. J. Cardiol. - 2005. - Vol.96(6A). - P. 26G- 31G.
13. Shinmura K. Short-term caloric restriction improves ischemic tolerance independent of opening of ATP-sensitive K+ channels in both young and aged hearts/ K. Shinmura, K.Tamaki, R.Bolli // J.Mol.Cell. Cardiol.-2005.-V.39, №2.-P.285-296.
Реферат
ОТЛИЧИЯ ГЕМОДИНАМИЧЕСКИХ И ВАЗОМОТОРНЫХ ЭФФЕКТОВ ВЗРОСЛЫХ И СТАРЫХ КРЫС ПРИ ДЕЙСТВИИ НОВОГО ОТЕЧЕСТВЕННОГО АКТИВАТОРА АТФ - ЗАВИСИМЫХ КАЛИЕВЫХ КАНАЛОВ - ФТОРСОДЕРЖАЩЕГО АНАЛОГА ДИАЗОКСИДА
Тарасова Е.В., Шевчук В.Г., Лисовая A.A., Французова С.Б.
Ключевые слова: старые крысы, гемодинамика, воротная вена, активатор КаТФ каналов.
На крысах линии Wistar показано, что новый фторсодержащий аналог диазоксида в условиях однократного внутривенного введения вызывает выраженные изменения показателей гемодинамики, обусловленные его способностью активировать КАТФ каналы. Исследуемое вещество вызывает у старых крыс более выраженный, по сравнению со взрослыми крысами, гипотензивный эффект за счет более существенного уменьшения ударного объема крови, что может свидетельствовать об увеличении
чувствительности КАТФ каналов типичных кардиомиоцитов при старении. Аналог диазоксида оказал меньшее вазодилятаторное действие на воротную вену старых крыс по сравнению со взрослыми, что может свидетельствовать об уменьшении чувствительности КАТф каналов гладких мышц сосудов при старении.
Summary
DIFFERENCES IN HEMODYNAMIC AND VASOMOTOR EFFECTS IN ADULTS AND AGED RATS UNDER THE ACTION OF NEW
ATP- DEPENDENT POTASSIUM CHANNELS ACTIVATOR - FLUORINATED DIAZOXIDE ANALOGUE
Tarasova E.V., Shevchuk V.G., Lisovaja A.A., Frantsuzova S.B.
Key words: aged rats, hemodynamic, portal vein, KATPchannels activator.
It has been shown, that fluorinated diazoxide analogue unitary introduced intravenously causes the expressed hemodynamic changes in Wistar rats. Effects of this substance are caused by its ability to activate KATP channels. This substance causes in aged rats more pronounced hypotensive effect in comparison with the adult rats due to the more considerable reduction of blood output. Such results can testify to increase KATP channels sensitivity of in typical cardiomyocytes at ageing. Diazoxide analogue produces less vasodilatation effect on a portal vein in aged rats in comparison with adult animals. It can proves the reduction in vessels smooth muscles KATP channels sensitivity at aging.
УДК: 619:57.082.25
Х1РУРГ1ЧН1 МЕТОДИ ОДЕРЖАННЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ БЕЗМ1КР0БНИХ ТА ВПФ ТВАРИН
Хандкарян В.М., Курман А.Ф., Ксьонз I.M., Лепета Л.В.
Полтавська дослана станц1я 1нституту ветеринарноТ медицини УААН Полтавська державна аграрна академ1я
Були застосоват xipypziuni методи одержання meapuH-ZHomo6iomie. Установлено, що методами гнотобюлог{чног г^теротомп та г^тероектомп можна отримувати безмтробних тварин.
Ключов1 слова: xipypmHi методи, тварини-гнотобютиш.
Гнотобюлопя - галузь бюлоги, теоретично!, експериментальноТ\ практично! ветеринарноТ та гумаштарноТ медицини, яка вивчае взаемодш макро- \ м1крооргашзм1в в умовах норми та патологи, розробляе гнотобюлопчш модел1 та систе-ми, а також методи Т'хнього застосування у р1з-них дослщженнях, лкуванш та профтактиц1 хвороб тварин \ людини [8].
Анал1з основних досл1джень 1 публшацш, у
яких започатковано розв'язання проблеми
У останш роки гнотобюлопя перетворилася у ¡нтегральну бюлопчну дтянку, яка сформувала-ся на перехресп таких наук як м1кробюлопя, ¡мунолопя, в1русолопя, бюх1м1я, х1рурпя, еколопя та ¡н. Одночасно виникли \ розвиваються три основы напрямки гнотобюлоги. Перший - ство-рення гнотобюлопчноТ апаратури, яка дозволяе одержувати безм1кробних ссавц1в \ птицю р1зних клаав та вид1в (велика й др1бна рогата худоба, кош, свиы, мавпи, крол1, морсью свинки, щури, бт1 миш1, курчата та ¡н.). Другий - власне гнотобюлопя - вивчае роль нормально! м1крофлори у життед1яльносп орган1зму хазяТна, \ третш - прикладний - використання тварин-гнотоб1от1в як експериментально-б1олог1чних моделей при вивченш теоретичних, експеримен-тальних та практичних питань ветеринарноТ медицини [2].
Гнотобюти можуть бути використаш при вивченн1 р1зних проблем патологи тварин, особливо ¡нфекцшноТ природи, з метою одержання
неконтам1нованого м1крофлорою матер1алу для наукових досл1джень (тканин, культури кл1тин та курячих ембрюыв), 61олог1чних препарат1в (високоспециф1чних д1агностичних сироваток, вакцин), тестування р1зноман1тних
фармаколог1чнихта ¡н. препарат1в [3, 5].
Особлива зацкавленють, що проявляють ек-спериментатори до гнотобютичних тварин, як до експериментально-бюлопчноТ модел1, полягае у тому, що ц1 тварини знаходяться у суворо кон-трольованих умовах год1вл1 та утримання, не одержують специф1чних антитт з молозивом \ молоком матера не контам1нован1 патогенною та ¡ншою м1крофлорою, або ж м1крофлора орган1зму гнотобют1в в1дома досл1днику, тобто це незр1внянно б1льш стандартн1 тварини, що дозволяють одержувати в1рог1дн1 дан1 у експе-риментальнихдосл1дженнях [1, 2, 7].
У краТнах СНД, незважаючи на наявнють роз-роблених методичних рекомендац1й з одержання \ вирощуванню тварин-гнотобюлв, Тх широке використання у дослщницькш робот1 стримуеться через в1дсутн1сть в1тчизняноТ гнотоб1олог1чноТ апаратури, спец1альних сте-рильних кормосум1шей, доступних набор1в нешк1дливих препарате для наркозу та ¡н.
В УкраТ'ш питаниями гнотоб1олог1Т займаеться Полтавська дослщна станц1я 1нституту ветеринарноТ медицини УААН.
Метою дослщжень було вщпрацювання х1рург1чних метод1в одержання тварин-гнотобюлв для використання Тх як експеримен-
" Робота виконувалась в рамках державно!'науковоГ тематики (№ держреестрацн 0106U000372)
