CC BY
9
to mental diseases, but this hypothesis needs further study. However, determination of the genetic nature of these disorders is not clarified completely.
Aim. Study of spontaneous mutagenesis level in peripheral blood lymphocytes (PBL) of patients with various forms of anxiety disorders in vitro.
Object and methods. Cytogenetic analysis has been carried out in 53 patients of 7 to 17 years old with various forms of anxiety disorders (31 patients - with phobic anxiety disorders (PAD) and 22 patients - with anxiodepressive disorders (ADD)). The comparison group consisted of 41 conditionally healthy peers.
Results. Mean frequency of spontaneous mutagenesis in PBL of patients with PAD was 4.95 % and in patients with ADD - 5.75 % that exceeded the same parameters in healthy peers by more than three times (1.59 %). Chromosome-type aberrations were presented by single and paired acentric fragments, the frequency of which was higher than in lymphocytes of healthy children. Dicentric chromosomes were also more frequently defined in PBL of sick children. The ratio of chromatid - type aberrations to chromosome-type aberrations was 3.2 : 1 patients with PAD, 2.1 : 1 in patients with ADD, which corresponds to the spontaneous chromosome mutagenesis in somatic human cells. Increased frequency of chromosome aberrations in blood lymphocytes of patients with PAD and ADD has been revealed as a result of the performed studies. Preventive treatment aimed at genome stabilization in sick children may contribute to their reproductive health in future.
Key words: phobic anxiety disorders, anxiety-depressive disorders, healthy peers, chromosomes, aberrations.
Рецензент - проф. Мщенко I. В.
Стаття наджшла 22.10.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-4-2-147-127-132 УДК 617.7-007.681-07-08 Венгер Л. В., Якименко I. В.
В1ДДАЛЕН1 РЕЗУЛЬТАТИ НОВОГО СПОСОБУ Х1РУРГ1ЧНОГО Л1КУВАННЯ ПЕРВИННО1 В1ДКРИТОКУТОВО1' ГЛАУКОМИ З СУПРАЦИЛ1АРНИМ ДРЕНУВАННЯМ. ЧАСТИНА I Одеський нацюнальний медичний ушверситет (м. Одеса)
irinapanchak@ukr.net
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Робота е фрагментом науково-до-слщноТ роботи «Вдосконалення дiагностики та пато-генетично обфунтованого лтування дистрофiчних та судинних захворювань ока (мюпп, глаукоми, дiабе-тичноТ офтальмопатологп)», № державноТ реестрацп 0113и006427.
Вступ. Проблема глаукоми не втрачае своеТ ак-туальносп у зв'язку з неухильним зростанням числа страждаючих на глаукомну оптиконейропатш та кшь-кост слтих внаслщок даного захворювання. Так, за деякими даними до 2020 року Ц показники зростуть до 80 мшьйошв i 11,2 мшьйона вщповщно [1]. Най-бшьш вивченою причиною глаукоми як i рашше вва-жають шдвищений внутршньоочний тиск (ВОТ) [2]. На сучасному фармацевтичному ринку кнуе широкий ряд медичних препаралв, що знижують ВОТ. Однак, в силу певних зовшшшх чиннишв, все бшьшого поши-рення набуло явище низькоТ «комплаентносп», тобто прихильност патента до лтування i рекомендацш лтаря [3]. Тому, незважаючи на сучаснi досягнення в медикаментознш терапп глаукоми, саме хiрургiчне лтування дозволяе в рядi випадкiв досягти стiйкого зниження ВОТ i тривалоТ стабшзацп зорових функцiй.
Мета дослщження. Оцiнити у вiддаленому перю-дi ефективнiсть розробленого нового способу хiрургiч-ного лiкування вщкритокутовоТ глаукоми з супрацили арним дренуванням.
Об'ект i методи дослiдження. Пiд спостережен-ням знаходилось 100 хворих (100 очей) на вщкрито-кутову глаукому. З них 56 були жшки (56%), 44 — чо-ловiки (44%). Середнш вiк пацiентiв склав 66,46±0,52 рокiв. Всi хворi були роздшеш на 2 групи (основну та контрольну) по 50 хворих у кожнш, як в свою чергу були роздшеш на 2 шдгрупи — з II (29 хворих в осно-
внш rpyni та 27 в контрольнш) та Ill (21 та 23 хворих, вщповщно) ст^ею глаукоми. XBopi з початковою та термiнальною стадiею глаукоми, а також з супутньою очною патолопею в дослщження не включались. BciM хворим було проведене стандартне офтальмолопчне обстеження, яке включало вiзометрiю, тонометр^ за Маклаковим, тоноrрафiю, статичну периметрш та оптичну когерентну томоrрафiю. Частит хворих була проведена антиглаукомна операщя (АГО), iншим в комбшаци з факоемульсифтащею (ФЕК+АГО). Хвор1 основно' групи були прооперован розробленим нами хiрурriчним методом лiкування вщкритокутовоУ глаукоми (патенти № 109996, № 97386) з супрацилiарним дренуванням (СЦД). У контрольнш груш виконували класичну синусотрабекулотомю Так, комбшовану операцiю виконали 19 хворим з II ст^ею глаукоми та 17 хворим з Ill ст^ею глаукоми в основнш груш, в свою чергу в контрольнш груш ФЕК+АГО виконали 15 хворим з II ст^ею та 17 з III ст^ею глаукоми. Тшьки АГО в основнш груш виконали 10 хворим з II а^ею глаукоми та 4 з глаукомою- III. В контрольнш груш АГО була проведена у 12 пащенлв з розвиненою глаукомою та у 6 хворих з III а^ею глаукоми. Динами ку функцюнальних змш оцшювали на 5 добу, через 1 мкяць та 1 рш шсля хiрурriчноrо лтування. Промiжнi результати обстежень у дослiдження не включались.
Отриман данi були статистично обробленi за до-помогою дисперсшного аналiзу, а також з викорис-танням кореляцiйно-реrресiйноrо аналiзу (коефщен-ту ^рсона).
Результати дослiдження та Тх обговорення. У
всiх випадках оперативне лiкування пройшло без ускладнень. В данш роботi проводився аналiз змш максимально' тстроти зору, ВОТ, даних периметрп та тонофафи. Данi результат оптично''' когерентно'
Таблиця 1.
Максимально коригована гострота зору в трупах спостереження до операцй та у рiзнi термiни пiсля хiрургiчного лiкування (M±m)
н о Об'ем Строки спостереження
с ск до операцй пiсля операцй'
& го 1-и 5 доба 1 мiсяць 1 р i к
н ФЕК+АГО+СЦД 0,36±0,02 0,81±0,02* 0,82±0,02* 0,82±0,02*
i m = АГО+СЦД 0,64±0,02 0,65±0,02 0,66±0,02 0,51±0,03*
I о н ФЕК+АГО+СЦД 0,25±0,02 0,41±0,02* 0,41±0,02* 0,39±0,02*
АГО+СЦД 0,3±0,05 0,3±0,05 0,3±0,05 0,17±0,06
аз н ФЕК+АГО 0,34±0,02 0,83±0,02* 0,81±0,02* 0,78±0,03*
_о о Р- = АГО 0,69±0,03 0,67±0,03 0,61±0,02* 0,35±0,02*
а. — 1- i_ I . к h ФЕК+АГО 0,19±0,02 0,38±0,02* 0,36±0,02* 0,31±0,03*
_ го — 1- и АГО 0,32±0,03 0,27±0,05 0,20±0,03* 0,13±0,02*
Примггки: * - достс^ршсть вщмЫностей показникiв у порiвняннi з показниками до операцй (p< 0,05).
Таблиця 2.
Рiвень ВОТ в трупах спостереження до операцй та у рiзнi строки шсля хiрургiчного лiкування (мм рт. ст., M±m)
Строки спостереження
и тс Об'ем операцй' пiсля операцй'
п & а 1С до операцй' 5 доба 1 мкяць 1 р i к
ii ь ФЕК+АГО+СЦД 28,42±0,42 18,05±0,17* 18,26±0,21* 18,16±0,16*
го н = АГО+СЦД 29,6±0,79 18,20±0,21* 18,30±0,22* 18,30±0,32*
о X ь с ФЕК+АГО+СЦД 28,71±0,52 18,06±0,21* 18,35±0,23* 18,12±0,20*
CD АГО+СЦД 28,50±0,75 18,0±0,47* 18,25±0,73* 19,0±0,47*
ii ь ФЕК+АГО 28,67±0,41 16,20±0,27* 18,0±0,25* 18,93±0,29*
х .0 л = АГО 28,42±0,65 16,08±0,27* 18,0±0,29* 18,08±0,27*
о Ci т ь с ФЕК+АГО 30,06±0,35 16,0±0,27* 18,67±0,22* 18,47±0,28*
н о АГО 27,5±0,57 15,50±0,37* 18,67±0,67* 18,0±0,28*
Примггки: * - достс^ршсть вщмшностей показникiв у порiвняннi з показниками до операцй' (p< 0,05).
Таблиця 3.
Показники тонографп (P0 - мм. рт. ст., С- мм3/хвхмм. рт. ст, F- мм3/хв. КБ-вiдн. од.) в основнш групi спостереження до операцй та на рiзних строках шсля хiрургiчного лiкування
(M±m)
.Е S s V Строки спостереження
до
ь 1 ю £■ пiсля операцi'
и ¡5 Оп о до операцй 1 мiсяць 1 р i к
+ О P0= 22,09±0,52 C = 0,13±0,01 P0= 13,60±0,24* С = 0,31±0,01* P0= 13,32±0,26* С = 0,36±0,02*
£ U F= 1,59±0,14 F= 1,14±0,11* F= 1,19±0,11*
а Е © КБ= 172,4±7,90 КБ= 46,63± 2,03* КБ= 39,05±1,97*
т с Ц и P0= 21,78±0,62 С = 0,15±0,01 P0= 12,34±0,29* С = 0,28±0,02* P0= 12,16±0,25* С = 0,34±0,02*
О F= 1,69±0,22 F= 0,52±0,09* F= 0,73±0,11*
ГА КБ=154,50±10,96 КБ=46,60±3,30* КБ=37,70±2,77*
+ О P0= 21,01±0,45 С = 0,13±0,01 P0= 12,65±0,23* С = 0,35±0,02* P0= 12,75±0,23* С = 0,37±0,02*
£ U F= 1,42±0,16 F= 0,95±0,12* F= 1,03±0,11
а Е © КБ=185,47±16,16 КБ=39,65±2,76* КБ=35,71±1,43*
т с Ц и P0=23,90±1,07 (0= 0,14±0,02 P0=12,70±0,60* С= 0,33±0,03* P0=12,70±0,60* С= 0,35±0,04*
CD F= 1,92±0,37 F= 0,90±0,26* F= 0,93±0,25*
ГА КБ=172,50±18,15 КБ=39,25±2,84* КБ=37,75±4,09*
Примггки: * - достс^ршсть вiдмiнностей показникiв у порiвняннi з показниками до операцй' (p < 0,05).
томографй в динамщ будуть роз-глянут1 в наступнш частин1 нашого досл1дження.
Як видно з таблиц 1, де вщо-бражен дан1 максимально''' го-строти зору до та в р1зн1 терм1ни п1сля х1рург1чного лтування, зна-чне покращення центрального зору в1дм1чалось в1дразу п1сля операцй' у пац1ент1в тих шдгруп, яким була проведена ФЕК в по-еднанш з АГО, що е передбачу-ваним результатом. Також варто в1дм1тити зниження гостроти зору п1сля 1 року спостереження у вах шдгрупах, яким була виконана т1льки АГО. Це було пов'язане з прогресуванням катаракти, що також е обгрунтованим та перед-бачуваним результатом.
Р1вень ВОТ до операцй' та на строках 5 дшв, 1 м1сяць та 1 р1к п1сля операцй наведено в табли-цi 2. Як видно з таблиц 2, у вах випадках в ранньому та у вщда-леному шсляоперацшному пер1-од1 ВОТ був компенсований, що шдтверджуе г1потензивну ефек-тившсть як розробленого нами методу антиглаукомно''' операцй, так i класично''' синусотрабекуло-томй. Проте варто вiдмiтити, що значення ВОТ у контрольнш груш на 5 добу були на межi ппотонй i свiдчили про пперефект зниження ВОТ у ранньому шсляоперацшному перюд^ що не спостери галось у хворих основно''' групи.
У таблицях 3 i 4 наведенi ре-зультати дослщження пдродина-мiки ока в обох групах до операцй, через 1 мкяць та 1 рт спостережень пiсля хiрур-гiчного лтування. На 5 добу тонографiю не проводили, враховуючи можливий розви-ток запально''' реакцй в ранньому шсляоперацшному перюдк Як видно з таблиць 3 та 4, не дивлячись на вщносно стабiльнi показники ВОТ як в основнш, так i в контрольнш групах дослщження, у вщдаленому перiодi гiдродинамiчнi показники, зокре-ма коефiцiент легкост вiдтоку (КЛВ) та кое-фщент Беккера (КБ), iстотно вiдрiзнялися. Динамту цих змiн можна вiдстежити за наступними графiками (рис. 1, 2).
В основнш груш через рт спостережень у пащетчв з розвиненою глаукомою, яким була проведена комбшована опера-цiя, КЛВ покращився на 0,23 мм3/хвхмм. рт. ст (на 200%), а у хворих, яким проводили лише АГО+СЦД, на 0,19 мм3/хвхмм. рт. ст (на 147%).
У контрольнш груш вщповщних шд-груп КЛВ збшьшився лише на 0,06 мм3/ хвхмм. рт. ст (на 43%) та 0,05 мм3/хвхмм. рт. ст (на 36%) вщповщно.
КЛВ у хворих з глаукомою-III основно'1 групи покращився на 0,24 мм3/хвхмм. рт. ст (на 185%) в шдгруш з проведеною комбiнованою опера-щею та на 0,21 мм3/хвхмм. рт. ст (на 150%) при проведенш АГО+СЦД без видалення катаракти.
В груш контролю в вщповщних шдгрупах збiльшення КЛВ було лише на 0,02 мм3/хвхмм. рт. ст, що вiдповiдало 13%.
Отже, порiвнюючи вщдалеш результати, у пацiентiв з II ст^ею глаукоми основно'1 групи, яким була проведена комбшована операцiя, результат покращення КЛВ вiд початкових зна-чень був на 157% (p< 0,05) вищим даних КЛВ вщповщноТ пiдгрупи контрольно! групи.
В шдгруш з Ill ствдею глаукоми ця рiзниця становила 171% (p< 0,05). Значна рiзниця була i в шдгрупах з проведеною АГО без ФЕК. Результат покращення КЛВ порiвняно з початковими даними у пащетчв з розвиненою ст^ею глаукоми в основнш групi був на 111% (p<0,05) вище, шж результат у вiдповiднiй пiдгрупi контрольно! групи. При глаукомМИ ця рiзниця становила 134% (p< 0,05).
Аналiзуючи результати змiн КБ, якi наведет на рис. 2, у вщдаленому перiодi чiтко простежу-еться рiзниця мiж показниками основноТ групи та групи контролю. Так, КБ в основнш груш в шдгруш з II ст^ею глаукоми, яким проводилась комбшована операщя, зменшився на 133,42, що вщпо-вщае 77%. У хворих щеТ ж шдгрупи, яким проводили АГО+СЦД без видалення катаракти, КБ знизився на 116,8 (76%). В груш контролю у вщповщних шдгрупах зниження було на 91,33 (55%) при комбшованш операцй та на 90,84 (54%) при АГО.
В пiдгрупi з глаукомою-III у хворих основноТ групи зменшення КБ пiсля комбшованоТ операцй було на 81%, а пiсля АГО - на 78%. В контрольна групi зменшення КБ у вщповщних шдгру-пах було на 44% та 37%.
Таким чином, порiвнюючи вщсоткове зменшення КБ вщносно початкових значень, результати у хворих з II слабею глаукоми в основнш груш шсля комбшованоТ операцй, були на 22% (p< 0,05) кращими, нiж в вщповщ-нiй пiдгрупi контрольно! групи.
Динамта зниження КБ пiсля АГО у хворих на II стадш глаукоми в основнш груш була на 22% (p<0,05) бшьшою, нiж в контрольнш групi. Аналiз даних динамти змiн КБ у пацiентiв з III ст^ею глаукоми у двох групах, яким була проведена ФЕК+АГО, виявив вагому рiзницю вщсо-ткового зменшення КБ, що становила 36% (p< 0,05). В вщсотковому сшввщношенш зниження КБ в основнш груш було на 36% (p<0,05) бшь-шим, чим в груш контролю. При порiвняннi ще бшьша рiзниця мала мiсце у пащетчв з III стади ею глаукоми, яким була проведена тшьки АГО, i дорiвнювала близько 41% (p< 0,05).
Поле зору оцiнювалось по сумарнш свп"-ловiй чутливостi (дБ). Середн значення отри-маних результат наведенi в таблицi 5. ^сля 1 року спостережень поле зору у патент основноТ групи статистично значимо не змшю-валось (о^м пiдгрупи з розвиненою стадiею глаукоми, яким була проведена комбшована
Таблиця 4.
Показники тонографп (P0 - мм. рт. ст., С- мм3/хвхмм.
рт. ст, F- мм3/хв, КБ-в1дн. од.) в контрольн1й rpyni спостереження до операцм та на р1зних строках п1сля х1рург1чного л1кування (M±m)
S о: 2 * § Р 1 и {Е 2 ш ю & О с о Строки спостереження
до операцм тсля операцй
1 мкяць 1 piK
CK 'ч то 1- о о < + ш © P0= 21,58±0,46 C = 0,14±0,01 F= 1,64±0,17 КБ=165,20±15,09 P0= 13,12±0,34* С = 0,20±0,01* F= 0,66±0,09* КБ=66,73±2,65* P0= 14,32±0,30* С = 0,20±0,01* F= 0,89±0,10* КБ=73,87±3,67*
О < P0= 21,43±0,70 C = 0,14±0,02 F= 1,70±0,32 КБ=168,92±20,46 P0= 13,81±0,35* С = 0,20±0,01* F= 0,79±0,10* КБ=70,94±3,17* P0= 14,20±0,42* С = 0,19±0,01* F= 0,81±0,10* КБ=78,08±4,37*
CK 'ч то 1- о О < + ш © P0= 22,75±0,53 С = 0,15±0,01 F= 1,87±0,16 КБ=161,12±8,67 P0= 14,24±0,22* С = 0,21±0,01* F= 0,92±0,09* КБ=71,41±4,24* P0= 14,78±0,32* С = 0,17±0,01* F= 0,83±0,08* КБ=89,71±4,69*
О < P0= 20,90±0,93 С = 0,15±0,02 F= 1,57±0,38 КБ=148,75±19,96 P0= 14,50±0,60* С = 0,22±0,02* F= 0,99±0,14 КБ=67,75±5,62* P0= 15,12±0,62* С= 0,17±0,02 F= 0,87±0,14 КБ=93,33±9,32*
Примггки: * - достов1рн1сть вщмЫностей показник1в у пор1внянн1 з показниками до операцм (p< 0,05).
операщя, вiдмiчалось статистично значиме покращення поля зору) на вщмшу вщ контрольноТ групи, де у вах випадках були ознаки попршення периферич-ного зору за даними статичноТ периметрп. Динамiку змiн поля зору наведено на рис. 3.
В основнш груш у пащетчв як з II слабею, так i з III слабею глаукоми, яким була проведена комбшована операщя, вiдмiчалась стабiлiзацiя зорових функцiй за результатами збереження та нав^ь деякого по-
Таблиця 5.
Поле зору (дБ) в трупах спостереження до операцм та на рiзних строках шсля хiруртiчното лшування (M±m)
CK Строки спостереження
ä Я то Об'ем операцй' до опе- тсля операцй'
и рацй' 5 доба 1 мкяць 1 р i к
CK ч а ФЕК+АГО+СЦД 1447,21 ±24,25 1528,63 ±25,79* 1526,16 ±25,72* 1521,89 ±25,79*
а п 1с АГО+СЦД 1497,70 1507,10 1497,60 1439,30
CL ±34,89 ±33,98 ±34,46 ±39,31
I о I с О ск а ФЕК+АГО+СЦД 876,06 ±36,97 973,06 ±39,34 967,71 ±39,28 950,35 ±39,67
1с АГО+СЦД 804,00 ±32,70 819,75 ±35,49 818,50 ±36,12 752,25 ±36,03
ФЕК+АГО 1520,27 1607,27 1532,27 1437,93
а а ±20,60 ±19,71* ±21,64 ±25,12*
п ^ а I 1с АГО 1540,58 ±31,48 1523,33 ±31,57 1450,50 ±28,01* 1296,67 ±30,26*
о 1-I о а ФЕК+АГО 817,53 ±23,54 881,29 ±24,03 820,29 ±24,74 724,00 ±26,23*
К 1с АГО 797,83 ±32,70 779,17 ±28,43 722,50 ±30,19 625,83 ±28,40*
Примггки: * - достовiрнiсть вщмЫностей показнишв у порiвняннi з показниками до операцм (p< 0,05).
Рис. 1. Динамика змш коефщ^енту легкости вщтоку за даними тонографй у групах спостереження (%).
Рис. 2. Динамика змш коефщ^енту Беккера за даними тонографй' у групах спостереження (%).
Рис. 3. Динамика змш поля зору (дБ) у групах спостереження (%).
кращення поля зору (у пацетчв з глаукомою-II - на 5% та з глаукомою-III - на 8%). У хворих на глаукому II i Ill цеТ ж групи, яким була проведена лише АГО, вiдмiчалось незначне попршення периметри (на 4% та 6%), що iмовiрно пов'язано з прогресуванням ка-таракти. Водночас в контрольнш групi було виявлене попршення стану поля зору у вах випадках. Так, при глаукомi II з проведеною комбiнованою операцiею, зниження св^ловоТ чутливост було на 82,34 дБ (5%), а шсля АГО без видалення катаракти-243,91 дБ, що рiвнялось 16% вiд початкового. Пкля проведеноТ ФЕК+АГО у пацiентiв з III стадiею глаукоми зниження св^ловоТ чутливостi було на 93,53 дБ, що вщповщало 11%, а при АГО в данш групi було на 172 дБ нижче
значень до операци, що в вщсотковому ств-в1дношенн1 дор1внювало 22% в1д початкових значень.
В сучасн1й офтальмологи прогресування глаукомного процесу оц1нюють не лише за р1внем ВОТ, але й за станом функцюнальних показнишв ока, таких як дан1 периметрй та г1дродинам1ки ока, а також структурних змш за результатами оптичноТ когерентно! томо-графи. В результат! нашого досл1дження був виявлений достатнш г1потензивний ефект в обох групах, проте виявлеш 1стотн1 в1дм1нност1 в одержаних даних зорових функцш у вщда-леному пер1од1. На наш погляд, !х збереження у пац1ент1в основно! групи пов'язано з поси-ленням увеосклерального в1дтоку, за рахунок чого, 1мов1рно, активуеться кровопостачання та обмшш процеси в задньому вщдЫ очного яблука. У сучасн1й л1тератур1 увеосклеральний в1дт1к викликае чималий штерес [4,5]. В остан-н1 роки широкого поширення набули ппо-тензивш л1карськ1 препарати, механ1змом дй яких вважаеться активац1я увеосклерального в1дтоку. Так, аналоги простагландишв е препаратами першого вибору для консервативного л1кування первинно! глаукоми i е золотим стандартом у всьому свт [6]. Дана група лтарських речовин мае найбiльш виражений ппотензивний ефект, знижуючи ВОТ на 2533% вiд вихiдного, при цьому увеосклеральний вдчк зростае бшьш нiж на 50% (Medical Treatment of Glaucoma, 2010). Отже, посилен-ня увеосклерального вщтоку е об^рунтованим та перспективним направленням в люуванш вщкритокутово! глаукоми, на що i направлений розроблений нами метод оперативного лтування вщкритокутово! глаукоми. Висновки
1. Новий споаб хiрургiчного лтування вщ-критокутово! глаукоми з дренуванням супра-цилiарного простору дозволив досягти стiйкого гiпотензивного ефекту у вщдаленому тсляопе-рацiйному перiодi, що сприяло збереженню зорових функцiй пацiентiв основно! групи.
2. Запропонований новий споаб хiрургiчно-го лтування вщкритокутово! глаукоми з дренуванням супрацилiарного простору сприяе по-лiпшенню гiдродинамiки ока, а саме приводить
до збтьшення коефщенту легкостi вiдтоку у 2,5 рази та зменшення коефiцiенту Беккера в 4,5 рази порiвня-но з показниками тонографй до операци.
3. За даними спостереження застосування нового способу хiрургiчного лтування вщкритокутово! глаукоми з супрацилiарним дренуванням сприяе стшкш стабшзацй периферiйного зору як одного з основних критерйв стану глаукомного процесу.
Перспективи подальших дослiджень полягати-муть в аналiзi ефективностi розробленого методу хи рурпчного лiкування на основi динамiки структурних змш атшвки та зорового нерва за даними оптичноТ когерентно! томографй.
Лiтература
1. Colin Cook, Paul Foster. Epidemiology of glaucoma: what's new? Canadian Journal of Ophthalmology. 2012 June;47(3):223-6.
2. Nesterov AP. Glaukoma. M.: Medinformagenstvo; 2008. 360 s. [in Russiаn].
3. Koc Yal, Mitrofanova IS. Komplaentnost' kak faktor povysheniya ehffektivnosti lecheniya bol'nyh s hronicheskoj serdechnoj nedostatochnost'yu.
Rossijskij med. zhurn. 2007;4:4-7. [in Russiаn].
4. Stolyarov GM, Lebedev Ol, Zolotarev AV. Uveoskleral'nyj ottok vnutriglaznoj zhidkosti: teoreticheskie aspekty i vozmozhnosti issledovaniya.
Glaukoma. 2012;4:70-6. [in Russiаn].
5. Karlova EV, Zolotarev AV, Lebedev Ol. Patogeneticheskoe obosnovanie hirurgicheskoj aktivacii uveoskleral'nogo ottoka pri pervichnoj
otkrytougol'noj glaukome. Permskij medicinskij zhurnal. 2012;29(4):42-6. [in Russiаn].
6. Garway-Heath DF. Latanoprost for open-angle glaucoma (UKGTS): a randomised, multicentre, placebo-controlled trial. Lancet. 2015 Apr
4;385(9975):1295-304.
В1ДДАЛЕН1 РЕЗУЛЬТАТИ НОВОГО СПОСОБУ Х1РУРГ1ЧНОГО Л1КУВАННЯ ПЕРВИННО1 ВЩКРИТОКУТОВО1 ГЛАУКОМИ З СУПРАЦИЛ1АРНИМ ДРЕНУВАННЯМ. ЧАСТИНА I
Венгер Л. В., Якименко I. В.
Резюме. Мета: оцшити у вщдаленому перiодi ефектившсть розробленого нового способу хiрургiчного лтування вщкритокутово! глаукоми з супрацилiарним дренуванням.
Об'ект i методи. В дослщження увiйшли 100 хворих з дiагнозом первинна вiдкритокутова глаукома, як1 були роздтеш по 50 пацiентiв у кожнш групi. Пацiенти основно! групи були проопероваш новим нами за-пропонованим методом з супрацилiарним дренуванням. Хворим контрольно! групи була проведена класич-на синусотрабекулотомiя. Проаналiзованi даш внутрiшньоочного тиску, гiдродинамiки ока, гостроти зору та статично! периметрп на 5 добу, через мкяць та рт пiсля операци.
Результати. Ппотензивний ефект в обох групах був достатнш, проте ефективнiсть збiльшення коефщенту легкостi вiдтоку та зниження коефiцiенту Беккера в основнiй групi були статистично достовiрно кращими порiвняно з контрольною групою. Вiдмiчалось збереження зорових функцш у хворих, прооперованих запро-понованим методом, в той час, як у контрольнш групi було статистично достодрне Тх зниження.
Висновки. Новий споаб хiрургiчного лiкувaння вщкритокутово! глаукоми з дренуванням супрацилiарного простору дозволяе досягти стшкого гiпотензивного ефекту, приводить до збтьшення коефiцiенту легкост вiдтоку у 2,5 рази та зменшенню коефiцiенту Беккера в 4,5 рази порiвняно з показниками тонографи до операци, сприяе стiйкiй стаб^зацп периферiйного зору у вiддaленому шсляоперацшному перiодi.
Ключовi слова: первинна вщкритокутова глаукома, хiрургiчне лiкувaння, супрaцилiaрне дренування, ефектившсть, увеосклеральний вщтт.
ОТДАЛЕННЫЕ РЕЗУЛЬТАТЫ НОВОГО СПОСОБА ХИРУРГИЧЕСКОГО ЛЕЧЕНИЯ ПЕРВИЧНОЙ ОТКРЫТОУГОЛЬ-НОЙ ГЛАУКОМЫ С СУПРАЦИЛИАРНЫМ ДРЕНИРОВАНИЕМ. ЧАСТЬ I
Венгер Л. В., Якименко И. В.
Резюме. Цель: оценить в отдаленном периоде эффективность разработанного нового способа хирургического лечения открытоугольной глаукомы с супрацилиарным дренированием.
Объект и методы. В исследование вошли 100 больных с диагнозом первичная открытоугольная глаукома, которые были разделены по 50 пациентов в каждой группе. Пациенты основной группы были прооперированы новым нами предложенным методом с супрацилиарным дренированием. Больным контрольной группы была проведена классическая синусотрабекулотомия. Проанализированы данные внутриглазного давления, гидродинамики глаза, остроты зрения и статической периметрии на 5 сутки, через месяц и год после операции.
Результаты. Гипотензивный эффект в обеих группах был достаточен, однако эффективность увеличения коэффициента легкости оттока и снижения коэффициента Беккера в основной группе было статистически достоверно лучше по сравнению с контрольной группой. Отмечалось сохранение зрительных функций у больных, прооперированных предложенным методом, в то время, как в контрольной группе было статистически достоверное их снижение.
Выводы. Новый способ хирургического лечения открытоугольной глаукомы с дренированием супраци-лиарного пространства позволяет достичь устойчивого гипотензивного эффекта, приводит к увеличению коэффициента легкости оттока в 2,5 раза и уменьшению коэффициента Беккера в 4,5 раза по сравнению с показателями тонографии к операции, способствует устойчивой стабилизации периферийного зрения в отдаленном послеоперационном периоде.
Ключевые слова: первичная открытоугольная глаукома, хирургическое лечение, супрацилиарное дренирование, эффективность, увеосклеральный отток.
REMOTE RESULTS OF A NEW SURGERY TREATMENT OF PRIMARY OPEN-ANGLE GLAUCOMA WITH SUPRACILIARY DRAINAGE. PART I
Venger L. V., Yakymenko I. V.
Abstract. Objective: to evaluate in the remote period the efficiency of the developed new method of surgical treatment of open-angle glaucoma with supraciliary drainage.
Object and methods. The study included 100 patients with a diagnosis of primary open-angle glaucoma, which were divided into 50 patients in each. Each group was divided into 2 subgroups - with II and III stage glaucoma. Some patients had an anti-glaucomatous surgery, the other in combination with phacoemulsification. Patients in the main group were operated by the new supraciliary drainage method proposed by us. Patients of the control group
performed classical sinusotrabeukulotomy. The data of intraocular pressure, hydrodynamics of the eye, visual acuity and static perimetry are analyzed for 5 days, one month and one year after surgery.
Results. The hypotensive effect in both groups was sufficient, but in the control group there was a hyper effect of reducing intraocular pressure in the early postoperative period. The efficiency of increasing the coefficient easiness of outflow and decreasing the Becker coefficient in the main group were statistically significantly better compared to the control group. In the main group, one year after observations in patients with II and III stage glaucoma, which had a combined operation, the coefficient easiness of outflow improved by 200% and by 185%, and in patients who had only anti-glaucomatous surgery by 147% and by 150%. In the control group, the corresponding subgroups the coefficient easiness of outflow increased by 43% and by 13% in case of combined operation, 36% and 13% respectively. The decrease of the Becker coefficient in patients of the main group was also statistically significant compared with the control group. It was noted that the preservation of visual functions in patients operated by the proposed method, while in the control group, was statistically significant reduction. In the main group, stabilization of visual fields was noted, while in the control group, perimetry data deteriorated. The decrease in light sensitivity in patients with the second and third stage of glaucoma in the control group after the combined operation was 5% and 11%, and after only anti-glaucomatous operation by 16% and 22%, respectively.
Conclusions. A new way of surgical treatment of open-angle glaucoma with drainage of supraciliary space allows to achieve a stable hypotensive effect, leads to an increase in the coefficient easiness of outflow by 2.5 times and a decrease in the Becker coefficient by 4.5 times compared with the tonography of the operation, contributes to stable stabilization of the peripheral vision in the remote postoperative period.
Key words: primary open-angle glaucoma, surgical treatment, supraciliary drainage, efficacy, uveoscleral outflow.
Рецензент - проф. Безкоровайна I. М.
Стаття надшшла 23.11.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-4-2-147-132-135 УДК 612.017:616.36:612.621.1:615.27:611.018
1Вознесенська Т. Ю., 2Короткий Ю. В., 1Грушка Н. Г., 1Кондрацька О. А., 1Cpi6Ha В. О., 1Блашкт Т. В. ВПЛИВ АДЕМОЛУ НА ООЦИТИ I КЛ1ТИНИ IX ФОЛ1КУЛЯРНОГО ОТОЧЕННЯ Институт ф131ологГ| ¡меш О.О. Богомольця НАН УкраТни (м. КиТв) 21нститут оргашчноТ х1мп НАН УкраТни (м. КиТв)
tblashkiv@gmail.com
Зв'язок публшацм з плановими науково-до-слщними роботами. Роботу виконано у 2018 роц1 в рамках програми НАН УкраТни «Молекулярно-ге-нетичш i бiохiмiчнi мехашзми регуляци клп"инних та системних взаемодш за фiзiологiчних та патоло-пчних сташв» / державний реестрацшний номер 0116U004470, номер теми: II-8-17, постанова бюро ВМФМБ № 10 § 40 вщ 13.11.2016., договору про науково-практичне сшвроб^ництво мiж Ыститутом фiзiологiТ iм. О.О. Богомольця НАН УкраТни та !нсти-тутом оргашчноТ хiмiТ НАН УкраТни щодо проведення бюлопчних дослщжень препарату адемол з метою виявлення нових напрямшв його застосування.
Вступ. Ефекти введення адемолу (1-адамантил-етокси-3-морфолшо-2-пропанол пдрохлорид) ви-вчали у щурiв: iз модельним гострим порушенням мозкового кровообку (бтатеральна каротидна оклюзiя) [1], з модельною церебральною iшемiею [2], з моделлю субарахноТдального крововиливу [3], в гострий перюд шту^ришзадринового шфаркту ми окарда [4,5], з перехщною iшемiе ока [6], а також у кролiв з iшемiею-реперфузiею атмвки на тл цукро-вого дiабету [7].
На сьогодш вплив адемолу на функцюнальний стан яечника залишаеться не вивченим. Даш про вплив адемолу на ооцити i клп"ини Тх фолтулярного оточення - вщсутнг
Мета роботи — оцшити вплив введення адемолу на ооцити i клп"ини Тх фолтулярного оточення у мишей рiзного вту, а саме на проходження мейо-тичного дозрiвання ооцилв, життездатшсть клп"ин Тх фолтулярного оточення у тварин втом 8 тижшв i 8 мкяцв.
Об'ект i методи дослщження. Дослщження проведене з використанням 24 неваптних самиць мишей аутбредноТ лшп Альбшо 8 тижшв i 24 самиць втом 8 мкяцв. При робот були витримаш Мiжна-родш принципи бвропейськоТ конвенцп про захист хребетних тварин Ради бвропи. Проведено двi серп дослав.
СЕРЯ 1: Введення адемолу тваринам проводили одноразово внутршньочеревнно (в дозi 5 мг/кг). Групи тварин: I - контроль (8 тижнев^ (n=4); II - 8 т. (адемол) (n=6); III- контроль (8 мкяцев^ (n=4); IV - 8 м. (адемол) (n=6). Матерiал (яечники) для проведення подальших дослщжень забирали через 1 год шсля введення адемолу.
СЕРЯ 2: Введення адемолу (ЗАТ «Дарниця») тваринам проводили 4-разово внутрiшньочеревно 1 раз на добу; через добу (в дозi 5 мг/кг). Групи тварин: I -контроль (8 тижнев^ (n=8); II - 8 т. (адемол) (n=6); III-контроль (8 мiсяцевi) (n=8); IV - 8 м. (адемол) (n=6). Матерiал (яечники) для проведення подальших до-слiджень забирали через 1 год шсля останнього (четвертого) введення адемолу.
Культивування ооцит'>в. З яечнитв мишей не-ферментативно (мехашчно) видiляли ооцити. Оцi-нювали стан зародкового пухирця, перивп"елшового простору та цитоплазми, а саме щтьшсть, стушнь гранульованостi, ознаки фрагментацГТ i дегенерацГТ. Пiсля 2 год культивування шдраховували ооцити (% до загальноТ кiлькостi), що перебували на стадп ме-тафази I (розчинення зародкового пухирця), шсля 20г культивування шдраховували ооцити (% до загальноТ кшькосп), що перебували на стадп метафази II (сформованого першого полярного тшьця), а також
