CC BY
15
• лкогосподарсью роботи (з 115,2 до 220,2 тис. 1рн.): включaють piзнi види py-бaнь;
• природозaxиснi роботи (з 29,5 до 118,4 тис. 1рн зa paxyнок кошпв цiльовиx фондiв оxоpони нaвколишнього сеpедовищa): yлaштyвaння гpебель; pемонт i бyдiвництво мост!в, пеpеxiдниx мiсткiв, пеpепaдiв, шлaгбayмiв, пiдпipниx стiнок; впоpядкyвaння пpиpодниx джеpел, pозчисткa потоюв; pозселення му-paшникiв, виготовлення тa yлaштyвaння штyчниx гтзд;
• протипожежш заходи (з 24,0 до 48,8 тис. 1рн.): pемонт тa yтpимaння доpiг пpотипожежного пpизнaчення; пpидбaння пpотипожежного iнвентapю; yтpи-мaння пожежниx стоpожiв;
• рекреaцiйнi роботи (з 37,8 до 79,5 тис. грн.): yлaштyвaння зон i мшць ввдпо-чинку, тypистичниx мapшpyтiв, оглядов^ мaйдaнчикiв, стоянок aвтотpaн-споpтy; блaгоyстpiй сaдиб лiсництв; pеклaмно-iнфоpмaцiйне зaбезпечення;
• оxоронa mвaринного ceimy (з 10,2 до 20,3 тис. грн.): yлaштyвaння годiвниць тa солонцiв; ствоpення коpмового поля тa зaготiвля коpмiв; yтpимaння воль-eproro господapствa; pемонт мисл^^к^ стежок тa годiвниць; огоpожa 6í-ологiчниx полян;
• вiдновлення екосистем (з 19,0 до 41,0 тис. грн.): yтpимaння селекцшного пункту "Пщтств"; догляд зa плaнтaцiями, pозсaдником, pослинaми в теплиц!, кyльтypaми; пiдготовкa Ipyнтiв для ствоpення нaсaджень; посaдкa i доповнен-ня нaсaджень тa кyльтyp; щеплення плодовиx тa yкоpiнення деpевниx поpiд;
• зaгaльновиробничi виmрamи (з 509,1 до 956,7 тис. грн.): yтpимaння влaсного aвтотpaнспоpтy; пpидбaння основниx фонд!в; поточний pемонт виpобничиx пpимiщень тa yтpимaння aдмiнiстpaтивниx ^имщень; кaпiтaльне буд!вниц-тво; пpидбaння мaтеpiaлiв, кaнцтовapiв, спецодягу, pемонт iнвентapю; кому-нaльнi послуги тa послуги зв'язку;
• ymримaння служби оxорони, спсрсшу yпрaвлiння ma тших шmamниx пращв-ник\в (з 611,7 до 1160,1 тис. грн.): оплaтa тa нapaxyвaння та зapобiтнy плaтy; витpaти та вiдpядження; пpидбaння фоpменого одягу;
• роботи, що виконуються стороншми оргaнiзaцiями, ycmaновaми 3a договорами (з 40,0 до 64,6 тис. грн.): ^оект оpгaнiзaцiï теpитоpiï, лiсовпоpядкyвaння. У 2002 pоцi з облaсного фонду оxоpони нaвколишнього пpиpодного
сеpедовищa було видшено 20,0 тис. гpн. m пpидбaння основниx фонд1в i 83,0 тис. грн. з деpжaвного фонду оxоpони нaвколишнього сеpедовищa нa ук-piплення беpегiв p. Пpyт (yлaштyвaння гpебель, буд1вництво пiдпipниx сть нок). Зaгaлом з фонд!в нaдiйшло 103 тис. грн. пpи зaплaновaниx 253,4 тис. грн. (нa yкpiплення piH^ плaнyвaлося видшити 233,4 тис. грн.).
У цшому фaктичнi нaдxодження як зa бюджетними, тaк i зa спецiaль-ними коштaми дещо нижч! вщ зaплaновaниx (тaбл. 2); тaк, нa зapобiтнy плaтy фaктичнa сyмa нaдxоджень з кожним pоком нaближaeться до плaновоï: якщо y 2000 pоцi вiдxилення стaновило 88,2 тис. грн., то y 2001 тa 2002 pокax воно зменшилось до 31,5 тa 9,0 тис. грн. Питому вaгy окpемиx джеpел ^^^джень кошт!в y зaгaльнiй сум! КНПП зa 2000-2002 pp. xapaктеpизye тaбл. 3.
Вiдxилення фaктичниx сум кош™ вщ зaплaновaниx по окpемиx pоздi-лax покaзaно в тaбл. 4. Ta^ y 2000 pоцi це вдаилення пеpебyвaло в межax 0,1-7,6 тис. грн.; зaгaльно-виpобничi витpaти були недофiнaнсовaнi нa 137,0 тис. грн. вщ зaплaновaноï суми, a yтpимaння служби оxоpони, aпapaтy yпpaвлiння тa iншиx штaтниx пpaцiвникiв - m 42,1 тис. гpн. Щодо pобiт, як!
Табл. 2. Виконання виробничо-фшансового плану заходiв збереження природно-_заповiдного фонду по Карпатському НПП, тис. грн._
Джерела надходжень 2000 2001 2002
план факт ВВД-хил. план факт вВД-хил. план факт вВД-хил.
Державний бюджет 988,8 898,4 -90,4 327,7 1322,0 -5,7 1839,3 1588,9 250,4
Державт цiльовi фонди - - - - - - 253,4 103,0 150,4
Спещальт кошти 608,9 462,9 -146,0 483,3 344,8 -138,5 1086,7 1040,9 -45,8
Всього надходжень 1597,7 1361,3 -236,4 1811,0 1666,8 -144,2 3179,4 2732,8 -46,6
в т.ч. зар. плата 731,5 643,3 -88,2 924,5 893,0 -31,5 1285,3 1276,3 -9,0
Табл. 3. Питома вага окремих джерел коштiв у загальних надходженнях по
Джерела надходжень кошт!в 2000 2001 2002
план факт план факт план факт
Державний бюджет 61,9 66,0 73,3 79,3 57,9 58,1
Державт цiльовi фонди - - - - 7,9 3,8
Спещальт кошти 38,1 34,0 26,7 20,7 34,2 38,1
Всього надходжень 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0
Табл. 4. Вiдхилення фактичного фшансування виробничо-фшансового плану вiд _планового по КНПП, тис. грн._
Назва заходiв i робгг 2000 2001 2002
план факт вщ-хил. план факт вВД-хил план факт вВД-хил.
Роботи, що викону-ються сторонтми ор-гатзащями 40,0 - -40,0 40,0 80,0 +40,0 127,5 64,6 -62,9
Науково-дослщт роботи 2,9 2,8 -0,1 6,9 6,6 -0,3 12,0 6,1 -5,9
Поширення еколопч-них знань 2,2 2,1 -0,1 6,2 6,2 - 20,6 17,2 -3,4
Люогосподарсьт роботи 122,5 115,2 -7,3 113,9 108,5 -5,4 235,5 220,2 -15,3
Природозахист роботи 30,6 29,5 -1,1 30,8 29,8 -1,0 267,0 118,4 -48,6
Протипожежт роботи 31,6 24,0 -7,6 27,3 23,6 -3,7 50,5 48,8 -1,7
Рекреацшт роботи 37,8 37,8 - 48,0 47,2 -0,8 64,8 79,5 +14,7
Охорона тваринного свлу 10,8 10,2 -0,6 15,9 15,8 -0,1 22,6 20,3 -2,3
Вщновлення екосистем 19,4 18,9 -0,5 27,1 27,1 - 46,1 41,0 -5,1
Загальновиробничi витрати 646,1 509,1 -37,0 612,3 471,8 -40,5 1138,5 956,7 -81,8
Всього: 943,9 749,6 -94,3 928,4 816, 6 -11,8 1985,1 1572,7 -12,4
Утримання служби охо-рони, апарату управлшня 653,8 611,7 -42,1 882,6 850,2 -20,4 1194,3 1160,1 -34,2
Разом: 1597,7 1361,3 -36,4 1811,0 1666,8 -44,2 3179,4 2732,8 -46,6
виконyвaлися стоpоннiми yстaновaми зa договоpaми, то непpофiнaнсовaнa сyмa y 40,0 тис. ^н. нaдiйшлa в нaстyпномy 2001 pоцi. Анaлогiчнa ситyaцiя пpостежyeться тa y 2001 pоцi: вiдxилення фaктичниx сум вщ плaновиx пеpе-бyвae в межax 0,1-5,4 тис. ^н., a зa зaгaльно-виpобничими витpaтaми i yтpи-мaнням служби оxоpони тaкi вiдxилення стaновлять 140,5 тa 32,4 тис. ^н. У 2002 pоцi по pоздiлy "Рекpеaцiйнi pоботи" зaфiксовaно пеpевищення фaктич-ного фiнaнсyвaння пошд зaплaновaне нa 14,7 тис. ^н. зa paxyнок спецiaль-ниx кош^в нa yлaштyвaння зон вщпочинку тa тypистичниx мapшpyтiв.
Щодо нayково-дослiдниx pобiт, то бюджетне фiнaнсyвaння ^ово-диться та пpиклaднi дослщження зпдно з вщомчою темaтикою.
КНПП мae 3 основш джеpелa нaдxодження спецiaльниx кош^в:
• ввд pyбaнь, пов'язaниx веденням люового господapствa тa шш^ видав pyбaнь;
• виpyчкa ввд pеaлiзaцiï посaдкового мaтеpiaлy;
• доxоди ввд pекpеaцiйноï д!яльност!
Анaлiз т^еджень зa спецкоштaми КНПП (тaбл. 5) погазуе, що з 2000 по 2002 pоки пpостежyeться зaгaльнa тенденщя до ïx збшьшення - з 296 тис. ^н. y 2000 pоцi до 541,4 тис. ^н. y 2001 pоцi тa 979,4 тис. ^н y 2002 pоцi (y 3,3 paзa).
Табл. S. Надходження спещальних коштiв на фтансування природоохоронних
3axodie по КНПП за 2000-2002 роки, тис. грн.
Нaйменyвaння пpодyкцiï 20< 00 20< 01 20 02
тис. гpн. питомa вaгa, % тис. гpн. питомa вaгa, % тис. ^н. питомa вaгa, %
1. Вiд ру6снь, ^e^aHMx i3 веденням л^ового гоcподaрcmвa, тшж e^ie ру6снь
Л!кввдта деpевинa ввд дог-лядовиx pyбaнь тa iншиx вид!в pyбaнь - всього 262,9 SS,S 519,3 95,9 922,S 94,2
в т.ч. - дiловa 164,4 55,5 433,2 80,0 657,4 67,1
-дpовa 98,5 33,3 83,3 15,4 265,3 27,1
- xмиз - - 2,8 0,5 0,1 -
2. Вiд тшж e^ie дiяльноcmi
1нш! види д!яльност -всього 33,1 11,2 22,1 4,1 56,6 5,8
в т.ч. - в^учга вщ pеaлiзa-цiï нaсiння - - - - - -
- в^учга ввд pеaлiзa-цiï посaдкового мaтеpi-aлy, шше 18,3 6,2 1,0 0,2 41,5 4,2
- доxоди ввд pекpе-aцiйноï д!яльност 8,8 3,0 12,3 2,3 15,1 1,6
- шш! види ra.ax^-жень (опpибyтковaнi тад-лишки мaтеpiaлiв, OT^a-нa ^едш^сь^ зaбоpго-вaнiсть) 6,0 2,0 8,8 1,6 - -
Всього надходжень 296,G 1GG,G 541,4 1GG,G 979,4 1GG,G
Левову чaсткy спецкошт!в по цж pокax пapк отpимye вщ pyбaнь, по-в,язaниx з веденням люового господapствa - доглядовиx pyбaнь (освгтлення,
прочищення й прорщження); виб1рково-санггарних та суцшьно-саштарних рубань; рубань, пов'язаних з реконструкщею, прокладанням квартальних просж, створенням протипожежних розрив1в, розчищенням дшянок у зв'язку з буд1вництвом. У результат проведення таких рубань реашзуеться дшова деревина, дрова { хмиз (табл. 6).
Табл. 6. Обсягреалiзацii лiквiдноi деревини вiд доглядовихрубань та шших видiв _рубань, м3_
Назва продукци 2000 2001 2002
Дшова деревина 4698 9998 15848
Дрова 7300 8567 17529
Хмиз - 99 35
Всього 11998 18664 33412
Так, у 2000-му рощ надходження кошт1в вщ рубань становили 262,9 тис. грн., що становить 88,8 % вщ надходжень з1 спецкошт1в. У наступ-н роки надходження зросли до 519,3 та 922,8 тис. грн \ становили 95,9 та 94,2 % надходжень спещальних кошт1в. Абсолютн суми надходжень зросли за рахунок збшьшення обсяпв реашзаци лжвщно! деревини (табл. 6). Щодо щни продукци, то парк реашзуе деревину на франко-основ1 з середшми вщ-пускними щнами у 2002 рощ на дшову деревину, дрова \ хмиз вщповщно 41,48; 15,13 та 2,86 грн. за 1м3.
1ншими джерелами поповнення спецкошт1в е кошти вщ реал1заци таких вид1в продукци та послуг: виручка вщ реал1заци насшня, посадкового матер1алу, а також доходи вщ рекреащйно! д1яльност1. Питома вага цих надходжень у загальних спецкоштах дуже незначна \ становить 11.2, 4.1 та 5.8 % у 2000-2002 роках або ж 33.1, 22.1 та 56.6 тис. грн.
Посадковий матер1ал вирощуеться в нащональному парку на баз1 се-лекцшного пункту "Шдшсшв". Л1сонасшнева та селекцшна роботи нацшеш на створення та формування високопродуктивних \ бюлопчно стшких люо-вих культур { декоративно-чагарникових та плодових порщ для озеленення. Через несприятлив1 погодн умови (сильн морози тощо) певн культури се-лекцшного парку шод1 гинуть, що негативно вщзначаеться { на надходжен-нях вщ реал1заци (1,0 тис. грн у 2001 рощ). Якщо ж пор1внювати 2000 { 2002 роки, то зазначимо збшьшення абсолютно! суми надходжень вщ реаль зацп посадкового матер1алу з 18,3 до 41,5 тис. грн.
Карпатський НПП е своерщним природно-рекреацшним комплексом не лише з природними, а й юторико-культурними рекреацшними ресурсами. 1нтенсивному розвитку уЫх вид1в рекреаци тут сприяють гарн кшматичш умови, прський рельеф, густа мережа стр1мких прських потоюв, величезна р1зноманптасть рослинного { тваринного свггу. Враховуючи ус чинники та можливють приймати вщпочиваючих протягом усього року, доходи вщ рек-реацшно! д1яльност1 парку на цей час дещо замал1, та все ж певна тенденщя до !х збшьшення простежуеться: 8,8 тис. грн. у 2000 рощ; 12,3 тис. грн. у 2001 рощ та 15,1 тис. грн. у 2002 рощ.
Карпатський НПП вщповщно до чинного законодавства сплачуе по-датки, збори та платежi до державного, мiсцевого бюдже™ та загальнодер-жавних фондiв (табл. 7).
Табл. 7. Перерахування податтв та зборiв по Карпатському НПП за _2001-2002 рр., тис. грн._
Назва податшв, збор1в та платеж1в 2001 Питома вага, % 2002 Питома вага, %
1. До державного бюджету Украши: 34,6 7,4 121,2 15,8
з них: ПДВ 34,6 7,4 120,7 15,7
податок на прибуток тдприемств - - 0,5 0,1
2. До мшцевого бюджету: 112,1 23,9 179,9 23,5
з них: прибутковий податок з громадян 108,4 23,1 175,5 22,9
курортний зб1р 3,1 0,7 3,7 0,5
за паркування автотранспорту 0,1 - 0,1 -
плата за забруднення (сплата: 30 % до державного 1 70 % - мюцевого бюджетов) 0,5 0,1 0,6 0,1
3. До фонд1в: 322,7 68,7 465,1 60,7
з них: пенсшний фонд 273,5 58,3 396,0 51,7
сощального страхування 25,5 5,4 34,8 4,5
страхування ввд нещасних випадшв 1,3 0,3 2,5 0,3
зайнятост! 22,4 4,7 31,8 4,2
Усього перераховано 469,4 100,0 766,2 100,0
У 2002 рощ абсолютна сума уЫх податюв порiвняно з 2001 роком зросла на 296,8 тис. грн. або на 163,2 %. У розрiзi окремих видiв податюв i зборiв найбшьшу питому вагу як у 2001, так i у 2002 роках становив збiр до пенсшного фонду - вiдповiдно 58,3 та 51,7 % вщ загальних сум перерахувань за вiдповiднi роки, або 273,5 та 396,0 тис. грн. Вагому частку займають прибутко-вий податок з громадян та ПДВ: у 2002 роцi вони становили вiдповiдно 179,9 та 120,7 тис. грн. або 23,5 та 15,7 %о перерахувань. Парк сплачуе курортний збiр, збiр за паркування автотранспорту та плату за забруднення. Ц суми незначнi i перебуваеть в межах 0,1-3,7 тис. грн. або 0,01- 0,7 % ушх перерахувань.
Карпатський НПП е неприбутковою установою i тому вш не е платни-ком податку на прибуток тдприемств. Але у 2002 рощ на звггну дату на ра-хунку залишився залишок спецiальних кош™ у сум^ що перевищуе розмiр 30 % вiд оподатковуваного прибутку за звггний перiод. Така сума в розмiрi 0,5 тис. грн. була сплачена до державного бюджету.
Висновки
Фшансування Карпатського НПП здшснюеться з трьох джерел: державного бюджету, державного фонду охорони навколишнього середовища та за рахунок спещальних кош™. Фшансування з державного бюджету стано-вило 898,4 тис. грн у 2000 рощ, 1322,0 тис. грн. - у 2001 рощ i 1588,9 тис. грн. - у 2002 рощ, що становить вщповщно 66,0; 79,3 та 58,1 % вщ загальних надходжень. За рахунок спещальних кош™ парку профшансовано видатюв на суму 462,9 тис. грн. - у 2000 рощ, 344,8 тис. грн - у 2001 рощ i 1040,9 тис. грн. - у 2002 рощ, що становить вщповщно 34,0; 20,7 i 38,1 %. У 2002 рощ
державним фондом охорони навколишнього природного середовища було видшено 103,0 тис. грн. або 7,9 % загальних коштiв.
Левову частку спецкош^в парк отримуе вщ рубань, пов'язаних з ве-денням люового господарства, що е нестабшьним i неперспективним джере-лом отримання коштiв для паркiв. Основним джерелом забезпечення фшан-сового стану повинш стати надходження вiд iнфраструктури туризму.
Лггература
1. Бухгалтерськ1 звiти по Карпатському нацiональному природному парку за 2000, 2001, 2002 роки.
2. Заповщна перлина Карпат (пупвник по Карпатському НПП)/ Клапчук В.М., Аб-рам'юк У.М., Гайдук Л.М. та rnmi. - Коломия: Вид.-полiграф. товариство "Вiк", 2001. - 80 с.
3. Леоненко В.Б., Стеценко М.П., Возний Ю.М. Атлас об'екпв природно-заповщного фонду Украши. - К.: Вид.-пол^аф. центр "Кшвський унiверситет", 2003. - С. 1-3.
4. Постанова КМ Украши № 1913 вщ 28.12.2000 "Про затвердження перелiку плат-них послуг, якi можуть надаватися бюджетними установами природно-заповiдного фонду".
УДК 504.06 О.М. Яворська - УкрДЛТУ
ЕКОЛОГ1ЧНА ПОЛ1ТИКА УКРАÏНИ З ПИТАНЬ ЗМ1НИ КЛ1МАТУ У М1ЖНАРОДНОМУ КОНТЕКСТ1
Розглядаеться роль Украши у мiжнародних договорах щодо питань змши кль мату. Наводиться значення проекту "Шщатива з питань змiни ^мату" для Украши та полiтика краши щодо участi у гнучких мехашзмах Кiотського протоколу.
O.M. Yavors'ka - USUFWT
Ecological Policy Of Ukraine On Questions Changes Of Climate
In International Context
The Ukraine role in the international agreements in relation to the climate change questions is considered. Meaning the "Initiative project on the climate" change questions for Ukraine and country politician in relation to participation in the flexible machineries of Kyoto protocol is pointed.
Чимало еколопчних проблем носять загальний характер i гостроту. Украшу не минули таю глобальш явища як транскордонне забруднення, по-теплшня кшмату, нагромадження вiдходiв, особливо токсичних i радь ацшних, зниження бюлопчного рiзноманiття. Аварiя на Чорнобильськш атомнш електростанцп у 1986 рощ з ïï величезними медико-бюлопчними на-слiдками спричинила в Украш ситуацiю, що наближаеться до рiвня глобаль-ноï екологiчноï катастрофи.
При формуваннi нацiональноï екологiчноï стратеги повинщ бути вра-хованi стан виконання i перспективи розвитку мiжнародних зобов'язань i спiвпрацi, оцiнки громадсьюстю, европейською та мiжнародною спiльнотою результативност природоохоронно1" дiяльностi в Украïнi за минуле десяти-рiччя, досвiд виконання нащональних екологiчних програм, у тому чи^ з мiжнародною допомогою, можливост нарощування потенцiалу гармонiзацiï життедiяльностi сустльства i переходу до сталого розвитку [1].
Глобальна змша клiмату е питанням, що стосуеться, перш за все, енер-гетики (використання органiчного палива) та довкшля, i залишатиметься у цен^ мiжнародноl уваги протягом десятирiч. Мiжнародна спiльнота, визна-ючи небезпеку, пов'язану з постiйним зростанням викидiв парникових газiв, домовилася про пiдписання Рамково! Конвенци ООН з питань змши клiмату (РКЗК ООН) у 1992 р. Шсля ратифжаци, РКЗК ООН набрала чинност у бе-резш 1994 р. Конференцiя Сторiн е найвищим керiвним органом Конвенци. Головною 11 задачею е сприяння виконанню вимог Конвенци. Перша сесiя Конференци Сторiн вiдбулася у Берлiнi у 1995 рощ. 16-24 липня 2001 року в Бош вщбулася друга зус^ч 6-1 Конференци Сторш. 29 жовтня - 10 листопада 2001 року в м. Марракеш (Марокко) проходила 7-ма Конференщя Сторш Рамково1 конвенци ООН про змшу клiмату [2].
Кiотський Протокол, схвалений на третiй сеси конференци сторш Ра-мково1 конвенци про змшу кшмату Оргашзаци Об'еднаних Нацiй у грудш 1997 року, став значним кроком вперед у спробах виршити проблеми змши кшмату [3]. Розвинут краши та краши з перехщною економiкою разом домо-вились зменшити викиди парникових газiв до рiвня меншого на 5 % вщ рiвня базового року у щльовому перiодi з 2008 по 2012 роки. Для рiзних краш був встановлений рiзний рiвень зниження викидiв (табл.).
Згiдно Кiотського протоколу, Укршш необхiдно обмежити рiст вики-дiв парникових газiв на рiвнi 1990 року. Зменшення викидiв мае вщношення до усiх секторiв економiки, включаючи енергетику, транспорт, промисловi процеси, вщходи, лiсове господарство та змiни у використанш землi.
Табл. Допустимий обсяг викидiв для деяких сторш-учаснишв вiдносно
рiвня базового року [2]
Розвинуи крайни Краши з перехщною економшою
Австрал1я 108 % Болгар1я 92 %
Канада 94 % Балтшськ крайни 92 %
ее 92 % Хорват1я 95 %
Н1меччина 92 % Чеська Республша 92 %
Португал1я 92 % Угорщина 94 %
Япотя 94 % Польща 94 %
Норвепя 101 % Румутя 92 %
Нова Зеланд1я 100 % Рос1я 100 %
США 93 % Украина 100 %
Для розвинутих краш досягнення мети буде нелегкою справою. Вона буде вимагати повного запровадження уЫх заходiв зi зменшення викидiв на нащональному рiвнi та ефективного використання Mмеханiзмiв гнучкост^', прийнятих Кiотським протоколом ("бульбашки", торпвля викидами, спiльне впровадження та мехашзм чистого розвитку - МЧР).
Меморандуми про намiри, пiдписанi Украшою з США та Канадою, зумовили сшвробггництва у виршенш питань змiни кшмату. Ефективна участь Украши в цих засщаннях може вплинути на перюдичшсть та розмiр iнвестицiй в умовах використання механiзмiв спiльного впровадження та то-ргiвлi викидами.
У 1999 рощ, коли було шдписано Меморандум про намiри мiж урядами Сполучених Штат1в Америки та Украши, i Агентство США з м1жнародно-го розвитку (АМР США) розпочало проект мIнiцiатива з питань змши ^мату" (Iнiцiатива) [4].
Украша, яка до економiчного спаду 1990 роюв була одним з найбшь-ших джерел викидiв парникових газ1в у свiтi, то як Сторона Рамково! Кон-венци ООН про змши кшмату (РКЗК ООН), не могла залишатись осторонь мiжнародного переговорного процесу з виршення проблеми змши кшмату.
На сьогоднiшнiй день в УкраАт вiдбулося багато позитивних зрушень у полiтицi з питань змши кшмату, i Iнiцiатива з питань змши кшмату, запо-чаткована АМР США, доклада значних зусиль аби щ досягнення мали мiсце. У 1998 рощ Украша пiдготувада та подала до Секретарiату Конвенци свою першу швентаризащю викидiв парникових газiв за 1990 та 1991-1998 роки. З того часу швентаризащя проводилася ще раз у 1999-2000 роках за перюд 1991-1998 роки. У 1998 рощ Украша також подала Перше нащональне повь домлення з питань змши кл1мату. Наступних звтв (Друге та Трете нащ-ональне повiдомлення) не було пiдготовлено. За вимогами РКЗК ООН кожна Сторона Конвенци мае подавати швентаризаци викидiв ПГ щороку, а нащ-ональне повiдомлення вiдповiдно до графiку, розробленого Секретарiатом Конвенци. Експерти Iнiцiативи з питань змши кл1мату АМР США допомогли УкраАт створити методологiю проведення швентаризаци за 1999-2000 роки, але повна робота над швентаризащею може бути завершена лише до кшця 2003 року.
Метою 1шщативи е допомога УкраАт у досягненнi сталого економ1ч-ного розвитку паралельно зi скороченням парникових газiв. Основнi цш 1ш-цiативи такi:
• посилення рол1 урядових установ та розробка стратегш, необхвдних для виконання м1жнародних зобов'язань за РКЗК, шляхом заснування оргатза-цшно1 структури, що забезпечуватиме виконання на^оновно: програми з1 зм1ни клiмату;
• збiльшення навичок екологiчного управлiння з метою скорочення парникових газiв у громадському й приватному секторах та заохочення iнвестицiй i фiнансування для запровадження екологiчних технологiй i програм;
• збшьшення участ неурядових iнституцiй (промислових компанiй, еколопч-них груп, громадськосп) у розробщ та реалiзацil в Украш стратегiй i програм щодо пом'якшення антропогенного впливу на змiну клiмату.
Одним з основних питань для Украши майже на вЫх м1жнародних зу-стр1чах е пол1тика краши щодо участ у гнучких мехашзмах Кютського протоколу, зокрема у торпвл1 квотами на викиди парникових газ1в (ПГ). До 2001 року в УкраАт не було кшьюсних даних для ощнки можливост краши брати участь у торпвль Експерти 1шщативи разом з украшськими колегами здшснили економ1чний анал1з, метою якого було кшьюсно ощнити потенщал Украши у торпвл1 скороченнями викид1в ПГ та визначити нагальш питання, що стримують реал1защю цього потенщалу [5].
Висновки цього анал1зу були представлен уряду Украши з метою виз-начення та шдтримки позици на Конференци Сторш у Бонн у липш 2001 ро-
ку. У документi 1 проаналiзовано тенденци викидiв ПГ у 1990-2000 роках, на-цiональнi та мiжнароднi прогнози викидiв з 2000 до 20020 року, у документ 2 зроблено кшьюсну характеристику потенцiалу Украши у торгiвлi викидами ПГ як на ринку проекпв, так i на ринку торгiвлi квотами на викиди, та у доку-ментi 3 висв^лено полiтичнi аспекти максимального збшьшення експорту ско-рочень викидiв ПГ. У висновках аналiзу йдеться про те, що незважаючи на не-визначенiсть у майбутньому ринку торгiвлi викидами, свiт дуже зацiкавлений у тому, чи приеднаеться Украша до Кютського протоколу та через И потенщал стати одним з найбшьших постачальникiв квот скорочення викидiв:
• до 2012 року Украша могла б отримати бшьше одного м1льярда долар1в зав-дяки участ у ринку проекпв чи ринку торг1вл1 квотами на викиди;
• доходи вщ участ у проектно-ор1ентованому ринку можна отримати ратше. Ринок проекпв е бшьш полгтично прийнятним (не стосуеться "гарячого по-вгтря" чи "справедливого повгтря") 1 не е повтстю залежним вщ ратифшаци Кютського протоколу;
• Укралш слщ створити умови для учасп у ринку проекпв для того, щоб: 1) за-лучити необхвдт швестици в енергетичний сектор; 2) отримати в Укралш но-в1, ефективт технологи; та 3) продемонструвати св1тов1, що Украша готова брати участь у м1жнародних процесах;
• незважаючи на шнуючу невизначетсть щодо того, яким чином будуть розви-ватися обидва ринки, св1това сп1льнота дуже защкавлена в участ1 Укра1ни у Кютському протокол1. Цю зац1кавлен1сть варто використати для максим1за-цИ отримання корист1 в1д участ! Укра1ни на будь-якому з цих ринк1в;
• подальше дослщження необх1дне для визначення мехатзм1в поводження з отриманими в1д продажу квот коштами та прюритет1в щодо тих проекпв скорочення викид1в ПГ, яш мають бути п1дготовлен1 для мшнародного ф1-нансування у першу чергу.
Незважаючи на ютотш досягнення Укра1ни у вирiшеннi питань змши кшмату, зацiкавленiсть iноземних iнвесторiв в укра1нських проектах зi змши кшмату залишаеться досить низькою.
Потребують уваги макроекономiчнi питання, кожен з яких може допо-могти зменшити ризик як для нацюнальних, так i для зарубiжних iнвесторiв.
За минуле десятирiччя в Украlнi стали чинними 15 основних природо-охоронних закошв, 40 двостороннiх мiжнародних угод, 20 природоохорон-них конвенцш глобального та регiонального характеру, 5 додат-кових прото-колiв i поправок до цих конвенцш. Уряд готуе до шдписання, ратифшаци або приеднання ще 20 мiжнародних конвенцiй, протоколiв i угод [1].
Для уряду Украши головне завдання сьогодш полягае у вщпрацюван-нi ефективних механiзмiв реалiзацil визначених стратегiчних напрямiв нащ-онального розвитку з урахуванням досвiду европейських та iнших кра1н свь ту, спираючись на консолiдовану мщь нацiональних рушiйних сил (полiтич-них, державних, наукових, бiзнесових, громадських).
Лггература
1. Нац1ональна допов1дь Украхни про гармошзащю життед1яльност1 сусп1льства у навколишньому природному середовищу /спец1альний видання до 5-1 Все европей^ко' кон-ференци м1н1стр1в навколишнього середовище мДовкiлля для европи". - Ки1'в, 2003
2. 1нформащя з глобально! мережi Internet (http://www.climate.org.ua/int_agr/intagre-emua.html).
3. Грабб М., Вролик К. и Брэк Д. Киотский протокол. Анализ и интерпретация. -М.: Наука, 2001. - 303 с.
4. ¡нЫатива з питань змши кшмату: чотири роки в Укра!ш 1999-2003. - Кшв, тра-вень 2003. - 28 с.
5. Елвша Левша. Украша та Юотський Протокол. - Львiв: Центр пол^ики з охорони атмосфери, 2000.
УДК 130.2:712.25 Л. Янковська - Львiвський умверситет бннесу та права
В1ДБ1Р ЯК ОДИН З ВИР1ШАЛЬНИХ ЕЛЕМЕНТ1В СТРАТЕГИ УПРАВЛ1ННЯ КАДРАМИ В РИНКОВИХ УМОВАХ
Представлено теоретично обгрунтований пiдхiд до техшки i механiки пiдбору кадрiв, побудованого на основi наявностi формальних вимог до вакантно! посади, з одного боку, та об'ективно! шформацп' про кандидатури на цю посаду з шшого.
Подаеться експертна оцiнка вимог до особи - кандидата на певну посаду у виг-лядi профiлiв, та даний аналiз вимог, що ставляться перед кандидатом на ту чи шшу посаду у данш оргашзацп з !х послщовшстю та вагомiстю для дано! посади.
L. Yankovs'ka - University of business and the right of L'viv
Selection as one of solving elements of strategy of personnel administration
in market conditions
Theoretically proved approach to technics and mechanics of selection of the staff constructed on the basis of presence of formal requirements to a vacant post, on the one hand, and the objective information on nominees on this post from anothers is submitted.
The expert estimation of requirements to the person - the candidate on the certain post as structures, and the given analysis of requirements which are put before the candidate on this or that post in the given organization with their sequence and weightiness for the given post moves.
Одним is основних елеменпв стратеги управлшня кадрами, який на-бувае чимраз бшьшого значения, е питання вщбору кадр1в, як б становили опору структури в умовах суворо! конкуренци на ринку [1-4].
Загальноприйнят методи набору i, головне, вщбору кадр1в вимагають розвитку i вдосконалення у напрямку застосування техшки i мехашки вщбору.
Справа в тому, що найчастше вiдбiр проводиться керiвником або спе-щалютом вщдшу кадрiв, як правило, на основi особистих ощнок обсягу i характеру роботи, на яку розглядаеться кандидатура. Такий вiдбiр проходить, головним чином, в умовах вщсутносл повно! шформацп про дiловi якост та професiональнi компетенци кандидатури [5].
Основою оптимального набору кадрiв повинно бути: з одного боку на-явнiсть формальних вимог до вакантно! посади, а з шшого - об'ективно! ш-формаци про кандидатури на цю посаду. Це дало б провести обгрунтоване поеднання цих двох вимог на науковш основь
Основними шдвалинами загальноприйнятого методу набору i вщбору кадрiв на сьогоднiшнiй день практично е наступне.
