CC BY
6
FROM THE OCCUPATIONAL HYGIENE DEPARTMENT OF KYIV MEDICAL INSTITUTE TO THE DEPARTMENT OF HYGIENE AND ECOLOGY № 2 OF NATIONAL O. BOHOMOLETS MEDICAL UNIVERSITY: SCIENTIFIC AND EDUCATIONAL PRIORITIES FOR 95 YEARS (1923-2018)
Yavorovskyi O.P., Paustovskyi Yu.O., Nikitiuk A.A., Shevtsova V.M., Zenkina V.l., Honcharuk G.A., Veremei M.I., Shkurko G.A., Solokha N.V., Brukhno R.P., Zinchenko T.A., Marchenko M.L., Kuiun L.A., Holubchikova T.V.
Bin KAQEflPH nPOOECiHHOi nriENH KHl'BCbKQrO MEflHMHOrü IHCTHTVTV no KAQEnPH ririEHH TA EKOnoril № 2 HAQIOHAflbHOrO MEnHHHQrQ VHiBEPCHTETV iM. O.O. EOrOMOnbUfl: HAVKOBi TA OCBiTHi nPiOPHTETH nPOTOTOM 95 POKiB (1923-2018)
ЯВОРОВСЬКИЙ О.П., ПАУСТОВСЬКИЙ Ю.О., Н1К1ТЮК О.А., ШЕВЦОВА В.М., ЗЕНК1НА В.1., ГОНЧАРУК Г.О., ШКУРКО Г.А., СОЛОХА Н.В., БРУХНО Р.П., З1НЧЕНКО Т.А., МАРЧЕНКО М.Л., КУЮН Л.А., ГОЛУБЧИКОВА Т.В. Нацюнальний медичний унiверситет iM. О.О. Богомольця, м. КиТв УДК: 001 : 378.4 : 37.093 : 61(09) : 613(09) : 613.6(477-25)
статт викладено дан з юторп становления кафедри гiгieни пращ та професiйних захво-рювань з часу ТТ створення (1923 рк) до перемiщення у спецiально спроектований i зведений наприкiнцi 60-х -початку 70-х роюв ХХ стол^тя санiтарно-гiгieнiчний корпус КМ1. Охоплено перюди завiду-вання кафедрою професора-ми Пiдгаeцьким В.Я. (19231929), Лебедевим В.О. (19301941), Медведем Л.1. (19431952), Шахбазяном Г.Х. (19521972). Акцентовано увагу на прюритетних питаннях науко-вих дослщжень i осв^ньоТ' дiяльностi, що здiйснювались у рiзнi роки.
Окреслено внесок кафедри у подготовку кадрiв лiкарiв-профi-лактикiв i розвиток ппени працi як науки. Пщкреслено роль ств-робiтникiв у створенн норма-тивно-правовоТ бази для сане-пiдслужби.
lсторiя кафедри ппени прац i професiйних хвороб вщображе-на у низцi наукових праць, зокрема в юторичних виданнях, присвячених 125-, 150- та 160-рiчному ювiлеям КМ1 та НМУ [13], а також у журнальних статтях з нагоди 75- та 90^чного ювн леТв кафедри [4, 5], збiрнику наукових праць, виданому до 85^ччя кафедри [6]. Проте ус зазначенi iсторичнi нариси охоплюють лише певнi перiоди розвитку кафедри i викладенi у контекстi загальноюторичного пiдходу. У цiй публiкацiТ автори поставили перед собою завдан-ня придшити бiльш детальну увагу науковим i освiтнiм досяг-ненням колективу науково-педагогiчних працiвникiв кафедри у перюд з 1923 по 2018 роки.
Перше пiвсторiччя:
Kpi3b терни до 3ipoK
Кафедра ппени прац i профе-сiйних хвороб була заснована як
ОТ КАФЕДРЫ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ГИГИЕНЫ КИЕВСКОГО МЕДИЦИНСКОГО ИНСТИТУТА ДО КАФЕДРЫ ГИГИЕНЫ И ЭКОЛОГИИ № 2 НАЦИОНАЛЬНОГО МЕДИЦИНСКОГО УНИВЕРСИТЕТА им. А.А. БОГОМОЛЬЦА: НАУЧНЫЕ И ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫЕ ПРИОРИТЕТЫ НА ПРОТЯЖЕНИИ 95 ЛЕТ (1923-2018) Яворовский А.П., Паустовский Ю.А., Никитюк А.А., Шевцова В.М., Зенкина В.1., Гончарук Г.А., Шкурко Г.А., Солоха Н.В., Брухно Р.П., Зинченко Т.А., Марченко М.Л., КуюнЛ.А., Голубчикова Т.В. Национальный медицинский университет им. А.А. Богомольца, г. Киев
В статье изложены данные, касающиеся становления кафедры гигиены труда и профессиональных заболеваний со времени ее основания (1923 г.) до перемещения в специально спроектированный и построенный в конце 60-х в начале 70-х годов ХХ века
санитарно-гигиенический корпус КМИ. Охвачены периоды заведования кафедрой профессорами В.Я. Подгаецким (1923-1929), В.А. Лебедевым (1930-1941), Л.И. Медведем (1943-1952), Г.Х. Шахбазяном (1952-1972). Акцентировано внимание на приоритетных вопросах научных исследований и образовательной деятельности, осуществлявшихся в разные годы. Очерчен вклад кафедры в подготовку врачей-профилактиков и развитие гигиены труда как науки. Подчеркнута роль сотрудников в создании нормативно-правовой базы для санэпидслужбы.
Ключевые слова: гигиена труда, безопасность жизнедеятельности, исторические периоды, гигиенические, экспериментальные, клинико-статистиче-ские исследования, гигиенические регламенты, нормативно-методические документы, учебные программы.
© Яворовський О.П., Паустовський Ю.О., Шктюк О.А., Шевцова В.М., Зенкна В.1., ГончарукГ.О., Шкурко Г.А., Солоха Н.В., Брухно Р.П., 3iH4eHKO Т.А., Марченко М.Л. Куюн Л.А., Голубчикова Т. В. СТАТТЯ, 2018.
№ 4 2018 Environment & Health 58
одна з перших профтьних ппе-нiчних кафедр не ттьки в Украíнi, а й на теренах колиш-нього Радянського Союзу 1923 року з назвою кафедра профе-смно'| гiгieни.
Першим завщувачем кафедри став випускник Петербурзько'| вмськово-медично'| академп (1913), професор Володимир Якович Пiдгаeцький - таланови-тий вчений з надзвичайно висо-кими оргашзаторськими здiб-ностями, доля якого склалася трагiчно. Його життевий шлях i внесок у вiтчизняну освiту i науку нами детально дослщже-ний i викладений у низцi науко-вих статей i монографiй.
У подальшому кафедру очо-лювали професори Лебедев Вктор Олексiйович (19291941), Медведь Лев 1ванович (1943-1952), Шахбазян Гайк Хачатурович (1952-1972), Шевченко Андрм Мусiйович (19721993), Яворовський Олександр Петрович (з 1993 року дониш).
На уЫх етапах свого юторич-ного розвитку завiдувачi кафедри i очолюванi ними колективи науково-педагогiчних пра^вни-кiв серед шших видiв дiяльностi незмiнно видiляли науковi й освiтнi прiоритети, намагалися виршувати найактуальнiшi i нагальнi для того часу i для своеí сфери дiяльностi науковi завдання, а результати сво'|'х дослiджень спрямовували на практичн потреби та впровад-жували у навчальний процес.
Повертаючись до постат В.Я. Пiдгаецького, слiд зазначи-ти, що у його особистому ста-новленнi як вченого i педагога виршальну роль вiдiграв перший академк-медик, а у подальшому незмшний секретар Всеукраíнськоí академií наук (ВУАН) Овксентiй Васильович Корчак-Чепурювський. ВЫ у черв-нi 1919 року запросив В.Я. Пщ-гаецького на посаду профе-сорського стипендiата кафедри загальноí i соцiальноí ппени Украíнського державного уш-верситету, яку очолював.
Новостворенiй кафедрi про-фесмно'| гiгiени передали ппе-нiчну лабораторш колишнього Украíнського державного уш-верситету, а потiм украíнського вiдцiлу медичного шституту. На потреби лабораторií професй ноí гiгiени управою КМ1 було видтено 4500 крб., що уможли-вило закупити лiтературу i сфор-мувати бiблiотеку кафедри (800 томiв), створити студентський музей (близько 400 дiапозити-вiв), придбати комплект малюн-
кiв, фотографiй, дiаграм i таб-лиць для лекцiй та семшарських занять, придбати новi прилади, головним чином для фiзiологiч-ного вщдшу лабораторiй - 2 кiмографи, прилади Гальдан-Дугласа та Крота, ваги Банта, електричну центрифугу тощо.
Як зазначае сам В.Я. Пщга-ецький, до штату кафедри, окрiм нього, входили старший асистент, лкар М. Кудрицький (переведений з посади молод-шого асистента кафедри за-гальноí терапií та дiагностики), лаборант, лкар С. Драпалюк, лiкар Лебедев та хiмiк Лазар-кевич, лiкарi Вiтте, Паламарчук, Гельфонд [7].
У перший рк роботи кафедри на шй мали пройти навчання понад 700 студенев. Тогочасний навчальний план передбачав викладання гiгiени на 4-му курс медичного i одонтологiчного факультет (загальна або про-педевтична ппена працi) та на 5-му курс медичного факультету студентам саштарно-ппешч-ноí i охматдитiвськоí секцiй, як навчалися за профiлактичним ухилом.
Професор В.Я. Пщгаецький створив першу навчальну про-граму з професiйноí ппени, яка була викладена ним у допов^д на тему: «НОТ в учебных программах медицинских факультетов» на II конференци з науко-во'| органiзацií працi у Мос^ та надрукована у «Трудах конференции» i журналi «Гигиена труда» [8, 9].
Ця навчальна програма скла-далася з трьох блоюв питань: обов'язковi, тимчасово нео-бов'язковi i необов'язковi види навчально'| роботи студентiв. До обов'язковоí частини програми здебшьшого входили питання загально'| гiгiени працi; до тимчасово необов'язково'| - питання спе^ально'| гiгiени працi.
Лекцiйний курс обов'язково'| частини мiстив загальнi питання, фiзiологiю працi, суб'ективнi та об'ективн вади, методи оздоровлення працi, ппену
1СТОР1Я МЕДИЦИНИ =
працi медичних i стьськогоспо-дарських працiвникiв.
Лабораторно-семшарським практикумом передбачалося засвоення методик антропо-метрií, вивчення процеЫв втоми, вивчення рухiв i прове-дення хронометражу, визначен-ня оргашчного i неорганiчного пилу у пов^, оксиду вуглецю у повiтрi та крови, реакци на сви-нець, ртуть, миш'як, олово, хром, цинк, визначення у сечi ртуп, цинку, антшу. Лаборатор-нi заняття проводились у трупах, що складалися з 10 оЫб. Обов'язковим був також пол^-нiчний практикум у кабшет про-фесiйних захворювань: два заняття з тривалютю кожного 4 години у груп з 5 студенев.
Тимчасово необов'язковими заняттями передбачалися про-ведення 20 екскурсм у групах з 50 оаб кожна перед вщповщни-ми лек^ями i лабораторними заняттями на цукрово-рафшад-ний завод, млин, пекарню, махорочну i тютюнову фабрики, винокурний i пивний заводи, залiзничнi ремонты майстернi, машинобудiвний, цегляний, скляний заводи, Ырникову i паперову фабрики, телефонну станцiю. За тимчасово необов'яз-ковою програмою студенти мали брати участь у кафедральному семшарк
Необов'язковий характер цих занять пояснювався неможливн стю за юнуючого штату кафедри забезпечити участь уЫх студен-тiв у зазначених формах нав-чальноí роботи. Необов'язково було брати участь у гуртках кафедр «НОТ» та «Професмш i со^альш хвороби», якi вважали-ся вщщпеннями загальношсти-тутського студентського науко-вого товариства.
Був створений також перший пщручник «Ппена праць> за редакцiею В.Я. Пщгаецького, виданий Державним видав-ництвом Укра'ши 1929 року для студентiв вищих технiчних навчальних закладiв та само-освiти. Вiн був рекомендований
59 Еоттошит & Нелмн № 4 2018
до друку Державним науково-нетодологiчним комiтетом Нар-комосв™ УРСР по секцií про-фесмно'| освiти i дозволений до вжитку для студентiв шдустрн альних вишiв.
Вiн i нинi не втратив своeí цш-ностi як з позищй iсторичних i пiзнавальних, так i дидактичних. Для ефективнiшоí дiяльностi кафедри професор В.Я. Пщга-ецький органiзував при нiй клн шчний вiдцiл та бюро профкон-сультаци, профорieнтацií й екс-пертизи працездатносл. 1927 року було запроваджено семн нар, а потiм курс зi шк1пьно'| ппе-ни i фiзичноí культури, за роботу якого вщповщав М. Кудрицький. Крiм того, у той перюд на кафед-рi розпочинають роботу сту-дентськi науковi гуртки з шкшь-ноí ппени та фiзичноí культури (вiдповiдальнi Кудрицький, Рад-кевич, Куницький).
Паралельно з навчально-виховною роботою у цей перюд розпочались штенсивш багато-плановi науковi дослiдження [8, 9]. До науково'| роботи були залученi ус штатнi i позаштатнi спiвробiтники за такими нап-рямками: проблеми робочого дня у сшьському господарствi (Пщгаецький, Вiтте); порошли-вiсть при молотьбi (Пiдгаeцький, Вiтте, Лазаркевич); особливостi жшочо'| працi у сiльському госпо-дарствi та методи íí дослiдження (Пщгаецький, Драпалюк, Вiтте); стомлюванiсть робiтникiв у сшьському господарствi та методи и дослiдження (Пiдгаецький, Драпалюк, Вiтте); харчування сшь-госпробiтникiв (Пщгаецький, Драпалюк, Лебедев); саштарна характеристика сшьськогоспо-дарських робiт (Пiдгаецький, Вiтте, Лебедев).
^м того, приват-доцент В. Лебедев розробляв методику визначення пороху (пилу), характеристику його пгроско-пiчностi та умови пращ на сшь-ськогосподарських машинах. Лкар С. Драпалюк вивчав пи-тання морфолопчно'| характеристики конституцiйних титв та
дослiджував стомлюванiсть. Хiмiк Лазаркевич вивчав вади (шкiдливi чинники) на тютюно-вих фабриках. Аспiрант Вороний працював над санiтарною характеристикою дрiжджового вироб-ництва. Аспiрант Паламарчук розробляв проблеми диспансе-ризацп окремих контингентiв робiтникiв. Значна частина стажлiкарiв на кафедрi профе-сiйноí гiгiени захистила диплом-н роботи, результати яких було надруковано.
Результати дослщжень ств-робiтники кафедри доповщали на киíвських, всеукраíнських, всесоюзних та мiжнародних з'íздах i конгресах, на засщан-нях Науково-дослiдноí кафедри теоретично'1 медицини вУаН, у секци працезнавства, на засн даннях Медично'| секцií ВУАН, у товариствi профппенюлв при ВУАН тощо.
Професор Пщгаецький взяв участь у робот III мiжнародного конгресу з науковоí оргашзаци працi у Римi, де виступав з доповщдю нiмецькою мовою «Проблеми фiзiологiчноí оргаш-зацií жiночоí пращ на цукрових плантащях». Зважаючи на висо-кий методичний рiвень i результати проведених дослiджень у галузi НОП у сiльському госпо-дарствi Нацiональний iнститут iндустрiальноí психологи у Лондон запросив професора Пщгаецького стати його членом [10].
Характеристику наукового спадку, залишеного професо-ром В.Я. Пщгаецьким наступ-ним поколiнням лiкарiв-гiгiенi-слв, наведено у наших окремих статтях [11-13].
Серед наукових праць вченого передуЫм варто назвати таю монографiчнi видання: <^зична культура. Вправне володшня тшом» (Киíв, 1923), «бвгешка, або ж наука про полтшення наступних поколшь» (Харкiв, 1924), «Що таке наукова оргаш-зацiя пращ» (Харюв, 1924), «Научная организация труда в сельском хозяйстве» (Москва,
1924), «Что такое научная организация труда (НОТ)» (Харюв,
1925), «Ппена сшьськогоспо-дарськоí працi: науково-попу-лярний нарис» (Харкiв, 1928) (це видання рекомендоване державним науково-методоло-гiчним ком^етом Наркомосвiти УСРР для вжитку як поЫбник для сiльськогосподарських та педагопчних вишiв), «Санiтарна характеристика сшьськогоспо-дарських роб^ (санiтарнi норми, напрямки та методи
дослщження)», Звiт про наукове вщрядження до Нiмеччини, 1талп та Польщi 1927 р. (Кив 1928), «Научная организация труда и управление рабочей силой в сельськом хозяйстве» (М.-Л., 1930).
Загалом творчий злет професора В.Я. Пщгаецького виявив-ся стрiмким i яскравим, але несподiвано i трапчно був обiр-ваний.
Володимир Якович Пщгаецький був заарештований разом з шши-ми членами медично'| секци ВУАН (професором пстологп О.Г. Чер-няхiвським, завiдувачем кафедри загально'| ппени В.В. Удовенком,
A.О. Барбором та М.А. Кудриць-ким) у жовтн 1929 року. Ус вони були звинувачен у сфабрикова-нiй ГПУ так званм справi «Спiлки визволення Укра'ши» (СВУ) i за вироком суду, який розпочався у Харювському оперному театрi 9 березня 1930 року i тривав близь-ко пiвтора мiсяцi, одержали рiзнi покарання.
Долi завiдувача кафедри про-фесiйноí гiгiени професора
B.Я. Пщгаецького та старшого асистента кафедри М.А. Куд-рицького склалися по-рiзному.
Кудрицький М.А., який единий одержав умовне покарання, не зм^ повернутися до роботи нi до ВУАН, н на кафедру гiгiени пращ Кшвського медiнституту. Очевидно, вiн заробляв на життя л^ературною працею, оскшьки вiдомо, що у Харковi 1931 року вийшла друком його науково-популярна брошура «Д^ям - гiгiенiчнi умови життя та пращ». Подальша доля Миколи Антоновича Кудриць-кого невiдома [15].
Професор В.Я. Пщгаецький, вщбувши 8-рiчний термш ув'яз-нення, наприкiнцi жовтня 1937 року був повторно звинувачений у контрреволюцией дiяльностi, засуджений до смертно'1 кари i у 48-рiчному вМ разом з багатьма сотнями полггв'язшв розстршя-ний напередоднi двадцятоí рiч-ницi жовтнево'| революцií. 1989 року реабшггований посмертно.
Шiсть десятилiть iм'я Воло-димира Пiдгаецького було забу-те, однак iдеí видатного науков-ця актуальнi й нинi»
1930 року кафедру очолив приват-доцент В^ор Олексмо-вич Лебедев, який з вщзнакою закiнчив Санкт-Петербурзьку вiйськово-медичну академш 1908 року i працював на кафед-рi професiйноí ппени з 1923 року.
Початок i першi кроки його керiвництва кафедрою припали
№ 4 2018 Кривошеи & Н| л1т11 60
FROM THE OCCUPATIONAL HYGIENE DEPARTMENT OF KYIV MEDICAL INSTITUTE TO THE DEPARTMENT OF HYGIENE AND ECOLOGY № 2 OF NATIONAL O. BOHOMOLETS MEDICAL UNIVERSITY: SCIENTIFIC AND EDUCATIONAL PRIORITIES FOR 95 YEARS (1923-2018) Yavorovskyi O.P., Paustovskyi Yu.O., Nikitiuk A.A., Shevtsova V.M., Zenkina V.I., Honcharuk G.A., Veremei M.I., Shkurko G.A., Solokha N.V., Brukhno R.P., Zinchenko T.A., Marchenko M.L., Kuiun L.A., Holubchikova T.V. National O.O. Bohomolets Medical University, Kyiv
The history of the formation of the Department of Occupational Hygiene and Occupational Diseases since its creation (1923) to the transfer to the sani-tary-and-hygienic building of KMI, specially designed and constructed in the late 1960's - the early 1970's, is described in the article. During that period, professors V.Ya. Pidhaetskyi(1923-1929),
V.O. Lebedev(1930-1941), L.I. Medved(1943-1952), G.Kh. Shakhbazian (1952-1972) were the chairs of the Department. Attention was focused on the foreground issues of the scientific research and educational activities carried out in different years. The contribution of the Department to the training of the preventive doctors and the development of the occupational health safety as a science is outlined. The role of the scientists of the Department in the creation of the regulatory-and-legal framework for the sanitary-and-epidemiological service is emphasized.
Keywords: оccupational hygiene, vital functions' safety, foundations of bioethics and biosafety, occupational health in medical sphere, historical periods, experimental, clinical, and statistical research, hygienic regulations, normative-and-methodical documents, monographs, educational plans, curriculums, textbooks, manuals.
на перюд реоргашзацп вищо1 медично'| осв™ в Укра'|'ш, який розпочався з ршень V Все-укра'шського з'|'зду охорони здоров'я УСЗЗ (1928) i завер-шився вл^ку 1930 року, коли Рада Народних Комiсарiв УСРР сво'|'м ршенням передала вищi медичш навчальш заклади у пщ-порядкування НКОЗ УСРР.
З переходом ¡х до Нар-комздоров'я змшилася структура медичних шститупв. Кожен з них розподшявся на п'ять факульте^в (рашше юнувало три: медичний, одонтолопчний i роб^ничий). У результат реоргашзацп вищо'|' медично'|' осв™ було утворено два нових фа-культети: саштарно-ппешчний та охматдитський; медичний факультет перейменовано на лкувально-профшактичний, а одонтолопчний - на стоматоло-пчний.
У Кивському медичному шститул саштарно-ппешчний факультет мав розпочати свою дiяльнiсть з 1 вересня 1930 року, причому з 4^чним термн ном навчання. Перехщ з 5-рм-ного до 4^чного термшу навчання вимагав скорочення обсягу викладання ппешчних дисциплш i перенесення низки роздкшв i тем на iншi кафедри. 1932 року саштарно-ппешчний факультет КМ1 був реоргашзо-ваний у самостмний Киíвський саштарно-ппешчний шститут, який проiснував вiд 01.10.1932 до 15.03.1933 i знову був перетворений на саштарно-ппешч-ний факультет КМ1. Проте вже 1935 року на уах факультетах було встановлено п'ятирiчний термiн навчання зi спецiалiзацi-ею на 5-му курск
Усi змiни, якi вiдбувались у цей перюд на державному i шсти-
тутському рiвнях, вiдбивались i на po6oTi кафедр, вимагали вщ них послiдовних i фундамен-тальних змш в оргашзацп навчального процесу, навчаль-них планах, типових i робочих навчальних програмах.
Наприклад, при переходi вiд 5- до 4^чного навчання, до програми з фiзiологií передали з професiйноí гiгieни розрахун-кову енергетику; з фармакологи i токсикологií - теоретичну частину професмних отруень. До спецiальноí частини програми з професмно'| гiгiени внесли таю теми: стьськогосподарська праця; розумова праця; вироб-ництво шкiряне, деревооброб-не, харчове та iншi. Це дало можливють скоротити кiлькiсть навчальних годин з професмно'| гiгiени з 124 до 75, залишивши 15 лекцмних, 8 семiнарських, 48 практичних, конференцш - 4 години [16].
Проте незважаючи на усi складнощi колектив кафедри на чолi з В.О. Лебедевим продов-жував роботу, започатковану В.Я. Пщгаецьким, i намагався и удосконалювати. До штату кафедри увiйшли асистенти А.М. 1здебський, В.П. Горев, який тзшше був призначений доцентом. Доцент Горев В.П. одночасно працював директором Кшвського iнституту гiгiени прац i профзахворювань, на базi якого вш провадив науко-во-дослiдну роботу. За сумю-ництвом на кафедрi працював лiкар С.М. Гольберштат.
У навчальний процес широко запроваджувався семшарський метод викладання навчального матерiалу. Практичш заняття проводились переважно у формi спiвбесiди. Студенти разом з викладачами вщвщува-
ли промисловi об'екти.
Наприклад, програмою з про-фесiйноí гiгiени, затвердженою 1933 року НКОЗ УСРР для л^-вально-профтактичних факуль-тетiв, ставилися питання з роз-дiлу фiзiологií працi (бiохiмiя м'язового скорочення, енерге-тика працi i вивчення режиму прац та трудових рухiв, втома й профтактика втоми, складання фiзiологiчноí професiограми); з роздiлу гiгiенiчних факторiв виробничого оточення ^кро-клiмат, осв^лення, електропа-тологiя, шум та струс тта, робота при зниженому i збiльшеному тиску, пил, професмш отрути). Питання, якi стосувалися за-гальноí професiйноí патологií, мали вивчатися на кафедрi на лекцiях i семiнарах (72%). Лише 18% навчальних годин вщводи-лося на практичш заняття i 10% - на перевiрнi (пiдсумковi) семн нари.
У спогадах про кафедру ака-демка Трахтенберга (до 85-рiччя кафедри) зазначено, що В.О. Лебедев у спiвавторствi з 1.В. Колодiем i С.М. Гольбер-штатом пiдготували рукопис ще одного пiдручника, створеного кафедрою «Пщручник профп-гiени для медичних технiкумiв». Проте цей пiдручник незважаючи на позитивну оцшку рецен-зентiв з не вiдомих нам причин виданий не був [17].
Лебедев В.О. протягом бага-тьох роюв устшно провадив багатоплановi науковi дослщ-ження. 1927 року ним була опуб-лiкована праця, присвячена захворюваност сiльського насе-лення Укра'ши на гнiйничковi захворювання, сибiрську вираз-ку i сказ, а також розповсюджен-ня серед цього контингенту населення виробничого травма-
тизму. Вченим було проде-монстровано вплив умов пращ i побуту сiльських працiвникiв на виникнення та розвиток цих захворювань. Заслуговуе на увагу й Ыша робота Лебедева -«Материалы к вопросу о влиянии труда и быта крестьян на хирургическую заболеваемость».
У подальшому В.О. Лебедев дослщжував виробничий пил i першим серед вiтчизняних ппе-нiстiв показав, що на його бюло-гiчну активнiсть впливае не лише форма, а й пгроскотч-нють, а також хiмiчний склад, що надалi було покладено в основу ппешчного нормування цього фактора у виробничому середо-вищi.
Лебедев В.О. провадив до-слiдження впливу нагрiвального мiкрокпiмату на робiтникiв хлн бопекарень.
За його керiвництва ствробт никами кафедри було проведено системний аналiз ппешчних умов працi 571 кустарно-ремю-ничого пiдприемства метало- i деревообробного, хiмiчного, кравецького профiлiв мюта Киева загальною чисельнiстю 6887 пра^вниюв.
Як зазначалося вище, на кафедрi досить довго працю-вав Микола Карлович В^те, розпочавши викладацьку i нау-кову дiяльнiсть за керiвництва професора В.Я. Пiдгаецького i продовживши за В.О. Лебедева. У подальшому М.К. В^те став вщомим педагогом i видатним науковцем у галузi фiзiологií працi [17].
Свою першу наукову роботу М.К. Вггте виконав 1925 року пщ час лiкарського стажування при дослщшй станцií науковоí орга-нiзацií пращ у сiльському госпо-дарствi. На основi аналiзу чис-ленних антропометричних вимн рювань було пiдготовлено стат-тю «Фiзичний розвиток стьсь-когосподарських роб^ниюв» (опублiкована 1926 року у жур-налi «Украíнськi медичнi вють>). З 1926 по 1929 рк М.К. Вiтте навчався в аспiрантурi за фахом
гiгiена працi на кафедрi теоре-тичноí медицини.
Як зазначае Ю.1. Кундiев, у цей перюд вiн виконав важливе нау-кове дослiдження з питань визначення енергетичних вит-рат на основних стьськогоспо-дарських роботах, що дало мож-ливiсть класиф^вати стьсь-когосподарськi роботи за сту-пенем тяжкостi, визначити нор-ми добово'|' витрати енергií у рiзнi сезони, а також розробити рекомендаци для використання працi вагiтних.
В^те М.К. першим звернув увагу на ключову проблему фiзiологií працi - рацiоналiзацiю працi i вiдпочинку. Ним було обфунтовано пропозицií щодо одше'|' з найбiльш трудомiстких робiт - сапання цукрового буря-ка (12 хвилин роботи, 2 хвилини вщпочинку i додатково 10 хвилин вщпочинку за кожнi 2 годи-ни роботи). Цi пропозицií сприя-ли досягненню бiльш високо'|' продуктивной працi (у серед-ньому на 68%) на тл полiпшення самопочуття працiвникiв.
У 1929-1930 роках М.К. В^те зайнявся вивченням працi доярок. Тодi ручне до'шня, яким були зайнят переважно жiнки, належало до найбшьш трудо-мiстких видiв дiяльностi, що нерiдко призводило до профе-сiйних захворювань, пов'язаних з перенапруженням рук. Його пропозицií щодо полтшення працi доярок i попередження захворювань рук виявилися над-звичайно ефективними. Вони широко впроваджувались у сть-ське господарство. 1931 року Микола Карлович перейшов на посаду асистента кафедри нор-мально'|' фiзiологií Киíвського медичного шституту на запро-шення професора В.Ю. Чаговця.
Асистентом 1.В. Колодiем було виконано дисертацiйну роботу на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук на тему: «Травматизм на заводi Транссигнал».
Академк 1.М. Трахтенберг, якому довелося працювати на кафедрi плiч-о-плiч з Лебеде-вим В.О. у повоенний час, вщ-значав його надзвичайну скромнють, високi професiйнi i людсью якостi, а також iнтерес у передвоенн роки до питань токсикологи металiчно¡ ртутi i и неорганiчних сполук [18].
Ще на початку 1941 року В.О. Лебедев провiв натурн виробничо-гiгiенiчнi (детальна саштарна характеристика) i кш-нiчнi (медичний огляд пращвни-кiв) дослiдження на Кшвському
заводi сулемового просочуван-ня бин^в (219 осiб) i у 3-х вузiвських лабораторiях. Вже у повоенний час (1945) вш уза-гальнив цi дослiдження у канди-датськiй дисертацií «Отравления ртутью в промышленности и меры борьбы с ними». Дисер-тацiйна робота вражае своею ч™стю бачення проблеми, гли-биною аналiзу лiтературного i власного матерiалу, лаконiчнi-стю i повнотою висновкiв, зро-зумiлiстю i логiчнiстю об^рунто-ваних рекомендацiй з профтак-тики меркурiалiзму [19].
Пщ час вiйни i евакуацií Кшвського медiнституту до Харкова, а по™ до Челябiнська кафедру гiгiени пра^ було об'ед-нано з шшими профiльними гiгiе-нiчними кафедрами в одну кафедру загально'|' гiгiени, яку очолив професор П.1. Баранник.
З шМативи директора iнсти-туту Л.1. Медведя у 1942-1943 роках були успiшно здiйсненi комплекснi гiгiенiчнi спостере-ження за умовами працi на най-бiльших заводах пiвденного Уралу - оборонних пщприем-ствах Челябшська, Магнiтогор-ська, Златоуста, Копейська. Було розроблено низку оздо-ровчих заходiв, що сприяли полтшенню умов працi i вироб-ничого середовища, а також запоб^анню професмних i загальних захворювань.
Значний за обсягом комплекс гiгiенiчних обстежень було проведено на Челябшсьюй ТЕЦ i у цехах Челябшського тракторного заводу, який був перепро-фiльований на виробництво вмсь-ковоí технiки, зокрема танкiв.
Академк 1.М. Трахтенберг, який у роки вмни навчався у Челябiнську як студент КМ1 i був безпосередшм свiдком того-часних подiй, у сво'|'х спогадах згадуе про спе^альне кпiнiко-гiгiенiчне дослiдження, спрямо-ване на вивчення «геморапчно'|' набрякпоí еритеми». Це захво-рювання виникало у слюсарiв, свердлувальникiв, фрезеру-вальникiв, представниюв iнших професiй, якi працювали у ливарних та шших гарячих цехах, а |'хня праця вимагала фiзичного навантаження i дов-готривалого перебування на ногах. Розвитку захворювання, як показали дослiдження, крiм несприятливого мiкроклiмату, фiзичного перенавантаження i вимушеноí робочоí пози, сприяв вплив токсичних хiмiчних речовин.
У результатi комплексних дослщжень кпiнiцистiв, гiгiенi-
№ 4 2018 Еоттошжг & Неамм 62
слв, фармакологiв, 6ioxiMiKiB, патофiзiологiв були науково обфунтоваш й ефективнi ппе-шчш i л^вально-профшактичш заходи, якi дозволили покращи-ти, оздоровити умови пращ зазначених пращвниюв [17].
^сля повернення Кшвського медичного шституту з евакуацп у грудн 1943 року було вщнов-лено саштарно-ппешчний факультет. Кафедру ппени працi очолив кандидат медичних наук, доцент Л.1. Медведь, у подальшому - доктор медичних наук, професор, Заслуже-ний дiяч науки УРСР, академiк АМН СРСР, мшютр охорони здоров'я УРСР, директор 1н-ституту гiгieни працi i професй ниххвороб,засновник i перший директор Всесоюзного НД1 п-пени i токсикологií пестицидiв, полiмерiв i пластичних мас, що нинi мае назву Державне пщ-приемство «Науковий центр превентивноí токсикологií, хар-чово'| та хiмiчноí безпеки iменi академка Л.1. Медведя Мшю-терства охорони здоров'я Укра'ши».
Науково-педагогiчними пра-щвниками кафедри були зара-хованi доцент В.А. Лебедев, асистенти П.Л. Брагшський, В.М. Бегун, старший лаборант Л.Ф. Таранушенко.
Навчально-лабораторна база кафедри розмщалась у будiвлi, яка належала Киíвському ме-дичному шституту, по вул. Бульвар Шевченка, 1. Навчальн заняття проводились у примн щеннях кафедри, без виходу на промисловi об'екти. Вiдчувався значний дефщит навчального обладнання, лабораторного та iнструментального оснащення, пщручниюв, посiбникiв, не вистачало тиражованих законо-давчих та шструктивно-мето-дичних матерiалiв для практич-них i семшарських занять [1-3].
Слiд зазначити, що укра'шсь-ких пiдручникiв з ппени пращ для студентв медичних шститу-тiв на той час не юнувало, оскiльки перший пiдручник про-фесора В.Я. Пiдгаецького, ви-даний для техшчних вишiв, i навчальний поабник для сшьсь-когосподарських i педагогiчних вишiв, пiсля його арешту були вилученi з бiблiотеки i знищенi, а пiдручник В.О. Лебедева i ст-вавторiв для медичних техшку-мiв не видали.
Ппену працi у повоеннi роки викладали за пiдручником про-фесора А.А. Летавета «Курс гигиены труда, учебник для студентов санитарных факультетов
медицинских институтов», ви-даним 1946 року у Мос^ i у м. Свердловску.
У подальшому кафедра по-повнилася новим, удосконале-ним лабораторним обладнан-ням, одержала додатковi примн щення для проведення навчаль-них занять. Це дозволило роз-ширити коло практичних занять з фiзiологií працi, саштарно-промисловоí хiмií, професмно'| токсикологií, кшькють i змiст занять на виробничих пщприем-ствах. Лекцiйний курс був також розширений за рахунок окре-мих роздiлiв загальноí i спещ-альноí гiгiени працi.
За Ыщативи Л.1. Медведя основним напрямком науково'| дiяльностi кафедри стало поглиблене саштарно-токсико-логiчне вивчення ртутьоргашч-них, хлороргашчних та iнших синтезованих на той час отру-тохiмiкатiв, впроваджуваних у сшьськогосподарське вироб-ництво для боротьби зi шкщни-ками та збудниками хвороб сшьськогосподарських культур. Ц роботи стали продов-женням експериментальних та натурних дослщжень, що вико-нував Л.1. Медведь ще у 1930-т роки у токсиколопчшй лабора-торií Киíвського iнституту ппени пращ та профзахворювань за керiвництва професора Г.Л. Шкавери, але вже на бшьш сучасному для того часу науко-вому рiвнi.
1944 року Л.1. Медведь захи-щае кандидатську дисертацiю «Токсикология некоторых органических соединений ртути (этилмеркурхлорид и этилмер-курфосфат)». У низцi експери-ментiв на мишах, котах i кролях вiн вперше встановив парамет-ри токсичностi i вивчив характер дм на органiзм нових пестицидiв гранозан i Н1У1Ф-1, розробив шструкщю «Меры безопасности при протравливании семян препаратами гранозан и Н1У1Ф-1» [20].
Лебедев В.О. завершуе роз-почату ще до вмни кандидатську дисертацiю «Отравление ртутью в промышленности и меры борьбы с ним» та захищае и 1945 року. У щй роботi вiн вперше оцшюе з гiгiенiчних позицiй реальну небезпеку виникнення меркурiалiзму при виробництвi просочених сулемою бинтiв i при проведенн робiт з неорга-шчними сполуками ртутi в елек-трохiмiчнiй, фiзико-хiмiчнiй i кафедральнiй лабораторiях. У дисертацп показано, наприк-лад, що при автоклавуванн бин-
тiв у стерилiзацiйному вiддiленнi фактичний вмiст ртуп переви-щував встановлену на той час ГДК - 0,01 мг/м3 за ГОСТ В-1324, 1942 р. у 600-800 разiв. Забруднення пов^ря ртуттю у сулемовому (0,06 мг/м3), по-шивному (0,02-1,0 мг/м3), рiзаль-ному (0,06-0,08 мг/м3) вщдпен-нях також значно перевищували ГДК [19].
Провадяться дослiдження умов пращ на пщприемствах, на яких виробляють ртутьорганiчнi препарати (Трахтенберг 1.М., Балашов В.6.), у радгоспах Киíвськоí област пiд час проведення протруювання насiння ртутьорганiчними фунгiцидами (Брагинський П.Л., Трахтенберг 1.М., Балашов В.6.).
Зокрема, у кандидатськiй ди-сертацп 1.М. Трахтенберга «К токсикологии органических соединений ртути - этилмеркур-фосфата и этилмеркурхлори-да», захищенiй 1950 року, у результат повного i всебiчного токсиколопчного вивчення зазначених препаратiв порiвняно з металiчною ртуттю i сулемою автором переконливо показано, що вмют органiчних сполук ртуп у пов^ робочоí зони мае бути нижчим, шж 0,00001 мг/л (ГДК, встановлена пiзнiше, становить
0.005 мг/м3).
Водночас на кафедрi були розпочат дослiдження з iнших важливих на той час не вивчених медичних проблем - ппени виробничого мiкроклiмату (Сте-жинська О.1.), ппешчно'| оцiнки умов працi у виробництвi мше-ральноí вати (Паустовська В.В.). У результат розширення науко-вих дослщжень було отримано дан з прюритетних проблем гiгiени, фiзiологií пращ, промис-ловоí токсикологií.
1947 року ствроб^ники кафедри вже мали можливють представити на обговорення результати сво'|'х дослiджень на V Укра'шському з'íздi гiгiенiстiв, епiдемiологiв, мiкробiологiв та шфекщонютв (Л.1. Медведь,
1.М. Трахтенберг, В.Л. Брагинський). Разом з токсиколопч-ною лабораторiею Киíвського шституту ппени пращ i профзахворювань було розроблено одну з перших шструкщй з захо-дiв безпеки пщ час роботи з шсектофунпцидами, яку було затверджено Держсаншспек-щею УРСР.
1949 року кафедра ппени пращ КМ| була перемiщена у будiвлю 1нституту гiгiени працi i профзахворювань по вул. Чкалова, 33. Це створювало умови
для бiльш тюного виробничого контакту у дiяльностi двох твор-чих колективiв, покликаних вирн шувати спiльнi науковi завдан-ня, сприяло обмшу накопиче-ним ушкальним досвiдом.
При кафедрi запрацював нау-ковий студентський гурток. У перюд завiдування кафедрою Л.1. Медведем студенти викона-ли понад 40 наукових робп", частина яких була опублкована. Багато гурткiвцiв кафедри стали вщомими висококвалiфiковани-ми науковими працiвниками (Л. Добровольський, К. Врочин-ський, А. Поплавський, К. Дурманов, I. Векслер та ш.)
Завершуючи характеристику перюду роботи кафедри за керiвництва Л.1. Медведя, слiд зазначити, що завдяки яскраво-му таланту Льва 1вановича як вченого i оргашзатора науки, завдяки багатьом учням i посш-довникам Л.1. Медведя (Ю.С. Каган, G.I. Спину, I.M. Трахтенберг, G.M. Буркацька, Ю.1. Кундiев, Г.В. Войтенко, I.B. Савицький, В.С. Бурий та ш.) започаткова-ний на кафедрi гiгiени працi напрямок глибокого всебiчного токсиколого-гiгiенiчного вивчен-ня пестицидiв став науковою школою свтового рiвня. От-риманi ними результати наукових дослщжень впровадженi i широко використовуються у стьськогосподарському вироб-ництвi, у багатьох наукових закладах, у медичних вишах на всм територи колишнього СРСР, включен до законодавчо'| бази ппешчних нормативiв, шструк-тивно-методичних матерiалiв та Ыших документiв.
У березнi 1952 року кафедру ппени працi КМ1 очолив Г.Х. Шах-базян — член-кореспондент АМН СРСР, доктор медичних наук, професор, Заслужений дiяч науки УРСР. Закшчив Кивський медичний шститут (1925 р., перший пореволющй-ний випуск), з 1928 р. - науко-вий ствроб^ник, а у 1939-1941 та 1946-1952 роках - директор Кивського НД| гiгiени працi i
професiйних захворювань, завн дувач кафедри ппени Кив-ського стоматолопчного медич-ного iнституту (1946-1952) та кафедри ппени пращ i профза-хворювань КМ1 (1952-1979), науковий консультант ще'|' кафедри (1979-1982). Командир санiтарно-протиепiдемiчного взводу медсанбату, партизан у час Великоí Вiтчизняноí вмни, нагороджений медалями «За перемогу у Великiй Вiтчизнянiй вмш 1941-1945 рокiв».
Шахбазян Г.Х. увмшов в юто-рiю профiлактичноí медицини передуем як автор методологи комплексно'!' ппешчно'|' оцiнки виробничого мiкрокпiмату, який об'еднуе температуру, вщносну вологiсть, швидкють руху пов^-ря та шфрачервоне випромшю-вання вiд оточуючих поверхонь i предметiв. У своíй докторсьюй дисертацií «Основы гигиенического нормирования производственного микроклимата» (Кив, 1947) Гайк Хачатурович вперше висунув тезу, що основним кри-терiем впливу виробничого мк-рок^мату на органiзм пращвни-кiв мае слугувати стан фiзiоло-гiчних функщй, якi вiдповiдають за терморегуляцiю оргашзму. Це фундаментальне положення було покладене в основу роз-робки ним методу дослщження параметрiв мiкрокпiмату та при-ладiв для визначення темпера-тури, вологостi, рухомостi пов^-ря, теплового випромшювання, а також методiв вимiрювання температури тiла i шюри у виробничих умовах.
Шахбазян Г.Х. став визнаним лщером з питань ппени виробничого мiкрокпiмату не ттьки у нашiй краíнi, а й в бврот i свт, оскiльки був запрошений екс-пертом ВООЗ у цiй галузi.
Дослщження кафедри з ппени виробничого мiкрокпiмату мали великий практичний вихщ, оскшьки дали змогу науково обфунтувати ппешчш нормати-ви мiкроклiмату виробничих примщень, увiйшли до саштар-ного законодавства Украши i СРСР.
Основнi науковi положення вчення Г.Х. Шахбазяна про виробничий мiкрокпiмат викла-ден у його монографiях «Гигиена производственного микроклимата» (Киíв, 1977), «Виробничий мiкроклiмат i здоров'я людини» (Киíв, 1981).
З приходом на кафедру Гайк Хачатурович продовжив i розви-нув науковий напрямок, засно-ваний Л.1. Медведем. Для цього було створено спецiальну нау-
кову лабораторiю з додатковим штатним складом i BiBapieM в окремому пpимiщеннi по вулищ Пушкiнськiй. Сконструйовано i встановпено отруювальн каме-ри з устаткуванням для вщбору проб повiтpя, камери для дослщження умовних рефлекав i стану серцево-судинно! систе-ми, придбано лабораторн при-лади для бiохiмiчних дослщ-жень.
Здiйснювaпися шиpокi експе-pиментaпьнi дослщження з вив-чення токсичностi i характеру впливу pтутi, ртуть-, хлор- i фос-фоpоpгaнiчних пестицидiв. У робот брали участь викпaдaчi кафедри Трахтенберг 1.М., Балашов В.6., Борисенко М.Ф., Савицький 1.В., Гончарук Г.О., астранти Бурий В.С., Кулик П., Коршун М.М., Уваренко А.Р., Черпак В.В., моподшi нaуковi ствроб^ники Кирсенко В.В., Закордонець В.1., Лаговський Ф.А.
У щ роки кафедра aктивiзувa-ла свою дiяпьнiсть з пщготовки нaуково-педaгогiчних кaдpiв в астрантурк Аспipaнти кафедри успiшно виконували канди-дaтськi, а потiм i докторсью дисеpтaцií. За консупьтaцieю i кеpiвництвa Г.Х. Шахбазяна пщ-готовлено i захищено 22 док-тоpськi i понад 20 кандидатсь-ких дисертащй.
Серед спiвpобiтникiв кафедри, як виконали доктоpськi дисеpтaцií за науков' консульта-цií Г.Х. Шахбазяна, насамперед слщ назвати 1.М. Трахтенберга. Вш пройшов шлях на кaфедpi вщ aспipaнтa, асистента, доцента до професора. Виконав док-торську дисертащю з проблем мiкpомеpкуpiaпiзму та токсикологи оргашчних сполук pтутi i став одним з пpовiдних науков-цiв у гaпузi медицини пращ, профшактично'' токсикопогií i медично' екологи у нaшiй кpaíнi.
1саак Михайлович розробив концепщю дií на оргашзм людини хiмiчних фaктоpiв мало1 iнтенсивностi, розвинув i вдос-коналив теорю i методику ппе-шчного нормування шкiдпивих хiмiчних речовин у виробничому сеpедовищi та об'ектах довкт-ля, створив учення про токсико-погiю сполук важких метaпiв, мехашзми виникнення патоло-гiчних порушень хiмiчноí етюло-гií, мехaнiзми та прояви кардю-вaзотоксичноí дií екзогенних хiмiчних чинникiв. Серед наукових праць 1.М. Трахтенберга -моногpaфií «Хроническое влияние ртути на организм» (1969), «Показатели нормы у лабораторных животных в токсиколо-
№ 4 2018 Environment & Health 64
гичecкoм экcпepимeнтe» (197б, y cпiвaвтopcтвi), «Мeтoды изу-чeния xpoничecкoгo дeйcтвия xимичecкиx и биoлoгичecкиx зaгpязнeний» (1981), нaвчaль-ний пociбник «Гiгiенa пpaцi тa виpoбничa caнiтapiя» (1997, двoмoвнe видaння y cпiвaв-тopcтвi).
Пapaлeльнo з тoкcикoлoгiчни-ми 1.М. Tpaxтeнбepг пpoвaдив пiд чac poбoти нa кaфeдpi дocлiджeння y гaлyзi фiзioлoгiï пpaцi з пoглиблeння тeopeтич-нoгo yявлeння npo взaе-мoзв'язoк пpoцeciв втoми, галь-мyвaння i вiднoвлeння. У cпiвaв-TOpc^i з С.М. Рoшмaнoм вiн видaв книгу «Гiгiенa poзyмoвoï npa^» (KMrn: Здopoв'я, 1973).
Ocтaннi poки po6o™ нa кaфeдpi 1.М. Tpaxтeнбepг oдним з пepшиx cepeд вiтчизняниx гiгiенicтiв дocлiдив, як cинтeтич-нi пoлiмepи i плacтичнi мacи тa пpoдyкти ïxньoï тepмooкиcлю-вaльнoï дecтpyкцiï впливaють нa opгaнiзм людини. У peзyльтaтi цiеï poбoти бyлo cтвopeнo кoлeктивнy мoнoгpaфiю зa peдaкцiею 1.М. Tpaxтeнбepгa «Toкcикoлoгичecкaя oцeнкa лe-тyчиx вeщecтв, выдeляющиxcя из cинтeтичecкиx мaтepиaлoв» (Бaлaшoв B.G., Бapтeнев В.Д., Caвицький I.B., 1.М. Tpaxтeнбepг. Kиïв: Здopoв'я, 19б9).
Щe oдин вiдoмий yчeнь Г.Х. Шaxбaзянa I.B. Caвицький 1958 po^ викoнaнaв ганди-дaтcькy диcepтaцiю «Гигиeни-чecкaя и тoкcикoлoгичecкaя xapaктepиcтикa нoвыx фунгици-дoв-гeкcaxлopбeнзoлa и ne^ra-xлopнитpoбeнзoлa», a пiзнiшe пpoвiв cepiю eкcпepимeнтaль-ниx дocлiджeнь, cпpямoвaниx нa poзкpиття мexaнiзмy гомбь нoвaнoï дiï нaгpiвaльнoгo мiкpo-клiмaтy i тoкcичниx xiмiчниx peчoвин, peзyльтaти якиx lгop Biктopoвич yзaгaльнив у cвoïй дoктopcькiй диcepтaцiï «^мби-ниpoвaннoe дeйcтвиe нa opra-низм xимичecкиx вeщecтв фуп-пы тяжeлыx мeтaллoв и выcoкoй тeмпepaтypы вoздyшнoй cpe-ды» (K., 1971). У пoдaльшoмy пpoфecop Caвицький I.B. oчo-лив кaфeдpy гiгiени xapчyвaння, був дeкaнoм caнiтapнo-гiгiенiч-нoгo фaкyльтeтy (1979-1981).
Учeнь Гaйкa Хaчaтypoвичa Увapeнкo А.Р. нaвчaвcя в acni-pa^rypi нa кaфeдpi гiгiени пpaцi i пpoфeciйниx зaxвopювaнь у 19бб-19б9 porax. Зaxиcтив ган-дидaтcькy диcepтaцiю нa тeмy: «Cpaвнитeльнaя гигиeничecкaя и тoкcикoлoгичecкaя xapanjep^ cтикa нeкoтopыx фeнил- и этил-pтyтныx пecтицидoв». Bпepшe
вкaзaв нa гiгiенiчнy poль втopин-ниx джepeл зaбpyднeння pтyттю пoвiтpя poбoчoï зoни зa paxyнoк copбцiï peчoвини мaтepiaлaми бyдiвeльниx кoнcтpyкцiй cклaд-cnŒX пpимiщeнь; вcтaнoвив, щo пpoявoм ypaжeння pтyтьopгa-нiчними пecтицидaми е блoкy-вaння cyльфгiдpильниx, aмiнниx i кapбoкcильниx гpyп cиpoвaтки кpoви тa фyнкцioнaльниx гpyп клiтинниx пpoтeïнiв.
1971 poi<y Aнaтoлiю Рoдioнo-вичу бyлo зaпpoпoнoвaнo noca-ду кepiвникa Рecпyблiкaнcькoгo Цeнтpy нayкoвoï мeдичнoï ш-фopмaцiï тa пaтeнтнo-лiцeнзiй-н^ poбoти MOH Укpaïни. У 1987 poцi вiн зaxиcтив дo<тopcь<y диcepтaцiю «Пpoблeмы oптими-зaции нayчнo-инфopмaциoннo-гo oбecпeчeния мeдицинcкoй нayки и здpaвooxpaнeния (^ци-aльнo-гигиeничecкиe иccлeдo-вaния)», у 1990 p. oдepжaв звaн-ня пpoфecopa, у 1997 p. - 3a-cлyжeнoгo дiячa нayки i тexнiки Укpaïни.
1989 pony Aнaтoлiй Рoдioнoвич opгaнiзyвaв i дo 1994 p. oчoлю-вaв lнcтитyт coцiaльнoï гiгiени i yпpaвлiння oxopoнoю здopoв'я МО3 Укpaïни.
3 200б poкy пpaцювaв нa пocaдi npo^ecopa кaфeдpи coцiaльнoï ппени i opгaнiзaцiï oxopoни здopoв'я з пiдвищeння квaлiфiкaцiï кepiвниx кaдpiв oxopoни здopoв'я HМУ iмeнi O.O. Бoгoмoльця.
Учeнь Г.Х. Шaxбaзянa Бopи-ceнкo М.Ф. пpoйшoв твopчий нayкoвий шляx нa кaфeдpi ппе-ни npa^ acпipaнтoм, a^CTe^ тoм, дoцeнтoм, зaxиcтив ганди-дaтcь<y, a пoтiм дoктopcькy диcepтaцiï з пpoблeм тoкcикo-лoгiï pтyтьopгaнiчниx cпoлyк «О мexaнизмax пoвpeждaющeгo дeйcтвия pтyтьopгaничecкиx coeдинeний» (K., 1973). Став пpoфecopoм (1982), oбiймaв пocaди зaвiдyвaчa кaфeдpи
гiгiени дiтeй тa пiдлiткiв ( 19801985), дeкaнa caнiтapнo-гiгiенiч-нoгo фa<yльтeтy (1981-1985).
Cepeд yчнiв Г.Х. Шaxбaзянa, як пpaцювaли нa кaфeдpi, -
дoцeнт B.C. Бaлaшoв, нaпpям
нayкoвoï дiяльнocтi якoгo був пpиcвячeний мiкpoмepкypia-лiзмy, дoцeнт Г.О. Гoнчapyк -вдомий фaxiвeць у гaлyзi фiзioлoгiï i ппени npa^ жiнoк i пщттюв тa кoлишнiй acпipaнт, acиcтeнт кaфeдpи, a у пoдaль-шoмy - пpoфecop, д.м.н. nayc-тoвcькa B.B.
Бaгaтo yчнiв Г.Х. Шaxбaзянa, дoктopiв i кaндидaтiв нayк, cтaли вдомими нayкoвцями, oчoлили кaфeдpи у мeдвишax, вiдцiли у
HДI Укpaïни, ^узи, pecпyблiк Cepeдньoï Aзiï (А.Р. Увapeнкo, е.О. Kpeчкoвcький, Ф.М. Шлeйф-мaн, Г.1. Kyлик, О.1. Cтeжинcькa, М.6. Kypaшвiлi тa iн.).
Ha кaфeдpi пpoвaдилacя пщ-гoтoвкa нayкoвo-пeдaгoгiчниx кaдpiв для iншиx кpaïн. 3o-кpeмa, викoнaв кaндидaтcь<y диcepтaцiю acпipaнт з Бoлгapiï 3aйкoв Хpиcтo Янчив нa тeмy: «Toкcикoлoгичecкaя xapaктepи-cтикa гeпaтиypaмa и иммyнныe peaкции пpи ero вoздeйcтвии». Hинi вiн е вдомим нayкoвим дiя-чeм, живe i пpaцюе у Бoлгapiï, oбpaний aкaдeмiкoм Haцioнaль-н^ aкaдeмiï нayк Бoлгapiï.
Хapaктepизyючи нaвчaльнo-мeтoдичнy i нayкoвo-пeдaгoгiч-ну poбoтy, cлiд зaзнaчити, щo пoчaтoк зaвiдyвaння Г.Х. Шax-бaзянoм кaфeдpoю збiгcя з зaпpoвaджeнням 6-piчнoгo нaв-чaльнoгo плaнy пiдгoтoвки лiкapiв-гiгiенicтiв тa eпiдeмio-лoгiв нa caнiтapнo-гiгiенiчниx фa<yльтeтax.
3a цим плaнoм пpoтягoм п'яти poкiв cтyдeнти вивчaли yci пpeд-мeти, a у XII ceмecтpi cтyдeнти caнiтapнo-гiгiенiчнoгo фa<yльтe-ту пpoxoдили пiвpiчнy cпeцiaлi-зaцiю з те! чи iншoï гiгiенiчнoï ди^и^иши. Haвчaльний плaн дaв мoжливicть кopиcтyвaтиcя caнiтapнo-eпiдeмioлoгiчними cтaнцiями як ocнoвнoю бaзoю пiдгoтoвки лiкapiв-гiгiенicтiв й eпiдeмioлoгiв. У нacтyпнi poки нaвчaльними плaнaми пepeд-бaчaлocя нa 5-му тa б-му «ypcax пoглиблeнe вивчeння ocнoвниx пpoфiльниx диcциплiн: гiгiени xapчyвaння, кoмyнaльнoï ппени, ппени npa^, гiгiени дiтeй i пщ-лiткiв тa eпiдeмioлoгiï.
Heoбxiднo бyлo вдocкoнaлю-вaти i peopгaнiзoвyвaти нayкoвi i poбoчi нaвчaльнi пpoгpaми з пpoфiльниx гiгiенiчниx ди^ип-лш, cтвopювaти нoвi пiдpyчники i нaвчaльнi пociбники.
1970 pony пpoфecopи Г.Х. Шax-бaзян тa 1.М. Tpaxтeнбepг ви-дaють пepший yкpaïнoмoвний паучник «3aгaльнa гiгiенa npa^», (Bищa шю^), дoпyщe-ний МОЗ Укpaïни для dy^^^ caнiтapнo-гiгiенiчниx фa<yльтeтiв мeдичниx iнcтитyтiв. А 1973 pony 1.М. Tpaxтeнбepг у cпiвaвтopcтвi з С.М. Рoшмaнoм, як зaзнaчa-лocь вищe, видaе нaвчaльний пociбник «Гiгiенa poзyмoвoï npa^» (KMrn, 1973).
3a peдaкцiею Г.Х. Шaxбaзянa бyлo oпyблiкoвaнo «Kpaткий «ypc лeкций no гигиeнe тpyдa» (19б3), «Учeбник гигиeны», який витpимaв тpи видaння (19б7, 1971, 1983). Чeтвepтe видaння
(1984) цього пщручника пере-кладене на болгарську та азер-байджанську мови.
Активна наукова i науково-методична видавнича робота кафедри сприяла удосконален-ню навчального процесу. Нове навчальне i наукове обладнання зумовило розширення змюту практичних занять. Разом з вив-ченням фiзичних i хiмiчних фак-торiв виробничого середовища почалися заняття з фiзiологií працi, вивчення захворюваностi робiтникiв, основ запобiжного санiтарно-гiгiенiчного нагляду. Збiльшилася ктькють практичних занять на пщприемствах i санепiдстанцiях м. Киева. Здй снювалися виíзди студентських груп до мюта Лисичанська, Ново-Краматорська, Слов'ян-ська тощо, де вони знайомили-ся з умовами пращ на пщприемствах хiмiчно¡, металургiйноí, вугле- i гiрничовидобувноí про-мисловостi. До лекщйного курсу було введено питання спещ-альноí гiгiени, запобiжного саш-тарного нагляду, психологи пращ, ппени пращ жшок i пщшт-кiв.
Ключовi слова: гiгieна працi, безпека життeдiяльно-стi, основи бiоетики та бюбезпеки, охорона працi у медичнiй галузi, iсторичнi перiоди, гiгieнiчнi, експериментальнi, клЫко-статистичнi дослiдження, гiгieнiчнi регламенти, нормативно-методичш доку-менти, монографГГ, навчальнi плани,навчальнiпрограми, пiдручники, посiбники.
Л1ТЕРАТУРА
1. Кафедра гигиены труда. 125 лет Киевскому медицинскому институту. К. : Здоров'я, 1966. С. 117-120.
2. Кафедра гигиены труда. 150 лет Киевскому медицинскому институту: сб. науч. тр. К. : Здоров'я, 1991. С. 194-196.
3. Медико-профтактичш ка-федри. 160 роюв Нац'юнальному медичному унверситету ¡мен1
О. О. Богомольця: зб. наук. пр. К. : Сташття, 2001. С. 267-308.
4. Яворовський О.П., Шевченко А.М., Гончарук Г.О., Швайко 1.1., Парпалей 1.О. Кафедра ппени пращ Нащонального медичного уш-верситету iменi
О.О. Богомольця - школа нау-кових i науково-педагопчних кадрiв. Довклля та здоров'я. 1998. № 2 (5). С. 56-60.
5. Яворовський О.П., Шевцова В.М., Гончарук Г.О., Ткачишин В.С., Веремей М.1., Зенюна В.1., Паустовсь-
кий Ю.О., Шкурко Г.А., Сук В.Г. До 90^ччя заснування кафед-ри ппени пращ i професiйних хвороб Нащонального медичного ушверситету iменi акаде-мiка О.О. Богомольця. Довклля та здоров'я. 2014. № 1. С. 70-78.
6. Яворовський О.П., Парпалей 1.О. Кафедра ппени пращ i професмних захворювань нМу iменi О.О. Богомольця - школа втизняних вчених-гiгiенiстiв та лiкарiв-профiлактикiв. Проритет-н проблем и ппени прац¡, про-феайно/ та виробничозумовле-но/ захворюваност\ в Укра/н'!: матер1али наук.-практ. конф. з нагоди 85-р1ччя кафедри ппени прац'I! профес1йних хвороб НМУ¡мен'! О.О. Богомольця та 120-рччя вд дня народження професора В.Я. Пдгаецького. Кив, 2008. С. 20-36.
7. Пщгаецький В.Я.
З життя Кшвського медичного шституту. Робота кафедри професiйно¡ ппени Кшвського медичного шституту за 19231929 роки. Укра/нськ медичн1 в\ст\. 1929. № 4-6. С. 183-187.
8. Яворовський О.П. Володимир Якович Пщгаецький - засновник першо¡ кафедри професiйно¡ ппени. Укра/нський журнал з проблем медицини прац'!. 2006. № 2.
С. 83-90.
9. Яворовський О.П. Професор В.Я. Пщгаецький -засновник кафедри професй но¡ ппени та навчальних курав з шкiльно¡ ппени i фiзично¡ культури у Кшвському медичному шституп. Науковий всник Нащонального медичного унверситету ¡мен1 О.О. Бого-мольця. 2006. № 3.
С.234-240.
10. Яворовський О.П. Третм мiжнародний конгрес з науко-во¡ оргашзаци працi та участь у його робот професора
В.Я. Пщгаецького. Укра/нський журнал з проблем медицини прац>. 2007. № 3. С. 96-102.
11. Яворовський О.П. Науковий спадок професора В.Я. Пщгаецького i його вчення про наукову оргашзащю пращ у стьському господарствi Украши. Укра/нський журнал з проблем медицини прац'1. 2006. № 4 (8). С. 78-87.
12. Яворовський О.П., Сахарчук 1.М. Науковий злет i трапчна доля вченого-ппенюта В.Я. Пщгаецького (докумен-тально-юторичне та сощально-психолопчне дослщження). Довклля та здоров'я. 2007. № 2 (41). С. 75-78.
13. Яворовський О.П., Кунаев Ю.1. Сахарчук 1.М. Перша у Схiднiй бвроп Киíвська дослщна станцiя з нау-ковоí органiзацií працi (НОП)
у стьському господарствi та и засновник, професор
B.Я. Пщгаецький. Науковийв'ю-ник Нацонального аграрного унверситету. 2007. № 105.
C. 349-358.
14. Яворовський О.П. Виробничий травматизм i шляхи його профтактики у стьському господарствi Украши на початку ХХ сташття. Всник Нащонального науково-дослдного ¡нституту охорони прац'1. 2006. № 17. С. 30-39
15. Яворовський О.П., Сахарчук 1.М.
Микола Кудрицький. Лкар. Педагог. Вчений. Черкаси : МАКЛАУТ, 2009. 156 с.
16. Яворовський О.П., Цехмютер Я.В., Сахарчук 1.М. lсторiя становлення саштарно-ппешчного факультету КМ1 як школи громадського здоров'я вУкран 1841-1941 : До 175-рiччя Нацiонального медичного унiверситету iменi О.О. Богомольця. К. : Авщенна, 2016. 200 с.
17. Трахтенберг 1.М. Чверть сторiччя у стiнах рiдноí кафедри (небайдужi нотатки). Пр1оритетн1 проблеми ппени прац '1, профеайно/ та виробни-чо-зумовлено/захворюваност\ в Укра/н'!: матер. наук. -практ. конф. з нагоди 85-р1ччя кафедри ппени прац'1 / профес1йних хвороб НМУ ¡мен '1
О.О. Богомольця та 120-р1ччя вд дня народження професора
B.Я. Пщгаецького. Кив, 2008.
C. 44-65.
18. Кунщев Ю.И. Слово про професора М.К. В^те. Пр1оритетн1 проблеми ппени прац '1, профес1йно/ та вироб-ничозумовлено/ захворювано-ст'! в Укра/н '!: матер. наук. -практ. конф. з нагоди 85-р1ччя кафедри ппени прац '1 / профе-
№ 4 2018 КРИВОШЕИ & Н| Л1Т11 66
&йних хвороб НМУ iMeHi О.О. Богомольця та 120-р'ччя в д дня народження професора
B.Я. Пщгаецького. Ки1в, 2008.
C. 36-44.
19. Лебедев В.А. Отравления ртутью в промышленности и меры борьбы с ними: по материалам Киевских предприятий: дис. ... канд. мед. наук. Киев, 1945. С. 89-91.
20. Медведь Л.И. Токсикология некоторых органических соединений ртути (этилмеркурхлорид и этилмер-курфосфат) : автореф. дис. Челябинск, 1944.
REFERENCES
1. Kafedra gigieny truda [Department of Occupational Health]. In : 125 let Kievskomu meditsinskomu institutu [ 125 Years of Kyiv Medical Institute]. Kiev : Zdorovia ; 1966 : 117-120 (in Russian).
2. Kafedra gigieny truda [Department of Occupational Health]. In : 150 let Kievskomu meditsinskomu institutu [ 150 Years of Kyiv Medical Institute]. Kiev : Zdorovia ; 1991 : 194-196 (in Russian).
3. Medyko-profilaktychni kafedry [Medico-Preventive Department]. In : 160 rokiv Natsionalnomu medychnomu universytetu imeni
O.O. Bohomoltsia [ 160 Years of National O.O. Bohomolets Medical University]. Kyiv : Stolittia ; 2001 : 267-308 (in Ukrainian).
4. Yavorovskyi O.P., Shevchen-ko А.М., Honcharuk H.O., Shvaiko I.I. and Parpalei 1.О. Dovkillia ta zdorovia. 1998 ; 2 (5) : 56-60 (in Ukrainian).
5. Yavorovskyi O.P., Shevtso-va V.M., Honcharuk H.O., Tkachyshyn V.S., Veremei M.I., Zenkina V.I., Paustovskyi Yu.O., Shkurko H.A. and Suk V.H. Dovkillia ta zdorovia. 2014 ; 1 : 70-78 (in Ukrainian).
6. Yavorovskyi O.P. and Parpalei I.O. Kafedra hihiieny pratsi i ptofesiinykh zakhvoriuvan NMU imeni O.O. Bohomoltsia - shkola vitchyznianykh vchenykh-hihi-ienistiv ta likariv-profilaktykiv [Department of Occupational Health and Occupational Diseases of the National
O.O. Bohomolets Medical University - School of Domestic Hygienists and Prophylaxis Doctors]. In : Priorytetni proble-my hihiieny pratsi, profesiinoi ta vyrobnycho-zumovlenoi zakhvo-riuvanosti v Ukraini: mater. konf. [Foreground Problems of the Occupational Health and
Occupational Diseases in Ukraine : Mater. Conf. Commemorating the 85-th Anniversary of the Department of Occupational Health and Occupational Diseases of the National O.O. Bohomolets Medical University and 120-th Anniversary of Prof. V.Ya. Pidhaietskyi]. Kyiv ; 2008 : 20-36 (in Ukrainian).
7. Pidhaietskyi V.Ya. Z zhyttia Kyivskoho medychnoho instytutu za 1923-1929 roky. [From the Life of Kyiv Medical Institute. Activity of the Department of Occupational Health of Kyiv Medical Institute for 1923-1929]. Ukrainski medychni visti. 1929 ; 4-6 : 183-187 (in Ukrainian).
8. Yavorovskyi O.P. Ukrainskyi zhurnal z problem medytsyny pratsi. 2006 ; 2 : 83-90 (in Ukrainian).
9. Yavorovskyi O.P. Naukovyi visnyk Natsionalnoho medychnoho universytetu imeni O.O. Bo-homoltsia. 2006 ; 3 : 234-240 (in Ukrainian).
10. Yavorovskyi O.P. Ukrainskyi zhurnal z problem medytsyny pratsi. 2007 ; 3 : 96-102
(in Ukrainian).
11. Yavorovskyi O.P. Ukrainskyi zhurnal z problem medytsyny pratsi. 2006 ; 4 (8) : 78-87 (in Ukrainian).
12. Yavorovskyi O.P. and Sakharchuk I.M. Dovkillia ta zdorovia. 2007 ; 2 (41) : 75-78 (in Ukrainian).
13. Yavorovskyi O.P., Kun-diiev Yu.l. and Sakharchuk I.M. Naukovyi visnyk Natsionalnoho ahrarnoho universytetu. 2007 ; 105 : 349-358 (in Ukrainian).
14. Yavorovskyi O.P. Vyrobnychyi travmatyzm I shli-akhy yoho profilaktyky v silskomu hospodarstvi Ukrainy na pochatku XX stolittia [Industrial Traumatism and Ways of its Prevention in the Agriculture of Ukraine at the Beginning of the 20-th Century]. Visnyk Natsionalnoho naukovo-doslisnoho instytutu ohorony pratsi. 2006 ; 17 : 30-39
(in Ukrainian).
15. Yavorovskyi O.P. and Sakharchuk I.M. Mykola Kudrutskyi. Likar. Pedahoh. Vchenyi [Mykola Kudrutskyi. Doctor. Pedagogue. Scientist]. Cherkasy : MAKLAUT ; 2009 : 156 (in Ukrainian).
16. Yavorovskyi O.P., Tsekhmister Ya.V. and Sakharchuk I.M. Istoriia stanovlennia sanitarno-hihiienich-noho fakultetu KMI yak shkoly hromadskoho zdorovia v Ukraini. 1841-1941 : Do 175-richchia Natsionalnoho medychnoho uni-
versytetu im. O.O. Bohomoltsia [History of the Formation of Sanitary-and-Hygienic Faculty of Kyiv Medical Institute as a School of Public Health in Ukraine. 18411941 : To the 175-th Anniversary of National O.O. Bohomolets Medical University]. Kyiv : Avitsena ; 2016 : 200 p. (in Ukrainian).
17. Trakhtenberg I.M. Chvert storichchia u stinakh ridnoi kafedry (nebaiduzhi notatky)
[A Quarter of a Century within the Precincts of Native Department (Non-Indifferent Notes)]. In : Priorytetni problemy hihiieny pratsi, profesiinoi ta vyrobnycho-zumovlenoi zakhvoriuvanosti v Ukraini: mater. konf. [Foreground Problems of the Occupational Health and Occupational Diseases in Ukraine : Mater. Conf. Commemorating the 85-th Anniversary of the Department of Occupational Health and Occupational Diseases of the National O.O. Bohomolets Medical University and 120-th Anniversary of Prof. V. Ya. Pidhaietskyi]. Kyiv ; 2008 : 44-65 (in Ukrainian).
18. Kundiiev Yu.I. Slovo pro profesora M.K. Vitte [A Word about Professor M.K. Vitte]. In : Priorytetni problemy hihiieny pratsi, profesiinoi ta vyrobnycho-zumovlenoi zakhvoriuvanosti
v Ukraini: mater. konf. [Foreground Problems of the Occupational Health and Occupational Diseases in Ukraine : Mater. Conf. Commemorating the 85-th Anniversary of the Department of Occupational Health and Occupational Diseases of the National O.O. Bohomolets Medical University and 120-th Anniversary of Prof. V. Ya. Pidhaietskyi]. Kyiv ; 2008 : 36-44 (in Ukrainian).
19. Lebedev V.A. Otravleniia rtutiu v promyshlennosti I mery borby s nimi: po materialam kievskikh predpriiatii: dis. ... kand. med. nauk [Mercury Poisoning in Industry and Measures to Combat them : Based on the Materials of Kyiv Enterprises: Diss. Cand. Med. Sci.] Kyiv ; 1945 : 89-91 (in Russian).
20. Medved L.I. Toksikolohiia nekotorykh orhanicheskikh soedi-nenii rtuti (etilmerkurkhlorid i etilmerkurfosfat) : avtoref. Diss. [Toxicology of Some Organic Compounds of Mercury (Ethyl Mercuric Chloride and Ethyl Mercuric Phosphate) : Diss. Abstract]. Cheliabinsk (Russia) ; 1944 (in Russian).
Hagrnwna go pegaK^i' 21.08.2018
