CC BY
36
УДК 656.25:621.318
Б. М. БОНДАРЕНКО, Г. Л. МОРОЗОВ, А. П. РАЗГОНОВ (ДПТ)
В1БРОШУМОВА Д1АГНОСТИКА ЕЛЕКТРОМАГН1ТНО1 АПАРАТУРИ
У CTarri розглядаеться один з BapiaHTiB контролю працездатностi релейно! апаратури зaлiзничноl автоматики з використанням методу шумово! дiaгностики (iдентифiкaцiя шумових сигнaлiв на основi використання моменпв щiльностi pозподiлу iмовipностi випадкових шумових сигнaлiв).
В статье рассматривается один из вариантов контроля работоспособности релейной аппаратуры железнодорожной автоматики с использованием метода шумовой диагностики (идентификация шумовых сигналов на основе использования моментов плотности распределения вероятности случайных шумовых сигналов).
In the article one of variants of checking the operability of relay equipment for railway automation is examined with the use of method of noise diagnostics (an identification of noise signals on the basis of using the moments of density of probability distribution for random noise signals).
Вступ
Сучасна обчислювальна техшка дозволяе удосконалити технолопю перев1рки параметр1в реле зал1знично! автоматики за рахунок авто-матизаци процешв вим1рювання i використання програмних засоб1в д1агностики. У багатьох кра!нах, що використовують електромагштш реле в затзничнш автоматищ, розв'язуються питання контролю електричних i часових пара-метр1в електромагштних реле за допомогою р1зних автоматичних цифрових пристро!в i систем. Наприклад, автоматична тестова система Automatic Relay Test System INDIA шдшського виробництва, RelayPro Automated Relay Tester виробництва MRD Rail Technologies Австрали, автоматичний програмний комплекс 1АПК РТУ росшського виробництва.
Вщзначимо, що з використанням мшропро-цесорно! техшки залишаються невиршеними проблеми надшного контролю мехашчних па-раметр1в електромагштних реле. Зараз для цьо-го використовуються методи i технологи, роз-роблеш у середин минулого стор1ччя. Причому виконання ремонтно-профшактичних робгт ви-магае високо! кватфшаци фах1вц1в, що вико-нують вручну основний об'ем технолопчних операцш по вим1рюванню i контролю мехашчних параметр1в реле. Таю роботи передбачають значний час, зокрема розбирання i збирання приладу, що пеpевipяеться, незалежно вiд його фактичного стану.
Одними з ефективних методiв попереджен-ня aвapiй, виявлення несправностей у вузлах двигушв, пiдшипникiв, гiдpосистем, пдролока-тоpiв, електpомехaнiчних вузлiв радюелект-
ронно! апаратури (РЕА) е акустичнi методи [1]. Акустичш методи дiагностування можуть ви-користовуватись для таких електромехашчних пристро!в, як солено!ди, реле, контактори. Зокрема реле генерують електродинамiчний i елек-тромагнiтний шуми, яю можуть бути викорис-танi для !х дiагностування.
Новiтня технологiя профшактичних робiт на релейнiй апаратурi повинна включати тестовий контроль параметрiв електромагштних реле i оптимiзацiю мiжремонтного перюду. Ця проблема розв'язуеться i3 застосуванням пристрою i способу для вимiрювання i контролю параме-трiв реле, запропонованого i запатентованого авторами роботи [2].
У данш статп обгрунтовуеться побудова акустичного каналу у пристро! [2] та розглядаеться принцип аналiзу шумових сигналiв елек-тромагнiтного реле на прикладi змши одного з механiчних параметрiв.
Аналiз шумових сигналiв та методiв Ух щентифжащ!
Шумовий сигнал РЕА являе собою суму шумових сигнатв вщ рiзних джерел. Такий шум може мати деяку тональнють, яка визнача-еться частотою, що вiдповiдае максимальнш амплiтудi в його спектрi. Спектр шуму може бути рiвномiрним, позбавленим будь-яко! тона-льностi.
Однiею з найбшьш iнформативних дiагнос-тичних характеристик шумового сигналу е роз-подiл ймовiрностей амплiтуд звукового тиску.
Характернi шумовi сигнали механiзмiв РЕА, як показують експерименти, мають перiодичнi
© Бондаренко Б. М., Морозов Г. Л., Разгонов А. П., 2010
та неперюдичш складов^ Параметри шумових сигнув змiнюються з часом - у бездефектных пристро!в повiльно, у обладнанш, що наближа-еться до стану руйнування, дуже швидко. Тому можна вважати, що в межах усього термiну служби пристро!в його характерний шумовий сигнал е iнтервально-стацiонарним процесом за умови, що штервали спостережень вибирають-ся розумно, а сигнали розглядаються як реал> зацп випадкового процесу з нормальним розпо-дшом.
Основним елементом комплексу програм обробки акустичних сигналiв на базi аналогово-цифрового перетворювача (АЦП) е цифрова фшьтращя, яка використовуеться для вщнов-лення сигналу пiсля дискретизацн та фшьтрацп непотрiбних частотних складових [3]. Набiр програм дозволяе обчислювати параметри роз-подiлу: максимальне i мшмальне значення, стандартне вiдхилення i кореляцшну функцiю. Алгоритми модифшацн включають масштабу-вання, цифрову фiльтрацiю та штегрування.
Пiсля цього виникае задача щентифшацл шумових сигналiв, тобто побудова математич-но! моделi (статистично! або динамiчно!) дiаг-ностування об'екта (з дефектом i без дефекту) на основi експериментальних даних з метою вибору шформативних (визначальних) параме-трiв для побудови дiагностичноl системи. При цьому доводиться виршувати два завдання: аналiз шумових сигналiв в частотнiй i часовiй областях, визначення зв'язкiв мiж складовими шумового сигналу i станом об'екта, що дiагно-стуеться.
Вiдомi два методи щентифшацн шумових сигналiв: на основi частотного (спектрального) аналiзу i з використанням просторових характеристик розподшу сигналiв. При спектральному аналiзi стан об'екта, що дiагностуеться, ощ-нюеться показником порiвняльного становища, при якому середньоквадратичний рiвень спектрального компонента вщповщного шумового або вiбрацiйного процесу порiвнюеться з гра-ничним, який вважаеться типовим для облад-нання без дефекту [4].
Мета дiагностики полягае у виявленш роз-витку вiдмови рашше областi найбiльш штен-сивного зносу або руйнування точки (рис. 1.) Тому необхщно мати часову залежшсть роботи дефектних i бездефектних об'екпв контролю, а для забезпечення достовiрних результатiв за-стосовувати статистичнi методи моделювання. Вiдповiдно до ймовiрнiсного шдходу, всi вщ-
хилення вiд норми розглядаються як випадковi величини, а основною вимогою до конструкцн е мiнiмально допустима ймовiрнiсть руйнування. Труднощi реалiзащ! методiв дiагностування при експлуатацп складно! РЕА полягае в тому, що лише в окремих випадках е iнформацiя про кожний конструктивний параметр, яка достатня для надшного опису розподiлу ймовiрностей виходу цього параметра за меж допустимо! величини.
Мале зношування А
X \ / 5
i \ ас ^ А / 35 / $
S
В,
s;
А
t
Рис. 1. Залежшсть штенсивносп зношування об'екту контролю вщ часу
Звичайно використовують фiзико-статисти-чш моделi, що описують взаемозв'язок У-нормованого параметра об'екта, що дiагносту-еться (ступiнь зносу деталi, роз регулювання), i Х-параметра шуму (амплггуди певно! складово!, потужностi шуму i т.п.). Тодi метод статистич-но! iдентифiкацi! буде полягати в тому, щоб приймати тi чи iншi рiшення виходячи з ймов> рностей випадково! величини Х, за якою ми можемо судити про величину У.
Визнаним способом накопичення шформа-цi! та встановлення основних дiагностичних оцiнок е метод експертних оцшок, якi е результатом накопиченого досвiду у фахiвцiв i на ос-новi яких складаються перелши основних не-справностей i основних ознак, як правило, що е в експлуатацшнш документацн у виглядi таб-лиць типових несправностей.
Для iдентифiкацi! методом розтзнавання образiв можуть бути використанi алгоритми [9], але в усiх випадках необхщно знати закони розподшу контрольованих параметрiв, як в основному можуть бути визначеш експеримен-тально.
Перераховаш методи iдентифiкацi! шумових сигналiв вщповщним станам реального пристрою (справне, несправне) можуть бути уст-шно застосоваш, якщо iснуе достовiрна статистика оцшки шумових сигналiв. Зокрема, ште-рес представляе закон густини iмовiрностi роз-подiлу шумових сигналiв [5].
Постановка завдання
Для створення вiброшумового каналу вимь рювання електродинамiчних процесiв, роботи електромагштних реле необхiдно визначити тип акустичних датчиюв, якi перетворюють акустичш коливання в електричнi сигнали.
Використовуючи електродинамiчнi процеси, яки супроводжують роботу електромагштних реле, необхщно зафiксувати та проанатзувати створеннi акустичнi коливання з метою техшч-но! дiагностики блоку реле.
Шляхи ршення завдання
При робот реле коливання передаються елементам конструкци реле i повiтрю у вигщщ акустично! енерги, поширювано! в середовищь В рiзних точках середовища виникае змiнний звуковий тиск, який i повинен сприйматися пе-рвинним перетворювачем (мiкрофоном). Рiвень звукового тиску в певних точках простору за-лежить вщ потужностi джерела, умов розпо-всюдження (iнтенсивностi звуку в певному на-прямi) i вiдстанi до джерела.
Рiвень сигналiв на виходi приймача залежа-тиме ще i вщ шумiв навколишнього середовища i техшчних характеристик приймача. Мш-рофон перетворюе акустичну енергiю - коливання тиску - в електричну. Це перетворення можна здiйснювати рiзними способами. За способом перетворення мшрофони дiляться на електродинамiчнi, вугшьш, п'езоелектричнi та електростатичнi. Мiкрофони характеризуются рядом параметрiв, основнi з яких приведенi
в [9].
Основнi техшчш характеристики конденса-торних мiкрофонiв, яю можуть використовува-тися в акустичнш дiагностицi РЕА, наданi в [6].
Для прийому акустичних сигналiв можуть застосовуватися i контактш п'езоперетворюва-чi, описанi в [7]. Але вони мають ряд недолiкiв, пов'язаних з обов'язковим контактом з твердим тшом. Тому останнiми роками з'явилися новi методи i засоби реестраци коливань, якi вико-ристовують методи вiзуалiзацil акустичних коливань на б^ елементiв нелшшно! оптики i акустично! голографи [8]. Але основним недолгом цих методiв е !х висока вартiсть.
При прийомi шумових сигналiв, як правило, розв'язуються двi вимiрювальнi задачi: ви-явлення джерел шуму i визначення рiвня !х шумiв [9].
У випадку з електромагнiтним реле основним джерелом шуму е яюр реле. Але навколо блоку реле створюються електромагштш хвилi, якi можуть негативним чином вплинути на еле-ктродинамiчнi мiкрофони; для зменшення цьо-
го впливу усередиш такого мiкрофону розта-шовують додаткову обмотку. Вугiльнi мшро-фони мають низьку якiсть перетворення серед-нiх та високих звукових частот. Тому для зменшення електромагштного впливу та тд-вищення якост перетворення акустичних коливань доцшьно використовувати п'eзоелектричнi або електростатичнi мшрофони. П'езоелектрич-нi мiкрофони дуже перспективы для таких до-слiджень, оскшьки е можливiсть !х сумiсного одночасного використання на кожному зовшш-ньому елемент реле та у будь-якому мют його корпусу. Але при виростанш п'езоелектричних мiкрофонiв важко забезпечити однаковий тиск та однакову точку приеднання мшрофону до елементiв реле, яю перевiряються. Електроста-тичнi мшрофони володiють меншою залежшс-тю вщ змiни зовнiшнього електромагнiтного поля, в порiвняннi з електродинамiчними мш-рофонами, та не юнуе великих проблем з !х розташуванням бiля корпусу реле. Для якнай-менших спотворень при перетворенш звукових коливань в електричний сигнал доцiльно роз-ташувати мiкрофони в серединi шумонепрони-кно! чарунки з блоком реле, б^ його корпусу, в безпосереднiй близькост вiд якоря реле. В якост мiкрофону оптимальним за простотою, яюстю сигналу та вартiстю буде застосування конденсаторного мiкрофону типу МК51 («Не-ватон»).
Велике значення при вимiрюваннях i аналiзi шумiв при робот реле мае правильний вибiр часу реестраци (спостереження). Час реестраци цих шумiв повинен на порядок або бшьш пере-вищувати найтривалiшi перюди шумового сигналу.
Крiм того, шуми рiзних елементiв РЕА можуть ставитися в широких межах по частой i по рiвню залежно вiд режиму роботи i виду не-справностi. Тому для шумово! дiагностики i визначення вигляду i параметрiв розподiлу шумових сигналiв у комплексi з мшрофоном не-обхiдно застосовувати перетворювачi та при-стро!, якi можуть проводити статистичну обро-бку сигналiв. Наприклад, до виходу первинного перетворювача мшрофону пiдключаеться вто-риннiй перетворювач - АЦП та комп'ютер для управлшня, обробки i запису сигналiв, яю за-стосовуються у комплексi [2]. У цьому вимiрю-вальному комплекс використовуеться електро-статичнiй мiкрофон, сертифшований АЦП типу ЬСЛКО Е-140 зi сво!м iнтерфейсом та комп'ютер, що забезпечуе високий ступiнь то-чност результатiв при мiнiмальних витратах коштв, часу i мiнiмальних вимогах до квалiфi-кацп фахiвцiв, що виконують роботу.
Аналiз шумових сигналiв реле
Розглянемо один з варiантiв контролю пра-цездатносп релейно! апаратури залiзничноl автоматики з використанням методу шумово! дiа-гностики (iдентифiкацiя шумових сигналiв на основi використання моментiв щiльностi роз-подiлу iмовiрностi випадкових шумових сигна-лiв).
На рис. 2 представлеш шумова дiаграма ро-боти реле 1 в поеднанш з фактичним рухом якоря 2 пiсля подання струму в обмотки реле НМШ 2-900.
Рис. 2. Шумова д1аграма 1 та рух якоря реле 2
Початок зростання амплiтуди шуму сшвпа-дае з зупинкою якоря реле тд час його удару о полюсний наконечник реле та може використо-вуватись для дiагностування роботи реле.
На рис. 3 представлеш акустичш шумовi «портрети» мехашчних перемiщень, що вщбу-ваються тд час включення всерединi справного блоку реле типу НМШ 2-900 (рис. 3, а), при знос антимагштного штифта (рис. 3, б) та при штучно збшьшеному антимагштному штифт (рис. 3, в).
На дiаграмi (рис. 3, б) видно, що ампл^уда акустичних коливань при спрацьовуванш реле бiльша (величина а). Це обумовлено великим вшьним ходом i прискоренням якоря перед ударом зменшеного антимагнiтного штифта о полюсний наконечник. Час до максимуму ще! ампл^уди вiд початку включення, також бшь-ший (величина в). Це обумовлено бшьшою вщ-станню, яку проходить якiр до удару зменшеного антимагштного штифта о полюсний наконечник.
На дiаграмi (рис. 3, в) видно, що ампл^уда акустичних коливань при спрацьовуванш реле менша (величина а). Це обумовлено зменше-ним вшьним ходом i меншим прискоренням якоря перед ударом збшьшеного антимагштно-
го штифта о полюсний наконечник. Час до максимуму ще! ампл^уди вщ початку включення, менший (величина в). Це обумовлено меншою вщстанню, яку проходить яюр до удару збшьшеного антимагштного штифта о полюсний наконечник.
Дослщження, проведет з рiзною висотою антимагштного штифта, показують, що в цих випадках ампл^удш показники мають бшьш характерш розбiжностi, нiж вщповщш часовi показники. Це обумовлено збшьшенням при-скорення якоря перед його ударом о полюсний наконечник при зменшенiй висот штифта (й навпаки). Швидкiсть якоря та енерпя, з якою вш ударяеться о полюсний наконечник, також зростае (або зменшуеться), вiдповiдно зростае або зменшуеться енерпя акустично! хвил^ що добре фiксуе мiкрофон.
Акустичш дiаграми роботи реле доповню-ють шформащю для визначення характеру не-справностi реле, отриману при вимiрюваннi струму i фiзичного зазору працюючого реле.
Таким чином, шумовi портрети об'екту, що дiагностуеться, повиннi порiвнюватися з ета-лонними записами можливих вiдхилень. Розб> жнiсть (схожiсть) можна устшно оцiнити за допомогою наведених вище параметричних або iмовiрнiсних критерив, а також iнших критерив та методiв, вживаних в математичнiй статисти-цi та кластерному аналiзi [10].
Розглянемо варiант випадкового процесу виникнення акустичних коливань при зменше-ному антимагштному штифта
З рис. 3 видно, що випадковий сигнал носить характер iмовiрностi в певному часовому штерваль
Представимо опис цього випадкового про-цесу у виглядi густини розподiлу iмовiрностi /(А,А,,с), де А > 0 - випадкова величина, представлена десятковим логарифмом вщно-
шення А = 201g —1, де и0 - опорне значення, а
—0
и1 - отримане значення шуму.
В цьому випадку густина iмовiрностi може бути описана наступною рiвнiстю:
/ (А, А«, с) = \
1
0 при А < 0; 1
м сА^гЛ
_ (^ A-1g А0)2 (3)
при А>0,
2с2
де М =-= 2,303;
^ е
А0 - математичне очiкування випадково! ве-
личини А = 201g —-;
—0
о - середньоквадратичне в1дхилення випад-ково! величини А.
Р1вшсть (3) е описом густини розподшу ви-
падково! величини А = 20lg (нормальний
и0
логарифм1чний розподш).
Стутнь наближення (3) до нормального закону визначаеться величиною о.
Рис. 3 Акустичш д1аграми:
а) Справного реле НМШ2-900;
б) При зменшеному антимагштному штифта;
в) При збшьшеному антимагштному штифт
Правом1ршсть застосування виразу (3) для опису випадкового процесу (рис. 3, а) може бути шдтверджена методами математично! статистики { оцшки ступеня наближення статистич-ного розподшу випадково! величини до теоретичного розподшу.
Статистична обробка випадкових сигнатв, отриманих за допомогою програмного вим1рю-вального комплексу, дозволила визначити щшьшсть 1мов1рносп ампл1туд шумових сиг-натв при спрацьовуванш реле НМШ 2-900.
Амплггуди шумового сигналу при зменшеному антимагштному штифт реле значно б> льше амплгтуд вщповщного сигналу нормального реле. Цю обставину можна використову-вати для вщбору реле для подальшого ремонту 1 регулювання.
Шумов1 сигнали носять випадковий характер, тому представляють штерес отримання таких характеристик, як щшьшсть 1мов1рност1 розподшу шумових сигнатв.
Використовуючи апарат статистично! оцш-ки закошв розпод1лу випадкових величин амп-лпуди А, мають вигляд (рис. 4, 5), що узгоджу-еться з логарифм1чним нормальним розподшом (рис. 6).
Рис. 4. Функцш розпод1лу ймов1рносп шумових сигнал1в: 1 - несправного реле; 2 - справного реле
Рис. 5. Щшьшсть розпод1лу ймов1рносп шумових сигнал1в: 1 - несправного реле; 2 - справного реле
При цьому функщя розподшу /(А, А0, с) матиме вигляд:
/ (А, А), с) = \
0 при А < 0;
1 и Л
Ф(Ц)=-т= [ ^1
при А > 0,
(4)
де и =
^ А - lg А
с
Процедуру вщбракування ненадшних реле можна здшснювати за допомогою програмного комплексу шляхом пор1вняння середшх зна-чень амплгтуд шумових сигнатв еталонного реле й того, що перев1ряеться. Якщо середне значення шумових сигнатв реле, що перев1ря-еться, бшьше аналопчно! характеристики еталонного реле, то ухвалюеться ршення вщбра-кування першого з подальшим анатзом причин вщхилення вщ норми { вщповщного регулювання або ремонту.
Так, при перев1рщ реле НМШ2-900 середня ампл1туда шумових сигнал1в еталонного реле: Ае = 0,47 dB, а несправного реле - А = 0,6 dB, що шдтверджуе необхщшсть його регулювання
або ремонту. При цьому надшнють прийняття ршення складае бiльш як 90 %.
При збшьшеному антимагнiтному штифт характер шумових сигналiв також представляе собою iмовiрний процес (рис. 2, в). Прийняття ршення про справшсть реле в цьому випадку може бути здшснене за вищерозглянутим кри-терiем - порiвнянням середнiх значень ампл> туд шумових сигналiв справного i несправного реле.
1 а=0,5 f\(T=0,1 /11 f [ \ 1 v4^ i 1 \ I \ i \ i ^
о i г 3
А0
Рис. 6. Щшьшстъ розподiлу ймовiрностi
У практичнш робот1 по розробщ i впрова-дженню методiв акустично! дiагностики РЕА може виникнути необхiднiсть розробки систе-ми стандартiв для шдприемств галузi. В цьому випадку основними будуть три групи стандарта: по методах i засобах акустично! дiагности-ки в широкому плат, а також по конкретних методах або методиках дiагностування i, в окремих випадках, галузевий класифшацшний стандарт.
При розробщ цих документiв слiд викорис-товувати основнi положення теорп i практики стандартизащ! в областi засобiв вимiрювання. [11]. На додаток до них при розробщ стандарта з акустично! дiагностики складових частин РЕА можуть використовуватися принципи стандартизацп методiв i засобiв iнтегрально! дiагнос-тики, викладенi в [12].
Висновки
Вiброшумова дiагностика електромагнiтно! апаратури е достатньо надiйним способом дiаг-ностики комутацшних засобiв РЕА.
Для якнайменших спотворень при перетво-реннi звукових коливань в електричний сигнал дощльно розташувати мiкрофони в серединi шумонепроникно! чарунки бiля корпусу реле, в безпосереднш близькостi вiд якоря реле. В яко-стi мiкрофонiв оптимальними за простотою, якiстю сигналу та вартютю е застосування еле-ктростатичних мiкрофонiв.
Для вiброшумово! дiагностики i визначення розподшу шумових сигналiв у комплекс з мш-рофонами необхщно застосовувати перетворю-вачi й комп'ютер iз вiдповiдним програмним
забезпеченням для управлшня та статистично! обробки сигналiв. У пристро! [2] до виходу пе-рвинного перетворювача - мшрофону - тд-ключаються вториннiй перетворювач - АЦП типу ЬСЛКО Е-140 зi сво!м iнтерфейсом i комп'ютер для управлшня, обробки i запису сигна-лiв.
Акустичний канал у цьому комплекс вико-ристовуеться сумюно з оптичним, електричним i електродинамiчним каналами дiагностики реле i доповнюе iнформацiю про стан об'екту.
Б1БЛ1ОГРАФ1ЧНИЙ СПИСОК
1. Коллакот, Р. А. Диагностирование технического оборудования [Текст] : [пер. с англ.] / Р. А. Коллакот; под ред. Ю. Н. Мясникова. - Л.: Судостроение, 1980.
2. Пат. 70568 на винахщ Укра!на. Пристрш для вим1рювання перемщення якоря електро-магнггного реле [Текст] / Разгонов А. П., Анд-реевських О. В., Бондаренко Б. М., Безрука-вий Д. А.; заявл. 25.04.07, Бюл. № 5 (2007).
3. Гоулд, Б. Теория и применение цифровой обработки сигналов [Текст] : [пер. с англ.] / Б. Гоулд; под ред. Ю. И. Александрова. - М.: Мир, 1982.
4. Контроль шума в промышленности [Текст] : [пер. с англ.] / под ред. Дж. Д. Вебба. - Л.: Судостроение, 1981.
5. Санкар, Оценка надежности машин по степени усталостного повреждения, накопленного вследствие случайных вибраний [Текст] / Сан-кар, Остигат, Ксистрис // Конструирование и технология машиностроения. - 1978. - № 4.
6. Электронная апаратура [Текст] : Каталог 1983/1984 г. фирмы «Брюль и Къер».
7. Ермолов, И. Н. Теория и практика ультразвукового контроля [Текст] / И. Н. Ермолов. - М.: Машиностроение, 1981.
8. Гик, Л. Д. Акустическая голография [Текст] / Л. Д. Гик, под ред. Н. Н. Пузырева. - Новосибирск: Наука, 1981. - 64 с.
9. Клюкин, П. И. Акустические измерения в судостроении. [Текст] / П. И. Клюкин, А. Е. Колесников. - Л.: Судостроение, 1966.
10. Классификация и кластер [Текст] : [пер. с англ.] / под ред. Дж. Вэн Райзин; под ред. Ю. И. Журавлева. - М.: Мир, 1980.
11. Бойцов, В. В. Роль метрологии в решении народнохозяйственных задач [Текст] / В. В. Бойцов // Измерительная техника. - 1978. - № 8. -С. 3-5.
12. Дубицкий, Л. Г. Принципы стандартизации методов и средств интегральной д1агностики [Текст] / Л. Г. Дубицкий, В. Н. Сретенский, Р. И. Козлов // Электронная техника. Сер. 8. «Управление качеством, метрология, стандартизация». - 1980. - Вып. 7 (85).
Надшшла до редколегп 12.01.2010.
Прийнята до друку 18.01.2010.
