CC BY
20
В1СНИК ВДНЗУ «Украхнська медична стоматологгчна академЫ»
Реферат
СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ СПОСОБОВ ФОРМИРОВАНИЯ АНАСТОМОЗОВ ПРИ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКОМ ШУНТИРОВАНИИ ЖЕЛУДКА
Иоффе А.Ю., Цюра Ю.П., Диброва Ю.А., Кривопустов Н.С., Стеценко А.П., Тарасюк Т.В.
Ключевые слова: морбидное ожирение, хирургическое лечение, лапароскопическое шунтирование желудка, формирование анастомозов
На сегодняшний день масштабы и темпы распространения ожирения получили характер глобальной эпидемии. Эффективное лечение морбидного ожирения возможно лишь при применении хирургических вмешательств. Был прооперировано 54 больных с морбидным ожирением (ИМТ > 40 кг / м ), которым выполнено лапароскопическое шунтирование желудка по методике Fobi-Capella. Целью исследования является улучшить результаты хирургического лечения больных с морбидным ожирением путем совершенствования техники формирования анастомозов при выполнении лапароскопического желудочного шунтирования. Внедрение усовершенствованного способа формирования гастроэнтеро анастомоза и энетероэнтеро анастомоза при выполнении лапароскопического желудочного шунтирования позволяет значительно сократить время данных этапов оперативного вмешательства.
Summary
WAYS IN IMPROVING ANASTOMOSIS DURING LAPAROSCOPIC GASTRIC BYPASS SURGERY
O.Yu. Ioffe, Yu.P. Tsyura, Yu.A. Dibrova, M.S. Kryvopustov, O.P. Stetsenko, T.V. Tarasyuk
Key words: morbid obesity, surgical treatment, laparoscopic gastric bypass surgery, the formation of anastomoses
To date, the scope and rates of obesity have received the nature of the global epidemic. Effective treatment of morbid obesity is only possible by using surgery. This study involved 54 patients with morbid obesity (BMI > 40 kg / m 2) who underwent laparoscopic gastric bypass surgery by Fobi-Capella technique. The aim of this study was to improve the results of surgical treatment of morbid obesity by developing the techniques of anastomoses during laparoscopic gastric bypass surgery. The technique of performing gastrointestinal anastomoses and intestinal anastomoses during laparoscopic gastric bypass surgery can significantly reduce the time of surgery.
УДК: 616. 127-005.8 Катеренчук О.1.
ВЕГЕТАТИВНА РЕАКТИВН1СТЬ ПРИ ХРОН1ЧН1Й СЕРЦЕВ1Й НЕДОСТАТНОСТ1
ВДНЗУ "УкраТнська медична стоматолопчна акаде1^я", м. Полтава
Дисбаланс вегетативно)' регуляц) е характерною ознакою розвитку хроычно)' серцево)' недостат-ност'!, що включае i розвиток тошчно')' г'терсимпатикотонп, i порушення вегетативно)' реактивност!'. Мета: зд/'йснити оцнку порушень вегетативно)'реактивност'!, пов'язано)'з розладами бароре-цепторного, хеморецепторного та психовегетативного механ/'зм/'в адаптацИ у пацiентiв з серце-вою недостатнстю. Матерiали / методи: о^нка стану вегетативно)' регуляц) шляхом анал'зу ва-р'абельност'! серцевого ритму при 5-тихвилиннш реестрац) в стан'! спокою та при використаннi стрес-тест'т (дихальний, ортостатичний, ментальний). Результати: наявнсть базово)' гперси-патикотонп супроводжуеться порушенням вегетативно)' реактивност'! за типом недостатньо)' активац) парасимпатичного компоненту при дихальному тестов та зменшено)' активацИ симпа-тичних вплив/'в при ортостатичному та ментальному, що поеднуеться з п/'двищенням 1'шем1'зац1")' сектору реполяризац). Висновки. Зменшена вегетативна реактивнсть у пацiентiв з серцевою не-достатнстю та базовою г'терсимпатикотон'ею в умовах стрес-реак^й призводить до надм'рно)' 1'шем1'зац1")' сектору реполяризац) / пдвищення ризику розвитку несприятливих клiнiчних под'!й. Ключов1 слова: вегетативна дисфункц1я, хроычна серцева недостатнють, стрес-тести.
Подана стаття е частиною науково-дослiдноí роботи: Запальний, iшемiчний, больовий синдроми у хворих на iшемiчну хворобу серця: тригери, роль супутньо)' патолог) мехашзми, критердiагностика, л^вання. №0112и003122. Фнансування: власний кошт
Вступ
Ефективне надання медичноТ допомоги патентам з хрошчною серцевою недостатнютю (ХСН) е важливим завданням зогляду на епщемюлопч-не, клУчне та со^альне значення вказаного роз-ладу. Незважаючи на впровадження протягом попереднього десятилггтя нов^шх методик медикаментозного та хiрургiчного лкування, спрямо-ваного на стримування неухильно прогресуючого характеру розвитку ХСН, досягнення бажаних ц^
лей у виглядi подовження тривалост та покра-щення якост життя па^енпв залишаеться доволi вщдаленою перспективою [3]. Необхщною перед-умовою для ютотного прориву у виршенш зазна-ченоТ проблеми е глибоке розумшня характеру складних патофiзiологiчних процеав прогресу-вання ХСН. Згщно концепци нейрогуморальноТ активацп еволюцшно-неповноцшна компенсаторна реак^я симпато-адреналовоТ системи е як причиною прогресуючого переб^у ХСН, так i нас-лщком складних гемодинамiчних та дисметабол^
АктуальН проблеми сучасно! медицины
чних розладiв [1,4]. Пiдвищення вмiсту норадре-налшу в кровi та його екскреци з сечею, приско-рення частоти серцевих скорочень, зменшення варiабельностi серцевого ритму (ВСР), дисфунк-цiя вегетативних рефлекторних механiзмiв на сьогоднiшнiй день е визнаними складовими яви-ща пперсимпатикотони [6-8].
В загальноклiнiчнiй практик незаслужено мало уваги придтяеться дiагностицi порушень вегетативно! регуляци у пацiентiв з ХСН. 1нтенсивн розробки рiзноманiтних математичних моделей з аналiзу показникiв ВСР дозволяють високоспе-цифiчно оцiнити характер i стушнь вираженостi тонiчного вегетативного дисбалансу. Водночас, не менш важливе значення мае оцшка вегетативно! реактивностi, що зогляду на патофiзiологiчнi процеси, тюно пов'язана з якiстю функцiонування барорецепторного, хеморецепторного та психовегетативного механiзмiв регуляци серцево-судинно! дiяльностi [2,5,9].
Мета до^дження
Здiйснити оцiнку порушень вегетативно! реактивности пов'язано! з розладами барорецепторного, хеморецепторного та психовегетативного мехаыз-мiв вегетативно! регуляци у па^етчв з ХСН.
Матерiали i методи
Для здiйснення поставлено! мети здшснював-ся вiдбiр експериментально! групи па^ен^в на базi Полтавського обласного ключного кардюло-гiчного диспансеру в перюд з грудня 2013 по листопад 2015 року. Оцшка вегетативно! реактивнос-тi здiйснювалась шляхом проведення стрес-тестiв та аналiзом показникiв ВСР. Оцiнка баро-рефлексу (ортостатичний тест) здшснювалась шляхом реестраци серцевого ритму до та шсля переходу в ортостаз, оцiнка хеморефлексу (ди-хальний тест) - шляхом аналiзу показникiв ВСР
Змiни показниюв ВСР при дихальному тест
до та шсля програмованого дихання (30 дихаль-них р^в за 60 секунд), оцшка психовегетативного впливу - шляхом реестраци ВСР до та шсля виконання ментального тесту (комп'ютерна гра на швидкють реакци). З параметрiв ВСР аналiзу-вались як величини частотного (SDNN, RMSSD, CV, HRVTI, Мо, АМо, MXDMN), так i спектрального домешв (Т1, LF, HF, LF/HF'). Додатково оцшю-вались змiни структури зубця Т (шдекс симетри-заци Т, альтерна^я симетричностi Т, iндекс ЯТ), що е вщдзеркаленням процесiв реполяризаци.
Результати дослiдженнята 1х обговорення
В дослщження було залучено 155 па^ен^в вь ком 37-83 роки. Пюля реестраци ритмограми про-тягом 5-ти хвилин в положены лежачи було вико-нано аналiз тошчно! вегетативно! регуляци, зпдно яко! отримано наступний розподл гтерсимпати-котонiя - 53 па^енти, парасимпатикотонiя - 28 па^ен^в, збалансований тип - 74 па^енти.
При виконаннi дихального тесту отримано на-ступнi результати: в уах групах вiдмiчалось зменшення активност симпатичного вiддiлу вегетативно! нервово! системи та посилення парасим-патичних впливiв, однак в групi па^ен^в з ппер-симпатикотонiею вираженiсть змш виявилась до-стовiрно меншою, зокрема, SDNN, RMSSD, CV та HRVTI (р<0,05). Величини Мо, АМо та MXDMN не мали iстотних вщмшностей. В групi пацiентiв з ба-зовою гiперсимпатикотонiею в меншiй мiрi вщбу-валось зниження параметрiв Т1, LF (низькочасто-тного спектру як маркера швидко! симпатично! реактивностi) та сшввщношення LF/HF (р<0,05). Величина симетризаци Т виявилась меншою в груш пперсимпатикотони (р<0,05), водночас аль-терна^я Т не була статистично значимо вщмш-ною при порiвняннi дослщжуваних груп (р>0,05). Загалом, зазначенi результати подано в Таблиц 1.
Таблиця 1.
i у пацieнmiв з рзним станом mонiчноí вегетативноТрегуляцц
Гiперсимпатикотонiя Парасимпатикотонiя Збалансований тип
(n=53) (n=28) (n=74)
ЧСС 9,08±3,42 17,60±3,81 17,44±4,45
Варiабельнiсть R-R iнтервалiв 58,81±12,93 77,97±14,85 78,42±16,33
Симетрiя Т 4,89±1,70 5,33±2,08 5,91±2,21
СКО Т 9,03±4,48 6,85±3,51 8,75±4,54
ЯТ 13,26±4,57 12,99±4,71 12,62±4,70
SDNN 65,46±16,29 85,36±14,09 82,08±13,99
RMSSD 76,43±16,18 96,59±24,51 91,30±22,70
CV 75,66±16,50 94,96±24,66 94,30±26,01
HRVti 16,00±5,18 25,13±7,49 21,78±9,68
MO -14,76±6,51 -18,88±5,63 -18,19±5,45
AMo -23,26±10,33 -26,21±10,27 -28,53±10,24
MxDMn 96,70±21,61 96,34±25,74 99,07±22,71
TI -92,26±22,27 -115,00±38,70 110,97±36,83
Lf -58,28±12,23 -68,81±17,53 -69,34±14,00
Hf 91,84±22,31 84,17±26,23 89,79±23,16
Lf\Hf -85,23±22,02 -98,21±24,04 -109,65±36,60
Примтка. Bei показники nodaHi в середньому eidcomKoeoMy з mi виконання стрес-тесту.
При здшсненш оцшки барорефлекторно! реак-тивносл шляхом ортостатичного тесту отримано наступш результати. В yeix групах вiдмiчалось
н змни величини з стандартним вiдхиленням в результа-
збiльшення симпатичного тонусу, однак стушнь змш iстотно вiдрiзнявся. В групi пацieнтiв з базо-вою гiперсимпатикотонieю вiдмiчався менший
В1СНИК ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологгчна академЫ»
статистично значимий (р<0,05) прирют величин SDNN, RMSSD, CV, HRVTI ашж в групах з ппер-парасимпатикотошею та збалансованим типом регуляци ^ж якими зокрема статистично''' вщмш-ност не виявлено). В спектральному домен ВСР вiдмiчалось менш значиме зростання симпатико-
Змни показниюв ВСР при ортостатичному тест
тони у па^етчв з наявною тонiчною пперсимпа-тикотошею. Однак, в гpупi пацiентiв з пперсимпа-тикотонiею спокою вiдбувалось статистично значиме (р<0,05) посилення симетризаци хвилi Т в ходi виконання стрес-тесту. Вщповщы результати представлено в Таблиц 2.
Таблиця 2.
i у пацieнmiв з pÍ3HUM станом mонiчно'í вегетативноТ регуляци.
Гiпepсимпатикотонiя Паpасимпатикотонiя Збалансований тип
(n=53) (n=28) (n=74)
ЧСС 14,53±3,38 24,18±5,67 21,11 ±4,56
Ваpiабeльнiсть R-R iнтepвалiв -82,34±18,68 -98,34±19,75 -106,50±21,55
Симeтpiя Т 34,18±8,64 25,06±8.65 27,32±7,44
СКО Т 27,06±8,18 29,23±10,04 29,86±10,14
ЯТ 35,21±8,71 22,18±7,38 26,08±9,36
SDNN -42,36±11,28 -57,10±13,52 -59,71±11,88
RMSSD -5,90±1,57 -6,33±1,75 -6,21±1,74
CV -44,21±11,26 -54,56±11,20 -56,48±16,81
HRVti -43,39±11,44 -62,19±14,62 -64,80±14,01
MO -4,65±1,45 -9,19±2,68 -10,74±2,92
AMo 14,12±6,03 21,48±8,46 20,69±6,40
MxDMn -27,27±9,55 -35,14±14,94 -38,98±15,71
TI 38,31±10,89 43,71±11,36 46,52±9,78
Lf 7,68±2,07 13,87±3,69 13,52±2,99
Hf -55,09±18,31 -57,35±19,38 -59,92±16,81
Lf/Hf 60,18±16,32 71,84±11,28 70,42±17,08
Примтка. Bei показники поданi в середньому вiдсоmковому з mi виконання стрес-тесту.
При здшсненш оцшки психовегетативно''' реак-тивностi шляхом ментального тесту отримано на-ступнi результати. В уах групах вiдмiчалось збн льшення симпатичного тонусу, однак стушнь змiн ютотно вiдpiзнявся. В гpупi пацiентiв з базовою п-пepсимпатикотонiею вiдмiчалось статистично менш значиме (р<0,05) зменшення величин SDNN, RMSSD, CV, HRVTI, аыж в групах з ппер-парасимпатиктошею та збалансованим типом регуляци. В спектральному домeнi ВСР в^^чалось менш значиме зростання симпатикотони у па^е-
Змни показниюв ВСР при ментальному тест
^еннi змни величини з стандартним вiдхиленням в результа-
н^в з наявною тошчною пперсимпатикотошею. ^м того, в гpупi па^ен^в з базовою пперсимпа-тикотонiею в^^чалось статистично значиме (р<0,05) посилення симетризаци хвилi Т. Вказане явище слщ pозцiнити, як пiдвищeння ризику роз-витку iшeмiчних подiй у па^ен^в з базовою ппер-симпатикотонiею нав^ь при незначному стрес-iндукованому прирост симпатичних впливiв. За-галом, вщповщж результати представлено в Таблицi 3.
Таблиця 3.
i у пацieнmiв з рiзним станом тошчноТ вегетативноТрегуляцИ
Пперсимпатикотошя Паpасимпатикотонiя Збалансований тип
(n=53) (n=28) (n=74)
ЧСС 8,47±2,42 10,28±2,61 10,01±2,13
Ваpiабeльнiсть iнтepвалiв R-R -76,79±15,27 -77,34±16,06 -77,95±15,55
Симeтpiя Т 14,64±2,97 10,87±3.69 11,46±3,59
СКО Т 29,29±8,44 31,13±10,26 32,36±10,14
ЯТ 27,08±8,05 22,98±6,90 22,71±6,47
SDNN -52,65±13,30 64,00±19,63 62,62±19,88
RMSSD -5,90±1,57 6,33±1,75 6,21 ±1,74
CV -60,77±14,54 54,28±19,20 52,84±18,80
HRVti -63,39±11,44 60,13±14,36 57,38±14,28
MO -6,60±1,91 7,55±4,60 6,74±2,01
AMo 20,78±6,05 21,23±6,52 20,42±6,38
MxDMn -39,36±16,14 44,04±24,04 38,89±18,12
TI 68,51±16,87 73,69±27,50 68,82±17,00
Lf 3,48±1,01 5,26±1,87 5,64±2,12
Hf -75,89±17,51 77,23±19,87 75,91±16,81
Lf/Hf 71,32±14,28 78,56±18,65 77,36±17,35
Примтка. Вс показники поданi в середньому вiдсоmковому з mi виконання стрес-тесту.
Висновки
Порушення стану вегетативно' регуляци при ХСН за типом тоычноТ пперсимпатикотони супро-воджуеться зниженням барорефлекторно', хемо-
н змни величини з стандартним вiдхиленням в результа-
рефлекторно'' та психовегетативно''' реактивности що поеднуеться з пщвищенням ризику шеми мюка-рду згщно динамiчних змiн сектору реполяризаци.
АктуальН проблеми сучасно!' медицини
^iTepaTypa
Charkoudian N. Sympathetic neural mechanisms in human cardiovascular health and disease / N. Charkoudian, JA. Rabbits // Mayo Clin. Proc. - 2009. - №84 (9). - P.822-830. Du YH. A "love triangle" elicited by electrochemistry: complex interactions among cardiac sympathetic afferent, chemo- , and baroreflexes / YH. Du , AF. Chen // J. Appl. Physiol. - 2007. -№102 (10). - P.9-10.
Echouffo-Tcheugui JB. Assessing the Risk of Progression From Asymptomatic Left Ventricular Dysfunction to Overt Heart Failure: A Systematic Overview and Meta-Analysis / JB. Echouffo-Tcheugui, S. Erqou, J. Butler, CW. Yancy, GC. Fonarow // JACC Heart. Fail. - 2015. - №7. - P.683-686.
Fiore G. Neuroimmune activation in chronic heart failure / G. Fiore, P. Suppress, V. Triggiani, F. Resta, C. Sabba // Endocr. Metab. Immune Disord. Drug. Targets. - 2013. - №13 (1). - P.68-77. Giannoni A. Peripheral reflex feedbacks in chronic heart failure: Is it time for a direct treatment? / A. Giannoni, G. Mirizzi, A. Aimo, M. Emdin, C. Passino // World J. Cardiol. - 2015. - №7 (12). - P.824-828.
Lympheropoulos A. Adrenergic nervous system in heart failure: pathophysiology and therapy / A. Lympheropoulos, G. Rengo, WJ. Koch // Circ. Res. - 2013. - №113 (6). - P .739-753. May CN. Cardiac sympathoexcitation in heart failure / CN. May, ST. Yao, LC. Booth, R. Ramchandra // Auton. Neurosci. - 2013. -№175 (1-2). - P.76-84.
Patel HC. Targeting the autonomic nervous system: measuring autonomic function and novel devices for heart failure management / HC. Patel, SD. Rosen, A. Lindsay, C. Hayward, AR. Lyon , C. di Mario // Int. J. Cardiol. - 2013. - №170 (2). -P.107-117.
Schultz HD. Role of the carotid body in the pathophysiology of heart failure / HD. Schultz, NJ. Marcus, R. Del Rio // Curr. Hypertens. Rep. - 2013. - №15 (4). - P.356-362.
References
Charkoudian N. Sympathetic neural mechanisms in human cardiovascular health and disease / N. Charkoudian, JA. Rabbits // Mayo Clin. Proc. - 2009. - №84 (9). - P.822-830. Du YH. A "love triangle" elicited by electrochemistry: complex interactions among cardiac sympathetic afferent, chemo- , and baroreflexes / YH. Du , AF. Chen // J. Appl. Physiol. - 2007. -№102 (10). - P.9-10.
Echouffo-Tcheugui JB. Assessing the Risk of Progression From Asymptomatic Left Ventricular Dysfunction to Overt Heart Failure: A Systematic Overview and Meta-Analysis / JB. Echouffo-Tcheugui, S. Erqou, J. Butler, CW. Yancy, GC. Fonarow // JACC Heart. Fail. - 2015. - №7. - P.683-686.
Fiore G. Neuroimmune activation in chronic heart failure / G. Fiore, P. Suppress, V. Triggiani, F. Resta, C. Sabba // Endocr. Metab. Immune Disord. Drug. Targets. - 2013. - №13 (1). - P.68-77. Giannoni A. Peripheral reflex feedbacks in chronic heart failure: Is it time for a direct treatment? / A. Giannoni, G. Mirizzi, A. Aimo, M. Emdin, C. Passino // World J. Cardiol. - 2015. - №7 (12). - P.824-828.
Lympheropoulos A. Adrenergic nervous system in heart failure: pathophysiology and therapy / A. Lympheropoulos, G. Rengo, WJ. Koch // Circ. Res. - 2013. - №113 (6). - P.739-753. May CN. Cardiac sympathoexcitation in heart failure / CN. May, ST. Yao, LC. Booth, R. Ramchandra // Auton. Neurosci. - 2013. -№175 (1-2). - P.76-84.
Patel HC. Targeting the autonomic nervous system: measuring autonomic function and novel devices for heart failure management / HC. Patel, SD. Rosen, A. Lindsay, C. Hayward, AR. Lyon , C. di Mario // Int. J. Cardiol. - 2013. - №170 (2). -P.107-117.
Schultz HD. Role of the carotid body in the pathophysiology of heart failure / HD. Schultz, NJ. Marcus, R. Del Rio // Curr. Hypertens. Rep. - 2013. - №15 (4). - P.356-362.
Реферат
ВЕГЕТАТИВНАЯ РЕАКТИВНОСТЬ ПРИ ХРОНИЧЕСКОМ СЕРДЕЧНОЙ НЕДОСТАТОЧНОСТИ. Катеренчук О.И.
Ключевые слова: вегетативная дисфункция, хроническая сердечная недостаточность, стресс-тесты.
Дисбаланс вегетативной регуляции является характерным признаком развития хронической сердечной недостаточности, включая как развитие тонической гиперсимпатикотонии, так и нарушения вегетативной реактивности. Цель: провести оценку нарушений вегетативной реактивности, связанной с расстройствами барорецепторного, хеморецепторного и психовегетативного механизмов адаптации у пациентов с сердечной недостаточностью. Материалы и методы: оценка состояния вегетативной регуляции путем анализа вариабельности сердечного ритма при 5-тиминутной регистрации в состоянии покоя и при использовании стресс-тестов (дыхательный, ортостатический, ментальный). Результаты: наличие базовой гиперсипатикотонии сопровождается нарушением вегетативной реактивности по типу недостаточной активации парасимпатического компонента при дыхательном и уменьшенной активации симпатических влияний при ортостатическом и ментальном тестах, что сочетается с повышением ишемиза-ции сектора реполяризации. Выводы. Уменьшенная вегетативная реактивность у пациентов с сердечной недостаточностью и базовой гиперсимпатикотонией в условиях стресс-реакций приводит к чрезмерной ишемизации сектора реполяризации и повышению риска развития неблагоприятных клинических событий.
Summary
AUTONOMIC REACTIVITY IN CHRONIC HEART FAILURE Katerenchuk O.I.
Key words: autonomic dysfunction, chronic heart failure, stress tests.
The imbalance of the autonomic regulation is a characteristic feature of chronic heart failure, including the development of tonic hypersympathetic excitation and disturbances of autonomic reactivity. Objective: to assess autonomic reactivity disturbances related to disorders of baroreceptor, chemoreceptor and psycho-vegetative adaptation mechanisms in patients with heart failure. Materials and methods: the evaluation of autonomic regulation was performed by using analysis of heart rate variability in 5-minute registration at rest and by the using of stress tests (respiratory, orthostatic, and mental). Results: The presence of tonic sympathetic hyperexcitation is accompanied by autonomic reactivity in the form of insufficient activation of the parasympathetic component in breath test and reduced activation of the sympathetic influences in orthostatic and mental tests, coupled with increased ischemisation of repolarization sector. Conclusions. The reduced autonomic reactivity in patients with heart failure and basic sympathetic overdrive provoked by stress reactions leads to excessive ischemic changes of repolarisation sector and increases the risks of adverse clinical events.
2
2
3
3
4
4
5
5
6
6
7
7
8
8
9
9
