CC BY
15
the anatomical factors predisposing its development and clinical methods of its diagnosis. Special attention is paid to US scanning of joints as a diagnostic method for detecting this pathology. The results of our research, summarized published data allow us to suggest a high diagnostic value of US scanning in the diagnosis of the joint pathology.
УДК 616.346.2-002.1-089
Капустянський Д.В., Капустянська А.А., Лавренко Д.О. ВДОСКОНАЛЕННЯ ОБРОБКИ КУЛЬТ ЧЕРВОПОД1БНОГО В1ДРОСТКА ПРИ ДЕСТРУКТИВНИХ КЛ1Н1КО-МОРФОЛОГ1ЧНИХ ФОРМАХ ГОСТРОГО АПЕНДИЦИТУ.
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна акаде1^я», м. Полтава
Метою досл{дження було зменшення кшькост{ запальних ускладнень у хворих на гострий де-структивний апендицит. Для досягнення ц{е'Т мети було розроблено та впроваджено в практи-чну д{яльтсть споЫб обробки кукси червопод{бного в{дростка при деструктивних формах за-хворювання. СпоЫб полягае у демукозацгТ кукси в{дростка з обробкою TT розчином Октетсепт. Застосування запропонованого методу обробки культ1 червопод{бного в{дростка у хворих з де-структивними формами захворювання достов{рно зменшуе частоту тсляоперацшних ускладнень з 5,2% до Тх повнот в{дсутност1 в досл{днш грут.
Ключов1 слова: апендицит, кукса вщростка, демукозац1я, Октетсепт, л1кування.
Тема роботи е фрагментом науково-дослщноТ роботи ВДНЗУ «УМСА» «Х1рурпчн1 захворювання в сучасних умовах: особли-вост1 етюлоги, патогенезу, кгпычного переб1гу; удосконалення д1агностичноТ та л1кувальноТ тактики. Прогнозування ускладнень та оц1нка ефективност1 лкування.» (№ держреестрацп 0105V007074).
Гострий апендицит - це одне з найбтьш по-ширених хiрургiчних захворювань оргашв черев-но' порожнини.
Незважаючи на задовтьы результати лку-вання хворих на гострий апендицит (летальнють вщ якого складае 0,07 - 0,1%), нин зберiгаeться значна кiлькiсть його запальних ускладнень, що за даними л^ератури коливаеться в межах 0,3 -4,6% [4].
З метою вивчення структури i ктькосп запальних ускладнень при гострому апендицит та пошуку можливих шляхiв Тх усунення нами було вивчено результати хiрургiчного лiкування 437 хворих на цю патологiю, якi лiкувалися протягом 2010 року в хiрургiчному вщдтенш 1 МКЛ м. Полтави.
Було отримано наступи результати. Всiм хворим було виконано апендектомю Класична апендектомiя iз розрiзу передньо' черевно' стш-ки за Волковичем-Дьяконовим виконано 419 (95,9%) хворим. При цьому ретроградна апенде-ктомiя виконана у 10 (2,3%) хворих. За показан-нями, як були обумовленi перитонiтом, супут-ньою патологiею 5 (1,1%) хворим виконана се-редньо-серединна лапаротомiя та 3 (0,7%) хворим - нижньо-серединна лапаротомiя з послн дуючим видаленням червоподiбного вiдростка.
У 2 (0,4%) хворих разом з апендектомiею виконана резек^я дiлянки великого сальника i у 2 (0,4%) жшок видалена кiста яечника за показан-нями.
Пюляоперацшний перiод ускладнився внут-рiшньочеревною кровотечею у 1 (0,2%) хворого, виникненням сероми - у 7 (1,6%), запальним ш-фтьтратом черевно' порожнини - у 3 (0,7%), запальним шфтьтратом пюляоперацшно' рани - у 4 (0,9%) та нагноенням шсляоперацшноТ рани - у 3 (0,7%) хворих.
В зв'язку з наявнютю вищезазначених пюля-операцшних ускладнень, бтьшють яких запаль-ноТ етюлоги i спостерiгалася переважно у хворих з деструктивними формами гострого апендици-ту, виникла необхщнють переглянути лкувальну тактику. А саме, хiд оперативного втручання пщ час обробки кукси червоподiбного вiдростка, оскiльки за л^ературними даними саме на цьому етап можуть бути скоригованi фактори, що впливають на пiсляоперацiйнi ускладнення [1,2,4,5,9].
У 63 (14,4% - серед загальноТ кiлькостi та 26,8% - серед па^ен^в з деструктивними формами захворювання) хворих на гострий апенди-цит проведено обробку культ червоподiбного вiдростка за методикою, запропонованою автором дисертацiйноТ роботи та проф., д.м.н. Куз-нецовим А.Я.
Вщомий спосiб обробки культi червоподiбно-го вiдростка шляхом ''' занурення в просв^ купола слтоТ кишки за допомогою накладання кисетного та Z-подiбного швiв. Вш виконуються з обробкою просв^у червоподiбного вiдростка при його вщаченш 5% спиртовим розчином йоду [9], який був застосований у 172 (73,2%) хворих на гострий деструктивний апендицит - контрольна група.
Найбтьш близьким за техычною сутнютю е споаб формування культ червоподiбного вщро-стка, при якому вщтинають вiдросток вщ його основи, попередньо наклавши першу клтсу на основу та другу на вщсташ 5 мм у напрямку вер-хiвки вiдростка, пюля чого ножицями вiдросток вiдсiкають мiж клiпсами, а усi шари червоподiб-ного вiдростка коагулюють до клтси, що зали-шаеться [4].
Недолгом даного способу е те, що вш мало придатний для використання при апендектомп
В1СНПК ВДНЗУ «Украгнсъка медична стоматологгчна академ1я»
вщкритим (не лапароскошчним) методом, оскн льки це потребуе додаткових витрат на при-дбання апарату для накладання клтс та самих клтс. Коагуляцiя всiх тканин кукси вщростка до клiпси може призвести до и неспроможностi тому, що вона накладена лише на розчавлен тка-нини вiдростка, а додатково''' перитошзацп за умов даного способу не виконуеться. Наведет способи не передбачають диференцшного пщ-ходу до обробки культ червоподiбного вiдростка в залежност вiд клшко-морфолопчно' форми гострого апендициту. Ускладнення цього захво-рювання - iнфiльтрати, абсцеси черевно' поро-жнини, що за даними л^ератури зустрiчаються у 0,3 - 4,6% прооперованих хворих, та персистую-ча пюляоперацшна гiпертермiя можуть бути пов'язан iз способом обробки культi червоподн бного вiдростка та наявнiстю перикультьового запалення особливо при наявност деструктив-них форм захворювання [4]. За цих обставин техыка обробки кукси червоподiбного вiдростка потребуе подальшого вдосконалення.
В основу запропонованого методу поставлено задачу розробити споаб формування культ червоподiбного вiдростка, в якому забезпечу-еться надiйнiсть виконання апендектомп та зме-ншення кiлькостi запальних пюляоперацшних ускладнень.
Поставлена задача виршуеться тим, що з метою досягнення бтьш ефективно' антисепти-чно' дм та попередження розвитку запальних змш в культi обробку и виконують в залежностi вiд клшко-морфолопчно''' форми захворювання. А саме у хворих з деструктивними формами гострого апендициту виконують демукозацш кукси вщростка з подальшою обробкою и розчином Октенiсепт.
Спосiб виконуеться таким чином: при вико-наннi апендектомп вщкритим способом пюля пе-рев'язки брижi вiдростка та накладання кетгуто-во' лiгатури на його основу i вiдсiчення культi ка-таральнозмiнених (без ознак деструкцп тканин) червоподiбних вщростш остання обробляеться 5% спиртовим розчином йоду та перитошзуеться кисетним i Z-подiбним швами за загальноприй-нятою методикою. У випадку виявлення пщ час операцп деструктивних форм гострого апендициту на етап вщачення культi виконують дему-козацiю кукси вщростка з подальшою обробкою и розчином Октенiсепт. Демукозацiю у випадку значних деструктивних змш слизово' виконують гострою ложкою Фолькмана, пщтримуючи куксу в дтянц накладено' кетгутово' л^атури анато-мiчним пiнцетом. При менш виражених деструктивних змiнах слизово', коли можливе и захоп-лення анатомiчним пiнцетом, останню вiдсiкають скальпелем або ножицями. Октенюепт - це роз-чин у виглядi прозоро' безбарвно' рiдини iз сла-бким специфiчним запахом, що мiстить октеш-динудигiдрохлорид 0,1% и 2-феноксиетанола 2,0% в якостi дiючих речовин, а також функцю-нальнi добавки. Виробляеться Schulke & Мауг
(Нiмеччина), номер державно' реестрацп № иА/4056/01/01 у полiетиленових флаконах емш-стю 50, 250, 450 та 1000 мл. Октенюепт володiе широким спектром антимiкробноl дм. Спектр ан-тимiкробноl дп охоплюе спороутворюючу та ас-порогенну мiкрофлору, грампозитивнi i грам негативы бактерп (аероби та анаероби), гриби, вн руси, включаючи мкобактерп туберкульозу, стрептококи, стафiлококи, мультирезистентний золотистий стафтокок, ентерококи, гонококи, менiнгококи, пневмококи, ешерихп, шигели, протей, синьогншну паличку, коринебактерп дифте-рп, гарднерели, хламщп, мiкоплазми, уреаплаз-ми, трихомонади, шшу мiкробну флору резисте-нтну до хiмiотерапевтичних препаратiв. Октеш-септ не виявляе токсично' дм i не всмоктуеться через слизову оболонку, шюру, рановi поверхнi, знищуе мiкроорганiзми не пошкоджуючи клiтини тканин. Застосування препарату сприяе загоен-ню ран за рахунок iмуномоделюючоl дп. Октеш-септ не мае побiчноl дм, може застосовуватися у вагiтних, недоношених дiтей та хворих цукровим дiабетом. Серед протипоказань лише шдивщуа-льна непереносимють. Випадкiв передозування не спостер^алось. Октенiсепт застосовуеться шляхом нанесення на куксу марлевим тампоном рясно змоченим у розчиш.
Перевагою запропонованого способу е простота, швидкють та надшнють його виконання. Видалення пщ час операцп деструктивно змше-но' слизово' оболонки кукси червоподiбного вщростка сприяе бтьш швидкому и загоенню та попереджуе розвиток запальних змш навколо не', оскiльки видаляеться контамшований мiкро-органiзмами термiнального вщдту слтоТ кишки тканевий детрит. Обробка кукси вщростка розчином Октенюепт запоб^ае хiмiчному опiку та утворенню змертвтих тканин в дiлянцi його застосування, що не посилюе некротичних змш в куш деструктивно змшених червоподiбних вщ-росткiв, на противагу застосуванню 5% спиртового розчину йоду. Вищезазначене та широкий антибактерiальний, протигрибковий та противн русний спектр Октенюепту дозволяе запоб^и пюляоперацшним запальним ускладненням з боку кукси червоподiбного вiдростка.
З використанням запропонованого способу диференцшно''' обробки культ червоподiбного вiдростка виконано 63 апендектомп з гарним результатом. В жодному випадку не виявлено ж-яких ускладнень в пюляоперацшному перюд^ тодi як в контрольнiй груш спостер^алось 17 ви-падкiв (5,2%) пюляоперацшних ускладнень, до-стовiрнiсть отриманого результату з рiвнем зна-чимост р<0,001.
Летальних випадкiв серед хворих на гострий апендицит не спостер^алося.
Середнш лiжко-день складав 7,5±0,9 доби: при гострому простому апендицит - 7±0,4 дiб; флегмонозному - 7,4±0,8 доби; гангренозному -9±1,2 д1б.
Результати дослiдження свiдчать про доцiль-
нiсть застосування запропонованого методу ди- 3. Белов С7 Дискуссионные вопросы лечения острого атеоди-
. .. ' ' . цита / С. Г. Белов, А. П. Захарчук, С. Б. Кутепов // Харювська х1-
ференцшно! обробки культi ЧерBOПOДiбHOГO BiД- рурпчна школа. - 2002. - № 2. - С. 72-73.
ростка у хворих з деструктивними формами за- 4. Бойко В. В. Острый аппендицит и его осложнения / В. В. Бойко,
хворювання, що достовiрно зменшуе частоту ш- М^-Ж-^З!- С. 7Г0.Яновская // Хар"вська *рур"чна
CЛЯOПерацiЙHИX ускладнень (р<0,001). 5. Брайцев В. Р. Острый апендицит / Брайцев В. Р. - М. : Медгиз,
За результатами даного дослщження авто-
1986. - 82 с.
., . а 6. Власов А. П. Новые технологии в хирургической терапии аппе-
ром сумюно з Кузнецовим А.Я. отримано декла- ндицита / А. п. Власов, В. В. Сараев // Экспериментальная и
рацшний патент на корисну модель №51928 вщ клиническая мед^т. - 2°м. - № 3. - a 223-225.
10.08.2010 «Споаб диференцШ0ван0Т обробки 7 Вр^стАу^ в^ормФаиплпае:тди;цаитпеосилтеиоффелриатеи/оАннЫ1ХВ°лсалсоо,внеВн В
культ ЧерB0П0ДiбH0Г0 вiдр0сткa в 3aлежн0стi вщ Сараев, Н. А. Окунев // Вестник хирургии. - 2004. - Т. 163, № 5.
клшко-морфолопчно'Т форми гострого апенди- „ - С 60-64.
г т -1-1- 1- П 8. Кириченко Б. Б. Из опыта оптимизации хирургической тактики
циту». при остром аппендиците / Б. Б. Кириченко, А. А. Ольшанецкий
// Харювська хiрургiчнa школа. - 2002. - № 2. - С. 73-74. Лггература 9. Колесов В. и. Клиника и лечение острого аппендицита / Коле-
1. Акжигитов Г. Острый аппендицит [Електронний ресурс] / Г. Ак- 343 В. И. - Л. : Медицина, Ленинградское отделение, 1972. -жигитов, И. Белов // Медицинская газета. - 2004. - 17 сентябр. .
- Режим д0ступу д0 газети 10. Михайлович В. В. Л^ування гнiйних ускладнень гострого апен-
:http://medgazeta.rusmedserv.com/2004/73/article 1108.html дициту / В. В. Михайлович // Клiнiчнa хiрургiя. - 2008. - № 11-
12. - С. 54-57.
2. Бареев Т. М. К дискуссии о простом аппендиците / Т. М. Бареев // Хирургия. - 2000. - № 4. - С. 19-21.
Реферат
УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ ОБРАБОТКИ КУЛЬТИ ЧЕРВЕОБРАЗНОГО ОТРОСТКА ПРИ ДЕСТРУКТИВНЫХ КЛИНИКО-МОРФОЛОГИЧЕСКИХ ФОРМАХ ОСТРОГО АППЕНДИЦИТА. Капустянский Д.В., Капустянская А.А.
Ключевые слова: аппендицит, культя отростка, демукозация, Октенисепт, лечение.
Целью исследования было уменьшение количества воспалительных осложнений у больных с острым деструктивным аппендицитом. Для достижения этой цели был разработан и внедрен в практическую деятельность способ обработки культи червеобразного отростка при деструктивных формах заболевания. Способ заключается в демукозация культи отростка с обработкой ее раствором Октенисепт. Применение предложенного метода обработки культи червеобразного отростка у больных с деструктивными формами заболевания достоверно уменьшает частоту послеоперационных осложнений с 5,2% до их полного отсутствия в исследуемой группе.
Summary
IMPROVEMENT FOR APPENDICULAR STUMP D-BRIDEMENT IN PATIENTS WITH DESTRUCTIVE FORMS OF ACUTE APPENDICITIS
Kapustyansky D.V., Kapustyanska A.A.
Keywords: appendicitis, appendicular stump, demucosation, Octenisept, treatment.
The research was aimed to reduce cases of inflammatory complications in patients with acute destructive appendicitis. To achieve this goal there has been developed and implemented into the clinical practice the appendicular stump d-bridement method for patients with destructive forms of the appendicitis. The method consists in the appendicular stump demucosation and its treatment with Octenisept solution. The application of this method for patients with destructive forms of the disease significantly reduces the incidence of postoperative complications from 5.2% to their complete absence.
УДК 616.233-002-053.4-07-08-084
КЫаш Ю.М., Неста 1.М., Шпехт Т.В., Коленко 1.О.
ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ ФАКТОР1В РИЗИКУ НА ФОРМУВАННЯ РЕЦИДИВУЮЧОГО БРОНХ1ТУ У Д1ТЕЙ
МОЛОДШОГО В1КУ
ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматолопчна академiя», м. Полтава
Актуальтсть проблеми РБ у дiтей визначаеться його поширетстю в структурi захворювань оргатв дихання та неоднозначтстю прогнозу, оскшьки близько 20% хворих трансформуе його в хротчний бронхт або бронхгальну астму. Результати реалiзацii РБ у дтей в подальшi втов{ перюди життя визначаються вкладом рiзних факторiв у формування хротчного запального процесу дихальних шляхiв. На пiдставi аналiзу факторiв ризику формування РБ у дiтей за до-помогою OR можна видшити найвпливовiшi фактори ризику. Серед них на першому мкщ зна-ходиться часте, часом не мотивоване призначення антибактерiальних препаратiв (OR=34,8, р<0,05), потiм зниження руховоi активностi та тривалостi прогулянок (OR=24,2, р<0,05), на-явтсть патогенноi мтрофлори в ноЫ (OR=11,5, р<0,05), куртня батьтв в помешканш ^=14,1, р<0,05).
Ключовi слова: дiти, рецидивуючий бронх^, фактори ризику, показник вщношення шанав.
Робота е фрагментом запланованоТ НДР - Державно' установи «1нститут педiатрiТ, акушерства та пнекологи АМН Укра'ни»
