Научная статья на тему 'Вчений, вихователь, людина'

Вчений, вихователь, людина Текст научной статьи по специальности «История и археология»

CC BY
54
17
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Вчений, вихователь, людина»

С. С. Аптекар

д-р екон. наук, професор почесний вще-президент АЕН Украши засл. дiяч науки i техтки Украши

м. Донецьк

Вчений, вихователь, Людина

Микола Григорович Чумаченко був настшьки ба-гатосторонньою людиною, творч1 1 загальнолюдсью якоси, його ерудищя, оргашзаторсью зд1бност1, яю вш щедро реал1зував, його працелюбство 1 працездатшсть були такими значними, що охарактеризувати !х в стати не варто 1 намагатися.

В цьому нарис я спробую розповюти лише про деяю сво! враження 1 спогади вщ спшкування з щею видатною людиною.

Познайомився я з Миколою Григоровичем (тшьки я з ним, а не вш з1 мною) приблизно в 1971 або в 1972 рощ. Знайомство це було заочним.

Я тод1 кандидат економ1чних наук працював зав1-дуючим вщдшенням економ1чних дослщжень Донець-кого науково-дослщного шституту чорно! металургп. А в 1971 рощ вийшла книжка практично невщомого меш професора М.Г. Чумаченка «Учет и анализ в промышленном производстве США».

Прочитав я цю монограф1ю невипадково — тема 11 була дуже щкава для того напряму дослщжень, якими займався наш пщроздш ДонНД1Чормет'у.

Це була, наскшьки я пам'ятаю, перша фундаментальна робота в СРСР, присвячена питанню, яке зна-чилося в 11 назвь

Книга М.Г. Чумаченка справила на мене дуже ве-лике враження. Автор не просто викладав методи ана-л1зу господарсько! д1яльност1 в промисловоси США, а в свою чергу надавав анал1з цих метод1в анал1зу, де-монструючи неабияк1 за глибиною 1 всеб1чшстю знання 1 ощнку предмету дослщження 1 можливють використання в нашш крашь

В 1973 рощ М.Г. Чумаченко був призначений директором Институту економ1ки промисловоси АН УРСР 1 у тому ж рощ його було обрано членом-коре-спондентом АНУРСР.

Першим директором цього шституту був академж АНУРСР Олександр Миколайович Алимов. Вш багато зробив для того, щоб 1ЕП (шститут економ1ки промисловоси) став центром наукових економ1чних досл1-джень в регюш. Однак, на мш погляд, у Алимова не склалися нормальш вщносини з кер1вництвом обкому КПУ, а це означало, що вш не може працювати в область

В 1973 р. академж Алимов пере!хав до Киева, де зайняв посаду директора Ради з розвитку продуктив-них сил Укра!ни (шститут АНУРСР 1 Держплану УРСР).

М.Г. Чумаченко швидко розгорнув багатосто-ронню д1яльшсть перш за все з проведення наукових дослщжень в 1ЕП 1 пщготовщ кадр1в. Слщ вщзначити, що в Донецьку 1 обласи в той час не було ш одного доктора економ1чних наук 1 один чи два кандидати (не рахуючи кшькох кандидатав наук, що при!хали з наукових центр1в для роботи в Донецьку, в 1ЕП).

За досить короткий термш пiд керiвництвом М.Г. Чумаченка як безпосередньо, так i з залученням уче-них з Киева, Харкова та шших центрОв як в Укра'ш, так i за ll межами) було подготовлено цшу низку сер-йозних науковщв, докгорiв наук, у т.ч. академiки На-щонально1 Академп наук Украши Олександр 1ванович Амоша, Валентин Павлович Вишневський, доктори наук М.Д. Прокопенко (наук. керiвник акад. О.М. Алимов), Л.Г. Червова, Л.М. Кузьменко, М.Д. Айзен-штейн, Б.М. Бiренберг, Ю.В. Макогон, Ф.Ю. Пок-лонський.

В значнш мiрi пiд впливом нового академiчного iнституту, який став реальним i визначним центром економ!чно1 науки в Донбает, почали працювати над дисертащями як кандидатськими, так i докторськими найбшьш квалiфiкованi економiсти у вищих навчаль-них закладах, в галузевих науково-дослiдних шститу-тах, на подприемствах i установах.

В шших мютах СРСР, у т.ч. в Киев!, Москвi, Ле-нiнградi (тепер Санкт-Петербург) вiдбулися захисти докторських дисертащй С.С. Аптекарем, Г.К. Губер-ною, Л.О. Омелянович, М.Г. Бшопольським, В.Н. Аштаном та iн.

Продовжувалась активна робота з подготовки ка-дрiв економiстiв вищо! квалОфжацп i безпосередньо в 1нституп економiки промисловостi. Науковими кер!в-никами стали не тшьки М.Г. Чумаченко, а i його учш, а потому i учш учшв.

Серед них 1.П. Булеев, Р.М. Лепа, Л.1. Тараш, О.О. Шубш, Л.В. Балабанова, Г.О. Чершченко, В.В. Краснова, С.Ф. Поважний, А.С. Поважний, В.1. Ля-шенко i багато iнших.

Донецьк став визнаним крупним науковим центром Украши i всього пострадянського суспшьства. Фа-хiвцi яю захистили дисертацп в 1ЕП, як пiд безпосере-днiм керiвництвом Миколи Григоровича, так i в шших установах (шститутах, пiдприемствах тощо) внесли великий вклад в розбудову народного господарства кра-!ни, в подготовку квалiфiкованих кадрiв.

Оскшьки я з 1965 р. був керОвником одше! з най-бшьших в Донецьку i обласи економОчних наукових структур, а саме вщдшенням економОчних дослщжень ДонНД1Чормет (штат боля 100 чол.), то природно, що м1ж нашим вщдшення i 1нститутом економОки промисловоси налагодилися тют дшов! творч! контакта. Зрозумшо, що проводну роль в цих контактах вь д1грав 1ЕП, а наше вщдшення в значнш м1р1 закривало проблеми економ1ки прничо-металургшного комплексу.

На цш основ! виникли тюш дшов! вщносини мо! з Миколою Григоровичем. Оскшьки Микола Григорович сам називав щ вщносини дружшми, то я дозволю соб1 також назвати !х такими.

6

В1СНИК ЕКОНОМИНО1 НАУКИ УКРАШИ ф

Не дивлячись на дуже малу рiзницю у вщ (М.Г. народився на 2 роки ранше вiд мене) це були вщно-сини старшого з молодшим, i пояснювалось це не вь ком, а визнаним авторитетом, штелектуальними яко-стями Чумаченка, в т.ч. моею особистою повагою до ще! видатно! людини.

Ось деяю характеры риси, яю викликали велику повагу i захоплення цiею людиною.

Перше — це безумовно його енциклопедичш знання в економщ, особливо в проблемах аналiзу, уп-равлiння складними економiчними системами.

Друге — на вщмшу вiд багатьох науковцiв, яю простi речi в сво!х роботах перетворювали (i перетво-рюють) в так! складш, що годi й зрозумгти, Микола Григорович складнi закономiрностi викладав в сво!х працях, публiчних виступах, в дискусiях — простою мовою не «спрощуючи» за рахунок втрати суп, а на-впаки чiтко висвiтлюючи цю суть, закономiрнiсть, проблему i т. д.

Трете — це неабияке вщчуття гумору. Причому цей гумор нiколи не перетворювався в кепкування над колегами. Взагалi для Миколи Григоровича була характерна повага як до колег, так i до допомжних пращ-вниюв. Причому ця повага була не штучною, а, як меш видаеться, частиною його особистость Думаю, що ця риса характерна i для колег i учшв Чумаченка.

Можна називати й iншi риси. Але я скажу тшьки ще одне останне за рахунком, але не за важливiстю.

Микола Григорович був дуже доброю людиною. Не «добренькою» з недiевою «добротою». Якщо Чума-ченко поважав людину, вш активно допомагав, нерь дко ставлячи на ваги свiй авторитет. Можу це тдтве-рдити сво!м особистим досвщом, менi Чумаченко на-дав допомогу, яка вiдiграла велику роль у моему жити.

Хочу ще тдкреслити, що М.Г. Чумаченко не був жоною, вiн був живою людиною, як i у вск нас у нього були i помилки (iнодi вiн помилявся в людях), але i помилки його це були помилки видатно! людини.

На заключення хотав би кшька слiв сказати щодо видатно! ролi М.Г. Чумаченка у створеннi i активному функцiонуваннi Академп економiчних наук Укра!ни.

На початку 1993 р. до мене зателефонував добре вщомий менi доктор економiчних наук, професор БЬ лопольський Микола Григорович, який запропонував зустрiтися з ним i (нинi покшним) проректором До-нецького Державного унiверситету професором Доро-феевим Володимиром Олександровичем.

Де вщбулася ця зустрiч не пам'ятаю, у всякому разi для всiх нас це не мало жодного значення. Най-молодшим i найбшьш активним серед нас був безумовно Бшопольський, самим старшим (на 2 роки старше вщ мене) — Дорофеев.

Мо! стврозмовники запропонували пiдняти пи-тання (i зробити все можливе для його вирiшення) щодо створення всеукра!нського громадського об'ед-нання провщних економiстiв Укра!ни у виглядi Академп. Ця пропозицiя менi з одного боку видалась дещо несподiваною, а з шшого — сама щея цшком обГрун-тованою.

По-перше, досвщ створення таких об'еднань уже юнував — Академiя iнженерних наук, Академiя те-хнологiчних наук i таке шше.

По-друге — i це головне — економiчна ситуацiя, яка створилася в кра!нi (i яка до сих тр даеться взнаки) вимагала зосередження всiх економiстiв висо-

ко! квалiфiкацi! на подоланнi кризових явищ, яю безумовно стали наслщком непродуманих перетворень економiки, руйнування старо! системи iз замiною !! економiчною анархiею пiд назвою «ринкова еконо-мша».

Виходячи в основному з цих мiркувань, я пщтри-мав цю iнiцiативу. Але меш, як м1ж iншим, i Дорофееву i Бшопольському, було очевидно, що науково-практичне об'еднання мало би шанси на успiх як при утворенш, так i, головне, в устшному функщону-ваннi, якщо !! очолить видатна особа яка мае не тшьки досвщ науково! i практично! дiяльностi, але в першу чергу стратепчне мислення, здiбностi висувати, захищати i впроваджувати принципово новi пiдходи в економiцi. Це повинна була являтися людина з неза-перечним науковим авторитетом i оргашзацшними здiбностями. Безумовно, що такою людиною був директор 1нституту економiки промисловостi Нащональ-но! Академп Наук Укра!ни, академiк Микола Григорович Чумаченко.

То ж у нашому маленькому колективi не було сумнiвiв, до кого ми повинш iти з щеею створення цiе! структури.

В реакцп на нашу пропозицiю проявилась ще одна важлива риса Чумаченка як ученого i оргашза-тора науки — школи не вирiшувати питання «з кондачка». Задав нам багато питань, лише на деяю ми були готсда вiдповiсти, а бшьшють для нас самих була неясною.

Микола Григорович сказав, що подумае над цим питанням i десь через тиждень запросив нас до себе. У ходi цiе! друго! зустрiчi вiн сповiстив нас, що мав розмову з деякими мiнiстрами, партшними i держав-ними керiвниками, ученими.

Перш за все Чумаченко виклав стислу концепцiю щодо необхiдностi i доцiльностi створення АкадемГ! i доручив менi в свiтi його настанов пщготувати першу редакцiю обГрунтування.

М.Г. Бшопольському було доручено вирiшити низку оргашзацшних питань (а це була дуже вщповь дальна i об'емна частина роботи), В. О. Дорофееву було доручено з'ясувати i пщготувати схвалення вщ владних структур Донецька i Донецько! областi.

Всi ми взялись за виршення доручень. Про себе можу сказати, що ми клька разiв дивились з Миколою Григоровичем матерiали доповiдi, ретельно аналiзу-вали, i Чумаченко надавав конкретнi настанови щодо ветх !"! аспектiв — вщ уточнення стратегiчних напрямiв до окремих деталей.

Таким же чином вш працював з шшими учасни-ками групи, куди було залучено також професора Ф.Ю. Поклонського, а також деяких спiвробiтникiв 1ЕП (на жаль, зараз уже не пам'ятаю, хто це був).

У 1993 рощ вщбулися установчi збори нового об'еднання укра!нських економюпв, президентом одноголосно було обрано М.Г. Чумаченка. Ця оргашза-щя успiшно працюе i зараз. Президентом АкадемГ! економiчних наук е тепер один з видатних послщов-ник^в М.Г. Чумаченка директор 1ЕП НАН Укра!ни, академж НАН Укра!ни Олександр 1ванович Амоша.

До президГ! цього об'еднання входять вще-прези-дент НАН Укра!ни Геець Володимир Михайлович, професор, д.е.н. Савельев бвген Васильович (м. Тер-ноп^ль). Найбшьш активно працюють в складi АкадемГ! !"! вiце-президенти Б^лопольський Микола Григорович i Ляшенко В'ячеслав 1ванович.

@ 2015/№1

7

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.