Научная статья на тему 'Variation normal electrocardiographical parametres from weight of dogs'

Variation normal electrocardiographical parametres from weight of dogs Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

CC BY
68
27
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
СОБАКИ / НОРМА / ЕЛЕКТРОКАРДіОГРАФіЯ / МАСА / DOGS / ELECTROCARDIOGRAPHY / NORM / WEIGHT

Аннотация научной статьи по ветеринарным наукам, автор научной работы — Rudenko A.A.

It is established, that electrocardiographical indicators in clinically healthy dogs are much depended on their weight. Detection of a functional condition of dogs’ hearts is necessary to conduct according to their weight groups.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Variation normal electrocardiographical parametres from weight of dogs»

УДК 619:616-072:636.7

Руденко А. А., © к. вет. н., [email protected] Луганський нацюнальний аграрный ушеерситет

ВАР1ЮВАННЯ НОРМАЛЬНИХ ЕЛЕКТРОКАРД1ОГРАФ1ЧНИХ ПАРАМЕТР1В В1Д МАСИ СОБАК

Анотащя. Встаноелено, що електрокардюграф1чт показники у клшчно здороеих собак суттеео залежать eid ix маси. Визначення функцюнального стану серця у собак необхдно здшснюеати згiдно ix еагоеих груп.

Ключовi слова: собаки, норма, електрокардiографiя, маса

Вступ. Електрокардiографiя е щнним методом шструментально! дiагностики хвороб серця у тварин [1-6]. Цей метод дозволяе виявити не тшьки pi3Hi блокади та порушення серцевого ритму, але й тдвищену електричну актившсть передсердь та шлуночюв i навт порушення метаболiзму та гiпоксiю мiокарда [1, 3, 4]. Дiагностична цiннiсть даного методу залежить вiд використання достовiрних референтних норм. В цьому напрям^ велика кiлькiсть наукових повiдомлень вказуе на значущу варiабельнiсть основних електрокардiографiчних параметрiв у собак [2-6]. У попередшх дослiдженнях було встановлено суттевi розбiжностi мiж електрокардiографiчними показниками у собак рiзноl статi [5] та вжу [6].

Нажаль, величини фiзiологiчних лiмiтiв електрокардiографiчних констант у собак рiзних порiд та маси остаточно не вивчеш.

Виходячи з наведеного вище, метою даного дослiдження стало вивчення статево! варiабельностi щодо електрокардiографiчних показникiв у клiнiчно здорових собак. Дослщження в зазначеному напрямi в кшшчнш ветеринарнiй медицинi взагалi не проводились. Визначення лiмiтiв електрокардiографiчних параметрiв у собак рiзноl ваги дозволить суттево тдвищити дiагностичну точнiсть цього метода дослщжень.

Матер1ал i методи. Робота виконувалась на базi терапевтичного манежу кафедри внутршшх хвороб тварин Луганського нащонального аграрного унiверситету, приватно! лжарш ветеринарно! медицини ТОВ «МауглЬ> (м. Луганськ), притулку для бездомних тварин ЗАТ «Ясинуватський машинобудiвельний завод» (м. Ясинувате).

Усього було тддано електрокардiографiчному обстеженню 166 собак, з яких 87 (52,41 %) пси та 79 (47,59 %) суки. Маса тварин коливалась вщ 0,5 до 41,0 кг. Вж собак варшвав вщ 5 днiв до 12 роюв. Визначали такi показники, як тривалкть передсердного комплексу (зубець Р), атрювентрикулярного проведення (iнтервал PQ), шлуночкового комплексу (QRS), електрично! систоли (QT), кардюциклу (RR).

Собак вщбирали за даними фiзичного обстеження з обов'язковим виключенням iз дослiдження собак з ознаками серцевих та шших хвороб.

© Руденко А. А., 2009

113

yci розрахунки здшснювали на персональному KOMn^Tepi за допомогою статистично! програми STATISTICA 7.0 (StatSoft, USA) [7]. При проведенш розрахунюв попередньо оцiнювали характер змiнних, включених у вибipки (кiлькiснi, pанговi, якюш), та ноpмальнiсть pозподiлу за допомогою тесив Лiлieфоpса, Шапipо-Уiлкса та Колмогорова-Смирнова. Зв'язок мiж масою тварин та eлeктpокаpдiогpафiчними показниками встановлювали за методами кореляци Пipсона та peгpeсiйного аналiзу з використанням прямолшшно! функци за апроксимаци методом найменших квадpатiв.

Результати дослщження. Проведено eлeктpокаpдiогpафiчнe дослiджeння на трьох групах собак р!зно! маси: перша - каpликовi породи масою до 10 кг (n=111), друга - середш породи масою 11-25 кг (n=19), третя - крупш тварини масою 26-45 кг (n=36) (табл. 1).

Таблиця 1

Трнвалкть електрокард1ограф1чни\ показникчв у собак рйного вжу

Вагова Бюметр Електрокардюграф1чш показники

група ичний

тварин показн P, с PQ, с QRS, с QT, с RR, с

(маса, кг) ик

n 111 111 111 111 111

Карликов! (до 10) Min Max 0,02 0,07 0,05 0,12 0,02 0,03 0,08 0,32 0,19 0,63

M 0,0259 0,0754 0,0303 0,1604 0,3285

m 0,0080 0,0014 0,0028 0,0027 0,0084

n 19 19 19 19 19

Середш (11-25) Min 0,02 0,07 0,02 0,15 0,24

Max M 0,04 0,0353 0,12 0,0947 0,06 0,0326 0,19 0,1716 0,53 0,4089

m 0,0014 0,0033 0,0026 0,0028 0,0206

n 36 36 36 36 36

Крупш (26-44) Min 0,02 0,08 0,02 0,16 0,32

Max M 0,05 0,0371 0,12 0,1003 0,07 0,0387 0,22 0,1786 0,75 0,4706

m 0,0010 0,0025 0,0016 0,0022 0,0141

P1 0,001 0,001 - - 0,001

P2 0,001 0,001 - 0,001 0,001

Рз - - 0,05 - 0,05

Примггка: Min та Max - в1дпов1дш мштальт та максимальш л1мгги дослщжуваних ознак; P1 - достов1ршсть р1знищ Him показниками карликових та середшх пор1д собак; P2 -достов1ршсть р1знищ м1ж показниками тваринами карликових та крупних пор1д; P3 -достов1ршсть р1знищ м1ж показниками собак середшх та крупних пор1д; - достов1ршсть вщсутня

Аналiз peзультатiв таблицi 1 показав динамiчнe зростання окремих eлeктpокаpдiогpафiчних показникiв у собак piзних вагових груп. У переважно!

114

кшькосп собак тривалкть зубця Р коливалась в межах 0,02-0,04 с. У собак друго! групи тривалкть передсердного комплексу виявилась у 1,36 рази бшьшою (Р<0,001), шж у першо! групи тварин. У крупних порщ собак ширина зубця Р також була достовiрно вищою, порiвняно з тваринами карликових порiд.

Щодо величини iнтервалу PQ необхiдно зазначити, що вiдмiчаeться тенденщя до статистично значущого зростання цього показника у собак рiзно! маси. Так, штервал PQ у собак першо! групи сягав 0,075±0,001 с, у друго! групи - 0,095±0,003 с, у третьо! групи - 0,100±0,003 с. Змiни виявились максимально достовiрними (Р<0,001) мiж собаками першо! та друго!, першо! та третьо! груп.

Комплекс QRS виявився достовiрно вищим (Р<0,05) у собак крупних порщ, у порiвняннi з тваринами вагою 11-25 кг. Аналопчно штервал QT вiрогiдно пiдвищився з 0,160±0,003 с (у собак масою 0-10 кг) до 0,179±0,002 с (тварини з вагою 26-44 кг).

Найбшьш значущих змiн набула тривалiсть штервалу RR. Так, величина цього елементу кардюграми виявилась достовiрно бiльшою серед собак середшх (Р<0,001) i особливо крупних порщ (Р<0,001), порiвняно з аналопчним параметром у тварин незначно! маси. Необхiдно також зазначити, що тривалкть iнтервалу RR зазнала суттевих змiн (Р<0,05) навiть у тварин середньо! маси, у порiвняннi з тваринами вагою 26-44 кг.

У подальшому був проведений кореляцшний аналiз впливу маси тiла на електрокардiографiчнi показники (табл. 2).

Таблиця 2

Корелящя електрокардшграфнчних показникчв собак в залежност _ вiд 1\ вжу__

Електрокардюграф1чш Коефщент кореляци Достов1ршсть кореляци

показники (Р)

Р 0,56 <0,001

PQ 0,62 <0,001

QRS 0,15 <0,05

QT 0,33 <0,001

RR 0,61 <0,001

ЧСС -0,59 <0,001

Кореляцiйний аналiз, який наведений у таблиц 2, показав наявшсть позитивно! достовiрно! кореляцi! мiж масою тварин i тривалiстю зубця Р, iнтервалiв PQ, QT, RR та комплексу QRS. Коефiцiент кореляци для зазначених структурних елементiв електрокардюграми вiдповiдно дорiвнював 0,56; 0,62; 0,33; 0,61 та 0,15. Виходячи з цього твердження, можна дшти висновку, що при збшьшеш живо! маси тша тварин величина зазначених показниюв дещо збiльшуеться. Навпаки, частота серцевих скорочень мае тенденцш до зменшення в залежностi вiд маси собак, про що свщчить коефiцiент кореляци, який дорiвнюе -0,59.

115

HayKoeuü bíchuk ^HYBMET ÍMeni C.3. f^ицbкого TOM 11 № 3(42) ^acmma 1, 2009

o CL

vo >

0,08 0,07 0,06 0,05 0,04 0,03 0,02 0,01

y = 0,0004*x+ 0,0251

o o o

QO£CLOaX> CO C"DX«i -o

(TCfflJígC 0'" cor) (D

-5 5 15 25 35 45 0 10 20 30 40

Маса, кг

0,35

o

OT 0,30

ai

O 0,25

^

<1> 0,20

0,15

o

m 0,10

.L

0,05

0,00

■ O •

y = 0,0003*x+ 0,029

O | q | ■

- — i^Tnrrrnnrnnn CD

-5 5 15 25 35 45 0 10 20 30 40

Маса, ^

-5 5 15 25 35 45 0 10 20 30 40

O

CL

>

c; ro m ü <u

0,14 0,12 0,10 0,08 0,06 0,04 0,02 0,00

O O O O OC'O QD Uñ, O 'JO O O OO g»" "

o o - "

CDOED Cy^í^-S?" 'ó aro

OOJO

_ O

QDOIiO uD

y = 0,0009*x+ 0,0731

-5 5 15 25 35 45 0 10 20 30 40

Маса, кг

-5 5 15 25 35 45 0 10 20 30 40

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Маса, кг

-5 0 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Маса, ^

Маса, кг

Рuсунок 1 3anewrncTb eneKTpoKapfliorpa^iHHux noKa3HUKÍB co6aK Bigix Macu

116

Для бшьш детального статистичного аналiзу залежност змш електрокардiографiчних показниюв вiд маси тварин було використано регресшний аналiз з використанням лшшно! функци (рис. 1).

Регресшний аналiз впливу вiку на тривалкть зубця Р (рис. 1) показав, що е чiтка тенденцiя до збшьшення величини цього показника при зростанш живо! маси пiддослiдних тварин. Регресшне рiвняння залежностi величини зубця Р (у) вщ вiку тварин (х) мае наступний вигляд у=0,0004*х+0,0251.

Вивчення впливу маси на тривалють штервалу PQ показало наявнiсть досить суттево! закономiрностi. Так, було вiдмiчено суттеве зростання цього показника при збшьшеш ваги дослiджуваних собак. Закономiрнiсть впливу вiку собак (х) на тривалкть iнтервалу PQ (у) можна виразити наступними регресшними рiвнянням: у=0,0009*х+0,0731. Ступiнь змiн ширини комплексу QRS в залежностi вiд маси собак була не такою яркою, як для попередшх електрокардiографiчних показникiв. Проте, можна вщм^ити, що i для ще! електрокардiографiчноl детермiнанти характерна наявшсть незначного збiльшення И величини у залежност зростання ваги тварин. Математична модель змши ширини комплексу QRS (у) у перспективi збiльшення ваги собак (х) мае вигляд наступного рiвняння, а саме: у= 0,0003 хх+0,0290.

Подальшi розрахунки регресiйного аналiзу не показали суттевого впливу живо! маси тша тварин на величину штервалу QT. Найбiльш стабiльним цей штервал був виявлений у собак масою 15-25 кг. Рiвняння регреси мае вигляд: у=0,0007х+0,1582, де у - тривалкть iнтервалу QT (с), х - вага тварин (кг).

Вивчення закономiрностi змш штервалу RR вщ маси собак показало, що е суттева варiабельнiсть тривалостi цього штервалу. Вш рiзко збiльшуеться у напрямi збiльшення маси тiла. Закономiрнiсть впливу вiку тварин на мшливкть iнтервалу RR можна представити регресшним рiвнянням наступного виду: у=0,0051 хх+0,3119.

Якщо для показникiв Р, PQ, QRS, QT та RR характерним е збшьшення в залежност зростання маси собак, то для частоти серцевих скорочень закономiрним виявися зворотнш зв'язок. Так, частота серцевих скорочень зменшуеться при збшьшеш маси тша. Закономiрнiсть змш частоти серцевих скорочень (у) у перспективi збшьшення живо! маси тша (х) можна представити регресшним рiвнянням наступного вигляду: у=-2,4594*х+202,5427.

Необхщно зазначити, що обрахування достовiрностi визначених математичних моделей змш показниюв Р, PQ, QRS, QT, RR та ЧСС в залежностi вщ маси здорових собак показало максимальний рiвень (Р<0,001).

Обговорюючи результати власних дослщжень необхiдно вiдзначити, що отриманий нами експериментальний матерiал переконливо свщчить про суттевий вплив маси тша на електрокардiографiчнi показники у собак, що необхщно враховувати клшщистам при дiагностицi хвороб серця.

Висновки.

1. Встановлено, що електрокардiографiчнi показники залежать вiд ваги собак. Для клмчно! практики необхiдно використовувати фiзiологiчнi лiмiти, що вiдповiдають живiй масi тша.

117

2. Для собак з масою тша до 10 кг величина зубця Р повинна знаходитись в межах 0,02-0,04 с, штервалу PQ - 0,05-0,12 с, QRS - 0,02-0,03 с, QT - 0,080,19 с, RR - 0,19-0,63 с.

3. При мас тша собак 11-25 кг фiзiологiчнi норми зубця Р, iнтервалiв PQ, QRS, QT та RR доршнюють 0,02-0,04; 0,07-0,12; 0,02-0,06; 0,15-0,19; 0,240,53 с.

4. Якщо маса тварин сягае 26-44 кг, то необхщно враховувати граничш значення 0,02-0,04; 0,08-0,12; 0,02-0,06; 0,16-0,22; 0,32-0,75 с вщповщно до показникш Р, PQ, QRS, QT та RR.

Л1тература

1. Мартин М. Кардиореспираторные болезни собак и кошек / М. Мартин, Б. Коркорэн. - М.: Аквариум, 2004. - С. 54-86

2. Hanton G. The electrocardiogram of the Beagle dog: reference values and effect of sex, genetic strain, body position and heart rate / G. Hanton, Y. Rabemampianina // Lab. Anim. - 2006. - Vol.40(2). - P. 123-136.

3. Meurs K. M. Use of ambulatory electrocardiography for detection of ventricular premature complexes in healthy dogs / K. M. Meurs, A. W. Spier, N. A. Wright, R. L. Hamlin // J. Am. Vet. Med. Assoc. - 2001. - Vol. 218(8). - P. 12911292.

4. Руденко А. А. Електрокардiографiчнi показники у клмчно здорових собак / А. А. Руденко // Проблеми зоошженери та ветеринарно! медицини. Вип. 19, Ч. 2., Т. 2. - Х. РВВ ХДЗВА, 2009. - С. 195-201

5. Руденко А. А. Статева варiабельнiсть електрокардiографiчних показниюв у клмчно здорових собак / А. А. Руденко // Науковий вюник ЛНУВМБТ м. Гжицького. - Т. 11. - № 2 (41). - Ч. 1. - 2009. - с. 252-256

6. Руденко А. А. Варiабельнiсть електрокардiографiчних показниюв вщ вжу здорових собак / А. А. Руденко // Наук. вюник Луганського НАУ. Серiя ветеринарш науки. - Луганськ: Ельтон-2. - 2009. - № 4. - С. 57-65

7. Реброва О. Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ STATISTICA / О. Ю. Реброва - М.: Меди Сфера. - 2002. - 312 с.

Summary. Rudenko A. A., Ph. D., [email protected]

Luhansk National Agrarian University, Luhansk VARIATION NORMAL ELECTROCARDIOGRAPHICAL PARAMETRES

FROM WEIGHT OF DOGS

It is established, that electrocardiographical indicators in clinically healthy dogs are much depended on their weight. Detection of a functional condition of dogs' hearts is necessary to conduct according to their weight groups.

Key words: dogs, electrocardiography, norm, weight

Стаття надшшла до редакцИ 21.09.2009

118

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.