CC BY
26
Scientific j oumal ISSN 2413-158X (online)
PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION ISSN 2413 1571 (Print)
Has been issued since 2013.
Науковий журнал
Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видасться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Мельник О.М. Узагальнена функ^ональна модель iнформацiйно-освiтнього середовища закладу загально!' середньоi oceimu. Ф'зико-математична освта. 2020. Випуск 2(24). С. 94-99.
Melnyk O. Generalized functional model of information and educational environment of general secondary education institution. Physical and Mathematical Education. 2020. Issue 2(24). Р. 94-99.
DOI 10.31110/2413-1571-2020-024-2-013
УДК (373.1+377)+[37.018.43:004]+373.51+004.5+[373.018.43:004.9](045)
О.М. Мельник
ДНУ «1нститут мoдернiзацii 3Micmy oceimu», Украна
Ok_melnyk@ukr.net ORCID: 0000-0002-2193-2072
УЗАГАЛЬНЕНА ФУНКЦЮНАЛЬНА МОДЕЛЬ 1НФОРМАЦ1ЙНО-ОСВ1ТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ЗАКЛАДУ ЗАГАЛЬНОТ СЕРЕДНЬОТ ОСВ1ТИ
АНОТАЦЯ
У cmammi обфунтовано та наведено узагальнену функ^ональну модель 1нформац'1йно-осв'1тнього середовища закладу загально)' середньо)' освти.
Формулювання проблеми. В умовах пандемп, спричиненоï коронавiрусом COVID-2019, у зв'язку з переходом ecix закладiв освти одразу на дистан^йну форму навчання, як нiколи нагальним стало питання створення iнформацiйно-освiтнього середовища закладу загальноï середньо)' освти (1ОС). З огляду на це постала необх'днкть внесення коректив в моделювання такого середовища з використанням комп'ютерних та хмарних технологш, яке дозволить органiзувати навчання за дистанцшною та змшаною формами належним чином, вести обл':к навчальних досягнень учн'ю, будувати освтню траекторю кожного. Таке моделювання сприятиме належному функцюнуванню 1ОС з метою забезпечення яшсного освiтнього процесу.
Матер/'али i методи. Дослiдження виконане в рамках науково-досл'дно)' роботи «Розвиток iнформацiйного освiтнього середовища сучасного навчального закладу Укра)'ни» (№ держреестрацИ' 0117U006234). Для досягнення мети були використаннi загальнонауков'1 методи, так як анал'з наукових та науково-педагог'чних джерел, у тому числi дисертац/'йних досл'джень, синтез, узагальнення, пор'юняння, iндукцiя, дедукц'я, опис, зставлення, теоретичне моделювання.
Результати. Запропонована узагальнена функ^ональна модель багатор'юнево)' 1ОС заклад 'в загально)' середньо)' освти, яка е основою для розроблення технчними фах'вцями уах необх'дних алгоритм 'ю та в'дпов'дних програмних код'ю, а також )Т належного iнформацiйного наповнення за участю педагог'мних пра^вниюв.
Висновки. П'д 1ОС закладу освти розум'емо цiлiсну багатор'юневу цифрову систему, яка поеднуе пдсистеми забезпечення управлiнсько¡', навчально)' та науково)' д'яльностi з в'дпов'дним змстовим i методичним iнформацiйним забезпеченням на единш програмно-апаратнш основi (платформi). Розроблення функ^онально)'модел '1 ЮС дозволить реал'зувати бачення прац/'внию'в освти на органiзацiю, методичне забезпечення та змстове наповнення такого середовища.
КЛЮЧОВ1 СЛОВА: електронний oceimHiü ресурс, заклад загально)'середньо)'oceimu, iнтерфейс, iнфoрмацiйне-ocвimнe середовище, функцюнальна модель, дистан^йне навчання, змiшане навчання.
ВСТУП
Постановка проблеми. Розвиток науки та модерыза^я освти обумовили перехщ до використання цифрових технологш в освiтнiх цтях не лише на уроках шформатики, а для вивчення шших шктьних предме^в. Сучасн умови життя та перехщ до дистанцшно'!' форми навчання призвели до необхщносп формування 1ОС закладу освти, як життево-необхщно'!' складово'!' освтього процесу в цтому. Таке середовище сприяе забезпеченню рiвного доступу до освти кожного здобувача, реалiзацií сучасного навчання, що вщповщае вимогам цифрового сусптьства, впровадженню дистанцшно! форми навчання, налагодженню ефективно! взаемодп вчителiв з учнями, адмшктращею, батьками. Однак, якщо для закладiв вищо! освiти дистанцмна форма навчання е знайомим та звичним явищем, яке почали використовувати на початку ХХ1 столггтя, для закладiв загально! середньо! освiти така форма навчання стала новим викликом часу.
Значну роль у забезпеченн яюсного освiтнього процесу, в тому чи^ з використанням шформацмно-комунтацмних технолопй (1КТ), в^грае його належне моделювання.
У наукових дискурсах зус^чаються pi3Hi моделi певних ocBiTHix середовищ, розроблен науковцями: процедурна модель використання мережевих технологiй вiдкритого середовища (Вдовчин, 2016), структурна модель ХОНС тдготовки бакалаврiв iнформатики (Вакалюк, 2019), модель пбридного ХОНС пiдготовки майбутнiх фахiвцiв з Ыформацшних технологiй (Волошина, 2018) тощо.
В той же час, технологи поспйно вдосконалюються та знаходять все бтьше застосування в освiтньому процес закладiв загально''' середньо' освiти. Сучасний стан розвитку 1ОС закладу загально''' середньо''' освiти у зв'язку з переходом до дистанцмно' форми навчання в умовах пандемп, спричинено' коронавiрусом COVID-2019, характеризуеться пiдвищенням вимог не лише до тдготовки педагопчних пра^вниюв та учнiв до тако' форми навчання, якост електронних освiтнiх ресурав (ЕОР), а й до розроблення та розвитку персоыфтованих, бiльш гнучких, вщкритих багаторiвневих цифрових органiзацiйних систем, що використовують комп'ютернi та хмарш технологи.
Постае проблема моделювання 1ОС закладу загально!' середньо''' освiти, що вщповщае сучасним вимогам, створюе умови для iндивiдуалiзацi''' навчання, автоматизацп облту навчальних досягнень учнiв, використання сучасних ЕОР навчального, управлЫського та наукового призначення тощо. Ус вищезгаданi автори в сво'х дослiдженнях придiляли увагу питанням педагопчного проектування, змiстового наповнення та методичним аспектам використання цифрових технологш i ЕОР в освтньому процесi. Однак розробникам ЕОР i технiчним розробникам 1ОС необхiдно надати конкретну функцюнальну модель 1ОС, яка б дозволила 'м скласти вщповщн алгоритми та розробити належне програмно-апаратне забезпечення. До тако' роботи мають бути залучен як фахiвцi з 1КТ, так i педагогiчнi пращвники, оскiльки першi можуть технiчно реалiзувати бачення других, а найбiльш ефективний результат може бути досягнутий лише в 'хнш плiднiй спiвпрацi.
Недостатый рiвень дослiдження проблеми моделювання 1ОС закладу загально' середньо'' освiти та сучасний стан упровадження дистанщйно' форми навчання в школах спонукав до подальшого вивчення зазначеного питання.
Метою даного дослщження е розроблення функцюнально' моделi такого 1ОС закладу загально' середньо' освти, яке б дозволяло реалiзувати бачення працiвникiв системи освти на його органiзацiю, методичне забезпечення та змктове наповнення.
ТЕОРЕТИЧН1 ОСНОВИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Дослiдженню рiзних аспектiв комп'ютерно орiентованого середовища закладу освiти присвячена низка наукових робiт (В.Ю. Биков, О.О. Грибюк, М.1. Жалдак, Ю.О. Жук, 1.В. 1ванюк, В.В. Лапiнський, Н.В. Морзе, Н.В. Сороко та ш.).
Хмаро орiентованi навчальнi середовища (ХОНС) були предметом дослщження науковцiв Т.В. Волошино', С.Г. Литвиново', Ю.Г. Носенко, В.П. Олексюк, Л.Ф. Панченко, М.В. Попель, М.П. Шишюно' та ш.
О. Г. Глазунова дослiджувала теоретико-методичн засади проектування та застосування системи електронного навчання майбутых фахiвцiв з шформацмних технологiй в унiверситетах аграрного профтю (Глазунова, 2015).
Працi К.Р. Колос присвячен теоретико-методичним засадам проектування i використання комп'ютерно орiентованого навчального середовища закладу тслядипломно' педагогiчно' освти (Колос, 2017).
Т.А. Вакалюк обГрунтувала теоретико-методичнi засади проектування i використання ХОНС у тдготовц бакалаврiв шформатики (Вакалюк, 2019).
Теоретико-методичнi основи проектування хмаро орiентованого навчального середовища загальноосвтнього навчального закладу були предметом дослщження С.Г. Литвиново' (Литвинова, 2016).
Вивченням питання створення Ыформацшного середовища, що вщповщае сучасним вимогам органiзацi'' освтнього процесу закладу вищо' освiти в умовах и iнформатизацi'', займалася Т.Я. Вдовчин, основы компоненти та особливосп проектування навчально-шформацмного порталу для студеттв визначили I.A. Слiпухiна, В.В. Ольховик, О.О. Курчев, В.Д. Капранов (Слтухша&Ольховик&Курчев&Капранов, 2018), компоненти науково-освiтнього середовища сучасного ушверситету розглянуто О.Г. Кузьмiнською (КузьмЫська, 2015), перспективи створення 1ОС закладiв загально' середньо' освiти дослiджувала 1.П. Воротникова, вiдкрите 1КТ-середовище закладу загально' середньо' освти було темою наукових праць 1.В. Плiш (Плiш, 2012), компоненти 1ОС закладу загально' середньо' освти виокремлено О.М. Мельник, орiентованi структурнi складовi 1ОС закладу дошктьно' освiти дослiджено Л.Л. Фамiльярською (Фамтьярська, 2014).
МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Дослiдження виконане в рамках науково-дослщно' роботи «Розвиток iнформацiйного освiтнього середовища сучасного навчального закладу Укра'ни» (№ держреестрацп 0117U006234). Для досягнення мети роботи були використан такi загальнонауковi методи дослщження, як системний, порiвняльний аналiз наукових та науково-педагопчних джерел, у тому чи^ дисертацiйних дослiджень, синтез, узагальнення, порiвняння, iндукцiя, дедукцiя, опис, зктавлення, теоретичне моделювання функцiонально'' моделi 1ОС закладу загально' середньо' освiти.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Створення 1ОС закладу освти обумовлено сучасним розвитком 1КТ з одного боку та потребами освти - з Ышого. В перюд цифрового розвитку суспiльства таке середовище мае стати невщ'емною складовою навчання. Метою його створення е тдвищення ефективносп освiтнього процесу за рахунок стимулювання тзнавально' дiяльностi учнiв, автоматизацй процесу контролю 'х навчальних досягнень, розподту навчального часу тощо.
Дослщжуючи iнформацiйне середовище, що вiдповiдае сучасним вимогам оргашзацп навчального процесу закладу вищо' освiти в умовах Ыформатизацп освiти, Т.Я. Вдовчин вказуе, що основою такого середовища е наявысть техычно' складово' та доступу до мережi iнтернет (Вдовчин, 2016).
Однак ^м зазначених складових, 1ОС включае iнформацiйне та програмне забезпечення, вщ якостi яких залежить ефективнiсть такого середовища.
На думку О.Г. Кузьмшсько', створення електронного освтього середовища та його ефективне використання можливе за наявносп: нормативно-правово' бази, системи пщвищення квалiфiкацi' та електронного шформацмного середовища, до складу якого входять електронн освiтнi ресурси, навчально-iнформацiйний портал, репозитарй електронна бiблiотека, система електронного документооб^, вiдкрита онтологiя, вiдкритий портал для оргаызаци взаемодп (Кузьмiнська, 2015).
Шд час визначення та моделювання 1ОС закладу загально' середньо' освiти будемо спиратися на виокремлен та детально описан О.М. Мельник основнi складовi такого середовища, якi можна подтити на три групи, зокрема:
■ програмне забезпечення; ■Ыформацшне забезпечення;
■ апаратне забезпечення (Мельник, 2019).
З огляду на зазначене вище, представимо узагальнену структуру 1ОС закладу загально' середньо' освiти у виглядi
рис. 1.
Рис. 1. Узагальнена структура 1ОС
Представлена цифрова система дозволяе оргашзувати навчання за дистанцмною та змiшаною формами, вести облт навчальних досягнень кожного учня, будувати шдивщуальы освiтнi траекторп кожного. Це, в свою чергу, дасть можливiсть спрогнозувати вiдповiднi траекторп навчання учыв та реалiзувати особистiсно-орiентований пiдхiд в освiтньому процесi. Тому для повноцЫного функцiонування 1ОС одного закладу освти сумiсно з вщповщною системою iнших закладiв освiти та управлшня освiтою, необхiдне використання Ытегрованих мережних засобiв та технологiй - тобто таких, як на базi операцiйних систем разом з прикладним програмним та апаратним забезпеченням дають можливкть уам учасникам освiтнього процесу користуватися ЕОР, базами даних та мультимедмними засобами будь-де та будь-коли.
Процес функцюнування 1ОС закладу загально' середньо' освiти можна вiдобразити за допомогою функцюнально' моделi (рис. 2), яка техычно розподiляеться на рiвнi та пiдсистеми. На першому рiвнi моделi вiдображено категорiю персоналу, який користуеться 1ОС, тобто користувачiв: адмшсращя закладу освiти, вчителi, учнi, батьки, а також будь-як iншi зацтавлеы вiдвiдувачi цього середовища. Детальне вщображення користувачiв необхiдне для складання алгорт^в та вiдповiдних програмних кодiв техычними фахiвцями - розробниками 1ОС. Для реалiзацi' вказаного множинного доступу повинен використовуватись принцип мультиплексування, який полягае у наступному. Запит будь-якого користувача через системы Ытерфейси обробляеться та адресуеться в 1ОС вiдповiдно до категорп користувача та виду запиту, наприклад учень шукае навчальний матерiал, або директоровi треба працювати з даними про навчальн досягнення учыв, чи вчитель разом з учнями шукае ЕОР та ш. Програмно-апараты засоби розподiлення та обробки запи^в множинного доступу називаються системними штерфейсами.
Далi адресований запит спрямовуеться системним програмним забезпеченням (пщсистемою другого рiвня) згiдно типу звернення до електронних докуметтв, навчального матерiалу, iнших ЕОР тощо. У свою чергу прикладне програмне забезпечення здшснюе вiдповiднi команди та дм. Результати виконання команд та дм обробляються та через зворотнш
зв'язок (тдсистему третього рiвня) вщображуються користувачевi системою iнтерфейсiв, що показано лiвою нижньою гiлкою дано! функционально! моделi.
Крiм того, до 1ОС закладу освiти можуть надходити запити для виходу в зовншы мережу де мiстяться електроннi бiблiотеки, ЕОР, бази даних тощо. Тому тсля оброблення результатiв таких запитiв у 1ОС передбачаеться можливiсть виходу до зовншых мереж, ЕОР, електронних бiблiотек, баз даних, та хмарних сервiсiв, що вiдображено правою нижньою плкою дано! функцiонально! моделi (пiдсистема четвертого рiвня).
Рис. 2. Узагальнена функцюнальна модель 1ОС
ОБГОВОРЕННЯ
Проведене дослiдження свiдчить, що досi немае единого загальноприйнятого визначення 1ОС закладу загально! середньо! освiти, так само як i узагальнено! функцiонально! моделi такого середовища.
Г.О. Проценко визначае Ыформацшний простiр закладу загально! середньо! освти, як «структуровану сукупнiсть ресурсiв та технологш, що базуються на единих освiтнiх i технологiчних стандартах, та дозволяе забезпечувати втьний доступ учыв, вчителiв, освiтнiх керiвникiв, батькiв, представниюв громади до iнформацiйних ресурсiв, ям використовуються для розв'язування освiтнiх завдань (Проценко, 2012)». Далi вона виокремлюе такi компоненти зазначеного простору, як змктовий, органiзацiйний та технологiчний та наголошуе, що такий простiр виступае системою, що включае систему управлЫня, наявнi ресурси та навколишне середовище. Однак вiдповiдно до системотехнiки будь-яка складна система, якою е в тому чи^ 1ОС, складаеться з певних пiдсистем. Крiм того, «проспр» - це дуже широке поняття (на кшталт, lнтернет-простiр), яке не зовам коректно застосувати до Ыформацшного простору закладу освiти.
Л.Л. Фамтярська, дослiджуючи iнформацiйно-освiтне середовище дошктьного закладу, розглядае його як програмно-телекомунтацшне середовище з певними орiентованими структурними складовими, а саме: навчально-виховною, методично-технологiчною, дiяльнiсно-практичною, комунiкативною, управлiнською (Фамтярська, 2014).
З огляду на запити сучасно! освти та розроблену функцюнальну модель 1ОС закладу загально! середньо! освти можна стверджувати, що 1ОС закладу загально! середньо! освiти - це складна багаторiвнева цифрова система, яка поеднуе пщсистеми забезпечення управлшсько!, навчально! та науково! дiяльностi з вщповщним змiстовим i методичним шформацшним забезпеченням на единiй програмно-апаратнiй основi (платформi).
«Функцiонування 1ОС в освiтньому процесi допоможе забезпечити доступ до докумен^в та ПЗ, необхiдних для закладiв освiти, органiв управлiння освтэю, освiтнiх округiв, наукових та творчих об'еднань тощо. Наприклад, пiд час проведення семестрового контролю або шктьного туру предметних олiмпiад завдання та результати !х виконання учнями повинн бути доступними для районного управлЫня освiти, наукове об'еднання одного закладу освти матиме можливiсть обмiнюватись результатами дослщжень з науковими об'еднаннями шших закладiв освiти. Для забезпечення подiбного обмiну iнформацiею необхiдне мережне обладнання та новi технологи. Завдяки тому, що продуктивысть технiчних засобiв навчання та програмного забезпечення, швидккть обмЫу даними постiйно зростають, з'являеться можливкть пiдвищити рiвень автоматизацп освiтнього процесу та управлЫсько! дiяльностi. На сьогодн е цiлком можливим здiйснення мкцевими органами управлiння освiтою автоматичного облту рiвнiв навчальних досягнень учнiв через використання вщповщних мережних технологiй та прикладного програмного забезпечення. Для цього необхщно об'еднати локальн
мережi шкт району в сптьну мережу та створити об'еднану автоматизовану систему управлшня базами даних. Така система дозволить вести облт результат поточних, тематичних та семестрових контрольних робп- кожного учня з будь-якого предмета, будувати шдивщуальш траектори навчання кожного учня, класу, школи, шкiл району, прогнозувати траектори навчання учнiв та реалiзувати в освтньому процесi особистiсно орiентований пщхщ до навчання» (Мельник, 2019).
ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШОГО ДОСЛ1ДЖЕННЯ
В ходi дослiдження було розроблено узагальнену функцюнальну модель 1ОС закладу загально! середньо! освiти, яка демонструе зв'язок окремих !! пiдсистем та компонентiв. Запропоновано функцiональну модель 1ОС закладу загально! середньо! освiти, що мктить усi необхiднi компоненти з указаними маршрутами передачi команд i даних, яку можна вважати основою для розроблення техшчними фахiвцями усiх необхщних алгоритмiв та вiдповiдних програмних кодiв, а також II належного шформацшного наповнення за участю педагогiчних пращвни^в.
Предметом подальших дослiджень може бути коригування дано! моделi пiд потреби системи конкретних закладiв освiти та освiтнього процесу, а також детальне розроблення кожно! ланки представлено! на рис. 2 функцюнально! моделi. ^м того, подальших дослiджень потребуе розроблення моделi органiзацi! освiтнього процесу з використанням 1ОС, а також розвиток шформацшно-комунтацшно! компетентностi педагогiчних працiвникiв, як необхщно! умови пiдвищення ефективностi освтнього процесу.
Список використаних джерел
1. Slipukhina, I. A., Olkhovyk,V. V. , Kurchev O. О. , Kapranov V. D. (2018) Development of education and information portal of physics Academic course: web design features. lнформацiйнi технологи i засоби навчання. - [Електронне наукове фахове видання].- Т. 64. № 2. 221-233. URL: https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/1781
2. Вакалюк Т.А. Теоретико-методичн засади проектування i використання хмаро орiентованого навчального середовища у пщготовц бакалаврiв шформатики: автореф. дис. ... д-ра пед. наук. 13.00.10 / 1нститут шформацшних технологш i засобiв навчання. Ки!в, 2019. 44 с.
3. Вдовчин Т.Я. Використання мережних технологш вщкритих систем у навчанн майбутнiх бакалаврiв iнформатики: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.10 / 1нститут шформацшних технологiй i засобiв навчання. Ки!в, 2016. 290 с.
4. Волошина Т.В. Використання пбридного хмаро орiентованого навчального середовища для формування самоосвтньо! компетентностi майбутнiх фахiвцiв з шформацшних технологiй : дис. ... канд. пед. наук: 13.00.10 / 1нститут шформацшних технологш i засобiв навчання. Ки!в, 2018. 291 с.
5. Глазунова О.Г. Теоретико-методичн засади проектування та застосування системи електронного навчання майбутых фахiвцiв з iнформацiйних технологш в уыверситетах аграрного профiлю: дис. ... д-ра пед. наук. 13.00.10 / 1нститут шформацшних технологш i засобiв навчання. Ки!в, 2015. 546 с
6. Колос К. Р. Теоретико-методичн засади проектування i використання комп'ютерно орiентованого навчального середовища закладу тслядипломно! педагогiчно! освiти: дис. ... д-ра пед. наук. 13.00.10 / 1нститут шформацшних технологiй i засобiв навчання. Ки!в, 2017. 453 c.
7. Кузьмiнська О.Г. Науково-освiтне середовище сучасного унiверситету.[Електронний ресурс]. 2015. URL: http://virtkafedra. ucoz. ua/el_gurnal/pages/vyp7/konf4/kuzminska. pdf.
8. Литвинова С.Г. Теоретико-методичн основи проектування хмаро орiентованого навчального середовища загальноосвiтнього навчального закладу : дис. ... д-ра пед. наук. 13.00.10 / 1нститут шформацшних технологш i засобiв навчання. Ки!в, 2016. 602 с.
9. Мельник О.М. Сучасне iнформацiйно-освiтне середовище закладу освти. Збiрник матер'юл'!в першого всеукранського в'дкритого науково-практичного форуму «lнновацiйнi трансформацп в сучаснй осв'т'г. виклики, реалп, стратеги». 2019. С. 139-141.
10. Плш 1.В. Використання шформацшно-комунтацшних технологш управлшня яюстю освiти в загальноосвт-лх навчальних закладах: автореф. дис. ... канд. пед. наук. 13.00.10 / 1нститут шформацшних технологш i засобiв навчання. Ки!в, 2012. 20 с.
11. Проценко Г.О. Проектування шформацшного простору загальноосвтнього навчального закладу: дис. ... канд. пед. наук. 13.00.10 / 1нститут шформацшних технологш i засобiв навчання. Ки!в, 2012. 268 с.
12. Фамтьярська Л. Л lнформацiйно-освiтне середовище дошктьного навчально-виховного закладу. Електронн iнформацiйнi ресурси: створення, використання, доступ: збiрник матер'ал'в Мiжнародно¡ науково-практичноf конференций 2014.
References
1. Slipukhina, I.A., & Olkhovyk, V.V., & Kurchev, О.О., & Kapranov, V.D. (2018) Development of education and information portal of physics Academic course: web design features. Information Technologies and Learning Tools, 64(2), https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/1781 [in English].
2. Vakaliuk, T.A. (2019) Teoretyko-metodychni zasady proektuvannia i vykorystannia khmaro oriientovanoho navchalnoho seredovyshcha u pidhotovtsi bakalavriv informatyky [Theoretical and methodological principles of design and use of cloud-based learning environment in the preparation of bachelors of computer science]. Extended abstract of Doctor's thesis. Kyiv: Institute of Information Technologies and Learning Tools [in Ukrainian].
3. Vdovchyn, T.Ia. (2016) Vykorystannia merezhnykh tekhnolohii vidkrytykh system u navchanni maibutnikh bakalavriv informatyky [The use of network technologies of open systems in the training of future bachelors of computer science]. Candidate's thesis. Kyiv: Institute of Information Technologies and Learning Tools [in Ukrainian].
4. Voloshyna, T.V. (2018) Vykorystannia hibrydnoho khmaro oriientovanoho navchalnoho seredovyshcha dlia formuvannia samoosvitnoi kompetentnosti maibutnikh fakhivtsiv z informatsiinykh tekhnolohii [The use of a hybrid cloud-based learning environment for the formation of self-educational competence of future information technology professionals]. Candidate's thesis. Kyiv: Institute of Information Technologies and Learning Tools [in Ukrainian].
5. Hlazunova, O.H. (2015) Teoretyko-metodychni zasady proektuvannia ta zastosuvannia systemy elektronnoho navchannia maibutnikh fakhivtsiv z informatsiinykh tekhnolohii v universytetakh ahrarnoho profiliu [Theoretical and methodological principles of design and application of e-learning system for future specialists in information technology in agricultural universities]. Doctor's thesis. Kyiv: Institute of Information Technologies and Learning Tools [in Ukrainian].
6. Kolos K. R. (2017) Teoretyko-metodychni zasady proektuvannia i vykorystannia kompiuterno oriientovanoho navchalnoho seredovyshcha zakladu pisliadyplomnoi pedahohichnoi osvity [Theoretical and methodological principles of design and use of computer-based learning environment of the institution of postgraduate pedagogical education]. Doctor's thesis. Kyiv: Institute of Information Technologies and Learning Tools [in Ukrainian].
7. Kuzminska, O.H. (2015) Naukovo-osvitnie seredovyshche suchasnoho universytetu [Scientific and educational environment of a modern university], http://virtkafedra. ucoz. ua/el_gurnal/pages/vyp7/konf4/kuzminska. pdf.
8. Lytvynova, S.H. (2016) Teoretyko-metodychni osnovy proektuvannia khmaro oriientovanoho navchalnoho seredovyshcha zahalnoosvitnoho navchalnoho zakladu [Theoretical and methodical bases of designing a cloud-oriented educational environment of a secondary school]. Doctor's thesis. Kyiv: Institute of Information Technologies and Learning Tools [in Ukrainian].
9. Melnyk O.M. (2019) Suchasne informatsiino-osvitnie seredovyshche zakladu osvity [Modern information and educational environment of an educational institution]. Collection of materials of the first all-Ukrainian open scientific-practical forum "Innovative transformations in modern education: challenges, realities, strategies", 139 -141. [in Ukrainian].
10. Plish, I.V.(2012) Vykorystannia informatsiino-komunikatsiinykh tekhnolohii upravlinnia yakistiu osvity v zahalnoosvitnikh navchalnykh zakladakh [The use of information and communication technologies for quality management of education in secondary schools]. Extended abstract of Candidate's thesis. Kyiv: Institute of Information Technologies and Learning Tools [in Ukrainian].
11. Protsenko, H.O. (2012) Proektuvannia informatsiinoho prostoru zahalnoosvitnoho navchalnoho zakladu [Designing the information space of a secondary school]. Candidate's thesis. Kyiv: Institute of Information Technologies and Learning Tools [in Ukrainian].
12. Familiarska, L.L. (2014) Informatsiino-osvitnie seredovyshche doshkilnoho navchalno-vykhovnoho zakladu [Information and educational environment of preschool educational institution]. Electronic information resources: creation, use, access: collection of materials of the International scientific-practical conference. [in Ukrainian].
GENERALIZED FUNCTIONAL MODEL OF INFORMATION AND EDUCATIONAL ENVIRONMENT OF GENERAL SECONDARY EDUCATION INSTITUTION O. Melnyk
SSI "Institute of Educational Content Modernization", Ukraine
Abstract. The article substantiates and presents a generalized functional model of the information and educational environment of general secondary education.
Formulation of the problem. In the context of the pandemic caused by the coronavirus COVID-2019, in connection with the transition of all educational institutions to distance learning at once, the issue of creating an information and educational environment for general secondary education (IEE) has become more urgent than ever. Given this, there is a need to make adjustments in the modeling of such an environment using computer and cloud technologies, which will organize distance learning and mixed forms properly, keep track of student achievement, build the educational trajectory of each. Such modeling will contribute to the proper functioning of the IEE to ensure a quality educational process.
Materials and methods. The research was performed within the research work "Development of the information and educational environment of a modern educational institution of Ukraine" (№ state registration 0117U006234). For this goal, general scientific methods were used, such as analysis of scientific and scientific-pedagogical sources, including dissertation research, synthesis, generalization, comparison, induction, deduction, description, comparison, theoretical modeling.
Results. A generalized functional model of a multilevel IEE of general secondary education institutions is proposed, which is the basis for technical specialists to develop all the necessary algorithms and relevant program codes, as well as its proper information content with the participation of teachers.
Conclusions. Under the IEE of an educational institution, we understand a holistic multilevel digital system that combines the subsystems of management, educational and scientific activities with the appropriate content and methodological information support on a single software and hardware basis (platform). The development of a functional model of IEE will allow realizing the vision of educators on the organization, methodological support, and content of such an environment.
Keywords: electronic educational resource, general secondary education institution, interface, information, and educational environment, functional model, distance learning, blended learning.
