CC BY
14УДК 632.4:635.25 (477.51)
Стшщсть
щбщ ртчастоЦЯйшт cepa L) pignoro екрлого-географ1гного походження проти пероноспорозу в уМовах^ Чернжвсько1 област1
Наведено результаты досл1джень сприйнятливост1 колекцшних зразк1в цибул1 рпчастоi р1зного еколого-географ1чного походження до збудника пероноспорозу (Peronospora destructor Berk). Встановлено, що сорти та г1бриди цибул1 рiпчастоi першого та другого року життя уражуються пероноспорозом. Стутнь розвиткухвороби залежав в'д нфекцйного наванта-ження, вологост1 та температури повтря. Досл1дження показали, що в середньому за три роки у колекцшному розсаднику цибул1 першого року життя поширення хвороби припадало на кнець вегетаци залежно вд зразка i становило 12,7-79,0%, а iiрозвиток сягав 8,0-61,7%. На наснниках (фаза зав'язування насння) пероноспороз поширювався у межах 32,7-95,7%, а його розвиток на природно-провокацйному фонi становив 25,7-88,3%.
Серед велиш кiлькостi вивчених зразкiв iмунних проти хвороби не виявлено. Видлено форми, яким властива вiдносна польова стшккть проти хвороби, i як1 будуть використанi в селек-цшних програмах створення нових сортiв i гiбридiв.
Ключовi слова:
цибуля ртчаста, сорт цибулЬ пбрид цибулЬ пероноспороз на поавах цибулЬ
ступшь ураження хворобою.
кандидат сльськогосподарських наук
Ноавська селекцмно-дослщна стан^я 1нституту альськогосподарськоТ мнкробюлоги та АПВ НААН Горган М.Д.,
кандидат бiологiчних наук Нацюнальний университет бюресурав i природокористування УкраТни
Вступ. Стратепя селекцп ци-булi ртчастоТ полягае у створен-н ультраскоростиглих сортов i гiбридiв, стмких до екстремаль-них умов вирощування, висо-кими смаковими та харчовими якостями. При цьому врахову-еться бiохiмiчний склад, зовнш-нм вигляд, товарысть, лежкiсть i транспортабельысть. Але прю-ритетним напрямом залишаеть-ся селекцiя на стiйкiсть до бю-тичних чинникiв, зокрема збуд-никiв хвороб [1].
Свiтовий досвщ селекцп' та вирощування стмких сортiв пока-зуе, що, на жаль, ця ознака часто нестабшьна та недовговiчна з причини такого явища, як змiна самих патогеыв i поява нових вiрулентних рас хвороби. Тому
селекцiя на стмюсть - це безпе-рервний процес.
Дефщит генетичного рiзно-манiття, зниження адаптивной сучасних сортiв i гiбридiв цибулi ртчастоТ, Тхня уразливiсть бю-тичними й абютичними чинни-ками вимагають залучення до селекцмного процесу нових i по-лiпшених джерел господарсько-цiнних i генетичних ознак [2]. Таким чином, вивчення свтового рiзноманiття цибулi ртчастоТ на стмюсть проти збудникiв осно-вних хвороб е необхщним ета-пом селекцп на iмунiтет. Осюль-ки пероноспороз - найпошире-нiша i найшюдливша хвороба щеТ культури у перюд вегетацп', то пошук джерел стмкост мае велике практичне значення.
За останн 50 рокiв цим пи-танням займалося багато вчених i дмшли висновку, що iмунних сор^в проти несправжньоТ бо-рошнистоТ роси не кнуе. У рiзнi роки й у рiзних зонах було названо низку сор^в з вщносною стiйкiстю до патогена [3-14].
Метою дослщжень в умовах ЧернИвськоТ областi ставилося провести iмунологiчну оцнку сортiв i гiбридiв цибулi ртчастоТ рiзного еколого-географiчного походження й видшити джере-ла стiйкостi проти Peronospora destructor Berk.(Casp) для Тх ви-користання у подальшiй селек-цмнм роботi.
Матертли та методи про-ведення дослщжень. Дослiди проводили в 2007-2009 рр. у ла-
Стмюсть колекцмних зразюв цибYлi рiпчастоï (Allium cepa L.) рiзного еколого-географiчного походження
проти пероноспорозу в умовах HepHÎrÎBCbKOï облает
бораторiT селекцiT i насiнництва овочевих культур Ноавсько'т' селекцмно-дослщно'т' станци. Вивчали 103 колекцмы зразки цибулi ртчасто'т' рiзного еколого-геофафiчноro походження.
1хнм iмунологiчний аналiз зроблено на природному та жорсткому природно-провока-цiйному фонах. На природному нфекцмному фонi поавний ма-терiал висiвали та висаджували вщповщно до методичних реко-мендацм Укратнського науково-дослiдного iнституту овочiв-ництва i баштанництва (УНД1-ОБ) та Всесоюзного науково-дослiдного нституту селекцп та насiнництва овочевих культур (ВНД1СНОК) [15-20].
Природно-провокацiйний фон створювали на iзольова-нiй недостатньо пров^рюванм фiтодiлянцi з використанням монокультури. Для створення жорстюшого iнфекцiйного фону на наанниках застосовували за-гущене висаджування цибулин. Для контролю та порiвняння результат зараження через кожн 10 номерiв висаджували сприй-нятливий сорт-стандарт Стригу-нiвську носiвську.
Оцнювали стiйкiсть проти хвороб сорти та гiбридiв цибулi ртчасто'т' визначенням, пошире-нiстю (Р, %) та нтенсивыстю роз-витку або ступенем ураження (С, %). Показники поширеност (Р) хвороби визначали за нижчена-веденою формулою:
п
р = — . 100, де
N
п - юльюсть хворих рослин у пробах;
N - загальна кiлькiсть обстеже-них рослин.
Iнтенсивнiсть розвитку ураження визначали умовним зве-денням площ ураження рос-лини порiвняно iз загальною та виражали у вщсотках (балах). Для порiвняльноT оцнки зразкiв
Таблиця 1
Розподiл колекцшних зразюв цибулi pin4acToï першого та другого року життя за стшкктю проти пероноспорозу (Носiвська СДС, 2007-2009 рр.)
1мунолопчна характеристика 2007 р. 2008 р. 2009 р. Середне
шт. % шт. % шт. % шт. %
Цибуля рпчаста першого року (природний ¡нфещшний фон)
¡муны 0 0 0 0 0 0 0 0
Стшю 6 5,8 28 27,2 2 1,9 12,0 11,6
Слабосприйнятл^ 50 48,6 46 44,7 34 33,0 43,3 42,1
Середньосприйнятл^ 40 38,8 28 27,2 43 41,8 37,0 35,9
Сприйнятливi 7 6,8 1 0,9 21 20,4 9,7 9,4
Дуже сприйнятливi 0 0 0 0 3 2,9 1,0 1,0
Цибуля рпчаста другого року (при родно-провокацшний 1нфещ1йний фон)
¡муны 0 0 0 0 0 0 0 0
Стшю 0 0 0 0 0 0 0 0
Слабoсприйнятливi 2 1,9 10 9,7 0 0 4,0 3,9
Середньoсприйнятливi 38 36,9 69 67,0 12 11,7 39,7 38,5
Сприйнятливi 46 44,7 24 23,3 59 57,3 43,0 41,8
Дуже сприйнятл^ 17 16,5 0 0 32 31,0 16,3 15,8
за стiйкiстю спочатку обчислю-вали ураження згiдно 3i шкалою, а по^м - середньозважений бал ураження хворобами за формулою: Вху = J (n • b), де J (n • b) - сума добутку юлькост ураже-них рослин на вщповщний бал ураження.
Середню iнтенсивнiсть розвитку хвороби або стутнь ураження зразка обчислювали за формулою:
T(n • b)
C = ^--100, де
N • d
N - загальна кiлькiсть обстеже-них рослин;
d - найвищий бал шкали облку, уведений у формулу для пере-ведення iнтенсивнoстi розвитку хвороби з бала у высоток [16].
Для оцнювання цибулi рт-частоТ першого та другого року вирощування застосовували шкалу ураження В1Р (1994 р.) та шкалу стмкост 1ОБ (2001 р.). Зразка добирали також за ступенем вирiвнянoстi (однорщ-ностО стiйкoстi проти збудникiв хвороб [21].
Результати дослщжень та Ухне обговорення. На oснoвi проведених дoслiджень вста-
новлено, що в умовах Ноав-ськоТ СДС, яка знаходиться в зон достатнього зволоження, зразки цибулi ртчастоТ першого та другого року життя уражува-лися пероноспорозом щoрiчнo, але з рiзним ступенем розвитку хвороби, що залежала вщ нфек-цiйнoгo навантаження, вологос-тi та температури пов^ря. Тому oднi й тi ж форми в рiзнi роки уражувалися неоднаково. На oснoвi одержаних результат кoлекцiйний матерiал за озна-кою стiйкoстi проти пероноспорозу був розподшений на групи (табл. 1).
Данi таблиц 1 свiдчать, що серед велико!' юлькост вивче-них зразкiв iмунних проти хвороби не виявлено. Одержан результати спiвпадають з досш-дженнями, ранiше проведеними вiтчизняними [22-24] та закор-донними дoслiдниками [4-14]. З колекцмного матерiалу першого року вирощування стмких зразкiв проти пероноспорозу у 2007 роц виявилося 5,8%, 2008 - 27,2; 2009 р. - 1,9%. Середньо-сприйнятливих сор^в i пбри-дiв було вщ 27,2% у 2008 р. до 41,8% у 2009 р. Трирiчнi спосте-
сортовивчення та сортознавство
Стмюсть колекцiйних зразюв цибYлi ртасто!' (Allium cepa L.) pÍ3Horo еколого-географiчного походження
проти пероноспорозу в умовах HepHÍrÍBCbKOÍ облает
реження показали, що бiльша частина зразюв (33,0-48,6%) ви-явилася слабосприйнятливою до патогена. Сприйнятливiсть до пероноспорозу вiдмiчена в 2007 р. у 6,8%; 2008 - 0,9%; 2009 р. - 20,4% зразюв. Деяю сорти у 2009 р. характеризува-лися сильною сприйнятливiстю до захворювання. 1хня частка серед усiх вивчених становила 2,9%.
Значною мiрою патогеном уражувалися наанники. За роки дослiджень не видшено не лише iмунних, а й стмких зразкiв. Слабкою сприйнятли-вiстю характеризувалося вiд 1,9% (2007 р.) до 9,7% (2008 р.) зразюв. Максимальну юльюсть середньосприйнятливих до хво-роби сортiв i гiбридiв (67,0%) виявлено у 2008 р., а сприй-нятливих (57,3%) - у 2009 р. Сильносприйнятливi зразки ви-дiлилися у 2007 i 2009 рр. 1хня частка становила 16,5 i 31,0% в^повщно.
Данi дослщження пiдтвер-джують, що в середньому за три роки у колекцмному роз-саднику цибулi першого року поширення хвороби в кiнцi вегетацп, залежно вiд зразка становило 12,7-79,0, а и розви-ток - 8,0-61,7%. На наанниках у фазу зав'язування насшня перо-носпороз поширювався в межах 32,7-95,7, а його розвиток на природно-провокацмному фон рiвнявся 25,7-88,3%.
За результатами дослщжень вивчений колекцiйний матерiал цибулi першого року залежно нтенсивност розвитку хвороби розподшений на чотири групи: стмю, малосприйнятливi, серед-ньосприйнятливi та сприйнятли-вi (табл. 2).
Перша група налiчувала всьо-го п'ять зразюв. До неТ можна вiднести таю сорти та пбриди, як Емiр (УкраТна), Тропк (Росiя), Pi-зенбургер, Комета F1 (Нщерлан-
Таблиця 2
РозподГл колекцiйних 3pa3KÍB цибулi pin4acToY першого року життя за стшкктю проти пероноспорозу залежно вш походження (природний iнфекцiйний фон, Носiвська СДС, 2007-2009 рр.)
Походження Вивчено зразюв, шт. Кльккть зразюв у групах стшкосп
стшк малосп рийнят. середньосприйнят. сприйнятлив1
шт. % шт. % шт. % шт. %
УкраТна 33 1 0,97 13 12,6 17 16,5 2 1,9
Рсюя 15 1 0,97 8 7,8 4 3,9 2 1,9
Молдова 2 - - 1 0,97 1 0,97 - -
Нщерланди 28 2 1,9 12 11,7 13 12,6 1 0,97
Даыя 1 - - - - 1 0,97 - -
Франтя 3 - - 3 2,9 - - - -
Польща 8 - - 5 4,9 3 2,9 - -
Угорщина 1 - - 1 0,97 - - - -
Нiмеччина 1 - - - - 1 0,97 - -
США 5 - - 2 1,9 3 2,9 - -
Чехiя 2 1 0,97 - - 1 0,97 - -
Казахстан 1 - - - - 1 0,97 - -
Iталiя 3 - - 2 1,9 1 0,97 - -
Всього 103 5 4,8 47 45,7 46 44,7 5 4,8
ди) та Вiкторiя (Чехiя). Розвиток хвороби у них на юнець вегетацп' в середньому за три роки був на рiвнi 8,0-8,7%. Друга група, малосприйнятлив^ виявилася самою багаточисельною. Вона включала 47 сор^в та гiбридiв рiзного еколого-географiчного походження, що становить 46,6% вщ усiх вивчених. Це зразки украТнськоТ (Буран, Голубка, Вюлетта, Оранта, Харкiвська 82, Каба днтропетровська, Маяк, Любчик, Мавка, Амфора, Гусар, Прей, Корнет), росмськоТ (Каба, Олна, Данилiвська 301, Штуттi, Алеко, Топольська, Браушвер-ська червона, Овал), нщерланд-ськоТ (Хiлтон F1, Тамара F1, Бал-стора, Opporto, Copra F1, Banco F1, Dautona F1, Universo F1, Марс F1, Альбюн F1, Танго F1, Калiпсо F1), польськоТ (Вольська, Йелоу Валенсiя, Супра, Скарлет, Бша Макко), французькоТ (Moranda de Amposta, Сiмiан, Барлета), ^алмськоТ (Red de Milano, Тро-пкана Лунга), молдавськоТ (Ка-сатiк), США (Kendy F1, Eltoro) та угорськоТ (Pannonia) селекцiй. До групи середньосприйнятливих увмшло 46 зразкiв похо-
дженням з вищеназваних кра-Тн. 1хня кiлькiсть нараховувала 44,7% вщ загальноТ кiлькостi. Батькiвщиною бiльшостi з них е УкраТна та Нщерланди. Крiм того, до щеТ групи були вщне-сенi сорти та пбриди: Stuttgart Riesen (Ымеччина), Караталь-ська (Казахстан), Спiрiт F1 (Даыя). До сприйнятливих вiдносяться сорти Стригуывська носiвська, Алмадон (УкраТна), Стригуыв-ська, Агостана (Роая) та Гледсто-ун (Нщерланди). Пероноспороз на Тхых поавах протягом трьох рокiв дослiдження набував епи фiтотiйного розвитку.
Данi таблиц 2 свiдчать, що на природному нфекцмному фонi колекцiйнi зразки цибул^ неза-лежно вiд походження, першого року за ознакою стiйкостi проти збудника P destructor виявилися мало- i середньосприйнятливи-ми проти хвороби (90,4%) i лише Тхня невелика частка була стм-кою (4,8%) та сприйнятливою до патогена (4,8%).
Осюльки цибуля рiпчаста -культура дворiчна, то для отри-мання точншого результату паралельно проводилися спо-
Стмюсть колекцмних зразюв цибулi pin4acTOÏ (Allium cepa L.) pi3Horo еколого-географiчного походження
проти пероноспорозу в умовах Черыпвсько!' облает
Таблиця 3
Розподiл колекцiйних зразюв цибулi pin4acToï другого року за стiйкiстю проти пероноспорозу залежно вш походження (природно-провокацiйний iнфекцiйний фон) (Ноавська СДС, 2007-2009 рр.)
Походження Вивчено зразюв, шт. Кшьккть зразюв за групами стшкосл
середньо-сприйнятлив1 сприйнятлив1 дуже сприйнятлив1
шт. % шт. % шт. %
УкраТна 33 12 11,7 17 16,5 4 3,9
Рсюя 15 6 5,8 7 6,8 2 1,9
Молдова 2 1 0,97 1 0,97 - -
Нщерланди 28 11 10,7 15 14,6 2 1,9
Дан1я 1 - - 1 0,97 - -
Франц1я 3 1 0,97 2 1,9 - -
Польща 8 3 2,9 5 4,9 - -
Угорщина 1 - - 1 0,97 - -
Н1меччина 1 1 0,97 - - - -
США 5 1 0,97 4 3,9 - -
Чех1я 2 1 0,97 1 0,97 - -
Казахстан 1 - - 1 0,97 - -
1тал1я 3 3 2,9 - - - -
Всього 103 40 38,85 55 53,45 8 7,7
стереження за розвитком хвороби на колекцп наанниюв, яка висаджувалася на природному провокацмному фонi. Трирiчнi результати показали, що колек-цiйнi форми цибулi другого року за розвитком хвороби розподи лилися на три групи: середньо-сприйнятливi, сприйнятливi та дуже сприйнятливi (табл. 3).
З таблиц 3 видно, що понад половини (53,45%) зразюв вия-вилися сприйнятливими до хвороби. До них увмшов матерiал
маиже з уах краТ'н, представлений у колекцп. Винятком можуть служити малосприйнятлив1 сор-ти ^алмськоТ та ымецькоТ селек-ц1й. Група середньосприйнятли-вих нараховувала 40 зразюв р1з-ного еколого-георгаф1чного походження, що становить 38,8% в1д загальноТ к1лькост1 дослщжу-ваних. Видшилися i форми, ура-жуван1 пероноспорозом. 1хня частка серед вивчених станови-ла 7,7%. Це таю сорти та пбри-ди: Стригун1вська нос1вська, Bi-
зир, Алмадон, Бшянка (УкраТна), Стригун1вська, Агостана (Рос1я), Ср1бний принц Fx, Гледстоун (Hi-дерланди). Варто також зазначи-ти, що серед зразюв украТ'нськоТ селекцп сприйнятливими до патогена виявилися сорти, створе-н1 на п1вдн1 та сход1 УкраТни (До-нецьк, Херсон, Днтропетровськ, Харк1в). Сорти, виведен1 у зон1 вивчення, були толерантн1шими проти хвороби та пристосова-н1шими до умов вирощування. Це - Голубка, Вюлетта, Оранта, Маяк, в1днесен1 до групи серед-ньосприйнятливих.
Висновки. Результати оц1н-ки рослин цибул1 першого та другого року життя на сприй-нятлив1сть проти пероноспорозу незалежно в1д еколого-географ1чного походження за-св1дчують, що вивчен1 колек-ц1йн1 зразки не в1дзначаються стмюстю проти хвороби. Лише окрем1 сорти та пбриди (Ем1р (УкраТна), Тропк (Рос1я), Р1зен-бургер, Комета Fx (Нщерлан-ди) та В1ктор1я (Чех1я)) в умовах природного 1нфекц1йного фону проявили себе стмкими, осюль-ки розвиток хвороби у них на ю-нець вегетацп становив у серед-ньому за три роки 8,0-8,7%. Але на природно-провокацмному фон вони швидко втрачали свою стмюсть.
ВИКОРИСТАНА ЛiTEPATУPA
1. Кравченко В.А. Генетика i селекцiя овочевих i баштанних культур в УкраТн / В.А. Кравченко // Генетика i селек^я в УкраТн на межi тисячолiття (за ред. В.В. Моргуна). - К.: Логос, 2001. - Т. 3. -
С. 303-328.
2. Шабетя В.В. Вихщний матерiал Allium cepa L. для селекцмних програм схщноТ частини Л^остепу УкраТни: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.01.05 «Селек^я рослин» / В.В. Шабетя. - Харюв, 2004. - 20 с.
3. Казакова А.А. Устойчивость мирового разнообразия репчатого лука к ложной мучнистой росе / А. Казакова, Э. Неклюдова // Труды по прикладной ботанике, генетике и селекции. - 1979. - Т. 64. - Вып. 1. - С. 124.
Ершов И.И. Межсортовая гибридизация репчатого лука как один из путей получения форм с повышенной устойчивостью к ложной мучнистой росе / И.И. Ершов, А.А. Воробьева, М.В. Ореховская // Тр. по селекции и семеноводству овощных культур. - М., 1980. - Т. 12.
- С. 12-14.
Формы лука как исходный материал для селекции на устойчивость к ложной мучнистой росе / А.А. Воробьева, Н.А. Юрьева, И.В. Титова [и др.] // Селекция овощных культур. - М: ВНИИССОК, 1987.
- Вып. 24. - С. 73-81.
4. Казакова А.А. Сорты репчатого лука, устойчивые к некоторым болезням и вредителям / А.А. Казакова // Сб. тр. ВИРа. - Л., 1964. - Вып. 2. - С. 35-36.
Стмюсть колекцмних зразюв цибулi рмчастоТ [Allium cepa L.) pÍ3Horo еколого-географiчного походження
проти пероноспорозу в умовах ЧернИвськоТ областi
5. Святников П.К. Изучение наиболее устойчивых к болезням и вредителям сортов лука репчатого / П.К. Святников // Зб. рефератов ВИР, 1977. - № 8.
- С. 31.
6. Скляревская В.В. Результаты по селекции овощных культур на устойчивость к болезням в УССР /
В.В. Скляревская, В.А. Цыбульник // Селекция на устойчивость к основным заболеваниям овощных культур. - М.: ВНИИССОК, 1984. - С. 30-37.
7. Ершов И.И. Селекция репчатого лука к ложной мучнистой росе / И.И. Ершов, А.А. Воробьева, В.А. Ершова [и др.] // Доклады ВАСХНИЛ. - М., 1979. - № 6. - С. 24.
8. Мельник П.А. Сорти цибулЬ стмю до пероноспорозу / П.А. Мельник // Картопля i овочи
- 1978. - № 1. - С. 40.
9. Неклюдова Е.Т. Изучение устойчивости репчатого лука к ложной мучнистой росе / Е.Т. Неклюдова // Бюллетень ВИР. - 1975. - Вып. 50. - С. 51.
10. Фуст Г.Г. Анатомо-гистологические особенности видов и сортов лука, иммунных и восприимчивых к ложной мучнистой росе / Г.Г. Фуст // Бюл. Глав. бот. сада. - 1966. - Вып. 62. - С. 72-79.
Результаты работы по выведению форм лука, устойчивых к ложной мучнистой росе / И.И. Ершов, Н.А. Юрьева, А.А. Воробьева [и др.] // Селекция на устойчивость к основным заболеваниям овощных культур. - М.: ВНИИССОК, 1984. - Вып. 20. - С. 47-54.
11. Лахин А.А. Основные направления работы Казахского НИИКОХ во ВАСХНИЛ по селекции репчатого лука и чеснока на устойчивость к болезням / А.А. Лахин // Селекция на устойчивость к основным заболеваниям овощных культур. - М., 1984. - С. 37-41.
Методичы рекомендаци по селекци овочевих рослин родини цибулевих / Т.В. Чернишенко, К.1. Яковенко, О.М. Бтенька [та т.] // Сучасы методи селекци овочевих i баштанних культур. -Харюв, 2001. - С. 406-425.
12. Методические указания по селекции лука репчатого на устойчивость к ложной мучнистой
росе (пероноспороза) / составили: И.И. Ершов, В.В. Логунов, М.В. Ореховская, А.А. Воробьева. -М.: ВНИИССОК, 1994. - 14 с.
Методи визначення спйкосп овочевих i баштанних культур проти основних хвороб i шюдниюв / В.В. Скляревська, В.М. Ковбасенко,
B.Ф. Переверзева [та т.] // Сучасы методи селекци овочевих i баштанних культур. - Харюв, 2001. -
C. 114-188.
13. Фитопатологическая оценка селекционного материала овощных культур: Методическое указание / [Скляревская В.В., Тимченко В.Й., Дрокин М.Д. и др.]. - Харьков: УНИИОБ, 1990. - 52, [36-44] с.
14. Методические указания по селекции луковых культур. - М.: ВНИИССОК, 1989. - 64 с.
15. Методическое указание по ускоренной оценке устойчивости овощных культур к болезням и рассовой дифференциации их возбудителей. -Ленинград: ВАСХНИЛ, 1975. - 20 с.
16. Скляревская В.В. Принципы и методы оценки генофонда овощных культур на устойчивость против возбудителей болезней / В.В. Скляревская: матерiали мiжнар. наук. конф. [Оптимiзацiя селекцмного процесу на основi генетичних метс^в]. - Харьков: ИОБ УААН, 1999. - С. 126-128.
17. Горган Н.О. Селекцмна цнысть колекцмних зразюв у створены нових сорлв цибулi ртчастоТ для умов Пол^ся / Н.О. Горган // Науковi допов^ НАУ: (Електронний журнал). -К., 2006. - № 3. -
С. 14-19.
Горган Н.О. 1мунолопчна оцнка селекцмного матерiалу цибулi ртчастоТ проти збудника пероноспорозу Peronospora destructor Berk. / Н.О. Горган // Науковий в^ник НАУ. - К., 2007. -Ч. 1. - Вип. 107. - С. 177-182.
Горган Н.О. Peronospora destructor Casp. i Botrytis allii Munn. у твычних районах УкраТни / Н.О. Горган // Науковий в^ник НАУ. - К., 2007. -Вип. 109. - С. 99-105.
