CC BY
35
Т.К. Xprnni, А.А. Боженко
УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛ1ННЯ ОБОРОТНИМИ АКТИВАМИ ПЩПРИеМСТВА НА П1ДСТАВ1 ВИКОРИСТАННЯ ЕКОНОМ1КО-МАТЕМАТИЧНИХ МОДЕЛЕЙ
На сучасному етат розвитку пiдприeмств Украши ефективне управлшня оборотними активами е актуальною проблемою. Так, формування оптимального розмiру оборотних активiв дозволяе пiдприемству вившьнити значну суму коштiв i спрямувати ix у сферу виробництва. У зв'язку з проблемою кризи неплатежiв
тдприемствам необхiдно постiйно здiйснювати управлшня дебггорською заборгованiстю, стежити за ii оптимальним рiвнем у структурi активiв. Ефективне управлiння коштами е заставою лшвщносп i своечасно'1 платоспроможностi тдприемства. Вiд стану управлiння запасами залежить тривалють як виробничого, так i всього операцiйного циклу.
Великий штерес представляють моделi управлiння оборотними активами, яю пiдприемствам дозволяють розрахувати оптимальний розмiр вiдповiдного активу, доцiльнiше використовувати сво'1 засоби у виробничiй i господарськiй дiяльностi.
Досвiд закордонних тдприемств показуе, що значний iнтерес для ефективного управлшня запасами представляе «Модель економiчно обгрунтованого розмiру замовлення» (Economic ordering quantity - EOQ model), сутнють яко'1 докладно описав Бланк [1, 321]. Вона може бути використана для оптимiзацii розмiру як виробничих запаав, так i запаав готово!' продукцп. На нашу думку, цю модель слiд спробувати застосувати i на вiтчизняних пiдприемствах.
Розрахунковий мехашзм моделi EOQ засновано на MirnMi3a^i сукупних операцiйних витрат на закутвлю й утримання запасiв на пщприемсга. Цi операцiйнi витрати заздалегщь подiляють на двi групи:
1) сума витрат на розмщення замовлень;
2) сума витрат на утримання товарiв на склад1
3i зростанням середнього розмiру одше'1" партп поставки товарiв знижуються операцiйнi витрати на розмщення замовлення i зростають операцшш витрати на утримання товарних запаав на складi пiдприeмства (i навпаки). Модель EOQ дозволяе оптимiзувати пропорци мiж цими двома групами операцшних витрат так, щоб сукупна ix сума була мЫмальною [1, 324].
Розглянемо застосування моделi EOQ на прикладi пiдприемства Донецько'1' областi, яке виготовляе гумовотехшчш вироби, - акщонерного товариства вiдкритого типу
"Донтехгума". Так, основним видом сировини, яку використовуе
пщприемство для виготовлення свое продукцп, е каучук. Пщприемству необxiдна для виконання рiчноi виробничо'1' програми сировина (каучук) на суму 1200 тис. грн. Середня вартють розмщення одного замовлення, включаючи транспорты витрати, пiдготовку замовлення, становить 150 грн. Витрати на утримання (збер^ання) 1т каучуку - 22 грн.
© Хр1мт Тетяна Костянтишвна - кандидат економ1чних наук, Боженко Алша Анатолпвна - студентка. Нацюнальний техшчний ушверситет, Донецьк.
ISSN 1562-109X
Таким чином, економiчно обгрунтований розмiр замовлення для даного тдприемства визначимо за формулою [1, 325]
EOQ =
2 • З • С
С,
де EOQ - оптимальний середнш розмiр парти постачання товарiв;
З - обсяг виробничого споживання запаав у даному перiодi;
С1 - середня вартiсть розмiщення одного замовлення;
С2 - вартiсть утримання одиницi товару в даному перiодi.
код =
24200•150
= 128 тис.грн.
22
Оптимальний середнш розмiр виробничого запасу каучуку
визначасться як [1, 325]
код =
код 2 .
В умовах тдприемства
оптимальний середнш розмiр
виробничого запасу (ЕОдсер.) складе:
ЕОд = = 64 тис.грн.
При таких показниках середнього розмiру партп поставки i середнього розмiру запасу сировини операцшш витрати пiдприемства iз обслуговування запасу будуть мЫмальними.
Розрахуемо загальне число замовлень на рк (Чз). Для цього необхiдно роздшити рiчну потребу в каучуку на оптимальний середнш розмiр партГi постачання товарiв (ЕОд) [2]. Одержимо:
Чз = 1200 -г- 128 = 9 замовлень
Таким чином, виходячи з наведених розрахунюв, розмiр замовлення пiдприемством каучуку становитиме в грошовому виразi 130 тис. грн. При цьому слщ робити 9 таких замовлень.
Використання дано'1 моделi дозволяе пiдприемству забезпечити безперебiйний процес виробництва i реалiзацii продукцп при мiшмiзащi поточних витрат ыз обслуговування запаав.
Як було зазначено вище, при управлiннi оборотними активами слщ надавати особливу увагу коштам, вщ наявностi яких залежить лiквiднiсть i платоспроможнiсть пiдприемства. Кошти е найбшьш лiквiдними активами кожного пiдприемства. I в реальносп 1'х не можна замшити менш лiквiдними (дебiторська заборгованють, запаси), тому
пiдприемства мають надавати особливу увагу саме цим активам.
Нам вдалося застосувати на практищ широковiдомi за кордоном моделi управлiння коштами. За основу було взято модель Мшлера-Орра, яка дозволяе бшьш обгрунтовано пiдiйти до формування цiльового залишку коштiв, i модель Стоуна, яка допомагае пщприемству ефективно управляти цим залишком. Цi моделi докладно висвiтленi в роботах Бркхема та Гапенськi [3, 310].
Згщно з моделлю Мiллера-Орра мiнiмальна межа формування грошових активiв приймаеться на рiвнi страхового залишку (L). На пщприемста,що дослiджуеться, даний залишок грошових активiв установлюеться за оперативними даними на плановий рж у розмiрi 4000 грн.
Методика Мiллера-Орра потребуе розрахунку середньоквадратичного
(стандартного) вщхилення щоденного обсягу грошового обiгу (ст).
Пропонуемо скористатися
принциповою формулою розрахунку середньоквадратичного вщхилення [4, 102]
а =
11X - X):
п , =1
де п - кшькють днш у роцi;
Xi - щоденний обсяг грошового
o6iry;
X - середне значення щоденного обсягу грошового обiгy.
Пiдставляючи у формулу оперативн данi пiдприемства за попереднш рiк, отримуемо
середньоквадратичне вщхилення
щоденного грошового об^у у розмiрi 1500 грн.
Витрати на обслуговування одше'1 операци поповнення коштiв (F) за по-точними даними тдприемства станов-лять 150 грн.
Середньоденна ставка вщсотка за короткостроковими фшансовими
вкладеннями (k ) за умовами банку, який
обслуговуе пщприемство, складае 0,05%.
Цшьовий залишок кош^в ( Z ) розраховуеться за формулою [3, 311]
f
Z =
3Fo "4k"
Л13
+ L.
\ У На пщприемсга дорiвнюватиме:
цей залишок
f
Z =
3 150 15004 0,0005
V/3
+ 4000 =
f
3 150 2250000
Л13
4 0,0005 = 7970 + 4000 = 11970 грн.
+ 4000 =
Вiдповiдно до методики Мшлера-Орра максимальна (верхня) межа (Н) формування кош^в приймаеться на рiвнi триразового розмiрy страхового залишку i знаходиться за формулою [3, 311]
H = 3
^f^v3
4k
+ L = 3Z - 2L
Тодi в умовах тдприемства ця величина складатиме:
H = 3
^f^v3
4k
+ L = 3Z - 2L =
= 3 • 11970 - 2 • 4000 = 27910 грн. Середнш залишок кош^в (Е) розраховуеться таким чином [3, 311]: 4Z - L
E =
3
Розрахуемо цю величину:
^ 4 11970 - 4000 ^^
E =-= 14627 грн.
3
Вщобразимо отримат результата графiчно (рис.1). Як видно з наведених да-них, коли залишок грошових активiв досягае 27910 грн., тобто свого максимального значення (Н), як у точщ А, то на величину (H-Z=27910-11970=15940 грн.) пщприемство мае швестувати щ зайвi кошти в короткостроковi фiнансовi активи.
93
Оа Ь.
2 *н
В
о а
а о
в
в
ч
ее
<П
Н
А
/1
В ■ ■ »
Л
Рис. 1. Модель Мшлера-Орра
Аналопчно, коли залишок коштiв досягае 4000 грн., тобто свого мЫмального значення або нижньо'1 межi, як у точщ В, то на величину (2-Ь=11970-4000=7970 грн.) пщприемство здiйснюе поповнення коштiв за рахунок продажу частини щнних паперiв або залучення короткострокових банювських кредитiв та шших джерел.
Визначивши цiльовий залишок кош™, ми скористалися моделлю Стоуна, яка дозволяе управляти коштами, виходячи з того, що дiя тдприемства у нинiшнiй момент визначаеться прогнозом на найближче майбутне [3, 314].
Застосування дано! моделi припускае встановлення внутршшх контрольних лiмiтiв: Н—Х i L+X. Ми визначили величину Х виходячи з практичного досвщу тдприемства залежно вщ доступностi позикових джерел, своечасносп розрахункiв iз
в умовах АТВТ „Донтехгума" споживачами та шших чинниюв, i вона склала 3000 грн. Тодi
Н-Х=27910-3000=24910 грн., L+X=4000+3000=7000 грн. Коли залишок коштiв на рахунку досягне 27910 грн., тобто зовтшньо! межi (точка А на рис. 2), наприклад це трапиться у момент t, то замють автоматичного переведення величини
(Н-2)=
=15940 грн. з готсвки у цiннi папери фiнансовий менеджер робить прогноз на декшька майбутшх днiв Кiлькiсть цих днiв визначаеться суб'ективно залежно вщ особливостей виробництва в окремi перiоди, сезонних коливань, величини попиту. Якщо очiкуваний залишок кош^в у момент t1 (тобто через декшька встановлених дшв) залишиться вище 24910 грн., тобто внутршньо'1 межi (точка В на рис. 2), то (В-Т)=26000--11970=14030 грн. будуть обернет в щнт папери.
t
2
н
Н-х
В
Ь+х
15.02.2005 р.
Рис. 2. Концепщя модел1 Стоуна
Якби прогноз показав, що у момент t¡ величина грошового залишку вщповщае точщ С, то пщприемство не купувало б щнш папери. Аналопчно слiд мiркувати i вiдносно нижньо'1 межi.
Застосування даних моделей мае ряд переваг перед чисто штуггивним управлiнням коштами. Визначивши цшьовий залишок коштiв (7) i
контрольш межi (Н,Е) за допомогою Моделi Мiллера-Орра, величину Х i перюд, на який робиться прогноз за допомогою практичного досвщу, рекомендуеться скористатися моделлю Стоуна, ютотною перевагою яко'1 е те, що 11 параметри - нефiксованi величини. Ця модель може
враховувати сезонш коливання, оскшьки менеджер, роблячи прогноз, ощнюе особливостi виробництва в окремi перiоди.
Проте незважаючи на чггкий математичний апарат розрахункiв оптимальних сум залишюв грошових активiв, застосування даних моделей може викликати ускладнення, оскшьки хрошчний недолж оборотних активiв не дозволяе багатьом пiдприемствам формувати залишок кош™ у необхщних розмiрах з урахуванням 1х резерву; уповшьнення платiжного обiгу викликае значнi (iнодi непередбачуванi) коливання в розмiрах грошових надходжень, що вiдповiдно вiдображаеться i на сумi залишку грошових активiв; обмежений перелiк короткострокових фондових шструмеш^в i низька 1х лiквiднiсть ускладнюють використання в
розрахунках показниюв, пов'язаних iз короткостроковими фшансовими
вкладеннями. Тому ефективнiсть застосування запропонованих моделей залежить вщ того, наскiльки ретельно i регулярно пщприемство аналiзуе свою фiнансову дiяльнiсть i вчасно виявляе наявнi проблеми, наскшьки у пiдприемства налагодженi канали зв'язку з постачальниками i споживачами, а також наскшьки своечасно здшснюються розрахунки мiж ними i пщприемством.
Важливою складовою оборотних активiв е дебiторська заборгованiсть, управлшня якою е одним iз найважливших i одночасно складнiших процесiв на пщприемсга. Сьогоднi бiльшiсть пiдприемств Украши ухвалюе рiшення про утворення i погашення дебгшрсько'1 заборгованостi на шту'1тивнш основi. У багатьох пiдприемств вщсутня навiть хоч трохи обгрунтована постшна полiтика. Пiдприемства не мають потрiбноi стратеги, не вмiють достатньо ращонально управляти власною
дебiторською заборгованiстю. А це може привзести до прямих фшансових втрат, до втрати частини прибутку. Адже надання покупцевi вщстрочки платежу -це, по суп, надання йому товарного (комерцiйного) кредиту, який не е безкоштовним для тдприемства. Упущену вигоду або збиток вщ надання такого кредиту можна ощнити як мЫмум по сумi банкiвського вiдсотка, який мiг би належати пщприемству у разi негайного розрахунку i вкладення коштiв на банювський депозит.
Дуже важливим е правильне поетапне здшснення кредитное' полгтики. Полiтика управлiння дебiторською заборгованiстю, перш за все, мае нацшюватися на розширення обсяпв реалiзацп продажiв, оптимiзацiю 11 розмiру i своечасне 11 погашення.
Пiдприемство мае вмiти правильно моделювати свою кредитну полiтику. Метою побудови кредитное' полiтики е виявлення чинниюв, що впливають на ухвалення ршень за наданням кредиту (тобто надання можливосп вiдстрочки оплати) i визначення оптимальних умов надання кредиту (термiн знижки за прискорену оплату, термш дГ1 знижки). Моделi виходять iз загально'1 мети будь-якого фшансового рiшення -максимiзацiя поточно'1 оцiнки чистих грошових потокiв з цього ршення, тобто максимiзацiя чистого дисконтованого доходу (ИРУ), породжуваного цим фiнансовим рiшенням. Надання кредиту мае сенс, якщо ИРУ цього ршення позитивне [4, 204].
Пiдприемство продае продукщю за умови негайно1 оплати, але оскшьки е невикористаш потужносп, розглядае варiант розширення обсягiв випуску через надання кредиту сво1м покупцям. На початку мюяця вся продукщя реалiзуеться за умови негайно'1 оплати, вилучеш кошти вкладаються у виробництво i вiдновлюються за мiсяць.
У середньому з досвщу тдприемств вщстрочка надаеться на 30 днiв.
У цьому разi пiдприемству потрiбнi додатковi кошти для виробництва.
Для знаходження NPV в умовах обстежуваного пщприемства зробимо такi позначення:
Р - щна одиницi продукци; V - змшш витрати на одиницю; д - кiлькiсть продукцп, що продаеться, на мiсяць (у натуральних одиницях);
д* - кiлькiсть продукци за умови надання кредиту (змшеш умови оплати);
k - вартiсть фiнансових ресурав, якi видiляються на покриття деб^тор^ко! заборгованостi .
Пiдприемство реалiзуе свою продукщю за цiною (Р) 100 грн., змiннi витрати на одиницю (V) дорiвнюють 40 грн., обсяг продажу на мюяць (д) 4360 деталей. В умовах АТВТ «Донтехгума» плануеться збшьшення обсягу продажiв на 10% при наданш вiдстрочки платежу на мюяць. Необхщна прибутковiсть за недоотриманими коштами (к) через вщстрочку платежу на момент продажу становить 5% на мюяць.
Планований обсяг продажу (д*) складе:
д*=4360+4360^0,1=4796 дет. Мюячний обсяг реалiзацii продукци пiдприемства дорiвнюе: Рд=100^4360= =436000 грн., i при негайнш оплатi саме ця величина i е припливом коштiв. Пщ вiдтоком розглядаються тiльки змiннi витрати, оскшьки змiна кредитнох полiтики не вплине (за наявносп резервних потужностей) на постшш витрати. Чистий грошовий потж (P-V)Q дорiвнюе:
(Р-Р)д=( 100-40)4360=261900 грн. При наданш можливосп вщстрочки обсяг реалiзацii зросте i в грошовому виразi складе Рд*:
Рд* =100^4796=479600 грн.
Чистий грошовий потж (Р-У)д* дорiвнюе:
(Р-Р)д*=(100-40)4796=287760 грн. Прирют грошового потоку (P-V)■ ■(д*-д) дорiвнюе:
(Р-У)(д *-д)=( 100-40)(4796-4360)= =26160 грн.
Вигода кожного мюяця при наданш кредиту дорiвнюе помноженню прибутку на одиницю продукцп на величину зростання продукци. Оскiльки оплата за продану продукщю вщбудеться через мiсяць, то поточна оцшка приросту грошового потоку складе PV :
РУ={Р-У)(д *-Я)/к=( 100-40)(4796--4360)/0,05=523200 грн.
При наданш кредиту дебгторська заборгованiсть зростае з 0 до 479600 грн. i пiдприемству знадобиться iнвестувати в неТ кошти. Необхiднi iнвестицii включатимуть двi компоненти:
кошти, якi були б одержаш за вiдсутностi кредиту i вiдстрочки;
кошти для придбання додаткових матерiалiв, комплектувальних i шших змiнних витрат.
Таким чином, витрати вщ надання кредиту складатимуть:
а) збiльшення загальних змшних витрат на величину К(д*-д)=40(4796--4360)=17440 грн.;
б) 436000 грн. будуть вiдшкодова-нi тiльки через мюяць, тому на даний момент знадобляться кошти обсягом 436000 грн. для забезпечення платоспроможносп. Загальна величина витрат на момент t=0 дорiвнюе
Рд+^д*-д)=100*4360+40(4796--4360)=453440 грн.
Слiд пiдкреслити, що колишня дебiторська заборгованють дорiвнюе нулю, а нова дебгшрська заборгованiсть -479600 грн.
Додатковi iнвестицii в дебiторську заборгованють порiвняймо з обсягом реалiзацii при наданш вщстрочки платежу:
PQ + V(Q*-Q) < PQ*
453440<479600.
Надаючи кредит покупцю (уперше або розширюючи умови кредиту), пiдприемство iнвестуе не у весь обсяг реалiзацп, а тiльки у витрати на виробництво нового обсягу продукци. У плановий прирют прибутку, який дорiвнюе 26160 грн., швестицш не потрiбно.
^V складаеться з витрат тепершнього моменту та поточно1 оцiнки вигiд.
NPV=-(PQ+ V(Q *^))+((Р-У)^ *--0))/к=-(( 100*4360)+40(4796-4360))+ +((100-40)(4796-4360))/0,05=-453440+ +523200=69760 грн.
Оскiльки чистий грошовий потiк за даним рiшенням позитивний, то надання кредиту мае сенс - зростання продажiв компенсуе вщстрочку платежiв.
Якщо стосовно величин Q* е тiльки експертнi оцiнки (що природно, оскiльки не враховуються витрати на маркетинговi дослiдження, змiни попиту при наданш кредиту), модель дозволяе ощнити мiнiмально необхiдний обсяг збшьшення продажу для ухвалення рiшення про надання кредиту.
Метод точки беззбитковосп дозволяе одержати таку ощнку:
розв'язуеться рiвняння, вiдносно Q* при NPV=0 (якщо NPV менше 0, кредит не надаеться).
Q *=Q+P• Q/((P-V)/k-V)=4360+100-•4360/(60/0,05-40)=4736 од.
Тобто для ухвалення ршень стосовно надання кредиту кшькють продажiв у натуральному виразi мае зрости не менш шж на (4736-4360) = 376 одиниць.
Надаш моделi можуть широко використовуватися тдприемствами при управлiннi оборотними активами. Пщприемство може бiльш обгрунтовано формувати обсяг сво1х виробничих запасiв, розрахувавши 1х оптимальний
розмiр; кредитна полгтика пiдприемства стане бiльш обгрунтованою i дозволить уникнути зайвих сум дебгшрсько'1 заборгованостi. А ефективне управлiння коштами дозволить пщвищити лiквiднiсть пiдприемства i рiвень його платоспроможностi.
Л1тература
1. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. - К.: Ника-центр, 1999.
2. Скригун Н. Оптимiзацiя виробничих запаав як один iз напрямiв управлшня витратами // Економiка пiдприемств. - 2003. - №2.
3. Бригхем Ю., Гапенски Л. Финансовый менеджмент: 1т. - СПб.: Экономическая школа, 2000.
4. Елисеева В.А. Математические методы управления: Уч. пособие. - М.: Дело и Сервис, 2004.
5. Теплова Т.В. Финансовые решения: стратегия и тактика: Уч. пособие. - М.: ИЧП «Издательство Магистр», 1998.
