Научная статья на тему 'Усовершенствование системы профессиональной ориентации молодежи в регионе'

Усовершенствование системы профессиональной ориентации молодежи в регионе Текст научной статьи по специальности «Экономика и экономические науки»

CC BY
22
19
Поделиться
Ключевые слова
КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНіСТЬ / КОНКУРЕНТООРієНТОВАНіСТЬ / ПРОФЕСіЙНА ОРієНТАЦіЯ МОЛОДі / КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТЬ / КОНКУРЕНТООРИЕНТИРОВАННОСТЬ / ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ОРИЕНТАЦИЯ МОЛОДЕЖИ

Аннотация научной статьи по экономике и экономическим наукам, автор научной работы — Кулєшова Л.В.

Обґрунтовано необхідність включення підсистеми конкурентоорієнтованості молоді в систему професійної орієнтації зі створенням на регіональному та базовому рівнях профорієнтаційних інституцій із метою формування конкурентоорієнтованості особистості, яка сприяє підвищенню її конкурентоспроможності на ринку праці.Обоснована необходимость включения подсистемы конкурентоориентированности молодежи в систему профессиональной ориентации с созданием на региональном и базовом уровнях профориентационных институций с целью формирования конкурентоориентированности личности, которая способствует повышению ее конкурентоспособности на рынке труда.The paper gives grounds for the necessity of introducing the subsystem of competitive orientation of the youth into the system of career advising together with creation of career-advising institutes on a regional and basic level. It should be made for forming a competitive-oriented person that provides increase of his competitiveness on the labor market.

Текст научной работы на тему «Усовершенствование системы профессиональной ориентации молодежи в регионе»

Л.В. Кулешова

УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ПРОФЕС1ЙНО1 ОР1СНТАЦП МОЛОД1 В РЕГ1ОН1

Ринковi вiдносини, ринок працi, новi форми власносп, безробiття й конкуренцiя, своечасний i обгрунтований вибiр особистiстю професп, навчального закладу, мюця роботи набувае все зростаючого економiчного i соцiального значення, бо значною мiрою впливае на результати пращ, становище й авторитет у суспшьсга, колектив^ на рiвень добробуту, сприяе найбiльш ефективнiй реалiзащ!

особистiсного потенцiалу кожно! молодо! людини, а держава отримуе максимальну вщдачу. У цiй ситуацп актуально й гостро постае проблема конкретно! допомоги молодш людиш у професiйному самовизначенш засобами професiйно! орiентацi!.

Про професшну орiентацiю написано чимало цiнних наукових праць, шдручниюв, методичних рекомендацiй. Назвемо тшьки деяких вiдомих учених: Е.Ф. Зеер, С.О. Климов, К.К. Платонов, С.Д. Резшк, В.В. Синяв-ський, М.М. Чистяков, С.М. Чистякова, Б.О. Федоришин та iн. Значущють проблеми об'еднала педагогiв, психологiв, сощолопв, економiстiв i прискорила розробку методолопчних основ формування конкурентоспроможних фахiвцiв, де значний внесок зробили таю науковщ як С.Я. Батишев, Н.1. Балацька, Д.П. Богиня, В.В. Водзинська, В.1. Журавльов, В.А. Кузьмiн, Н.М. Лавриченко, 1.Н. Назiмов, В.А. Поляков, М.В. Семикша, М.Н. Скаткiн, В.Ю. Стрельшков та iн. Ними дослiджено досить широке коло теоретичних питань, але ринок пращ е динамiчним i в^^зняеться по регiонах та мiстах, що обумовлено !х неоднаковим економiчним розвитком. Проблема формування

конкурентоспроможних фахiвцiв

ускладнюеться й дiалектикою

взаемовiдносин мiж роботодавцями та найманими фахiвцями, де об'ективно iснуе протирiччя мiж !х особистiсними iнтересами. Однак визначальними е взаемовiдносини

попиту i пропозицi! на регiональних ринках пращ.

Мета статп полягае в обгрунтуванш необхiдностi включення пiдсистеми конкурентоорiентованостi молодi в систему професiйно! орiентацi! зi створенням на регiональному та базовому рiвнях профорiентацiйних iнституцiй задля формування конкурентоорiентованостi

особистостi, яка сприяе тдвищенню !! конкурентоспроможностi на ринку пращ.

Сьогодш формування готовностi молодi до усвщомленого вибору професi!, до пращ стало не тшьки гострою необхщшстю, але й багатогранним i складним процесом. Його не можна здшснювати розрiзнено, хоч i за допомогою досить дiевих заходiв. Тут необхщна систематична, послiдовна й довготривала робота. Забезпечити ефективнiсть цього процесу може тiльки чiтко оргашзована профорiентацiйна робота, що враховуе всю рiзноманiтнiсть впливiв на вибiр молодою людиною професi!, вимоги ринку пращ регюну i його сощально-економiчний розвиток з урахуванням тенденцiй на майбутне.

Зпдно з Концепцiею державно! системи професшно! орiентацi! населення (затверджена Постановою Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни вщ 17 вересня 2008 р. № 842) професшна орiентацiя населення е науково обгрунтованою системою взаемопов'язаних економiчних, соцiальних, медичних, психолопчних i педагогiчних заходiв, спрямованих на активiзацiю процесу професiйного самовизначення та реалiзацi! здатностi до працi особи, виявлення !! здiбностей, iнтересiв, можливостей та шших чинникiв, що впливають на вибiр професi! або на змшу виду трудово! дiяльностi.

В умовах економiчного та соцiального становлення держави проблеми

працевлаштування молодi набувають особливого значення. Останшм часом на ринку працi особливо загострилася

© Кулешова Лариса Василiвна - старший викладач. Донецький державний ушверситет управлiння.

ISSN 1562-109X

проблема, яку не зможе одноошбно виршити жодна сощальна iнституцiя: чи то система середньо! або вищо! освгш, чи роботодавцi, чи служба зайнятосп, чи iншi учасники сучасного економiчного процесу. Це проблема квалiфiкацiйного дисбалансу мiж потребою та пропозицieю в кадрах. Виршити И можливо лише об'еднавши зусилля всiх зацiкавлених сторш.

Молодi люди стикаються з великими труднощами при пошуку роботи або при влаштуванш на практику. Це зайвий раз тдтверджуе той факт, що сучасний ринок молодих фахiвцiв гостро потребуе детального вивчення, виявлення й розвитку в молодi чинникiв забезпечення свое! конкурентоспроможносп. У зв'язку iз цим актуальними стають двi проблеми:

по-перше, конкурентоорiентованiсть молодих людей;

по-друге, умшня особистими можливостями сприяти забезпеченню майбутньо! конкурентоспроможностi на ринку пращ.

Основш чинники, що гальмують професiйне зростання й пiдвищення конкурентоспроможносп молодi, -вiдсутнiсть життевого досвщу, неготовнiсть проявляти iнiцiативу, приймати самостшш рiшення, брати на себе вщповщальнють, психологiчнi проблеми у спiлкуваннi з колективом, неготовнють до штенсивно! пращ. Тому на сьогодш ми можемо говорити про те, що необхщно формувати конкурентоорiентованiсть молодi, яка б сприяла пщвищенню 11

конкурентоспроможностi на ринку пращ.

Конкурентоорiентованiсть, за

визначенням С.Д. Резшка, е особливою направленютю мислення молодо! людини на необхщшсть постшно! боротьби за особисте виживання, успiх i просування в сучасному свiтi, опанування технологiй тако! боротьби [1].

Тому для пiдготовки

конкурентоспроможного фахiвця система профорiентацil молодi мае бути доповнена тдсистемою конкурентоорiентованостi (рис. 1).

Профорiентацiйна система

1 Щцсистема [

конкурентоорiентованостi 1

Рис. 1. ПрофоргентацШна система з урахуванням конкурентооргентованостг

Управлшська

тдсистема -*-

Особиспсна пiдсистема

-1-

Як видно з рис. 1, iз введенням конкурентоорiентованостi вс складовi системи профорiентацil, взаемодiючи мiж собою, пiдпорядковують свою дiяльнiсть новш складовiй. Формування

конкурентоорiентованостi молодi можна розглядати поетапно, з рахуванням суб'екпв, яю активно впливають на цей процес, а саме: шм'я, освггш установи, пiдприемства-роботодавцi, профорiентацiйнi шституцп (рис. 2).

Розглянемо цей вплив детальшше. На формування конкурентоорiентованостi

молодi активно впливае сiм'я, у якш майбутнiй фахiвець живе, виховуеться, i головну роль тут вiдiграють батьки та рщш, якi повиннi розвивати в дитини якосп, якi зорiентують 11 на конкурентну боротьбу: розумшня необхiдностi навчання,

формування лiдерських якостей, оволодшня базовими навичками спiлкування, навчання грамотному мовленню та ш. Головним методом тут виступае передача власного досвщу пращ та життя.

Освггш навчальнi заклади мають на сво1х рiвнях активно знайомити молодь iз

рiзними профешями за допомогою екскурсiй, зус^чей, фiльмiв, лiтератури й iнших профорiентацiйних методiв. Дуже важливо, щоб у цих закладах працювали шдготовлеш психологи, яю б мали можливiсть допомогти

дитиш визначитися з вибором професи з урахуванням особистих схильностей, пiдготовки, моральних та фiзичних можливостей.

Рис. 2. Суб'екти забезпечення конкурентооргентованостг молодг

Одним з основних суб'екпв е профорiентацiйнi шституци. Надамо визначення цьому поняттю. Поняття «шститущя» частiше за все використовуеться в сучаснш сощологи. У нiй склалися матерiальнi, формальнi й функцiональнi тдходи до визначення й аналiзу сощальних iнституцiй i соцiальних органiзацiй. Узагальнюючи змют численних дефiнiцiй, Я. Щепанський зводить !х до чотирьох найбшьш загальних [2].

1. 1нституцп - це групи осiб, покликаш для вирiшення справ, важливих для вше! спшьноти, для виконання публiчних функцiй. Наприклад, центр зайнятостi е шститущею як група людей, яка управляе профорiентацiйними заходами на рiвнi регiону, мiста, району тощо.

2. 1нститущя - це форма оргашзацп комплексу соцiальних дiй, якi виконуються деякими членами групи вщ iменi спiльноти, тобто в цьому розумшш не спiвробiтники центру е шститущею, а оргашзащя центру зайнятостi, що надае йому право дiяльностi й забезпечуе можливють репрезентувати жителiв регюну, мiста, району.

3. Iнституцiя - комплекс установ i знарядь дiяльностi, що дають змогу виконувати функцп, спрямованi на задоволення потреб i регулювання поведiнки груп людей (у нашому випадку молодi). У цьому значенш центр зайнятостi як шститущя мае таю засоби, як бюджет,

персонал, техшчш засоби тощо. Саме вони роблять центр шститущею.

4. 1нститущя - певна сощальна роль деяких ошб, особливо важлива для життедь яльносп групи. Наприклад, сощальна роль директора центру, начальниюв вщдшв, сшвробггаиюв, технiчного персоналу й ш.

Узагальнюючи змiст цих чотирьох пiдходiв до визначення iнституцiй, Я. Щепанський вважае, що «шститущя - це комплекс установ, у яких обраш члени груп отримують право на виконання публiчних та iмперсональних дш, спрямованих на задоволення шдивщуальних i групових потреб, для регулювання поведшки членiв групи». Характерними ознаками шституцп е те, що вона мае у своему розпорядженш певнi способи дiяльностi, визначенi iмперсонально, незалежно вщ особистостi й iнтересiв людини, i реалiзуе 1х завжди однаково, користуючись пщтримкою спiльноти в цiлому або принаймш И бiльшостi.

Соцiальна шститущя - це стале сполучення щнностей, норм, статусiв, ролей i груп, що складаеться та вщтворюеться у зв'язку з виршенням певно! сощально! потреби. Iнституцil забезпечують людей установленими методами розв'язання тих проблем життя, що перiодично повторюються. I вони визначають, як саме вщповщна дiяльнiсть мае бути органiзована, спрямована й виконана. Спираючись на

визначення сощальних шституцш, надамо визначення профорiентацiйних iнституцiй.

Профорiентацiйнi iнституцi! - це комплекс установ, яю мають у своему розпо-рядженнi певнi способи та методи дiяльнос-тi, яю направленi на вирiшення проблем, пов'язаних iз вибором професi!, працевлаштуванням i формуванням у молодi якостей конкурентоорiентовано! особистостi. На сьогоднi до них можна вщнести центри зайнятостi, молодiжнi центри зайнятостi, молодiжнi центри пращ.

Щцприемство як суб'ект

конкурентоорiентованостi молодi мае можливiсть надання роботи за фахом, формувати подальшу кар'еру молодого фахiвця, налагоджувати дiловi стосунки; направляти на спецiалiзованi навчальнi

курси; надавати можливють реалiзацil вмiнь та навичок, яких молодий фахiвець набув тд час навчання.

Але вплив кожного iз суб'ектiв не може бути окремим.

Конкурентоорiентованiсть молодi необхiдно розглядати як цшсну систему, яка впливае на формування професшного фахiвця в рiзнi життевi перiоди його становлення. Цей вплив мае бути послщовним, цшсним i взаемодоповнюючим. Одним iз головних методiв, який можуть використовувати суб'екти, е це яюсна, професшна орiентацiя. Задля реалiзацi! вказано! схеми запропоновано створення профорiентацiйних кластерiв (угрупувань) яю об'еднуе мета й кшцевий продукт - конкурентоорiентована особистiсть (рис. 3).

Рис. 3. Узагальнена структура профор1ентацтного кластера

Профорiентацiйний кластер

(угрупування) - це не стшьки структура, скшьки щеолопя. Головне в цьому об'еднанш е те, що вс структурнi одиницi кластера е рiвноправними партнерами у проведеннi навчання й оргашзацп профорiентацiйно! роботи.

Саме в умовах профорiентацiйного кластера як взаемоддачо! та взаемозалежно! структури можна формувати й виховувати конкурентоорiентованого фахiвця. Його формування необхщно починати з дитинства, а його розвиток мае проходити протягом усього життя.

Схематично процес пщготовки конкурентоорiентованого фахiвця поданий на рис. 4.

Аналiзуючи рис. 4, можна дшти вис-новку, що саме обгрунтованють професiйного вибору е необхщною складовою становлення

конкурентоорiентованого фахiвця. Вщ-сутнiсть обгрунтованостi негативно позначаеться й на особистих якостях майбутнього фахiвця, деформуючи якостi конкурентоорiентовано! особистостi: знижуе потребу в самореалiзацi!, вiдбиваеться на дшових якостях (працьовитiсть,

дисциплiнованiсть), оргашзацшно-вольових

(активнють, цшеспрямованють) тощо. Це у свою чергу мае негативний вплив на засвоення професшно важливих знань.

Результати сощолопчних дослiджень показують, що хоча сучасна молодь мае в бiльшостi сво!й високу самоощнку i прагне до високих результата, вона не уявляе собi вимог професи, вщповщносп !й сво!х

Профорiентацiйний вплив

И

Свiдомий вибiр професи

Знання, умшня,

навички (з урахуванням обрано! професи)

Якосп конкуренто-орiентованоl особистостi

Конкурентоорiентований фахiвець

можливостей i умiнь, а також попиту на ринку пращ [3].

Формування конкурентоорiентованоl особистосп у профорiентацiйному кластерi здiйснюеться через скрiзну

взаемодоповнюючу навчальну, виховну, профорiентацiйну дiяльнiсть i психолого-педагогiчну пiдтримку

1. Тактичш: Здобуття знань, постiйне самонавчання; засвоення технологш навчання; особистiсна оргашзованють; планування справ на короткостроковий перiод;

постiйний самоконтроль за виконанням

особистюного плану; прагнення бути щкавим, привабливим; стремлiння до успiху. 2. Стратег1чт: розвиток навичок оргашзаторсько! дiяльностi; розвиток пiдприемницьких здiбностей; освоення навичок професшно! дiяльностi; постiйне формування й розвиток довгострокових зв'язюв; наявнiсть i реалiзацiя життевого плану;

пiдвищення працьовитосп; забезпечення сiмейного благополуччя; пiклування щодо репутаци; постiйний самоконтроль

Рис. 4. Подготовка конкурентооргентованого фахгвця

особистого розвитку. Профорiентацiйна функщя е необхiдною i здiйснюеться в усiх навчальних закладах профорiентацiйного кластера, але згiдно з розробленою концепщею виховання, яка поетапно формуе складовi конкурентоорiентовано!

особистостi.

Необхщно звернути увагу на те, що бшьшють важливих для

конкурентоорiентованого фахiвця якостей закладаються й формуються в дитинсга пiд впливом родини й дошкшьних навчальних закладiв, тому в межах профорiентацiйного кластера дошкiльним навчальним закладам вщдаеться особливе мiсце та роль. Важливою е також психолого-педагопчна тдтримка особистостi. У центрi уваги вшх заходiв, що проводяться в межах профорiентацiйного кластеру опиняеться не спещальнють, клас,

група, а кожна особистють. Найважливiший аспект - особове ставлення до, тсля здобуття освгш, коли йде пошук шляхiв реалiзацi! особистостi як

конкурентоспроможного фахiвця.

Таким чином, удосконалення системи професшно! орiентацi! через включення пiдсистеми конкурентоорiентованостi, яка представлена на регiональному рiвнi службою з конкурентоорiентованостi молодi, а на базовому - профорiентацiйними кластерами, надае можливосп бiльш якiсному формуванню фахiвцiв, чи! професiйнi й особисп якостi отримають попит на ринку пращ, що е головним завданням системи професшно! орiентацi! кра!ни.

Лггература

1. Резник С.Д. Основы личной конкурентоспособности: учеб. пособие по эконом. и управл. спец. / С.Д. Резник, А.А. Сочилова. - М.: ИНФРА-М, 2009. - 251 с.

2. Szczepanski I. Elementarne pojecia so-cjologii / I. Szczepanski. - Warszawa-PWN, 1970.

3. Кулешова Л.В. 1нновацшний шдхщ до удосконалення системи профор1ентацп молод! в Украш / Л.В. Кулешова, В.М. Беленцов // Проблеми ефективносп використання потенщалу тдприемств репону. - Донецьк: ДонДУУ, 2010. - Т. XII. - С. 51-58.