CC BY
5педагогически науки
Ворохаев Олександр Анатолшович УМОВИ СТВОРЕННЯ ЗДОРОВ'ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОГО ...
UDC 372
DOI: 10.34671/SCH.HBR.2020.0402.0006
УМОВИ СТВОРЕННЯ ЗДОРОВ'ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА ДЛЯ СТУДЕНТ1В МАГ1СТРАТУРИ В ПРОЦЕС1 ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛ1НИ «ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ»
© 2020
ORCID: 0000 0003 3943 4300
Ворохаев Олександр Анатолшович, астрант кафедри сощально! роботи
та освпшх i педагопчних наук Нацюнальнийутверситет «Черн1г1вський колеггум» 1мет Т. Г. Шевченка (14013, Украна, Черн1г1в, вул. Гетьмана Полуботка, 53, e-mail: a.vorokhaiev@gmail.com)
Анотащя. Метою статп е аналiз умов створення здоров'язбережувального середовища для студентiв мапстратури в процесi вивчення дисциплiни «Формування здорового способу життя». Методологiя дослщження грунтуеться на поеднаннi загальнонаукових (аналiзу, синтезу, узагальнення) та спецiальних (типолопчного, системного) методiв з принципами системносп та науковостi. Наукова новизна роботи полягае у тому, що, вико-ристовуючи методи контент-аналiзу автор аналiзуе умови створення здоров'язбережувального середовища для студенпв магiстратури в процеа вивчення дисциплiни «Формування здорового способу життя». Умовами створення здоров'язбережувального середовища для студенпв магiстратури в процеа вивчення дисциплши «Формування здорового способу життя» е: тдвищення рiвня знань студентiв в сферi основ здоров'я, здорового способу життя, фiзичного виховання i спорту; постiйне вдосконалення методики викладання (бiльшiсть студентiв мапстратури за-значали, що мають позитивне ставлення i високий iнтерес до занять з дисциплши «Формування здорового способу життя» саме завдяки викладачу цього курсу); забезпечення емоцшно-змагально! атмосфери. Необхщною умовою формування iнтересу до освггньо! дiяльностi, зокрема до занять з дисциплши «Формування здорового способу життя», е надання студентам мапстратури можливосп проявити самостiйнiсть i iнiцiативу. Тому викладачi дисциплiни «Формування здорового способу життя» е оргашзаторами виховного процесу, яш безперервно взаемодшть з вихо-ванцями та створюють умови для !хнього повноцiнного фiзичного, психiчного, духовно-морального, соцiального розвитку та забезпечують формування усвiдомленого цiннiсного ставлення студенпв мапстратури до власного здоров'я.
Ключовi слова: студенти магiстратури, здоров'язбереження, здоров'я, здоровий споаб життя, складовi здорового способу життя.
CONDITIONS OF CREATING A HEALTHY ENVIRONMENT FOR MASTER'S STUDENTS IN THE PROCESS OF STUDYING A HEALTHY WAY FORMATION
© 2020
Vorokhaev Oleksandr, рost-graduate student Department of Social Work and educational and pedagogical sciences T. H. Shevchenko National University «Chernihiv Colehium» (14013, Hetman Polubotko str., 53, Chernihiv, Ukraine, e-mail: a.vorokhaiev@gmail.com)
Abstract. The purpose of the article is to analyze the conditions for creating a health preserving environment for the students of the magistracy in the course of studying the discipline «Healthy Lifestyle Formation». Research methodology is based on the combination of general (analysis, synthesis, generalization) and special (typological, systematic) methods with the principles of systematic and scientific. The scientific novelty of the work is that, using the methods of content analysis, the author analyzes the conditions of creating a health preserving environment for the students of the magistracy in the course of studying the discipline «Healthy Lifestyle Formation». The conditions for creating a health preservation environment for the students of the magistracy in the course of studying the discipline «Healthy Lifestyle Formation» are: increasing the students' knowledge in the basics of health, healthy lifestyles, physical education and sports; continuous improvement of teaching methodology (most students of the magistracy stated that they have a positive attitude and high interest in the lessons of the discipline «Healthy Lifestyle Formation» thanks to the teacher of this course); providing an emotional and competitive atmosphere. A prerequisite for the formation of interest in educational activities, in particular for the lessons in the discipline «Healthy Lifestyle Formation», is to give students of the magistracy the opportunity to show independence and initiative. Therefore, teachers of the discipline «Formation of a healthy lifestyle» are organizers of the educational process, which continuously interact with students and create conditions for their full physical, mental, spiritual, moral, social development and ensure the formation of conscious values of graduate students to their own health.
Keywords: students of the magistracy, health preservation environment, health, healthy lifestyle, healthy lifestyle components.
УСЛОВИЯ СОЗДАНИЯ СРЕДЫ СОХРАНЕНИЯ ЗДОРОВЬЯ ДЛЯ СТУДЕНТОВ МАГИСТРАТУРЫ В ПРОЦЕССЕ ИЗУЧЕНИЯ ДИСЦИПЛИНЫ «ФОРМИРОВАНИЕ ЗДОРОВОГО ОБРАЗА ЖИЗНИ»
© 2020
Ворохаев Александр Анатольевич, аспирант кафедры социальной работы,
образовательных и педагогических наук Национальный университет «Черниговский коллегиум» имени Т. Г. Шевченко (14013, Украина, Чернигов, ул. Гетьмана Полуботка, 53, e-mail: a.vorokhaiev@gmail.com)
Аннотация. Целью статьи является анализ условий создания среды сохранения здоровья для студентов магистратуры в процессе изучения дисциплины «Формирование здорового образа жизни». Методология исследования основана на сочетании общенаучных (анализа, синтеза, обобщения) и специальных (типологического, системного) методов с принципами системности и научности. Научная новизна работы заключается в том, что, используя методы контент-анализа, автор анализирует условия создания среды сохранения здоровья для студентов магистратуры в процессе изучения дисциплины «Формирование здорового образа жизни». Условиями создания среды сохранения здоровья для студентов магистратуры в процессе изучения дисциплины «Формирование здорового образа жизни» являются: повышение уровня знаний студентов в сфере основ здоровья, здорового образа жизни, физического воспитания и спорта; постоянное совершенствование методики преподавания (большинство студентов магистратуры отмечали, что имеют положительное отношение и высокий интерес к занятиям по дисциплине «Формирование здо-Хуманитарни Балкански изследвания. 2020. Т. 4. № 2(8) 27
Vorokhaev Oleksandr
CONDITIONS OF CREATING A HEALTHY ..
pedagogical sciences
рового образа жизни» именно благодаря преподавателю этого курса); обеспечение эмоционально-соревновательной атмосферы. Необходимым условием формирования интереса к образовательной деятельности, в частности к занятиям по дисциплине «Формирование здорового образа жизни», является предоставление студентам магистратуры возможности проявить самостоятельность и инициативу. Поэтому преподаватели дисциплины «Формирование здорового образа жизни» являются организаторами воспитательного процесса, которые непрерывно взаимодействуют с воспитанниками и создают условия для их полноценного физического, психического, духовно-нравственного, социального развития и обеспечивают формирование осознанного ценностного отношения студентов магистратуры к собственному здоровью.
Ключевые слова: студенты магистратуры, сохранение здоровья, здоровье, здоровый образ жизни, составляющие здорового образа жизни.
ВВЕДЕННЯ
Постановка проблеми в загальному вигляд1 та П зв'язок 1з важливими науковими чи практичними за-вданнями. Лекци, практичш заняття та завдання для са-мостшно! роботи з дисциплши «Формування здорового способу життя» мають значний вплив на формування i виховання особистосп студенпв мапстратури спещаль-носп 231 «Сощальна робота». Формування здорового способу життя - це процес, що сприяе здоров'язбере-женню, полшшенню знань про стан здоров'я i профшак-тику рiзних захворювань як студенпв магiстратури, так й груп населення, з якими в подальшому будуть працю-вати майбутнi фахiвцi. Не менш важливе вивчення ще! дисциплiни надае формуванню цiнностей i створенню умов для всебiчного гармоншного розвитку людини. Заняття з дисциплши «Формування здорового способу життя» щдвищуе ефективнють штелектуально! дiяль-ностi, оргашзовуе забезпечення фiзичного, психiчного, соцiального здоров'я людини. Цшеспрямоване викори-стання засобiв здоров'язбереження благотворно впливае на формування морально-вольових якостей особистосп (смiливiсть, ргшучтстъ, дисциплiнованiсть, комушка-бельнiсть, наполегливiсть) i формуе активну життеву позицш людини [1, с. 3].
Визначимо им основних складових здорового способу життя: рухова актившсть; рацiональне харчування; позитивний настрiй; дотримання розпорядку дня; вщмо-ва ввд шк1дливих звичок; дотримання правил особисто! гiгiени; безпечна поведшка. Здоров'я людини залежить ввд того, який спосiб життя вона веде здоровий чи нездоровий. Для нашого дослщження необх1дно визначи-ти мету дiяльностi соцiальних пращвнишв. Це фахiвцi, зайнятi у сферi сощально! роботи. Головна мета !хньо! дiяльностi - сприяння людинi (дитиш, молодiй людинi, сш'1) успiшно вирiшувати проблеми, пов'язанi з сощ-альною адаптащею, самовизначенням та самореалiза-щею в суспiльствi. Соцiальнi працiвники мають бути компетентними в наданш сощально-педагопчно!, пси-холопчно!, психотерапевтично!, сощально! допомоги представникам рiзних верств населення, як потребують тако! допомоги.
Щоб сформувати стiйкий штерес до здоров'язбереження, треба враховувати наявнють трьох компонентiв: - знання у певнiй галузi майбутньо! професшно! дiяль-ностi; - практична робота у данш дiяльностi; - емоцшне задоволення, яке вiдчувае людина щд час навчання i пе-ревiрки знань на практицi. Встановлено, що штерес до здоров'язбереження може виникнути вщ одного компоненту - емоцшного задоволення. Далi треба розвивати iншi компоненти, щоб виробити саме стшкий iнтерес [1, с. 4].
В сучаснш Украíнi актуальною постае рацюналь-на органiзацiя педагогiчного процесу викладання здо-ров'язбережувальних дисциплiн у закладах вищо! освь ти, а також введення iнновацiйних елементiв в освггнш процес.
Аналгз остантх дослгджень i публ1кац1й в яких роз-глядалися аспекти ц1е! проблеми I на яких обтрунто-вуеться автор; видтення невиршених ратше частин загальног проблеми. Вивчення проблеми здоров'я на теоретичному й практичному рiвнях узагалi й формування культури здоров'я зокрема висвплеш у працях вь тчизняних науковщв: С. Грищенко [2], В. Дремлюх [1],
М. Носко [3], Ю. Носко [3], С. Торми [4]. Ефективнють впровадження методики формування здорового способу життя у курсанпв вищих вiйськових навчальних за-кладiв вiдображенi в дослщженш О. Бутка. Питаннями впливу рiзних факторiв на формування здорового способу життя студентсько! молодi займались науковцi Л. Бережна, I. Павленко, О. Сидоренко. Маемо зазначи-ти, що умови створення здоров'язбережувального сере-довища в процесi вивчення дисциплши «Формування здорового способу життя» не дослщжувалися впчизня-ними науковцями.
МЕТОДОЛОГ1Я
Формування ц1лей статт1 (постановка завдання). Мета статп - аналiз умов створення здоров'язбережувального середовища для студенпв магiстратури в процесi вивчення дисциплши «Формування здорового способу життя».
Завдання роботи:
1. Методом анкетування з'ясувати ставлення студенпв до занять з дисциплши «Формування здорового способу життя» в ушверситетах.
2. Ддзнатися про шльшсть студенпв, яш мають ш-терес до занять з дисциплши «Формування здорового способу життя».
3. Формування здоров'язбережувально! компетен-тносп молодi.
Методи дослгдження: теоретичний аналiз та узагаль-нення науково-методично! лггератури; анкетування, ме-тоди математично! статистики.
РЕЗУЛЬТАТИ
Виклад основного матергалу дослгдження з повним обтрунтуванням отриманих наукових результат1в. На сучасному еташ реформацшних перетворень в Укра!ш здоров'я громадян е одним iз складников нацiонального розвитку. Здоров'я - це перша i найважливiша потреба людини, що визначае И здатшсть до пращ i забезпечуе гармоншний розвиток особистостi. Воно е найважли-вiшим кроком до пiзнання навколишнього свiту, до са-моствердження i щастя людини. Активне довге життя - цей важливий доданок людського чинника. Для збе-реження i ввдновлення його людям рiзного вшу потрiб-но постiйно працювати в даному напрямi. Тобто вести здоровий споаб життя, який повинен бути спрямований на пiдтримання оптимального фiзичного та психолопч-ного стану. Автор погоджуеться з думкою вiтчизняних науковщв С. В. Грищенко, М. О. Носка, Ю. Носко, яш в своему дослвдженш стверджують, що «здоров'я - це здатшсть пристосовуватися до середовища i сво!х осо-бистих можливостей й здатнiсть протистояти зовшшшм i внутрiшнiм хворобам» [3, с. 70].
Пор1вняння отриманих результат1в з результатами у 1нших дослгдженнях. Для проведення дослвдження методом анкетування були розроблеш спецiальнi анке-ти. У даному дослщженш брали участь студенти пер-шого курсу мапстратури Нацюнального унiверситету «Чернiгiвський колегiум» iменi Т. Г. Шевченка мiста Чершпв (Украша). При перевiрцi вiдповiдей було вияв-лено, що: 65 % студенпв мапстратури спещальносп 231 «Сощальна робота» вважають нормативну дисциплiну «Формування здорового способу життя» необидною в процес фахово! пвдготовки, а 20 % - частково необидною; 9,7 % студентiв виконують особисту програму оздоровления, а 5,3 % - вважають тдтримку здорового
педагогически науки
Ворохаев Олександр Анатолшович УМОВИ СТВОРЕННЯ ЗДОРОВ'ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОГО ...
способу життя непотр1бною; 42,8 % студенпв - вважа-ють необхвдним вивчати дисципл1ну з метою полшшен-ня стану здоров'я, 21,3 % студенпв взагал не мають мети займатися вивченням основ здоров'я. У результата анкетування було виявлено, що лише 67,3 % студенпв ввдвщують заняття з дано! дисциплши заради свого розвитку 1 вдосконалення, 20,9 % студенпв вщввдують заняття з дано! дисциплши заради оцшки, а 3,6 % студенпв взагал1 не ввдвщують заняття з дано! дисциплши. Ставлення студенпв до занять з формування здорового способу життя роздшилося на позитивне 1 негативне, де при перев1рщ ввдповщей було з'ясовано, що показни-ки неоднаковг позитивне ставлення мають 60,5 % студенпв, а негативне - 39,5 %. Також було з'ясовано, що найбшьший вплив на ставлення студенпв до занять, як полшшують власне !хню фахову шдготовку, мають ви-кладач1 дано! дисциплши - таку думку мають 60 % студенпв. 1нш1 40 % розподшилися на вплив батьшв, який склав 22,8 % 1 вплив друз1в/одногрупнишв/колег, який склав 17,2 %.
Умовами для покращення здоров'я, на нашу думку, е створення здоров'язбережувального середовища, оз-наками якого е: оптимальне поеднання метод1в, форм, засоб1в навчання та виховання [2, с. 44]; дослщження впливу навчально-методичних засоб1в навчання на здоров'я; дотримання режиму рухово! активносп, поеднання рухового 1 статичного навантаження; забезпечення емоцшно сприятливо! атмосфери навчання (виокремле-но нами).
Розглядаючи складов1 здоров'я як яшсну характеристику педагопчних, культуролопчних знань 1 воло-дшня оздоровчими технолопями, вгтчизняш дослвдники визначають культуру здоров'я як продукт ведення здорового способу життя. В подальших наших дослвджен-нях будемо спиратися на це твердження. Важливим для нашого дослвдження також е робота укра!нських до-слщнишв I. Павленко, Л. Бережно!, О. Сидоренко, яш вважали за необхвдне формування у студенпв мотива-цшно-цшшсного ставлення до ф1зично! культури, пого-джуемося з цим твердженням. Вважаемо, що державш шституцп повинш бути защкавлеш у тому, щоб процес оволодшня культурою здоров'я людини був цшеспря-мованим й ефективним [5, с. 606]. При цьому «культура здоров'я людини вщображае сформованють особиспс-ного щеалу, у вщповвдносп з яким духовний, псих1чний 1 ф1зичний аспекти здоров'я е вищою загальнолюдською цшшстю. Тому для цшсного розумшня модел культури здоров'я важливою е кожна 1з цих складових» [5, с. 609].
Анал1з, проведений автором, показуе, що за останш роки проблема збереження здоров'я дггей, студенпв та всього людства е предметом фундаментальних наукових дослщжень, а також розглядаеться та виокремлюеться роль освгтшх заклад1в та педагопв у розвитку культури здоров'я молодо За даними ВООЗ, здоров'я людини на 50-55 % визначаеться умовами 1 способом життя, на 25 % - еколопчними умовами, на 15-20 % воно обумов-лено генетичними факторами 1 лише на 10-15 % - дь яльшстю системи охорони здоров'я [4, с. 13]. В освгтшх закладах не тшьки навчаються, а й харчуються, розва-жаються, ввдпочивають, займаються спортом. Тобто час, проведений в освгтньому заклад^ витрачаеться не лише на розумову актившсть. На думку впчизняних науков-шв, культура здоров'я е частиною загальнолюдсько! культури, яка передбачае знання людиною сво!х гене-тичних, ф1зюлопчних 1 психолопчних можливостей, ме-тод1в 1 засоб1в контролю, збереження та розвитку свого здоров'я, а також вмшня передавати здоров'язбережу-вальш знання шшим. Отже, культура здоров'я людини е необхщною умовою Г! життед1яльносп 1 водночас важливою складовою професшно! придатносп [4, с. 15].
Зауважимо, що в дослщженш I. Бужино!, О. Сфремово!, М. 1мер1дзе проанал1зовано ряд проблем-них питань щодо правових аспекпв змш 1 доповнень до правово! бази запровадження здоров'язбережувальних
дисциплш в процеа навчання у вищ1й школ1 взагал1 та шклюзивно! освгга зокрема [6, с. 8].
Розглядаючи концептуальш положення тдготовки майбутшх фах1вщв сошально! сфери, С. Грищенко доводить, що здоров'язбереження безпосередньо спрямоване на самовдосконалення особистосп [2, с. 59].
Використання шновацшних форм 1 метод1в роботи на заняттях з дисциплши «Формування здорового способу життя» шдвищить штерес студенпв мапстратури спещ-альносп 231 «Сощальна роботам» до вивчення процес1в здоров'язбереження, вдосконалить ефектившсть уже набутих знань, а також зверне увагу на запроваджен-ня здорового способу життя. 1ншим важливим кроком е розробка нових шновацшних метод1в у педагопчнш технологи, як1 б дали змогу суттево вдосконалити сучас-ну систему вищо! освгга.
Розглядаючи проблему формування готовносп майбутшх фах1вщв ф1зичного виховання до використання здоров'язбережувальних технологш, укра!нський нау-ковець С. Гаркуша доводив, що здоров'язбереження е невщ'емною складовою фахово! шдготовки [7, с. 82].
Характеризуючи специф1чш компоненти саморе-гуляцп майбутшх випускник1в виш1в С. Грищенко та Д. Кузьменко вважають, що починаючи з першого курсу бакалаврату необхщно формувати у студенпв спрямова-шсть до саморегуляци, а в тому числ1 й до здоров'язбереження [8, с. 274].
УкраТнський дослвдник О. Шдпрний вважае, що роль групового сошально-психолопчного треншгу, що забез-печуе шдвищення «адекватносп самооцшювання» е не-обхвдною складовою в розвитку професшно! поведшки та здоров'язбереженш майбутшх фах1вц1в [9, с. 146].
Дослвдження методом анкетування показало, що бшьшють студенпв ввдвщують заняття 1з зазначено! дисциплши за власним бажанням 1 мають високий ште-рес до них, проте невеликий вщсоток показав, що е 1 п студенти, як1 мають байдуже чи навпъ негативне ставлення до занять з ще! дисципл1ни. Чим актив шш1 мето-ди, тим легше зац1кавити студент1в. Ц1кавою для них е та робота, яка вимагае постшного напруження, а легкий матер1ал 1нтересу не викликае.
ВИСНОВКИ
Висновки до^дження i перспективи подальших розвiдок цього напряму. Шдсумовуючи зазначимо, умовами створення здоров'язбережувального середо-вища для студенпв мапстратури в процес1 вивчення дисципл1ни «Формування здорового способу життя» е: - тдвищення р1вня знань студент1в в сфер1 основ здоров'я, здорового способу життя, ф1зичного виховання 1 спорту; - постшне вдосконалення методики викла-дання (б1льш1сть студент1в маг1стратури зазначали, що мають позитивне ставлення 1 високий штерес до занять з дисциплши «Формування здорового способу життя» саме завдяки викладачу цього курсу); - забезпечення емоцшно-змагально! атмосфери.
Щоб отримати ефективний результат при формуванш штересу у студенпв до вивчення дисциплши «Формування здорового способу життя», потр1бне використання таких прийом1в, як новизна 1 р1зномаштшсть метод1в 1 способ1в орган1зац1! занять, забезпечення конкретних 1 доступних завдань осв1тнього процесу, забезпечення чикого розум1ння значення осв1тнього матер1алу, використання нетрадиц1йних (нестандартних) метод1в та 1нновац1йних елемент1в в освггаьому процес1. Також, необх1дною умовою формування штересу до освггаьо! д1яльносп, зокрема до занять з дисциплши «Формування здорового способу життя», е надання студентам мапстратури можливосп проявити самост1йн1сть 1 1н1ц1ативу. Тому викладач1 дисципл1ни «Формування здорового способу життя» е оргашзаторами виховного процесу, яш безперервно взаемод1ють з вихованцями та створюють умови для !хнього повноц1нного ф1зичного, псих1чного, духовно-морального, сошального розвитку та забезпечують формування усввдомленого ц1нн1сного
Хуманитарни Балкански изследвания. 2020. Т. 4. № 2(8)
29
Vorokhaev Oleksandr
CONDITIONS OF CREATING A HEALTHY ..
pedagogical sciences
ставлення студенпв мапстратури до власного здоров'я.
Перспективи подальших дослгджень у даному напрямi полягають в розширеннi шляхiв використання iнтерактивних технологiй у рiзних формах в процесi вивчення дисциплши «Формування здорового способу життя».
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Дремлюх В. А. Формування штересу cmydeHmie до занять з диcциnлiни «фiзичнe виховання» у вищих навчальних закладах. Пeдагогiчнi технологи' формування культури здоров'я оcобиcmоcmi. Маmeрiали 1V Вceукраïнcькоï науково-практичноЧ конференцИ' моло-дих вчених i cmудeнmiв (5 травня 2017 року, м. Чeрнiгiв). Чeрнiгiв: ЧНПУ iмeнi Т. Г. Шевченка, 2017. С. 3-5.
2. Грищенко С. В. Самовдоcконалeння оcобиcmоcmi: моногра-фiя. Пiд науковою редакщею: З. Н. Курлянд, 1. В. БужиноЧ. Чернтв: Видавництво «Дecна Полiграф», 2019. 192 c.
3. Ноcко М. О., Грищенко С. В., Ноcко Ю. М. Формування здорового cnоcобу життя: навчальний поабник. КиЧв: МПЛecя, 2013. 160 c.
4. Торма С. В., Козак А. С. Роль навчальних закладiв та педаго-гiв фiзичноï культури у розвитку здоров'я оcобиcmоcmi. Пeдагогiчнi технологи' формування культури здоров'я оcобиcmоcmi. Маmeрiали 1V Вceукраïнcькоï науково-практичноЧ конференцИ' молодих вчених i cmудeнmiв (5 травня 2017 року, м. Чeрнiгiв). Чeрнiгiв: ЧНПУ iмeнi Т. Г. Шевченка, 2017. С. 13-15.
5. Павленко 1. О., Бережна Л. 1., Сидоренко О. Р. Формування у cmудeнmiв моmивацiйно-цiннicного cmавлення до фiзичноï культури. Тeорiя i практика фiзичного виховання. 2010. С. 605-610.
6. Buzhina I., Imeridze M., Yefremova O. Legal aspects of activity of inclusive education enterprises in Ukraine. Jurnalul Juridic National. Moldova. 2020. № 1. Р. 5-9.
7. Гаркуша С. В. Формування гоmовноcmi майбуттх фахiвцiв фi-зичного виховання до викоржтання здоров'язбережувальних техно-логш:теоретичний та методичний а^екти: монографiя. Чeрнiгiв: Видавець Лозовий В. М., 2014. 392 c.
8. Кузьменко Д. О., Грищенко С. В. Сneцифiка комnонeнmiв cамо-регуляцП майбуmнiх юриcmiв. Молодi вчен 2019 - вiд теорИ' до практики. Маmeрiали ХМiжнародноï конференцИ'молодих вчених. С. 271275.
9. Пiдгiрний О. В. Методичний а^ект упровадження штерак-тивно-треншгових форм навчання майбуmнiх учиmeлiв у закладах ви-що'Ч оcвimи. 1нновацшна neдагогiка. Вип. 22. 2020. С. 145-149.
10. Буток О. В., Малишев О. В. Проблеми формування здорового cnоcобу життя у курcанmiв правоохоронних оргатв та шляхи Чх вир^ шення. Вicник Чeрнiгiвcького на^онального neдагогiчногоунiвeрcиme-ту iмeнi Т. Г. Шевченка. Вип. 129. Т. 3. Черншв: ЧДПУ, 2015. С. 42-45.
