CC BY
57
УДК 342.951:351.132.6
В. Бондаренко
Львiвський державний ушверситет внутршшх справ,
канд. юрид. наук, доц. кафедри iноземних мов
УМОВИ ЕФЕКТИВНОСТ1 ЗАСТОСУВАННЯ АДМ1Н1СТРАТИВНО-ПРАВОВИХ НОРМ
© Бондаренко В., 2016
Розглянуто теоретичш пщходи щодо визначення умов пщвищення ефективностi застосування норм адмiнiстративного права у перiод адаптацй' национального законодавства до вимог бвропейського Союзу. Проанаизовано критерй' ефективностi, об'ективш чинники, як! впливають на ефективнiсть застосування правових норм, засобiв i методiв галузевого регулювання.
Ключовi слова: адмiнiстративно-правова норма, мехашзм правового регулювання, ефективнiсть, юридичш засоби.
В. Бондаренко
УСЛОВИЯ ЭФФЕКТИВНОСТИ ПРИМЕНЕНИЯ АДМИНИСТРАТИВНО-ПРАВОВЫХ НОРМ
Рассмотрено теоретические подходы к определению условий повышения эффективности применения норм административного права в период адаптации национального законодательства к требованиям Европейского Союза. Проанализировано критерии эффективности, объективные факторы, влияющие на эффективность применения правовых норм, средств и методов отраслевого регулирования.
Ключевые слова: административно-правовая норма, механизм правового регулирования, эффективность, правовые средства.
V. Bondarenko
CONDITIONS OF EFFICIENCY OF APPLYING ADMINISTRATIVE AND LEGAL NORMS
The article deals with the theoretical approaches to the determination of the conditions of improving the efficiency of application of administrative and legal norms in the period of adaptation of national legislation to the requirements of the European Union. The efficiency criteria, objective factors influencing the efficiency of applying legal norms, means and methods of sectoral regulation are analyzed.
Key words: administrative and legal norm, mechanism of legal regulation, efficiency, legal means.
Постановка проблеми. Пвдвищення ефективносп права - це важлива методолопчна проблема, оскшьки юридична наука дослвджуе не тшьки те, що наявне в дшсносп, але i вказуе на те, що в нш повинно бути. На n^^^i цього розроблення концепци, критерив i умов ефективносл правово!' полггики становлять очевидний теоретичний штерес i необхвдне для практики. Устшшсть i благополуччя краши залежать ввд сукупносп чинниюв, багато з яких або повшстю мютяться в
предметному полi права, або опосередковуються ним. У сучасному розвиненому, конкурентному свт держава може витримати боротьбу, лише якщо володiе ефективними правовими регуляторами та шститутами, що чiтко функщонують, особливо у зв'язку з прагненням Украши вступити до Свропейського Союзу.
Аналiз досл1дження проблеми. На ефективносп норм адмiнiстративного права та мехашзму правового регулювання зосереджували свою дослвдницьку увагу на загальнотеоретичному рiвнi вггчизнят науковцi: В. Авер'янов, О. Бандурка, Ю. Битяк, I. Голоснiченко, С. Горьова, С. Ювалов, М. Ковалiв, В. Колпаков, А. Комзюк, О. Кузьменко, О. Остапенко, В. Ортинський, П. Рабшович, О. Скакун, С. Сливка, М. Тищенко, I. Тацишин, Ю. Шемшученко, а також зарубiжнi вченi: Г. Бребан, Г. Кельзен, Д. Ронг, Дж. Тоусоз, Е. Тоффлер, Е. Шмвдт-Ассманн.
Науковщ обговорюють аксюлопчний, телеологiчний, психологiчний, економiчний, шстру-ментальний, системний аспекти ефективностi правових фенометв. Багато авторiв справедливо зазначають, що проблематика ефективносп правових явищ не втрачатиме свое!' актуальностi для юридично!' науки завжди. Цi обставини зумовлють необхiднiсть пошуку i вибору комплексних пiдходiв до наукових дослщжень ефективностi норм адмiнiстративного права з огляду на адаптащю законодавства Украши до вимог Свропейського Союзу. Для тдвищення ефективностi адмь нiстративного законодавства необхвдт науковi рекомендацй, обгрунтованi ввдповвдними дослiдженнями.
Мета статтi - виробити теоретичш пiдходи щодо визначення умов ефективносп застосування норм адмiнiстративного права.
Виклад основного матерiалу. Характер взаемозв'язку адмiнiстративно-правовоi норми з рiзними сторонами суспшьного життя визначае тi умови, якi забезпечують ефективнiсть 11 дй. Цi умови можна розглянути з рiзних позиц1й, проаналiзувати в рiзних аспектах. Погоджуючись з поглядами Ю. Тихомирова, найпродуктивн1ше класифiкувати умови ефективносп застосування адмтстративно-правових норм на шдстав^ пов'язан1й з елементами мехашзму дй права [1, с. 264]. З ще!' позицй умови ефективносп дii' адмiнiстративно-правовоi' норми стосуватимуться, по-перше, само!' норми; по-друге, дiяльностi правозастосовних органв; по-трете, особливостей правосвiдомостi й поведшки громадян, якi дотримуються вимог правово!' норми або порушують 1'х. Умови, що стосуються само!' норми, можна позначити як чинники досконалосп законодавства, тобто вiдповiднiсть адмiнiстративно-правових норм тим загальним i конкретним соцiально-економiчним, iдеологiчним, купьтурно-психологiчним та органiзацiйним умовам, у яких вони дктимуть.
Для виконання цих умов необхщно забезпечити подготовку i прийняття таких норм, як були б науково обгрунтоваш, вiдповiдали цшям розвитку законодавства на основi об'ективних потреб суспшьства. Пвдвищення ефективностi застосування адмiнiстративно-правових норм в шстру-ментальному аспектi е частиною системи чинниюв загальнiшого порядку, що детермшують використання норм права. Об'ективш чинники не тшьки безпосередньо впливають на ефектившсть адмiнiстративного правозастосування, але i здатнi посилювати або, навпаки, знижувати резуль-тативнiсть цшеспрямовано використовуваних засобiв.
Наступну групу умов ефективносп застосування адмiнiстративно-правових норм становлять чинники досконалосп правозастосовно!' дiяльностi, якi обгрунтував С. Коталейчук [2, с. 188-189]. Найдосконалший закон, розрахований на правильне застосування державними органами, виявиться неефективним, якщо практика його застосування не ввдповвдатиме поставленим вимогам.
Адмшктративно-правозастосовна дмльшсть - складне явище, яке не зводиться до видання акпв застосування права. Вона охоплюе не тшьки закршлену в процесуальних нормах процедуру провадження щодо адмтстративних правопорушень, але i велику кiлькiсть неформальних зв'язюв i вiдносин. Рiзнi ланки адмтстративно-правозастосовно!' пiдсистеми, посадовi особи оцiнюють стан правопорядку, виробляють сво!' позицii з питань застосування закону, висловлюють думки i впливають на думки шших ошб, якi приймають рiшення у конкретних справах, змiнюють поточну практику, виступають з пропозицмми щодо вдосконалення законодавства. Увесь цей складний мехашзм матерiально-правових, процесуальних, органiзацiйних, технiчних та шших зв'язюв i
ввдносин утворюе правозастосовну дiяльнiсть, досконалiсть яко!' е одтею з важливих умов ефективносп застосування адмiнiстративно-правових норм органами виконавчо!' влади.
Досконалiсть закону i досконалiсть практики його застосування тюно пов'язанi мiж собою. Законодавство i дiяльнiсть правозастосовних органiв можна в певному аспект розглядати як двi моделi, що взаемодiють: логiчну (абстрактну) i динамiчну (дiючу), кожна з яких забезпечуе дно iншоi. Так, закон - це необхвдний шструмент для виконання завдань, що стоять перед правозастосовними органами. Система правозастосовних оргашв (державний апарат, зокрема юстицм в широкому сенсi цього слова) використовуе закон як модель своеi дмльностн Водночас Н саму цю систему (юстищю) можна розглядати як зашб для досягнення цшей, поставлених законом. У контексл сказаного доцшьно за аналопею створення експериментальноi бази даних стану злочинносп створити базу даних застосування адмшктративно-правових норм, як регулюють притягнення до ввдповвдальносп за порушення у сферН адмiнiстративноi, митно!', податковоi, бюджетно!', фшансово!' юрисдикцй.
На думку В. Колпакова та О. Кузьменко, подвшна природа адмийстративного правозасто-сування зумовлюе те, що в процес його здшснення забезпечуеться реалНзацм одночасно як сощальних, так Н юридичних цшей [3, с. 49]. Внаслвдок рНвно!' значущосп зазначених цшей ефектившсть застосування норм права постае як рНвнева характеристика, яка ввдображае стутнь повноти реалiзацii юридичних Н сощальних цшей в 'хнш едносп та гармоншному поеднаннн Водночас зв'язок мНж ефектившстю административного правозастосування та ефектившстю засто-совуваноi норми, мНж ефектившстю административного правозастосування та ефектившстю правового регулювання - лише опосередкований. Цш застосування адмшНстративно-правових норм - Н юридичш, Н сощальш - специфНчш, тому до критерйв ефективносп не можна зарахувати т здатшсть административного правозастосування забезпечувати досягнення мети застосовуваноi норми, т його здатшсть впливати на ефектившсть правового регулювання загалом.
Пвд час застосування адмшНстративно-правових норм можливН помилки, пвдмша вимог правових припишв розсудом посадових осНб; можливН ситуацii, коли на практищ та або шша норма права взагалН не застосовуеться або застосовуеться обмежено. Якщо вимоги правових норм у процеш !'х реалНзацй порушуються, знижуеться ефектившсть правового регулювання.
Головною умовою пвдвищення ефективносп застосування адм1шстративно-правових норм у сферН державного управлшня е подальше зм1цнення законности, боротьба з фактами порушення права, неправильного його застосування. Важливу роль у шдвищенш рНвня застосування административного права вНццрають роз'яснення та методичт рекомендаций Зазначет роз'яснення покликат сприяти лжввдацй тих вщхилень у практищ, яю ускладнюють досягнення поставлено!' мети [4, с. 218].
ДинамНчне сшвввдношення адмiнiстративно-правовоi норми й адмшНстративно-право-застосовноi дмльносп пояснюеться тим, що вони по суп е штерактивними елементами всiеi соцiальноi системи, инструментами держави Н суспшьства, призначеш для регулювання суспшьних ввдносин Н управлшня сощальними процесами. Це ще раз пвдкреслюе ту думку, що ефектившсть дй адмiнiстративно-правовоi норми основана на сукупнш дй кшькох умов, зокрема досконалосл закону Н практики його застосування.
Ощнивши пвд час дослвдження стутнь ефективност правових норм або виявивши неефектив-шсть окремих норм, доводиться встановлювати причини слабко!' дНевосп юридично!' регламентацй або недостатньо!' ефективносп застосування закону, виявляти шляхи Н засоби пвдвищення ефективносп пе' адмшистративно-правово' норми, яка не дае потрНбного результату [3, с. 60-61].
До третьо!' групи умов, що забезпечують ефектившсть застосування адмшНстративно-правових норм, належить рНвень правосввдомосп та характер поведшки громадян, як дотримуються закону. На думку Д. КерНмова, пвд правосввдомютю розушють сукупшсть поглядНв, переконань, ощнок, уявлень про право Н законшсть, властивих суспшьству в цшому або конкретнш особН [5]. Щ умови охоплюють так показники, як рНвень знань закону, стутнь схвалення його громадянами, розвинетсть навичок правового регулювання. Чим вищий рНвень знань ввдповвдних правових норм, чим бшьшою мНрою позитивно ощнюються положення, що в них мютяться, тим усшшшше вони реалНзуються н ввдповвдно, вища !'хня ефектившсть. Ефектившсть дН!' правово!' норми можна ощнювати стосовно дотримання й в суспшьствН загалом, у рНзних сощальних групах населення, а також конкретними категормми осНб.
Отже, потрiбно удосконалювати мехашзм застосування закону та додатково забезпечувати дотримання адмтстративно-правово!' норми за допомогою таких заходiв, якi компенсували б виявленi дефекти правосввдомосп. З огляду на засади юридично!' деонтологii, умови ефективностi застосування адмтстративно-правових норм, що полягають у високому рiвнi правосвiдомостi й навичках правово!' поведiнки, тiсно взаемозв'язанi з шшими, згаданими вище умовами: досконалютю закону i досконалiстю практики його застосування. Недосконалий закон навряд чи буде схвалено в громадськш правосвщомостп Низький рiвень суспшьно!' правосвiдомостi може звести нашвець дiю найдосконалiшого закону. Поеднання вшх трьох умов воедино забезпечуе високу ефектившсть застосування адмтстративно-правових норм [6, с. 103-104].
На ефектившсть застосування адмтстративно-правових норм органами виконавчо!' влади активно впливають рiзнi умови зовнiшнього середовища, пiд якими розумтоть всiлякi неправовi чинники (мехашзми): економiчнi, полiтичнi, культурнi, екологiчнi, природт тощо. Закон повинен враховувати також вплив на регульоваш ним ввдносини неправових чинникiв. Однак найбшьше значення це питання мае конкретно для ефективносп застосування адмтстративно-правових норм, оскшьки у чинному законi тривалий час неможливо врахувати всi можливi чинники зовшшнього середовища, i пристосуватися до цих умов е завданням застосування адмтстративно-правових норм. Саме неправовi за характером мехашзми, взаемодпючи мiж собою, спричиняють ввдхилення вiд iдеального, регулятивного мехашзму, ввд цшей, яю поставив законодавець, зумовлюють перехiд ввд моделп яку запропонував законодавець, до шшо!', ламають законодавчу модель.
Отже, доцшьно погодитися з Л. Завадською, яка ще у 1992 р. зазначала, що для найефек-тившшого застосування адмшПстративно-правових норм поведiнка суб'ектiв застосування повинна гармотювати з шшими мехашзмами (економiчними, полптичними, культурними). В шшому випадку iмплементацiя закону в суспшьш ввдносини призведе лише до його адаптацй, але не забезпечить реального впливу на суспшьш ввдносини. Адаптований закон не може оновити суспшьство [7, с. 238].
Критермми сощально!' ефективностi застосування норм адмiнiстративного права виступають, по-перше, рiвень гарантування винесеним правозастосовним ршенням точно!' та повно!' реалiзацii суб'ективних прав П юридичних обов'язюв учасниками правовiдносин, досягнуто!' на основП застосовувано!' норми й шдиввдуально-владного припису, по-друге, сощальна корисшсть результату реалПзацй цих суб'ективних прав П юридичних обов'язюв. Водночас критерПем юридично!' ефективносп застосування норм адмшПстративного права е стутнь реалПзацй пвд час його виконання таких завдань: забезпечення настання юридичних насладив за наявносп передбачених застосовуваними нормами юридичних фактПв; забезпечення необхвдного ступеня визначеносл змкту та мПри суб'ективних прав П юридичних обов'язюв, сформульованих в абстрактному виглядП застосовуваними нормами права; забезпечення державно-владного захисту прав П законних штерешв уповноважених суб'екпв, якщо тП звернулися з ввдповвдним проханням до держави або коли захист, з погляду само!' держави, е необхвдшстю; забезпечення неввдворотносп юридично!' ввдповвдальносп й ефективносп шших заходПв державного примусу.
На думку I. Маршо!', юридичш засоби забезпечення ефективного застосування норм права являють собою триедину систему, до яко!' входять засоби нормування, гарантування П забезпечення техшко-юридично!' досконалосп адмшПстративно-правозастосовно!' дмльносп та й результата. Нормування ввдображае практику створення спещальних юридичних шститупв, мехашзмПв П процедур, як сприяють ефективному правозастосуванню. Гарантування ввдображае створення П реалПзащю засобПв, що забезпечують практичну дто (функщональшсть) таких шститупв, мехашзмПв П процедур. РеалПзацм прийомПв, правил, методПв П засобПв юридично!' техшки ввдображае найвиправдашшу з погляду практично!' доцшьносп методику П технолопю адмшктративного правозастосування [8].
Доцшьно погодитися з думкою В. Колпакова та О. Кузьменко, що результатившсть адмшПстративно-правового регулювання багато в чому залежить ввд ефективносп правозастосовних акпв. Включен в мехашзм правового регулювання, щ акти покликан забезпечити його чптку роботу. Правозастосовн акти е важливим засобом для досягнення мети (конкретно!' та перспективно!'), яка сто'ть перед нормою адмшктративного права. Отже, у правозастосовувача не може бути шшо!', не передбачено!' адмшПстративним правом, мети. Зввдси вимПрювати ефектившсть
правозастосовних актПв слвд так само, як П ефектившсть правових норм, зПставляючи фактично досягнутий результат !'х дй з метою щодо ввдповвдних норм [3, с. 61-62]. Проте не у вшх випадках можна говорити про сощальну ефектившсть актПв застосування права. Все залежить ввд використано!' адмшПстративно-правово!' норми, й змПсту. Багато Пмперативних норм мПстять велшня, що вимагають ввд правозастосовувача прийняти однозначне ршення. Наприклад, строки накладення адмшПстративного стягнення. Тут роль правозастосовувача зводиться до пасивного втшення у життя волП законодавця, не потрПбно творчого пвдходу до реалПзацй ще!' норми, а лише яюсне й застосування.
ДПевПсть юридичних П неюридичних засобПв пвдвищення ефективносп застосування адмшПстративно-правових норм органами виконавчо!' влади виявляеться значно зниженою саме внаслвдок особливо!' конфПгурацй укра'нсько!' суспшьно!' сввдомосп в едносп трьох й складових -правово!', полптично!' та морально!'. Тому ефектившсть адмшктративного правозастосування постае як результат впливу складно!' системи чинниюв. З одного боку, вона визначаеться яюстю П змктом цшеспрямовано використовуваних засобПв, з шшого боку - дПею чинниюв, що об'ективно виникають, опосередковують хвд П результати адмшктративного правозастосування. Причому системшсть впливу можна забезпечити тшьки за умови реалПзацй юридичних П неюридичних засобПв у !'х взаемозв'язку П взаемодй. Юридичн засоби представлен засобами нормування, гарантування, а також техшко-юридичними прийомами, методами П правилами. Кожен Пз зазначених видПв юридичних засобПв характеризуеться специфПчною функщональною спрямовашстю, особливим мПсцем у системП пвдвищення ефективносп функщонуванню адмшПстративних норм. Нормування ввдображае практику цшеспрямованого державно-владного регулювання, що сприяе ефективному застосуванню юридичних шститупв, мехашзмПв П процедур, за допомогою !'х закршлення та регламентацй нормами позитивного права.
Юридичш гарантй не можна ототожнювати Пз засобами пвдвищення ефективносп застосування адмшПстративно-правових норм. Вони постають як передбачеш нормами позитивного права шструменти, реалПзацм яких на практищ забезпечуе фактичну дто створених у процеш нормування юридичних шститупв, мехашзмПв П процедур. Однак гарантування не можна зводити лише до нормативного закршлення системи юридичних заходПв, оскшьки воно передбачае також фактичну реалПзащю таких заходПв на практищ. Водночас мехашзми практично!' реалПзацй юридичних гарантш сьогодн недостатньо ефективш внаслвдок того, що, по-перше, основним суб'ектом реалПзацП' таких гарантш, як П ранние, залишаеться держава, а недержавш суб'екти не проявляють активност в !'х провадженнп а по-друге, ввдсутнш контроль з боку суспшьства за дмльшстю державних суб'екпв гарантування.
Правозастосовна техшка функщонально спрямована на забезпечення найефектившшо!', з погляду практично!' доцшьносп, методики П технологи' адмшПстративно-правозастосовно!' дмльносп, однак через специфшу сучасних мехашзмПв формування техшко-юридичних засобПв, прийомПв, методПв П правил виявляеться не здатною повною мПрою реалПзовувати свое призначення [9, с. 19-20].
Оргашзацшш засоби пвдвищення ефективносп застосування адмшПстративно-правових норм спрямован на створення П вдосконалення формальних структур та шститупв, що виступають оргашзацшною основою застосування права, а також на забезпечення необхвдного ступеня узгодженосп таких структур та шститупв. У сучасних умовах подсистема оргашзацшних засобПв не може бути високорезультативною у разП, якщо реалПзуватимуть щ засоби тшьки державно-владш суб'екти. Пасившсть оргашзацш громадянського суспшьства створюе передумови для безкон-трольного державного реформування системи формальних структур та шститупв, у межах яко!' застосовують норми права, П спричиняе цим Пстотне зниження ефективносп ще!' пвдсистеми. ОптимПзацм дй пвдсистеми оргашзацшних засобПв ефективного застосування адмшПстративно-правових норм можлива не завдяки подальшш реоргашзацй структур та шститупв, а завдяки ввдтворенню чинниюв, що сприяють !'х адаптацй до тих умов, у яких вони функщонують.
Висновки. Ефектившсть адмшктративного правозастосування постае як результат впливу складно!' системи чинниюв: якосп та змПсту цшеспрямовано застосованих засобПв, дй об'ективних чинниюв, як опосередковують хвд П результати адмшПстративного правозастосування, причому
системшсть впливу можна забезпечити тшьки за умови реалiзацii юридичних (якi представлен засобами нормування, гарантування, техшко-юридичними прийомами, методами i правилами) i неюридичних (органiзацiйних) засобiв у ix взаемозв'язку i взаемоди;
- нормування ввдображае практику цшеспрямованого державно-владного регулювання, що сприяе ефективному застосуванню юридичних шститупв, меxанiзмiв i процедур, за допомогою ix закршлення i регламентацii нормами позитивного права;
- юридичш гарантй постають як передбаченi нормами позитивного права шструменти, реалiзацiя яких на практищ забезпечуе фактичну дiю створених у процесi нормування юридичних шститупв, меxанiзмiв i процедур;
- юридична техшка функцiонально спрямована на забезпечення найефектившшо1', з погляду практичноi доцшьносп, методики i теxнологii правозастосовноi дмльноси;
- органiзацiйнi засоби спрямованi на створення i вдосконалення формальних структур та шститупв, що виступають оргашзацшною основою застосування права, а також на забезпечення належного ступеня узгодженосп таких структур та iнститутiв. Оптимiзацiя дii органiзацiйниx засобiв можлива не у результат подальшо!' реоргашзаци структур та шститупв, а завдяки ввдтворенню чинниюв, що сприяють 1'х адаптацй до тих умов, у яких вони функщонують.
1. Тихомиров Ю. А. Современное публичное право : [учеб.] / Ю. А. Тихомиров. - М. : Эксмо, 2008. - 448 с. 2. Коталейчук С. П. Теоргя держави та права : [навч. посгб.] / С. П. Коталейчук. - К.: КНТ, 2009. - 320 с. 3. Колпаков В. К. АдмЫстративне право Укрспни: тдручник / В. К. Колпаков, О. В. Кузьменко. - К. : Юртком 1нтер, 2003. - 544 с. 4. Цветков В. В. Управлтня / В. В. Цветков // Юридична енциклопедгя : у 6 т. /голов. редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова) [та т.]; НАН Укрални, 1н-т держави i права 1м. В. М. Корецького. - К. : Украгнська енциклопедгя, 2004. - Т.6. - С. 218-219. 5. Керимов Д. А. Законодательная техника: научно-метод. и учеб. пособ. / Д. А. Керимов. - М. : Норма-Инфра-М, 1998. - 127 с. 6. Сливка С. С. Юридична деонтологiя: [тдруч.] / С. С. Сливка. -Вид. 3-те, перероб. i доп. - К. : Атта, 2008. - 296 с. 7. Завадская Л. Н. Механизм реализации права / Л. Н.Завадская. - М. : Наука, 1992. - 288 с. 8. Марина И. Н. Средства повышения эффективности применения норм права : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 "Теория государства и права; история правовых учений" / И. Н. Марина. - М., 2009. - 24 с. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.dissercat.com/content/sredstva-povysheniya-effektivnosti-primeneniya-norm-prava. 9. Дутко А. О. Юридичт конструкци та гх використання в законотворчш практищ Укрални : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 /Дутко Альона Олександрiвна. -Львiв, 2010. - 229 с.
REFERENS
1. Tykhomyrov Yu. A. Sovremennoe publychnoe pravo (Modern public law). Moscow, Eksmo Publ.,
2008, 488 р. 2. Kotaleychuk S. P. Teoriya derzhavy ta prava (Theory of state and law). Kiev, CST Publ.,
2009, 320 р. 3. Kolpakov V. K. Administratyvne pravo Ukrayiny (Administrative law of Ukraine). Kiev, Jurincom Inter Publ., 2003, 544 р. 4. Tsvyetkov V. V. Upravlinnya [Management], National Academy of Sciences of Ukraine, Institute of state and law. V. M. Koretsky, Kyiv, Ukrainian encyclopedia, 2004, Vol. 6, pp. 218-219. 5. Kerimov D. A. Zakonodatel'naja tehnika (Legislative technique), Moscow, Norma-Infra-M Publ., 1998, 127 р. 6. Slyvka S. S. Yurydychna deontolohiya (Legal ethics), Kyiv, Atika Publ., 2008, 296 р. 7. Zavadskaja L. N. Mehanizm realizacii prava (The mechanism of realization of the right). Moscow, Nauka Publ., 1992, 288 р. 8. Marina I. N. [Sredstvapovyshenijaj effektivnostiprimenenija norm prava Kand. Diss.] [Means of improving the effectiveness of law Kand. Diss.]. Moscow, 2009, 24 p. Available at: http://www. dissercat. com/content/sredstva-povysheniya-effektivnosti-primeneniya-norm-prava. 9. Dutko A. O. [Yurydychni konstruktsiyi ta yikh vykorystannya v zakonotvorchiy praktytsi Ukrayiny Kand. Diss.] [Legal structure and their use in the legislative practice of Ukraine Kand. Diss.]. Lviv, 2010, 229 p.
