CC BY
15
Науковий вкник 11.1ТУ Укра'1'ни. - 2012. - Вип. 22.11
решкоджають pyxoBi вуглецю, i щiльнiсть дислокацш, а також умови експлу-атацп, а саме, температура експлуатацп й piBeHb меxанiчниx напружень.
Л1тература
1. Чувильдеев В.Н. Влияние старения на эксплуатационные свойства сталей магистральных газопроводов // Проблемы старения сталей магистральных трубопроводов : сб. трудов науч.-практ. семинара / под общ. ред. Б.В. Будзуляка, А.Д. Седых. - Нижний Новгород : Изд-во "Университетская книга", 2006. - 234 с.
2. Гольдштейн М.И. Металлофизика высокопрочных сплавов / М.И. Гольдштейн, В.С. Литвинов, Б.М. Бронфин. - М. : Изд-во "Металлургия", 1986. - 235 с.
3. Скаков Ю.А. Старение металлических сплавов / Ю.А. Скаков // В сб.: Металловедение : матер. симпозиума. - М. : Изд-во "Металлургия", 1971. - С. 234-239.
4. Бабич В.К. Деформационное старение стали / В.К. Бабич, Ю.П. Гуль, И.Е. Должен-ков. - М. : Изд-во "Металлургия", 1972. - 322 с.
5. Фридель Ж. Дислокации : пер. с англ. / под ред. А.Л. Ройтбурга. - М. : Изд-во "Мир", 1967. - 326 с.
Савула С.Ф., Харченко Е.В., Савула Р.С. Струкрурные изменения в сталях магистральных трубопроводов в процессе старения
Рассмотрены структурные изменения, происходящие в сталях магистральных газопроводов в процессе длительной эксплуатации. Исследованы структура и химический состав трубных сталей, обнаружены перераспределение атомов углерода по объёмам зёрен, а также диффузия атомов химических элементов из газовой среды в сталь. Полученные результаты имеют практическое значение и могут быть использованы с целью обеспечения надёжностии прогнозирования ресурса магистральных газопроводов.
Ключевые слова: магистральный газопровод, процесс длительной эксплуатации, сталь, структурные изменения.
Savula S.F., Kharchenko Ye.V., Savula R.S. Structural changes, which takes place in steels magistral gases during lasting exploitation.
In this work considers structural changes, which takes place in steels magistral gases during lasting exploitation. Structure and chemical contains tubular steels were examined, as a results were found distribution atoms of carbonate into volumes of grains, also diffusion atoms of chemical elements from gas surroundings to steel. The results have practical meaning and could be explored with aim to provide reliability and to prognosis the source of magistral gages.
Keywords: gas pipeline, the process of long-term operation, steel, structural changes.
УДК 630*81 Доц. Т.В. Юськевич, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льет УСИХАННЯ ДЕРЕВИНИ 1НТРОДУКОВАНИХ ВИД1В СОСНИ
Наведено радiальне, тангентальне та об'емне усихання деревини штродукова-них видiв роду Сосна (сосни Банкса, сосни Веймута, сосни жорстко!, сосни чорно!), як зростають у люових насадженнях Захщного регюну Украши.
Ключовг слова: штродуковаш види сосни, усихання, радiальне усихання, тангентальне усихання, об'емне усихання.
У зрубанш деревиш, що перебувае на вщкритому повпр1 або у примь щенш, волопсть зменшуеться. Такий процес мае назву висихання деревини. При цьому волога випаровуеться з поверхш деревини 1 перем1щуеться зсере-дини до поверхш. У процеш висихання деревини, внаслщок зниженш воло-госп нижче р1вня насичення кштинних стшок вщбуваеться усушка. Вона
3. Технолопя та устаткування лковиробничого комплексу
167
визначаеться як процес зменшення лiнiйних розмiрiв i об'ему деревини внас-лiдок видалення з не! зв'язано! води. Висихання деревини супроводжуеться вiд'емною лiнiйною i об'емною деформацiею. Випаровування вшьно! води iз внутрiшнiх порожнин клiтин i мiжклiтинних пустот не спричинюе зменшення лшшних розмiрiв i об'ему деревини [1, 3, 4].
За даними вчених, на початковш стадп висихання деревини усушка зростае порiвняно повшьно, а пiсля видалення уше! мжрокапшярно! води усушка збiльшуеться штенсившше. Внаслiдок видалення адсорбцшно! води зменшуеться товщина клiтинних стiнок i поперечш розмiри клiтин. Так усушка в тангентальному напрямку в 1,5-2,0 раза бшьша, нiж в радiальному, а усушка вздовж волокон, зумовлена незначним нахилом мiкрофiбрил, в кшь-ка десятюв разiв менша. Отже, iз збiльшенням маси стiнок клiтин в одинищ об'ему деревини збiльшуеться усушка. У межах рiчного шару рання i пiзня зони мають рiзну щiльнiсть, з огляду на це, бшьш щiльнi пiзнi зони характеризуются i бiльшою усушкою [1, 2].
Оскшьки у деревинi, особливо значних розмiрiв, спостерiгаеться ю-тотна ашзотротя поперечно! усушки, тому для практики важливе значення мае усушка зразюв деревини. Недостатня кшьюсть даних про усушку деревини штродукованих видiв сосни, якi зростають в умовах Укра!ни, спонукала до вивчення цього показника, що е необхщним для практичного використан-ня деревини штродуценпв у промисловому виробництвi.
Визначення усушки проводили зпдно з установленими стандартами на малих зразках з поперечним перетином 20x20 мм i заввишки 30 мм. Необ-хщною умовою було те, що рiчнi шари на поперечнiй площинi повинш бути паралельнi двом граням зразка i перпендикулярнi до двох протилежних. Во-логiсть зразкiв доводили до межi насичення клiтинних оболонок шляхом на-мочування зразкiв деревини в дистильованш водi юмнатно! температури (1 = 20й °С). Максимального насичення зразки досягали приблизно за 25 дiб. Контроль за набуханням перевiряли шляхом контрольних замiрiв, якi проводили протягом трьох дiб двома повторними замiрами. Деревину вважали на-сиченою, за розходження замiрiв менше, шж 0,02 мм. Пiсля вимочування i перед проведенням вимiрювань поверхню зразкiв висушували фшьтруваль-ним папером i по серединi площин проводили замiри з точнiстю до 0,01 мм. Шсля цього зразки висушували у сушильнш шафi за температури 103±2 0С протягом двох дiб. Сушiння вважали завершеним, коли рiзниця контрольних замiрiв становила менше шж 0,02 мм. Висушенi зразки охолоджували у гер-метичних посудинах i проводили замiри мiнiмальних розмiрiв. Зпдно з вста-новленими формулами, проводили розрахунок усушки [2, 3, 5].
Результати проведених дослщжень та розрахунюв наводимо у табл.
Зпдно з проведеними дослщженнями та розрахунками (табл.), об'емна усушка деревини с. Банкса становить 9,1-13,7 %, с. Веймута - 10,1-12,2 %, с. жорстко! - 11,1-14,0 %, с. чорно! - 11,2-17,6 %, а с. звичайно! - 8,4-13,3 %. Тангентальна усушка найбiльш виражена у деревини с. чорно! (6,5-11,3 %), а найменша - у деревини с. Банкса (5,1-8,2 %). Щодо радiальноl усушки, то у деревини с. Банкса вона становить 3,5-5,7 %, у деревини с. Веймута - 2,83,7 %, сосни жорстко! - 3,6-5,4 %, а у деревини с. чорно! - 4,0-6,3 %,
168
Збiрник науково-технiчних праць
Табл. РаЫальна, тангентальна та об'емна усушка ттродукованих виЫв сосни
Вид сосни Частина стовбура Рад1альна 1 тангентальна усушка, % Коефщент лшшно! усушки Об'емна усушка, %
повна шншна волопсть до нормал1зовано! повна волопсть до нормашзованоТ коефщент усушки
тангент. рад1ал. тангент. рад1ал. тангент. рад1ал.
3* Я* 3* Я* 3* Я* 3* Я* 3* Я* 3* Я* 3* Я* 3* Я* 3* Я*
С. Банкса комель 8,2 7,0 5,1 3,9 4,2 4,3 3,5 2,7 0,27 0,23 0,17 0,13 13,7 11,6 8,3 7,8 0,46 0,39
середина 7,7 7,2 4,5 4,5 4,1 5,0 2,2 3,1 0,26 0,24 0,15 0,15 12,7 12,0 7,0 8,5 0,42 0,40
верх 7,5 5,1 5,7 3,5 4,4 3,7 3,0 2,0 0,25 0,17 0,19 0,12 13,6 9,1 8Д 6Д 0,45 0,30
середне 7,8 6,4 5Д 4,0 4,2 4,3 2,9 2,6 0,26 0,21 0,17 0,13 13,3 10,9 7,8 7,5 0,44 0,36
С. Вейму-това комель 7,2 8,2 3,4 3,0 4,9 5,4 2,1 1,6 0,24 0,27 0,11 0,10 10,8 11,6 7,3 7,5 0,36 0,39
середина 8,0 7,2 3,3 2,8 5,4 4,8 2,0 1,3 0,27 0,24 0,11 0,09 11,5 10,3 7,6 6,5 0,38 0,34
верх 7,9 6,7 3,7 3,0 5,6 4,5 2,0 1,6 0,26 0,22 0,12 0,10 12,2 10,1 8,3 6,4 0,41 0,34
середне 7,7 7,4 3,5 2,9 5,3 4,9 2,0 1,5 0,26 0,24 0,11 0,10 11,5 10,7 7,7 6,8 0,38 0,36
С. жорстка комель 7,8 7,4 5,4 4,6 5,1 4,8 3,2 2,8 0,26 0,25 0,18 0,15 14,0 12,6 8,6 8,4 0,47 0,42
середина 8,4 6,9 4,3 3,6 5,5 4,4 2,9 1,6 0,28 0,23 0,14 0,12 13,1 11,1 9,0 6,6 0,44 0,37
верх 7,6 6,5 3,9 3,7 5,4 4,8 2,3 2,0 0,25 0,22 0,13 0,12 11,7 11,2 8,0 7,5 0,39 0,37
середне 7,9 6,9 4,5 4,0 5,3 4,7 2,8 2,1 0,26 0,23 0,15 0,13 12,9 11,6 8,5 7,5 0,43 0,39
С. звичайна комель 7,6 6,5 5,8 3,9 4,6 3,7 3,2 1,8 0,25 0,22 0,19 0,13 13,3 10,5 8,8 6,4 0,44 0,35
середина 6,6 6,8 4,4 4,1 4,1 4,4 2,7 2,7 0,22 0,23 0,15 0,14 10,8 10,4 8,0 7,9 0,36 0,35
верх 6,7 5,0 4,3 3,2 3,9 2,7 2,7 1,6 0,22 0,17 0,14 0,11 10,9 8,4 7,5 5,1 0,36 0,32
середне 7,0 6,1 4,8 3,7 4,2 3,6 2,9 2,0 0,23 0,21 0,16 0,13 11,7 9,8 8Д 6,5 0,39 0,34
С. чорна комель 11,3 8,0 6,3 4,1 8,1 5,5 3,7 2,3 0,38 0,27 0,21 0,14 17,6 13,4 12,1 9,3 0,59 0,45
середина 9,4 6,5 5,3 4,2 6,6 4,7 3,3 2,6 0,31 0,22 0,18 0,14 15,1 11,2 10,4 7,7 0,50 0,37
верх 8,4 7,1 4,2 4,0 5,7 4,6 2,9 2,5 0,28 0,24 0,14 0,13 13,0 11,4 9,0 7,6 0,43 0,38
середне 9,7 7,2 5,3 4,1 6,8 4,9 3,3 2,5 0,32 0,24 0,18 0,14 15,2 12,0 10,5 8,2 0,51 0,40
3* - заболонь; Я* - ядро
За даними вчених, усушка деревини найбшьш розповсюджених люо-вих порiд в тангентальному напрямку становить 6-13 %, в радiальному - 37 %, вздовж волокон - 0,1-0,8 %, а повна об'емна усушка становить 10-19 % [1-3]. Отже, деревина штродукованих видiв сосни, яка зростае в насадженнях Захiдного регiону Украши, характеризуеться об'емною усушкою, що змь нюеться в межах найбiльш розповсюджених люових порiд, i результати про-ведених дослiджень можна рекомендувати до використання у практищ.
Л1тература
1. Божок О.П. Деревинознавство с основами люового товарознавства / О.П. Божок, 1.С. Вштошв. - К. : Вид-во НМК ВО, 1992. - 320 с.
2. Боровиков А.М. Справочник по древесине / А.М. Боровиков, Б.Н. Уголев. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1989. - 296 с.
3. Вштошв 1.С. Деревинознавство / 1.С. Вштошв, 1.М. Сопушинський, А. Тайшшгер. -Львiв : Вид-во УкрДЛТУ, 2005. - 256 с.
4. Перелыгин Л.М. Строение древесины / Л.М. Перелыгин. - М. : Изд-во АН СССР, 1954. - 200 с.
5. Уголев Б.Н. Испытания древесины и древесных материалов / Б.Н. Уголев. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1965. - 251 с.
Юскевич Т.В. Усушка древесины интродуцированных видов сосны
Приведены радиальная, тангентальная и объемная усушки древесины интродуцированных видов Сосны (сосны Банкса, сосны Веймута, сосны жесткой, сосны чёрной), которые произрастают в лесных насаждениях Западного региона Украины.
Ключевые слова: интродуцированные виды сосны, усушка, радиальная усушка, тангентальная усушка, объемная усушка.
Yuskevyck T.V. Shrinkage of wood introduced species of pine
In the article sight radial, tangential and volumetric shrinkage of wood introduced species (jack pine, white pine, pitch pine, austrian pine) at conditions of Western Ukraine.
Keywords: introduced speciesof pine, shrinkage, radial shrinkage, tangential shrinkage, volumetric shrinkage.
170
Збiрник науково-техшчних праць
