CC BY
64
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMem C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2518-7554 print doi: 10.15421/nvlvet8718
ISSN 2518-1327 online http://nvlvet.com.ua/
UDC 616:615 (477)
Use of fluoroquinolones in practice of veterinary medicine of Ukraine
N. Slobodyuk
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine
Slobodyuk, N. (2018). Use of fluoroquinolones in practice of veterinary medicine of Ukraine. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 20(87), 89-93. doi: 10.15421/nvlvet8718
Antibacterial agents are one of the most important groups of medical preparations in the treatment of bacterial infection of different localization in humane and in veterinary medicine. The consequence of their rational use (the establishment of sensitivity of the pathogenic microflora, compliance with the course of treatment, etc.) have a high therapeutic effect and the minimum development of resistant strains of microorganisms. The widely used group of antimicrobial agents in veterinary medicine are second-generation fluorohinolone antibiotics that have good pharmacokinetic properties, a broad spectrum of bactericidal activity, and relatively low toxicity, although they have their own warnings and restrictions on the use of small animals during the formation of bone tissue. To achieve high therapeutic efficacy and minimizing of side effects, it is described the compatibility of some fluoroquinolones with other pharmacological groups. They found their application in the treatment of both productive animals, poultry, fur animals and petty domestic (dogs and cats) with a bacterial infection of the urinary tract, digestive and respiratory systems, infected wounds, etc. The article describes the detailed mechanism of action of the antibiotics of the fluoroquinolone group, which provides an opportunity for a deeper understanding of the manifestation of the bactericidal effect, as well as their classification by generation or generation. Particular attention deserves attention to the time of carrenia of fluoroquinolones in the context of their application to productive animals, because high quality livestock products minimize the development of resistant strains in humans and provide them with health. There is also a list of all registered medicinal products registered in Ukraine containing: ofloxacin, enrofloxacin, ciprofloxacin, marbofloxacin, denofloxacin, which carries important informative information for practicing doctors, pharmacists, etc.
Key words: fluoroquinolones, antibacterial agents, mechanism of action, bactericidal effect, generation, carencia, productive animals.
Застосування флуорхшолошв у практищ ветеринарноУ медицини Украши
Н.М. Слободюк
Львiвський нацюнальний утверситет ветеринарног медицини та бютехнологт iMem С.З. Гжицького, м. Львiв, Укра'та
Антибактергалънг засоби е одтею гз найважливШих груп Д1карських препаратгв при лгкуваннг бактергалъног тфекцпргзног ло-калгзацп як у гуманнгй, так i у ветеринарнт медицит. Наслгдком гх рацгонального застосування (встановлення чутливостг патогенног мтрофлори, дотримання курсу лгкування тощо) е високий терапевтичний ефект i мШмальний розвиток резистентних штамгв мтрооргатзмгв. Широковживаною групою протимтробних засобгв у ветеринарнт медицин е антибютики флуорхтолону другог генерацИ, що володють добрими фармакокнетичними властивостями, широким спектром бактерицидног дп, вгдносно низькою токсичтстю, хоча й мають свог застереження та обмеження у застосуванш дргбним тваринам в перюд формування тстковог тканини, тваринам гз важкими порушеннями функцш печтки та нирок. Для досягнення високог терапевтичног ефекти-вностг й мтшгзацп побгчних ефектгв, описано сумктсть деяких флуорхтолотв з лтарськими препаратами нших фармакологгч-них груп. Вони знайшли свое застосування у лгкуваннг як продуктивных тварин, птищ, пушних звгргв i дргбних домашних (собак i котгв) iз бактeрiальною тфекщею сечовидтьног, травног й дихальног систем, тфтованих ран тощо. У статтi описано деталь-ний мехатзм дп антибютитв групи флуорхтолону, що дае можливкть глибшого розумтня прояву бактерицидного ефекту, а також гх класифтащю за поколтнями чи генеращею. На особливу увагу заслуговуе питання часу каренцп флуорх1нолотв в кон-
Article info
Received 19.02.2018 Received in revisedform
22.03.2018 Accepted 26.03.2018
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska str., 50, Lviv, 79010, Ukraine. Tel. :+38-067-706-44-48 E-mail: slobodjuknm@gmail.com
meKcmi застосування Чх продуктивным тваринам, осктьки високоятсна тваринницька продукцiя MÍnÍMÍ3ye розвиток резистентным штамiв у людей та забезпечуе Чм здоров 'я. Також подано перелт ytix зареестрованих в Украгт лкарських препаратiв, ят мс тять: офлоксацин, енрофлоксацин, ципрофлоксацин, марбофлоксацин, данофлоксацин, що несе важливу тформмативтсть для практикуючих лiкарiв, керiвникiв аптек тощо.
Ключовi слова: флуорхтолони, антибактерiальнi засоби, мехатзм ди, бактерицидний ефект, генеращя, каренщя, продуктивт тварин.
Вступ
Флуорхшолони - протимшробш засоби i3 ушкаль-ним мехашзмом бактерицидно! дп зарекомендували себе як високоефективш лжарсьш препарати для ль кування як продуктивних, так i не продуктивних тва-рин з тфекщями рiзноí етюлогп в Украíнi. Першими були синтезоваш у 1962 роцi нефлуроваш хiнолони (Albrecht, 1977; Walker and Wright, 1991; Asahiu and Ishizak, 1992; Cross, 2001), котрi через обмежений спектр протимжробно! ди, невисоку бiодоступнiсть, слабке проникнення в органи та тканини органiзму, обмеженi показания щодо застосування й шляхи введения не знайшли широкого використання у практицi ветеринарно! медицини. Змшивши структуру хшоло-ну, а саме увiвши в його молекулу атом флуору в положеннi 6 циклу гетероциктчно! системи, були синтезованi та запропоноваш для ктшчно! практики у 1978 рощ препарати пвд загальною назвою фторхь нолони (фторованi хшолши), чи 6 - фтор - 4 - хшо-лон - 3 - карбонова кислота (Padejskaja and Jakovlev, 1995).
Усi хшолони подiляють на чотири генераци. До першо! ввдносяться нефлуроваиi хiнолони, а саме: налвдиксова, оксолiнова та шпемщова кислоти. До друго! генераци вщносяться флуроваиi хiнолони, серед яких е: ципрофлоксацин, норфлоксацин, пе-флоксацин, офлоксацин, енрофлоксацин, марбофлоксацин, данофлоксацин, дiфлоксацин, сарафлоксацин, орбiфлоксацин. До хiнолiнiв третьо! генераци вщно-ситься: левофлоксацин, пазуфлоксацин, спарфлокса-цин, балофлоксацин. Гемiфлоксацин, моксифлокса-цин, прадофлоксацин становлять групу флуорохшо-лонiв четверто! генераци (Beco et al., 2013; Maslanka, 2014).
Флуроваш х1нолони володшть широким спектром протимжробно! ди, оптимальними фармакок1нетич-ними властивостями, широкими показами щодо за-стосування, ввдносно низькою токсичнiстю (Lode et al., 1989; Lode et al., 1990; Bush et al., 1993; Swarz, 1997; Kosenko et al., 2000; Slobodiuk, 2003; Khmelnytskyi and Dukhnytskyi, 2017), а швидкий бактерицидний ефект досягаеться за рахунок !х мехашз-му ди, котрий став ввдомий у 1974 роцi. Було детально вивчено будову бактерiальноl клггини та усi про-цеси укладання ДНК в хромосомi, що дало мож-ливiсть розумiния мехашзму ди флуорхiнолонiв. Великим досягненням науки стало ввдкриття будови ферменту ДНК-прази, що вiдповiдае за нормальну укладку ДНК в хромосомi бактерiальноí кл1тини (Smith, 1986; Piddock et al., 1990; Fadeeva et al., 1993; Brighty and Gootz, 2000). Встановлено, що ДНК-гiраза - це тетраметр, котрий складаеться iз чотирьох субо-диниць, з яких 2 субодинищ А (молекулярною масою 105000 дальтон) i 2 субодиницi В (молекулярною
масою 95000 дальтон), кожна з яких виконуе свою функцш чи роль, а саме: одна Í3 субодиниць А ка-тал1зуе процес розриву нитки двострально! ДНК з утворенням двох в1льних шнщв, а субодиниця В ввдповщае за процес додаткового скручування ниток ДНК (суперскручування чи негативна супер-сшрал1защя), що вщбуваеться в присутносп йошв магшю та енерги, якою е пдрол1з аденозинтрифос-форно! кислоти. Шсля цих двох еташв знову в процес вступае друга субодиниця А, котра зшивае i зак1нчуе процес формування повноцшно! двострально! ДНК. Яке ж мюце флуорхiнолону у цьому процесi? Як було встановлено, пдрофшьш сполуки проникають через зовнiшню мембрану пуриновими каналами, а лiпофiльнi - через лшополюахаридний шар. За рахунок високо! чутливостi ферменту ДНК-прази до флу-орхiнолонiв останнi шпбують функцш ферменту (тому ще й мають назву iнгiбiтори ДНК-гiрази), а саме: антибютик прямуе у мюце створення комплексу ДНК+субодиниця А, результатом чого е утворення нового комплексу ДНК+субодиниця
А+флуорхiнолон. Надалi не ввдбуваеться процес су-перспiралiзацil з утворенням повноцшно! ДНК (Padejskaja and Jakovlev, 1995; Bogomolov, 1995).
Високочутливими до флуорхiнолонiв е бшьшють штамiв грампозитивних аеробних бактерiй (Staphylococcus spp.), бшьшють штамiв грамнегатив-них, у тому числi Е. coli (включаючи ентеротокси-геннi штами), Shigella spp., Salmonella spp., Enterobacter spp., Klebsiella spp., Proteus spp., Serratia spp., Providencia spp., Citrobacter spp., M.morganii, Vibrio spp., Haemophilus spp., Neisseria spp., Pasteurella spp., Pseudomonas spp., Legionella spp., Brucella spp., Listeria spp (Blatun et al., 1994; Padejskaja and Jakovlev, 1995; Padejskaja and Jakovlev, 1996).
На ринку Укра!ни зареестроваш й офщшно мо-жуть використовуватися найрiзноманiтнiшi антибак-терiальнi препарати з групи флуорхшолону як вичиз-няних, так i заруб1жних виробник1в. Усi вони вщно-сяться до критично важливих протимiкробних засобiв першого, другого та третього поколiнь. Серед дшчих речовин синтезоваш й широко використовуються: офлоксацин, норфлоксацин, ципрофлоксацин, енроф-локсацин, марбофлоксацин (Kotsiumbas, 2017).
До лшарських препарапв, що мiстять офлоксацин, вщносяться: «Офлоксацинвет 10%» у формi ш'екцшного розчину та розчину для перорального застосування (ТОВ «Ветсинтез», Укра!на). Обидва препарати використовують для лiкування собак i ко-тiв iз: сепсисом, артритом, полiартритом, менiнгiтом, маститом, дерматитом, тонзилггом, трахе!том, пнев-монiею, бронхитом, ринiтом, синуситом, бронхопнев-монiею, гастритом, ентеритом, перитоштом, нефритом, шелгтом, пiелонефритом, уретритом, метритом, уроциститом. Серед застережливих заходiв ввдшча-
ють тe, щo вищeвкaзaнi ^empara нe peкoмeндyють зacтocoвyвaти кoтaм дo 8-мicячнoгo вiкy тa coбaкaм в пepioд фopмyвaння xpящoвoï тa кicткoвoï ткянин, a cawe: coбaкaм вeликиx пopiд дo 18-мicячнoгo вiкy, coбaкaм дpiбниx пopiд - дo 8-мicячнoгo. Oднoчacнo oфлoкcaцин нe мoжнa зacтocoвyвaти з мaкpoлiдaми, лiнкoзaмiдaми, циклocпopинaми, тeтpaциклiнaми, xлopaмфeнiкoлoм i з нecтepoïдними пpoтизaпaльними зacoбaми. He зacтocoвyвaти вaгiтним твapинaм тa з пopyшeнням функци ниpoк тa пeчiнки.
«Hopфлoквeт 20%» тa «Hopфлoкcaцин 10%» (вщ-пoвiднo ТОВ «Beтcинтeз», Укpaïнa тa ПФО «ВЕТОС-ФАРМА», Пoльщa) - poзчини для пepopaльнoгo зя-cтocyвaння iз дiючoю peчoвинoю нopфлoкcaцин. «№-pфлoквeт 20%» викopиcтoвyeтьcя для лiкyвaння ^í6-нт твapин (co6ax i кoтiв) iз: ceпcиcoм, apтpитoм, пoлiapтpитoм, мeнiнгiтoм, мacтитoм, дepмaтитoм, тoнзилiтoм, тpaxeïтoм, пнeвмoнieю, бpoнxiтoм, pинi-тoм, cинycитoм, бpoнxoпнeвмoнieю, гacтpитoм, erne-pитoм, пepитoнiтoм, нeфpитoм, пieлiтoм, пieлoнeфpи-тoм, ypeтpитoм, мeтpитoм, ypoциcтитoм. «Hopфлoк-caцин 10%» peкoмeндyють для л^в^ня гoлyбiв пpи зaxвopювaнняx тpaвнoгo ^галу то opгaнiв диxaння, щo cпpичинeнi мiкpoopгaнiзмaми, чутливими дo rop-флoкcaцинy. Cepeд пpoтипoкaзaнь вiдмiчaють нecyмi-cнicть нopфлoкcaцинy з мaкpoлiдaми, л^^зш^ми, циклocпopинaми, тeтpaциклiнaми, xлopaмфeнiкoлoм й з нecтepoïдними пpoтизaпaльними зacoбaми. He pera-мeндyють вaгiтним твapинaм то з пopyшeнням poбoти пeчiнки то ниpoк.
1з дiючoю peчoвинoю ципpoфлoкcaцин вiдoмi дe-шлькя пpeпapaтiв piзниx виpoбникiв й зacтocyвaння. Зoкpeмa, «Ципpoвeт 10%» (Аль-Фaixaa фo Beтepиiнa-pi Iндacтpic, Cиpiйcькa pecпyблiкa) викopиcтoвyють для лтувяння co6ax, кoтiв i гoлyбiв iз кoлiбaктepio-зoм, cтpeптoкoкoзoм, пacтepeльoзoм, xpoнiчними pecпipaтopними зaxвopювaннями й пaтoлoгiями тpaв-нoгo кaнaлy. Щoдo зacтepeжливиx зaxoдiв у викopиc-тaннi дpiбним твapинaм й cyмicнocтi з пpeпapaтaми piзниx гpyп, вoни тят ж, як i у oфлoкcaцинy. «U^^o-флoквeт 10%» - poзчин для пepopaльнoгo зacтocyвaн-ня (ТОВ «Beтcинтeз», y^arna), який зacтocoвyють для лiкyвaння дpiбниx твapин пpи зaxвopювaнняx opгaнiв д^яння (тpaxeïт, тoнзилiт, пнeвмoнiя, 6PO^ xir, pинiт, cинycит, бpoнxoпнeвмoнiя), тpaвнoгo котлу (гacтpит, eнтepит, пepитoнiт), ceчocтaтeвoï cиcтeми (нeфpит, пieлiт, пieлoнeфpит, ypeтpит, ypoциcтит, мeтpит), ceптичниx явищax, пoлiapтpитi, apтpитi, мeнiнгiтi, дepмaтитi. У зв'язку iз нeйpoтoкcичним eфeктoм пpeпapaт ж мoжe бути peкoмeндoвaний вaгi-тним твapинaм, a тaкoж iз пopyшeнням фyнкцioнaль-нoгo cтaнy ниpoк тя пeчiнки. Щoдo cyмicнocтi з ш-шими гpyпaми пpeпapтaтiв, тo вoни тяк! ж, як i у oфлoкcaцинy й нopфлoкcaцинy.
Енpoфлoкcaцин у piзниx лiкapcькиx фopмax зняй-шoв cвoe зacтocyвaння як для лiкyвaння нeпpoдyктив-нт, тяк i пpoдyктивниx твapин. «Авгфил-10» (Авiкo вeтepинapi фapмaцeвтiкaлc фeктopi, C^rn^ra pec^-блiкa. Аpaб вeтepинapi ^aCTpiM кoмпaнi (Авiкo), Йopдaнiя) - ш'бкцшний poзчин для лiкyвaння ^бж i капв iз пaтoлoгieю opгaнiв тpaвнoï, диxaльнoï тя ce-чocтaтeвoï стогем, шкipи тя зoвнiшньoгo cлyxoвoгo
^oxo^, paнoвиx iнфeкцiяx; кpoлям зacтocoвyють ^и зaxвopювaнняx тpaвнoгo котлу тя opгaнiв д^ян-ня; ВРХ, вiвцям, газям, cвиням - зя ceптицeмiï, мac-титу, дiapeï, caльмoнeльoзy, дизeнтepiï, бpoнxoпнeв-мoнiï, гнiйниx paнax й бaктepiaльниx ypaжeнь opгaнiв ceчocтaтeвoï cиcтeми тoщo. Cepeд пpoтипoкaзaнь зaзнaчaeтьcя тe, щo нe зacтocoвyeтьcя coбaкaм даб-нт тя cepeднix пopiд дo 12-мicячнoгo вiкy, a вeликиx пopiд - дo 18-мicячнoгo. He зacтocoвyють тятож юз-том дo 8 мюящв. He peкoмeндyють вaгiтним cyкaм тя в пepioд лaктaцiï й пopocним cвинoмaткaм. Cyмicнe зacтocyвaння eнpoфлoкcaцинy з тeтpaциклiнaми, мяк-poлiдaми (epитpoмiцинoм), xлopaмфeнiкoлoм й тeoфi-лiнoм зaбopoнeнe. Щoдo пpoдyктивниx твapин, ^O6-xiднo шм^тяти, щo cпoживaння мoлoкa дoзвoляeтьcя лишe чepeз 7 дiб пicля ocтaнньoгo зacтocyвaння ^e-пapaтy i чepeз 14 дiб - зaбiй твapин ня м'яco. Дo зя-знaчeниx тepмiнiв дaнi пpoдyкти yтилiзyють o6o зго-дoвyють нeпpoдyктивним твapинaм з ypaxyвaнням виcнoвкy лiкapя вeтepинapнoï мeдицини. Рoзчин для пepopaльнoгo зacтocyвaння «Авприл», цьoгo ж виpo-бникя, peкoмeндyють для тeлят, ягнят, кoзeнят в^м дo 3-x мicяцiв тя cвинeй iз бpoнxoпнeвмoнieю, пшв-мoнieю, em^rn^, кoлiбaктepioзoм, caльмoнeльoзoм, мiкoплaзмoзoм, a кpoлям - пpи бaктepiaльниx пaтoлo-гiяx opгaнiв тpaвнoï тя диxaльнoï cиcтeм; coбaкaм i кoтaм - зя paнoвиx iнфeкцiй, iнфeкцiй зoвнiшньoгo cлyxoвoгo пpoxoдy, зaxвopювaнняx тpaвнoгo кaнaлy, opгaнiв диxaння тя ceчocтaтeвoï cиcтeми; лтувяння птицi з викopиcтaнням пpeпapaтy «Авгфил» пpoвo-дять зя мiкoплaзмoзy, xpoнiчниx pecпipaтopниx iнфe-кцiй, кoлiбaцильoзy, пacтepeльoзy, caльмoнeльoзy, cтaфiлoкoкoзy й кaпмiлoбaктepioзy. Щoдo ^orarara-зянь у дpiбниx твapин (coбaки i кoти), тo вoни тят ж як i ^и зacтocyвaннi «Авiтpил-10». Щoдo жyйниx -ж зacтocoвyють твapинaм iз фyнкцioнaльнo poзвинe-ним пepeдшлyнкoм. Щoдo птищ - нe зacтocoвyвaти кypaм-нecyчкaм. № дoпycкaeтьcя oднoчacнe зacтocy-вяння Авгфилу з пpeпapaтaми тeтpaциклiнoвoгo pядy, мaкpoлiдaми (epитpoмiцинoм), xлopaмфeнiкoлoм й тeoфiлiнoм. 4ac кapeнцiï cтaнoвить 4 дoби для м^я кypчaт, кypeй-бpoйлepiв, iндикiв, кpoлiв тя 7 дiб -тeлят, ягнят, к1з i cвинeй. В iншoмy paßi м'яco утиль зують чи згoдoвyють нeпpoдyктивним твapинaм. «Ап-ca пoлicтap» - poзчин для пepopaльнoгo зacтocyвaння (Адpec Пiнтaлyбa CA., Icпaнiя) викopиcтoвyють для cвiйcькoï птищ (плeмiнниx кypeй, бpoйлepiв, iндикiв) iз кoлiбaцильoзoм, мiкoплaзмoзoм, пacтepeльoзoм, нeкpoтичним eнтepитoм, cтaфiлoкoкoвoю тя cтpeптo-кoкoвoю iнфeкцieю. Cepeд пpoтипoкaзaнь вiдoмo, щo пpeпapaт нe зacтocoвyeтьcя кypaм-нecyчкaм, a тятож cyмicнo iз тeтpaциклiнaми, мaкpoлiдaми (epитpoмiци-нoм), xлopaмфeнiкoлoм й тeoфiлiнoм. Зябш птицi пicля ocтaнньoгo ввeдeння ^empaiy дoзвoляeтьcя лишe чepeз 4 дoби. В iншoмy paзi - м'яш пoвиннo пiддaвaтиcь yтилiзaцiï o6O згoдoвyвaтиcь нeпpoдyкти-вним твapинaм. «Бяйт^ил 5%» (Бaйep Енiмaл Хeлc ГмбХ, Hiмeччинa, Beтepинap - Пpoдyкт ГмбХ, Hiмe-ччиня) e iн'eкцiйним poзчинoм для л^в^ня тeлят (дo 3-мicячнoгo вшу) iз зaxвopювaннями opгaнiв ди-xaKM тя тpaвнoгo кянялу (пacтepeльoз, мiкoплaзмoз, кoлiбaктepioз, кoлiceптицeмiя); cвинeй (кoлiceптицe-
мш, д1арея, ензоотична пневмошя, мастит-метрит-агалакпя; собак (ранов1 шфекци, бактер1альш ура-ження оргашв дихання, травлення та сечостатево! системи). Основними протипоказаннями е заборона на застосування «Байтрил 5%» ваптним сукам 1 в перюд лактаци, а також собакам будь-яко! стат1 у перш1 12 мюящв життя. Протипоказаними е одночас-не застосування з макролщами, тетрациклшами, хлорамфешколом та теофшном. Забш тварин на м'ясо дозволяеться через 7 д1б, а в шшому випадку - утиль зують чи згодовують непродуктивним тваринам. «Байтрил 10%» (Байер Ешмал Хелс ГмбХ, Шмеччина, Ветеринар - Продукт ГмбХ, Шмеччина) - розчин для перорального застосування рекомендують для крол1в при захворюваннях оргашв дихання та травного каналу та для курчат, курей-бройлер1в й шдишв 1з мшоп-лазмозом, кол1бактерюзом, пестерельозом, сальмоне-льозом, стафшококозом та кампшобактерюзом. Не рекомендуеться препарат до застосування курам-несучкам, 1з печшково-нирковою недостатнютю. Од-ночасне застосування 1з тетрациклшами, макролща-ми, хлорамфешколом та теофшном, а також 1з препаратами, що мютять катюни Mg, А1, Са е забороненим. Забш птищ на м'ясо дозволяеться через 3 доби та через 15 д1б - крол1в. В шших випадках продукщя шддаеться утил1зацп чи згодовуванню непродуктивним тваринам. «Байтрицид-К» (ВК «КРУГ», Укра!на) - розчин для перорального застосування застосову-ють як продуктивним тваринам, так 1 не продуктив-ним: телятам до 3-мюящв 1з бронхопневмошею, пне-вмошею, кол1бацильозом, ентеритом, омфалгтом, мшоплазмозом, сальмонельозом; свиням - кол1баци-льозом, мшзплазмозом, пастерельозом, сальмонельозом, атроф1чним ринггом, метрит-мастит-агалакпею, ензоотичною пневмошею; курчатам-1ндикам, бройлерам 1з хрошчними ресшраторними шфекщями, м1ко-плазмозом, кол1бацильозом, пастерельозом, стафшококозом, кампшобактерюзом, сальмонельозом; собакам 1 котам - показання й протипоказання щентичт -як для препарату «Авирил-10». Не рекомендують до застосування курам-несучкам, ваптним та в перюд лактаци жуйним 1з функцюнально розвиненими пе-редшлунками. Сумюне застосування з тетрациклшами, хлорамфешколом, макролвдами (еритромщином), теофшном, нестеровдними протизапальними засоба-ми не допускаеться. Через 12 д1б допускаеться забш тварин на м'ясо, а в шшому раз1 - шддаеться утил1за-ци чи згодовуеться непродуктивним тваринам за ви-сновком спещалюта. «Бюфлок» (ПП ф1рма «Фарма-тон», Укра!на) - ш'екцшний розчин, що рекоменду-еться для ВРХ 1з колшареею, колюептицем1ею, пастерельозом, сальмонельозом, мшоплазмозом, стафь лококозом; свиням - пастерельозом, бактер1альною пневмошею, колюептицем1ею, ензоотичною пневмошею, сальмонельозом, атроф1чним риштом, маститом. Серед протипоказань зазначаеться, що препарат не рекомендуеться поросним свиноматкам 1 в перюд лактаци. Не сумюний лжарський препарат 1з макрол1-дами, левомщетином, тетрациклшом, теофшном, нестеро!дними протизапальними засобами. Забш тварин на м'ясо дозволяеться через 14 д1б, а викорис-тання молока в харчових цшях - через 4 доби. В ш-
шому випадку продукц1я пщдаеться утил1зацп чи згодовуеться непродуктивним тваринам. «Бюфлок 0,05%» - супозитори для внутршньоматкового застосування (ПП ф1рма «Фарматон», Укра!на) коровам, кобилам, козам, в1вцям при шсляродових внутрш-ньоматкових шфекщях, гострих 1 хрошчних ендомет-ритах, затримщ послщу та шсляродових ускладнен-нях. Одночасно не допускаеться застосовувати 1з тетрациклшами, макролвдами, левомщетином, теофш-ном та стеровдними засобами. Через 3 доби допускаеться забш тварин на м'ясо та вживання молока. 1н'екцшний розчин «Бюфлок 5%» (ПП ф1рма «Фарматон», Укра!на) рекомендують для продуктивних, хут-рових та др1бних домашшх тварин (ВРХ, ДРХ, свиней, норок, лисиць, песщв, собак й кот1в) при: септи-цемп, кол1бактерюз1, м1коплазмоз1, пастерельоз1, са-льмонельоз1, ентерип, гастрит!, атроф1чному ринт, хрошчному синусит!, бронхт, пневмони, шелонеф-рип, нефрип, уретрит!, уроцистип, метрип, мастип, мастит-метрит-агалактп, отш!, виразках, абсцесах, шфшованих ранах. Застереження щодо собак 1 кот1в так1 ж, як при застосуванш «Авирил-10». Заборонено також застосувати ваптним тваринам 1 лактуючим. Щодо сумюносп з препаратами шших груп (див. «Бюфлок 0,05%»). Час каренци щодо застосування м'яса 1 молока (див. Бюфлок). «Бюфлок» - гель (ПП ф1рма «Фарматон», Укра!на) - гель для перорального застосування телятам до 6 мюящв та поросятам вшом до 4-х 1з: кол1бактерюзом, сальмонельозом, мшоплаз-мозом, атроф1чним рин1том, ензоотичною пневмошею, бронхопневмошею, ентеритом тощо. Сумюшсть з препаратами 1нших груп (див. «Байтрил 10%»). Забш тварин на м'ясо допускаеться через 14 д1б, а в шшому випадку - утил1защя або згодовування непродуктив-ним тваринам з врахуванням висновку експерта. Серед препаралв, що м1стять енрофлоксацин в1дом1: «Ветофлок 5%» (Генера 1нк., Хорват1я), «Енро - 10%» (ПрАТ «Технолог», Укра!на), «Енродев 5%» (ПП «Бюфарм», Укра1на), «Енрозим 20%», «Юлоксацин 10%», «Мегатрил 10%», «Мед1кв1нол 20%», «Вш -флокс» (Туреччина), «Енроксан - 50», «Енроксан -100», «Енроксан макс», (ТОВ «БЮТЕСТЛАБ», Укра-!на; КРКА, д.д., Ново место, Словен1я), «Енроксил 5%», «Енроксил 10%», «Енроксил» у форм1 таблеток по 15, 50, 150 мг з1 смаком м'яса (КРКА, д.д., Ново место, Словешя), «Енрол 10%» (ТОВ «АТ» Бюфарм, Укра!на), «Енром1к 5%», «Енром1к 10%», «Енромш 20%» (Лаборатор1о Центровет Лтд, Чил1), «Енросол 10%» (КАЛ'Я, Франщя), «Енротил 20%», «Супер енротрил 20%» (ЮН1ВЕТ, Сир1я), «Енрофлоквет 10%», «Енрофлоквет 20%» (ТОВ «Ветсинтез», Укра!-на), «Енрофлокс 5%», «Енрофлокс 10%» (1ндустр1ал ветер1нар1я, 1спан1я), «Енрофлоксацин 10%» у форм1 розчину для 1н'екцИ й орального (ТзОВ УПВКФ «ВЕТЛОН», Укра!на), «Енрофлоксацин 50», «Енроф-локсацин 100» для ш'екцш 1 орального застосування, (ТОВ ф1рма «Продукт», Укра1на), «Енрофлоксацин 10%» оральний (ТОВ «НВП»СУЛА-ФАРМ», Укра!-на), «Енрофлоксацин-к 5%» для ш'екцп, «Енрофлок-сацин-к 10%» для орального введення (ПрАТ «ВНП «Укрзооветпромпостач», Укра!на), «1нтерфлокс» (1нтерхем1 веркен «Де Аделаар» Естм1 АС, Естон1я),
«Конфлокс» (Iндiя), «Норфлокс гель 0,5%», «Норф-локс 5%», «Норфлокс 10%» (приватне пiдприемство «О.L.KAR-АгрозооВет-Сервiс», Украша), «Рокса-цин», «Сiваквiнол 10%», «Сiваквiнол 100%» ввдповщ-но (ЛАБОРАТОР1ОС КАЛ16Р, С.А., 1спашя; Лабора-торiос Сiва). 1з дiючою речовиною марбофлоксацин використовують: «Марбоцил 2%» (Ветоквiнол Бiовет Сп. з о.о., Польща), «Бофлокс» (Iндустрiал Ветерина-рiа С.А., Iспаиiя), «Марбокан» (ТОВ «Ветсинтез», Укра1на), «Марбокс» (Сева Санте Анiмаль, Францiя), «Марфлоксацин» у формi таблеток по 5, 20, 80 мг, «Маркофлоксацин» та «Марфлоксин» як ш'екцшш розчини (КРКА, д.д., Ново место, Словешя). 1з дю-чою речовиною данофлоксацин застосовують: «Да-нофлокс» (ПАТ «Галичфарм», Украша), «Даномед» (Туреччина), «Даноксан-50», «Даноксан-25» (ТОВ «БЮТЕСТЛАБ», Украша). «Верафлокс» мiстить пра-дофлоксацин (Байер Енiмал Хелз ГмбХ, Шмеччина) (Padejskaja, 2000; Kotsiumbas, 2017).
Висновки
Аналiз зареестрованих протимiкробних засобiв, зокрема групи флуорхiнолону, щодо 1хнього рацюна-льного використання у ветеринарнiй медициш забез-печуе мiнiмiзацiю виникиения резистентних шташв й знижуе ризики негативного впливу на здоров'я людей. Тому подальше вивчення питання «Антибютики у ветеринарнiй медицинi» залишаеться актуальним.
References
Albrecht, R. (1977). Development of antibacterial agents of the nalidixis acid type. Progress in Drug Research. 21, 9-104. https://linkspringer.com/chapter/10.1007/978-3-0348-7098-6_1. Asahiu, Y., & Ishizak, T. (1992). Recent advances in structure activity relationships in new quinolones. Progress in Drug Research. 38, 57-106. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/1609118. Beco, L., Guaguere, E., Lorente Mendez, C., Noli, C., Nuttall, T., & Vroom, M. (2013). Suggested guidelines for using systemic antimicrobials in bacterial skin infections: part 2 - antimicrobial choice, treatment regimens and compliance. Veterinary Record. 172(6), 156-160. doi: 10.1136/vr.101070. Blatun, L.A., Grishina, I.A., & Svetuhin, A.M. (1994). Primenenie novogo preparata iz gruppy ftorhinolonov - lomefloksacina (masavina) pri lechenii bol'nyh s ranevoj infekciej. Antibiotiki i himiote-rapija. 39(4), 37-39 (in Russian). Bogomolov, N.S. (1995). Desjatiletnij opit primenenija ofloksacina v rekonstruktivnoj hirurgii. Ftorhinolony: sovremennoe znachenie v antibakterial'noj terapii, perspektiva razvitija. Bioinform, 17-19 (in Russian). Brighty, K.E., & Gootz, T.D. (2000). Chemistry and Mechanism of Action of the Quinolone Antibacterials. The Quinolones 33-97. 10.1016/B978-012059517-4/50003-9.
Bush, V., Dal'hovej, A., & Cajler, H.J. (1993). Nastojashhee i budushhe hinolonov. Obzor literatury. Antibiotiki i himioterapija. 38(2-3), 3-8 (in Russian).
Cross, J.T. (2001). Fluoroquinolones. Seminars in Pediatric Infectious Diseases. 12(3), 211-223. 10.1053/spid.2001.24096
Fadeeva, N.I., Shul'gina, M.V., & Glushkov, R.G. (1993). Molekuljarno-biologicheskie osobennosti
antibakterial'nogo dejstvija proizvodnyh 4-hinolon-3-karbonovoj kisloty. Obzor. lit. Himiko-farmacevticheskij zhurn. 5, 5-19 (in Russian).
Khmelnytskyi, H.O., & Dukhnytskyi, V.B. (2017). Veterynarna farmakolohiia: pidruchnyk. Kyiv (in Ukrainian).
Kosenko, M.V., Muzyka, M.V., Pashkovska, O.Z., & Baloian, O.Z. (2000). Deiaki aspekty zastosuvannia ftorkhinoloniv v medychnii ta veterynarnii praktytsi. Nauk. Visn. Lvivskoi derzh. akad. veterynarnoi medytsyny im. S.Z. Hzhytskoho. 2(1), 90-92 (in Ukrainian).
Kotsiumbas, I.Ia. (2017). Veterynarni likarski zasoby Dovidnyk. Lviv: TzOV «VF» Afisha» (in Ukrainian).
Lode, H., Hoffken, G., Bolcke, M., Deppermann, N.. Borner, K., & Koeppe, P. (1990). Quinolone pharmacokinetics and metabolism. Journal of Antimicrobial Chemotherapy. 26, 41-49. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/2124212.
Lode, H., Hoffken, G., Borner, K., & Koeppe, P. (1989). Unique aspects of quinolone pharmacokinetics. Clin. Pharmacokinetics. 16(1), 1-4. https://link.springer.com/ article/10.2165/00003088-198900161-00003.
Maslanka, T. (2014). Farmakologia kliniczna malych zwierzat. Olsztyn.
Padejskaja, E.N. (2000). Artrotoksichnost' kinolonov i ftorhinolonov v eksperimente: harakter porazhenij i vozmozhnyj mehanizm dejstvija. Antibiotiki i himioterapija. 45(8), 36-41 (in Russian).
Padejskaja, E.N., & Jakovlev, V.P. (1995). Ftorhinolony. M. : Bioinform (in Russian).
Padejskaja, E.N., & Jakovlev, V.P. (1996). Ofloksacin. Antibakterial'nyj preparat iz grup ftorhinolonov. M. (in Russian).
Piddock, L.J., Hall, M.C., & Wise, R. (1990). Mechanizm of action of lomefloxacin. Antimicrob Agents Chemother. 34(6), 1088-1093. https://www.ncbi.nlm. nih. gov/pmc/articles/PMC 171763.
Slobodiuk, N.M. (2003). Vyznachennia toksychnosti ofloksatsynu pry sumisnomu zastosuvanni z dymeksydom. IV nauk. prakt. konf. Problemy neinfektsiinoi patolohii tvaryn. Bila Tserkva, 76-78 (in Ukrainian).
Smith, J.T. (1986). Mechanism of action of quinolones. Infection. 14(1), 3-15. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/ pubmed/2420724.
Swarz, M.N. (1997). Use antimicrobial agents and drag resistance. The New England Journal of Medicine. 337, 491-492. doi: 10.1056/NEJM199708143370709.
Walker, R.C., & Wright, A.J. (1991). The fluoroquinolones. Mayo Clinic Proceedings. 66(12), 1249-1259. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/1749294.
