CC BY
23AGRICULTURAL SCIENCES
УРОЖАЙН1СТЬ НАС1ННЯ КВАСОЛ1 ЗАЛЕЖНО В1Д УДОБРЕННЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ IНОКУЛЯЦIÏ НАС1ННЯ В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО Л1СОСТЕПУ УКРАШИ
Кол^ник О.М.
кандидат с.-г. наук, доцент Вгнницький нацюнальний аграрний утверситет, Украна
YIELD OF BEAN SEEDS DEPENDING ON THE APPROVAL AND APPLICATION OF SEED INOCULATION IN THE CONDITIONS OF THE RIGHT-BANK FOREST-STEPPE OF UKRAINE
Kolisnyk O.
Candidate of Agricultural Sciences, Associate Professor Vinnytsia National Agrarian University, Ukraine
АНОТАЦ1Я
В статп описано норми внесения мшеральних добрив та застосування шокуляцп насшня квасолг
Дефщит бшка у всьому свт знижусться за рахунок використання бiлкiв тваринного походження. В умовах реформування агропромислового комплексу Укра!ни та скорочення виробництва тваринно! продукцп важливого значення набуло виробництво високобшкових продуктiв рослинництва. Як наслiдок цього, за останш роки рiзко вирю попит на насiння зернобобових культур. Технологи використання добрив та вирощуванш квасолi е одним iз найбшьш ефективних заходiв падвищення ii врожайносл.
Встановлено, що оптимiзована система удобрення iз урахуванням потреби рослин у поживних ре-човинах за етапами органогенезу може забезпечити найвищу врожайшсть культури. Квасолю вiдносять вченi до культур, вимогливих до поживного режиму грунту. На думку ряду вчених, квасоля е найвимог-ливiшою до родючосп грунту серед зернобобових i досить чутлива до внесення мшеральних добрив. шдтвердження цих висновк1в знайшло i в наших дослiдженнях.
ABSTRACT
The article describes the application of mineral fertilizers and the application of inoculation of bean seeds.
Protein deficiency is reduced worldwide by the use of animal proteins. In the conditions of reforming the agro-industrial complex of Ukraine and reduction of production of animal products, the production of high-protein crop products became important. As a consequence, demand for leguminous seeds has increased dramatically in recent years. Fertilizer technology and bean cultivation are one of the most effective measures to increase its yield.
It is established that an optimized fertilizer system, taking into account the need of plants for nutrients by stages of organogenesis, can provide the highest crop yield. Beans are attributed to scientists who are demanding of the soil's nutrient regime. According to some scientists, beans are the most demanding for soil fertility among legumes and are quite sensitive to mineral fertilizers. These findings are supported by our studies as well.
Ключовi слова: квасоля, сорт, мшеральш добрива, шокулящя, урожайшсть, удобрення.
Keywords: beans, variety, mineral fertilizers, inoculation, yield, fertilizers.
Квасоля доволi перспективна культура, яка хоч i трудомютка у вирощуваш, але мае перспективу у ринку збуту та обвде чималий дохш в перспективi вже через короткий промiжок часу. Ця культура буде перспективною для фермерiв, яш мають не надто велиш дшянки земл^ хоча потрiбну техшку все ж доведеться придбати. Тим не менше виро-щуванням квасолi може зайнятись i людина, у яко! немае досвiду сiльськогосподарськоi дiяльностi [1, 3]. Скорочення виробництва продукцп тваринни-цтва викликало необхiднiсть зб№шення частки рослинного бiлка. Населення Укра!ни споживае 6770 % бшка рослинного та 30-32 % - тваринного походження. У виршенш проблеми нестачi бшшв тваринного походження важливу роль вiдiграе квасоля звичайна (Phaseolus vulgaris L.) [1, 2]. Нестача бшка в харчуванш людини впливае на фiзичну пра-цездатнiсть, рiст i розвиток молодого оргашзму, iнтелектуальний розвиток людини та ii довголiття. Найважливiшою складовою mi е бiлки, оскiльки саме ця група макронутрiентiв забезпечуе рiст,
утворення нових та вадновлення ушкоджених тканин [2, 8].
Норма вживання людиною бобових в рiк повинна складати 13 кг за даними iнституту харчу-вання. Останшм часом рiвень життя населення будь-яко! кра!ни визначаеться кiлькiстю бiлка, який споживае людина. В Укра!ш за останш десять рошв якiсть харчування населення рiзко погiршилася. Причиною цього е рiзкий спад об'емiв виробництва високобшкових продукпв харчування тваринного походження та !х висока собiвартiсть [1, 4]. Вчеш довели, що продукция тваринництва майже досягла свое! бюлопчно! межi i сподiватися на ютотне щд-вищення продуктивностi й валового виробництва продукпв тваринництва немае шдстав [1, 5].
Дефiцит бiлка у всьому свт знижуеться за рахунок використання бшшв тваринного походження [1, 7, 10]. В умовах реформування агропромислового комплексу Укра!ни та скорочення виробництва тваринно! продукцп важливого значення набуло виробництво високобшкових продукпв
рослинництва. Як наслвдок цього, за останш роки р1зко вирю попит на насшня зернобобових культур. Серед зернобобових культур чшьне м1сце займае квасоля звичайна (Phaseolus vulgaris L.), що мютить у середньому 24 % б1лка, який за амшокис-лотним складом близький до бшшв тваринного по-ходження. Квасоля е одшею з найважливших, яка в останш роки перестала бути монопол1ею город-ник1в i дачнишв. Цю культуру стали вирощувати в промислових масштабах, зокрема, крупнi агрохол-динги, адже мода на вегетарiанство змусила за-клади харчування i простих господинь згадати тра-дицшш страви з квасолi, як стають значно попу-лярнiшими за продукти з со!, яку в Укра!ш почали вживати в !жу лише близько 20 рошв тому [6, 8]. Вагомий внесок у розвиток питань селекцп, насш-ництва, технологш вирощування квасолi в Украíнi зробили видатш вiтчизнянi вченi В. I. Счкар, А. О. Бабич, В. Ф. Камшський, О. В. Овчарук, Б. I. Пар-хуць, Л. С. Краевська, Д. С. Шляхтуров, О. Д. Турак О. В. Мазур та ш.
Продовж останшх п'яти рошв виробництво квасолi зросло вгд 28,8 до 43,3 тис. т. В УкраМ розпочинаеться промислове виробництво квасолi. Корпорацiя «Сварог Вест Груп» почала вирощувати цю бобову культуру в промислових масштабах, заевши нею 2,1 тис. га у Хмельницьшй та Чершвецьшй областях. До структури посiвiв було включено 6 сорпв бшо!, чорно! та червоно! квасолi середня врожайшсть становила 2,4 т/га iноземноí селекцп [6, 11-12].
Вирощування квасолi обумовлене економiч-ною та агрономiчною привабливютю. Ця рослина належить до цшних попередник1в майже для всiх альськогосподарських культур. Квасоля не е ви-нятком серед бобових культур, яш е азотфжсую-чими (тобто збшьшують вмiст азоту в грунтi). Вщповщно ця культура збагачуе грунт макро- та мжроелементами, що робить и надзвичайно корис-ною складовою сiвозмiни, а також одним iз найкра-щих попередник1в зерново! групи [8, 11].
Мета та задачi дослвдження. Метою нашо! роботи було пвдвищення зерново! продуктивностi середньостиглих сортiв квасолi вiтчизняноí селекцп шляхом встановлення особливостей росту i ро-звитку рослин та оптишзаци елементiв технологи вирощування обробки шокуляци та удобрення за-лежно вГд сортових особливостей та умов вегета-цiйного перюду в умовах дослiдного поля Вшниць-кого нацiонального аграрного унiверситету.
Вирощування альськогосподарських культур, та оптишзащя технологи зокрема квасол^ передба-чае врахування погодно-клiматичних та грунтових умов, а саме: шлькосл опадiв, грунту, температурного режиму повггря та тривалосп i строкiв на-стання теплого перюду, агрохiмiчних та водно- фь зичних властивостей грунту. Аналiз погодно-мма-тичних та грунтових умов дозволяе передбачити особливосп росту, розвитку та продуктившсть по-льових культур в окремих еколопчних зонах. Цей аналiз допомагае адаптувати iснуючi технологи вирощування альськогосподарських культур для кожно! конкретно! зони [1, 6].
Залежно ввд особливостей рельефу, Люостеп рiзноманiтний. На Правобережж1 зона займае Во-лино-Подiльську i Придншровську височини, на Лiвобережжi - частину Придшпровсько! низовини i ввдроги Середньоросшсько! височини, за складом грунтiв, ктматичними умовами та iншими особли-востями шдзони мають певнi вiдмiнностi [1].
Клiмат Лiсостепу помiрно континентальний. 1з заходу на схвд сiчневi температури змiнюються вiд -4 до -7 °С, липневi - вiд +20 до +24 °С. Температура повггря +31 оС i вище, яка може завдавати шкоди сшьськогосподарським культурам, просте-жуеться перiодами в основному, в липш - серпш та вереснi. Протягом дослвджувальних рошв пере-важно у ачш - лютому середня тривалють перiоду з мшмальною температурою -14 оС i нижче стано-вить 5-9 дшв.
Теплий перiод у Лiсостепу тривае 230-275 дшв, вегетацшний перiод бшьшосл сшьськогоспо-дарських культур - 190-210 дшв, перюд активно! вегетаци - 150-180 дшв. У зош Люостепу сума ак-тивних температур становить 2600-2800 оС.
За рж випадае 440-710 мм опадГв, з яких 60-70 % припадае на лгтнш перюд [9, 10]. У зош Люо-степу часто трапляються посушливГ перюди [11].
КлГмат зони дослщження - помГрно-континентальний. При середньорiчнiй температурi близько 7°С середня температура зимових мюящв становить - 6,1 °С. Абсолютний мшмум становить -30 °С. Загальна шльшсть опадiв за рш коливаеться в межах 571-624 мм. 1з цiе! суми близько 65 % опадiв припадае на теплий перюд року i 30 % - на холод-ний. Гiдротермiчний коефiцiент перевищуе оди-ницю i дорiвнюе 1,7-1,8, розподш опадiв протягом року носить шрГвномГрний характер.
Можна вадмиити, що грунтово-клiматичнi умови регiону е досить сприятливими для ведення сiльськогосподарського виробництва i отримання високих i стабiльних урожа!в зернових бобових культур, в тому числГ квасолi.
Досл1дження особливостей росту, розвитку та формування продуктивносп залежно вГд пвджив-лень проводились протягом 2017-2019 рр. на срих люових середньосуглинкових грунтах. Орий люо-вий середньо суглинковий грунт дослвдно! дГлянки характеризуеться агрохiмiчними показниками.
Вмют гумусу на глибиш 0-30 см становить 2,10 % (за Тюршим), реакщя грунтового розчину слабокисла - рН 5,1, пдролп'ична кислотшсть 2,16 мг -екв./100 г грунту. Сума ввiбраних основ складае 18,8 мг-екв./100 г грунту.
В цшому фГзико-хГмГчш властивостi грунту дослано! дшянки е характерними для цього виду гру-нпв, що зустрiчаеться на територп областi. Незва-жаючи на деяк1 недолiки арих люових грунлв вони е придатними для вирощування вах польових культур, в тому числ со!, одержання !х високо! урожайность
Результати дослiджень. Тривалiсть вегета-цшного перiоду при вирощуваннi квасолi мае важ-ливе значення, оск1льки рют, розвиток та формування врожаю цiе! культури може тривати вгд 60 до 130 дГ6. Встановлено, що тривал1сть вегетацiйного
перюду залежить вiд генетичних особливостей сорту, екологiчних умов регюну та застосування конкретних елементiв технологи вирощування [10, 12]. 1снуе градащя розподiлу вегетацiйного перiоду квасолi звичайно!: ранньостигла група (сiвба - тех-нiчна стиглiсть зеленого боба) 64-72 доби; середнь-оранш - 73-80 д1б; середньостипп 81-110 Д1б. се-редньошзш 111-120 д1б 1 тзньостигт 120 Д1б. Доведено, що за середньодобовою температурою вище за 10 °С можна вирощувати сорти з перюдом 95-100 дiб до техшчно стиглого зеленого боба та 125-130 дiб до фiзiологiчно стиглого насшня [5, 9, 11].
Подовження тривалосл вегетацп рослин ква-солi, як правило, негативно впливае на розвиток рослин квасолi звичайно!. Вченi стверджують, що процес формування квiток, тривалють цвiтiння, за-пладнення i формування бобiв повною мiрою зале-жать вщ клiматичних чинник1в. Найкращi умови для заилщнення спостерiгаються за температури повпря 20-27 °С i вологосп 45-60 %. Зазвичай три-валють перiодiв сходи-цвiтiння i цвтння-до-зрiвання у квасолi майже однакова, з деякими коли-ваннями. Цвiтiння у дуже ранньостиглих генотипiв починаеться на 28-30 добу, у тзньостиглих - на 5557 [1, 8]. У перюд цвiтiння i на початку наливання бобiв надземна маса квасолi починае розвиватись бiльш штенсивно та накопичуе ще 30 % сухо! речо-вини. Хоча рют рослин пiсля к1нця цвiтiння майже припиняеться, накопичення сухо! речовини тривае до повно! стиглостi насiння, i за цей перiод ще до-даеться !! до 40 %. Процес формування квггок, три-валють цвiтiння, заплiднення i формування бобiв
Тривалiсть вегетацiйного перiоду сортiв квасолi за
залежать вiд клiматичних чиннишв.
Дощова i прохолодна погода гальмуе цвiтiння, спричиняе обпадання бутонiв i стерильнiсть квiток [7].
В наших дослщженях встановлено, що в сере-дньому за вегетацiйний перiод середньостиглi сорти квасолi, залежно ввд варiанта удобрення та шо-куляцп насiння Роколта, варiював у сорпв Букови-нка, Галактика та Дншрянка ввд 79 до 102 дiб (табл.1).
Найдовший перiод вегетацi! сорпв квасолi вiдмiчено нами у найбшьш наближеному за показ-никами до типових погодно-ктматичних умов та сприятливому для росту i розвитку рослин квасолi 2019 роцi. Достатня кшьшсть опадiв у травнi, червнi та липш (92, 109,2 та 85 мм опадiв вiдповiдно) викликала подовження фази цвтння, iнтенсивнiше наростання вегетативно! маси та збшьшення висоти рослин. Загалом, вегетац1я рослин дослщжуваних сортiв квасолi подовжилася на тиждень вiдносно середнього за три роки показ-ника. У 2019 рощ для досягнення повно! стиглостi сорту Буковинка знадобилося, залежно вiд удобрення та шокуляцп насiння Роколта, ввд 84 до 96 дiб, сорту Галактика вiд 91 до 106 дiб, сорту Дшп-рянка ввд 94 до 107 дiб. У найсухiшому за роки до-слiджень 2018 роцi вегетацiя дослвджуваних сортiв була найкоротшою i варшвала залежно ввд чин-никiв, поставлених на вивчення, у сорту Буковинка 73-81 доба, у сорту Галактика - 83-95, у сорту Дншрянка - 85-96 дiб ввдповвдно. Сорт Буковинка достигав рашше за iншi та перюд вегетацп в нього був на 8-13 дiб коротший.
Таблиця 1
ежно вiд удобрення та передпоавно! iнокуляцi! на:, дiб_
Рiк Середне
Сорт Варiант удобрення 2017 2018 2019
проведения шокуляци насiння*
без/1 1 без/1 1 без/1 1 без/1 1
3 Без добрив (контроль) 80 83 84 87 73 76 79 82
и и « « МзсР25К15 82 86 87 91 74 78 81 85
М55РззК25 85 88 90 93 77 80 84 87
Й М80Р50Кз5 88 89 93 94 80 80 87 88
РЧ N100Р7 0К40 89 89 96 96 81 81 89 89
СЗ Без добрив (контроль) 86 92 91 94 83 86 87 91
Й « Мз0Р25К:5 89 96 95 100 85 88 90 95
03 М55РззК25 93 99 99 104 88 89 93 97
ч л 1-4 М80Р50Кз5 97 99 102 103 92 92 97 98
N100Р7 0К40 100 100 106 106 95 95 100 100
03 Без добрив (контроль) 89 92 94 98 83 85 89 92
и и « а и №0Р25К15 93 97 97 101 85 89 92 96
N55P35K25 96 99 100 105 88 93 95 99
'53 №0Р50Кз5 99 100 105 105 92 92 99 99
Nl00P70K40 102 102 107 107 95 96 101 102
*Примiтка: i - шокульоване насiння; б/i - без шокуляцц.
Найдовший перiод вегетацi! сорпв квасолi вiдмiчено нами у найб№ш наближеному за показ-никами до типових погодно-мматичних умов та сприятливому для росту i розвитку рослин квасолi 2019 роцi. Достатня кшьшсть опадiв у травнi,
червнi та липш (92, 109,2 та 85 мм опадiв ввдповвдно) викликала подовження фази цвтння, штенсившше наростання вегетативно! маси та збшьшення висоти рослин. Загалом, вегетац1я рослин дослвджуваних сорпв квасолi подовжилася на
тиждень вiдносно середнього за три роки показ-ника. У 2019 рощ для досягнення повно! стиглостi сорту Буковинка знадобилося, залежно ввд удоб-рення та шокуляцп насiння Роколта, вiд 84 до 96 дб, сорту Галактика вiд 91 до 106 дiб, сорту Днш-рянка ввд 94 до 107 дiб. У найсухiшому за роки до-слiджень 2018 рощ вегета^ дослвджуваних сортiв була найкоротшою i варiювала залежно вiд чин-ник1в, поставлених на вивчення, у сорту Буковинка 73-81 доба, у сорту Галактика - 83-95, у сорту Днш-рянка - 85-96 дiб вщповвдно. Сорт Буковинка достигав рашше за iншi та перюд вегетацп в нього був на 8-13 дiб коротший.
Сорти квасолi в перiод вегетацп в середньому за роки дослiджень на варiантах iз застосуванням шокуляцп насшня, порiвняно з варiантами без шокуляцп насшня на рiзному фош удобрення, був до-вшим на 3-5 дiб до варiанта з внесенням добрив в нормi N55P35K25 включно. На варiантах дослвду без шокуляцп насшня Роколта зi зб№шенням но-рми внесення азотних добрив пропорцшно подов-жувалась вегетацiя вах дослiджуваних сортiв. Зо-крема, у середньому за роки дослщжень ввд контрольного варiанта (без добрив) до збшьшення азотних добрив до 120 кг/га д. р. на фош P80K40 вегета^ дослiджуваних сорпв квасолi подовжува-лася на 13-15 дiб.
За внесення азотних добрив у нормi ввд 90 до
120 кг/га на фош збшьшення норми внесення фос-форно-калшних добрив, перюд вегетацп був одна-ковим, як у варiантах iз застосуванням шокуляцп Роколта, так i без не!. Разом з цим, внесення добрив у нормi N80P50K35 та Nl00P70K40 призводило до пригнiчення нггрогеназно! активностi бульбочок на коренях дослщжуваних сортiв квасолi та живлення рослин ввдбувалося виключно за рахунок мшераль-них форм добрив.
Формування врожаю при вивченнi процесу культурних рослин проблема !х росту i розвитку е головною в агрономiчнiй наущ. Рiст i розвиток рослин ввдображають всю сукупнiсть процесiв взаемодп органiзмiв з чинниками зовнiшнього се-редовища, тому застосовуючи тi чи iншi техно-логiчнi прийоми, можна впливати на умови життя та процеси росту i розвитку рослин в агробюцено-зах [1, 8].
В онтогенезi рослин квасолi в перший перюд характеризуеться тим, що молодий проросток, який розвиваеться, живиться за рахунок пластичних ре-човин насшини i лише пiсля появи ам'ядолей на поверхнi грунту, рослина починае засвоювати вуг-лекислоту повiтря i поживнi речовини з грунту [1]. Тому, створення сприятливих умов для росту i розвитку рослин квасол^ особливо в першi 40 дiб вегетацп, вiдiграе важливе значения у формуваннi ви-соких врожа!в насiння ще! культури [5, 12].
Таблиця 2
Тривалють мiжфазних перiодiв квасолi залежно вiд удобрення та передпоавно! шокуляцп насiння,
Сорт Варiант удобрення Тривалiсть вiд фази повш сходи до повно! стиглостi
третього тршчастого листка бутошза-цп цвтння наливу бо-бiв повно!стигло-сп
проведення передпосiвноl шокуляцп*
безЛ i без/ i без/ i безЛ i безЛ i
Буковинка Без добрив (контроль) 10 10 29 30 39 42 61 64 79 82
11 12 31 32 41 45 63 67 81 85
N55P35K25 12 12 31 32 44 47 66 69 84 87
N80? 50К35 12 13 31 32 47 48 69 71 87 88
Nl00P70K40 14 14 33 33 49 49 71 71 89 89
Галактика Без добрив (контроль) 12 12 32 32 41 44 66 70 87 91
№Ср25к15 13 13 32 33 45 50 69 74 90 95
^5Р35К25 14 14 34 34 48 52 72 75 93 97
N8oP5oKз5 15 15 34 35 52 55 76 77 97 98
Nl00P70K40 17 17 34 35 55 57 79 79 100 100
Дшпрянка Без добрив (контроль) 13 13 33 33 42 46 66 69 89 92
№ор25к:5 14 14 33 34 45 49 70 74 92 96
N55P35K25 15 15 35 35 48 52 73 77 95 99
N80? 50К35 15 16 36 37 52 55 77 78 99 99
Nl00P70K40 17 17 36 37 56 58 79 80 101 102
*Примiтка: i - шокульоване насiння; б/i - без шокуляцп
Як видно з таблиц 2 цвтння рослин квасолi дуже ранньостиглих генотипiв зазвичай почи-наеться на 36-42 добу, у шзньостиглих - на 55-57 [1, 5]. У результат проведених нами дослщжень найменша середня тривалiсть мiжфазного перюду повних сходiв - третього трiйчастого листка
вiдмiчена у сорту квасолi Буковинка - 10-14 дiб, дещо бiльшою - 12-17 i 13-17 дiб була у сортiв Галактика та Дшпрянка, зростаючи шд впливом шо-куляцil та норм внесення мшеральних добрив. Проте, вплив шокуляцп на тривалють мiжфазних
пеpiодiв квaсолi звичaйноï спостеpiгaвся вже та по-чaткy цвiтiння. До вкaзaного пеpiодy вapiaнти без шокуляцп тa з iнокyляцieю Роколтa зa тpивaлiстю мiжфaзниx пеpiодiв знaчно не вiдpiзнялися. Ha по-чaткy вегетaцiï бiльш сyтгeво нa подовженiсть пеpiодiв pостy впливaли генетичнi особливостi соpтy тa мiнеpaльнi добpивa.
Ha контpолi в вapiaнтax дослвду (без добpив тa iнокyляцiï нaсiння) почaток цвтння pослин raa-солi у соpтy Бyковинкa зaфiксовaно чеpез 39 дiб ш-сля фaзи повниx сxодiв, у соpтiв Гaлaктикa тa Днш-pянкa - чеpез 41 i 42 доби ввдповщно. 3a шокуляцп Роколга почaток цвiтiння вiдмiчено шзшше нa 3-4 доби. 3окpемa, у соpтy Бyковинкa цвiтiння нaстaло чеpез 42 доби пiсля фaзи повит сxодiв, у соpтiв ra-лaктикa тa Днiпpянкa - чеpез 44 тa 46 дiб. Почaток шливу бобiв нa циx же вapiaнтax без внесення до-бpив тa без iнокyляцiï вiдзнaчено ввдповвдно чеpез 61 тa 66 дiб. Ha вapiaнтax з iнокyляцieю нaсiння квaсолi Роколтa у соpтiв Бyковинкa, Гaлaктикa тa Днiпpянкa вiдмiчено чеpез 64, 70 тa 69 дiб вщповщно, що нa 3-4 дiб довше поpiвняно з вapiaнтaми без шокуляцп тасшня.
Рiвень зaбезпеченостi елементaми мiнеpaль-ного живлення тaкож неaбияк впливae нa тpи-вaлiсть мiжфaзниx пеpiодiв в онтогенезi pослин квaсолi. 3окpемa, пpи збiльшеннi ноpми внесення мiнеpaльниx добpив у ноpмi N100P70K40 в доугш половинi вегетaцiï кyльтypи нaстaння фaз pостy вiдмiчено нa 10-13 дiб пiзнiше зaлежно вiд чин-ник1в, як1 вивчaли, у вж дослiджyвaниx соpтiв raa-солi, поpiвняно з контpольним вapiaнтом. Ha по-чaткy вегетaцiï piзниця бyлa меншою i стaновилa 34 доби. ^ичому, нa вapiaнтax iз ^оведенням шо-кyляцiï тa yдобpенням у ноpмi N55P35K25 (вклю-чно) зaфiксовaно подовження циx пеpiодiв нa 5-7 дiб. 3a подaльшого збiльшення ноpм мiнеpaльниx добpив (до N100P70K40 кг/га д. p.) mOTan^ фaз вiдбyвaлося зa однaковий пеpiод, як з шокулящею нaсiння, тaк i без не!
Рiзницю в тpивaлостi мiжфaзниx пеpiодiв нaми було вiдмiчено шд впливом гiдpотеpмiчниx умов кожного pокy окpемо. 3окpемa, у 2017 pоцi тpи-вaлiсть мiжфaзниx пеpiодiв вiдповiдaлa aбо бyлa нaближеною до бiологiчниx особливостей дaниx соpтiв тa вapiювaлa зaлежно вiд мiнеpaльного живлення, a тaкож iнокyляцiï нaсiння. У 2017 pоцi тpи-вaлiсть мiжфaзниx пеpiодiв знaчно подовжилaсь зa paxyнок високиx темпеpaтyp тa тpивaлиx дощiв у чеpвнi тa липнi. У ^p™ Бyковинкa, Гaлaктикa тa Дт^ян^ фaзa повно1' стиглостi нaстyпилa вщповщно чеpез 96, 106 тa 107 дiб зaлежио вiд вapiaнтiв дослвду, що були постaвленi нa вивчення. Рiзниця мiж вapiaнтaми iз ^оведенням iнокyляцiï тa без не1' стaновилa 3-5 дiб. 3i збiльшенням ноpми внесення мiнеpaльниx добpив до N100P70K40 кг/гa д. p. нaстaння фaз в дaномy pоцi вiдбyвaлось одно-чaсно, незaлежио ввд iнокyляцiï тасшня.
Як ми можемо побaчити що 2018 pоцi вегета-цiя pослин квaсолi пpойшлa швидше i тpивaлiсть мiжфaзниx пеpiодiв бyлa коpотшою зa pоки ^ове-дения дослiджень. Мiжфaзнi пеpiоди в дaиомy pоцi
у зв'язку з посушливими тa жapким погодними yмовaми вегетaцiйного пеpiодy тpивaли нa 4-12 дiб менше, шж в 2017, тa особливо, зa дощового 2018 pокy. У соpтy квaсолi Бyковинкa фaзa повно1' стиг-лостi зеpнa нa контpольниx вapiaнтax дослвду без iнокyляцiï вiдмiченa та 73 добу, з шокулящею тасшня Роколга - та 76 добу шсля повниx сxодiв.
Отже, тpивaлiсть мiжфaзниx пеpiодiв в онтоге-незi квaсолi тa ïx спiввiдношення piзнились мiж собою пвд впливом погодит умов вегетaцiйного pокy ^зниця по pокax зa нaстaииям фaз склaдaлa до 15 дiб зaлежно вiд соpтy тa дослiджyвaниx чиннишв), ноpм мiнеpaльниx добpив (збiльшення ноpм мше-paльниx добpив вiд N30P25K15 до N100P70K40 кг/гa д. p. подовжyвaло нaстaиия фaз pозвиткy до 12 дiб), тa соpтовиx особливостей (xочa всi до-слiджyвaннi œpra нaлежaть до сеpедньостиглоï гpyпи œprà, piзниця в нaстaннi фaз pозвиткy, зa-лежио ввд дослiджyвaниx чиннишв, мiж соpтaми склaдaлa до 13 дiб).
Як вкaзaно з лiтеpaтypниx джеpел висотa pос-лин квaсолi е вaжливим чинником, який впливae нa ïï пpодyктивнiсть. 3a динштою цього покaзникa впpодовж вегетaцiï можта судити пpо те, як склaдa-лися умови pостy i pозвиткy pослин в онтогенезi. Детaльний aнaлiз темпiв pостy стеблa дae мож-ливiсть з'ясyвaти нaйбiльш оптимaльнi умови для фоpмyвaння високопpодyктивниx aгpофiтоценозiв сiльськогосподapськиx pослин, зокpемa i квaсолi [2, 8, 12]. Детальний aиaлiз висоти pослин дae мож-ливiсть з'ясyвaти нaйбiльш оптимaльнi умови для фоpмyвaння високопpодyктивниx aгpофiтоценозiв сiльськогосподapськиx pослин, зокpемa i квaсолi. Вивчення темпiв pостy тa pозвиткy pослин квaсолi в онтогенезi дae можливiсть pозкpити нaйбiльш вaжливi зaлежиостi пpоцесy фоpмyвaння високо1' пpодyктивностi цieï кyльтypи [2, 6, 8]. Ця ознaкa в онтогенезi pослин квaсолi пiддaeться знaчним змшш. 3 огляду нa це, вивчення темшв pостy i pо-звитку pослин квaсолi дae змогу pозкpити тa сфоp-мyлювaти нayковi основи фоpмyвaння високо^о-дyктивниx aгpоценозiв квaсолi.
Звaжaючи нa отpимaнi дaнi зa pоки пpоведення дослiджень можиa зpобити висновок, що нa висоту pослин квaсолi впливaють як погоднi умови досль джyвaниx pокiв, тaк i генетичш особливостi соpтy, a також елементи теxнологiï, що вxодили до сxеми нaшого дослiдy - пеpедпосiвнa iнокyляцiя нaсiння, yдобpения.
Слiд вщзтачити, що нa висоту pослин квaсолi нaсaмпеpед знaчно вплинули гiдpотеpмiчнi умови вегетацшного пеpiодy. Бiльш спpиятливими тa xa-paктеpними для цieï кyльтypи були спiввiдношення темпеpaтypи повiтpя тa нaдxодження опaдiв у 2017 та 2018 pокax, де зa тaкиx умов темпи pостy досль джyвaниx соpтiв квaсолi повною мipою вiдповiдaли генетичним особливостям циx соpтiв. У 2019 pоцi чеpез недостaтню шльшсть опaдiв yпpодовж всieï вегетaцiï квaсолi висотa pослин бyлa суттево ниж-чою пpиблизно нa 35-40 % (зaлежио вiд фaзи pоз-витку), нiж xapaктеpнa ознaкa для кожного досль джyвaного соpтy зa зaгaльною ботaиiчною xapa^re-pистикою соpтiв.
Рис. 1. Висота рослин квасол1 залежно eid удобрення та передпоавног шокуляцп наання,
см (середне за 2017-2019рр.)
За перюд проведения дослщжень нами ввдмь чено, що як i в попередньому дослщ 3i збшьшен-ням норми внесення мшеральних добрив та з подо-вженням подальших фенологiчних фаз культури, збiльшувалась висота рослин дослвджуваних сортiв квасолi.
За роки проведення дослiджень сорт Дшпря-нка характеризувався бiльш iнтенсивним наростан-ням вегетативно! маси та швидким темпом збшьшення висоти рослин, порiвняно з сортами Галактика та особливо Буковинка. Зокрема, у середньому за роки проведення дослвджень у фазу наливу бобiв даний показник, залежно ввд удобрення та шокуляцп насшня Роколта, зростав у вищезазначеного сорту ввд 52,0 до 64,4 см, тодi як у сорту Галактика вш варшвав ввд 46,7 до 58,8 см ввдповвдно.
Результата дослвджень дали нам змогу ствер-джувати, що висоту рослин квасолi зумовлювали, насамперед, гiдротермiчнi умови року проведення дослвджень. Також не менш важливий чинник - ге-нетичш особливостi сорту, i чинники, яш були по-ставленi на вивчення, а саме удобрення збiльшення норм внесення мшеральних добрив до Щ00Р70К40 спричиняло збiльшення висоти на 20-40 %, порiвняно з контрольними варiантами та проведення iнокуляцii насшня Роколта (за удобрення до ^5?35К25 кг/га д. р. зумовило збшьшення даного показника на 2-10 %, порiвняно з варiантами без шокуляцп, подальше зб№шення добрив до Щ00Р70К40 - на однаковому рiвнi або на 1-6 %).
Результати, одержат нами, дозволили встано-вити, що висота кршлення нижнiх бобiв змiнюва-лась залежно ввд сортових особливостей культури
та висоти рослин. Вищу висоту крiпления нижиiх бобiв вiдмiчено у сорту Буковинка, яка в середнь-ому за роки проведення дослщжень варiювала ввд 15,0 (контроль, без добрив та шокуляцп) до 16,5 см (Щ00Р70К40 + iнокуляцiя насшня Роколта). Дещо нижче висота у сорпв Диiпрянка та Галактика - вщ 14,4 до 15,4 та ввд 13,5 до 14,8 см ввдповвдно
(табл.3).
Збiльшения норми внесення добрив до NзoP25Kl5 до Щ00Р70К40 кг/га д.р., а також за-стосуваиия передпосiвно! шокуляцп на фош мше-рального удобрення, сприяло зб№шенню висоти крiпления нижиiх бобiв аналопчно збiльшенню висоти рослин квасолi в цiлому.
Таблиця 3
Елементи структури врожаю квасолi залежно ввд удобрення та застосування шокуляцп насшня (се-
« т р Варiант удобрення Висота крiпления ниж-нiх бобiв, см Довжина бобiв, см Кшьшсть бобiв на рослиш, шт. Кшьшсть зерен на рослиш, шт. Маса зерна з рослини, г Маса 1000 насшин, г
о проведення передпоавно! iнокуляцi!*
без/1 1 без/1 1 без/1 1 без/1 1 без/1 1 без/1 1
и Контроль 15,0 15,1 12,1 12,2 19,1 20,2 84,9 87,5 16,4 17,1 193,2 195,8
NзoP25Kl5 15,4 15,3 12,3 12,5 19,6 21,1 91,2 92,8 18,1 18,8 198,3 202,3
« « N Р К 15,3 15,5 12,7 12,8 20,3 21,8 92,4 94,2 18,6 19,6 201,8 207,6
14 N80P50K35 15,9 15,9 12,8 12,7 20,5 20,4 94,2 92,9 19,3 19,0 205,4 204,3
N100P70K40 16,3 16,5 12,6 12,6 19,9 19,9 91,1 91,5 18,3 18,5 201,2 201,9
^ В Контроль 13,5 13,6 14,6 14,9 16,6 17,4 76,0 78,6 15,4 16,1 202,7 204,8
^30Р25К15 13,8 13,8 15,0 15,1 17,6 19,0 81,8 83,4 17,0 17,7 207,3 211,7
Й N Р К 14,0 14,0 14,9 15,1 18,0 19,8 84,4 86,0 17,8 18,5 210,6 215,3
1-4 N80P50K35 14,5 14,5 15,1 15,2 18,4 18,5 84,9 84,9 18,1 18,0 212,7 212,3
N100P70K40 14,7 14,8 15,0 15,2 17,6 17,8 82,6 83,2 17,3 17,5 209,7 210,0
Контроль 14,4 14,4 15,2 15,4 20,4 22,1 101,3 104,2 17,6 18,4 173,9 176,2
л и ^30Р25К15 14,8 14,9 15,6 15,7 25,2 26,5 106,8 108,4 18,9 19,6 177,0 180,4
N55P35K25 14,7 14,9 15,6 15,7 26,5 28,6 109,2 112,5 19,6 20,9 179,5 183,9
<и с N80P50K35 15,0 15,1 15,6 15,8 27,2 27,2 111,4 111,4 20,3 20,3 182,1 182,0
N100P70K40 15,2 15,4 15,7 15,7 24,6 24,9 109,0 109,2 19,5 19,6 179,2 179,5
* Приметка: i - iнокуляцiя насшня; бЛ - без iнокуляцi
У середньому за роки дослiджень у сорту Буковинка цей показник досяг найвищого значення при застосуванш iнокуляцi! та за внесення Щ00Р70К40 i становив 16,5 см, що 0,2 см бiльше, шж у варiаитi без iнокуляцi! за пе! ж норми добрив, та на 1,5 см бшьше за варiаит iз абсолютним контролем. Аналопчну тенденцш з дещо нижчими результатами зафшсовано у сортiв Галактика та Днш-рянка.
Встановлено, що безпосереднш прямий вплив на даний показник мали погоднi умови конкретного року. Зокрема, найвищу висоту крiпления нижшх бобiв вiдмiчено у достатньо вологому та теплому 2018 роцi. Висота кршлення нижиiх бобiв у сорту Буковинка становила 16,3-17,9 см, порiвняно з дещо нижчим показником у близькому за гвдро-термiчними показниками до багаторiчних даних 2017 рощ - 16,2-17,3 та найнижчим - у спекотному та посушливому 2019 рощ, коли рослини квасолi мали найкоротший перiод вегетацi! та найнижчу висоту рослин - 13,6-14,8 см. У сорпв Галактика та Дшпрянка виявлено аналогiчну тенденцiю змiни показника за роками.
Довжина бобiв квасолi - переважно сортова ознака, яка варшвала залежно ввд чинник1в, що були поставленi на вивчення (норми мшеральних добрив та шокулящя Роколта) та залежала ввд гвд-ротермiчних умов року проведення дослвджень.
Так, найменшу довжину бобiв у середньому за роки проведення дослвджень формував сорт Буковинка -12,1-12,8 см залежно вiд норми мшеральних добрив та шокуляцп. Дещо довшi боби мали сорти Галактика та Дшпрянка - 14,6-15,2 та 15,2-15,8 см залежно ввд норми мшеральних добрив та шокуляцп. Зважаючи на погодш умови, що склалися на перюд вегетацп культури, найкоротшi боби сорти квасолi формували у спекотному та посушливому 2019 рощ, найдовшi - у теплому та зволоженому 2018 рощ.
Кшьшсть бобiв на рослинi - важливий елемент структури врожаю, що зумовлюе продуктивнiсть рослини i приймае участь у формуванш врожаю. У процеа проведення дослiджень встановлено, що максимальну к1льк1сть бобiв з рослини було отри-мано в сприятливому для росту й розвитку квасол^ теплому з достатньою к1льк1стю опащв роцi 2018 роцi.
Найвищий показник у даному роцi вiдмiчено у сорту Дшпрянка, що залежно ввд дослвджуваних чинник1в варiював вiд 20,7 до 30,5 шт., у сорпв Буковинка та Галактика дещо нижчий - ввдповвдно ввд 19,4 до 22,9 та ввд 17,8 до 19,9 шт. Меншу шльшсть бобiв з рослини у сорпв квасол1 Диiпрянка, Буковинка та Галактика зафшсовано у не менш сприятливому за гiдротермiчними умовами 2017 рощ -ввдповвдно ввд 20,8 до 28,2, ввд 19,6 до 22,1 та ввд
16,4 до 20,8 шт. Найнижчий даний показник у дослвджуваних сорпв виявлено в спекотному та по-сушливому 2018 рощ, який варiював ввдповвдно 19,6 до 27,1, ввд 18,2 до 20,4 та ввд 15,3 до 18,8 шт.
Встановлено, що дослвджуваш чинники впли-вали на кшьшсть бобiв на рослинi квасолi. Так, внесення мшеральних добрив сприяло збшьшенню цього показника. У варiантах, яш не передбачали iнокуляцiю насiння, його величина у сорту Дшпрянка в середньому за роки дослвдження збшьшува-лась ввдповвдно зi збшьшенням норми мiнеральних добрив - на 23,5 % за внесення ^оР25К15, на 29,9 % - за внесення ^оР25К15, на 33,3 % - за внесення ^0?50К35 та 20,6 % - за внесення Nl00P70K40,порiвняно до неудобрених варiантiв, де на рослиш формувалось 20,4 шт.
Застосування у технологи вирощування шокуляцп насiння сприяло збшьшенню шлькосп бобiв на рослинах квасолi ввд 1,3 до 8,3 % залежно ввд рь вня мшерального удобрення, порiвняно до варiан-пв, де не передбачали проведення цього агроза-ходу. Збiльшення в нормi внесених добрив азотних до 60 кг/га д. р. на фош Р40К20, а також застосування передпоавно! iнокуляцii на фонi мшерального удобрення, сприяло зб№шенню кшькосп бобiв на рослинi. У середньому за роки дослвджень у сорту Дшпрянка цей показник досяг найвищого значення при застосуванш iнокуляцii та за внесення ^5Р35К25 i становив 28,6 шт., що на 2,4 шт. бшьше, шж у варiантi без шокуляцп за пе! ж норми добрив, та на 8,2 шт. бтше за варiант iз абсолют-ним контролем. Аналопчну тенденцiю з дещо ниж-чими результатами вiдмiчено у сортiв Галактика та Буковинка. Подальше збшьшення норм азотних добрив у варiантах iз проведенням iнокуляцii насiння спричинило зменшення кiлькостi бобiв на рослиш у сорпв квасолi. Так, пвдвищення норми добрив до N80P50K35 та Щ00Р70К40 створювало сприятливi умови мшерального живлення для рослин квасолi. Однак, така доза спричиняла iстотне зниження кiлькостi та маси бульбочок на коренях рослин ква-солi ^ вiдповiдно, пригнiчувала процес азотфшса-цп, значно зменшуючи частку бактерiальноi скла-дово! у живленнi культури.
Показник кшькосп зерен з рослини викликае iнтерес у плаиi пошуку шляхiв прискореного розм-ноження насiння, що особливо важливо для ква-сол^ оск1льки об'еми виробництва насiння ще! ку-льтурине задовольняють потреб альськогосподар-ських виробникiв. У наших дослвдженнях показник кiлькостi зерен на рослиш неабияк залежав ввд бюлопчних особливостей сорту. Зокрема, у сорту Дшпрянка в середньому на однш рослиш формува-лося ввд 101,3 шт. (контроль, без добрив та шокуляцп) до 112,5 шт. (К100Р70К40 + шокулящя насшня Роколта), дещо нижче - у сорпв Буковинка та Галактика - ввд 84,9 до 94,2 та ввд 76,0 до 86,0 см ввдповвдно. Тому, зважаючи на ввдсоток природних втрат та травмування насшня, формування показника кшькосп насшин на рослиш ввдбувалося ана-логiчно до кшькосп бобiв на рослинi. Застосування
мшеральних добрив позитивно вплинуло на показник кшькосп зерен з рослини. Внесення N30P25K15 сприяло його збшьшенню, порiвняно до контрольного варiанта, в сорту Дншрянка на 5,4 %, N55P35K25 - на 7,8 %, N80P50K35 - 10,0 %, N100P70K40 - на 7,6 %. Застосування шокуляцп насшня Роколта сприяло зб№шенню кiлькостi зерен на рослиш на 0,4-2,6 шт. у сорту Буковинка, на 0,6-2,6 - у сорту Галактика та на 0,2-3,3 шт. у сорту Дншрянка залежно ввд варiанта удобрення. Проте, збшьшення норми внесення мшеральних добрив, зокрема азотних до 90 та 120 кг/га д. р., швелювало вплив шокуляцп на формування даного показника.
Погодш умови в роки дослвджень безпосе-редньо впливали на масу 1000 насшин. Зокрема, найбшьш сприятливим для формування маси 1000 насшин виявився помiрно спекотний та достатньо зволожений 2018 рж, де у сорту Галактика даний показник варшвав ввд 219,8 (варiант абсолютного контролю) до 234,2 г (варiант з шокулящею та вне-сенням N55P35K25), у сорту Буковинка - ввд 211,6 до 228,2 г, у сорту Дшпрянка - ввд 190,8 до 202,2 г ввдповвдно. У теплому зi значною шльшстю опащв 2017 рощ даний показник був дещо нижчим, порiвняно з попередшм роком, i у сорту Галактика варшвав залежно ввд дослвджуваних чиннишв ввд 209,5 до 223,4 г, у сорту Буковинка - ввд 197,5 до 211,4 г, у сорту Дншрянка - ввд 180,1 до 190,5 г ввдповвдно. Найменша маса 1000 насшин виявлено у спекотному та посушливому 2018 рощ, де даний показник був значно нижчим, порiвняно з характер-ним за особливостями для кожного сорту показни-ком. У сорту квасолi звичайно! Галактика -варшвав ввд 178,8 до 188,2 г, у сорту Буковинка -ввд 170,4 до 183,1 г, у сорту Дншрянка - ввд 150,7 до 161,2 г ввдповвдно.
Маса 1000 насшин значно рiзнилася за бюлопчними особливостями кожного конкретного сорту. Згвдно характеристики дослвджуваних сорпв, даний показник у сорту Дншрянка був нижчим в дослщ та в середньому становив 173,9-183,9 г, у сорту Буковинка формувалося крупшше насшня i маса 1000 насшин становила ввдповвдно 193,2-207,6 г, тодi як у сорту Галактика маса 1000 насшин виявилася найбшьшою i варшвала в межах 202,7-215,3 г залежно ввд удобрення та шокуляцп. Застосування шокуляци насшня Роколта i зб№-шення мшеральних добрив до певно! меж! в середньому за роки дослвджень позитивно впливали на масу 1000 насшин дослвджуваних сорпв. Маса 1000 насшин - це показник, який р!зниться за ха-рактерними особливостями кожного конкретного сорту. Максимальний показник виявлено у сорту Галактика за передпоавно! шокуляцп та зб№-шення внесених добрив до N55P35K25 кг/га д.р., що становила 215,3 г, пор!вняно з 210,6 г у варiантi без шокуляци, за тих же норм добрив та з 202,7 г у варiантi з абсолютним контролем. Таку ж тенден-цш з дещо нижчою масою тисячу насшин зафшсо-вано у сорпв Буковинка та Дншрянка. Подальше збшьшення внесення мшеральних добрив, зокрема азотних до 80 та 100 кг/га д.р., сприяло зниженню
даного показника у варiаитах iз проведенням шокуляцп, так i без не!.
Слементи структури врожаю визначають iндивiдуальну продуктившсть рослин квасол^ тобто масу зерна з рослини. Тому щлком зрозумшо, що дослвджуваш чинники впливали на останню, змшюючи Г! тим чи шшим чином. Вплив мшераль-них добрив на формування маси зерна з рослини спостершали в уах варiаитах дослвду. Внесення NзoP25Kl5 забезпечило збiльшения величини цього показника пор!вняно до контролю у сорту Дшпрянка на 6,5-7,4 %, ^5Р35К25 - на 11,4-13,6, М80Р50К35 - на 10,3-15,3 % та Щ00Р70К40 - на 6,5-10,8 % залежно шокуляцп насiния. У сорпв Галактика та Буковинка вiдмiчено аиалогiчну тенден-щю. Найкращ умови для формування шдиввдуаль-но! продуктивносп рослин забезпечувало внесення мшеральних добрив у норм! ^5Р35К25 на фон! до-поавно! шокуляцп насшня Роколта або внесення N80P50K35 без шокуляцп. За тако! системи удоб-рення рослини формували масу зерна на р!вш ввд 18,5 до 20,9 та ввд 18,1 до 20,3 г залежно ввд сорту, що на 15,3-20,1 % перевищувало показники абсолютного контролю. Варто зауважити, що введення у технологш вирощування квасолi допоавно! шокуляцп насiния Роколта сприяло збiльшенню маси зерна з рослини, пор!вняно до нешокульованих варiантiв, на 0,1-1,3 г/рослину залежно ввд сорту та норми внесення мiнеральних добрив.
Погодш умови 2019 року необхщно ввдзна-чити, що неповною м!рою вiдповiдали вимогам квасолi до умов вирощування, що позначилось на формуванш елементiв структури врожаю та уро-жайностi в цшому. Залежно ввд дослвджуваних чин-ник1в, вона варшвала ввд 1,41 (сорт Буковинка, аб-солютний контроль) до 2,12 т/га (сорт Дншрянка, ^5Р35К25 + шокулящя). У 2018 рощ шд час веге-таци культури гiдротермiчний режим сприяв максимально реалiзадi! генетичного потенцiалу рослин квасол^ що дало змогу отримати врожайнiсть зерна на ршт ввд 1,95 (сорт Буковинка, абсолютний контроль) до 3,16 т/га (сорт Дшпрянка, N55Pз5K25 + шокулящя). Загалом, погодш умови у 2017 рощ склались сприятлив! для росту й розвитку культури, що позначилось ! на показнику врожайносп,
яка коливались у межах ввд 1,64 до 2,74 т/га залежно ввд сорту, удобрення та шокуляцп.
Щдсумовуючи одержан! результати слад ввд-значити, що елементи структури врожаю сорпв квасол! Буковинка, Галактика та Дншрянка в се-редньому за роки проведення дослщжень залежали ввд сортових особливостей. Сорт квасол! Буковинка характеризуеться вищою висотою кршлення боб!в, найменшою в дослвд довжиною боб!в, середньою к1льк1стю боб!в та зерен на рослин!, масою 1000 насшин. Тому в наших дослвдженнях вш формував середню !ндив1дуальну продуктившсть рослини, з урахуванням найнижчого виживання рослин за ве-гетацш ввдповвдно, густоти стояння рослин на час збирання - найнижчо! в дослвд врожайносп, в межах ввд 1,68 до 2,28 т/га залежно ввд норми мшеральних добрив та шокуляцп.
Найбтша врожайшсть (1,9-2,40 т/га) сформу-вав сорт квасол Галактика за рахунок найбшьшо! маси 1000 насшини та густоти стояння рослин на час збирання. Сорт квасол! Дшпрянка в наших до-слщженнях хаарктеризувався найвищою вро-жайшстю - 2,09-2,65 т/га залежно ввд норми мшеральних добрив та шокуляцп за рахунок формування бшьшо! кшькосп боб!в та зерна на рослин!, маси зерна з рослини.
Внесення добрив у технологи вирощування квасол! е одним !з найбшьш ефективних заход!в шдвищення !! врожайносп. Встановлено, що оп-тим!зована система удобрення !з урахуванням потреби рослин у поживних речовинах за етапами органогенезу може забезпечити найвищу врожайшсть культури [1, 4-5]. Дослщники ввдносять квасолю до культур, вимогливих до поживного режиму грунту [8, 12]. Квасоля е найвимоглившою до родючосп грунту серед зернобобових ! досить чутлива до внесення мшеральних добрив. Щ висновки знайшли свое щдтвердження ! в наших дослвдженнях.
Мшеральш добрива сприяли зростанню врожайносп культури. Найвищу середню урожайшсть формував сорт Дшпрянка у вар!анп з проведенням шокуляцп насшня та за удобрення ^5Рз5К25 кг/га д. р., яка становила 2,67 т/га, що на 0,24 т/га бшьше, шж у вар!анп без шокуляцп за тих же норм добрив та на 0,69 т/га б!льше за абсолютний контроль.
Таблиця 4
Урожайтсть квасолi
Варiант Урожайшсть т/га Прирют врожаю
добрив iнокуляцiя насшия добрив + шокулящя
*бЛ *бЛ
Буковинка
Без добрив (контроль) 1,68 1,96 - - 0,28 -
№сР25К15 1,94 2,14 0,27 0,18 0,20 0,47
N55P35K25 2,05 2,28 0,38 0,32 0,23 0,61
N8oP5oKз5 2,15 2,18 0,48 0,22 0,03 0,51
Nl00P70K40 2,11 2,15 0,44 0,19 0,04 0,48
Галактика
Без добрив (контроль) 1,90 2,04 - - 0,14 -
^0Р25К15 2,13 2,29 0,23 0,25 0,16 0,39
^5Р35К25 2,24 2,49 0,34 0,45 0,25 0,59
N8oP5oKз5 2,40 2,41 0,47 0,37 0,04 0,51
Nl00P70K40 2,38 2,37 0,43 0,33 0,04 0,47
Днiпрянка
Без добрив (контроль) 2,09 2,20 - - 0,11 -
^0Р25К15 2,27 2,40 0,29 0,26 0,13 0,42
N55P35K25 2,43 2,67 0,45 0,53 0,24 0,69
N8oP5oKз5 2,65 2,62 0,63 0,48 0,01 0,64
N100Р7 0К40 2,52 2,54 0,54 0,40 0,02 0,56
Н1Р0,5 - 0,26; А - 0,11;Б- 0,12; В - 0,85.
*Примiтка: б/i - насiння без шокуляцп; i - iнокульоване насшия.
У варiантi за внесення ^5Р35К25 та шокуляцп насiння Роколта урожайнiсть сорту Галактика становила 2,49 т/га, що на 0,25 т/га б№ше, нiж у варiантi без шокуляцп за тих же норм добрив та на 0,59 т/га б№ше за абсолютний контроль.
Сорт Буковинка найвищу врожайшсть - 2,28 т/га теж формував на варiантi дослвду ^5Р35К25 + iнокуляцiя Роколта. Найвищу врожайшсть на ва-рiантах дослвду без проведения шокуляцп Роколта - 2,15, 2,37 та 2,65 т/га у сорпв Буковинка, Галактика та Дншрянка вiдмiчено за удобрення в нормi М80Р50К35 кг/га д. р., що ввдповщно на 0,48, 0,47 та 0,63 т/га вище порiвняно з урожайнiстю на абсолютному контроле яка становила 1,68; 1,90 та 2,09 т/га вщповщно.
Найвищий прирiст врожаю у дослвджуваиих сортiв зафiксоваио у варiаитах з iнокуляцieю насiния та за рiзних норм добрив, порiвняно з абсо-лютним контролем. У сорту Буковинка прирют ввд внесення рiзних норм добрив та проведения шокуляцп становив ввд 0,47 до 0,61 т/га, у сорту Галактика - вщ 0,39 до 0,59 т/га, у сорту Дншрянка - вщ 0,42 до 0,69 т/га. Незважаючи на незначний вплив окремо чиннику: проведения шокуляцп та застосу-вання добрив, доведено 1х суттевий, позитивний вплив у результат взаемоди цих чинникiв. Вищеза-значеш прирости рiвия врожайностi вказують на високу ефективнiсть проведения передпоавно! шокуляцп насшня за внесення помiрних норм азотних добрив.
Висновки. Варто вщмггити, що висок1 дози азотних добрив вщ N90 до N120 на фош фосфорно-калiйних добрив в поеднанш з iнокуляцiею насiния негативно вплинули на урожайнiсть квасолi, яка в деяких варiантах була нижчою за врожайнiсть на
контрольних варiантах за рахунок пригнiчения азо-тфшсаци, де бульбочки хоча i утворювалися у не-великiй кiлькостi, проте нiтрогеназна активнiсть майже не вщбувалась. Тому на варiантах з макси-мальними дозами азотних добрив, як за викори-стания шокуляцп насiння, так i без не!, урожайнiсть дослiджуваних сорпв квасолi була майже на одному рiвнi. Оскiльки азотфшсацп з повпря не ввдбувалося через ввдсутшсть штрогеназно! актив-ностi, то на цих варiантах, рослини мали виключно мiнеральну форму живления.
Збiльшения норми азоту з N80 до N100 на фош фосфорно-калшних добрив знижувало ефектив-нiсть шокуляцп у дослвджуваиих сортiв квасолi. Тож очевидно як з економiчиоl, так i з еколопчно! точки зору, доцiльнiше використовувати природ-ний азот (за рахунок проведения передпоавно! шокуляцп насшия) на противагу використаиню мiне-рального азоту для отримання врожаю в таких межах. Шсля комплексного аиалiзу всiх чиннишв впливу на продуктивнiсть дослвджуваиих сорпв квасолi, можна зробити висновок, що на прирют врожаю впливали норми мшеральних, зокрема азотних добрив (збшьшения норми азотних добрив до 60 кг/га д. р. сприяло значним приростам уро-жайностi квасолi порiвняно з показником, отрима-ним на контроле, застосування бiопрепарату на ос-новi штамiв бульбочкових бактерш (на варiаитах iз проведениям шокуляцп насшия зi збiльшенням азотних добрив у нормi до 60 кг/га д. р. вiдмiчено вищу врожайшсть, порiвияно з аналогiчними варiаитами без шокуляцп насшия) та бюлопчш особливосп сортiв (найбiльш високотехнологiчним та продуктивним виявився сорт Днiпрянка, який за-
лежно ввд чиннишв, поставлених на вивчення фор-мував найвищу врожайнють, пор1вняно з шшими дослщжуваними сортами).
Таким чином, урожайнють сорпв квасол1 зви-чайно1 тддавалась суттевим змшам впродовж рок1в дослщжень. Проте, кожен показник впливу мав опосередковану та часткову дш на цей показник. Найбшьший вплив на урожайнють до-слщжуваних сорпв квасол1 мав чинник «Мше-ральш добрива» - 52 %, дещо менший - 19 % -«Сорт», чинник «Погодш умови» - 15 % та «1ноку-лящя насшня» - 14 %.
Лггература
1. Паламарчук В.Д., Климчук О.В., Пол1щук 1.С., Колюник О.М. Еколого-бюлопчш та техноло-пчш принципи вирощування польових культур: навч. поабник. Вшниця, 2010. 680 с.
2. Колюник О.М. Стшкють самозапилених ль нш кукурудзи до ustilagozeae i sphacelothecareilina. Селекцшно-генетична наука i освгга. Матерiали мiжнародноï конференцп 16-18 березня 2016 р. С. 134-137.
3. Колюник О.М., Любар В.А. Стшкють вихь дного матерiалу кукурудзи до пухирчасто! сажки. Корми i кормовиробництво, 2007. № 61. С. 40-45.
4. Ходанщька О.О. Застосування стимулято-рiв розвитку в практищ рослинництва / Ходанiцька О.О., Колюник О.М. // Materialy XVI Mezinarodni vedecko - prakticka konference «Moderni vymozenosti vedy», Volume 10: Praha. Publishing House «Education and Science». - 2020. - С. 45-49.
5. Shevchuk O.A., Tkachuk O.O., Kuryata V.G., Khodanitska O.O., Polyvanyi S.V. Features of leaf pho-tosynthetic apparatus of sugar beet under retardants treatment // Ukrainian Journal of Ecology. - 2019. -Том 9, № 1. 115-120.
6. Khodanitska, O.O., Kuryata, V.G., Shevchuk, O.A., Tkachuk, O.O., & Poprotska, I. V. (2019). Effect
of treptolem on morphogenesis and productivity of linseed plants. Ukrainian Journal of Ecology, 9, 2. 119126
7. Kolisnyk O.M., Butenko A.O., Malynka L.V., Masik I.M., Onychko V.I., Onychko T.O., Kriuchko L.V., Kobzhev O.M. 2019. Adaptive properties of maize forms for improvement in the ecological status of fields. Ukrainian J Ecol. 9: 33-37. https://www.ujecology.com/articles/adaptive-proper-ties-of-maize-forms-for-improvementin-the ecologi-cal-status-of-fields.pdf.
8. Ma3yp O.B., koMchhk O.M., TeneKano H.B. TeHoranoBi BigMiHOCTi copT03pa3KiB KBacom 3BUHan-Hoi' 3a TexHonoriHHicTM. BiHHH^a, 2017 № 7 ct. 3339.
9. Ivanov M.I., Research of the influence of the parameters of the block-portion separator on the adjustment range of speed of operating elements / M.I. Ivanov, V.S. Rutkevych, O.M. Kolisnyk, I.O. Lisovoy // INMATEH - Agricultural Engineering. - 2019 Vol. 57/1. P. 37-44.
10. Analysis of strategies for combining productivity with disease and pest resistance in the genotype of base breeding lines of maize in the system of diallele crosses Kolisnyk O.M., Kolisnyk O.O., Vatamaniuk O.V., Butenko A.O., Onychko V.I., Onychko T.O., Dubovyk V.I., Radchenko M.V., Ihnatieva O.L., Cher-kasova T.A. Modern Phytomorphology 14: 49-55. 2020.
11. na^aMapnyK B.,3,., KomcHHK O.M. Stalk lodging resistance of corn hybrids depending on the planting date. 36ipHHK HayKOBux npaub BHAy. Cinb-CbKe rocnogapcTBO Ta mciBHH^BO. 2019 №15. C. 94110.
12. Ma3yp O.B., Ma3yp O.B. n^acTUHHicTb i CTa-6i^bHicTb 3epHOBOi npogyKTHBHOCTi C0pT03pa3KiB KBaco^i 3BHHauHoi. CinbCbKe rocnogapcTBO Ta mciB-ннцтвo. 2019. №13. C154-171.
