CC BY
31
УДК 618.11-006.2:577.161.2 DOI: 10.22141/2224-0721.16.5.2020.212740
Архипкна Т.Л.1, Бондаренко В.О.1 €, Гончарова О.А.2 , ЛюбимоваЛ.П.1
1ДУ «1нститутпроблем ендокринно!патолоп! 1м. В.Я. Данилевського НАМН Укра!ни», м. Харк1в, Укра!на
2Харк1вська медична академя пслядипломно! осв1ти, м. Харк1в, Укра!на
PiBeHb вггамшу D i показники вуглеводного обмшу у жшок i3 синдромом полiкiстозних яeчникiв
For citation: Miznarodnij endokrinologicnij zurnal. 2020;16(5):381-386. doi: 10.22141/2224-0721.16.5.2020.212740
Резюме. Актуальнсть. Синдром полШстозних. яечниюв (СПКЯ) залишаеться актуальною проблемою пнеколопчно)' ендокринологп, а його частота становить приблизно 11-17 % серед жiнок репродуктивного BiKy та досягае 75 % у структурi ендокринноi непл'щностi. 1снують докази, що вiтамiн D впливае на обмн вуглево^в, а його недостатнсть або дефцит пдвищують ризик розвитку порушення толерантност до глю-кози, I'нсул'морезистентностi та цукрового диабету 2-го типу. Мета: визначити зв'язок мiж р':внем втамну D та показниками вуглеводного обмну в ж1нок ¡з синдромом полШстозних. яечниюв. Матер'али та методи. Обстежено 60 ж1нок в1ком вд 19 до 26 роюв: 30 жнок ¡з дагнозом класичного фенотипу СПКЯ; 30 здо-рових ж1нок ¡з нормальною менструальною та репродуктивною функ^ею. Дослджували вмст втамну D, сексстеро)'дзв'язуючого глобулину (ССЗГ), iмyнореактивного нсулну (1Р1), индекс НОМА-IR, индекс маси тла (1МТ), окружность талп/окружнсть стегон (ОТ/ОС). Залежно вд концентрацп в^м1ну D обстежених було розподлено на п':дгрупи: перша — 22 хвор'1 на СПКЯ з втамном D < 30 нг/мл (середнй рвень — 12,9 ± 0,2 нг/мл); друга — 8 хворих ¡з р':внем в^м1ну D > 30 нг/мл (31,4 ± 0,3 нг/мл); третя — 12 здорових ж1нок з в'там'мом D < 30 нг/мл (24,2 ± 0,3 нг/мл); четверта — 18 здорових обстежених iз р':внем в^м1ну D > 30 нг/мл (35,6 ± 0,3 нг/мл). Результати. Встановлено, що в загальнй груп хворих на СПКЯ середнй рi-вень в^м1ну D (21,4 ± 0,4 нг/мл) був в'!ропдно нижчим (Р < 0,001) порвняно з показником групи здорових ж1нок (29,6 ± 0,3 нг/мл). У хворих на СПКЯ низьк концентрацп втамну D супроводжувались бльш високи-ми рвнями глюкози (Р < 0,001), 1Р1 (Р < 0,001), ндексу НОМА-IR (Р < 0,001) та зниженням ССЗГ (Р < 0,001). Встановлено негативний асо^ативний зв'язок в^м1ну D з 1МТ (r = -0,399; Р < 0,05), ОТ/ОС (r = -0,612; Р < 0,001), концентра^ею 1Р1 (r = -0,502; Р < 0,001), показником ндексу НОМА-IR (r = -0,571; Р < 0,001), р':внем ССЗГ (r = -0,694; Р < 0,001). Висновки. Показано роль абдомнального ожирння у формуванн дефциту в^м1ну D, який посилюе порушення вуглеводного обмшу, а саме збльшуе ппер 'шсул'шем'ю, нсу-лнорезистентнсть та знижуе продук^ю сексстеро)'дзв'язуючого глобулну у хворих на СПКЯ. Ключов'1 слова: синдром полкстозних. яечниюв; втамн D; iнсyлiнорезистентнiсть; сексстеродзв'язую-чий глобулн
Вступ
Синдром полшютозних яечниюв (СПКЯ) залишаеться актуальною проблемою пнеколопчно! ендокри-нологи, а його частота становить приблизно 11—17 % серед жшок репродуктивного вшу та досягае 75 % у структурi ендокринно! неплщносп [1]. Уявлення про патогенез СПКЯ змшюються iз накопиченням знань
про мехашзми розвитку хвороби. У даний час загаль-новизнаним е трактування СПКЯ як гетерогенно! ен-докринопати i3 широкою клшчною та бiохiмiчною ва-рiабельнiстю [2]. З 2002 року, за критерiями American Association of Clinical Endocrinologists, СПКЯ став вва-жатися фактором ризику розвитку метаболiчного синдрому, поширенють якого серед даного контингенту
© 2020. The Authors. This is an open access article under the terms of the Creative Commons Attribution 4.0 International License, CC BY, which allows others to freely distribute the published article, with the obligatory reference to the authors of original works and original publication in this journal.
Для кореспонденцй: Архипша Тетяна Леовдвна, доктор медичних наук, старший науковий сшвробггник вщдтення патологи статевих залоз, ДУ «1нститут проблем ендокринно!' патологи'
iM. В.Я. Данилевського НАМН УкраТ'ни», вул. Алчевських, 10, м. Харш, 61002, УкраТна; e-mail: tanya_arhipkina@hotmail.com; контактний тел.: +38 (050) 302-07-13.
For correspondence: Tetiana Arkhypkina, MD, PhD, Senior Research Fellow at the Department of Gonad Pathology, State Institution "V. Danilevsky Institute for Endocrine Pathology Problems of the
National Academy of Medical Sciences of Ukraine', Alchevskyh st., 10, Kharkiv, 61002, Ukraine; e-mail: tanya_arhipkina@hotmail.com; contact. tel.: +38 (050) 302-07-13.
Full list of author information is available at the end of the article.
жшок репродуктивного в1ку становить 35—40 % [3], а встановлення зв'язку СПКЯ з ожиршням, шсулшоре-зистентн1стю, г1пер1нсул1нем1ею та дислш1дем1ею дозволило по-новому поглянути на деяы питання його патогенезу [4].
Останшм часом з'являються повщомлення про ва-гому роль вггамшу Б в патогенез1 СПКЯ [5, 6]. Термш «виамш Б» об'еднуе групу под1бних за х1м1чною бу-довою форм в1там1ну Б, яы належать до класу секо-стерощв. Однак лише в1там1н Б3 розглядаеться як «ю-тинний» в1там1н Б, який надае р1зноман1тн1 б1олог1чн1 ефекти, чим 1 в1др1зняеться в1д традицшних в1там1н1в. Наявн1сть у кл1тинах р1зних орган1в 1 тканин ядерних рецептор1в до в1там1ну Б дозволяе вважати його актив-ним Б-гормоном, який працюе в межах ендокринно! системи, а його функци полягають у здатност генеру-вати та модулювати б1олог1чн1 реакци б1льш н1ж у сорока тканинах-мшенях шляхом регуляци транскрип-ци ген1в, включаючи гени, яы важлив1 для метабол1зму глюкози та л1п1д1в, а також функци статевих залоз [7]. Вважаеться, що за допомогою транскрипци б1льше 300 гешв в1там1н Б мае вплив 1 на розвиток СПКЯ [8].
1снують докази, що в1там1н Б впливае на обм1н вуг-левод1в, а його недостатн1сть або дефщит пщвищують ризик розвитку порушення толерантност до глюкози, 1нсул1норезистентност1 та цукрового д1абету 2-го типу [9]. Хоча мехашзми, за допомогою яких вггамш Б може формувати ризик порушення вуглеводного обмшу, ще не встановлеш, 1снуе клька досл1джень, як1 засвщчу-ють, що, по-перше, в1там1н Б може стимулювати екс-прес1ю рецептор1в 1нсул1ну 1 тим самим пщвищувати чутлив1сть до нього [10]; по-друге, низька концентращя в1там1ну Б призводить до зростання р1вня паратирео!д-ного гормону, який, як передбачаеться, бере участь у ме-табол1зм1 глюкози та знижуе чутлив1сть до шсулшу [11]. Кр1м того, деф1цит вггамшу Б також може посилювати системне запалення, яке в1д1грае важливу роль у патогенез! шсулшорезистентносл [12]. Нарешп, секрец1я 1нсул1ну 1 резистентнють до нього е кальц1йзалежними процесами, а р1вень в1там1ну Б впливае на концентра-ц1ю кальц1ю та його потак через кл1тинн1 мембрани тд-шлунково! залози та шсулшчутливих тканин [13]. Кр1м того, припускаеться, що шсулш е основним регулятором синтезу секреци сексстеро!дзв'язуючого глобуль ну (ССЗГ), зниження якого в кров1 супроводжуеться г1перандрогенем1ею, ановуляц1ею та формуванням по-л1к1стозних яечник1в, що стае шдГрунтям для розвитку неплщноста [14]. Тобто в1там1н Б може вщгравати важливу роль у розвитку СПКЯ [15].
Останшм часом потенцшш причини метабол1чно! дисрегуляци при СПКЯ стали приводом для штен-сивних наукових дискусш. На сьогодш пропонуеться розглядати в1там1н Б як одну 1з важливих ланок, яко! бракувало для розум1ння метабол1чних порушень при СПКЯ. Однак результати проведених дослщжень щодо вивчення взаемозв'язку статусу вггамшу Б 1з виник-ненням шсулшорезистентноста та метабол1чних розла-д1в у жшок з1 СПКЯ залишаються суперечливими.
Мета: визначити зв'язок м1ж р1внем в1там1ну Б та показниками вуглеводного обмшу у жшок з1 СПКЯ.
Мaтерiaли та методи
У кшшщ ДУ «1нститут проблем ендокринно! патологи iM. В.Я. Данилевського НАМН Укра!ни» обстеже-но 60 жшок вшом вiд 19 до 26 роыв. Тридцять жшок, яким на n^cTaBi критерй'в свiтового консенсусу бвро-пейського товариства репродукцй' людини й ембрю-логй' та Американського товариства репродуктивно! медицини (Роттердам, 2003) встановлений дiaгноз класичного фенотипу СПКЯ, увшшли до основно! групи [16]. Контрольну групу становили 30 здорових жшок з нормальною менструальною та репродуктив-ною функцieю.
В уах обстежених визначали вмicт вiтaмiну D у сироватщ кровi iмуноферментним методом за допомогою набору 25-OH Vitamin D (total) ELISA, Шмеч-чина. Дослщження проводили в перюд з жовтня по лютий. До обстеження не було включено жшок, яы отримували добавки вiтaмiну D та препарати, що ма-ють вплив на метaболiзм кaльцiю, фосфору, лшщний спектр кровi. Статус виамшу D оцiнювaли залежно вiд вмюту 25(OH)D в кровi: адекватними вважались рiвнi вiтaмiну D > 30 нг/мл, недостатнють — 20— 30 нг/мл, дефщит — < 20 нг/мл, виражений дефщит —
< 10 нг/мл [17].
Ошб, залучених у дослщження, залежно вгд отрима-них результапв було розподiлено на пiдгрупи: до пер-шо! пiдгрупи ввiйшли 22 хворi на СПКЯ з вггамшом D
< 30 нг/мл (середнш рiвень — 12,9 ± 0,2 нг/мл); друга шдгрупа — 8 хворих iз рiвнем вггамшу D > 30 нг/мл (31,4 ± 0,3 нг/мл); третя пiдгрупa — 12 здорових жшок з вггамшом D < 30 нг/мл (24,2 ± 0,3 нг/мл); четверту тдгрупу становили 18 здорових обстежених Гз рiвнем вiтaмiну D > 30 нг/мл (35,6 ± 0,3 нг/мл).
Ушм жшкам розраховули шдекс маси тла (1МТ): маса тта (кг)/довжина тта (м2), оцшювали розподгл жирово! тканини за сшввтношенням окружнють тали'/ окружнють стегон (ОТ/ОС).
Для досдгдження вуглеводного обмГну в перифе-ричнГй кровГ глюкозооксидазним методом за допомогою експрес-аналГзатора Biosens визначали рГвень глюкози натще. Визначення рГвня Гмунореактивного ГнсулГну (IPI) проводили Гмуноферментним методом Гз використанням наборГв фГрми DRG (США) на ана-лГзаторГ StatFax 2100 виробництва США. Верифшацш iнcулiнорезиcтентноcтi, незалежно вГд маси тта, проводили шляхом визначення шдексу НОМА-IR, який обчислювали за формулою: НОМА-IR = (глюкоза натще х 1Р1 натще)/22,5, де показник НОМА-IR вище 2,5 розцiнювaвcя як об'ективний критерiй 1Р [18].
Визначення концентраций ССЗГ проводили Гмуно-ферментним методом з використанням тест-система фгрми DSL, США.
Перед початком обстеження всГ пащентки були проiнформовaнi про характер ключного доcлiдження та тдписували iнформовaну згоду на участь. КлИчне доcлiдження проводилось Гз дотриманням передба-чених у таких випадках зaходiв безпеки для здоров'я пaцieнтa, захисту його прав, людсько! гГдностГ та мо-рально-етичних норм вГдповГдно до принцитв Гель-сшсько! декларацй' прав людини, Конвенци Ради 6в-
ропи про права людини i бiомедицини, вiдповiдних закошв Укра!ни; дозволу комюи i3 бiоетики (протокол № 4 засщання ком1сГ! з питань етики при Харывськш медичнiй академи шслядипломно! освiти вiд 7 травня 2019 року).
Статистичний аналiз отриманих даних проводили з використанням пакета прикладних програм StatSoft Statistica 6.1. фiрми Statsoft Inc. та Microsoft Office Excel. Для порiвняння середшх значень величин застосову-вали параметричний t-критерш Стьюдента. Кореляцй кiлькiсних змшних ощнювали з використанням кое-фщента кореляцй Пiрсона. Статистично значущими вважали в1дм1нност1 при р1вн1 Р < 0,05.
Результати
У результaтi проведених нами дослщжень встанов-лено, що в зaгaльнiй груп1 хворих на СПКЯ середнiй рiвень вiтaмiну D (21,4 ± 0,4 нг/мл) був в1рог1дно ниж-чим (Р < 0,001) пор!вняно з показником групи здоро-вих ж1нок (29,6 ± 0,3 нг/мл).
В1дпов1дно до оц1нки антропометричних пара-метрiв, у пащенток з1 СПКЯ та рiвнем вггамшу D < 30 нг/мл середш значення 1МТ i коефiцiенту ОТ/ОС в!ропдно (Р < 0,001) перевищували в1дпов1дн1 показ-ники хворих 1з рiвнем вiтaмiну D > 30 нг/мл та жшок контрольно! групи (табл. 1). Встановлено негативний асощативний зв'язок вггамшу D з 1МТ (r = —0,399; Р < 0,05) та коефвдентом ОТ/ОС (r = -0,612; Р < 0,001). Под16ш дaнi отримaнi й при анал1з1 результaтiв обсте-
ження здорових жшок, а саме недостатнють вггамшу Б супроводжувалась вiрогiдно (Р < 0,05) вищим значен-ням 1МТ та iснувала негативна кореляцiя (г = —0,562; Р < 0,001) м1ж даними показниками. Водночас у здорових жшок не доведено юнування зв'язку (г = —0,174; Р > 0,05) мiж вггамшом Б та сшввщношенням ОТ/ОС (табл. 2).
Дослщження вуглеводного обмiну показало, що в жодно! з обстежених гшкемш не виходила за межi дiапазону Г! фiзiологiчних коливань (не перевищувала показник 5,6 ммоль/л). Однак у хворих на СПКЯ за наявносп недостатносп вiтамiну Б спостериалось вь рогiдне пiдвищення рiвнiв глюкози натще щодо пащ-енток iз нормальним рiвнем вiтамiну Б (Р < 0,001) та жшок контрольно! групи (Р < 0,001). Не встановлено кореляцшно! залежносп мiж показниками глюкози та вггамшу Б (табл. 2).
Р1вш 1Р1 в сироватщ кров! натще в хворих на СПКЯ перебували в диапазон! в!д 8,3 до 32,8 мкМО/мл ! в серед-ньому ютотно перевищували значення здорових жшок (Р < 0,001). Звертало увагу, що в пащенток ¡з вггамшом Б < 30 нг/мл середня концентращя 1Р1 була також в!ро-г!дно вищою (Р < 0,001) й при пор!внянш з пащентка-ми, як! мали нормальний р!вень в!там!ну Б (Р < 0,001). Кр!м того, у жшок з! СПКЯ та вггамшом Б < 30 нг/мл середнш показник шдексу НОМА-1Я в!ропдно пере-вищував (Р < 0,001) як показник хворих ¡з вггамшом Б > 30 нг/мл (Р < 0,001), так ! середне значення обстежених контрольно! групи (Р < 0,001). Проведений кореляцш-
Таблиця 1. Антропометричн й метабол'чн показники обстежених жнок залежно вд рiвня втамну D (X ± SX)
Показник XBopi на СПКЯ Контрольна група
В^амш D < 30 нг/мл BiTaMiH D > 30 нг/мл BiTaMiH D < 30 нг/мл Biтaмiн D > 30 нг/мл
N = 22 N = 8 N = 12 N = 18
BiK, роки 24,3 ± 0,5 24,4 ± 0,4 23,2 ± 0,6 22,9 ± 0,9
1МТ, кг/м2 27,8 ± 0,51' 3 24,5 ± 0,6 23,9 ± 0,52 21,9 ± 0,6
ОТ/ОС 0,83 ± 0,011, 3 0,78 ± 0,01 0,73 ± 0,02 0,69 ± 0,02
Глюкоза, ммоль/л 5,06 ± 0.031, 3 4,61 ± 0,04 4,43 ± 0,04 4,25 ± 0,03
1Р1, мкОД/мл 17,4 ± 0,41, 3 15,7 ± 0,4 14,9 ± 0,22 10,2 ± 0,2
НОМА-IR, ум.од. 3,9 ± 0,21, 3 3,2 ± 0,1 2,9 ± 0,22 1,9 ± 0,2
ССЗГ, нмоль/л 35,70 ± 0,941, 3 44,8 ± 0,9 59,60 ± 1,142 65,3 ± 1,2
Примтки: 1 — значущсть в'щм'нностей м'ж хворими на СПКЯ з втамном D < 30 нг/мл та D > 30 нг/мл;2 — значущсть вщмнностей мiж здоровими жнками з втамном D < 30 нг/мл та > 30 нг/мл;3 — значущсть вд-мнностей мiж хворими на СПКЯ та здоровими жнками з втамном D < 30 нг/мл.
Таблиця 2. Кореляця втамну D з р'/зними показниками в обстежених жнок
Показник XBopi на СПКЯ, n = 30 Контрольна група, n = 30
r Р r Р
1МТ -0,399 < 0,05 0,569 < 0,001
ОТ/ОС -0,612 < 0,001 -0,174 > 0,05
Глюкоза 0,295 > 0,05 0,201 > 0,05
1Р1 -0,502 < 0,01 0,313 > 0,05
НОМА-IR -0,571 < 0,001 0,299 > 0,05
ССЗГ -0,694 < 0,001 0,184 > 0,05
Примтки: r — коефщент кореляцй; Р — вiрогiднiсть похибки коефщента кореляцй.
ний аналiз пiдтвердив наявнiсть у жшок зi СПКЯ прямо! асощаци 1МТ iз концентрацieю 1Р1 натще (г = 0,385; Р < 0,05) й шдексом НОМА-1Я (г = 0,394; Р < 0,05) та довiв юнування негативного асощативного зв'язку мiж вiтамiном Б та концентращею 1Р1 (Р < 0,001), показни-ком iндексу НОМА-1Я (Р < 0,001) (табл. 2). Отримаш даш вказують на тiсний зв'язок мiж станом вiтамiну Б та вуглеводного обмшу за наявностi СПКЯ. Тим часом не встановлено юнування кореляцшно! залежност мiж рiвнем вггамшу Б та показниками вуглеводного обмшу у жшок контрольно! групи.
У розвитку метаболiчних i гормональнiх порушень у жшок зi СПКЯ велике значення мае вмют у кровi ССЗГ. Проведене обстеження показало, що середнi рiвнi ССЗГ у хворих на СПКЯ, незалежно вiд концентраций вiтамiну Б, були вiрогiдно (Р < 0,001) нижчими за показники здорових жшок. Статистично значуще зменшення ССЗГ спостерiгалось також незалежно вщ наявностi або вiдсутностi шсулшорезистентносп, од-нак необидно зазначити, що бтьш низькi рiвнi ССЗГ (Р < 0,05) рееструвались при поеднанш надлишково! маси тiла та шсулшорезистентность Встановлено юну-вання негативно! кореляцшно! залежност мiж ССЗГ та 1МТ (г = -0,783; Р < 0,001), 1Р1 (г = -0,595; Р < 0,001), шдексом НОМА-1Я (г = -0,638; Р < 0,001) та рiвнем вь тамшу Б (г = -0,694; Р < 0,001), (рис. 1, 2).
Обговорення
Незважаючи на зростаюче число дослтжень, де оцiнюeться статус вггамшу Б у хворих на СПКЯ, дош вiдсутнi переконливi докази, яы б демонстрували при-чинно-наслiдковий зв'язок мiж ними. Отриманi нами даш показують, що недостатнiсть вiтамiну Б юнуе як у хворих на СПКЯ, так i в здорових жшок, проте за умов СПКЯ дефщит бтьш виражений. Зпдно з лггератур-ними джерелами, цей дефщит може бути пов'язаний iз дектькома аспектами СПКЯ, одним з яких е надлиш-кова маса тта [19], що й було шдтверджено у нашому дослiдженнi встановленою негативною кореляцшною залежнiстю мiж рiвнем вггамшу Б у сироватцi кровi та 1МТ як у хворих на СПКЯ (Р < 0,05), так i у здоро-
вих жшок (Р < 0,001). Однак необидно зазначити, що значну роль в патогенетичному ланцюгу формування СПКЯ вщграе не лише надлишкова маса тта, але й абдомшальний тип розподту жирово! тканини, який супроводжуеться шдвищеним ризиком метабол1чно! дисфункци. Водночас вже доведено, що за нормально! маси тта також юнуе тенденщя до абдомшально! куму-ляци жиру, тобто до наявност «прихованого ожиршня» [20]. Встановлений зв'язок м1ж коеф1ц1ентом ОТ/ОС та вггамшом D у хворих на СПКЯ п1дтверджуе значення надлишково! маси тта та «прихованого ожиршня» у формуванн1 деф1циту вггамшу D за умов СПКЯ.
Як ключов1 компоненти в патоф1зюлогй СПКЯ як у жшок з надлишковою, так i з нормальною масою т1ла розглядаються також резистентн1сть до шсулшу з компенсаторною г1пер1нсул1нем1ею [21]. Припускаеть-ся, що ризик майбутньо! г1пергл1кемй' i резистентност1 до шсулшу може бути пов'язаний 1з гшовггамшозом D [22, 23]. Наш1 даш демонструють, що в хворих на СПКЯ низьи концентрацй' в1там1ну D супроводжу-ються б1льш високими р1внями глюкози, 1Р1 та 1ндексу НОМА-IR, а також 1снуе негативна асощащя м1ж за-значеними показниками.
Дан1 л1тератури вказують на високу прогностичну значущють зниження р1вня ССЗГ у розвитку СПКЯ [24]. Вважаеться, що низька концентращя ССЗГ е су-рогатним маркером шсулшорезистентноста та над-лишку андрогешв i дозволяе прогнозувати п1дв1щену схильнють до розвитку метабол1чного синдрому [25]. Шдтвердженням цього е доведене у робот1 значне зниження р1вшв ССЗГ у хворих на СПКЯ та встановлена корелящя м1ж ССЗГ й 1МТ, 1Р1 й шдексом НОМА-IR. Кр1м того, ми виявили значний негативний зв'язок р1вня ССЗГ 1з вм1стом в1там1ну D, що вказуе на роль останього у формуванш СПКЯ та притаманних йому метабол1чних порушень.
Отже, виходячи з вищевикладеного, порушення ре-гуляцй' метабол1зму в1там1ну D може бути як наслтком СПКЯ, так i одним 1з численних фактор1в, що сприя-ють його формуванню, а дефщит вггамшу D е пошире-ним супутшм проявом СПКЯ.
34 32 30 28 26 24 22 20 2 Кореляцiя: r = -0,783
ч
S \ 4ce
o°
О 4
О '
4 ""O-v
• s \
8 30 32 34 36 38 40 42 44 46 48 50 ССЗТ, нмоль/л
Рисунок 1. Зв'язок концентрацй ССЗГ з 1МТ у жнок 3i СПКЯ
4,6 4,4 4,2 ä 4,0 о s 3,8 tr 3,6 f 3,4 □c 3,2 3,0 2,8 2,6 2 Кореля^я: r = -0,638
о
ччч
----- __о о v" о
о о о о
о *"•» 00s
о
о
8 30 32 34 36 38 40 42 44 46 48 50 ССЗТ, нмоль/л
Рисунок 2. Зв'язок концентрацй' ССЗГ з НОМА-IR у жнок зi СПКЯ
Висновки
1. У пащенток 3i СПКЯ пiдвищенi iндекс маси тла та показник спiввiдношення окружнють талй'/окруж-нють стегон поеднуються 3i зниженою концентрацiею вiтамiну D, що свiдчить про роль абдомшального роз-подiлу жирово1 тканини як фактора ризику розвитку дефiциту вiтамiну D.
2. Дефщит вiтамiну D посилюе порушення вугле-водного обмiну, яи iснують у ж1нок зi СПКЯ, а саме збтьшуе гiперiнсупiнемiю, шсулшорезистентнють та знижуе продукцiю сексстеро']дзв'язуючого глобулшу.
Конфл^ iHTepeciB. Автори гарантують вщсутшсть конфлiкту iнтересiв та власно1 фшансово!' защкавле-ностi при виконаннi роботи та написанш статтi.
References
1. Damdinova LV, Leshchenko OYa. Polycystic ovary syndrome - 80 years of research and new directions in the study (literature review). Biulleten ' VSNTs SO RAMN. 2016;15(111):181-185. doi:10.12737/23421. (in Russian).
2. Mohort TV, Velesevich EI, Yurenya EV, Shyshko VM, Tsinkevich AI. Polycystic ovary syndrome: what's new? (Based on an Endocrine Society Clinical Practice Guideline). Meditsinskie novosti. 2014;(12):16-21. (in Russian).
3. Marshall JC, Dunaif A. Should all women with PCOS be treated for insulin resistance? Fertil Steril. 2012;97(1):18-22. doi:10.1016/j.fertnstert.2011.11.036.
4. Safi AT, Orazov MR, Kalinchenko SYu. Polycystic ovary syndrome and vitamin D deficiency. Obstetrics and Gynaecology of St Petersburg. 2018;(2):55-61. (in Russian).
5. Lumme J, Sebert S, Pesonen P, et al. Vitamin D Levels in Women with Polycystic Ovary Syndrome: A Population-Based Study. Nutrients. 2019;11(11):2831. doi:10.3390/nu11112831.
6. Pankiv IV, Korytko OO. Vitamin D level, frequency of its insufficiency and deficiency in patients with polycystic ovary syndrome. Mznarodnij endokrinologicnij zurnal. 2018;14(6):585-589. doi:10.22141/2224-0721.14.6.2018.146069. (in Ukrainian).
7. Niu YM, Wang YD, Jiang GB, et al. Association between vitamin D receptor gene polymorphisms and polycystic ovary syndrome risk: a meta-analysis. Front Physiol. 2019;9:1902. doi:10.3389/fphys.2018.01902.
8. Liu E, Meigs JB, Pittas AG, et al. Plasma 25-hydroxyvita-min d is associated with markers of the insulin resistant phenotype in nondiabetic adults. JNutr. 2009;139(2):329-334. doi:10.3945/ jn.108.093831.
9. Larsson S, Jones HA, Göransson O, Degerman E, Holm C. Parathyroid hormone induces adipocyte lipolysis via PKA-me-diated phosphorylation of hormone-sensitive lipase. Cell Signal. 2016;28(3):204-213. doi:10.1016/j.cellsig.2015.12.012.
10. Chagas CE, Borges MC, Martini LA, Rogero MM. Focus on vitamin D, inflammation and type 2 diabetes. Nutrients. 2012;4(1):52-67. doi:10.3390/nu4010052.
11. Maestro B, Dàvila N, Carranza MC, Calle C. Identification of a Vitamin D response element in the human insulin receptor gene promoter. J Steroid Biochem Mol Biol. 2003;84(2-3):223-230. doi:10.1016/s0960-0760(03)00032-3.
12. Shojaeian Z, Sadeghi R, Latifnejad Roudsari R. Calcium and vitamin D supplementation effects on metabolic factors, menstrual cycles and follicular responses in women with polycystic ocvary syndrome: A systematic review and meta-anal-
ysis. Caspian J Intern Med. 2019;10(4):359-369. doi:10.22088/ cjim.10.4.359.
13. Plymate SR, Matej LA, Jones RE, Friedl KE. Inhibition of sex hormone-binding globulin production in the human hepatoma (Hep G2) cell line by insulin and prolactin. J Clin Endocrinol Metab. 1988;67(3):460-464. doi:10.1210/jcem-67-3-460.
14. He C, Lin Z, Robb SW, Ezeamama AE. Serum Vitamin D Levels and Polycystic Ovary syndrome: A Systematic Review and Meta-Analysis. Nutrients. 2015;7(6):4555-4577. doi:10.3390/ nu7064555.
15. Pankiv V, Pankiv I. Association of vitamin D status with body mass index in adolescents in Ukraine. Romanian Journal of Diabetes, Nutrition and Metabolic Diseases. 2018;25(4):377-381.
16. Conway G, Dewailly D, Diamanti-Kandarakis E, et al. The polycystic ovary syndrome: a position statement from the European Society of Endocrinology. Eur J Endocrinol. 2014;171(4):P1-P29. doi:10.1530/EJE-14-0253.
17. Holick MF, Binkley NC, Bischoff-Ferrari HA, et al. Evaluation, treatment, and prevention of vitamin D deficiency: an Endocrine Society clinical practice guideline. J Clin Endocrinol Metab. 2011;96(7):1911-1930. doi:10.1210/jc.2011-0385.
18. Matthews DR, Hosker JP, Rudenski AS, Naylor BA, Treacher DF, Turner RC. Homeostasis model assessment: insulin resistance and beta-cell function from fasting plasma glucose and insulin concentrations in man. Diabetologia. 1985;28(7):412-419. doi:10.1007/BF00280883.
19. Kaminskyi OV, Pankiv VI, Pankiv IV, Afanasyev DE. Vitamin D content in population of radiologically contaminated areas in Chernivtsi oblast (pilot project). Probl Radiac Med Ra-diobiol. 2018;23:442-451. doi:10.33145/2304-8336-2018-23-442-451.
20. Goncharova OA, Partskhaladze VI, Il'ina IM. Metabolic obesity with normal body weight. Unresolved diagnostic issues. Endocrynologia. 2013;18(4):50-54. (in Russian).
21. Caserta D, Adducchio G, Picchia S, Ralli E, Matteuc-ci E, Moscarini M. Metabolic syndrome and polycystic ovary syndrome: an intriguing overlapping. Gynecol Endocrinol. 2014;30(6):397-402. doi:10.3109/09513590.2014.887673.
22. Forouhi NG, Luan J, Cooper A, Boucher BJ, Wareham NJ. Baseline serum 25-hydroxy vitamin d is predictive of future glycemic status and insulin resistance: the Medical Research Council Ely Prospective Study 1990-2000. Diabetes. 2008;57(10):2619-2625. doi:10.2337/db08-0593.
23. Nikolova MG, Boyanov MA, Tsakova AD. Correlations of serum vitamin D with metabolic parameters in adult outpatients with different degrees of overweight/obesity coming from an urban community. Acta Endocrinol (Buchar). 2018;14(3):375-383. doi:10.4183/aeb.2018.375.
24. Moran LJ, Teede HJ, Noakes M, Clifton PM, Norman RJ, Wittert GA. Sex hormone binding globulin, but not testosterone, is associated with the metabolic syndrome in overweight and obese women with polycystic ovary syndrome. J Endocrinol Invest. 2013;36(11):1004-1010. doi:10.3275/9023.
25. Deswal R, Yadav A, Dang AS. Sex hormone binding globulin - an important biomarker for predicting PCOS risk: A systematic review and meta-analysis. Syst Biol Reprod Med. 2018;64(1):12-24. doi:10.1080/19396368.2017.1410591.
OTpuMaHo/Received 04.03.2020 Pe^H30BaH0/Revised 27.03.2020 npuMH^TO go gpyKy/Accepted 28.04.2020 ■
Information about authors
Tetiana Arkhypkina, MD, PhD, Senior Research Fellow at the Department of Gonad Pathology, State Institution "V. Danilevsky Institute for Endocrine Pathology Problems of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine'; Kharkiv, Ukraine
Volodymyr Bondarenko, MD, PhD, DSc, Professor, Head of Department of Gonad Pathology, V. Danylevsky Institute for Endocrine Pathology Problems of the National Academy of Medical Science of Ukraine, Kharkiv, Ukraine; ORCID iD: https://orcid.org/0000-0002-9254-3875
Olga Goncharova, MD, PhD, Professor, Department of Endocrinology, Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education, Kharkiv, Ukraine; ORCID iD: https://orcid.org/0000-0001-5864-5686 Lidiya Lyubimova, State Institution "V. Danilevsky Institute for Endocrine Pathology Problems of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine', Kharkiv, Ukraine
Архипкина Т.Л.1, Бондаренко В.А.1, Гончарова О.А.2, ЛюбимоваЛ.П.1
1 ГУ «Институт проблем эндокринной патологии им. В.Я. Данилевского НАМН Украины», г. Харьков, Украина
2 Харьковская академия последипломного образования, г. Харьков, Украина
Уровень витамина D и показатели углеводного обмена у женщин с синдромом поликистозных яичников
Резюме. Актуальность. Синдром поликистозных яичников (СПКЯ) остается актуальной проблемой гинекологической эндокринологии, а его частота составляет примерно 11-17 % среди женщин репродуктивного возраста и достигает 75 % в структуре эндокринного бесплодия. Существуют доказательства, что витамин Б влияет на обмен углеводов, а его недостаточность или дефицит повышают риск развития нарушения толерантности к глюкозе, инсулинорезистентности и сахарного диабета 2-го типа. Цель: определить связь между уровнем витамина Б и показателями углеводного обмена у женщин с синдромом поликистозных яичников. Материалы и методы. Обследовано 60 женщин в возрасте от 19 до 26 лет: 30 женщин с диагнозом классического фенотипа СПКЯ; 30 здоровых женщин с нормальной менструальной и репродуктивной функцией. Исследовали содержание витамина Б, сексстероид-связывающего глобулина (СССГ), иммунореактивного инсулина (ИРИ), индекс НОМА-Ш, индекс массы тела (ИМТ), окружность талии/окружность бедер (ОТ/ОБ). В зависимости от концентрации витамина Б обследованные были разделены на подгруппы: первая — 22 больные СПКЯ с витамином Б < 30 нг/мл (средний уровень — 12,9 ± 0,2 нг/мл); вторая — 8 больных с уровнем витамина Б > 30 нг/мл (31,4 ± 0,3 нг/мл);
третья — 12 здоровых женщин с витамином Б < 30 нг/мл (24,2 ± 0,3 нг/мл); четвертая — 18 здоровых обследованных с уровнем витамина Б > 30 нг/мл (35,6 ± 0,3 нг/мл). Результаты. Установлено, что в общей группе пациенток с СПКЯ средний уровень витамина Б (21,4 ± 0,4 нг/мл) был достоверно ниже (Р < 0,001) по сравнению с показателем группы здоровых женщин (29,6 ± 0,3 нг/мл). У больных с СПКЯ низкие концентрации витамина Б сопровождались более высокими уровнями глюкозы (Р < 0,001), ИРИ (Р < 0,001), индекса НОМА-Ж (Р < 0,001) и снижением СССГ (Р < 0,001). Установлена негативная ассоциативная связь витамина Б с ИМТ (г = -0,399; Р < 0,05), ОТ/ОБ (г = -0,612; Р < 0,001), концентрацией ИРИ (г = -0,502; р < 0,001), показателем индекса НОМА-Ж (г = -0,571; Р < 0,001), уровнем СССГ (г = -0,694; Р < 0,001). Выводы. Показана роль абдоминального ожирения в формировании дефицита витамина Б, который усиливает нарушения углеводного обмена, а именно увеличивает гипер-инсулинемию, инсулинорезистентность и снижает продукцию сексстероидсвязывающего глобулина у женщин с СПКЯ. Ключевые слова: синдром поликистозных яичников; витамин Б; инсулинорезистентность; сексстероидсвязывающий глобулин
T.L. Arkhypkina1, V.A. Bondarenko1, O.A. Goncharova2, L.P. Lyubimova1
1V. Danilevsky Institute for Endocrine Pathology Problems of the NAMS of Ukraine, Kharkiv, Ukraine 2Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education, Kharkiv, Ukraine
Vitamin D level and indicators of carbohydrate metabolism in women with polycystic ovary syndrome
Abstract. Background. Polycystic ovary syndrome (PCOS) remains an urgent problem of gynecological endocrinology, and its frequency is approximately 11—17 % among women of reproductive age and reaches 75 % in the structure of endocrine infertility. There is evidence that vitamin D impacts carbohydrate metabolism, and its insufficiency or deficiency increases the risk of impaired glucose tolerance, insulin resistance and type 2 diabetes mellitus (DM). The purpose of this study is to determine the relationship between vitamin D levels and indicators of carbohydrate metabolism in women with polycystic ovary syndrome. Materials and methods. Sixty women aged from 19 to 26 years were examined: 30 women with a diagnosis of the classical phenotype of PCOS; 30 healthy women with normal menstrual and reproductive function. We studied the content of vitamin D, sex steroid-binding globulin (SSBG), im-munoreactive insulin (IRI), HOMA-IR index, body mass index (BMI), waist-hip ratio. Depending on the concentration of vitamin D, women were divided into subgroups: the first enrolled 22 patients with PCOS with vitamin D < 30 ng/ml (average level 12.9 ± 0.2 ng/ml); the second included 8 patients with a level of vitamin D > 30 ng/ml (31.4 ± 0.3 ng/ml); the third group consisted of
12 healthy women with vitamin D < 30 ng/ml (24.2 ± 0.3 ng/ml); fourth group consisted of 18 healthy women with a level of vitamin D > 30 ng/ml (35.6 ± 0.3 ng/ml). Results. It was found that in the basic group of PCOS patients, the average level of vitamin D (21.4 ± 0.4 ng/ml) was significantly lower (P < 0.001) compared to the group of healthy women (29.6 ± 0.3 ng/ml). In patients with PCOS, low concentrations of vitamin D were accompanied by higher levels ofglucose (P < 0.001), IRI (P < 0.001), HOMA-IR index (P < 0.001), and a decreased level of SSBG (P < 0.001). A negative association of vitamin D with BMI (r = -0.399; P < 0.05), waist-hip ratio (r = -0.612; P < 0.001), IRI concentration (r = -0.502; P < 0.001), HOMA-IR index (r = -0.571; P < 0.001), the level of SSBG (r = -0.694; P < 0.001) was established. Conclusions. The results of the study demonstrate the role of abdominal obesity in the formation of vitamin D deficiency, which intensifies the carbohydrate metabolism disorders, increases hyperinsulinemia, insulin resistance and reduces the production of sex steroid-binding globulin in women with PCOS.
Keywords: polycystic ovary syndrome; vitamin D; insulin resistance; sex steroid-binding globulin
