CC BY
39
Орипнальш дослiдження
Original Researches
УДК 616.931:577.27:615.37(477.63) DOI: 10.22141/2312-413x.4.13.2016.91453
РЕВЕНКО Г.О., МАВРУТЕНКОВ В.В., ШТЕПА О.П.
ДЗ «Днiпропетровсы<а державна медична академiя МОЗ Укра1ни», м. AHinpo, Украна
Р1ВЕНЬ 1МУНОЛОГ1ЧНОГО ЗАХИСТУ ПРОТИ ДИФТЕРИ НАСЕЛЕННЯ ДН1ПРОПЕТРОВСЬКОТ ОБЛАСТ1
Инфектология
Резюме. Актуальнкть. Дифтергя — тфекцшне захворювання, поширетсть якого обмежуеться колек-тивним поствакцинальним iмунiтетом. Усистемi еniдемiологiчного нагляду за дифтерiею для об'ективног оцнки та прогнозування епiдемiчноi ситуаци в умовах низьког iнтенсивностi епiдемiчного процесу даног щфекци серологiчний контроль стану iмунiтету е виршальним. Мета дослгдження: прогнозування етде-мiчноi ситуаци щодо ризику спалаху дифтери в УкраМ шляхом визначення рiвня колективного поствакцинального iмунiтету проти дифтери серед населення Дтпропетровськог областi та оцтка ефективно-стi проведения масовог вакцинопрофшактики. Матергали г методи. Усього у 2015рощ було обстежено 483 особи вком вiд 0 до 78 ротв (дтей — 234, дорослих — 249 оаб). Оцшка рiвня специфiчного iмунiтету проти дифтери здшснювалась за наступними критер1ями: оаб з рiвнем антитл 0,015—0,06 МО/мл Ыд вважати умовно-захищеними; 0,1—0,5МО/мл — з середшмрiвнем захисту; > 1,0МО/мл — висо^мун-ними. Захисним титром антити необхiдно вважати концентрацж не менше шж 0,1 МО/мл. Результа-ти. Встановлено, що рiвень протективного iмунiтету проти дифтери становив 69,5 %. Переконливий рiвень iмунологiчного захисту серед дтей — 70,9 %, серед дорослих — 68,3 %. Жодна з вкових груп не мала достатнього порогового рiвня антитоксичного iмунiтету, необхiдного для припинення трансмки збудни-ка дифтери. Вiдсоток захищених оаб знижувався зi збльшенням вку людей (як серед дтей, так i серед дорослих оаб). Така ситуащя може створювати передумови для спалахiв дифтери у Дтпропетровськш областi. Висновок. Наведет результати свiдчать про важливсть тдтримки захисних рiвнiв антити завдяки масово'1 iмунiзацiiдтей, а також проведення бустерног вакцинаци серед тдлт^в i дорослих оаб, що дозволить виключити категорж сприйнятливого прошарку населення.
Ключовi слова: дифтер1я; популяцтний антитоксичний iмунiтет; вакцинопрофлактика; серологiч-ний контроль
Вступ
Дифтерiя — шфекцшне захворювання, поши-решсть якого обмежуеться колективним поствакцинальним iмунiтетом. Упровадження у другш половит ХХ столптя масштабно! iмунiзацil дифтершним анатоксином призвело до суттевого зниження за-хворюваност на дифтерш. Хворобу реестрували у виглядi спорадичних випадыв. Але на початку 1990-х роыв почалась епiдемiя дифтери, що охопила переважно краши колишнього Радянського Союзу [1]. Кшьысть випадыв перевищила 80 000 оаб, в Украш захворши на дифтерш близько 20 000 i ле-тальшсть становила майже 5 %. Зниження рiвня за-
хворюваност починаючи з 1996 року було результатом упровадження в практику системи заходiв щодо контролю над щею шфекщею, а саме — проведення масово! iмунiзацil дорослих i додатковi щеплення дп\ям [2, 3].
Особливютю пе! ешдеми була висока питома вага дорослих ошб (понад 80 %) у загальнш структурi хворих [4]. Ситуащя, що пов'язана з дифтерiею у 1990-х роках, свщчить про те, що кероваш шфекци залишаються контрольованими лише у разi застосування методiв iмунопрофiлактики; недотримання граф^ щеплень, необГрунтована вщмова вщ них неминуче призводять до активаци ешдемiчного процесу [5—7].
© «Актуальна шфектолопя», 2016 © «Actual Infectology», 2016
© Видавець Заславський О.Ю., 2016 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2016
Для кореспонденцп': Ревенко Теорий Олександрович, асистент кафедри шфекцшних хвороб, ДЗ «Днтропетровська державна медична академия МОЗ Укра'ши», вул. Дзержинського, 9, м. Днтро, 49044, Укра'ша; e-mail: [email protected]
For correspondence: Georgy Revenko, Assistant of Department of Infectious Diseases, SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health ministry of Ukraine», Dzerzhinsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine; e-mail: [email protected]
У постешдемiчний перiод продовжують рееструва-тись випадки дифтери. При цьому за перюд з 1999 по 2015 р. у нашш крш'ш вщбулось скорочення рiвня захворюваностi вiд 0,78 до 0,01 на 100 тис. населення [8]. У системi ешдемюлопчного нагляду за дифтерiею для об'ективно! оцiнки та прогнозування еmдемiчноí' ситуаци в умовах низько! iнтенсивностi епiдемiчного процесу дано! iнфекцií серологiчний контроль стану iмунiтету е вирiшальним [9—11].
Мета дослщження. Прогнозування ешдемiчноí' ситуаци щодо ризику спалаху дифтери в Украш шляхом визначення рiвня колективного поствакцинального iмунiтету проти дифтери серед населення Дншропе-тровсько! област та оцiнка ефективностi проведення масово! вакцинопрофiлактики.
Матер1али та методи
Дослщження нaпруженостi популяцiйного iмунi-тету населення Дншропетровсько! облaстi передба-чало проведення вщбору зрaзкiв сироваток кровi у рiзних вiкових групах. Усього у 2015 рощ було обсте-жено 483 особи втэм вiд 0 до 78 роив (дггей — 234, дорослих — 249 ошб), яю знаходились на лiкувaннi у л^вально-профтактичних закладах Дншропетровсь-ко! область Визначення рiвня специфiчного iмунiтету проти дифтери проводилось на бaзi Дншропетровсько-го обласного лабораторного центру Державно! саштар-но-епиемюлолчно! служби Укра!ни методом реакци пасивно! гемаглютинаци (РПГА) з використанням стандартизованого еритроцитарного дифтершного антигенного дiaгностикуму виробництва ВАТ «Бюмед» iм. 1.1. Мечникова згiдно з шструкщею iз застосуван-ня препаратав. Специфiчнa aктивнiсть дифтерiйного дiaгностикуму становила 1 : 3200. За основний показ-ник aнтидифтерiйного iмунiтету приймалась концен-
Таблиця 1. Дан1 для переведення титр1в антитоксину у МО/мл залежно вд чутливост д1агностикум '1в, використаних у РПГА
тращя антитт у МО/мл. Перерахунок титрiв aнтитiл у МО/мл проводився вщповщно до методичних вказь вок «Iнформaцiйнi технологи у системi монiторингу за популяцiйним iмунiтетом проти дифтери та прав-ця» Львiвського НД1 епiдемiологií та гшени за схемою (табл. 1). Ощнка рiвня специфiчного iмунiтету здш-снювалась згiдно з рекомендaцiями Всесвiтньоí' оргаш-заци охорони здоров'я за наступними критерiями: осiб з рiвнем антитт 0,015—0,06 МО/мл слiд вважати умов-но-захищеними; 0,1—0,5 МО/мл — iз середнiм рiвнем захисту; > 1,0 МО/мл — висо^мунними. Захисним титром антитт необхтно вважати концентрaцiю не менше нiж 0,1 МО/мл.
Результати та обговорення
Проведенi нами дослiдження показали, що проша-рок сприйнятливого населення до дифтери — 30,5 % (п = 147), причому 7,9 % (п = 38) становили серонега-тивнi особи, а у 22,6 % (п = 109) антитта були на рiвнi нижче захисного (рис. 1). Переконливий рiвень антитоксичного захисту, а саме 0,1 МО/мл i вище, мали 69,5 % (п = 336) населення, тобто 45,3 % (п = 219) — се-реднш рiвень захисту i 24,2 % (п = 117) — високий. Така ситуaцiя може створювати передумови для спaлaхiв дифтери у Дншропетровськш облaстi.
Анaлiзуючи нaпруженiсть популяцшного антитоксичного iмунiтету у 2015 рощ у рiзних вiкових групах, ми бачимо, що лише у 70,9 % (п = 166) дггей був достат-шй рiвень aнтитiл та у 68,3 % (п = 170) дорослих. Так, серед дггей показник серонегативних ошб становив 6,4 % (п = 15) та умовно-захищених — 22,7 % (п = 53). Серед дорослого населення контингент серонегатив-них ошб становив 9,2 % (п = 23), умовно-захищених — 22,5 % (п = 56). При детальному розглядi популяци да-тей за вшовими групами встановлено, що у когорта вщ
№ лунки Титр дослщжу- ваноТ сироватки Концентращя антитоксину (у МО/мл) при активност дифтершного дiагностикуму
1 :3200 1 :6400 1 : 12 800
1 1 : 10 0,03 0,015 0,0075
2 1 : 20 0,06 0,03 0,015
3 1 : 40 0,1 0,06 0,03
4 1 : 80 0,25 0,1 0,06
5 1 : 160 0,5 0,25 0,1
6 1 : 320 1,0 0,5 0,3
7 1 : 640 2,0 1,0 0,5
8 1 :1280 4,0 2,0 1,0
9 1 : 2560 8,0 4,0 2,0
10 1 : 5120 16,0 8,0 4,0
0
Рисунок 1. Р'вень антитоксичного '¡мун'тету проти дифтери у 2015 роц
44
Актуальна Ыфектолопя, р-^ 2312-413Х, е-^ 2312-4148
№ 4(13) • 2016
Рисунок 2. Стан антитоксичного iMyHTery проти дифтери у 2015 рощ у р1зних в1кових групах
0 до 5 роыв достатнш рiвень iмунiтету був у 75,8 % ошб, вщ 6 до 9 роив — у 69,8 %, вщ 10 до 17 роыв — лише у 61,1 % (рис. 2).
Як серед дггей, так i серед дорослих ошб намгтилась така тенденцiя, що вiдсоток захищеного населення знижувався зi збiльшенням в^ людей. Аналiз даних вакцинального статусу серед дорослих ошб показав, що у втэвш категорп вiд 18 до 27 роыв достатнiй рь вень антитоксичного iмунiтету становив 80,8 %, вщ 28 до 37 роыв — 80 %, в!д 38 до 47 рокiв — 75 %, в!д 48 до 57 роив — 61,2 % та особи, старшi за 58 роыв — 48 %. Як ми бачимо, жодна з втэвих груп (з-помiж дггей i дорослих осiб) не мала достатнього порогового рiвня антитоксичного захисту, необхiдного для при-пинення трансмiсií збудника дифтери. Такi низькi вiдсотки захищеного населення, особливо дорослого, можливо пояснити вщсутшстю введення бустерно'1 дози дифтерiйного анатоксину, осыльки серед дiтей це бтьш-менш контролюеться на рiвнi дошкiльних
1 шкiльних закладiв. Цi данi свiдчать про важливiсть пiдтримки захисних рiвнiв антитiл завдяки масовiй iмунiзацií дггей, а також проведення бустерно'1 вак-цинаци серед пiдлiткiв i дорослих ошб, що дозволить виключити категорш сприйнятливого прошарку населення. Отже, повний захист максимально'' частини населення зможе допомогти минути повторного ви-никнення ще'1 серйозно'', потенцiйно смертельно'1 ш-фекцшно'' хвороби.
Висновки
Таким чином, проаналiзувавши стан антитоксичного популяцшного iмунiтету проти дифтери, ми бачимо, що гарантований рiвень iмунологiчного захисту у 2015 роцi населення Дншропетровсько! областi був низьким i становив лише 69,5 % проти необхiдних порогових 92—95 %. Це може створювати пiдстави для спалахiв дифтери. Жодна з вiкових груп не мала переконливо-го протективного рiвня iмунологiчного захисту, а дни
втэм вiд 6 до 9 роыв, в1д 10 до 17 роыв i дорослi особи вщ 48 до 57 та старшi за 58 рокiв мали самий низький piBeHb захисту, що являе собою певну медико-сощаль-ну проблему. Таы обставини створюють передумови для проведення бустер-вакцинаци у всiх вшових групах проти дифтери у Дншропетровсьый областi.
Проведений нами аналiз рiвня напруженостi спе-цифiчного iмунiтету аргументуе необхщшсть подаль-шого вивчення стану поствакцинального iмунiтету, а також факторiв, що впливають на його формування-щодо керованих iнфекцiйних захворювань на бшьш численних групах i3 подальшим узагальненням матерiалу.
Конфлшт iHTepeciB. Автори заявляють про в1дсут-нiсть конфлшту iнтересiв.
Список лператури
1. Diphtheria in the Postepidemic Period, Europe, 2000—2009/ K.S. Wagner, J.M. White, I. Lucenko [et al.]// Emerging Infectious Diseases. — 2012. — Vol. 18, № 2. — P. 217-225. — doi: 10.3201/ eid1802.110987.
2. Вакцинопрофыактика та ii вплив на pieenb захворюванос-mi шфекцыми, що керуються засобами сneцифiчноi iмунопрофi-лактики / Л.М. Чудна, В.1. Задорожна, 1.Л. Маричев [та т.]// Профыактична медицина. — 2013. — № 1—2(20). — С. 3-11.
3. Марieвський В.Ф. СитуацЯ з дифтери в УкраМ / В.Ф. Марieвський, Л.М. Чудна // Профыактична медицина. — 2010. — № 2(10). — С. 3-7.
4. Гладка О.А. Характеристика стану щenлeносmi дорослого населення Украни, яке захворыо на дифтерю у 2000—2010рр. / О.А. Гладка, 1.С. Оренко // Проблеми вшсько-воi охорони здоров'я: Збiрник наукових праць. — К., 2014. — Вт. № 42. — Т. 2. — С. 102-109.
5. Антитоксичний туттет при дифтери у дтей залежно вiд вакцинального статусу / О.Р. Буц, С.О. Крамарев, В.В. Евтушенко [та т.]// Проблеми вiйськовоi охорони здоров'я: Збiр-ник наукових праць. — К., 2012. — Вип. № 35. — С. 37-43.
6. Мостюк А.1. На^дки порушень плановоï вакцинаци проти дифтери: погляд у недалеке минуле/А.1. Мостюк, О.В. Про-котв// Сучаст шфекци. — 2009. — № 3. — С. 33-41.
7. Long-Term Protection against Diphtheria in the Netherlands after 50 Years of Vaccination: Results from a Seroepidemiological Study / E.M. Swart, P.G. van Gaqeldonk, H.E. Melker [еt al.] // PLOS one. — 2016. — Vol. 11, № 2. — Е0148605. — doi: 10.1371/ journal.pone.0148605.
8. Актуальт питання профыактичних заходiв при дифтери/ Л.С. Красюк, Л.М. Чудна, В.М. Свта [та ш.]// Профыак-тична медицина. — 2015. — № 1—2(24). — С. 76-80.
9. Carbore R.N. A Belgian Serosurveillance/Seroprevalence Study of Diphtheria, Tetanus and Pertussis Using a Luminex xMAP
Technology-Based Pentaplex/ R.N. Carbore, D. Pierard D, K. Huy-gen // Vaccines (Basel). — 2016. — Vol. 4, № 2. — Pii: E16. — doi: 10.3390/vaccines4020016.
10. Postbooster antibodies from humans as source of diphtheria antitoxin / J. Bermejo-Martin, A. Avila-Alonso, M. Gonzales-Rivera [et al.] // Emerg. Infect. Dis. — 2016. — Vol. 22, № 7. — P. 12651267. — doi: 10.3201/eid2207.151670.
11. Zakikhany K. Diphtheria in Europe: current problems and new challenges / K. Zakikhany, A. Efstratiou // Future Microbiology. — 2012. — Vol. 7, № 5. — P. 595-607. — doi: 10.2217/ fmb.12.24.
Отрuмано 18.11.2016 ■
Ревенко Г.А., Маврутенков В.В., Штепа А.П.
ГУ «Днепропетровская государственная медицинская академия МЗ Украины», г. Днепр, Украина
УРОВЕНЬ ИММУНОЛОГИЧЕСКОЙ ЗАЩИТЫ ПРОТИВ ДИФТЕРИИ НАСЕЛЕНИЯ ДНЕПРОПЕТРОВСКОЙ ОБЛАСТИ
Резюме. Актуальность. Дифтерия — инфекционное заболевание, распространение которого ограничивается коллективным поствакцинальным иммунитетом. В системе эпидемиологического надзора за дифтерией для объективной оценки и прогнозирования эпидемической ситуации в условиях низкой интенсивности эпидемического процесса данной инфекции серологический контроль состояния иммунитета является основополагающим. Цель исследования: прогнозирование эпидемической ситуации относительно риска вспышки дифтерии в Украине путем определения уровня коллективного поствакцинального иммунитета против дифтерии среди населения Днепропетровской области и оценка эффективности проведения массовой вакцинопро-филактики. Материалы и методы. Всего в 2015 году было обследовано 483 человека в возрасте от 0 до 78 лет (детей — 234, взрослых — 249 человек). Оценка уровня специфического иммунитета против дифтерии осуществлялась по следующим критериям: лиц с уровнем антител 0,015—0,06 МЕ/мл следует считать условно-защищенными; 0,1—0,5 МЕ/мл — со средним уровнем защиты; > 1,0 МЕ/мл — высокоиммун-
ными. Защитным титром антител считается концентрация не менее 0,1 МЕ/мл. Результаты. Установлено, что уровень протективного иммунитета против дифтерии составил 69,5 %. Убедительный уровень иммунологической защиты среди детей — 70,9 %, среди взрослых — 68,3 %. Ни одна из возрастных групп не имела достаточного порогового уровня антитоксического иммунитета, необходимого для прекращения трансмиссии возбудителя дифтерии. Процент защищенных лиц снижался с увеличением возраста людей (как среди детей, так и среди взрослых лиц). Такая ситуация может создавать предпосылки для вспышек дифтерии в Днепропетровской области. Вывод. Представленные результаты свидетельствуют о важности поддержания защитных уровней антител благодаря массовой иммунизации детей, а также проведения бустерной вакцинации среди подростков и взрослых лиц, что позволит исключить категорию восприимчивых слоев населения.
Ключевые слова: дифтерия; популяционный антитоксический иммунитет; вакцинопрофилактика; серологический контроль
Revenko G.O., Mavrutenkov V. V., Shtepa O.P.
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health ministry of Ukraine», Dnipro, Ukraine
LEVEL OF IMMUNOLOGICAL PROTECTION AGAINST DIPHTHERIA IN THE POPULATION OF DNIPROPETROVSK REGION
Abstract. Background. Diphtheria — an infectious disease, the spread of which is limited by population post-vaccination immunity. In the system of epidemiological surveillance of diphtheria, for objective assessment and prediction of epidemic situation in low intensity of epidemic process of this infection, the serological control of immunity is crucial. The objective: prognosis of epidemic situation in terms of the risk of diphtheria outbreaks in Ukraine by the detection of population post-vaccination immunity against diphtheria in Dnipropetrovsk region and evaluation of the effectiveness of widespread vaccination. Materials and methods. 483 people aged 0 to 78 years were examined in total in 2015 (children — 234, adults — 249 persons). Evaluation of specific immunity against diphtheria was carried on with the following criteria: those with levels of antibodies 0.015—0.06 IU/mL should be considered as relatively protected; 0.1—0.5 IU/ml — with average level of protection; > 1.0 IU/ml — with high level of protection.
Protective antibody titer should be considered the concentration of not less than 0.1 IU/ml. Results. It was established that the level of protective immunity against diphtheria was 69.5 %. Reliable level of immunological protection of children was 70.9 %, among adults — 68.3 %. None age group had sufficient threshold level of antitoxic immunity required to stop the transmission of diphtheria pathogen. Percentage of protected persons decreased with increasing age of people (both in children and adults). This situation may create conditions for outbreaks of diphtheria in Dnipropetrovsk region. Conclusions. The presented results indicate the importance of maintaining protective antibody levels through widespread immunization of children, as well as booster vaccination among adolescents and adults that will exclude the category of susceptible layer of the population.
Keywords: diphtheria; population antitoxic immunity; preventive vaccination; serological monitoring
46 Актуальна Ыфектолопя, р-ISSN 2312-413X, е-ISSN 2312-4148 № 4(13) • 2016
