CC BY
19
теми заходiв 3i зниження та нейтралiзацп ризиюв. Управлiння ризиками дае змогу зменшити CTyniHb 1х негативного впливу i забезпечити реалiзацiю пре-вентивно1 та контрольно! функцш пiдсистеми yправлiння ризиками оцшки вартостi пiдприемства.
Л1тература
1. Мигунова М.И. Методика формирования экспертной оценки значимости налоговых рисков / М.И. Мигунова, Т. А. Цыркунова // Финансовый менеджмент : бизнес журнал. - 2007. - № 2. - С. 93-104.
2. Казанцева С. А. Проблемы определения факторов, влияющих на формирование стоимости предприятия / С.А. Казанцева // Актуальные вопросы экономикии управления : матер. Междунар. заоч. науч. конф. (апрель 2011 г., Москва). - М. : Изд-во РИОР. - 2011. - Т. I. - С. 183-188.
3. Ткаченко Ю.О. Характеристика метсдав експертних ощнок при прогнозуванш розвит-ку ринку послуг / Ю.О. Ткаченко // Вюник Хмельницького нацюнального ушверситету : наук. журнал. - Сер.: Економ1чш науки. - Хмельницький : Вид-во ХНУ. - 2010. - T. 2, № 1. - С. 192-195.
Шевчук В.О., Корягин М.В. Влияние факторов среды функционирования предприятия на его рыночную стоимость
Исследована проблема влияния факторов среды функционирования предприятия на его рыночную стоимость. Рассмотрены различные факторы, которые связаны с генерированием / разрушением стоимости различных промышленных предприятий Украины. Определены этапы методики проведения экспертной оценки в процессе, определения риска оценки стоимости предприятия.
Ключевые слова: рыночная стоимость предприятия, факторы генерирования / разрушения стоимости, экспертная оценка, риск.
Shevchuk V.A., Koryagin M.V. Effect of factors of enterprise's environmental functioning on its market value
The problem of the influence of factors of environmental functioning on its market value is researched. Different factors which connecting with generating / destroying the value of various industrial enterprises in Ukraine is examined. The stages of methods of expert valuation in the process of identifying risk of company valuation are identified.
Keywords: market value of the enterprise, the factors generating / destroying value, expert valuation, risk.
УДК330.4:336.71 Доц. Б.Ю. Кишакевич, д-р екон. наук -
Дрогобицький ДПУ м. 1вана Франка
УПРОВАДЖЕННЯ СТАНДАРТ1В "БАЗЕЛЬ II" ТА ПРОБЛЕМА ПРОЦИКЛ1ЧНОСТ1 БАНК1ВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ
Проаналiзовано вплив стандарта "Базель II" на проци^чшсть ощнювання ключових параметрiв кредитного ризику. Дослщжено ефект проци^чност кредиту-вання залежно вщ використання рiзних варiантiв ШВ-шдходу "Базеля II" та розгля-нуто шляхи пом'якшення проци^чнос™, яга застосовуються у бангавськш пракгищ рiзних краш.
Ключовг слова: проци^чшсть кредитування, проци^чшсть "Базеля II", ви-моги до кашталу, ШВ-шдхщ, зважеш на ризик активи, ТТС-ощнка, Р1Т-ощнка.
Актуальшсть проблеми. На погляд бшьшосп науковщв, банювсью стандарти "Базель II" мають ютотний недолж, який яскраво проявився тд
час свиово! фшансово! кризи 2007-2009 рр., переб^ яко! показав, що втрати банювського сектору в перiод економiчного спаду, якому передував перiод рекордного зростання кредитно! активносп фiнансових установ, можуть бути надзвичайно великими. Мова йде про ефект проциктчносп банкiвського кредитування, який полягае у зростаннi кредитно! активносп банкiв у перь оди загального економiчного пiдйому та скорочення в перюди спаду. Банки схильш недооцiнювати ризики в перiод економiчного пiдйому i збiльшувати пропозицiю кредитних ресуршв, цим самим сприяючи ще бiльшому "перегрь ву економiки". Це може дестабЫзувати роботи банкiвського сектору, що своею чергою, може викликати або поглибити спад в реальному секторi еко-номiки. Пiд час переходу у фазу спаду цшком природним виглядае змiна фь нансовими посередниками сво!х оцiнок уже прийнятих на себе ризиюв, що призводить до рiзкого скорочення пропозицп кредитних ресуршв. Це, своею чергою, ще бшьше сприяе зниженню дшово! активносп та поглибленню еко-номiчного спаду, що обумовлюе потребу у розробленш нових пiдходiв до пом'якшення проциктчносп основних параметрiв кредитного ризику фшан-сово! установи.
Анал1з останн1х наукових досл1джень. Проблеми тдвищення стш-костi фшансово! системи, як основи збереження макроекономiчноl стабшь-ностi за рахунок згладжування економiчних циклiв та послаблення процик-лiчного впливу банкiвського кредитування, дослiджувало чимало здебшьшо-го зарубiжних науковцiв, зокрема Тамас 1сет [1], Т. Байом^ О. Меландер [2], Р. Репулло, Й. Сурiна, К. Трухарте [3], М. Горд^ Б. Ховелс [4], Ж. Ф^ета, Й. Лаптекру [5], В. Лесле, С. Аврамова [6], Дж. Штейн, А. Кашип [7], 1.К. Ан-дрiевська, Г.1. Пешкас, Н.П. Пильник [8], М. Ледо [9] та ш. Проте додатково-го дослiдження потребують питання впливу рекомендацш Базельського комь тету з питань банювського нагляду на процикшчнють кредитування економiк кра!н, якi iмплементували стандарти Базель II.
Мета роботи - дослщити вплив Базельських стандарпв регулювання банювсько! дiяльностi на процикшчнють ключових параметрiв кредитного ризику та кредитування загалом.
Виклад основного матер1алу. Сучасна мiжнародна фiнансова криза поставила перед науковцями надзвичайно багато складних теоретичних та практичних проблем, виршення яких е необхщною умовою подолання нас-лiдкiв кризи та формування стшко! свиово! фшансово! системи у майбутньо-му. Однiею iз таких проблем е ефект проциктчносп кредитування. Термiн проциклiчнiсть стосуеться поведшки окремих економiчних показникiв у рiзнi фази циклiв. Якщо перiоди спаду i зростання пов'язувати iз динамжою ВВП, тодi проциклiчнi показники мають додатну кореляцiю iз ВВП, а контрциктч-нi - вiд'емну.
Практично ус науковi дослiдження пiдтверджують надмiрну процик-лiчнiсть вимог регулягорiв, яка виражаеться у зниженнi рiвня достатносл ка-пiталу банку в перюди кризи i в його зростанш в перiоди пiдйому. Мшмаль-ш рiвнi достатностi капiталу у рiзних кра!нах подано у табл. 1.
Табл. 1. МШмальний рiвень достатноат капталу [1]
Кра1на Мiнiмальний рiвень достатностi катталу Дата впровадження
Великобриташя 9 % 1979
К1пр 8 % 1997
10 % 2001
Чеська Республгка 8 % 1992
Есгонiя 10 % 1997
Угорщина 8 % 1991
Лаг^вiя 10 % 1997
8 % 2004
Литва 10 % 1997
8 % 2005
Мальта 8 % 1994
Польща 8 % 1992
Словаччина 8 % 1997
Словенiя 8 % 2002
За тдрахунками спещалюпв МВФ, зниження коефщента достатност капiталу на один вщсотковий пункт через зниження кредитно! активносп банкiв призводить до зниження реального ВВП на 1,4 % [2].
Р. Репулло, Й. Сурша, К. Трухарте ще напередодш розгортання свио-во! фшансово! кризи в робот [3] вiдзначали здатнють "Базелю II" дещо пом'якшувати процикшчний характер кредитування. У своему дослщженш вони зазначали, що "Базель II" спонукае банки формувати буфернi фонди, об-сягом вiд 2 % активiв протягом рецесп до 5 % тд час економiчного зростан-ня. Проциклiчнiть таких буферiв вщображае стурбованiсть банкiв щодо рiз-кого збшьшення вимог до капiталу, яке вщбуваеться пiд час рецесп. Проте автори зазначають, що обсяги таких буферiв е недостатшми для нейтралiзацп рецесп, яка може спричини надзвичайно серйозне зменшення пропозицп бан-ювських кредитних ресурсiв - вiд 2,5 % до 12 %.
У робот [4] М. Гордi та Б. Ховелс дшшли висновку, що вимоги до ка-пiталу обчислеш вiдповiдно до пiдходу, мають тенденщю до збiльшення iз переходом економжи в стан рецесп та зменшення iз переходом до зростан-ня за умови, що банювсью рейтинговi системи гучко реагують на змши у частотi дефолтiв позичальниюв.
Крiм цього, вiдповiдно до емтричних дослiджень Ж. Фiгета та Й. Лаптекру [5] 1ИБ пiдхiд е бшьш проциклiчним нiж стандартизований. Вони порiвняли вимоги до катталу кредитного портфеля Французького регi-онального банку для нормальних та стресових умов у разi застосування стан-дартизованого, Г-1ЯБ та А-1ЯБ пiдходiв. Як показано у табл. 2, змши у вимо-гах до катталу за нормальних та стресових сценарпв, у випадку застосування Г-1ИБ та А-1ЯБ пiдходiв зросли приблизно у 4 та 8 разiв порiвняно iз стан-дартизованим тдходом.
Табл. 2. Вимоги до капiталу, обчисленш на основi "Базеля П"[5]
Вимоги до катталу (в евро) Стандартизований тдхщ Е-ШБ А-ШБ
Нормальний стан 266 412 038 180 995 656 232 592 004
Шсля стресу 321 920 212 330 185 590 599 510 270
Змши 20,84 % 82,43 % 157,75 %
Отже, таю ютотш вiдмiнностi мiж цими трьома методами обчислення вимог до катталу можуть розглядатись як важливий чинник, що посилюе ефект проциклiчностi. На вщм^ вiд стандартизованого тдходу, IRB тдхвд використовуе внутрiшнi моделi для ощнювання ймовiрностей дефолту PD та iншi формули для обчислення зважених на ризик активiв RWA (Risk weighted assets). Отримана у робот ощнка вимог до капiталу для нормального (не стресового) сценарт на основi A-IRB пiдходу виявилась на 28,5 % вищою вiд аналопчно! оцiнки на основi F-IRB тдходу. Для стресового сценарiю цей показник е ще бiльшим - 81,6 %. Отже, за однакових змт макроекономiчних даних A-IRB пiдхiд е бшьш не стiйким порiвняно iз F-IRB пiдходом. Перехiд до "Базеля II" F-IRB i, особливо, до "Базеля II" A-IRB супроводжуеться ютот-ним зниженням ваг ризику (рис. 1).
20
15
16 14 12 10 8 6 4
- Базель I
~ Стандартизований щцхщ (Базель П) / " ШВ (Базель И| /
/
20 18 16 14 12 10
5
6 4
АЛЛ АА+ АА АА- At А А- ВВБ+ ВВВ ВВВ- ВВ+ ВВ ВВ- В+ В В- ССС
Рис. 1. nopieHUHHn регулятивного катталу згiдно з "Базель I" та "Базель II" [6]
Причина бшьш рiзких перепадiв A-IRB тдходу полягае у тому, що тага ключовi параметри кредитного ризику як LGD, EAD та M, на вщм^ вщ F-IRB тдходу, обчислюють на основi внутрштх моделей.
Зпдно iз вимогами Базельського комггету, коефщент вимог до катталу для покриття кредитного ризику KIRB (у %) визначають iз формули:
KIRB = LGD(K - PD)MATA, (1)
де: МАТА (maturity adjusted) - коригуюча функщя; LGD (loss given defaul) -втрати у разi дефолту; К - коефщент втрат, згiдно iз моделлю Ваачека iз зада-ним рiвнем значущостц PD - ймовiрнiсть дефолту за ощнкою банку (за рiк).
1 + (M - 2,5)6
MATA = -
1 -1,56
(
К = Ф
Ф-1 (PD ) + Ф-1 (0,999)^/Р
р
(2)
(3)
де: Ф(х) - функщя стандартного нормального розподшу, р - коефщент коре-ляцп, М - ефективний термш до погашення (effective maturity)
Р = 0,12
-50PD Л
e-50 I
+ 0,2411 -
1
-50PD
1 - e
6 = (0,11852 - 0,05478 ln (PD ))
1 - e-50 2
(4)
(5)
RWA = 12,5 • EAD • Kirb . (6)
Бiльшiсть спецiалiстiв вважають що, проциклiчнiсть "Базелю II" зак-ладено на piBHi параметрiв, яю використовують для обчислення вимог до ка-пiталу на покриття кредитного ризику та формул, якi лежать в основi IRB пiдходу. У бшьшосп дослiджень зроблено висновок, що для "Базеля II" характерна не лише проциктчтсть, але й пришвидшення економiчних циклiв. Цieï ж думки, ^îm згаданих уже авторiв, дотримувались, наприклад, Дж. Штейн та А. Кашип [7]. Вони зазначали, що IRB моделi з одного боку, е знач-ним кроком уперед у методологи вимiрювання ризику на шституцюнальному рiвнi, проте, з шшого - ïx сукупний вплив на посилення процикшчносп вимог до катталу е доволi складним питанням, яке потребуе додаткового досль дження. Фактично, цi моделi передбачають посилення проциклiчностi зваже-них на ризик активiв RWA через те, що RWA е зростаючою функщею вiд ймовiрностi дефолту (PD), втрат у разi дефолту (LGD) та загальноï величини активiв пiд ризиком (EAD). Усi цi параметри повинт зростати пiд час еконо-мiчниx спадiв, збiльшуючи при цьому вимоги до катталу i зменшуючи мож-ливостi банкiв надавати кредити в реальну економiку, що своею чергою, збiльшуе чутливiсть пропозицiï кредитних ресурив вiд макроекономiчниx чинникiв.
Зростаюче занепокоення регуляторiв краïн, якi iмплементували стандарта "Базеля II", стосовно цiеï проблеми зумовило появу значноï юлькосп дослiджень, спрямованих на пом'якшення проциктчносп "Базеля II". Так, М. Гордi та Б. Ховелс у робот [4] запропонували два шляхи зменшення про-циклiчностi. Один iз них полягае у коригуваннi ймовiрностi дефолту. В осно-вi цього тдходу лежить iдея про те, що ймовiрнiсть дефолту державних, кор-поративних та роздрiбниx позичальникiв банку мае циктчний характер i зростае тд час економiчниx спадiв. Здебiльшого таю моделi Грунтуються на регресiйному аналiзi, за якого використовують деякi макроекономiчнi показ-ники: ВВП, рiвень шфляцп, валютнi курси, рiвень безробiття, ставка рефшан-сування НБУ тощо. На основi такого пiдxоду можна отримати як короткос-трокову, так i довгострокову ощнку ймовiрностi дефолту позичальника. Та-кий метод оцiнювання довгостроковоï ймовiрностi дефолту, яка залишаеться незмшною протягом одного економiчного циклу, називаеться Through The Cycle estimation (TTC). TTC-ощнка ймовiрностi дефолту залишаеться вщнос-но незмiнною у рiзниx економiчниx умовах, на вiдмiну вiд поточноï оцiнки ймовiрностi дефолту - Point In Time estimation (PIT), яка змшюеться залежно вщ стану економжи.
Другим шляхом пом'якшення ефекту процикшчносп е згладжування вимог до катталу, обчислених на основi PIT ймовiрностей дефолту. Регуля-тори низки краш, усвiдомлюючи потенцiйнi наслiдки вiд посилення ефекту процикшчносп, розробили системи мониторингу для iдентифiкацiï значних змiн вимог до катталу.
Дослщження динамiки рiзниx видiв банкiвськиx ризикiв на основi ро-сiйськоï банкiвськоï системи [8] теж тдтвердило низку гiпотез стосовно про-
циклiчностi "Базеля II". Результати, отримаш у робоп, вказують на те, що яку б методолопю оцiнювання ризиюв не застосовували, pe3epBHi запаси у портфелях i3 рейтингом на основi PIT ймовiрностей будуть бiльшими i бiльш мiнливими порiвняно iз рейтингами ТТС. З огляду на це, банки защкавлеш у використаннi рейтинпв ТТС, коли рейтинг вiдображаe не поточний стан по-зичальника, а його середньострокову перспективу. ^iM цього, виявлено, що достатнють капiталу зростае в перiоди економiчного зростання i знижуеться в перiоди спаду. Процикшчний характер, як зазначено у цьому дослiдженнi, мае також вклад ринкового та кредитного ризиюв, а саме, ïx вклад в сукуп-ний ризик мае тенденщю до зростання в перюди рецесiï (рис. 2).
Рис. 2. Внесок р1зних ризишв у сукупний ризик [8]
М. Ледо натомють вважае, що рiвень процикшчносп "Базеля II" дещо перебшьшений. Як аргумент, у його дослщженш [9] наводяться емпiричнi даш про перебiг фiнансовоï кризи у рiзниx краïнаx свiту. Так, частка RWA у су-купних активах проаналiзованиx у цiй роботi американських та европейських банюв залишалась загалом стабiльною протягом найжорсткiшоï за останш 70 рокiв свiтовоï фiнансовоï кризи (рис. 3), навпъ дещо знизилась.
Рис. 3. Частка ЯЖЛу сукупних активах банке США та €вропейського Союзу [11]
Таю результати можуть бути пояснеш частково процесом делiвери-джингу, яким у щ роки провели бшьшють фiнансових шститупв, у 1хшх портфелях частка високоризикових та так званих "токсичних" активiв була знач-ною. Ще одним поясненням тако1 ситуацп може бути оптимiзацiя ЯША та масове використання розроблених протягом останшх роюв рiзноманiтних технiк пом'якшення ефекту процикшчносп, яким були стурбованi фiнансисти та регулятори у докризовий перiод.
Висновки. IRB модет, з одного боку, е значним кроком уперед у методологи вимiрювання ризику на шститущональному pÍBHÍ, проте, з iншого -1х сукупний вплив на посилення процикшчносп вимог до капiталу е доволi складним питанням, яке потребуе додаткового дослщження. Динамiка коефь щента достатностi капiталу у бiльшостi наукових дослщжень свiдчить про проциклiчний характер вимог "Базеля II". Вклад ринкового та кредитного ри-зиюв в сукупний ризик теж е проциктчним, оскшьки мае тенденцiю до зрос-тання в перiоди рецесп. Методолопя обчислення RWA може збiльшити рь вень проциклiчностi вимог до катталу, оскiльки банки зазвичай проводять процедуру делiвериджингу, зменшуючи питому вагу кредипв у банкiвському портфелi активiв тд час економiчних спадiв, намагаючись зменшити обсяг зважених на ризик активiв RWA, або збiльшити 1х тд час пiдйому, що приз-водить до посилення кризових явищ в економщ або формування "мильно1 бульбашки" iз банкiвських активiв. RWA протягом остантх рокiв показуе тенденцiю до бшьш швидшого зменшення нiж сукупт активи банкiв. Як i пе-редбачалось, поступовий перехiд вiд "Базеля I" до "Базеля II" (особливо IRB тдходу) дав змогу банкам отримати вигоди вiд зменшення RWA у разi переходу до A-IRB. Зменшення середтх значень RWA може також бути зумовле-не змшами у структурi банкiвських портфелiв, оскiльки банки збiльшували порiвняно швидше частку тих активiв, якi мають меншi коефiцiенти ваги ризику i, вщповщно, потребують менше катталу на покриття ризиюв. Крiм цього, зростаюче останнiм часом застосування застави, яка дае змогу зменшити рiвень втрати у разi дефолт LGD, теж iстотно зменшуе частку RWA у сукупних активах банку.
Л1тература
1. Iecm Т. Банювське регулювання та проци^чшсть пор1вняльний анашз кра1н-члешв Свропейського валютного союзу / Т. ¡сет // Банки та бангавсьга системи кран свпу. - 2008. -Т. 1, № 2. - С. 37-42.
2. Bayuomi T. Credit Matters: Empirical evidence on U.S. Macro-Financial Linkages // Ta-mim Bayuomi, Ola Melander / IMF working paper. July 2008. - 27 p.
3. Repullo R. Mitigating the Procyclicality of Basel II // Rafael Repullo, Jesús Saurina, Carlos Trucharte Macroeconomic Stability and Financial Regulation: Key Issues for the G20. - 2008. - P. 105-133. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.pt.scribd.com/dmnadianou/d/864977 29/7-Mitigating-the-Procyclicality-of-Basel-II.
4. Gordy, M. Procyclicality in Basel II: Can We Treat the Disease without Killing the Patient? // Gordy, M., B. Howells / Basel Committee on Banking Supervision. - 2006. - 29 pages. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.bis.org/bcbs/events/rtf04gordy_howells.pdf.
5. Figuet J. Basel II Ratio Procyclicality: Theoretical View and Simulation on a Banking Loans Portfolio // Jean-Marc Figuet, Ion Lapteacru. - 2007. - 20 pages. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.gredeg.cnrs.fr/Colloques/NFI/Papers/PapierOnLine/Lapteacru-Figuet.pdf.
6. Vanessa Le Leslé. Revisiting Risk-Weighted Assets. Why Do RWAs Differ Across Countries and What Can Be Done About It? / Le Leslé Vanessa, Avramova Sofiya // WP/12/90 - International Monetary Fund. - 2012. - 48 pages. [Electronic resource]. - Mode of access http://www. imf. org/external/pubs/ft/ wp/2012/wp1290.pdf.
7. Kashyap, A. Cyclical implications of Basel 2 capital standards / A. Kashyap, J. Stein // Federal Reserve Bank of Chicago. Economic Perspectives. - Vol. 28(1). - P. 18-31.
8. Андриевская И.К. Моделирование динамики рисков по Базелю II / И.К. Андриевская, Г.И. Пеникас, Н.П. Пильник // Банковское дело. - 2010. - № 11. - С. 66-77.
9. Ledo M. Towards more consistent, albeit diverse, risk-weighted assets across banks / M. Ledo // Banco de España. Estabilidad financiera, Núm. 21, 2012 - P. 43-61.
Кишакевич Б.Ю. Имплементация стандартов "Базель II" и проблема процикличности банковского кредитования
Проанализировано влияние стандартов Базель II на процикличность оценивания ключевых параметров кредитного риска. Исследован эффект процикличности кредитования в зависимости от использования различных вариантов IRB-подхода Базеля II и рассмотрены пути смягчения процикличности, которые используются в банковской практике разных стран.
Ключевые слова: процикличность кредитования, процикличность Базеля II, требования к капиталу, IRB-подход, взвешенные на риск активы, TTC-оценка, PIT-оценка.
Kyskakevyck B.Yu. An implementation of the "Basel II" standards and the problem of procyclicality of bank crediting
An influence of Basel II on the procyclicality of the main credit risk parameters estimation was analyzed. An effect of crediting procyclicality depending on usage different variants of Basel II IRB approach was explored as well as the ways of procyclicality mitigating used in bank practice in different countries.
Keywords: procyclicality of crediting, procyclicality of Basel II, capital requirements, IRB approach, risk weighted assets, TTC estimation, PIT estimation.
УДК 336.71 Проф. О.1. Копилюк, канд. екон. наук - Льв1вська КА;
асптр. А.В. Колодшчук - 1нститутрейональних до^джень НАН Украти
СТАН БАНК1ВСЬКО1 СИСТЕМИ УКРА1НИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ ГОСПОДАРЮВАННЯ
Охарактеризовано сучасний стан в1тчизняно! банювсько! системи з позицш ви-ходу i3 кризового стану. Проаналiзовано структурш показники банювсько! системи, окреслено шновацшно-швестицшну актившсть бангавських установ.
Ключовг слова: банювська система, структура банювсько! системи, активи, па-сиви, кредити, iноземний каштал, швестицшний ^мат, фшансова криза.
Постановка проблеми. Сучасш умови ведення банювського 61знесу ха-рактеризуються низкою фшансово-економ1чних проблем, яю зумовлеш нероз-виненою шститущальною структурою банювського сектора, недостатшм р1в-нем каштал1заци, значним обсягом протермшовано! кредитно! заборгованосл, збитковою д1яльшстю. Таю умови актуатзують потребу дослщження сучасного стану банювсько! системи, тенденцш 11 розвитку у посткризовий перюд.
Аналiз останшх дослщжень i публiкацiй. Проблеми функцюнування банювсько! системи, 11 регюнальних особливостей, рол1 центрального банку у нш висвилено у працях багатьох науковщв, таких як: В. Аленш, З. Гера-симчук, Я. Грудзевич, I. Гуцал, М. Долшнш, С. 1льясов, Т. Клименко, К. Кре-мер, А. Кузнецова, В. Мщенко, М. Савлук, С. Сембер, Т. Смовженко, Я. Чай-ковський, М. Яремчук та ш. Однак виклики, що постали перед вгтчизняною банювською системою на сучасному етат (фшансова криза, процвггання умов недосконало! конкуренцп тощо), вимагають подальших дослщжень у цьому напрямт
Мета дослiдження - анал1з фшансово-економ1чних показниюв д1яль-носп банювсько! системи системи Укра!ни у кризовий i посткризовий перюди.
Виклад основного матерiалу. Структуру вичизняно! банювсько! системи, економiчнi, органiзацiйнi i правовi засади створення, дiяльностi, реор-
