CC BY
1021
рiвня конкурентоспроможносп самого щдприемства. Однак дана модель е найбшьш важко реалiзованою через велик! фшансов^ управлiнськi, органiзацiйнi вкладення для И реашзацд.
Висновки даного до^дження та перспективи подальших робт у цьому напрямку. Таким чином, ва вище перелiченi моделi РП мають як сво! недолiки, так i сво! переваги. Конкретна модель РП повинна обиратися виходячи з аналiзу цшей, що ставить перед собою тдприемство, внутрiшнiх можливостей (фiнансових,
органiзацiйних, управлшських, iнформацiйних тощо) для реалiзацil моделi на практицi, аналiзу умов зовтшнього середовища з огляду на стутнь готовносп суспiльства до впровадження певно! моделi. Загалом, розвиток персоналу щдприемства повинен розглядатися як комплексне розкриття потенцiалу кожного працiвника з метою щдвищення конкурентоспроможносп щдприемства. Серед перспектив подальших дослщжень е аналiз метода навчання персоналу, що можуть застосовуватись на впчизняних щдприемствах.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Управление персоналом в условиях социальной рыночной экономики / Науч. ред. Р. Марра, Г. Шмидта. - М.: Изд. МГУ, 1997. - 415 с.
2. Савченко В.А. Управлшня розвитком персоналу: навч. поабник / В.А. Савченко. - К.: КНЕУ, 2002. - 351 с.
3. Брич В.Я., Гугул О.Я. Теоретичт аспекти розвитку персоналу / В.Я. Брич, О.Я. Гугул / Вюник Хмельницького национального утверсигету. - № 5. -2009. - Т.2. - С. 13-16.
4. Управление персоналом организации: Учебник /Под ред. А.Я. Кибанова. — 3-е изд., доп. и перераб. — М.: ИНФРА-М, 2005. — 638 с.
5. Веснин В.Р. Практический менеджмент персонала: Пособие по кадровой работе / В.Р. Веснин -М.: Юристъ, 2001. — 496 с.
6. Колпаков В. Управлшня розвитком персоналу: теорiя i практика / В. Колпаков // Персонал. -2004. - № 11. - С. 64-69.
7. Джой-Меттьюз Д. Развитие человеческих ресурсов / Д. Джой-Меттьюз, Д. Меггинсон, М. Сюрте; пер. с англ. - М. :Эксмо, 2006. - 432 с.
8. Крамаренко В.1., Холода Б.1. Управлшня персоналом фiрми: Навч. Поабник / В.1. Крамаренко, Б.1. Холода. - Ктв: ЦУЛ, 2003. - 272 с.
9. Колосок В. Характеристика моделей управлшня розвитком персоналу промислових тдприемств [Електронний ресурс] / В. Колосок -Режим доступу: http://www.nbuv.gov.Ua/portal/Soc_Gum/Skhid/2009_9/2 .pdf.
10. Сливка О.А. Формування моделi розвитку персоналу на основi концепци людського розвитку [Електронний ресурс] / О.А. Сливка - Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Tiru/2010_29/Sli vka.pdf
Рецензент д.е.н., професор УкрДАЗТКомпашець В.В. Експерт редакцшног колеги к.е.н., доцент УкрДАЗТ Полякова О.М.
УДК 658.589.009.12
УПРАВЛШНЯ КРЕДИТНИМ РИЗИКОМ КОМЕРЦШНОГО БАНКУ
Стешенко О.Д. к.е.н., доцент, Шютенко А.П. маг^тр (УкрДАЗТ)
У дангй статт1 розкритг поняття кредитного ризику, виявлен основт елементи системи управлшня кредитним ризиком та проаналгзованг методи управлшня кредитним ризиком комерцшного банку.
Ключовi слова: кредитный ризик, система управлшня кредитним ризиком, диверсифжацщ концентрация, л1мгтування, резервування.
УПРАВЛЕНИЕ КРЕДИТНЫМ РИСКОМ КОММЕРЧЕСКОГО БАНКА
Стешенко Е.Д., к.э.н., доцент, Никитенко А.П., магистр (УкрГАЖТ)
В данной статье раскрыты понятия кредитного риска, выявлены основные элементы системы управления кредитным риском и проанализированы методы управления кредитным риском коммерческого банка.
Ключевые слова: кредитный риск, система управления кредитным риском, диверсификация, концентрация, лимитирование, резервирование.
Вкиик екоиомжи транспорту i промисловост № 42, 2013
THE MANAGEMENT OF CREDIT RISK OF THE COMMERCIAL BANK
Steshenko O.D., Nikitenko A.P.
This article reveals the notion of credit risk, determines the main elements of the management system of credit risk and the methods of management of credit risk of the Commercial Bank.
Keywords: credit risk, the system of management of the credit risk, diversification, concentration, limitation and reservation.
Постановка проблемы. Кредитт операци становлять основу активно! дшльносп комерцшних банив, тому що по-перше, !х устшне здшснення веде до отримання основних дохода, сприяе щдвищенню надайносп i спйкосп банку, а невдачi у кредитуваннi супроводжуються розоренням i банкругсгвом. По-друге, банки покликанi акумулювати власнi та залученi ресурси для кредитування iнвестицiй у розвитку економши кра!ни. Досввд сввдчить про те, що кредитування е одним з ключових напрямкiв дiяльностi банкiв, що визначають !х долю.
Кредитний ризик передбачае ймовiрнiсть збитив у зв'язку з не поверненням або несвоечасним погашенням виданих кредитiв i несплатою вiдсоткiв за ними. Тому остантм часом проводиться ретельний вiдбiр позичальниюв i постiйний контроль за !х фiнансово-господарською дiяльнiстю. Взагалi, критери, за якими проводиться оц1нка позичальника, суворо iндивiдуальнi для кожного банку i базуються на його практичному досввд i перiодично переглядаються.
Системний п1дх1,д до управлшня кредитним ризиком в банку i вiдсутнiсть наукового пiдходу до усвщомлення сутностi екожмчно! категори кредитного ризику не дозволяе банкам своечасно спрогнозувати негативнi результати кредитно! дiяльностi, вплив на них негативних тенденц1й в економщ, нормалiзувати кредитний процес i усунути функцiональнi диспропорций. Даний аспект робить проблему управлiння кредитним ризиком особливо актуальною.
Сучасна ситуац1я управлiння кредитним ризиком комерцшними банками Укра!ни характеризуеться застосуванням окремих метод1в його шшшзацц, але велика питома вага проблемних кредитiв у загальному обсязi доводить недооцшку деяких факторiв на практищ, що i призвело до формування численних фiнансових проблем, яю i досi мають значний вплив на банювську систему Укра!ни. [1]
Аналiз остантх дослгджень i публкацш. У роботах економютав таких, як О. В. Дзюблюка [2], А. М. Мороза [3], В. В. Вплшського [4], Л. О. Примостки [5], управлшня кредитним ризиком розглядаеться, як специфiчний вид дiяльностi, що складаеться з послiдовностi певних етапiв. Зокрема, даний процес можна розд1лити на п'ять етапiв: 1)
виявлення ризику; 2) оц1нка ризику; 3) вибiр прийомiв управлiння ризиком; 4) реатзащя вибраних прийомiв i метод1в; 5) оцшка результатiв застосування прийомiв i метод1в управлiння ризиками .
Метою даног статтi е визначення кредитного ризику та метода його управлшня.
Виклад основного матерiалу. Для того, щоб з'ясувати суттсть управлшня кредитним ризиком, спочатку дамо визначення поняттю «кредитний ризик».
В економчнш лiтературi вiдсутнiй единий п1дх1,д до економiчного поняття „кредитний ризик".
Неповним е трактування автора Гарською Т. П., яке зазначае, що кредитний ризик - «це нездаттсть чи небажання позичальника дяти у вщповвдносп iз умовами кредитного договору». На нашу думку, у цьому тверджент ввдсугая конкретизац1я насладив кредитного ризику для банку. [6].
А. М. Мороз i М. I. Савлук визначають кредитний ризик, як «ризик несплати у визначений строк основного боргу i проценпв по позичках, що належать кредитору». [3]
На думку Д. О. Наумова кредитний ризик «це - можливий спад прибутковостi банку або втрата частини акц1онерного катталу в результатi неспроможностi позичальника погасити i обслуговувати отриманий кредит». [7]
У щдхода В.1. Грушко, О.1. Пилипченко та Р.В. Пiкуса кредитний ризик визначаеться, як «невпевненiсть кредитора у тому, що боржник буде спроможним i матиме намiри виконати сво! зобов'язання вщповщно до термшв та умов кредитно! угодив». [8]
З огляду на вищезазначене, вважаемо, що кредитний ризик - це ризик несплати у визначений строк основного боргу i проценпв по позичках, який може призвести до негативного впливу на каптал та/або надходження банку.
В1дпов1дно до кредитно! полгтики банку будуеться система управлшня кредитним ризиком. До основних елеменпв системи управлшня кредитним ризиком, на нашу думку, слад вщнести:
- оргатзацшне забезпечення кредитно! даяльностц
- система лiмiтiв i нормативiв;
© Стешенко О.Д.,
HÍKÍTeHK0 А.П. Вкник економ1ки транспорту i промисловосл № 42, 2013
- оц1нка заявок на кредит i кредитоспроможностi позичальника;
- кредитний мониторинг;
- управлiння кредитним портфелем;
- вщновлення проблемних кредита.
Методи управлiння кредитним ризиком
подшяються на дш групи: 1) методи управлшня кредитним ризиком на рiвнi окремо! позики; 2) методи управлшня кредитним ризиком на рiвнi кредитного портфеля банку.
До першо! групи метод1в належать:
1) аналiз привабивостi проекта;
2) оцшка кредитоспроможносп позичальника;
3) структурування кредиту;
4) оформлення кредитного договору;
5) кредитний монiторинг.
Особливютю перелiчених метод1в е необхвдтсть !х послвдовного застосування, оск1льки одночасно вони являють собою етапи процесу кредитування. Якщо на кожному етапi перед кредитним ствробгтником поставлено завдання мiнiмiзацi! кредитного ризику, то правомiрно розглядати етапи кредитування як методи управлiння ризиком окремо! позики [ 9 ].
До друго! групи метода належать:
1) диверсифшащя;
2) лiмiтування;
3) створення резервiв для вщшкодування втрат за кредитними операц1ями комерц1йних банив
Розглямено методи управлшня кредитним ризиком на рисунку 1.
Рис. 1. Схема класифжацп методiв управлтня кредитним ризиком
Метод диверсифiкацi! полягае у розподш кредитного портфеля серед широкого кола позичальниюв, яю вщизняються один ввд одного як за характеристиками (розмiр кап1талу, форма власностi), так i за умовами дiяльностi (галузь економiки, географiчний регiон). Розглядають три види диверсифiкацi! — галузеву, географiчну та портфельну.
1нод1 банк надае кредит ввдомш у свiтi компанi! за ставками, яю не приносять йому прибутк1в. Але проведення под1бних операцш сприяе зростанню популярностi та рейтингу банку. Загалом невелик! провiнцiйнi банки не мають змоги широко застосовувати метод портфельно! диверсифiкацi!, що призводить до п1двищення ризиковосп !х кредитних портфелiв. Так1 портфел! сформован! насамперед за рахунок надання кредита щдприемствам малого б!знесу, а також споживчих кредита, характеризуються вищим р!внем дохвдносп пор!вняно !з середтми та великими банками. Портфельна диверсифшащя допомагае збалансувати ризик ! дохщтсть кредитного портфеля банку.
Метод диверсифшаци сл!д застосовувати зважено та обережно, спираючись на статистичний анатз ! прогнозування, враховуючи можливосп самого банку ! насамперед, р!вень щдготовки кадив. Диверсифшаця потребуе професшного управлшня та глибокого знання ринку. Саме тому надмрна диверсифшац1я призводить не до зменшення, а до зростання кредитного ризику. Адже навпъ великий банк не завжди мае достатню к1льк1сть висококватфшованих фах!вщв, котр! володють глибокими знаннями в багатьох галузях економши, знають специфшу р!зних географ!чних територш, мають практичний досввд роботи з р!зними категор!ями позичальниюв.
Концентращя е поняттям, протилежним за екожмчним змютом диверсифшаци. Концентрац1я кредитного портфеля означае зосередження кредитних операцш банку в певнш галуз! чи груп1 взаемопов'язаних галузей, на географ!чнш територи, або кредитування певних категорш ктента. Концентрац1я, як ! диверсифшаца, може бути галузева, географ!чна ! портфельна.
Визначення оптимального стввщношення м1ж р!внями диверсифшаци та концентраци кредитного портфеля банку е завданням, яке мае виршувати менеджмент кожного банку залежно в!д обрано! стратеги, можливостей та конкретно! екожмчно! ситуаци.
Л!м!тування, як метод управлшня кредитним ризиком, полягае у встановлент максимально допустимих розм!р!в наданих позик, що дозволяе обмежити ризик. Завдяки встановленню л!мтв кредитування банкам удаеться уникнути критичних втрат внаслвдок необдумано! концентраци будь-якого виду ризику, а також диверсифшувати кредитний портфель та забезпечити стабшьт прибутки. Л!мгти
В1сник економ1ки транспорту 1 промисловост1 № 42, 2013
можуть установлюватися за видами кредитив, категорiями позичальник1в або групами взаемопов'язаних позичальник1в за кредитами в окремi галузi, географiчнi територи, за найбшьш ризиковими напрямками кредитування, такими як надання довгострокових позик, кредитування в iноземнiй валют тощо. Л1мгтування використовуеться для визначення повноважень кредитних працiвникiв рiзних рангов щодо розмiрiв наданих позик. Кредитний ризик банку обмежуеться встановленням лiмiту загального розмiру кредитного портфеля, обмеження величини кредитних ресурав фiлiй банку i т. ш
Лiмiти визначаються як максимально допустимий розмiр позики чи напрямку кредитування i виражаються як в абсолютних граничних величинах (сума кредиту у грошовому вираженнi), так i у ввдносних показниках (коефiцiенти, iндекси, нормативи). За базу щд час розрахунюв нормативiв можна брати обсяг капталу банку, розмiр кредитного портфеля, валюту балансу та iншi показники. Наприклад, лiмiт кредитування позичальник1в певно! галузi може бути визначений як максимальний сукупний розмiр грошових кошт1в або як вщношення суми кредипв у галузь до загально! величини кредитного портфеля.
Перш шж визначати лiмiти кредитування, потрiбно iдентифiкувати основнi сфери та фактори ризику. Для рiзних банков, окремих кран i регюшв ключовi сфери ризику вiдрiзнятимуться. З огляду на виявленi особливосп керiвництво банку встановлюе лiмiти кредитного портфеля.
Л1мгтування як метод зниження кредитного ризику широко застосовуеться у практищ як на рiвнi окремого комерцшного банку, так i на рiвнi банк1всько1 системи в цiлому.
Створення резервiв для в1дшкодування втрат за кредитними операцiями комерцiйних банков як метод управлшня кредитним ризиком полягае в акумуляци частини кошпв на спещальному рахунку для компенсаци неповернених кредипв. Формування резервiв е одним iз метод1в зниження кредитного ризику на рiвнi банку, слугуючи для захисту вкладник1в, кредиторiв та акцiонерiв. Одночасно резерви за кредитними операцями щдвищують надiйнiсть i стабiльнiсть банювсько! системи в цiлому.
Цей щдхвд базуеться на одному з принцитв м1жнародних стандартiв бухгалтерського облiку та звпносп — принцип1 обережносп, зпдно з яким банки мають ощнювати як1сть сво!х кредитних портфелiв на звгтну дату з погляду можливих втрат за кредитними операцiями. Для покриття цих втрат передбачаеться створення спещального резерву перерахунком частини кошпв банку на окремий
бухгалтерський рахунок, з якого в разi неповернення кредиту списуеться вщповщна сума. Якщо такий резерв не сформований, то втрати за кредитними операцiями вщшкодовуються за рахунок кап1талу банку. Значн розмiри кредитних ризик1в можуть призвести до повно! втрати кап1талу i банкрутства банку. Отже, створення спещального резерву для покриття нерозтзнаних кредитних ризиюв дае змогу уникнути негативного впливу на розмiр основного капталу i е одним зi способiв самострахування банку [10].
Висновки. Таким чином управлшня кредитними ризиками е необхвдною умовою ефективного функцiонування комерцшних банков. Максимiзацiя прибутку, при здшснент банк1вських операцiй можливо саме при мiнiмiзацil втрат вщ ризик1в. Для ефективного управлшня кредитними ризиками необхщно в першу чергу вибрати оптимальну стратегш роботи банку, оптимiзувати систему вщстеження ризик1в i виробити ефективний механiзм захисту банку вщ ризиюв .
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Павлюк С.М. Кредитнi ризики та управлшня ними//Фшанси Укра!ни. - 2003. - №11. - С.105-111.
2. Дзюблюк, О. Механiзм забезпечення якостi кредитного портфеля й управлшня кредитним ризиком банку в перюд кризових явищ в економщ / Олександр Дзюблюк // Журнал европейсько! економiки. - 2010. -№ 1. - С. 108-124.
3. Банювсью операци/Пвд. ред. А.М.Мороза. -К. Лбра, 2000.
4. Вiтлiнський В., Наконечний Я., Пернарiвський О. Концепц1я стратеги кредитного ризику//Банкiвська справа. - 2006.-№ 1.-С. 13-16.
5. Примостка Л. О. Банювський менеджмент. Хеджування фшансових ризик^в. — К.: КНЕУ, 1998.
6. Гарська Т.П. Страхування, як одна iз форм забезпечення кредипв // Науковi прац! Национального утверситету бiоресурсiв Укра!ни. - 2011. - №9. - С. 3437.
7. Наумов Д. О. Класифжащя ризиюв у м!жшроднш практищ / Д.О. Наумов // Економжа та держава. - 2007. - № 1. - С. 38-40.
8. Грушко В. I. Управлшня фшансовими ризиками [Текст] / В. I. Грушко, О. I. Пилипченко, Р. В. Пшус. - Ки!в: 1нститут економжи та права «Крок», 2000. - 168 с.
9. Кочетков В. Н. Анализ кредитоспособности клиентов. Кредитные риски; Учеб. -метод, пособие. — К.; УФИМБ, 1995. — 16 с.
10. Кудрявцев П.М. Управлшня кредитними ризиками комерцшного банку//Держава та репони. Сер1я "Економжа та тдприемництво". - 2006. - №2. -С.321-325.
Рецензент д.е.н., професор УкрДАЗТ Зайцева 1.Ю. Експерт редакцшног колеги к.е.н., доцент УкрДАЗТ Сухорукова Т.Г..
Вкник економжи транспорту i промисловостi № 42, 2013
