CC BY
8
Литература
1. Али, С. С. Продукты исламского фондового рынка. Развитие и проблемы [Текст] / С. С. Али // Периодическое издание. - 2005. - № 9.
2. Аннаев, А. Российские инвесторы не доросли до СОИ [Текст] / А. Аннаев // Устойчивый бизнес. - 2011. -Режим доступа: http://csrjournal.com/2941-rossiyskie-investory-ne-dorosli-do-soi.html
3. Воротилов, А. Исламское финансирование проникает на рынок РК [Текст] / А. Воротилов // Forbes. -2014. - Режим доступа: http://forbes.kz/finances/markets/ islamskoe _finansirovanie_pronikaet_na_ryinok_kazahstana
4. Искаков, С. Мировой рынок исламских ценных бумаг [Текст] / С. Искаков // Банковское дело. - 2010. -№ 8. - С. 50-51.
5. Калимуллина, М. Э. Британский опыт развития исламских финансовых продуктов: проблемы и достижения [Текст] / М. Э. Калимуллина // Финансы. - 2010. - № 9. -С. 73-74.
6. Ярыгина, И. З. Проблемы и перспективы исламского финансирования в России [Текст] / И. З. Ярыгина // Проблемы международных валютно - кредитных и финансовых отношений. Финуниверситет. - 2012.
7. Малашенко, А. Исламская альтернатива и исламистский проект [Текст]: монография / А. Малашенко. -М.: Весь мир, 2006. - 221 с.
8. Ярыгина, И. З. Банковские системы и банки в условиях глобализации [Текст] / И. З. Ярыгина. - М.: Финуниверситет, 2011. - 349 с.
9. Mihalik, M. Debt is Slavery and 9 Other Things I Wish My Dad Had Taught Me About Money [Text] / M. Miha-lik. - October Mist Publishing, 2007. - 128 p.
10. Организация бухгалтерского учета и аудита исламских финансовых институтов [Электронный ресурс]. -Режим доступа: http://www.aaoifi.com
References
1. Ali, S. S. (2005). Produkty islamskogo fondovogo rynka. Razvitie i problemy. Periodicheskoe izdanie, 9.
2. Annaev, A. (2011). Rossijskie investory ne dorosli do SOI. Ustojchivyj biznes. Available ta: http://csrjournal.com/ 2941-rossiyskie-investory-ne-dorosli-do-soi.html
3. Vorotilov, A. (2014). Islamskoe finansirovanie proni-kaet na rynok RK. Forbes. Available at: http://forbes.kz/finances/ markets/islamskoe_finansirovanie_pronikaet_na_ryinok_ka-zahstana
4. Iskakov, S. (2010). Mirovoj rynok islamskih cennyh bumag. Bankovskoe delo, 8, 50-51.
5. Kalimullina, M. Je. (2010). Britanskij opyt razvitija islamskih finansovyh produktov: problemy i dostizhenija. Fi-nansy, 9, 73-74.
6. Jarygina, I. Z. (2012). Problemy i perspektivy islamskogo finansirovanija v Rossii. Problemy mezhduna-rodnyh valjutno - kreditnyh i finansovyh otnoshenij. Finu-niversitet.
7. Malashenko, A. (2006). Islamskaja al'ternativa i is-lamistskij proekt. Moscow: Ves' mir, 221.
8. Jarygina, I. Z. (2011). Bankovskie sistemy i banki v uslovijah globalizacii. Moscow: Finuniversitet, 349.
9. Mihalik, M. (2007). Debt is Slavery and 9 Other Things I Wish My Dad Had Taught Me About Money. October Mist Publishing, 128.
10. Organizacija buhgalterskogo ucheta i audita islamskih finansovyh institutov. Available at: http://www.aaoifi.com
Рекомендовано к публикации д-р экон. наук, профессор Туруев И. Б.
Дата поступления рукописи 26.01.2016.
Ярыгина Ирина Зотовна, доктор экономических наук, профессор, кафедра «Мировые финансы», Финансовый университет при Правительстве Российской Федерации, пр. Ленинградский, 49, г. Москва, Россия, 125993 E-mail: jiz4@yandex.ru
УДК 005.336.4: 658.1 (477)
DOI: 10.15587/2313-8416.2016.60270
УПРАВЛ1ННЯ 1НТЕЛЕКТУАЛЬНИМ КАП1ТАЛОМ ЯК СКЛАДОВА СИСТЕМИ
управл1ння тдприемством
© А. О. Осаул
У cmammi до^джено основт píení управлiння iнтелектуального капталу тдприемства. Наведено характеры особливостi управлтня iнтелектуальним капiталом тдприемства. Встановлено цш та переваги наявно'1' системи менеджменту ттелектуального капiталу та вказано шляхи ii вдосконалення. Роз-ргзнено та охарактеризовано явт та неявнi знання пiдпpиемства як важливi невiд Уемт ресурси iнтеле-ктуального катталу
Ключовi слова: економка знань, ттелектуальний каптал, знання, упpавлiння ттелектуальним капiта-лом, довipа, корпоративна культура, стpатегiчне управлтня
The main levels of the enterprise's intellectual capital management are analyzed in the article. The distinctive peculiarities of the enterprise's intellectual capital management are mentioned. Goals and benefits of the intellectual management system are determined. The ways of their improvement are pointed out. Implicit and explicit knowledge as an important integral intellectual capital resources are divided and characterized Keywords: knowledge economy, intellectual capital, knowledge, intellectual capital management, trust, corporate culture, strategic management
1. Вступ
Сучасне пвдприемство функцюнуе в умовах необхвдносп гарантування його безпеки, стшкосл, довгостроково! присутносп на ринку. В умовах не-стаб1льност1, мшливого б1знес-середовища питання гнучкосп використовуваних ресурав та швидкого реагування на ринков1 виклики стають вкрай нагаль-ними для менеджменту оргатзацш. Розв'язання таких питань дае можливють штегрувати д1яльн1сть ш-дприемств у мережу швидко зростаючих мiсцевих, нацюнальних та мiжнародних ринк1в. Одним i3 клю-чових питань пiдсилення конкурентно! позицп пiдп-риемства е визначення, формування, нагромадження та управлiння головною цштстю пiдприемства - ш-телектуальним капiталом.
2. Постановка проблеми
Управлшня iнтелектуальним капiталом тдп-риемства являе собою невщ'емну частину загально! системи управлшня. Це процес та структура, яш ви-користовують, щоб здшснювати два види дiяль-ностi - "створення вартостГ' та "використання вар-тостГ будь-яко! оргатзацп. На сучасному етапi роз-витку економiки, засновано! на знаниях вiдбуваеться поглиблення штеграцп управлiння iнтелектуальним капiталом пiдприемства, а саме максимальне швесту-вання нематерiальних ресурсiв та енергп в розвиток тдприемства. Результатом прийняття пiдприемством практики управлшня штелектуальним капiталом е виробництво бшьшо! кiлькостi комерцiйно успiшних iнтелектуальних активiв з високою доданою варпс-тю. Управлiння орiентоване на знання включае збiр, органiзацiю та ефективну експлуатацiю нагромадже-но! "мудростГ тдприемства.
3. Лiтературний огляд
Огляд лггератури з питань управлiння знання-ми та штелектуальним капталом дае тдстави для визначення наступних пiдходiв до управлшня штелектуальним катталом тдприемства: формулювання стратегiчного бачення використання штелектуально-го капiталу пiдприемства; запровадження моделей управлшня з метою штенсифшацп координацп знань; використання переваг координацп знань для оптимь зацй' iнновацiйних процеав нових товарiв або послуг; розробка програм лiцензування, встановлення парт-нерських стосунк1в з метою максимiзацi! бiзнес-можливостей на основi ефективного використання телектуального капiталу з високою ринковою вар-тiстю; бенчмарк1нг як шструмент вимiрювання ефек-тивностi управлiння штелектуальним катталом тдприемства та постановки об" ективних цшей його зро-стання. Зпдно з поглядами Марра устх сучасного пiдприемства, дiяльнiсть якого базуеться на штелек-туальному каптал може бути забезпечений виключ-но ефективним управлшням головною цiннiстю тдприемства. Запропоновап Барром принципи управ-лiнського облiку лежать в основi успiшного управ-лiння iнтелектуальним катталом тдприемством [1]. В'едма-Марп вважае, що поглиблена iнтеграцiя дiя-льностi тдприемств як субекпв економiки знань вимагае нового методичного пiдходу до стратепчно-
го управлiния пiдприемства та аналiзу бiзнес страте-гiй розвитку. Грунтовним базисом розвитку сучасного тдприемства виступають модернiзоваиа стратеп-чна думка в сферi менеджменту, а саме ресурсний т-дх1д та тдхвд, заснований на бiзнес дiяльностi [2]. Дшг та Лi акцентують увагу на важливостi шдсилен-ня значущосл управлiння ресурсами знань тдприем-ства, внутршнього та зовнiшнього менеджменту корпоративного знання, управлшня внутрштми та зо-внiшнiми знаннями, змiцнення сукупних ресурав знань шляхом вдосконалення системи стажування персоналу, впровадження зважено! системи розподь лу та спшьно! учасп в управлiннi [3].
4. Мета та задачi дослiдження
Метою статп е дослiдження та обгрунтування мюця та ролi ресурсу знань у процес створення, примноження та управлшня штелектуальним катталом тдприемства. Досягнення поставленою мети конкретизоване в наступних завданнях, а саме: ви-значити взаемозв'язок мiж управлшням штелектуальним катталом пвдприемства та конвертовашстю кашталу, iнформацiйним, фiнансовим менеджментом, управлшням виробництвом та маркетингом; встановити прюритеттсть iнвестувания в людський та штелектуальний капiтал з метою запобiгання зниження ринково! вартостi пiдприемства, "вить кання умiв".
5. Необхiднiсть та особливосп управлiння iнтелектуальним капiталом п1дприемства
Управлшня штелектуальним катталом тдприемств базуеться на гетерогенному ресурс - знан-нях [4]. Таким чином, невщ" емною складовою части-ною управлшня штелектуальним катталом е управлшня знаннями. Управлшня знаннями являе собою попк, споСб передач^ шструмент комуткацш iз зо-внiшнiм середовищем оргашзацп, тобто механiзм ш-дсилення iнтелектуального капiталу щдприемства. Тим не менш, управлiння iнтелектуальним капiталом, це не лише управлшня знаннями, але й алгоритм роз-повсюдження мехатзму управлiння знаннями: менеджмент нарощування знанневого потенцiалу, тдви-щення цшносп знань та вартiсна оцiнка штелектуа-льного капiталу. Тому управлiння штелектуальним катталом слщ розглядати як процес, який складаеть-ся з трьох основних рiвнiв: основного, експанСотст-ського, стратепчного. На основному рiвнi управлшня знаннями започатковуе знанневу основу розповсю-дження iнтелектуального капiталу шляхом асиммци зовнiшнiх знань, штеграцп внутрiшнього знання, створення нового знання. На експансютстському рь внi може бути здшснено щдвищення вартостi штеле-ктуального кашталу щдприемства шляхом його роз-повсюдження, що в концевому випадку може призве-сти до пiдвищення цшносл щдприемства в цiлому. Управлiння штелектуальним катталом тдприемства як тдсистема загально! системи управлшня тдприемством мае ввдповщати загальнш стратегi!' розвитку компани та здiйснювати вiдповiдне регулювання на-прямк1в дiяльностi згiдно загальноприйнятiй на тдприемства
Управлшня штелектуальним капталом тдп-риемств мае низку особливостей у пор1внянт з ш-шими видами функщонального управлшня оргатза-цп, а саме:
1) на вщмшу ввд управлшня знаниями объектом управлшня штелектуальним катталом тдпри-емства е знання конвертоват в каштал. Знанневий менеджмент е основою управлшня штелектуальним капталом тдприемства. Ввдсуттсть можливосп конвертаци знань у каттал призводить до втрати значущосп процесу управлшня як такого.
2) На ввдм1ну ввд управлшня шформащею, в основ1 якого лежить управлшня явними знаннями ш-дприемства, управлшня штелектуальним капталом тдприемства пов'язане з внутрштми знаннями, стимулюванням робггаишв до створення та обмшу накопиченими внутрштми знаннями, що нараз1 яв-ляють собою ключовий ресурс розвитку економ1ки засновано! на знаннях.
3) На в1дмшу в1д управлшня активами, объектом управлшня штелектуальним катталом тдпри-емства е нематер1альний каттал тдприемства. В мь ру зростанням рол1 знанневих актив1в, зростае й практична значущ1сть управлшня штелектуальним капталом тдприемства.
4) Вплив на фшансовий менеджмент. Впрова-дження управлшня штелектуальним катталом тдприемства м1стить 1 фшансовий контроль показнишв загально! системи внутрштх знань тдприемства. Кр1м того, того менеджмент тдприемства потребуе ввдповвдно! фшансово! шформацп щодо стану ште-лектуального капталу пдприемства, основних на-прямк1в його розвитку, необхвдних для прийняття своечасних управлшських ршень.
5) Вплив виробничого менеджменту. Платформа обмшу знаннями як частина системи управлшня 1нтелектуальним катталом пдприемства може ефек-тивно пдпорядковуватися шшим функцюнальним пдроздшам пдприемства, а персонал може брати участь у прийнятп ршень у рамках структури виробничого менеджменту.
6) Вплив управлшня маркетингом. Управлшня 1нтелектуальним катталом пдприемства мае потен-щал зменшення барер1в мгж пдприемством та зов-пшпм середовищем. Споживач1 та постачальники в сучасних ринкових умовах можуть не лише пасивно приймати умови постачання тдприемства, але й брати активну участь у прийнятп маркетингових ршень оргатзащ!'. В результат велик! промислов1 тдпри-емства обирають мережев1 способи дистрибуцп кш-цевого продукту.
Управлшня штелектуальним катталом приносить достатт переваги щдприемствам, у тому числ1 великим тдприемствам у сфер1 машинобудування, а саме скорочуе час м1ж появою вде! та И реал1защею, заощаджуе витрати та економить капггаловкладення, ввдновлюе структурний та оргапзацшний каттал, продукуе вищу додану вартють завдяки покращенню кооперацшних функцш, створенню нових щнностей, асощацш та комбшацш ресурав та продукпв. Тому, управлшня штелектуальним капталом тдприемства може бути визначено як експансюпстське, стимулю-
вальне та високо щнпсне управлшня знаннями, що розглядаеться як ключовий елемент управлшня тдп-риемством, пдпорядкований загальнш стратеги розвитку. Якщо пдприемства прагнуть отримати додат-ков1 переваги у ринковш конкуренцп, вони мають не лише впроваджувати продуктов! шновацп, викорис-товувати маркетингов1 канали розпод1лу, але й вдос-коналювати науковий потенщал ринку та виготовле-ного продукту, особливо в сфер! культивування та управлшня штелектуальним катталом тдприемства.
Метою управлшня штелектуальним катталом пдприемств машинобудування е розшзнавання, дос-туппсть, використання та розповсюдження штелек-туальних каптал!в, пдсилення виготовлення високо-щнпсних продукпв пдприемствами [5]. Управлшня масштабом штелектуального кашталу мютить так1 нев1дЪемн1 складов! як концентращя управлшня знанневими ресурсами пдприемства; концентрац1я внутршнього та зовтшнього управлшня знаннями щдприемства; концентращя управлшня внутршпми та зовпшпми знаннями; концентращя загально! ш-лькосп таланпв, акумульованих на тдприемствах шляхом освпнього тренування; впровадження ращо-нально! системи дистрибуцп та заохочення.
Ресурси знань сконцентрован на пдприемста базуються на шформацп та технолопях, можуть бути багаторазово використап, являють собою потенщал зростання добробуту. Зазвичай пдсилення управлш-ня знанневими ресурсами пвдприемств машинобудування включае три основн компоненти, а саме нема-тер1альн1 активи, створен1 та використаш п1дприемс-твами (бренди, репутац1я, канали розподшу, техн1чн1 потоки, способи та методи управлшня, шформацшт мереж1), шформацшт ресурси (шформащя про управл1ння тдприемствами, необх1дна для функц1о-нування шформацшних мереж), 1нтелектуальн1 ресурси (знання, що використовуються тдприемствами й е втшеними в людському кап1тал1 тдприемства, а та-кож способи 1хнього креативного використання). Очевидним е факт, що саме знаннев1 ресурси прино-сять п1дприемствам б1льш1 ринков1 можливосп та нов1 р1вн1 добробуту. Завдяки тому, що роль знанневих ресурав у процеа стаб1л1зацИ становища та розвитку сучасних тдприемств стае б1льш вагомою, управл1ння знанневими ресурсами стало нев1дч емною складовою управл1ння п1дприемством у ц1лому, а та-кож взаемодоповнюе та функщонально збагачуе управл1ння людськими ресурсами, виробничий менеджмент, маркетинговий менеджмент, захист 1нтелек-туально! власност1, зв'язки з громадсьшстю, техноло-г1чний та шформацшний менеджмент. Управл1ння знанневими ресурсами на п1дприемств1 мае за мету пропонування нового методичного п1дходу до гармо-н1зац1! внутр1шнього середовища ведення б1знесу, п1-дтримку формування, розповсюдження та споживан-ня знань прац1вниками, тдсилення ключових конку-рентних переваг тдприемства [6, 7]. Зазвичай управлшня знанневими ресурсами включае в себе таш тд-системи як оргатзацшна система та виробнич1 стан-дарти збору, споживання та трансферу знань, сфор-мованих на п1дприемств1; 1нвестиц1йний менеджмент знанневих ресурав (тренування найманих прац1вни-
шв, впровадження iнформацi! та технологш); вдоско-наления iмiджу пiдприемства; запровадження банку знань з метою б№ш ефективного обмiну знаниями, iнновацiй у процеС iнтеграцi! формування знань, !х-нього перетворення на к1нцевий продукт та процесу виробництва; захист штелектуально! власностi; вимь рювання концевого результату дiяльностi; розподiл прибутку; вимiрювання та ощнка знанневих ресурсiв пiдприемства.
Загальне управлiння знаннями грунтуеться на управлшш неявними та явними знаннями щдприемства [8]. Управлшня неявними знаннями, що зазвичай представлен в формi креативного подходу до вико-нуваних функцiональних обов'язшв, iдей; е не-ввд" емною частиною людського кашталу, адже неявнi знання iснують в умах найманих пращвнишв, мiстить наступш елементи, такi як формування, передача, на-громадження та застосування знань усередиш тдп-риемства. Такий тип управлшня знаннями тдприем-ства покликаний створювати середовище, що здатне генерувати, передавати щнш знання найманим пра-щвникам, запроваджувати iнформацiйну мережу зру-чну для користування знаннями працiвниками на ш-дприемствi, втiлювати стимулювальнi заходи в рамках полгтики шдтримки iнтелектуального капiталу пiдприемства, спрямованi на обмш знаннями м1ж ро-бгтниками, створення баз знань, патентних баз даних, спрямованих на збереження та накопичення знань, розширювати контроль за застосуванням спецiальних знань, заохочувати робiтникiв до кар" ерного зростан-ня в рамках падприемства, шляхом активного використання отриманих знань. Метою управлшня явними знаннями е ефективне управлшня знаннями шляхом взаемоди та кооперацп мiж пiдприемствами, акумулювання бiльшого масиву знань, отримання додатково! переваги на ринку. Такий тип менеджменту мае бути падпорядкованим обмiну знаннями з iншими пiдприемствами, постачальниками знань. Вш спрямовуе створення та розвиток стльного з конкурентами ринку штелектуального капiталу.
Пiд явними знаннями в такому випадку ро-зумшть патенти, науковi винаходи, особливi технологи [9]. Сучасний рiвень розвитку штелектуального кашталу дозволяе використовувати методи та важелi управлшня явними знаннями, такими як патенти та технологи, накопичувати !х у спещаль-них базах даних, перевiряти та використовувати комп'ютерш мережi в спшьнш роботi з iншими ш-дприемствами-партнерами. У зв'язку з цим тдприемства мають вдосконалювати пiдходи щодо акумулювання ново! iнформацi! та знань, якими воло-дiють наймаш працiвники, утримувати !'хш знання, нову шформащю та використовувати штелектуа-льш здобутки з метою пiдсилення власного розвитку. Застосування спещальних пiдходiв защкав-лення працiвникiв передавати неявш знання iншим дають можливiсть перетворювати !х на продуктив-ну силу тдприемства. Тому тдприемства мають регулювати мехашзм управлшня шдприемством, створювати засоби стимулювання найманих пра-цiвникiв до учасп в процесi кооперацп в сферi ш-новацiй та безпосередньому обмiнi знаннями.
В умовах становлення економши знань, важ-ливою ознакою розвитку тдприемств е вдосконален-ня iнтелектуальних ресурсiв шляхом впровадження освгтшх програм [10]. Якщо конкуренцiя щодо формування та утримання носив людського та штелектуального кашталу стае бшьш жорсткою, завдання управлшня штелектуальним катталом е залучення та утримання носив особливих знань. Наголосимо, що не дивлячись на ютотний прогрес у перетвореннi не-явних знань на явш, на багатьох тдприемствах най-манi працiвники першочергову увагу придiляють не вимогам оргатзацп в щлому щодо iнституалiзацii знань, а персошфжованому зростанню в рамках тдприемства. Така тенденцiя вимагае ввд менеджменту пвдприемства прiоритетного спрямування iнвестицiй у розвиток людського кашталу найманих пращвнишв, вдосконалення мехашзму збiльшення iхнiх знань, пропонування додаткових освiтнiх професiйних мо-жливостей з метою подальшого вдосконалення вмiнь та навичок, розумiння необхiдностi прийняття кон-цепцii пожиттевого найму. Якщо наймат пращвники сприйматимуть iдею отримання та накопичення знань шляхом навчання, в такому випадку iндивiдуа-льнi штереси щодо кар" ерного зростання та цш тд-приемства щодо подальшого розвитку сшвпадати-муть. Лояльне ставлення до декларованоi пiдтримки iнтелектуального кашталу грунтуеться не пльки на матерiальних стимулах з боку роботодавцiв, сшльки на повному розумiннi персональних вимог робггаишв щодо !хнього мiсця в оргашзацшному середовищi, власного бачення стльного з шдприемством розвитку. Т№ки за умов чгткого розумiння власних перспектив стврозвитку на щдприемсга найманий працiв-ник буде прикладати зусиль для формування довго-строкових партнерських стосуншв з роботодавцем.
6. Висновки
Концепщя управлiння iнтелектуальним каш-талом тдприемства ввдграе ютотну роль у системi стратегiчного управлiння ресурсами, у тому чи^ людськими ресурсами. Всебiчно!' шдтримки потре-буе iдея про системне значення управлiння знаннями тдприемства, сприйняття менеджменту штеле-ктуального кашталу як цшсного обекта в рамках функщональних управлiнських утворень. Взаемодiя зазначених елеменпв системи стратегiчного управлшня вiдбивае наявну внутршню культуру збору, формування, накопичення, розповсюдження знань тдприемства. Визнання стратегiчноi ролi управлшня штелектуальним катталом шдприемством вимагае залучення вищо!' ланки корпоративного управлшня в процес створення взаемноi довiри, стльного сприйняття мотивацп примноження знань та користування перевагами накопиченого знання як на рiвнi самого тдприемства, так i на рь вш громади, наприклад, у форму корпоративно!' со-цiальноi' вiдповiдальностi.
Лiтература
1. Marr, B. Impacting Future Value: How to Manage your Intellectual Capital [Text] / B. Marr. - AICPA, 2008. - 34 p. -Available at: http://www.journalofaccountancy. com/content/ dam/jofa/archive/issues/2008/09/mag-intcapital-eng.pdf
2. María V. M. J. ICBS - intellectual capital benchmarking system [Text] / J. M. V. Marti // Journal of Intellectual Capital. - 2001. - Vol. 2, Issue 2. - P. 148-165. doi: 10.1108/14691930110385937
3. Ding, Y. Study on the Management of Intellectual Capital [Text] / Y. Ding // International Journal of Business and Management. - 2010. - Vol. 5, Issue 2. doi: 10.5539/ijbm.v5n2p213
4. Intellectual Capital Strategy Management for Knowledge-Based Organizations [Text] / P. Ordóñez de Pablos, R. D.Tennyson, J. Zhao (Eds.). - IGI Global, 2013. - 307 p. doi: 10.4018/978-1-4666-3655-2
5. Kok, A. Intellectual Capital Management as Part of Knowledge Management Initiatives at Institutions of Higher Learning [Text] / A. Kok // The Electronic Journal of Knowledge Management. - 2007. - Vol. 5, Issue 2. - P. 181-192.
6. Pee, L. G. A Model of Organizational Knowledge Management Maturity based on People, Process, and Technology [Text] / L. G. Pee, A. Kankanhalli // Journal of Information and Knowledge Management. - 2009. - Vol. 08, Issue 02. - P. 79-99. doi: 10.1142/s0219649209002270
7. Chmielewska-Muciek, D. Organizational culture conditions of knowledge management [Text]: conference / D. Chmielewska-Muciek, A. Sitko-Lutek. - Zadar, Croatia, 2013. - P. 1363-1370. - Available at: http://www.toknowpress.net/ ISBN/978-961-6914-02-4/papers/ML 13-463.pdf
8. Frappaolo, P. Implicit knowledge [Text] / P. Frap-paolo // Knowledge Management Research & Practice. -
2008. - Vol. 6, Issue 1. - P. 23-25. doi: 10.1057/palgrave. kmrp.8500168
9. Martins, E. C. The role of organisational factors in combating tacit knowledge loss in organisations [Text] / E. C. Martins, N. Martins // Southern African Business Review. - 2011. - Vol. 15, Issue 1. - P. 49-69. - Available at: http://www.unisa.ac.za/contents/faculties/service_dept/docs/SA BVIEW_15_1_chap%203.pdf
10. Pienaar, J. J. Role of the learning organization paradigm in improving intellectual capital [Text] / J. J. Pienaar, A. S. A. Du Toit // Journal of contemporary management. -
2009. - Vol. 6. - P. 121-137. - Available at: http:// www.academia.edu/186014/Pienaar_J.J._and_Du_Toit_A.S.A._20 09._Role_of_the_learning_organization_paradigm_in_improving_i ntellectual_capital._Journal_of_contemporary_management_
6 121-137
References
1. Marr, B. (2008). Impacting Future Value: How to Manage your Intellectual Capital. AICPA, 34. Available at: http://www.journalofaccountancy.com/content/dam/jofa/archiv e/issues/2008/09/mag-intcapital-eng.pdf
2. María V. M. J. (2001). ICBS - intellectual capital benchmarking system. Journal of Intellectual Capital, 2 (2), 148-165. doi: 10.1108/14691930110385937
3. Ding, Y. (2010). Study on the Management of Intellectual Capital. International Journal of Business and Management, 5 (2). doi: 10.5539/ijbm.v5n2p213
4. Ordóñez de Pablos, P., Tennyson, R. D., Zhao, J. (Eds.) (2013). Intellectual Capital Strategy Management for Knowledge-Based Organizations. IGI Global, 307. doi: 10.4018/ 978-1-4666-3655-2
5. Kok, A. (2007). Intellectual Capital Management as Part of Knowledge Management Initiatives at Institutions of Higher Learning. The Electronic Journal of Knowledge Management, 5 (2), 181 -192.
6. Pee, L. G., Kankanhalli, A. (2009). A Model of Organisational Knowledge Management Maturity Based on People, Process, and Technology. Journal of Information & Knowledge Management, 08 (02), 79-99. doi: 10.1142/ s0219649209002270
7. Chmielewska-Muciek, D., Sitko-Lutek, A. (2013). Organizational culture conditions of knowledge management. Zadar, Croatia, 1363-1370. Available at: http://www.tokno-wpress.net/ISBN/978-961-6914-02-4/papers/ML13-463.pdf
8. Frappaolo, C. (2008). Implicit knowledge. Knowledge Management Research & Practice, 6 (1), 23-25. doi: 10.1057/palgrave.kmrp.8500168
9. Martins, E. C., Martins, N. (2011). The role of organisational factors in combating tacit knowledge loss in organisations. Southern African Business Review, 15 (1), 49-69. Available at: http://www.unisa.ac.za/contents/faculties/service_ dept/docs/SABVIEW_15_1_chap%203.pdf
10. Pienaar, J. J., Du Toit, A. S. A. (2009). Role of the learning organization paradigm in improving intellectual capital. Journal of contemporary management, 6, 121-137. Available at: http://www.academia.edu/186014/Pienaar_J.J._ and_ Du_Toit_A.S.A._2009._Role_of_the_learning_organization_pa radigm_in_improving_intellectual_capital._Journal_of_contem porary_management_6_121-137
Рекомендовано до публгкацИ д-р екон. наук, професор Шмиголь Н. М.
Дата надходження рукопису 19.01.2016
Осаул Алша Олександрiвна, старший викладач, кафедра мiжнародноl економши та економiчноl теори, Запорiзький нацюнальний ушверситет, вул. Жуковского, 66, м. Запор1жжя, Украша, 69600 E-mail: alinaosaul@ukr.net
