CC BY
4
УДК 658.14:330.322
УПРАВЛ1ННЯ ПОКРАЩЕННЯМ 1НВЕСТИЦ1ИНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ П1ДПРИШСТВ
© 2015 ЛУПАК Р. Л., ПОЛЬОВА I. М., ВАСИЛЬЩВ В. Г.
УДК 658.14:330.322
Лупак Р. Л., Польова I. М., Васильцiв В. Г. Управлiння покращенням iнвестицiйного забезпечення тдприемств
У статт'1 доведено актуальтсть розгляду процеав покращення нвестицтного забезпечення тдприемств, яка передбачаеться згШно з пере-думовами розвитку сучасного стану економки держави. Розглянуто твестицтне забезпечення тдприемства як сукупшсть заход'ю формуван-ня та використання ¡нвестицшного капталу, який спрямовуеться на його ф'тансово-економ'мний розвиток у середовищi трансформацйних перетворень економки держави та регону. Виявлено, що для тдприемств субрегонального рiвня характерно функцонування в нвестицшно малопривабливому середовищi, що не сприяе формуванню й ефективному використанню твестицшного та фiнансово-економiчного забезпечення власного шновацйного поступу. Виходячи з визначених проблем i перешкод, для покращення твестицюного забезпечення тдприемствам необхiдно формувати та посилювати ттегра^йт зв'язки, долучатися до створення нових та тдтримки дючих суб'ект'в швести^йно/ 'тфра-структури та твестицйного посередництва, зосереджувати зусилля на розвитку дорожньо-транспортноI, житлово-комунальноI, сощально! та i'ншоI 'тфраструктури, актив'вувати д'тльтсть оргатв мсцевого самоврядування з тдготовки i промоцИперспективних iнвестицшних про-ект'в, домогтися дерегуляцПкомер^йно/'й господарськоi та зокрема шести^йно/'д'тльности Ключов'! слова: твестицтнезабезпечення, пдприемства, держава, д'тльтсть, територ'я. Шбл.: 9.
Лупак Руслан Любомирович - кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри економки тдприемства, Льв'вська комер^йна академя (вул. Туган-Барановського, 10, Льв'в, 79005, Укра/на) E-mail: [email protected]
Польова 1рина Миколавна - кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри ф'тансово-економ'мноi безпеки та банювського бiзнесу, Льв'в-ська комерцтна академiя (вул. Туган-Барановського, 10, Льв'в, 79005, Укра/на) E-mail: [email protected]
Васильев Василь Григорович - астрант, Регональний ф'ш'шл Нацонального 'тституту стратегiчних дослджень у м. Львовi (вул. Брат'в Терша-шв^в, 2а, Льв'в, 79005, Укра/на) E-mail: [email protected]
УДК 658.14:330.322 Лупак Р. Л., Полевая И. М., Васильцев В. Г. Управление улучшением инвестиционного обеспечения предприятий
В статье доказана актуальность рассмотрения процессов улучшения инвестиционного обеспечения предприятий, которая предполагается в связи с предпосылками развития современного состояния экономики государства. Рассмотрено инвестиционное обеспечение предприятия как совокупность мероприятий формирования и использования инвестиционного капитала, который направляется на его финансово-экономическое развитие в среде трансформационных преобразований экономики государства и региона. Выявлено, что для предприятий субрегионального уровня характерно функционирование в инвестиционно малопривлекательной среде, что не способствует формированию и эффективному использованию инвестиционного и финансово-экономического обеспечения собственного инновационного развития. Исходя из определенных проблем и препятствий, для улучшения инвестиционного обеспечения предприятиям необходимо формировать и усиливать интеграционные связи, приобщаться к созданию новых и поддержке действующих субъектов инвестиционной инфраструктуры и инвестиционного посредничества, сосредоточивать усилия на развитии дорожно-транспортной, жилищно-коммунальной, социальной и другой инфраструктуры, активизировать деятельность органов местного самоуправления по подготовке и продвижению перспективных инвестиционных проектов, добиться дерегуляции хозяйственной, коммерческой и, в частности, инвестиционной деятельности. Ключевые слова: инвестиционное обеспечение, предприятия, государство, деятельность, территория. Библ.: 9.
Лупак Руслан Любомирович - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры экономики предприятия, Львовская коммерческая академия (ул. Туган-Барановского, 10, Львов, 79005, Украина) E-mail: [email protected]
Полевая Ирина Николаевна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры финансово-экономической безопасности и банковского бизнеса, Львовская коммерческая академия (ул. Туган-Барановского, 10, Львов, 79005, Украина) E-mail: [email protected]
Васильцев Василий Григорьевич - аспирант, Региональный филиал Национального института стратегических исследований в г. Львове (вул. Братьев Тершаковцев, 2а, Львов, 79005, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 658.14:330.322 Lupak R. L., Polyova I. N., Vasyltsiv V. G. Management of Improving the Investment Support of Enterprises
In the article, relevance of reviewing the processes to improve the investment support of enterprises is proved, which is expected proceeding from the prerequisites for developing the contemporary status of the State economy. The article considers investment support of enterprise as a totality of activities aimed at formation and use of investment capital, which is being directed to its financial-economic development in the environment of transformational changes of economy in both the State and region. It has been found that for enterprises at the subregional level characteristic is their functioning in an investment-unattractive environment, which is not conducive to either formation or an effective use of the investment and financial-economic support in terms of their own innovative development. On the basis of certain problems and obstacles, aiming at improving the investment support, enterprises need to develop and enhance the integration connections, become familiar with creation of new and supporting the existent actors of investment infrastructure and investment intermediation, focusing on development of road transport, housing, social and other infrastructure, intensifying activities of local self-government bodies in the preparation and promotion of promising investment projects to achieve deregulation of economic, commercial and, in particular, investment activities.
Keywords: investment support, enterprises, the State, activity, territory. Bibl.: 9.
Lupak Ruslan L. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Economy of Enterprise, Lviv Academy of Commerce (vul. Tugan-Baranovskogo, 10, Lviv, 79005, Ukraine) E-mail: [email protected]
Polyova Iryna M. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Economic and Financial Security and Banking Business, Lviv Academy of Commerce (vul. Tugan-Baranovskogo, 10, Lviv, 79005, Ukraine) E-mail: [email protected]
Vasyltsiv Vasyl G. - Postgraduate Student, Regional Brench of National Institute for Strategic Studies in Lviv (vul. Brativ Tershakivtsiv, 2, Lviv, 79005, Ukraine)
E-mail: [email protected]
Прагнення шдприемств розвиватись i, вiдповiдно, збкьшувати обсяги дiяльностi, покращувати фь нансовий стан, впроваджувати шновацшш технологи, пiдвищувати конкурентоспроможнiсть потребуе iнвестицiй, якi можуть бути накопиченi власними зусил-лями або залученнi зовнiшнiми бiзнес-партнерами.
Очевидно, що завдяки активiзацií швестицшно-iнновацiйноí дiяльностi пiдприемств збкьшуються обсяги виробництва продукци, зростае валовий нацюналь-ний дохiд, вiдбуваеться штенсивний розвиток секторiв економiки i регюшв, що сприяе розширенню масштабiв вцтворювання виробничого потенцiалу, зростанню ефективностi використання нацюнального багатства, пiдвищенню iнновацiйностi економжи i рiвня життя населення, забезпечуючи пiдвищення його якостi. Вц-повцно, реальнi швестици варто розглядати як головне джерело ефективного розширеного оновлення основ-них засобiв пiдприемства i швидкого переходу його гос-подарсько'1 дiяльностi на шляхи високотехнологiчного розвитку. Вцтак збкьшення обсягiв i вдосконалення структури капiтальних iнвестицiй е виршальним з най-важливiших завдань економiчноí полiтики суб'ектiв гос-подарювання [1, с. 105; 7, с. 3-4].
В економiчнiй теори до головних цкей швесту-вання в основному в1дносять окупнiсть та ефективнiсть вкладення, досягнення яких потребуе вiд п1дприемства застосування рацiональних пiдходiв до системного ш-вестицiйного управлiння. Втiм кнуе значна кiлькiсть чинникiв, що можуть перешкоджати покращенню швес-тицгйно! привабливост п1дприемства, якi бкьшою мЬ-рою мають зовнiшню природу виникнення. Зокрема, на-самперед це соцiально-економiчний стан розвитку тери-тори, на якому функцюнуе пiдприемство, обсяги прямих шоземних iнвестицiй, !х капiталовiддача, рiвень розвитку швестицшно! iнфраструктури, ефективнiсть державного регулювання iнвестицiйних процесш. Проте швестици в сучаснш економiцi вважають головним джерелом п1дви-щення iнновацiйностi, економiчноí безпеки, фшансово! стiйкостi, комерцiйного iмiджу, бiзнес-вiдповiдальностi.
Таким чином, актуально провести дослцження перспективних напрямiв та засобiв швестицшного за-безпечення пiдприемств, i для цього варто оцшити стан швестицшно! привабливостi територи функцiонування, головнi причини та перешкоди 'й покращенню.
Вагомою теоретико-методологiчною базою досль дження швестицшного забезпечення шдприемств е нау-ковi працi зарубiжних та вiтчизняних вчених: Р. Акоффа, О. Амош^ I. Ансоффа, А. Берсуцького, О. Гойко, М. До-лшнього, А. Зелль, М. Крупки, М. Лепи, В. Опарша, О. Пересади, М. Прокопенка, В. Федоренка, М. Чумаченка та ш. Прюритети програмного швестування з кожним роком змiнюються, як i iнвестицiйна привабливiсть окремих видiв п1дприемницько1 дiяльностi, що потребуе постшного дослiдження iнвестицiйного потенцiалу зовшшнього середовища пiдприемства, його системи управлшня та рiвня готовностi розробляти i реалiзову-вати iнновацiйнi проекти.
Метою стати е дослцження системних управлш-ських аспектiв iнвестицiйного забезпечення дшльно-стi пiдприемств у контекстi визначення привабливосй
територiй '1х функцiонування. Авторами ставляться за-вдання визначення стану швестицшно! привабливостi вiдповiдних територiй, перешкод i причин недостатньо-го !х покращення.
В економiчнiй теорй швестицшне забезпечення пiдприемства розглядають як процес формування та використання швестицшного кашталу, що зумовлений ринковою моделлю швестицшно! поведiнки суб'ек-тiв-партнерiв та спрямований на його фшансово-еконо-мiчний розвиток у середовищi конкурентно! боротьби, трансформацшних перетворень економiки держави та регюну.
Водночас, пiд iнвестицiйним забезпеченням шд-приемства розумiють сукупнiсть заходiв, яю реалiзу-ються з метою подготовки органiзацiйно-економiчних умов для здiйснення швестицшно-шноващйно! д1яль-ностi, формування та використання швестицшного кашталу [1, с. 103]. При цьому, одшею iз ключових умов здiйснення ефективного швестицшного забезпечення е формування такого обсягу швестицшного кашталу, використання якого не призведе до попршення резуль-тативносп дшльносп пiдприемства та не зменшить рi-вень його фiнансовоl стшкосй та платоспроможностi, не спричинить його банкрутство [9, с. 95].
Наголосимо, що система управлшня швестицш-ним забезпеченням передбачае регулювання ш-вестицшного циклу як перiоду часу прийняття управлшського рiшення щодо фiнансування швестицш-ного проекту до його повного завершення. Очевидно, що iнвестицiйний цикл мае сво! галузевi особливостi, зокрема, у секторах роздрiбноí торгiвлi вiн передбачае вцносно меншi витрати на проектно-конструкторськi розробки, будДвельш роботи. Попри це основна части-на розрахункiв перiоду швестування е вцображенням процесу планування та забезпечення режиму окупносп iнвестицiйних вкладень [4, с. 23-26].
Розглядаючи дшльшсть пiдприемств субрегiо-нального рiвня, доходимо висновку, що !м характерно функцюнувати в iнвестицiйно малопривабливому се-редовищ^ що не дозволяе сформувати й ефективно ви-користовувати iнвестицiйне та фiнансово-економiчне забезпечення власного iнновацiйного поступу та одно-часно перешкоджае реалiзацií iнновацiйного потенцiалу територИ. При цьому розушемо, що пiдприемства, ко-трi розташованi в економiчно розвинутих мктах, воло-дiють кращим доступом до ринку ресурйв, середовище потенцiйних покупщв !х товарiв е достатньо широким, для них характерний високий комерцшний iмiдж тощо.
Дослiдивши рiвень iнвестицiйноí привабливостi територiй субрегiонального рiвня зах^дних регiонiв Украíни, ми дiйшли висновку, що такий рiвень е низький та шдтверджуеться низкою тенденцiй: 1) малi обсяги ка-пiтального швестування; 2) незначш обсяги та невисока ефектившсть залучення прямих iноземних швестицш мiсцевими пiдприемствами; 3) низький рiвень капi-тального освоення та iнвестицiйноí вiддачi вкладених коштiв, неiнновацiйно орiентована структура розподi-лу iнвестицiйного капталу; 4) мала частка капiтальних швестицш у перспективш види економiчноí дшльносп,
що здатш забезпечити соцiально-економiчний розвиток територш; 5) недостатня ефективнiсть бюджетного за-безпечення iнвестицiйного проектування.
На нашу думку, до головних причин вцповцних тенденцiй та перешкод покращення iнвестицiйноí при-вабливостi таких територiй варто вцнести:
+ низький рiвень !х соцiально-економiчного роз-витку;
+ низьку дкову активнiсть населення; + слабкiсть розвитку !х iнвестицiйноí iнфраструк-тури;
+ вцсутшсть належноí популяризаци шдготовле-них швестицшних проектiв та низька ефектив-шсть системи державноí пiдтримки шновацш-но! дiяльностi на субрегiональному рiвнi; + низький рiвень розвитку !х фшансово-кре-дитно'1, iнформацiйно-аналiтичноí, дорожньо-транспортноí, соцiальноí та iншоí iнфраструк-тури;
+ системш проблеми державного регулювання, адмiнiстрування i контролю швестицшно-шно-вацiйноí дiяльностi; + недостатнiсть використання механiзмiв державно-приватного партнерства та диверсифь каци джерел залучення iнвестицiйного капiталу [2; 3; 6; 8].
Pозумiемо, що найбкьш iнвестицiйно привабливими доцкьно вважати прикордонш територи, де шд-приемства володшть кращим доступом до шозем-них джерел iнвестування, здатнi використовувати переваги транскордонного сшвробггництва, можуть швидше запозичити закордонний досв1д у розробщ та реалiзацií iнвестицiйних програм. Так, на прикордонних територшх зах1дних регюнш Украíни недостатньо ефективно функ-цюнуе система iнвестицiйного посередництва, зокрема вцсутш представництва потужних банкiвських установ, небанювських фiнансових установ (кредитних спкок, страхових компаний, недержавних пенсiйних фондш), шститутш спкьного швестування. В1дпов1дно на таких територшх вiдсутня збалансована структура суб'екйв ш-вестицшного та iнновацiйного середовища [5].
Варто наголосити, що сьогодш промощя та ш-формацiйна шдтримка iнвестицiйного забезпечення пiдприемств здiйснюеться недостатньо. В основному органами регiональноí влади не ведеться дшльшсть з передпроектноí пiдготовки потенцiйних iнвестицiйних програм субрегюнального рiвня. Так, якщо при органах влади регюну (наприклад, у Львiвськiй мiськiй радi та Львiвськiй ОДА) швестицшними питаннями займають-ся деккька органiзацiйних пiдроздiлiв, то на субрегю-нальному рiвнi такi органiзацiйнi структури вцсутш. Зокрема, немае iнтернет-порталiв, де могла б розмща-тися швестицшна iнформацiя, не здiйснюеться поши-рення перспективных iнвестицiйних пропозицiй через спецiалiзованi видання чи за допомогою виставково-ярмаркових заходiв, бiзнес-форумiв, iнтернет-ресурсiв; вцсутня якiсна спiвпраця мiсцевих пiдприемств з ш-вестицiйними та консалтинговими бiзнес-структурами, мiжнародними iнвестицiйними фондами та фшансово-
кредитними установами. Також у захцнш Украíнi немае органiзацiй, яю е членами Свiтовоí асоцiацií агенцш промоцИ iнвестування.
Б1льше того, значна юльюсть вiтчизняних пiдпри-емств змушена функцюнувати в економiчному се-редовищ^ для якого характерний низький рiвень розвитку iнфраструктури, як дорожньо-транспортноí (про що свцчать занедбанiсть i низька ефектившсть використання автобусних станцiй та кшцевих зупинок руху автобусного пасажирського транспорту, недо-статнi обсяги розбудови й оновлення об'екпв придо-рожнього сервку европейського типу, низька ефектившсть системи державного управлшня автомобкьни-ми дорогами, низький рiвень якосй дорожн1х робiт з ремонту, буддвництва, лiквiдацií ямковостi та невеликi обсяги вантажних i пасажирських перевезень автомо-б1льним транспортом), так i фiнансово-iнвестицiйноí, логiстично-iнновацiйноí (вiдсутнiсть бiзнес-iнкубаторiв, технопаркiв, лопстичних центрiв европейського зразка, сп1льних iз бiзнесом фондiв взаемодопомоги та розвитку шновацшного пiдприемництва). Тому пропонуемо шдприемствам окремих бiзнес-територiй створити фонд шфраструктурного розвитку за участi оргашв влади ус1х рiвнiв, бiзнес-структур, органiзацiй громадсько-го сусп1льства, забезпечуючи пкьгове кредитування i фiнансування реалiзацií прiоритетних для соцiально-економiчного розвитку регюну швестицшних проекпв та долучитись до Св^ово! асоцiацií агенцiй промоци iн-вестування, що дасть можливкть налагодити контакти з мiжнародними оргашзацшми.
Сьогоднi пiдприемства повиннi долучитись до прийняття i реалiзацií стратеги реального сектора еко-номiки регiону з и наповненням дiевими заходами та до-статнiм фiнансуванням у посиленш iнвестицiйних сти-мулiв суб'ектiв шдприемництва до iнновацiйноí актив-ностi шляхом формування штегрованих торговельно-виробничих систем i кооперацiйних бiзнес-вiдносин.
Необхiдно враховувати, що швестицшна дшльшсть шдприемств шдлягае детальному державному регулюванню, адмшструванню i контролю. Але сьо-годшшнш стан такого регулювання б1льше свцчить про збереження бюрократичних та корупцшних перешкод при пiдготовцi та погодженш iнвестицiйних про-ектiв, отриманш дозволiв на здiйснення певних видiв господарськоí дiяльностi, нiж про полегшення для шдприемств швестицшних процедур. Зокрема, сьогодш в УкраМ кнуе значна ккьюсть стадiй реконструкцИ ш-вестицiйних об'ектiв, реестрацИ та отримання лщензш на здiйснення iнвестором iнновацiйноí дiяльностi, сер-тифiкацií та стандартизаци тощо.
Б1льше того, попри iстотний iнвестицiйний потен-цiал для вичизняних пiдприемств механiзму державно-приватного партнерства (ДПП) (перевагами якого од-ночасно е залучення бкьшою мiрою приватних, а не бюджетних коштiв, наявнiсть високого ступеня державного контролю за реалiзацiею проекту), практики реаль заци проектiв ДПП часто поодинокi.
На нашу думку, значна ккьюсть швестицшних проекпв сп1льного використання капiталiзованих еко-
номiчних об'ект1в е недостатньо приваблива для при-ватних, а особливо шоземних iнвесторiв. Так, неста-бiльнiсть в1тчизняного законодавства та полiтичного середовища, високий рiвень корупцГ1, нерозвиненiсть фiнансово-кредитних та шформацшно-анал1тичних ш-ститутiв, складнiсть шституцшно-правового механiзму реал1зацГ1 ДПП, недостатнiй рiвень довiри до органiв влади не стимулюе суб'ектiв iнвестування до довго-строкових партнерських вiдносин. Для шдвищення мотивацГ1 комерцiйних партнерiв до ДПП необх1дна можливiсть oцiнювання вигiд у середньостроковш та довгостроковiй перспективах. Водночас, для потенцш-них iнвесторiв, особливо шоземних, важливi державнi гарантГ1 при реал1зацГ1 масштабних проектiв ДПП [2].
Враховуючи таку сукупнiсть проблемних аспекпв iнвестицiйного забезпечення дiяльностi, управ-лшня 'й покращенням повинно бути спрямоване на створення умов швестицшно-шновацшного самороз-витку, у т. ч. за допомогою сприяння розвитку мiсцевого виробництва та пгдвищення його конкурентоспромож-ност1. Таким чином, актуально, щоб швестицшне забезпечення пiдприемств вiдбувалося стосовно посилення вертикально-горизонтальних iнтеграцiйних зв'язкiв iз бiзнес-суб'ектами економiчно розвинених територiй. При цьому цглями реал1зацГ1 вiдповiдного напряму мае стати шдвищення рiвня дглово! активностi, покращення ресурсного та матерiального-технiчного забезпечення, активiзацiя практик диверсиф1кацГ1 дшльносй, оргашза-цГ1 кооперативних процесiв в рiзних секторах економгки.
Одночасно повинно в1дбуватися створення нових та державна шдтримка дГючих суб'ектiв швестицшно-шновацшного посередництва. ВГдповГдно тактичними завданнями швестицшного забезпечення пiдприемства слГд вважати його участь у дгяльностГ органiв державно'' та мкцево! влади зГ створення г популяризацГ1 ш-новацшних проектГв та шформацГ1 про швестицшний потенцГал територГй його функцГонування; залучення ГнвестицГйних фондГв, що функцГонують на економ1ч-но розвинених територгях, до поширення дгяльностГ на власнГй територГ'; залучення до дгяльностГ з шдвищення швестицшно! привабливостГ територГй агенцГй регю-нального розвитку та органГзацГй з транскордонного та м1жрегюнального спГвробГтництва. Зокрема, ефектив-ним фГнансово-ГнституцГйним засобом формування ме-режГ суб'ектГв пГдтримки швестицшно-шновацшно! д1-яльностГ вГтчизняних пГдприемств може стати запрова-дження практики переходу в1д низькоефективних регю-нальних програм швестицшного розвитку до реал1зацГ1 загальнообласних чи мГжрегГональних програм розбу-дови елементГв мГсцево'1 швестицшно! Гнфраструктури.
Попри це, ефектившсть реал1зацГ1 програм е низь-кою по причинах '1х здебгльшого декларативного характеру, вГдсутностГ конкретних заходгв, неврахування специ-ф1ки розвитку конкретно'' територГ') та транскордонного спГвробГтництва (у ПольщГ в контекстГ суспгльно-пра-вових процесГв деконцентрацГ1 та децентрал1зацГ1 влади органи мГсцевого самоврядування володГють повнова-женнями щодо конкурсного вГдбору проектГв м1жнарод-ного спГвробГтництва в межах видглених коштгв з держав-
ного бюджету, вибору прюритейв евроштеграцшного розвитку, формування джерел фгнансування транскор-донних проектГв).
Очевидно, що на передшвестицшнш фазГ п1д-приемства залежать вГд державно'1 системи адмшстру-вання, Г це вимагае вГд них усгх зусиль у покращенш сформовано'1 вГтчизняно'1 моделГ контролю та регулю-вання бГзнесу. Вважаемо, що в контекстГ покращення швестицшного забезпечення в1тчизняш шдприемства повиннГ ГнГцГювати перед органами регюнально! влади створення спещального Гнтернет-порталу для висв1т-лення шформаци про оперативне реагування на факти корупцшних перешкод при погодженнГ ГнвестицГйних проектГв, отриманш дозволГв на користування земель-ними дглянками, державним Г комунальним майном, здшснення певних видГв дгяльностГ.
Наголосимо, що сьогоднГ для фшансово-швести-цГйних процесГв в УкраМ властивий високий р1-вень тшзаци економГчних вГдносин, у т. ч. через непрозорГсть та некомпетентнГсть регюнально! влади, бюрократГю та хабарництво, поширешсть рейдерства, високий регуляторний тиск. Це обумовлено недоско-налГстю законодавчо'1 бази, полГтичною та економГчною нестабгльшстю, ментальшстю суб'ектгв бГзнесу по в1д-ношенню до детш1зацГ1 у сферГ лщензування, податково-го контролю, субсидГювання. Протилежною е ситуацгя, коли при реал1зацГ1 заходГв зГ створення сприятливого економжо-правового середовища для пгдприемницько! дгяльностГ Г розвитку бГзнесу спостерГгаеться тенденц1я до деактив1зацГ1 п1дприемницько'1 д1яльност1 як у кгльюс-ному, так Г в як1сному (у т. ч. психолог1чному) аспектах.
На нашу думку, шдприемства повинш активно долучатися до шдвищення ефективност1 реал1зацГ1 державно'1 пол1тики дет1н1зацГ1 економ1чних в1дносин, Г для цього треба скоординувати роботу оргашв регюнально! влади та громадських оргашзацш щодо контролю та посилення в1дпов1дальност1 за скоення правопорушень; запровадити практику шформування територ1ально'1 громади та активно'1 участ1 ЗМ1 у реал1зацГ1 ГнвестицГйних проект1в у плаш використання державних кошт1в; розробити програму популяризацГ' «дглово'' дисципл1-ни» серед суб'ект1в п1дприемства та 11 виг1д у раз1 в1д-мови в1д т1ньово'1 д1яльност1.
Кр1м того, збгльшуе ризики потенц1йних швесто-р1в у реал1зацГ1 проект1в посилення осв1тньо'1 та трудово'1 м1грацГ1, виведення Гнтелектуально-кадрового потенща-лу за меж1 рег1ону та за кордон, а це потребуе додатко-вих ф1нансових вкладень у шдвищення якост1 та конку-рентоспроможност1 робочо! сили.
Попри це вггчизняним п1дприемствам властивий низький р1вень позицшвання та усв1домлення пров1д-ного значення розвитку культурно-масових заход1в та туристично-рекреацшно! бази у створенн1 привабли-вого фшансово-швестицшного кл1мату та реал1зацГ1 сукупност1 орган1зац1йно-економ1чних заход1в, спрямо-ваних на формування сощально ор1ентованого б1знес-середовища.
ВИСНОВКИ
Сьогодш управлшню покращенням швестицшно-го забезпечення шдприемств властивi ознаки бкьше зовнiшньоí залежностi, нiж внутрiшньоí збалансовано-стi та структурностi. Вiтчизнянi шдприемства в значнiй кiлькостi випадкiв не можуть вплив ати на з агальнонацю-нальш iнвестицiйнi процеси, яю часто враховують ште-реси окремих бiзнес-структур, нiж держави в цкому. На субрегiональному рiвнi такi тенденци е стабiльним яви-щем, яке, на нашу думку, змшити в короткш перспективi буде важко. Вцповцно пiдприемствам бкьш привабли-во займатись швестицшною дiяльнiстю, в основному використовуючи внутршш джерела, якi не мають знач-них ризикiв, нiж зовшшш запозичення.
Вважаемо, що подальшi дослцження повиннi сто-суватися формування оптимальноí моделi поеднання внутршни та зовншшх джерел швестування, врахову-ючи сучасш ризики для вiтчизняноí економiки. ■
Л1ТЕРАТУРА
Kapitalni investytsii u Lvivskii oblasti u 2014 rotsi [Capital investments in the Lviv region in 2014]. Lviv: HUS u Lvivskii oblasti, 2015.
Pankova, M. M. "Investytsiine zabezpechennia stratehich-nykh planiv rozvytku promyslovykh pidpryiemstv" [Investment security strategic plans of enterprises]. Avtoref. dys.... kand. ekon. nauk: 08.00.04, 2008.
Statystychnyi shchorichnyk Lvivskoi oblasti za 2013 rik. Chasty-na II [Statistical Yearbook of the Lviv region in 2013. Part II]. Lviv: HUS u Lvivskoi oblasti, 2014.
Shvets, I. B., and Skrylnyk, A. S. "Optymizatsiia investytsi-inykh resursiv na pidpryiemstvakh maloho biznesu" [Optimization of investment resources to small businesses]. Biznes Inform, no. 3 (2014): 94-99.
Vasyltsiv, T. H., and Lupak, R. L. "Napriamy pidvyshchennia investytsiinoi pryvablyvosti prykordonnykh terytorii zakhidnykh rehioniv Ukrainy" [Directions increase the investment attractiveness of the border areas of the western regions of Ukraine]. http:// lv.niss.gov.ua/public/File/1/AZ%20Invest%207.10.14.pdf
1. Бутенко А. I. ^rc>40Bi аспекти Ывестицшного забезпечення тдприемства / А. I. Бутенко, А. А. Дискша // Економка: реалГГ часу. - 2013. - № 1(6). - С. 102-106.
2. Васильев Т. Г. Напрями пiдвищення швестицшно''' привабливосп прикордонних територiй захiдних регiонiв Укра'ни : аналiтична записка / Т. Г. Васильев, Р. Л. Лупак [Елек-тронний ресурс]. - Режим доступу : http://lv.niss.gov.ua/public/ File/1/AZ%20Invest%207.10.14.pdf
3. 1нвестицй' у Львiвськiй областi : статистичний збiрник. -Львiв : ГУС у Львiвськiй областi, 2015. - 118 с.
4. Ывестицшна привабливiсть ресурсного потенцiалу торговельного пщприемства : монографiя / Я. Д. Качмарик, П. О. Куцик, Р. Л. Лупак, I. Я. Качмарик, Н. Я. Болшовська. - Львiв : ЛА «^рамща», 2012. - 168 с.
5. 1нтернет-видання «ubanks» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://ubanks.com.ua/city/lvivska.php
6. Капггальш швестицп у Львiвськiй областi у 2014 роц : статистичний бюлетень. - Львiв : ГУС у Львiвськiй областi, 2015. -33 с.
7. Панкова М. М. Iнвестицiйне забезпечення стратепч-них планiв розвитку промислових пщприемств : автореферат дис. ... канд. екон. наук : 08.00.04 / М. М. Панкова ; НАН Укра'ни, 1н-т економки пром-сп. - Донецьк, 2008. - 20 с.
8. Статистичний щорiчник Львiвськоl' областi за 2013 рiк. Частина II. - Львiв : ГУС у Львiвськоl' областi, 2014. - 255 с.
9. Швець I. Б. Оптимiзацiя iнвестицiйних ресурсiв на тд-приемствах малого бiзнесу / I. Б. Швець, А. С. Скрильник // Бiз-нес !нформ. - 2014. - № 3. - С. 94-99.
REFERENCES
Butenko, A. I., and Dyskina, A. A. "Kliuchovi aspekty inv-estytsiinoho zabezpechennia pidpryiemstva" [Key aspects of the investment software company]. Ekonomika: realii chasu, no. 1 (6) (2013): 102-106.
Investytsii u Lvivskii oblasti [Investments in Lviv region]. Lviv: HUS u Lvivskii oblasti, 2015.
"Internet-vydannia «ubanks»" [Internet publication «ubanks»]. http://ubanks.com.ua/city/lvivska.php
Kachmaryk, Ya. D. et al. Investytsiina pryvablyvist resursnoho potentsialu torhovelnoho pidpryiemstva [Investment attractiveness of the resource potential of commercial enterprise]. Lviv: Piramida, 2012.
