CC BY
104
УДК 339.137
УПРАВЛ1ННЯ ПРОЦЕСОМ П1ДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1
п1дприемств
В.В. Хмурова, к.е.н., доцент К.В. Косовська
Кшвський нацюнальний Унгверситет технологш та дизайну, Кигв, Украта
Хмурова В.В., Косовська К.В. Управлтня процесом пгдвищення конкурентоспроможностг тдприемства.
Розглянуто питання управлшня конкуренто-спроможтстю на пiдприeмствах на прикладi ТОВ «Темк Компонента». В робот проаналiзовано поняття конкурентоспроможностi та визначено оргашзацшш заходи, що тдвищують рiвень конкурентоспроможностi пiдприeмства.
Ключовi слова: конкурентоспроможтсть, процес управлiння, конкуренция
Хмурова В.В., Косовская К.В. Управление процессом повышения конкурентоспособности предприятия.
Рассмотрены вопросы управления конкурентоспособности на предприятиях на примере ООО «Темис Компоненты». В роботе проанализированы понятия конкурентоспособности, методы оценки и определенно организационные мероприятия, которые повышают уровень конкурентоспособности предприятия.
Ключевые слова: конкурентоспособность, процесс управления, конкуренция
Khmyrova V. V., Kosovska K. V. Manage Process improve the competitiveness.
The article examines the management of the competitiveness of enterprises for example, Ltd. "Themis Components." The paper analyzes the concept of competitiveness, actions to increase the competitiveness of enterprises.
Keywords: competitiveness, process management, competition
Пщприемства знаходяться у ринковому середовищ^ що постшно змiнюeться тд впливом зовтштх чиннишв. Сучасний розвиток бiзнес-простору та умови конкурентно! боротьби на ринку мають великий вплив на дгяльшсть тдприемств. В умовах полiтичноi та економiчноi кризи, пiдприeмствам доводиться все бшьше уваги придiляти ефектив-ност та результатам власно! дiяльностi, ризикам, що впливають на не!, та дгям, що дозволяють уникнути цих ризишв. Тому перед керiвництвом постають завдання щодо оптимiзацii процесiв дгяльносп, пiдвищення ix ефективностi.
Формування ринкових вщносин i конкурентного середовища взаeмопов'язанi мiж собою, а !х взаемозв'язок виражаеться в забезпеченнi конку-рентоспроможностi пiдприемства. Конкуренцiя е рушшною силою свiтового ринкового розвитку, яка змушуе учаснишв ринку постiйно змагатися мiж собою для якомога кращого задоволення потреб сучасних споживачiв, удосконалювати свою дiяльнiсть, пiдвищувати якiсть та ефектив-нiсть виробництва та надання послуг.
Процеси переорiентацii економiки на ринковi принципи, що вiдбуваються в Украш, зштовхну-ли пiдприемства з необхщшстю забезпечувати виробництво необxiдними ресурсами, оргашзову-вати ефективний збут продукцп, при цьому нама-гатися слщкувати за змiнами, що вiдбуваються у ринковому середовищi та пристосовуватися до вимог ринку та споживачiв.
Постановка проблеми
Перспективний довготривалий розвиток тдприемства не може бути реалiзований без використання новiтнix теxнологiй, зростають вимоги не лише до ресурсноi бази, теxнологiй, оснащения, а й до стратегш поведiнки на ринку, складу управлшського та виробничого персоналу, його розвитку, використання еколопчних технологш тощо. Все це створюе надшний плацдарм для конкурентноi боротьби та розвитку власних конкурентних переваг.
Аналiзуючи поняття конкурентоспроможносп у боротьбi мiж тдприемствами та впровадження процесу виведення тдприемства на новий рiвень, актуальним е загальний розгляд фшансово-госпо-дарськоi дояльносп пiдприемств, аналiз техноло-гiй, стратегш, структури, аналiз даних процесiв,
починаючи з мети юнування пiдприeмства та зашнчуючи методами впровадження iнновацiй. Це дозволить виявити слабш мюця в управлшсько-органiзацiйнiй дiяльностi пiдприeмства та дасть змогу сформулювати поради щодо шляхiв удоско-налення полiтики пiдприeмства, впровадження шновацшних технологiй та удосконаленню управ-лшсько! структури.
Основним завданням дослщження е проаналь зувати виробниче тдприемство, що дiе в галузi електронно! промисловостi, охарактеризувати систему управлшня конкурентоспроможнiстю, виявити його сильт та слабк1 сторони та сформулювати основт шляхи пiдвищення конкурентоспроможносп даного пiдприемства, як1 дозволять йому ефективно функцюнувати на ринку.
Аналiз дослiджень i публiкацiй
Все бшьше уваги придiляеться поняттю конкурент! та методам конкурентно! боротьби на ринку. Поняттями, пов'язаними з конкуренщею, такими як конкурентоспроможнiсть, фактори устху тощо, цiкавилися та цiкавляться велика шльшсть науковцiв, адже iснування компанш на ринку не може не супроводжуватися впливами iнших пiдприемств.
Вагомий внесок у дослщження сутностi та проявiв конкурент! зробили так1 зарубiжнi вчет, як А. Смiт, Фрiдрiх А. фон Хайек, М. Портер, Г. Менш, X. Фрiмен, Й. Шумпетер, М. Мескон, Р.А. Фатхутдинов, яш розробили фундаментальнi положения теорп економiчно! конкурент! та конкурентоспроможностi, звертали увагу на новi методи !! тдвищення. Й. Шумпетер визначав кон-куренцш як суперництво старого з новим, з шно-вацiями. Нобелiвський лауреат з економiки, авст-рiйський учений Фрiдрiх А. фон Хайек вщзначае, що конкуренцiя - процес, за допомогою якого люди одержують i передають знання.
Вчення М. Портера часто використовуеться в аналiзi дiяльностi пiдприемств не лише с теоретично! точки зору, але й практично!, розробляючи стратеги розвитку. М. Портер вважае, що конку-рентоспроможшсть вiдбивае продуктивнiсть використання окремих матерiальних та не матерiаль-них ресурав [1]. Аналiзуючи процеси оновлення та розвитку виробництва, доцiльно звернути увагу на новiтнi досягнення нобелiвських лауреатiв Я. Ван Дейна, Дж. Кларка, В. Леонтьева, С. Кузнеця, Ф. Хаека, теорп Кобба-Дугласа, тощо.
У сучасному свiтi пiдприемство е динамiчним суб'ектом, що повинен постшно розвиватись i збiльшувати сво! конкурентт позицп. Даний роз-виток, на сьогодт, не можливий без використання новiтнiх технологiй. Але новiтнiй розвиток потре-буе не тiльки використання шновацшних техноло-гiй у виробнищга, а цiлiсне оновлення всiх про-цесiв на пiдприемствi, охоплюючи i управлiнський апарат, i виробничу сферу, i сферу обслуговування тощо.
За динамiчного розвитку свггових технологiй, росту споживчих потреб тдприемства все бiльше увагу придiляють конкурентним позищям на
ринку, так як без цього неможливий його зростан-ня та розвиток.
Базою дослщження е пiдприeмство електронно! промисловосп ТОВ «Темю Компонента», яке займаеться виробництвом i монтажем електрон-них виробiв, продажем електронних компонeнтiв i радiоeлeктронних виробiв. Пiдприемcтво було засноване в K^Bi в 2003 рощ i вже завоювало довiру таких компанш, як «Охорона та безпека» м. Харк1в, «Венбест» м. Ки!в, «РКОМ» м. Донецьк, «Датекс-Украина» м. Ки!в, «Електронмаш» м. Чeрнiвцi, ITV м. Ки!в, «Телекарт прилад» м. Одеса, NORD м. Донецьк, Завод цифрових АТС м. 1вано-Франшвськ, «СБ1» м. Вшниця. Шдприемст-во орiентуетьcя в основному на cпоживачiв про-мислового ринку. ТОВ «Teмic Компонента» ств-працюе з клiентами по всш тeриторi! Укра!ни.
У 2005 рощ тдприемство було сертифшоване зпдно ceртифiкатам якоcтi Bureau Veritas Certification, у 2008 рощ - ТОВ «Темк Компонента» стало вщповщати мiжнародному стандарту якоcтi ISO 9001:2000 № UA22592 та укра!нському ДСТУ ISO 9001:2001 №0021.
Метою до^дження е вивчення напрямшв управлiння конкурентоспроможносп тдприемст-ва на базi тдприемства ТОВ «Темк Компоненти».
Виклад основного MaTepi&^y
Kонкурeнтоcпроможнicтю органiзацi! е комплексна порiвняльна характеристика пiдприемcтва, яка вщображае cтупiнь переваги cукупноcтi оцшочних показнишв його дiяльноcтi, що визна-чають уcпiх пiдприемcтва на певному ринку за певний промiжок часу, по вщношенню до сукуп-носп показник1в конкурeнтiв.
Принципово вci методи, що застосовуються для визначення та оцшки рiвня конкурентоспро-можноcтi тдприемства, можуть бути об'еднанi в наступш 6 груп: методи, заcнованi на аналiзi переваг, що порiвнюютьcя; методи, що базуються на тeорi! рiвноваги пiдприемcтва та галузi; методи, побудоват на оcновi тeорi! ефективно! конкурен-цi!; методи, заcнованi на теорп якоcтi продукцп; матричнi методи оцшки конкурентоспроможносп; iнтeгральний метод; комбiнацiя мeтодiв.
Одним з найбiльш розповсюджених методич-них пiдходiв до аналiзу та оцшки конкурентоспроможносп продукцi! тдприемства е дослщження цiе! катeгорi! на базi тeорi! мiжнародного розпо-далу працi [2, 8]. У вщповщносп з цим пiдходом прагненням для завоювання галуззю чи тдпри-емством шших конкурентних позицiй е наявшсть переваг за витратами, що порiвнюютьcя, i це доз-воляе забезпечити вщносно бiльш низьк1 витрати виробництва в порiвняннi з конкуруючою галуззю чи тдприемством.
Використання в якосп критeрiю оцiнки витрат виробництва не дозволяе адекватно оцшити конкурeнтнi позицп пiдприемcтва, оск1льки вони характеризують масштаб i eфeктивнicть виробни-чо! дiяльноcтi за певних умов зовнiшнього середо-вища, але практично не вщображають процесу взаемодi! виробника продукцi! з ринком. Тому в
рамках теорп порiвняльних переваг використову-ються також i iншi критерп. До найбiльш часто уживаних критерiiв вiдносяться: обсяг i норма прибутку; обсяг продаж1в; частка на ринку та ш Звичайно, оцiнка рiвня конкурентоспроможностi пiдприeмства вщбуваеться шляхом порiвняння рiвнiв одного з вказаних показнишв даного пiдприeмства й аналопчного показника тдпри-емства - конкурента. Бшьш високий рiвень одного з цих показнишв вважаеться достатньою умовою для того, щоб оцшити дане тдприемство як бiльш конкурентоспроможне [1, 2].
Використання об'емних показнишв дозволяе зютавити масштаб дiяльностi тдприемств, але конкурентт позицii визначаються не стшьки масштабом, ск1льки ефективнiстю виробничо-господарськоi дiяльностi i рiвнем конкурентоспро-можностi продукцii.
Найкращiм е використання у якосп критерiю оцiнки показника норми прибутку чи рентабель-носп. Однак i цi показники не цшком вiдбивають конкурентнi позицii тдприемств. Так, наприклад, тимчасове зниження рентабельносп при одночас-ному розширеннi ринку збуту i масштабiв вироб-ництва або при масових швеститях, пов'язаних iз упровадженням нововведень, сввдчить скорше про пiдвищення рiвня конкурентоспроможностi тдприемства.
1стотним недолiком розглянутого методичного тдходу е також статичнiсть одержуваних оцшок, тому що предметом вивчення й аналiзу не е процес розвитку конкурентних переваг. Крiм того, ця методика не дае можливостi оцшити стутнь ефективностi процесу адаптацii тдприемства до умов зовтшнього середовища, що змiнюеться.
Заслуговують на увагу дослщження й оцiнка рiвня конкурентоспроможностi виробника на базi теорii рiвноваги тдприемства i галузi. Критерiем конкурентоспроможностi в рамках цього методичного тдходу служить наявтсть у виробника таких факторiв виробництва, що можуть бути викорис-танi з вищою, тж у конкурентiв, продуктивнiстю [3].
В якосп аналiзованих показник1в звичайно використовуються процентнi ставки по кредитах, вщносна вартiсть устаткування, що закуплено, вщност ставки заробiтноi плати, вiдносна варпсть матерiальних ресурсiв.
Чим нижче показники вщносно1' вартостi факторiв виробництва у конкретного виробника в порiвняннi з конкурентами, тим пстшими вража-ються його конкурентнi позицii i вищим рiвень конкурентоспроможностi.
На нашу думку, загальним недолшом викла-деного методичного тдходу е те, що вш вщобра-жае бiльшою мiрою об'ективно сформован зовнiшнi умови дiяльностi тдприемства i практично не характеризуе здаттсть пiдприемства до адаптацii, тобто впливу факторiв внутрiшнього середовища. Такий пiдхiд одержав найбiльше поширення для оцшки конкурентоспроможностi на рiвнi галузей у рiзних крашах i викорис-
товуеться з цiею метою Комитетом з вивчення економiчного становища i проблем розвитку.
В той же час цей метод оцшки конкурентоспроможносп виробника навiть на галузевому рiвнi мае iстотнi обмеження у своему застосувант [4].
По-перше, теорiя рiвноваги виробника вщповь дае умовi досконало1' конкуренцii, тобто вимагае наявносп значно1' кiлькостi пiдприемств в галуз^ можливостi вiльного доступу в галузь iнших пiдприемств, однорiдностi продукцii, значного знання ринку покупцями i продавцями, вщсут-ностi монопольного положення окремих тдприемств i iхнiх угруповань, повно1' мобiльностi факторiв виробництва як на внутршньогалузе-вому, так i на м1жгалузевому рiвнi. Реальнi умови господарювання, причому не тiльки в Укра!т, але й у крашах з розвинутою ринковою економiкою, далек! в!д досконало1' конкуренцii за бшьшютю з наведених параметрiв, що знижуе в!ропдтсть оцшки конкурентоспроможностi виробника.
По-друге, розглянутий методичний тдхщ будуеться на основ! теорп, яка припускае, що галуз! в результат! свого розвитку повинт прийти до стану р!вноваги. Практично таке положення не спостерпаеться навиъ у крашах з розвинутою ринковою економшою, що обумовлено впливом науково-техтчного прогресу ! структурною поль тикою держави. Тому дослщження й оцшка конкурентоспроможносп тдприемства на основ! теорп р!вноваги тдприемства ! галуз! в умовах перехщно1' економ!ки практично не застосоват.
Окрему групу складають методи визначення конкурентоспроможносп, побудоват на баз! теорп ефективно1' конкуренцп. Основним шструмен-том анал!зу конкурентоспроможносп стае ств-ставлення положень тдприемств, що входять у галузь, з конкуруючими тдприемствами ! з середньо галузевими показниками.
При такому тдход! предметом анал!зу, як правило, виступають три головт групи показни-к1в: ефективтсть виробничо-збутово1' д!яльносп тдприемства; ефективтсть власно1' виробничо1' д!яльностц фшансова стшшсть тдприемства.
Для оцшки конкурентоспроможносп застосо-вуеться ствставлення одиничних ! групових показник1в роботи тдприемств !з вщповщними показниками конкуренпв ! середньо галузевими. На основ! отриманих у такий споаб стввщно-шень показник1в робляться визначальт висновки про пор!вняльну конкурентоспроможтсть об'ек-пв дослщження. Викладений тдхщ мае ютотт недол!ки.
По-перше, показники першо1' ! друго1' груп досить псно взаемозалежт, ! 1'хне розмежування носить умовний характер.
По-друге, складним представляеться узагаль-нення результапв анал!зу навиъ по групах показник1в, а тим бшьше складно обгрунтувати штегральну оцшку р!вня конкурентоспроможносп тдприемства.
По-трете, даний пвдхвд не дозволяе оцiнити динам^ факторiв, що впливають на рiвень конкурентоспроможностi.
Зазначенi недолiки, а також значт обсяги розрахунк1в, пов'язаних з аналiзом групових показник1в, знижують доцшьтсть використання цього методу для оцшки конкурентоспроможносп на рiвнi пiдприемства.
Дослщження конкурентоспроможностi вироб-ника на базi теорп якостi товару припускае оцшку рiвня конкурентоспроможностi пiдприемства переважно виходячи iз споживчо! цiнностi продукцп, що випускаеться. При цьому найважли-в^ параметри продукцп аналiзованого тдпри-емства необхщно зiставити з вiдповiдними параметрами аналопчного товару конкурента [2, 8].
Оцшка конкурентоспроможностi виробника на основi якостi продукцп здiйснюеться методом «профшв», у вiдповiдностi з яким, стосовно до конкретного виду продукцп, виявляються рiзнi критерп задоволення запипв споживачiв, встанов-люеться !хня iерархiя i порiвняльна значимiсть [6].
Послщовтсть аналiзу може бути умовно подшена на три етапи. На першому етапi встановлюеться ринок збуту для даного товару i емкость цього ринку. Для кожного з виявлених сегменпв встановлюють ступiнь задоволення вимог покупщв конкуруючими товарами в порiвняннi з «iдеальним» продуктом, що хопв би мати споживач. На другому етат формуються основнi вимоги до продукту, що аналiзуеться i стутнь !хньо! вiдповiдностi реальним характеристикам. Попм визначаеться можлива змiна рента-бельностi виробництва i збуту продукцп при досягнент ринком необхiдних характеристик. На останньому етат аналiзуеться також i робота збутового пiдроздiлу тдприемства i вае! товаро-провщно! мереж1 в сшвставленш з аналогiчними шдроздшами конкурентiв з метою оцiнки витрат i тривалостi перiоду збуту продукцп [6].
Головним недолшом розглянутого методу е те, що вш практично не враховуе ефективтсть виробничо-господарсько! дiяльностi пiдприемства. Дослiдження й оцiнка конкурентоспроможносп тдприемства щентифшуеться з конкурентоспро-можтстю товару. Крiм того, цей метод можна застосовувати тiльки для тдприемств, що випус-кають один вид продукцп. У випадку диверсифi-кованого виробництва, його використання непра-вомiрне з методично! точки зору, осшльки даним методом не забезпечуеться порiвняннiсть об'ектiв спiвставлення.
Певний iнтерес представляють розробленi в 70-х роках матричш методи оцiнки рiвня конкурентоспроможностi. 1хшми основними перевагами е те, що вони дозволяють дослiджувати розвиток процеав конкуренцi! в динамiцi. Теоретичною основою цих методiв служить концепшя життевого циклу товару i технологи. На кожному етат життевого циклу виробник може реалiзувати товар чи продукт певно! технологi! в тих чи шших обсягах, що об'ективно вщбиваеться на займанш долi на ринку i динамiцi продаж [2, 4].
Конкурентоспроможтсть органiзацi! не е !! постiйною характеристикою, вона визначае здат-нiсть вести успiшну конкурентну боротьбу, проти-стояти в певний перюд основним конкурентам. 3i змшами в зовнiшньому та внутрiшньому середо-вищах змiнюються також порiвияльнi конкурентт переваги щодо iнших пiдприемств галузг
З огляду на це можна стверджувати, що конкурентоспроможиiсть органiзацi! - поняття вщносне, оск1льки його можна визначити лише на основi зiставления окремих характеристик тдприемства з характеристиками шших, аналопчних. Конкурентоспроможтсть тдприемства залежить ввд об'екта порiвияння, а також ввд факторiв, як1 застосовуються для отнювання конкурентоспроможиостi. Не можна говорити про абсолютну конкурентоспроможиiсть тдпри-емства: воно може бути «номером один» у сво!й галузi в нацiональнiй економщ й бути неконку-рентоспроможним на м1жнародних ринках [3].
Для того, щоб правильно визначити пiдходи щодо тдвищення конкурентоспроможиостi ТОВ «Темiс Компоненти», спочатку було визначено конкурентт переваги, на основi яких буде буду-ватися стратегiя дiй щодо розвитку управлшня конкурентоспроможиостi, було проведено порiв-няння основних показник1в внутрiшнього середо-вища пiдприемства, таких, як яшсть продукцп', органiзацiйна структура управлiния, квалiфiкацiй-нi якостi персоналу, як1сть маркетинговое' дiяль-ностi та збуту, робота з постачальниками, вироб-ничi потужносп та асортимент, а також рiвень управлiния пiдприемством, з показниками тдпри-емств-конкурентiв.
Основними конкурентними перевагами тдприемства е широка мережа представництв по всш Укра!нi, а також порiвняно меншi цiни серед представнишв електронно! промисловостi.
Проте на тдприемсга е ряд проблем, як1 негативно впливають на конкурентоспроможтсть товариства. Велика шльшсть проблем, що вини-кають в ходi дiяльностi сучасних тдприемств пов'язат з помилками керiвництва у визначент стратегiй та небажаннi розвиватися, що характерно для пострадянських тдприемств. Неналеж-на увага до персоналу, вщсуттсть досконало! системи перевiрки якостi, застарiлiсть обладнання, низький рiвень маркетингово-дослiдницько! робо-ти - все це призводить до порушення конкурентно! стiйкостi та послаблення конкурентних пози-цiй на ринку.
Базуючись на результатах SWOT-аналiзу, визначено, що основнi проблеми ТОВ «Темю Компоненти» пов'язанi з недосконалютю внутрiш-ньо! полiтики.
У кожному з полiв матрицi було виявлено по дек1лька проблемних факторiв. В цшому, зазна-ченi проблеми пов'язат з проблемами виробництва та маркетингу. Дат позицп дiяльностi ТОВ «Темю Компоненти» е найслабшими. До оргатзацшних заходiв, що пiдвищують рiвень конкурентоспроможиостi пiдприемства, вiдносять: — забезпечення прiоритетностi продукцп';
— зм!ну якосп виробу ! його техшчних парамет-р!в з метою облшу вимог споживача та його конкретних запипв;
— виявлення переваг товару пор!вняно !з замш-никами;
— виявлення недолЫв товар!в-аналопв, як1 випускають конкуренти;
— вивчення заход!в конкуренпв з удосконалення аналопчних товар!в;
— виявлення й використання цшових фактор!в тдвищення конкурентоспроможносп продукта
— нов! прюритетш сфери використання продукта
— диференщащя продукцп, що забезпечуе вщносно стшш переваги споживач!в, як1 вщ-даються певним видам взаемозамшних товар!в;
— вплив безпосередньо на споживача, шляхом штучного обмеження надходження на ринок нових товар!в, проведення реклами, надання грошового або товарного кредиту [4]. Вивчаючи проблеми дгяльносп ТОВ «Темю
Компоненти» було визначено, що тдприемство потребуе змш щодо тдвищення конкурентоспро-можносп для бшьш устшного юнування на ринку електронно! промисловосп. Шдвищення р!вня конкурентоспроможносп можливе за рахунок введення новгтшх технологш у виробнищга, роз-ширення асортименту продукцп, залучення нових постачальник1в та впровадження ефективно! маркетингово! стратег!'. Шдприемству ТОВ «Темю Компоненти» доцшьно використовувати технологи, яш повинш бути спрямоваш на розвиток двох напрямшв дгяльносп: удосконалення виробничих технологш та розвиток власного дослщно-конструкторського бюро, що дозволить значно покращити яшсть продукцп, виробляти нов! види продукцп, ошгашзувати виробнич! потужносп та зменшити витрати на виробництво.
Висновки
Результати дослщження дали можливють визначити тдходи до тдвищення конкурентоспроможносп ТОВ «Темю Компоненти», що поля-гають у удосконаленш систем прийому сировини та роботи з постачальниками; удосконаленш виробничих систем; оновленш та встановленш нових комп'ютеризованих систем для перев!рки сировини та розробки нових вид!в продукцп для розширення асортименту; впровадженш шнова-цшно' полгтики управлшня, що включае в себе удосконалення персоналу, систем навчання та тдвищення квал!фшаци пращвнишв, удосконаленш систем менеджменту, створенш сприятливо-го корпоративного ктмату та культури, що дозволить зменшити плиншсть кадр!в та тдвищить !мщж тдприемства.
Шсля проведення оргашзацшних заход!в по тдвищенню конкурентоспроможносп тдпри-емства, загальний р!вень конкурентоспроможносп ТОВ «Темю Компоненти тдвищиться, при цьому помгтно покращиться загальний фшансово-госпо-дарський стан тдприемства, збшьшиться стшшсть до чинник1в впливу з боку зовшшнього середо-вища. Шдприемство буде бшьш ефективно використовувати виробнич! потужносп, тдвищиться продуктившсть праш, збшьшиться прибутковють та покращиться фшансовий стан. Використання шновацшних технологш дозволить виробляти бшьш як1сну продукцш, проводити перев!рку сировини, зменшити витрати на виробництво та зменшити к1льк1сть вшход!в та браковано! продукцп.
Впровадження яшсно! системи управлшня конкурентоспроможшстю на шдприемст дозволить актив!зувати дгяльшсть прашвнишв, покращити роботу управлшського персоналу, пришвид-шити комушкацшш зв'язки, удосконалити оргаш-зацшну структуру, що призведе до загального тдвищення конкурентоспроможносп тдприемства та ефективносп його дгяльносп.
Список лiтератури:
1. Porter M. Competitive Strategy: Techniques for Analyzing Industries and Competitors. - N.Y.: Free Press. - 1980
2. Наукова бiблiотека «Буковина» [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://buklib.net/ -Назва з екрану.
3. 1нформацшний портал [Електронний ресурс] - Режим доступу http://www.studyport.net/ -Назва з екрану.
4. Електронна бiблiотека економкта [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://library.if.ua/
- Назва з екрану.
5. Дикань В.Л. Обеспечение конкурентоустойчивости предприятия: монография / В.Л. Дикань. - Х.: Основа. 1995. - 160 с.
6. Нацюнальна бiблiотека Украши iм. В. I. Вернадського [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ - Назва з екрану.
7. Стадник В.В. Менеджмент: поабник / В.В. Стадник, М.А. Йохна. - К.: Академвидав, 2003.
- 464 с.
8. Чернега В.В. Конкурентостшкють пiдприeмств та мехашзми И забезпечення: [монографiя] / [В.В. Чернега] Кшвський нацiональний ун-т технологш та дизайну; iнститут пiдготовки кадав держ. служби зайнятостi Украши. - К. : 1ПК ДСЗУ, 2008. - 235 с.
Надано до редакцп 15.05.2012
Хмурова Вiкторiя Валентишвна / Victoria V. Khmyrova
chyydo@ukr. net
Косовська Катерина Вiкторiвна / Kateryna V. Kosovska
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Управлтня процесом тдвищення KOHKypeHmocnpoMox:Hocmi тдприемств [Електронний ресурс] /В.В. Хмурова, К.В. Косовська//Екoнoмiка: реали часу. Науковий журнал. — 2012. — № 2 (3). —С. 65-70. — Режим доступу до журн.: http://www. economics. opu. ua/n3. html
