Управление дебиторской задолженностью с учетом платежеспособности потребителя Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

Н. С. Полякова

м. Горлівка

УПРАВЛІННЯ ДЕБІТОРСЬКОЮ ЗАБОРГОВАНІСТЮ З УРАХУВАННЯМ ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ СПОЖИВАЧА

Постановка проблеми. Статистичні дані свідчать про те, що головними боржниками житлово-комунальних підприємств є населення країни. Актуальним постає вивчення різноманітних факторів впливу на обсяги дебіторської заборгованості й проведення аналізу рівня поточної сплати населенням за послуги житлово-комунального господарства в залежності від різних характеристик платоспроможності споживачів з метою диференціації підходів до управління заборгованістю.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В зарубіжній і вітчизняній науковій літературі приділяється значна увага вивченню чинників, які впливають на досліджуваний об’єкт. Ці питання розглядалися у працях таких вчених, як Баканов М., Ковальов В. [1], Стоун Д. В працях вітчизняних та зарубіжних науковців і практиків, зокрема: Іванілова О., Дубровської Є. [2], Басюка Т., Новіко-вої Н. [3], Бутинця Ф., розкриваються загальні аспекти формування дебіторської заборгованості та її оцінки. Дебіторську заборгованість у галузі ЖКГ проаналізовано в працях Бражникової Л. [4], Гури Н. [5], Полуянова В. [6], Юрченко І. [7]. У зв’язку з наявністю невирішених наукових проблем, пов’язаних з покращенням процесів економічного зростання країни в цілому та регіонів зокрема, виникає необхідність застосування елементів сучасних методів до управління обсягами дебіторської заборгованості в залежності від стану різних показників, які визначають платоспроможність споживачів послуг, орієнтованих на особливості функціонування підприємств ЖКГ.

Мета статті — обґрунтувати підходи до управління дебіторською заборгованістю підприємств ЖКГ на стадії її формування та інкасації в залежності від стану платоспроможності населення як головного споживача житлово-комунальних послуг.

Викладення основного матеріалу. Модель фінансових потоків [6] на підприємствах житлово-комунальної галузі України дозволяє удосконалити управління дебіторською заборгованістю шляхом урегулювання рівня оплати споживачами наданих послуг. В даному випадку доцільно детально проаналізувати залежність рівня оплати від характеристик платоспроможності споживачів. Орієнтуючись на модель фінансових потоків ЖКГ [6], характер залежності зобразимо наступним чином:

КО = согг (0Я; Ти\ Пн), (1)

де ЯО — рівень оплати населенням спожитих житлово-комунальних послуг, відн. од.; Qн — обсяг житлово-комунальних послуг, наданих населенню, в натуральному вираженні; Тн — тариф на одиницю послуги для населення, грн.; Пн — інтегральний показник платоспроможності населення, грн.

Запропоновані фактори впливу (обсяг послуг, тариф, рівень доходів населення) на рівень оплати послуг обрані серед багатьох факторів як найвпливовіші на основі результатів однофакторних парних досліджень. Між всіма факторними ознаками і рівнем оплати населенням спожитих житлово-комунальних послуг існує тісна за-

лежність. Аналіз парних залежностей між показниками платоспроможності населення та рівнем оплати населенням спожитих житлово-комунальних послуг є окремим випадком оцінки цих взаємозв’язків. Однак у дійсності цей взаємозв’язок багатофакторний, тому об’єктивною моделлю реального взаємозв’язку є багатофакторна регре-сійна залежність. Багатофакторний кореляційно-регре-сійний аналіз дозволяє оцінити міру впливу на досліджуваний результативний показник (рівень оплати послуг) кожного із введених у модель чинників.

Вихідними даними для побудови багатофакторної регресії є річні офіційні статистичні дані провідних підприємств водопостачання та водовідведення областей України, АРК, м. Київ, м. Севастополь та в цілому по Україні протягом 2005—2011 рр.: обсяг послуг водопостачання та водовідведення, що спожиті населенням, в натуральному вираженні, тариф на послуги для населення, рівень сплати населенням послуг водопостачання та водовідведення [8—12]. Інтегральний показник платоспроможності населення представляє собою систему показників, яка відображає характеристики та можливості населення сплачувати спожиті послуг ЖКГ з власних доходів, а саме показники: середньомісячної заробітної плати населення, рівня безробіття, рівня субсидування населення, кількості пенсіонерів регіону. Обрані показники, як свідчить проведений кореляційний аналіз, є основними впливовими факторами на результативний показник рівня сплати населенням послуг ЖКГ.

Показники рівня оплати населенням спожитих житлово-комунальних послуг по регіонам відображають річний процентний показник оплати населенням спожитих послуг водопостачання та водовідведення протягом 2005—2011 рр. в межах даного регіону [10]. Показники обсягу послуг відображають річний обсяг послуг водопостачання та водовідведення в натуральному вираженні (млн. м3 у рік), що надані населенню даного регіону протягом 2005-2011 рр. [8; 9]. Тарифи на одиницю послуги для населення відрізняються в рамках кожного регіону й відображають вартість 1 м3 води для споживання населенням регіону [8; 9]. Інтегральний показник платоспроможності населення охоплює показники готовності населення сплачувати послуги ЖКГ й в кореляційному аналізі представлений одним з цих показників — рівнем доходів населення від основної діяльності. Показник рівня доходів населення від основної діяльності обчислюється як помноження заробітної плати в розрахунку на одного жителя регіону в місяць та чисельності споживачів послуг водопостачання та водовідведення у даному регіоні [8-12]. Крім того, вихідні дані для розрахунку в цілому по Україні враховують загальний обсяг надання послуг водопостачання як сукупний по всім регіонам; рівень сплати наданих житлово-комунальних послуг та рівень доходів населення від основної діяльності відповідають статистичним даним Державного комітету статистики України; тариф на послуги підрахований як середній за певний період часу серед всіх регіонів України.

Результати проведених досліджень стосовно вибору форми взаємозв’язку між факторами платоспроможності і результативною ознакою рівня сплати послуг показали, що більш точно апроксимує вхідні дані для дослідження впливу факторів на рівень сплати послуг галузі лінійна емпірична модель:

у = Ьо+Е ь>:

(2)

де Ь (і = 0,3) — параметри моделі.

Моделювання залежності між результативною ознакою (рівнем оплати населенням спожитих житлово-комунальних послуг) і факторами (обсягом послуг, тарифом, рівнем доходу) на основі вихідних даних дозволило побудувати рівняння регресії для кожного регіону країни, перевірити параметри моделі (Ь1, Ь2, Ь3, Ь0) на значимість за допомогою критерію Ст’юдента, на адекватність за допомогою критерію Фішера. Результати побудови регресійної моделі залежності рівня сплати за послуги житлово-комунального господарства населенням регіонів від характеристик платоспроможності населення схематично зображені на рис. 1.

Таким чином, результати застосування моделі залежності рівня сплати населення послуг ЖКГ від характеристик платоспроможності у регіональному аспекті спираються на те, що кожній області країни притаманне рівняння регресії, що характеризує вищезгадану залежність. Перевірка рівняння моделі на адекватність сучасним умовам господарювання обумовила, що модель залежності рівня сплати населенням регіонів послуг житлово-комунального господарства від характеристик платоспроможності населення в рамках моделі фінансових потоків галузі можна використовувати для прогнозування діяльності підприємств галузі водопостачання та во-довідведення Закарпатської, Чернігівської, Полтавської, Донецької та Хмельницької областей. В інших регіонах країни модель виявилась неадекватною, тобто її застосування є недоцільним й вимагає подальшого дослідження і пошуку інструментів регулювання дебіторської заборго-

Модель залежності рівня сплати населенням послуг ЖКГ від характеристик платоспроможності населення: ЯО - согг(()н; Тн; Пн )

Адекватна (критерій Фішера виконується) « 1 > Неадекватна (критерій Фішера не виконується) 1

Ьг та Ьз значимі і ~

МО = согг(Тн; Пн

□=

Ьз значимий і

Ьі.Ьг та Ьз незначимі

110 = согг(Пн)

Закарпатська

обл.

□=

Рівень сплати послуг ЖКГ залежить від факторів тарифу на послуги ЖКГ та рівня доходів населення.

Інші фактори платоспроможн ості населення несуттєві.

ш

Чернігівська

обл.;

Полтавська

обл.

ш

Рівень сплати послуг ЖКГ залежить від рівня доходів населення регіону. Вплив інших факторів несуттєвий, їх можна

виключити не погіршуючи якість моделі.

Донецька обл.; Хмельницька обл.

І --------

Обрані фактори платоспроможності населення несуттєво впливають на результативний показник рівня сплати населенням за послуги ЖКГ. Доцільно проаналізувати інші фактори впливу.

Недоцільна для аналізу та інтерпретації отриманих результатів; прогнозування рівня сплати послуг ЖКГ населенням регіонів протягом майбутніх періодів.

Україна в цілому;

АР Крим;

Вінницька обл.; Волинська обл.; Дніпропетровська обл.;

Житомирська обл.; Запорізька обл.; Івано-Франківська обл.;

Київська обл.; Кіровоградська обл.; Луганська обл.; Львівська обл.; Миколаївська обл.; Одеська обл.; Рівненська обл.; Сумська обл.; Тернопільська обл.; Харківська обл.; Херсонська обл.; Черкаська обл.; Чернівецька обл.; м. Київ;

м. Севастополь.

Рис. 1. Результати аналізу залежності рівня сплати населенням послуг ЖКГ від характеристик платоспроможності населення: регіональний аспект

ваності підприємств ЖКГ перелічених регіонів із врахуванням інших факторів впливу на обсяги заборгованості.

Визначені результати моделювання залежності рівня сплати за послуги житлово-комунального господарства населенням регіонів від характеристик платоспроможності населення обумовили проведення детального дослідження й уточнення вищезгаданої залежності рівня сплати послуг по групам регіонів країни з метою простеження подібних особливостей розвитку регіонів в залежності від обсягів дебіторської заборгованості підприємств водопостачання і водовідведення та характеристик платоспроможності населення шляхом узагальнення. Тому, з метою диференціації та ефективного пристосування механізму управління дебіторською заборгованістю підприємств галузі в залежності від різних особливостей розвитку регіонів в цілому та рівня платоспроможності населення зокрема, проведена кластеризація регіонів країни [13, с. 191-193] на основі показників дебіторської заборгованості, середньомісячної заробітної плати, рівнів безробіття та субсидування, кількості пенсіонерів регіону [14]. В результаті регіони країни згруповані у шість кластерів зі схожими показниками платоспроможності споживачів житлово-комунальних послуг (рис. 2). Стисла характеристика кластерів подана у табл. 1.

Застосування моделі фінансових потоків для визначення характеру залежності між рівнем сплати послуг ЖКГ та факторами платоспроможності населення в рам-

Рис. 2. Кластеризація регіонів країни за рівнем дебіторської заборгованості та характеристиками платоспроможності населення [запропоновано автором]

Таблиця 1

Характеристика отриманих кластерів, узагальнена на основі [13, с. 191-193; 14; 15]

Клас- тер Рівень

Дебі- торської заборгова- ності Середньо- місячної заробітної плати Безро- біття Наявності пенсіоне- рів Надання населенню субсидій

І Середній Мінімаль- ний Серед- ній Середній Серед- ній

ІІ Середній Вище середнього Міні- маль- ний Середній Міні- мальний

ІІІ Мінімаль- ний Мінімаль- ний Вище серед- нього Макси- мальний Серед- ній

IV Вище середнього Вище середнього Серед- ній Вище середнього Вище серед- нього

V Середній Макси- мальний Міні- маль- ний Середній Серед- ній

VI Макси- мальний Макси- мальний Серед- ній Макси- мальний Серед- ній

ках підприємств водопостачання і водовідведення регіонів країни, одночасно з проведення кластеризації регіонів обумовило доцільність моделювання вищезгаданої залежності для кожного сформованого кластеру (табл. 2). Це дозволило скласти детальну характеристику розвитку регіонів в цілому та рівня платоспроможності населення зокрема для подальшого обґрунтування підходів до управління дебіторською заборгованістю підприємств ЖКГ.

Запропоновану модель рівня сплати послуг ЖКГ доцільно застосовувати на підприємствах водопостачання і водовідведення І, ІІІ і VI кластерів, зокрема для підприємств І кластеру (Волинська, Тернопільська, За-

тощо. Для підприємств V! кластеру (Дніпропетровська, Харківська, Луганська, Донецька області) побудова модель є адекватною, проте рівень сплати послуг суттєво не залежить від обраних факторів впливу.

Поєднуючи результати моделювання за окремими областями країни та узагальнені в рамках кластерів, доцільним виявилося використовувати модель рівня сплати послуг в залежності від характеристик платоспроможності населення на підприємствах Закарпатської, Чернігівської, Полтавської, Хмельницької та Донецької областей.

На підприємствах водопостачання та водовідведення Закарпатської області рівень сплати послуг населенням регіону залежить від двох факторів — встановленого тарифу на послуги та рівня доходів населення. Закарпатська область відноситься до першого кластеру групування регіонів за обсягами дебіторської заборгованості та показниками платоспроможності споживачів [13, с. 191— 193], тобто наряду з середнім рівнем заборгованості, в регіоні мінімальний рівень середньомісячної заробітної плати, середні рівні безробіття, субсидування та кількість пенсіонерів. Тобто, проблема низького рівня доходів населення у зв’язку з мінімальними заробітними платами, субсидіями загострюється при коливаннях тарифу на житлово-комунальні послуги, тим самим впливаючи на рівень сплати населенням отриманих послуг (рис. 3).

карпатська, Херсонська, Чернівецька, Івано-Франківська, Рівненська, Львівська області) необхідно звернути увагу, що рівень сплати послуг населенням залежить від встановлених тарифів і характеристик платоспроможності населення. Підприємства ЖКГ, що належать до ІІІ кластеру (Вінницька, Черкаська, Полтавська, Житомирська, Хмельницька, Кіровоградська, Чернігівська, Сумська області) мають моделювати рівень сплати послуг в залежності від одного фактору — рівня плато -спроможності населення регіону, на який в свою чергу впливають рівень безробіття, субсидування населення, кількість пенсіонерів, середньомісячна заробітна плата

На підприємствах Чернігівської та Полтавської областей показник сплати послуг обумовлений одним фактором — рівнем доходів населення. Ці регіони відносяться до третього кластеру групування [13, с. 191—193] — мінімальний рівень дебіторської заборгованості наряду з мінімальним рівнем середньомісячної заробітної плати, максимальним рівнем безробіття та кількістю пенсіонерів та середнім рівнем субсидування. Залежність рівня сплати послуг пояснюється тим, що населення регіону має низькі доходи у вигляді низьких заробітних плат, серед населення велика кількість безробітних, рівень субсидування середній, тому на можливість сплати послуг ЖКГ впливає лише фактор наявності доходів населення (рис. 4).

На підприємствах водопостачання та водовідведення Хмельницької області виявилось, що рівень сплати послуг житлово-комунального господарства несуттєво залежить від запропонованих факторів платоспроможності, тому їх можна виключити з моделі. Це пояснюється тим, що Хмельницька область попадає в третій кластер [13, с. 191—193], який взагалі характеризується мінімальним обсягом дебіторської заборгованості, що свідчить про можливість споживачів сплачувати за послуги не дивлячись на низький рівень заробітної плати, високий рівень безробіття, кількості пенсіонерів та середній рівень субсидування.

Таблиця 2

Модель залежності рівня сплати послуг від характеристик платоспроможності населення: узагальнена в рамках кластерів

Кластер Рівняння регресії Перевірка моделі на адекватність Перевірка параметрів на значимість Висновки

І у = 79,64 + 0,02 • х1 --5,17 • х2 + 0,01 • х3 адекватна Ь0, Ь2, Ь3 значимі

ІІ у = 104,47 - 0,05 • х1 + +8,99 • х2 - 0,01 • х3 неадекватна не значимі Модель не застосовна

ІІІ у = 55,63 + 0,11 • х1 --2,05 • х 2 + 0,01 • х3 адекватна Ь3 значимий ЯО = согг(Пн)

IV у = 132,09 - 0,24 • х1 --2,22 • х2 + 0,01 • х3 неадекватна не значимі Модель не застосовна

V у = 126,07 - 0,12 • х1 --3,81 • х2 + 0,01 • х3 неадекватна не значимі Модель не застосовна

VI у = 119,28 - 0,04 • х1 --4,04 • х2 + 0,01 • х3 адекватна Ь0 значимий Рівень сплати послуг залежить від інших факторів

Рис. 3. Взаємозв’язок залежності рівня сплати послуг населенням регіону від факторів платоспроможності споживачів послуг [запропоновано автором]

Рис. 5. Взаємозв’язок залежності рівня сплати послуг населенням регіону від факторів платоспроможності споживачів послуг [запропоновано автором]

Таблиця 3

Рекомендовані підходи до управління дебіторською заборгованістю підприємств галузі на стадії її формування та інкасації [запропоновано автором]

Рис. 4. Взаємозв’язок залежності рівня сплати послуг населенням регіону від факторів платоспроможності споживачів послуг [запропоновано автором]

Аналіз результатів розрахунків рівня сплати послуг населенням Донецької області показав, що на результативний показник фактори оказують несуттєвий вплив. В даному регіоні (шостий кластер) [13, с. 191-193] максимальний обсяг дебіторської заборгованості наряду з максимальним рівнем заробітної плати, середнім рівнем безробіття, субсидування та кількості пенсіонерів. Встановлений тариф на послуги та рівень доходів населення не є основними впливовими факторами на рівень сплати послуг, адже населення регіону має високі доходи у зв’язку з максимальним рівнем оплати праці регіону. Максимальний рівень дебіторської заборгованості обумовлений іншими факторами впливу, крім вищезгаданих (психологічними, економічними, політичними, соціальними тощо) (рис. 5).

На основі отриманих результатів аналізу пропонуємо впроваджувати на підприємствах житлово-комунального господарства різних регіонів країни підходи, що обумовлюють методи та інструменти управління дебіторською заборгованістю в залежності від ключових факторів впливу на рівень сплати населенням послуг ЖКГ (табл. 3).

Висновки. В залежності від стану платоспроможності населення та ключових факторів впливу характеристик споживачів послуг житлово-комунального господарства на рівень сплати послуг і їх пріоритетності для кожного споживача, обумовлені підходи до управління дебіторською заборгованістю в кожному випадку, зокрема: для споживачів, рівень сплати послуг яких залежить від обсягу отриманих послуг доцільним є введення пільг та використання системи знижок в залежності від обсягів споживання послуг тощо; для споживачів, які першочергово здійснюють оплату послуг в залежності від рівня тарифу, необхідно застосувати диференціацію тарифів, обґрунтувати механізм встановлення тарифів на послуги; для

Kлючовий фактор впливу на рівень сплати населенням послуг ЖІ<Г

1. Обсяг послуг житлово-комунального господарства, що надані населенню регіону

2. Тариф на послуги житлово-комунального господарства

3. Показник платоспроможності споживачів послуг

Підходи щодо запобігання виникнення дебіторської заборгованості на стадії її формування та її зменшення на стадії ________________інкасації_________________

класифікація дебіторів в залежності від обсягів споживання послуг; надання пільгових умов за наявності великих обсягів споживання; використання системи знижок; жорсткий контроль обсягів споживання послуг для запобігання технологічних втрат надання послуг до їх постачання до споживачів;

вдосконалення розрахунків із постачальниками і покупцями; призупинення постачань послуг у разі невиконання умов постачання.______________

надання обґрунтування встановленим тарифам;

розробка поступового механізму коректування встановлених тарифів із врахуванням зміни зовнішніх та внутрішніх умов; диференціація тарифів в залежності від категорій споживачів; впровадження обґрунтованої законодавчої бази тарифування та наявність державних дотацій підприємствам галузі; зміцнення фінансової дисципліни взаємовідносин споживачів із постачальниками послуг._____________________________

надання субсидій низько платоспроможним верствам споживачів; адаптація тарифів в залежності від рівнів доходів верств населення; контроль за фінансовим станом дебіторів; розробка ефективного механізму реструктуризації заборгованості та його впровадження;

врахування можливостей інфляційного знецінення заборгованості; застосування інструментів факторингу та фортфейтингу;

поліпшення претензійної роботи підприємств ЖКГ, вживання санкцій, реалізація майна дебіторів.__________________________

населення, що сплачує послуги ЖКГ в залежності від наявного доходу доцільно розробити ефективний механізм реструктуризації заборгованості, надати субсидії, контролювати фінансовий стан таких дебіторів тощо.

Запропоновані підходи до управління заборгованістю підприємств ЖКГ розроблені в рамках моделі фінансових потоків підприємств галузі, що торкається питань урегулювання обсягів дебіторської заборгованості через показник рівня сплати послуг споживачами галузі. Результати дослідження свідчать про те, що залежність показника рівня сплати послуг підприємств ЖКГ від характеристик платоспроможності споживачів доцільно використовувати для прогнозування діяльності підприємств водопостачання і водовідведення таких областей країни як Закарпатська, Хмельницька, Донецька, Чернігівська, Полтавська. Представлені підходи щодо удосконалення управління дебіторською заборгованістю підприємств галузі необхідно враховувати в роботі підприємств вищезгаданих регіонів з метою підвищення ефективності управління заборгованістю та покращення політики управління обо-

ротними коштами підприємств ЖКГ України в цілому. З метою регулювання обсягів дебіторської заборгованості підприємств ЖКГ інших регіонів країни, в яких модель залежності рівня сплати послуг від обраних характеристик платоспроможності населення виявилась неадекватною й недоцільною для використання, необхідно детальне дослідження факторів впливу на обсяги формування та інкасації дебіторської заборгованості населення, що і постає напрямками подальших досліджень.

Список використаних джерел

1. Ковалев В. В. Введение в финансовый менеджмент / В. В. Ковалев. — М. : Финансы и статистика, 2005. — 768 с.

2. Іванілов О. С. Механізм управління дебіторською заборгованістю підприємства / О. С. Іванілов, В. В. Смачило, Є. В. Дубровська // Актуальні проблеми економіки. — 2007. — № 1. — С. 156—163.

3. Новікова Н. М. Структурно-логічна модель управління дебіторською заборгованістю підприємства / Н. М. Новікова // Актуальні проблеми економіки. — 2005. — № 1 (43). — С. 75-82.

4. Бражникова Л. Н. Финансовый механизм управления дебиторской задолженностью коммунального предприятия / Л. Н. Бражникова // Менеджер: Дон-ДУУ. — 2008. — № 4 (46). — С. 133-136.

5. Гура Н. О. Система формування тарифів на житлово-комунальні послуги / Н. О. Гура // Фінанси України. — 2007. — № 4. — С. 69-76.

6. Полуянов В. П. Сущность и содержание модели рационального ценообразования в жилищно-коммунальном хозяйстве / В. П. Полуянов // Наук. праці Донецького нац. техніч. ун-ту. Серія: економічна. — Донецьк : ДонНТУ. — 2006. — № 30 (114). — С. 181-189.

7. Юрченко І. А. Удосконалення організаційно -економічного механізму управління дебіторською заборгованістю на ОКП «Донецьктеплокомуненерго» /

І. А. Юрченко II Kоммунальное хозяйство городов. — 2G1G. — № 9б. — С. 315-323.

8. Інформація про тарифи та послуги на базових підприємствах [Електронний ресурс] II Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. — Режим доступу : http:IIwww.minregion.gov.uaI.

9. Національна доповідь про якість питної води та стан питного водопостачання в Україні в 2GG9 році [Електронний ресурс] II Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. — Режим доступу : http:IIwww. minregion.gov.uaI.

1G. Статистична інформація, експрес-випуски (водопостачання та водовідведення) по областям України [Електронний ресурс] II Державна служба статистики України. — Режим доступу : http:IIwww.ukrstat.gov.uaI.

11. Статистичний збірник «Регіони України» за 2GG9 рік I [за ред. О. Г. Осауленко; відп. за вип. Н. С. Власенко]. — K. : Kонсультант. — 2G1G. — 3б8 с. — (Держ-комстат України).

12. Статистичний збірник «Регіони України» за 2G11 рік I [за ред. О. Г. Осауленко; відп. за вип. Н. С. Власенко]. — K. : Kонсультант. — 2G12. — 3б9 с. — (Держ-комстат України).

13. Полякова Н. С. Шляхи ефективного управління дебіторською заборгованістю підприємств ЖЕГ регіонів на основі формування кластерів I Н. С. Полякова II Стратегія інноваційного розвитку економіки: бізнес, наука, освіта: матеріали ІУ міжнар. наук.-практ. конф., (Харків, 11-14 квітня 2G12 р.). — Харків : НТУ «ХПІ», 2G12. — 347 с.

14. Статистичний щорічник України за 2G11 рік I [уклад. О. Г. Осауленко; відп. за вип. В. А. Головко]. — K. : Kонсультант. — 2G11. — б53 с. — (Держкомстат України).

15. Саати Т. Аналитическое планирование. Организация систем I Т. Саати, K. ^рнс ; [пер. с англ. Р. Г. Вачнадзе]. — М. : Радио и связь, 1991. — 224 с.