CC BY
29
сурЫв, який максимально враховуе iнтереси та вподобання численних корис-TyBa4ÍB, як того вимагають принципи сталого розвитку.
Лггература
1. Гор А. Земля у р1вноваз1. Еколопя i людський дух/ Пер. з англ.: ВГО "Украша. Порядок денний на ХХ1 ст." та 1н-т сталого розвитку. - К.: 1нтелсфера, 2001.
2. Загвойська Л., Лазор О. Економiчне пiдrрунтя менеджменту природних ресурсiв на засадах сталого розвитку// Економша Украши. - 2005, № 8. - С. 75-80.
3. Callan, S. and Thomas, J. Environmental Economics and Management. Theory, Policy and Applications. - Chicago: Irwin, 1996.
4. Clawson, M. and Knetsch, J. Economics of Outdoors Recreation. - Baltimore: Johns Hopkins University Press, 1966.
5. Daly, H. and Farley J. Ecological Economics. Principles and applications. - Washington: Island Press, 2004.
6. Epstein, J.M. Agent-based computation models and generative social science// Complexity, № 4. - 1999. - P. 41-60.
7. Etzioni, A. The Moral Dimension: toward a New Economics. - New York: Free Press, 1988.
8. Georgescu-Rogen, N. Choice, expectation and measurability// Quarterly Journal of Economics. - 1971, № 68. - P. 503-534.
9. Griliches, Z. Price Indexes and Quality Change. - Cambridge: Harvard University Press, 1971.
10. Hanley, N. and Spash, C. Cost - Benefit Analysis and the Environment. - Cheltenham: Edward Elgar Publishing Ltd, 1998.
11. Kant, S. Extending the boundaries of forest economics// Forest Policy and Economics. -2003, № 5. - P. 39-56.
12. Kant, S., Lee, S. A Social Choice Approach to sustainable forest management: an analysis of multiple forest values in Northwestern Ontario// Forest Policy and Economics. - 2004, № 6. - Р. 215-227.
13. Kearney, A., Bradley, R., Kaplan, R., Kaplan, S. Stakeholder Perspectives on Appropriate Forest Management in the Pacific Northwest// Forest Science. - 1999, № 45. - Р. 62-73.
14. Krutilla, J.V. Conservation Reconsidered// American Economic Review. - 1967, № 57. - P. 777-786.
15. Lavoie, M. Foundation of Post-Keynesian Economic Analysis. - Vermont: Edward Elgar, 1993.
16. Lutz, M.A., Lux, K. The challenge of humanistic economics. - Menlo Park: Benjamin, 1979.
17. Mitchell, R.C., Carson, R.T. Using Surveys to Value Public Goods: The Contingent Valuation Method. - Washington: Resources for the Future, 1989.
УДК 008.1 Проф. О. С. Кирилюк1, канд. фтософ. наук
УШВЕРСАЛЬНО-КУЛЬТУРШ СМИСЛИ СИМВОЛУ
СВ1ТОВОГО ДЕРЕВА
Метою ще'1 статп е доведення ушверсально-культурно! знаковосп символу Св^ового Дерева, яка досягаеться через реалiзацiю задачi доказу того, що його гли-бинна iнварiантна семантична структура визначена такими унiверсалiями культури, як категорп граничних тдставин (КГП) та алiментарним, еротичним, агресивним, ш-формацшним свггоглядним кодами. Такий тдхщ до символу Свггового Дерева зас-тосовуеться вперше.
Ключов1 слова: символ, св^огляд, мiф, Свггове Дерево
1 заввдувач Одесько! фш! Центру гумаштарно! освгги НАН Украши
Prof. O. V. Kyryljuk - head of the Odessa branch of the Humanitarian Education
Centre of the Ukrainian national Academy of Science
Universal cultural senses of symbol of World tree
The Author proves that symbol of World tree has universal cultural importance. The semantic structure of symbol is determined by the sexual, aggressive, information codes of worldoutlook.
Keywords: Symbol, World tree, myth, worldoutlook.
Ушверсальшсть символу Свгтового Дерева, як вважають авторитетнг дослгдники, е незаперечною (В.М. Топоров, Свгтове...). Один з них, М. Москаленко, слушно твердить, що цей, не тгльки гндоевропейський, але й свгто-вий мiфoлoгiчний образ, протягом тривалого часу визначав модель свгту в ба-гатьох культурних традицгях вгд европейсько! епохи бронзи до уявлень су-часних африканських племен. В Украшг чуттевo-oбразнi або орнаментованг зображення Свiтoвoгo Дерева представлено на незчисленнгй кiлькoстi до-машнього начиння, посуду, керамiчних виробах, писанках, вишивках, рушниках тощо. Найдавнгшим з цих зображень (2 тис. до Хр.) на теренах Укра!ни вважаеться малюнок Свiтoвoгo Дерева (разом з конем, кабаном, змiем та со-лярними знаками) на сoкирi з оленячого рогу, знайденому в Кшвськш облас-тi. (Золотослов..., с. 11). Ось чому звернення до розгляду цього символу в унгверсально-культурному кoнтекстi oбiцяе достатньо плгднг результати.
Проте просто! вказiвки на те, що цей символ е присутнгм в рiзних культурних традищях для переконливого показу його унгверсальностг замало. Во-чевидь, ушверсальшсть символу Свгтового Дерева визначаеться якимись гли-бинними, життево важливими для представникгв кожно! культури, обставина-ми. Логгчно припустити, що саме унгверсально-культурна семантизацiя символу Свiтoвoгo Дерева, його близькгсть до фундаментальних життевих штенцш людей всiх епох визначила його поширенгсть та усталенiсть. Як зазначае М. Попович, образ дерева, можливо, мае якгсь глибиннi кореш в психологи сприйняття. Так або гнакше, його унiверсальнiсть пов'язана з тим, що спрямо-ванiсть "вгору" як напрямок росту дерева i бiльшoстi рослин - симвoлiзуе жит-тя та розвиток, а "вниз" - згасання, смерть (М.В. Попович, Мировоззрение., с. 55). Отже, вже на психологгчному рiвнi образ дерева мгстить в сoбi фунда-ментальну унiверсальнo-культурну oпoзицiю життя та смерть
Найбгльш очевидною oсoбливiстю Свiтoвoгo Дерева як культурного символу е те, що воно становить собою модель свггу, i акцент в цьому ро-биться насамперед на часових та просторових його параметрах. Проте вгдо-мо, що поняття свгту не е тотожнгм поняттям об'ективно! реальностг, матери, дгйсностг. "Свгт" - це проекцгя людських смислгв на цю об'ективну реаль-нгсть, i тому свгт е завжди свгтом людини. 1ншими словами, свгт - це в певно-му сенсг "проекцгя" людини на зовнгшню реальнгсть. Якщо це так, то в семан-тиках Свгтового Дерева ця обставина мае в той чи гнший спосгб вгдбитися.
Вгдносно людиновимгрностг Свгтового Дерева в контекст його просто-рово! структури В.М. Топоров твердить (Древо мировое, с. 399-400), що вираз-нгше за все вона виявляеться в зв'язку зг стовбуром. Це можуть бути окремг зображення людських фггур з обох його бокгв (боги, мгфологгчнг персонажг, святг, жерцг та просто люди). КГП-семантики цих фггур чгтко проступають у
ацтекських зображеннях Дерева, де праворуч вщ нього розташовуеться соняч-не божество (податель благ життя - в1тальна ушверсашя), а л1воруч - божество смерт (мортальшсть). На думку цього дослщника, горизонтальна структура Дерева зютавлена з1 стародавшм ритуалом та його учасниками. Об'ект ритуалу або його образ (жертовна тварина, а рашше й людина) завжди знахо-диться в центру тод1 як учасники ритуалу - праворуч та л1воруч. Уся послщов-шсть елеменпв по горизонтал1 сприймаеться як сцена ритуалу, основна мета якого - забезпечення благополуччя, родючосп, потомства, багатства. Смисли, пов'язаш з повнотою життя (вггальшсть), контрастують тут 1з засобом його здобутку - жертвопринесенням (агресивно кодована мортальшсть), завдяки якому тшьки й можливо його досягти. У цьому випадку, коли горизонтальна структура Свгтового Дерева уособлюе жертовний об'ект, ототожнення Дерева та людини (бога) стае вкрай ясним. Як приклади В.М. Топоров наводить чис-ленш образи божества на дереву хресп, стовш (юпит Одша на ясеш Иггдра-силь у скандинавськш м1фологи, кривава жертва на дерев! в кельт1в, 1сус Христос) { прямо говорить про безпосереднш опис людини як дерева.
Встановлення паралел1 людини та дерев вщбуваеться також на шдста-в1 такого "середнього члену", як мотив народження (генетив). В.М. Топоров (Древо мировое..., с. 399) вказуе на те, що образ Свггового Дерева е сшввщ-несеним 1з загальною моделлю шлюбних вщносин { - ширше - з1 спад-коемним зв'язком поколшь, генеалопею роду в цшому. Прямим наочним аналогом цього слугують "м1фолопчш" родовщт, а також "генеалопчш" дерева. Вш пише, що в нанайщв з родовими деревами, котр1 традицшно зображува-лись на жшочих весшьних халатах, пов'язувалися уяви про плщшсть жшок та продовження роду. Таю дерева росли на неб1 у володшнях жшочого духу. В кожшм род1 було свое особливе дерево, у в1тах якого плодилися душ1 людей, що спускалися пот1м у вид1 пташок на землю, щоб увшти в черево жшки з цього роду. Верхня частина нанайського халата вщтворюе луску смока, а по-заду на ньому зображуються два дракони - самець { самка. Таким чином, твердить В.М. Топоров, ус три яруси Светового Дерева, а саме, вершина, стовбур та кореш вщбивають щею зачаття { родючость Отже, людськ риси в символ1 Светового Дерева знаходить свое втшення в наданш йому семантик плодючосл, приплоду, розмноження (генетив, часто еротично кодований).
Виявлення даних КГП-значень символу Светового Дерева та рослин-но! символжи взагал1 може привести до помилкового висновку, що власш життев1 цикли рослин становлять смислове ядро 1хньо! ушверсально-куль-турно! семантики, що дае змогу застосовувати дат цикли як аналопчш щодо людини класифжатори та свгтоглядш модель Насправд1 под1бш аналоги спростовують наш вихщний постулат стосовно неодмшно! людиновим1рнос-т будь-яко! модел1 свпу. Але насправд1 не "природш" аналоги людських життевих цикшв закладають основу КГП-семантики моделей свпу, а навпа-ки, людськ життев1 цикли та параметри визначають бачення даних природ-них явищ, де вбачають наявшсть народження, життя, смерт та безсмертя. Довести це можна хоча б на прикладах з ушверсально-культурно! структури-зацп календарних обряд1в новор1чного циклу, як мають ч1тю КГП-структури
навгть у тих народгв, де немае, власне кажучи, зимово! "смертг" природи, !! весняного "вгдродження" та "розквгту" влгтку.
Тому правильнгшим, як на мгй погляд, буде говорити про те, що пгд-ключення рослинно! символгки до унгверсально! формули свгтовгдношення здгйснювалося шляхом перенесення життевого циклу людини на окремг рос-лини. Явищем, що втглювало та посилювало цей момент, було пряме ототож-нення рослин та божества. Доречно тут буде згадати "пророщування" помер-лого Осгргса, народження Адонгса вгд Свгтового Дерева, вгдродження Аттгса у виглядг квгтки тощо. Тому стосовно рослин, життя яких вочевидь циклгчне, можна сказати, що вони, усвгдомившись в символгчних образах мгфологгчно! свгдомостг, органгчно втглили в собг генетивнг, вгтальнг, мортальнг та гммор-тальнг мотиви. КГП життя маркувалося в рослиннгй символгцг в образах пло-дгв та квтв, тобто пов'язувалося з !хньою плодоносною функцгею та розквг-том життевих сил (поргвняйте вирази "плоди пращ", "квгти життя").
Найбгльш прозоро людиновимгрнгсть символу Свгтового Дерева та споргднених з ним символгв та образгв знаходить прояв у встановленнг пря-мих паралелей мгж деревом та людиною, аж до !хнього ототожнення. 1нколи це ототожнення стосуеться окремих частин тгла людини, зокрема, гетталш та дгтородно! функцг! взагалг, до того ж це спостерггаеться не тгльки в арха!ч-нгй, але й в сучаснгй, зокрема, поетичнгй мовг. Ю. Проскуряков (Мифопоэти-ческий...) дослгдив функцгонування символу дерева в творчостг англгйського поета Дглана Томаса, який, зокрема у вгршг A Grief Ago (Горе давно) конкре-тизуе цей символ через багатозначнгсть слгв стебло, зародок, лозина тощо, якг мають однозначнг фалгчнг значення. Цей автор твердить, що подгбне тлума-чення символу Свгтового Дерева не нове г трапляеться ще в середньовгчних манускриптах.
Вгдповгднгсть "деревно!" символгки однгй з головних тглесних життевих функцгй людини - репродуктивно!, мае мгсце в обрядах, що супро-воджують народження людини. Мова йде про досить поширенг в деяких кра-!нах ритуали, покликанг забезпечити нормальне зачаття дитини та подальший успгшний розвиток плоду. Необхгдною умовою успгшного зачаття е насампе-ред нормальне функцгонування органгв заплгднення. Тому обрядовг дг! та ри-туальнг примовляння, що !х супроводжують, виконуються вже при пгдготовцг чоловгка та жгнки до статевого акту, метою якого е народження дитини.
Про широку розповсюдженгсть обрядгв такого типу свгдчать ритуаль-нг заклинання, що збереглися в схгднослов'янськгй народнгй свгдомостг ще з гндоевропейських часгв. До тге! давнини вгдноситься й етимологгя тепер нецензурного слова, що позначае чоловгчий член, яке сходить до кореня *H-u-('хвоя') у значеннг "гострий". В.М. Топоров (К реконструкции.) пише про росгйськг, бглоруськг, шведськг та норвезькг заговори, що колись були вер-бальною складовою обряду, спрямованого на пгдвищення чоловгчо! статево! сили. Сутнгсть цього благання, що мае пгдвищити заплгднюючу силу чоловг-ка, цглком у дусг симпатично! магг! зводиться до проведення прямо! аналогг! мгж ним та рослиною, що здатна обертатися довкола дерева. Окргм вгдомо! укра!нсько! пгснг про 1ванка, котрий, "як барвгнок", в'еться довкола дгвчини,
поргвняння чоловiчоï сили з деревом навгвае думки про етимологгю слова "здоровий", яке походить вщ порiвняння повносилоï людини з деревом ("ду-жий, як дерево", з-дръв). Смисловi вiдповiдностi людського здоров'я та дерев трапляються також в украшському поховальному обрядi. П.Г. Богатирьов, описуючи цей обряд, покликаний нейтралiзувати загрозу померлого для жи-вих, свiдчить, що коли небiжчика виносять з хати, всi родичi ("челядь") крiзь лутку (вiкно) "ся дивлят на чащу", "аби були таю здоровг, як лiс". Потгм всiх цих кревних тричi окропляють водою з конви (глека), за тим вони мають по-дивитися на "сире дерево" та тричi вимовити: "Який той дерево здоровий, так i ми здоровi" (Богатырев П., сс. 269-270).
Таким чином, з наведеного матерiалу можна зробити висновок про те, що символ Свггового Дерева як модель свгту е своергдним "iзоморфом" лю-динг, i це знаходить вияв чи то в образг Першолюдини, чи то в ототожненнг Дерева з тглом людини або з його окремими, переважно репродуктивними органами. Показово й те, що в цглому за "деревною" рослинною символгкою закргпилися домшантш значення здоров'я.
Проте втглення в Свгтовому Деревг як моделг свгту людиновимгрних ознак не обмежуеться проведенням простоï аналогiï мгж ним та тглом людини. Окргм цього, що людина опредмечуе в моделях свгту власш життевг тглеснг функци в ïхнiй шдпорядкованостг головнгй мет всього живого - подовженню життя, людина як едина гстота, котра усвгдомлюе власну скшченшсть, переносить на свгт (i, вгдповгдно, на Свгтове Дерево) не тгльки життевг функци, але й прагнення подолати смерть, досягти безсмертя. Через це символ Свгтового Дерева несе в собг не тгльки повний набгр трансформованих у свгтогляднг ко-ди базисних життевих функцгй (алгментарний, еротичний, агресивний та гн-формацгйний), але й тг свгтогляднг категори, якг становлять незмгнний глибин-ний структурний гнваргант будь яких текстгв, символгв та образгв культури, а саме - категори граничних пгдставин, якг е власне унгверсалгями культури. Це ще раз доводить антропнг параметри свгту як свгту людини, оскгльки людина осмислюе дшстсть винятково кргзь призму власно1' життево1' оргашзаци.
Розглянемо це докладнгше. Ушверсально-культурш аспекти символу Свгтового Дерева видно вже в усталених визначеннях Свгтового Дерева як Древа життя - (вгтальна КГП), Древа пгзнання (шформацшний код) добра гз зла (моральний, тобто культурно-нормативний вимгр КГП життя на ргвнг практично-духовного ргвня свгтовгдношення).
КГП життя у виглядг життешдтримки та життедайностг представлено також у розповгдг про трьох дгв, якг черпають воду з джерела Урд i кроплять кореш ясена, щоб воно могло жити. Врештг-решт, вш виступае як загальне джерело вiтальностi, що кличе до життя кожну частинку неживо1' матери. Проте цим унгверсально-культурний змгст символу Свгтового Дерева та дгв бгля нього не обмежуеться. Кореш ясеня 1ггдрасиля сходять до царства мер-твих (мортальна КГП). Дгви (норни) визначають долю людей при народжен-нг, надаючи допомогу при пологах (вгтальна та генетивна КГП). За сво1'ми функцгями вони гдентичнг античним богиням долг мойрам та паркам, якг пря-дуть нить долг людей (Мелетинский Е.М. Иггдрасиль...,).
Мортальна символiзацiя рослин пов'язана з розумшням 1х як знарядь страти, катування чи тортур. Ця ж тематика простежуеться i в семантично па-ралельному деревi хрестi як знаряддi вмертвiння рабiв та в отруйних колючих рослинах типу поетичного "анчару" чи бiблiйного "тернового вшця". Унiверсалiя смертi кодифiкуеться тут переважно агресивним кодом. Водно-час дерево страти - хрест, постае i як символ вщродження, воскресiння, без-смертя, що доповнюе мортальний мотив iммортальнiстю. Мортальнi складовi символу Свгтового Дерева також сходять до образу першолюдини, що розпи-наеться на цьому деревi та з тша яко! твориться свiт. Це говорить про присут-нiсть у розгорнутш свiтогляднiй формулi ще! подолання смерт через смерть шляхом вiдновлення сильного агресивного кодування. Навiть рослинна семантика аграрного свята "першого снопу" розглядала жнива як злочин, через що в деяких кра!нах юнували звича! оплакування першого снопа, а по сут -рослинного божества, якого втшювала в собi людина, котра, сидячи в копицi, колись реально а згодом ритуально обезголовлювалась.
Амбiвалентнiсть унiверсальних символiчних значень образу Свгтового Дерева виявляеться як у належност його нижнiх елементiв до потойбiчного свiту мертвих предкiв та темних позасвгтових сил, так i в тому, що Свгтове Дерево постае як '^фознак парного протиставлення "життя - смерть" (Золотос-лов..., с 33). Мортальнi мотиви вбачаються тут i в тому, що весшля, яке супро-воджувалося прикрашеним святковим деревцем, у фольклорнiй традици мае усталене тлумачення в зв'язку iз смертю. Птах, що сидить на дерев^ слов'яна-ми вважався душею померлого (Иванов Вяч. Вс., Топоров В.Н...., с. 129).
Агресивш пiдтексти даного символу простежуються в образах ^зних охоронцiв Свiтового Дерева. Агресивне та алiментарне кодування мортально! ушверсали стосовно Свiтового Дерева знаходить також прояв у основному шдоевропейському мiфi, де божество грози та верхнього св^у вражае змiя, що лежить у його коршш та звшьнюе скарби (худобу). Змiя перемагають у в битвi (агресивний код), внаслщок чого до володарiв повертаеться !хне багат-ство, худоба (алiментарний код). Такi уявлення про божество верхнього свгту (крони дерева) збер^алися i в давньоукра!нськш свiдомостi ("Див кричить връху дерева" в "Словi про Iгорiв похiд").
Такими ж давшми е християнськi уявлення про Свгтове Дерево в християнствi, де воно, поряд iз сво!м трансформованим втшенням, хрестом, репрезентоване у рiзноманiтних унiверсально-культурних конкретизацiях. Бiблiя демонструе насичення символу Свгтового Древа всiм комплексом уш-версально-культурних категорiй та кодiв. До того ж, якщо згадати старозапо-вiтнi передання, то неприпустима освiченiсть людей з'явилась саме шсля того, як вони покуштували заборонений плiд з дерева (алiментарний код), пiсля чого вони стали смертними (мортальна КГП). Бог призначив людиш земний рай та дерево життя, яке дало б !й можливють "жити вiчно" (Бут., 3:22). На-вiть пiсля того, як Боговi довелося заборонити доступ людей до цього дерева, коли людина мала самонадшшсть знайти його власними шляхами, Бог не вщ-мовився вщ того, щоб i надалi давати людинi життя.
Словник бiблiйного богослов'я (Словарь...) починае розкривати змют поняття "Дерево" з вказiвки на те, що воно вщдзеркалюе хлiборобську куль-
туру, але в Бiблiï цей образ знайшов тлумачення в дусi одкровення. Дерево вказуе, де е вода, життя в пустелi (1с., 41:19), воно - зримий образ життевого начала, сили життя, яку Творець розлив у природi (Бут., 1:11) (вгтальна уш-версалiя). Кожноï весни воно вщроджуеться, сповiщаючи про повернення життя (Мт., 24:32). Навiть зрубане, воно пускае паростки (1ов, 14:7) (трiадiч-на формула "життя - смерть - воскресшня"). Плоди дерев - це пожива для людини. Саме воно ототожнюеться з праведником та праведним народом. Проте е й погаш дерева, яких спалюють: так буде i з гршниками (агресивно-мортальний мотив).
У цьому Словнику надалi вщзначаеться, що символ дерева в Бiблiï за-позичуе звичайний образ месопотамсько1' мiфологiï, розмiщуючи його як Дерево Життя, що дае безсмертя, в Раю (Бут., 2:9) (вгтальна та iммортальна ушверсали). Воно е також символом хибноï мудрост^ якою самоволi хотiла ово-лодгти людина, вкусив плода з нього (iнформацiйно-алiментарна контамша-цiя з елементом агресивносл - порушення припису). Через цей вчинок шлях до безсмертя ш тепер закритий (табуювання iммортальностi). Але Бог вщнов-люе доступ до вiчного життя i в есхатологп пророкiв Свята Земля знов постае як Рай, де чудесш дерева дають 1'жу та зцшяють людей (Сзек., 47:12) (трiадiч-на формула "життя - смерть - воскресшня").
У Новому Заповт Христос общяе тим, хто буде з Ним, вкусити вщ Дерева Життя в Раю (алiментарне кодування iммортальностi). Космолопчний аспект Свгтового Дерева не увiйшов до Бiблiï, проте вiн е в багатьох мiфологiях Близького Сходу. Натомiсть у Бiблiï е образ "дерев" людського царства, котрi виростають (генетив) на пихатост^ i тому такi дерева буде зрубано (агресив-нiсть). Але Царство Боже, що виростае з зернятка прчищ, саме стае деревом (генетив). Крiм цього, дерево зринае як знак прокляття, коли воно служить за-собом катування (агресивнють), адже страчений через повiшання на деревi проклятий Богом (Втор., 21:22). Але дерево хреста з дерева прокляття стае деревом життя (^адна формула "життя - смерть - воскресшня"). У латинсько-му та православному обрядах та лгтурги говориться про велич цього дерева-хреста, яке прийшло на змшу безплщним деревам, котрi були "оголеш".
В iсламi Символ Дерева фшуруе в мортальному контекстi, якщо не го-ворити про рай-сад та Древо Життя та Щастя (в^альшсть та iммортальнiсть). Воно досягае найвишо небесно!" сфери, тодi як його гшля простягаеться над землею та шд нею. В Коранi говориться про те, що коли приходить час смер-тг людини, з дерева, що росте бшя престолу Аллаха, падае листочок з iм,ям людини (шформацшне кодування мортально1' КГП). Протягом сорока дшв душа ще1' людини повинна вiдокремитися вiд ïï тiла. Спочатку люди чинять ошр цьому вiддiленню, i 1зрашу треба було прохати допомоги в Аллаха. Ле-генди переказують, що Муса (Мойсей) довго та усшшно противився тому, щоб його душа вихопилась з тша. (П. Грязневич, В. Басилов ...).
З наведеного можна зробити висновок, що символ Свгтового Древа несе в со6г повний ш6гр ушверсально-культурних смислгв. Накреслюючи перспективу подальших розвщок на цю тему, слгд зазначити, що за результатами дослщжень, як не увшшли до цiеï статтi, не тшьки Свiтове Дерево, але й ус гншг моделi свгту (гора, свгтовий стовбур, пуп землi, мгсто, хата), неза-
лежно вiд масштабу охоплення ними культурно-топгчних napaMeTpiB довкгл-ля людини, репрезентують повну розгортку унiверсально-культурних смис-лiв, i в цьому планi Свгтове Дерево не можна вважати унгкальним у своему родi символом. Як модель свгту Свiтове Дерево вгдповгдае всiм його визна-ченням щодо соцiокультурноï реальностi. Отже, символ Свггового Дерева як один з найголовнгших структуроутворюючих символгв культурноï свгдомос-тг, е щгльно насиченим унгверсально-культурним змгстом. Виявлення цього змгсту дае можливгсть встановити чгткг паралелг мгж ргзними культурними специфгкащями даного символу i встановити не тгльки ïхню безпосередню зовнгшню схожгсть, але й глибинну тотожшсть.
Л1тература
1. Богатырев П.Г. Actes magiques rites et croyances en Russie Subcarpathique. - P., 1929/ Магические действия, обряды и верования Закарпатья// В кн.: Богатырев П.Г. Вопросы теории народного искусства. - М.: Искусство. - 1971. - C. 169-276.
2. Грязневич П., Басилов В. Мусульманская мифология// Мифы народов мира, т.2. -М.: Высш. шк., 1982. - С. 183-187.
3. Золотослов. Поетичний космос Давньо'1' Русг. Упорядкування, передмова та переклади М. Москаленка. - К.: Освгта, 1988.
4. Иванов Вяч. Вс., Топоров В.Н. Славянские языковые моделирующие системы. - М. : Высш. шк., 1965.
5. Кирилюк О.С. Концептуально-методолопчш засади пошуку унгверсальних вимгргв кульутри (Замгсть Вступу)// Ушверсальш вимгри украшсько'1' культури. - Одеса: Друк. - 2000.
6. Мелетинский Е.М. Иггдрасиль// Мифологический словарь. - М.: Высш. шк., 1990. - С. 227-228.
7. Попович М.В. Мировоззрение древних славян. - К.: Освгта, 1985.
8. Проскуряков Ю. Мифопоэтический уровень одного стихотворения.// Кассандрион. (http:// www.marpl.com/rus/metarealisty/kass3 .html).
9. Словарь Библейского богословия/ Пер. Со 2-го франц. Изд. - Брюссель: Жизнь с Богом. - 1974.
10. Топоров В.Н. Древо Мировое// Мифы народов мира: Энциклопедия в 2 тт. - М.: Советская Энциклопедия. - 1980. - С. 398-406.
11. Топоров В.Н. К реконструкции индоевропейского ритуала и ритуально-поэтической формулы (на материалах заговоров)// Уч. Зап. Тартуского ун-та, вып. 236. - Труды по знаковым системам, т. 4. - Тарту. - 1969. - С. 9-43.
12. Топоров В.М. Свгтове Дерево: унгверсальний образ мгфопоетично'1' свгдомостг.// Всесвгт. - 1977, № 6. - С. 176-193.
УДК 398:392.5(477) У. Б. Клюка, магктр фыологи - ЛНУ м. 1вана Франка
ДЕРЕВА-СИМВОЛИ У КОЛЯДКАХ: СПРОБА СЕМАНТИЧНОГО ТРАКТУВАННЯ
Первюна дохристиянська символша, символша перюду двовiр'я чи тзнього християнського св^огляду так само, як i мова, е, безперечно, оригшальним витвором народного духу i народно! культури. Кожш важливi змши, що вщбувались в житп народу, кожш подп, що сколихнули народ, давали iмпульс для творення ново! сим-волши чи певним чином трансформували змютове навантаження архшчних зразюв, що вшами утримувались в народнiй пам'ят З'ясовано символiчне i змiстове навантаження символу св^ового дерева, проаналiзовано набiр характеристик символу дерева i виявлено певнi закономiрностi вживання.
Ключов1 слова: трансформацiя символу, семантична реконструкщя, архаична символiка, язичницький св^огляд, Свiтове дерево, двовiр'я.
