CC BY
49Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского
Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 24 (63). 2011 г. № 4. Часть 2. С.254-260.
УДК 811.161.1'25
УНШЕРСАЛЬШ СТРАТЕГИ ПЕРЕКЛАДУ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ: ДОСВ1Д ЕМП1РИЧНОГО ПСИХОЛ1НГВ1СТИЧНОГО ДО СЛ1ДЖЕННЯ
Засетн С. В.
Волинський нацюнальний ушверситет iM. Лес Укратки, м. Луцьк
У стата дослщжуються когштивно-дискурсивш ушверсалп перекладу художнього твору, серед яких видшяемо комунiкативно-продукцiйнi та метакогнiтивнi. Як засвщчило емпiричне вивчення зiставлюваних з текстом-оригшалом переклад1в, щ ушверсалп мають статус сшльних стратегш, залежних вiд когштивного стилю перекладача.
Ключовi слова: психолiнгвiстична унiверсалiя перекладу, стратепя, когнiтивний стиль.
Актуальшсть дослщження. Психолшгвютичш студи процесу художнього перекладу засвщчують сьогодш жвавий штерес перекладознавщв до процеив мислення перекладача мистецьких твор1в, свщченням чому е поява на злам1 тисячол1ть фундаментальних праць такого спрямування [5; 8-10], в яких акцентуеться увага на переклад1 як д1яльност1, визначенш психолшгвютичного статусу перекладача як посередника м1жкультурно! комушкацп. Тому психолшгвютичний д1яльн1сний тдхщ до перекладу з урахуванням праць класиюв i сучасниюв перекладознавства, прикладного мовознавства й психолшгвютики дае можливють моделювання процесу перекладу (Ю. М. Марчук, Г. Е. Мiрам, R. Bell, D. Gile, H. Honig, J. Kroll, E. Stewart). Психолшгвютична модель художнього перекладу, з перспективи яко! вiн квалiфiкуеться як вид мовленнево-мисленнево! дiяльностi перекладача, а сам штерпретатор постае як особистiсть, шдвищуе ступiнь вiрогiдностi й об'ективностi у поясненш дослiдником-перекладознавцем застосованих перекладацьких стратегш пiд час перекладу художнього твору.
Усе викладене вище визначае актуальшсть цього дослщження, яке мае на мет встановити когнiтивно-дискурсивнi психолiнгвiстичнi ушверсалп перекладу художнього тексту, визначивши спшьш особливостi мовленнево-мисленнево! дiяльностi перекладачiв на основi моделювання процесу художнього перекладу. Об'ектом дослiдження оберiмо англомовний художнш текст та його тексти перекладiв укра!нською мовою, вiдповiдно; предметом - когштивно-дискурсивш ушверсалп перекладу.
До кола прюритетних завдань пращ належать таю: з'ясувати особливост когштивно-дискурсивних стратегiй перекладу художнього тексту та визначити на !х основi ушверсалп перекладу; встановити залежнють перекладацьких рiшень вiд когштивного стилю перекладача. У дослщженш використовувались методи психолшгвютичного текстового аналiзу (ПЛТА), вшьного асоцiативного
експерименту (ВАЕ) та контент-аналiзу (КА) на 0CH0Bi комп'ютерних програм Textanz 2.4.2.0, Textanalyst 2.0.
Постановка проблеми. Дослщженню емпiричних когнiтивно-дискурсивних перекладацьких ушверсалш у художньому перекладi грунтовно дониш не займалися аш украшсью, аш зарубiжнi перекладознавцi. Здебiльшого цей феномен щкавив дослiдникiв усного синхронного й послщовного перекладу, а також писемного наукового й бiзнесового перекладу. Так, Е. Честермен, роблячи огляд стану справ у цш цариш, виокремлюе S-ушверсалп та T-ушверсалп [14]. Першi мають префiкс S- через процедуру 1хнього визначення: вони спостереженi при зютавленш вихiдного тексту (source text) з низкою текстов перекладу якоюсь цiльовою мовою. T-ушверсали одержали свою таку назву тому, що вони виявлялися дослщниками внаслiдок зiставлення корпусу текспв перекладiв (target texts) цшьовою мовою та текстiв неперекладiв щею конкретною мовою, тобто написаними в нормальних умовах носiями ще1 останньо!. Позаяк Т-ушверсали не е предметом нашого аналiзу, вони вилучаються з нашого подальшого дослiдження.
У результат зiставного аналiзу на матерiалi англшсько!, фшсько1, польсько!, юпансько1 та ш. мов зарубiжнi перекладознавцi [17] звтоують про iснування таких найтиповiших емтричних перекладацьких S-унiверсалiй, як збiльшення обсягу тексту перекладу (ПТ), порiвняно з вихщним текстом (ВТ); спрощення на синтаксичному рiвнi; спрощення на лексичному рiвнi - зменшення лексично1 рiзноманiтностi та тенденцiя до вживання частотшших слiв у ПТ; експлiкацiя в перекладi iмплщитноl шформаци (зв'язкiв мiж реченнями i т.iн.); зменшення або уникнення повторiв у ПТ; стандартизащя структури (ПТ тяжiе до вищо1 стереотишзаци, вжитку типових для ПТ структур).
Попередш данi нашого дослщження засвiдчили, що наведенi вище ушверсальш тенденцп мають прояв при перекладi художнього тексту незалежно вiд напряму (англо-укра1нського або украшсько-англшського). Когнiтивно-дискурсивнi S-ушверсали в нашому дослiдженнi мають два види - комунiкативно-продукцiйнi та метакогштивш. Першi стосуються механiзмiв синтезу ПТ на рiвнi свiдомостi перекладача - в межах його / ll «контрольованого робочого простору», останнi здебшьшого е продуктом несвiдомих перекладацьких операцш у межах «неконтрольованого робочого простору» [16].
Процедура дослщження. Вивчення ушверсальних рiшень перекладачiв здiйснювалось на основi методiв КА та ПЛТА сорока текспв перекладу укра1нською фрагмента англомовного твору Дж. Селшджера «Френнi» обсягом близько 8 тис. знаюв. Щ переклади виконували студенти останнього курсу бакалаврату спещальносп «Переклад» у межах модуля самостшно1 роботи.
До початку аналiзу цих текстiв ми ранжували перекладачiв згiдно з lхнiм когштивним стилем. Термiн «когнiтивний стиль» (КС) належить до психоанал^ично1 традицil вивчення мозку людини, е характеристикою способу шзнавально1 дiяльностi, особистiсних чинникiв регуляци пiзнання, стилем мислення або видом шзнавальних стилiв особистостi [11, с. 145]. КС асощюегься з особливостями характеру i в цьому розумшш визначаеться як «вiдносно стабiльне сполучення особистiсних iнварiантiв у конкретного iндивiда» [6, с. 79].
Сформовашсть певних КС зумовлюе можливють недовiльного (несвiдомого) контролю процешв перероблення шформацп. Вiдтак, КС належить до метакогштивних параметрiв структур досвщу людини. Серед базових КС перекладачiв, за М. О. Холодною, вцщляемо КС з полюсами «ампульсившсть -рефлективтсть», та «широкий - вузький дiапазон е^валентностЬ> [11]. Полюси «ампульсившсть» та «широкий дiапазон е^валентносп» корелюють iз синтетичним стилем мислення, натомiсть полюси «рефлективнiсть» i «вузький дiапазон еквiвалентностi» - з анал^ичним способом.
На основi вiльного асощативного експерименту [див. докладнiше: 3], проведеного з 40 респондентами, нами виявлено 20 студентiв - носив аналггичного КС з полюсами «рефлективнiсть», «вузький дiапазон еквiвалентностi», 14 - носив синтетичним КС протилежних полюсiв - «ампульсившсть» та «широкий дiапазон е^валентносп», 6 студентiв характеризувалися промiжним, аналггико-синтетичним КС.
Оскiльки формування художнього потенщалу семантичного образу твору вiдбуваеться на кшькох пiдрiвнях, зокрема лексичному, стилютичному та морфолого-синтаксичному [12], ПЛТА ВТ та текспв перекладу проводився з урахуванням таких параметрiв:
1) лексичний (кшьюсть слiв, словникове розма!ття, лексична щшьшсть);
2) стилiстичний (кiлькiсть речень, !хня середня довжина у словах, дискурсивш маркери, його читабельнiсть);
3) синтаксичний (простi / складнi речення, суряднiсть / пiдряднiсть зв'язку мiж ними, зв'язнiсть тексту - сполучники, прийменники, займенники).
Обговорення результатiв. Окреслеш вище типи унiверсалiй знайшли лише часткове тдтвердження в нашому емтричному дослiдженнi англо-укра!нського перекладу художнього твору. Проаналiзуймо унiверсальнi перекладацькi стратеги на вшх трьох рiвнях, розпочавши з синтаксичного.
Синтаксична структура, як зауважуе О. Фiнкель, е одним iз надзвичайно важливих компонентiв художнього твору, адже «добiр типу речень - простих, складносурядних, складнопiдрядних, i вживання зв'язкiв сполучникових чи безсполучникових, i порядок слiв, i застосування лексико-синтаксичних повторiв [...] все це перекладач повинен вiдтворити з не меншою дбайливiстю, нiж лексику i семантику» [7, с. 286]. Вщтак особливо! ваги набувае установлення того, чи збер^аеться той синтаксичний «ключ», в якому створено художнш текст.
Найчастотшшою унiверсалiею на синтаксичному рiвнi в нашому емтричному дослщженш е стратепя експлжацп або маркування синтаксичних зв'язюв. Так, у двох третинах випадюв (65 %) перекладачi виявили стшку тенденцiю до введення до цшьового тексту сполучникiв i дискурсивних маркерiв «локально! текстово! когерентностi» [1] часпше, нiж це було зафiксовано в структурi першотвору. Така унiверсальна стратепя маркування локально! когерентност ПТ там, де маркери вщсутш в тексп-оригшал^ свiдчить про надання перекладачами цих типiв максимально! уваги деталям структури ВТ, зокрема логiчним вiдношенням мiж комунiкативно центральними та другорядними шформацшними сегментами тексту. Цей феномен також пояснюемо тим, що при перекладi тексту у фазi його штерпретаци у них виникае потреба «виявити неочевиднi значення тексту, якi не
лежать на його поверхш» [4, с. 34], зробити змют i логiчну структуру тексту «зрозумшшими» для самих себе [13, с. 235].
Ще одшею спiльною стратегieю на синтаксичному рiвнi виявилась операцiя спрощення синтаксично! структури ПТ. Проте ця унiверсалiя характерна лише для представниюв синтетичного КС. Цi респонденти не збершали синтаксично! форми оригiналу, послуговуючись у перекладi натомiсть бiльшою кшьюстю простих речень, що загалом розбалансувало синтаксичну «картину» ВТ. 1з погляду нашо! психолiнгвiстично! моделi [2], такий феномен пояснюемо нейрологiчними закономiрностями обробки шформаци мозком, зокрема асоцiативнiстю й правотвкульовою «гештальтнiстю» мислення синтетикiв, яке тяжiе до породження словесно менш обтяжених, простiших синтаксичних структур. На противагу, перекладачi аналiтичного КС протилежних полюсiв виявили спiльну стратегiю збалансованого введення як простих, так i складних речень, тим самим наслщуючи синтаксичну будову авторського тексту.
Принапдно зауважимо про помiчену гендерну особливють перекладу на цьому рiвнi: перекладачi чоловiчо! статi (незалежно вiд КС) демонструють стабiльний розкид (у середньому 27,5 одиниць) у сшввщношенш сполучниюв пiдрядностi до сполучникiв сурядностi. Вщтак, на вiдмiну вiд перекладачiв «слабко! статi», тлумачi-чоловiки тяжють до часпшого вживання сполучникiв саме пiдрядного зв'язку, що загалом узгоджуеться з емтричними даними Ю. О. Сорокiна [9].
Цшним iз погляду глобального змюту твору видаеться перевiрка даних зютавлюваних текстiв у блоцi дiалогу мiж головними персонажами, оскiльки вiн по-особливому автором структурований i насичений природнiшими формами спiлкування. Так, зютавний аналiз першотвору й ПТ на стилютичному рiвнi виявив, що тд час перекладу вiдбулися процеси, зворотш тим, про якi згадуе О. I. Чередниченко: «Не можна пiдмiняти домшатну нейтральнiсть художнього дискурсу показною розмовшстю, бо вона (нейтральнiсть) може бути важливим зображувальним засобом» [12, с. 26]. У нашому випадку, саме авторська ненейтральнiсть е таким стилютичним засобом, здебiльшого проiгнорована перекладачами дослщжувано! вибiрки.
На цьому рiвнi також виявляемо високi показники прагматично! маркованост тексту-оригiналу (52 одиницi), вщтворену лише перекладачами, якi тяжiють до полюсу «ампульсившсть» синтетичного КС. Ця група перекладачiв також демонструе спшьну тенденцiю до застосування стратегi! глобально! когерентности проявом яко! е вищий показник вiдтворення дискурсивних маркерiв макроструктури [1]. Ця унiверсалiя свiдчить про краще координування й керування ними тематичними сегментами тексту.
На пiдставi того, що дискурсивш маркери локальних та глобальних стратегш когерентностi вважаються одиницями, що продукуються й обробляються несвiдомо [15], тобто, за нашою моделлю, в межах неконтрольованого робочого простору перекладача, класифшуемо !х у розряд метакогнiтивних (локальних i глобальних) стратегiй когерентностi тексту. 1хне однакове використання в ПТ дослщжуваними перекладачами формуе групу метакогштивних ушверсалШ.
Серед найчастотшших дискурсивних маркерiв метакогнiтивних стратегiй глобально! когерентносп дiалогiчного дискурсу зафiксували одиницi so, then, anyway, I mean, you know. Однак, перекладачi аналiтичного КС iз полюсами «рефлективнiсть» та «вузький дiапазон еквiвалентностi», а також промiжного (аналiтико-синтетичного) КС на стилiстичному рiвнi виявили метакогнiтивну унiверсальну стратегiю спрощення: вони вилучали з перекладу зазначеш вище одиницi. Наслiдком цього е викривлеш прагматичнi й психологiчнi чинники дiалогiчного дискурсу через небажане збшьшення статусно! та психологiчно! дистанцi! мiж спiврозмовниками (Френнi та Лейном).
У текстах переважно! бiльшостi респондентiв анал^ичного КС на стилiстичному рiвнi спостережена також комуткативно-продукцШна унiверсалiя, яка передбачае свщомий контроль, зокрема спрощення. Так, перекладачi цiе! групи уникали «недоцшьш», на !хнiй погляд, повтори, наприклад, при вiдтвореннi таких сегментiв:
«Do you want to hear what the special method of praying was that the starets told him about?" she asked. "It's really sort of interesting, in a way».
Lane cut into his last pair offrogs' legs. He nodded. «Sure», he said. «Sure».
або
«But the thing is, the marvellous thing is when you first start doing it, you don't even have to have faith in what you're doing» [1].
Крiм того, у 30 iз 40 цшьових тексив мало мюце зменшення коефщента прагматично! маркованосп структури дiалогiчного дискурсу - вщтворення вигуюв, часток, вставних ^в / виразiв i та ш. Винятком тут, як бачимо, стали лише чверть вщ загально! кшькост текстов перекладу, виконаних представниками синтетичного КС, яю дотримувались авторсько! стратегi! маркування структури дiалогу.
За параметром спрощення на лексичному рiвнi не простежуемо зменшення коефщента лексично! рiзноманiтностi та лексично! щiльностi, тобто тенденцi! до вживання частотнiших слiв у ПТ. Зауважмо, що задля збалансування мiжмовних показниюв ми вилучили з пiдрахунку шд час психолiнгвiстичного аналiзу ВТ арти^ й позначники присвiйного вiдмiнку of, збер^ши !х проте в одиницях з усталеною структурою типу sort of Натомють, простежуемо зворотну тенденщю до збiльшення зазначених iндексiв поряд зi збiльшенням iндексу читабельностi тексту, що свщчить про вищу, порiвняно з оригiналом, складнiсть у розумшш читачами укра!нських версiй оригiналу.
Висновки й перспективи подальшого дослiдження. Результати емшричного аналiзу перекладiв засвiдчили наявнють спiльних метакогнiтивних й комушкативно-продукщйних стратегiй експлiкацi! та спрощення як провщних когттивно-дискурсивних S-унiверсалiй. На синтаксичному рiвнi для представниюв аналтоичного та аналiтико-синтетичного КС характерними виявились стратегi! експлiкацi! синтаксичних зв'язкiв на локальному рiвнi, а також зменшення питомо! ваги повторiв i стандартизащя синтаксичних структур. Для перекладачiв синтетичного КС спшьними виявилися стратегi! спрощення синтаксично! структури ПТ: вони виявили тенденщю до деформування синтаксично! форми оригшалу, послуговуючись у перекладi натомють порiвняно бiльшою кiлькiстю простих речень. Ще однiею унiверсальною стратегiею
для представниюв цього КС е експлшащя на глобальному (макроструктурному) р1вш тексту: перекладачi-синтетики частiше за анаштиюв та аналiтико-синтетикiв удавалися до маркування стратегiй органiзацi! тематично! структури тексту шляхом уведення дискурсивних маркерiв змiни топiка.
На лексичному рiвнi наше емтричне вивчення укра!нських цiльових версш засвiдчило збiльшення iндексiв лексично! рiзноманiтностi, лексично! щiльностi та читабельностi ПТ, що заперечуе данi зарубiжних дослщниюв-перекладознавщв, якi «працювали» на матерiалi фшсько!, польсько!, iспансько! й англiйсько! мов.
На стилютичному рiвнi у перекладачiв аналiтичного КС загалом превалюе тенденщя спрощення, яка виявляеться в уникненш «нелогiчних» повторiв, «зайвих» прагматичних маркерiв - вигукiв, часток тощо. У той же час для 72 вщсотюв !хшх «колег» протилежного КС характерна стратепя вiдтворення цих одиниць у сво!х укра!нських версiях англомовного художнього твору.
Викладенi в статп результати емпiричного дослiдження, безсумнiвно, не вичерпують усiх аспектiв дослiджуваного об'екта. Перспективним убачаемо дослщження Т-унiверсалiй на матерiалi укра!нсько! мови, а також !хня класифiкацiя й збереження в електронному формат на основi зютавного аналiзу корпусiв перекладних текстiв та текств - продуктiв носi!в укра!нсько! мови. Хоча така праця е досить кошткою й вимагае докладення значних зусиль i часу, вона принесе користь майбутнiм i тепершшм перекладачам, слугуючи дороговказом для уникнення небажаних у перекладi стратегiй i застереженнями пiд час !хньо! роботи над перекладом, який повинен мати природне звучання мовою-рецептором, вщповщаючи критерiю адекватностi оригшалу.
Список лiтератури
1. Засеюн С. В. Дискурсивш маркери когерентност англомовного д1алог1чного тексту: когштивний та прагматичний аспекти: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. фшол. наук: спец. 10.02.04 «Германсью мови» / С. В. Засеюн. - К., 2001. - 20 с.
2. Засеюн С. В. Психолшгвютична модель перекладу художнього тексту / С. В. Засеюн // Науков1 записки. - Сер1я «Фшолопчш науки (мовознавство)»: У 2 ч. - Вип. 95 (1). - Юровоград: РВВ КДПУ 1м. В. Винниченка, 2011. - С. 396-401.
3. Засеюна Л. В. Вступ до психолшгвютики / Л. В. Засеюна, С. В. Засеюн. - Острог: Вид-во нац. унту "Острозька академ1я", 2002. - 168 с.
4. Коптшов В. В. Теор1я 1 практика перекладу / В. В. Коптшов. - К.: Юшверс, 2003. - 280 с.
5. Красильникова В. Г. Психолингвистический анализ семантических трансформаций при переводе и литературном пересказе художественного текста: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. фшол. наук: спец. 10.02.19 «Теория языка» / В. Г. Красильникова. - М., 1998. - 20 с.
6. Краткий словарь когнитивных терминов / [под общ. ред. Е. С. Кубряковой]. - М.: МГУ, 1996. - 245 с.
7. Олександр Фшкель - забутий теоретик укра!нського перекладознавства /
[за ред. Л. М. Черноватого, В. I. Карабана]. - Вшниця: Нова Книга, 2007. - 438 с.
8. Пшенкина Т. Г. Психолингвистические основания вербальной посреднической деятельности переводчика: [монография] / Т. Г. Пшенкина. - Барнаул: Изд-во БГПУ, 2005. - 240 с.
9. Сорокин Ю. А. Переводоведение: статус переводчика и психогерменевтические процедуры / Ю. А. Сорокин. - М.: МТДК «Гнозис», 2003. - 160 с.
10. Фесенко Т. А. Специфика национального культурного пространства в зеркале перевода: [монография] / Т. А. Фесенко. - Тамбов: ТГУ, 2002. - 228 с.
11. Холодная М. А. Когнитивные стили: О природе индивидуального ума: [монография] / М. А. Холодная. - М.: ПЕР СЭ, 2002. - 304 с.
12. Чередниченко О. I. Про мову i переклад: [монографiя] / О. I. Чередниченко. - К.: Либщь, 2007.
- 248 с.
13. Ahrens B. Non-verbal phenomena in simultaneous interpreting / B. Ahrens // Claims, Changes and Challenges in Translation Studies / G. Hansen, K. Malmkjœr, D. Gile. - Amsterdam: John Benjamins Publishing Company, 2004. - P. 227-237.
14. Chesterman A. Hypotheses about translation universals / A. Chesterman // Claims, Changes and Challenges in Translation Studies / G. Hansen, K. Malmkjœr, D. Gile (eds.). - Amsterdam: John Benjamins Publishing Company, 2004. - P. 1-13.
15. Ireland M. Language style matching predicts relationship initiation and stability / M. Ireland, R. Slatcher, P. Eastwick, L. Scissors, E. Finkel, J. Pennebaker // Psychological Science. - 2011, № 22 (1). - P. 39-44.
16. Krings H. Translation problems and translation strategies of advanced German learners of French (L2) / H. Krings // Interlingual and intercultural communication. Discourse and cognition in translation and second language acquisition studies / J. House, S. Blum-Kulka (eds.). - Tübingen: Gunther Narr, 1986.
- P. 257-270.
17. Translation Universals: Do They Exist? / A. Mauranen and P. Kujamaki (eds.). - Amsterdam: John Benjamins Publishing Company, 2004. - P. 224.
Джерело шюстративного матерiалу
Salinger J. D. Franny / Jerome David Salinger // Nine Stories. Franny and Zooey. Raise High the Roof Beam, Carpenters. - Moscow: Progress Publishers, 1982. - P. 177-203.
Засекин С. В. Универсальные стратегии перевода художественного текста: опыт психолингвистического эмпирического исследования // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». - 2011. - Т. 24 (63). - № 4. Часть 2. - С.254-260.
В статье исследуются когнитивно-дискурсивные универсалии перевода художественного произведения, которые подразделяются на комуникативно-продукционные и метакогнитивные. Как показало эмпирическое изучение сравниваемых с оригиналом переводов, эти универсалии имеют статус совместных стратегий, зависящих от когнитивного стиля переводчика.
Ключевые слова: психолингвистическая универсалия перевода, стратегия, когнитивный стиль.
Zasekin S. Universal strategies of translation of literary text: a psycholinguistic empirical study // Scientific Notes of Taurida National V.I. Vernadsky University. Series «Filology. Social communicatios». - 2011. - V. 24 (63). - № 4. Part 2. - P.254-260.
The article focuses on cognitive and discursive universals of translation of literary text. The universals are divided into communicative-productive and metacognitive. As the empirical study of the source and forty target texts showed, the above mentioned universals have status of common strategies depending on translator's cognitive style.
Key words: psycholinguistic universal of translation, strategy, cognitive style.
Поступила до редакцп 19.09.2011 р.
