CC BY
62
Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури, 2015, № 9 (210)
ISSN 2312-2676
УДК 725:69.059.28
УНІФІКАЦІЯ ПРОЦЕСІВ РОЗБИРАННЯ ЗРУЙНОВАНИХ БУДІВЕЛЬНИХ ОБ’ЄКТІВ
ШАТОВ С. В.1, д. т. н, доц.,
БІЛОКОНЬ А. І.2, д. т. н, проф.
1 Кафедра будівельних та дорожніх машин, Державний вищий навчальний заклад «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури», вул. Чернишевського, 24-а, 49600, Дніпропетровськ, Україна, тел. +38(0562)46-93-47, e-mail: shatovsv@yandex.ua, ORCID ID: 0000-0002-1697-2547
2 Кафедра реконструкції і управління в будівництві, Державний вищий навчальний заклад «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури», вул. Чернишевського, 24-а, 49600, Дніпропетровськ, Україна, тел. +38(0562)47-08-44, e-mail: kts789@yandex.ua, ORCID ID: 0000-0002-0986-8995
Анотація. Постановка проблеми. Техногенні катастрофи, аварії або стихійні лиха призводять до руйнування будівельних об’єктів. Під завалами руйнувань можуть знаходяться потерпілі. Найбільш поширеною техногенною аварією є вибухи побутового газу. Залежно від параметрів та направлення вибуху змінюється структура завалів, у першу чергу розмір та розташування уламків. Розбирання завалів виконується машинами та механізмами, які не відповідають вимогам цих робіт, що зумовлює виконання рятувальних або відновлювальних робіт за недосконалими технологічними схемами, особливо на початкових етапах, а це збільшує терміни та трудомісткість їх ведення. Тому потрібна розробка технологічних рішень для ефективного розбирання руйнувань будівельних об’єктів. Мета. Розробка уніфікованих рішень з удосконалення технологічних процесів розбирання руйнувань будівель та споруд. Висновок. Аналіз досвіду робіт з розбирання зруйнованих будівельних об’єктів показує, що вони виконуються за недосконалими технологічними схемами, які не враховують характеру руйнування об’єктів та базуються на використанні загальнобудівельних машин, які не відповідають вимогам цих процесів, що приводить до значних ресурсних втрат. Розроблені уніфіковані технологічні схеми розбирання зруйнованих будівельних об’єктів в залежності від характеру їх руйнування та можливості напрямків робіт, а також з використанням будівельних машин з багатоцільовим обладнанням, забезпечують підвищення ефективності виконання рятувальних та відновлювальних робіт.
Ключові слова: техногенні аварії, руйнування будівель та споруд, багатоцільове обладнання
УНИФИКАЦИЯ ПРОЦЕССОВ РАЗБОРКИ РАЗРУШЕННЫХ СТРОИТЕЛЬНЫХ ОБЪЕКТОВ
ШАТОВ С. В.1, д. т. н, доц.,
БЕЛОКОНЬ А. И.2, д. т. н, проф.
1 Кафедра строительных и дорожных машин, Государственное высшее учебное заведение «Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры», ул. Чернышевского, 24-а, 49600, Днепропетровск, Украина, тел. +38(0562)46-93-47, e-mail: shatovsv@yandex.ua, ORCID ID: 0000-0002-1697-2547
2 Кафедра реконструкции и управления в строительстве, Государственное высшее учебное заведение "Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры", ул. Чернышевского, 24-а, 49600, Днепропетровск, Украина, тел. +38 (0562) 47-08-44, e-mail: kts789@yandex.ua, ORCID ID: 0000-0002-0986-8995
Аннотация. Постановка проблемы. Техногенные катастрофы, аварии или стихийные бедствия приводят к разрушению строительных объектов. Под завалами разрушений могут находиться потерпевшие. Наиболее распространенной техногенной аварией являются взрывы бытового газа. В зависимости от параметров и направления взрыва изменяется структура завалов, в первую очередь размер и расположение обломков. Разборка завалов выполняется машинами и механизмами, которые не отвечают требованиям этих работ, что предопределяет выполнение спасательных или восстановительных работ по несовершенным технологическим схемам, особенно на начальных этапах, а это увеличивает сроки и трудоемкость их ведения. Поэтому нужна разработка технологических решений для эффективной разборки разрушений строительных объектов. Цель. Разработка унифицированных решений по усовершенствованию технологических процессов разборки разрушений зданий и сооружений. Вывод. Анализ опыта работ по разборке разрушенных строительных объектов показывает, что они выполняются по несовершенным технологическим схемам, которые не учитывают характер разрушения объектов и базируются на использовании общестроительных машин, которые не отвечают требованиям этих процессов, что приводит к значительным ресурсным потерям. Разработанные унифицированные технологические схемы разборки разрушенных строительных объектов в зависимости от характера их разрушения и возможности направлений работ, а также с использованием строительных машин с многоцелевым оборудованием, обеспечивают повышение эффективности выполнения спасательных и восстановительных работ.
Ключевые слова: техногенные аварии, разрушения зданий и сооружений, многоцелевое оборудование
31
Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури, 2015, № 9 (210)
ISSN 2312-2676
UNIFICATION OF PROCESSES OF SORTING OUT OF DESTROYED CONSTRUCTION OBJECTS
SHATOV S. V.1 Dr. Sc.(Tech.), As. Prof.,
BILOKON A. I.2 Dr. Sc.(Tech.), Prof.
1 Department build and road wave, State Higher Education Establishment «Pridneprovs’k aState Academy of Civil Engineering and
Architecture», 24-A, Chernyshevskogo str., Dnipropetrovsk 49600, Ukraine, тел. +38 (0562) 46-93-47, e-mail:
shatovsv@yandex.ua, ORCID ID: 0000-0002-1697-2547
2 Department of reconstruction and management in buildings, State Higher Education Establishment «Pridneprovs’kaState Academy of Civil Engineering and Architecture», 24-A, Chernyshevskogo str., Dnipropetrovsk 49600, Ukraine, тел. +38 (0562) 47-08-44, e-mail: kts789@yandex.ua, ORCID ID: 0000-0002-0986-8995
Summary. Problem statement. Technogenic catastrophes, failures or natural calamities, result in destruction of build objects. Under the obstructions of destructions can be victims. The most widespread technogenic failure is explosions of gas. The structure of obstructions changes and depends on parameters and direction of explosion, firstly its size and location of wreckages. Sorting out of obstructions is carried out with machines and mechanisms which do not meet the requirements of these works, that predetermines of carrying out of rescue or restoration works on imperfect scheme , especially on the initial stages, and it increases terms and labour intensiveness of their conduct. Development technological solution is needed for the effective sorting out of destructions of construction objects. Purpose. Development of unification solution on the improvement of technological processes of sorting out of destructions of buildings and constructions. Conclusion. The analysis of experience of works shows on sorting out of the destroyed construction objects, show that they are carried out on imperfect scheme, which do not take into account character of destruction of objects and are based on the use of construction machines which do not meet the requirements of these processes, and lead to considerable resource losses. Developed unified scheme of sorting out of the destroyed construction objects depending on character of their destruction and possibility of line of works, and also with the use of build machines with a multipurpose equipment, provide the increase of efficiency of carrying out of rescue and construction works.
Key words: technogenic failures, destructions of buildings and constructions, multipurpose equipment
Проблема. Техногенні аварії та стихійні лиха, які трапляються в Україні, приводять до руйнування та пошкодження будівельних об’єктів - споруд і будівель. Під завалами руйнувань можуть знаходитися потерпілі. Розбирання завалів виконується за недосконалими технологічними схемами, які не враховують характер руйнувань та з використуванням засобів механізації, які не завжди відповідають вимогам цих робіт. Це збільшує терміни, трудомісткість та вартість їх ведення. Тому дослідження структури завалів і розробка раціональних уніфікованих технологічних рішень для розбирання зруйнованих будівельних об’єктів є важливою проблемою.
Аналіз публікацій. Причинами техногенних катастроф та аварій є вибухи газу, пожежі, не якісні ремонтні роботи будівель (рис. 1, а). тощо [1; 3; 6]. До стихійних лих належать землетруси (рис. 1, б), урагани, торнадо (рис. 2), зсуви та повені [8]. Значні пошкодження об’єктів приносять воєнні дії. Найбільш поширеною техногенною аварією є вибухи побутового газу [7; 10; 12]. Залеж-
но від параметрів і направлення вибуху, типу споруд та їх кількості змінюється структура завалів й умови виконання робіт.
Виконання рятувальних робіт у Вірменії, Дніпропетровську, Євпаторії, Харкові, Омську, Непалі [2; 4; 5] показало, що завали, під якими можуть бути потерпілі, потрібно розбирати за найкоротший термін - 6...8 годин [13]. Найбільший термін перебування людей під завалами, якщо вони не травмовані, мають доступ повітря та води, може складати п’ять діб. Аварійно-рятувальні й відновлювальні роботи виконують підрозділи Держслужби з надзвичайних ситуацій та будівельні організації, оснащені військовою і будівельно-дорожньою технікою.
Для розбирання зруйнованих будівель та споруд використовується різноманітна техніка: крани, екскаватори, навантажувачі, бульдозери, механізований інструмент [9].
При розбиранні руйнувань почергово використовують (рис. 3) вантажопідйомну техніку (крани з гаковою підвіскою або захватом) та екскаватори або навантажувачі з
32
Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури, 2015, № 9 (210)
ISSN 2312-2676
ківшем. Уламки із завалу навантажують у транспортні засоби, або переміщують екскаватором Е у майданчики-відвали (склади) І -ІІ та автокраном К у майданчики-відвали ІІІ - IV. Потім автокран К та екскаватор Е міняються місцями і виконують розбирання решти завалу.
а
б
Рис. 1. Руйнування будівель: а - внаслідок не якісного ремонту (Омськ, 2015 р.); б - від землетрусу (Непал, 2015 р.)
а
б
Рис. 2. Природне явище поблизу Дніпропетровська: а - пересування торнадо (2015 р.); б - зруйновані будинки
Рис. 3. Схема розстановки і переміщення при розбиранні руйнувань будівлі традиційною технікою: а - початок; б - закінчення розбирання.
ЕГ- екскаватор з гідромолотом; Е - одноківшевий екскаватор; К - автокран; I - IV- майданчики-відвали. З -будівля; РЗ - зруйнована будівля
Недоліками технологічних схем розбирання завалів подібних рисунку 3 є
33
Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури, 2015, № 9 (210)
ISSN 2312-2676
необхідність заведення вручну строп автокрану під уламки - це не завжди можливо й небезпечно, а також необхідність використання ковшових машин для розбирання дрібних уламків. Відсутні обґрунтовані організаційно-технологічні рішення з розстановки та взаємному переміщенню машин на зруйнованому об'єкті, що приводить до виконання рятувальних або
відновлювальних робіт за недосконалими технологічних схемами, збільшує їх терміни і трудомісткість.
Метою статті є розробка уніфікованих рішень з удосконалення технологічних процесів розбирання руйнувань будівель та споруд.
Результати дослідження. При ліквідації наслідків техногенної або стихійної події, яка спричинила руйнування окремої будівлі, в залежності від характеру руйнувань і можливості доступу робітників та засобів механізації до завалу й залишків будівлі, роботи можуть виконуватися за схемами:
- розбирання завалу з усіх напрямків (чотирьох - відносно основних географічних координат або сторін світу), рисунок 4, а;
- розбирання завалу з обмеженням напрямків.
Друга схема проведення робіт, в залежності від кількості можливих напрямків роботи, має різновиди, які подані на рисунках 4, б - е. При розбиранні завалу з двох напрямків, роботи виконуються за схемами:
- розбирання завалу з двох протилежних напрямків (рис. 4, в);
- розбирання завалу з двох суміжних напрямків (рис. 4, г, д).
Кожна зі схем обумовлює свою послідовність робіт. Послідовність робочих процесів залежить від вимог рятувальних або відновлювальних робіт і характеру руйнування будівлі та визначається для кожного об’єкта та конкретних умов. Наявність більшої кількості напрямків розбирання завалу скорочує термін робіт за рахунок їх найбільшої продуктивності та можливості одночасного використання необхідних засобів механізації. Зменшення напрямків розбирання завалу приводить до обмеження
застосування техніки й потребує її удосконалення, а також при необхідності потребує укріплення або демонтажу нестійких
будівельних конструкцій й елементів
залишків будівель.
завалу окремо зруйнованої будівлі: а - з усіх можливих; б - трьох; в, г, д - двох; е - одного; Б1 - будівля; З1 - завал
При розбиранні завалу з усіх напрямків (рис. 4, а) організація та виконання робіт проводиться за технологічними схемами:
- розбирання завалу з вертикальним підйомом частини уламків, коли у завалах можлива наявність потерпілих (роботи виконуються за схемою на рисунку 3);
- розбирання завалу з усіх напрямків без вертикального підйому частини уламків, коли у завалах відсутні потерпілі.
Обсяги робіт, їх послідовність та інші основні показники за обома технологічними схемами визначаються в залежності від характеру руйнувань будівель та стадії виконання робіт: розбирання руйнувань при наявності потерпілих (при рятувальних роботах) або розбирання руйнувань при
34
Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури, 2015, № 9 (210)
ISSN 2312-2676
відновлювальних роботах.
При розбиранні завалу окремої зруйнованої будівлі з усіх напрямків та коли відсутня потреба у вертикальному підйомі уламків запропоновано використовувати багатоцільове обладнання (БЦО) на базі екскаваторів [11] у вигляді ковша з щелепою (рис. 5). Такі екскаватори (Гец) з БЦО доцільно застосовувати на всіх стадіях робіт при ліквідації наслідків аварій та стихійних лих на будівельних об’єктах А.
Рис. 5. Схема організації робіт при розбиранні завалу без вертикального підйому частини уламків: а, б, в - початковий, проміжний та кінцевий етапи; Гец -БЦО з щелепним ковшем; Гецг - БЦО з гідромолотом; Гецт -БЦО з телескопічною стрілою
Екскаватор Гец дозволяє замінити комплект будівельних машин (кран, екскаватор, навантажувач), забезпечити роботу в обмежених умовах завалів З зруйнованих будівель Б, зменшити термін знаходження робітників в зонах завалів .
При використанні БЦО забезпечується схоплення і переміщення всіх видів уламків, при цьому відпадає необхідність в кранах і ручному стропуванні уламків при їх підйомі. БЦО дозволяє здійснювати схоп-лення інших спеціалізованих видів робочого обладнання, гідромолота (Гецг - екскаватор з багатоцільовим обладнанням Гец та з гідромолотом) і дробити особливо великі уламки біля складу-майданчика СМ1 (рис. 5, а). Подрібнені уламки схоплюються та переміщуються на склади-майданчики СМі та СМ2 екскаватором Гец ковшем із щелепою та екскаватором Гецг вже без гідромолота. Екскаватором з телескопічною стрілою Гецт з ковшем із щелепою переміщають різні за об’ємом уламки з видалених зон завала на склади-майданчики СМ3 та СМ4 або у транспортні засоби Е2 - Е3, які вивозять уламки по автодорогам В11 - В21 на полігони СП.
Потім екскаватор Гец з БЦО переставляється у зону складу-майданчика СМ1, а екскаватор з гідромолотом Гецг -складу-майданчика СМ1 (рис. 5, б).
Після прибирання необхідних уламків, екскаватори Гец, Гецг і Гецт переміщаються на відповідні ділянки біля складів-майданчиків СМ1 - СМ4 та між ними (рис. 5, в): екскаватор Гецт з телескопічною стрілою і з БЦО розміщується між складами-майданчиками СМ1 та СМ2, а екскаватор Гецг з
гідромолотом, у разі потреби, спочатку подрібнює великі уламки біля складу-майданчика СМ3, а потім у зоні складу-майданчика СМ4. Екскаватор Гец виконує розбирання уламків завала у склади-майданчики СМ3 та СМ4. Після цього екскаватор Гецг звільняється від гідромолота та проводить розробку уламків щелепним ковшем паралельно екскаватору Гец.
У тих випадках, коли передбачається проведення робіт з обмеженою кількістю суміжних напрямків (рис. 4, б, г, д), їх
35
Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури, 2015, № 9 (210)
ISSN 2312-2676
організація та виконання подібна до окремих етапів робіт з чотирьох напрямків (рис. 4, а). Тому доцільно визначити технологічні особливості розбирання завалу з двох протилежних напрямків (рис. 4, в) та з одного напрямку (рис. 4, е).
Розбирання завалу з двох протилежних напрямків виконується, коли доступ та маневрування техніки до завалу З1 обмежені наявністю тільки двох транспортних мереж В1 та В2 (рис. 6). Аналіз проведення робіт [14] за такою схемою розбирання завалу у 2008 році в Євпаторії показав, що замість традиційних робочих органів машин доцільно використовувати багатоцільові засоби механізації - ковші з щелепою, які встановлені на екскаваторах Гецт та Гец. Організація робіт передбачає розташування кожного із типів екскаваторів на одній із транспортних мереж. Телескопічним екскаватором Гецт з БЦО проводиться схоплення необхідних уламків різного об’єму (у першу чергу об’ємом більше 0,8 м3) з найвіддаленіших зон завалу З1 для звільнення потерпілих та переміщення уламків на склади-майданчики СМ3 і СМ4 біля дороги В2 (рис. 6, а) або їх розвантаження у транспортні засоби Е1 та Е2.
Рис. 6. Схема розміщення техніки при розбиранні завалу окремої зруйнованої будівлі з двох протилежних напрямків:
а - початковий етап; б - закінчення розбирання завалу
Другим екскаватором Гец із зворотною лопатою виконується розбирання завалу з протилежної сторони біля дороги В1, що усуває ймовірність перехрещення робочих зон екскаваторів. Екскаватором Гец проводиться схоплення уламків щелепою або заповнення ковша уламками різного об’єму та
переміщення їх у склади-майданчики СМ1 та СМ2. При руйнуванні уламків, екскаватор Гец з щелепою та ковшем схоплює гідромолот (Гецг).
Після розбирання необхідних та найвіддалених зон завалу З1, екскаватори обмінюються місцями розташування та проводять вилучення уламків до закінчення рятувальних робіт (рис. 6, б). Подальші відновлювані роботи передбачають повне прибирання та вивезення залишків уламків із завалу З1 та з майданчиків СМ1 - СМ4.
Розбирання завалу з одного напрямку виконується, коли доступ та маневрування техніки до завалу З1 обмежені наявністю тільки однієї транспортної мережі В1 (рис. 7). Аналіз проведення робіт за такою схемою розбирання завалу у 2007 році у Дніпропетровську показав, що замість традиційних робочих органів машин доцільно також використовувати
багатоцільові засоби механізації (ковші з щелепою) встановлені на екскаваторах: телескопічному Гецт та із зворотною лопатою Гец.
Перед розбиранням завалу визначають необхідність тимчасового укріплення або демонтажу нестійких будівельних конструкцій залишків будівлі й виконують ці заходи. Для забезпечення безпеки робіт із розбирання нестійких елементів будівель з урахуванням можливої наявності потерпілих, розроблені пропозиції їх тимчасового укріплення та розбирання за допомогою вантажопідйомного обладнання консольного і прольотного типів [15].
Розробку завалу починають екскаватором із зворотною лопатою Гец та ківшем із щелепою (рис. 7, а). У разі необхідності екскаватор Гец може схопити гідромолот (Гецг) та виконати подрібнення окремих уламків. Це дозволяє розчистити початок завалу для роботи телескопічного екскаватора Гецт із розбирання завалу у найвіддаленіших зонах (рис. 7, б).
Екскаватори Гец та Гецт схоплюють різні за об’ємом уламки, що не потребує використання інших видів техніки. Розвантаження уламків проводиться у склади-майданчики СМ1 і СМ2 або у транспортні засоби Ер На
36
Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури, 2015, № 9 (210)
ISSN 2312-2676
Уніфікація розроблених технологічних схем полягає у можливості їх використання для розбирання різних видів руйнувань будівель та споруд з урахуванням конктрет-них умов робіт.
Висновки. 1. Аналіз досвіду робіт з розбирання зруйнованих будівельних об’єктів показує, що вони виконуються за недосконалими технологічними схемами, які не враховують характеру руйнування об’єктів та базуються на використанні загальнобудівельних машин, які не відповідають вимогам цих процесів, що приводить до значних ресурсних втрат.
2. Розроблені уніфіковані технологічні схеми розбирання зруйнованих будівельних об’єктів в залежності від характеру їх руйнування та можливості напрямків робіт, а також з використанням будівельних машин з багатоцільовим обладнанням, забезпечують підвищення ефективності виконання рятувальних та відновлювальних робіт.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Аварии и катастрофы. Предупреждение и ликвидация последствий : учеб. пособ. в 3-х книгах. Книга 1. / В. А. Котляревский, К. Е. Кочетков, А. А. Носач, А. В. Забегаев и др. - Москва : АСВ, 1995. - 320 с.
2. Бакин В. П. Снос поврежденных при землетрясениях зданий / В. П. Бакин, Н. С. Батыгин // Механизация строительства. - 1989. - № 6. - С. 10-11.
3. Боровский Б. Техногенные аварии в системах газоснабжения и их предупреждение / Б. Боровский, Е. Лапина // Motrol. - 2009. - № 11А. - С. 120-122.
4. Гончаренко Д. Ф. Технология демонтажных и строительно-монтажных работ при восстановлении частично разрушенного здания / Д. Ф. Гончаренко, Н. А. Меленцов, А. С. Константинов // Промислове будівництво та інженерні споруди. - 2013. - № 1. - С. 42-44.
5. Казаков Б. Організація та проведення аварійно-рятувальних робіт на житлових будівлях і спорудах / Б. Казаков, Е. Чадов // Надзвичайна ситуація. - 2007. - № 6. - C. 44-49.
6. Марков А. И. Аварии зданий и сооружений / А. И. Марков, М. А. Маркова. - Запорожье : НАСТРОЙ, 2008. - 84 с.
7. Мірошниченко М. Вибух газу - “це урок, який повинна засвоїти держава” // Надзвичайна ситуація. -2007. - № 10. - C. 8-15.
8. Неукротимая планета. Когда природа сходит с ума / Д. Берни, Д. Гилпин, С. Койн, П. Симонс ; пер. с англ. - [Германия] : Дом Ридерз Дайджест, 2008. - 319 с.
9. Тараканов Н. Д. Комплексная механизация спасательных и неотложных аварийно-восстановительных работ / Н. Д. Тараканов. - Москва : Энергоатомиздат, 1984. - 303 с.
10. Трагічний вибух у Євпаторії // Надзвичайна ситуація. - 2009. - № 1. - C. 8-15.
11. Хмара Л. А. Технологічні особливості розбирання завалів зруйнованих будівель / Л. А. Хмара, С В. Шатов // Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури : зб. наук. пр. -Дніпропетровськ, 2010. - № 7. - С. 42-52.
12. Цивільний захист - один з пріоритетів національної безпеки // Надзвичайна ситуація. - 2009. - № 2. -C. 34-38.
13. Чумак С. П. Метод оценки объемов отдельных видов аварийно-спасательных работ при их планировании и подготовке / С. П. Чумак // Проблемы безопасности при чрезвычайных ситуациях : науч. информ. сб. / ВИНИТИ. - Москва, 2001. - Вып. 3. - С. 176-184.
кінцевій стадії залишки уламків розбирають екскаватором Гец або Гецт (рис. 7, в).
Варіантом організації робіт може бути схема, за якою замість екскаватора Гец
використовується навантажувач з БЦО.
Рис. 7. Схема розміщення техніки при розбиранні завалу окремої зруйнованої будівлі з одного напрямку: а, б, в - початковий, проміжний та кінцевий етапи
37
Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури, 2015, № 9 (210)
ISSN 2312-2676
14. Шатов С. В. Організаційно-технологічні рішення розбирання завалів декількох зруйнованих будівель або споруд / С. В. Шатов // Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури : зб. наук. пр. - Дніпропетровськ, 2011. - № 1-2. - С. 8-14.
15. Шатов С. В. Організаційно-технологічні рішення розбирання пошкоджених та реконструйованих споруд та будівель / С. В. Шатов // Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури : зб. наук. пр. - Дніпропетровськ, 2013. - № 4 : Наукові дослідження. - С. 12-17.
REFERENCES
1. Kotlyarevskiy V.A., Kochetkov K.E., Nosach A.A. and Zabegaev A.V. Avarii i katastrofy. Preduprezhdenie i likvidatsiya posledstviy. T. 1 [Damages and disasters. Prevention and liquidation of consequences. Vol. 1]. Moskow: aSb, 1995, 320 p. (in Russian).
2. Bakin V. P. and Batygin N. S. Snos povrezhdennykh pri zemletryaseniyakh zdaniy [Demolishing of buildings damaged by earthquakes ]. Mekhanizatsiya stroitel’stva [Mechanization of Construction]. 1989, no. 6, pp. 10-11. (in Russian).
3. Borovskiy B. and Lapina E. Tekhnogennye avarii v sistemakh gazosnabzheniya i ih preduprezhdenie [Anthropogenic damages in the gas supply system and their prevention ]. Motrol. 2009, no. 11A, pp. 120-122. (in Russian).
4. Goncharenko D.F. Melentsov N.A. and Konstantinov A.S. Tekhnologiya demontazhnykh i stroitel’no-montazhnykh rabot pri vosstanovlenii chastichno razrushennogo zdaniya [Technology of demolition and construction and assembly work in restoring partially destroyed building ]. Promyslove budivnitstvo ta inzhenerni sporudy [Construction and engineering structures]. 2013, no. 1, pp. 42-44. (in Russian).
5. Kazakov B. and Chadov E. Organizatsiya ta provedennia avariyno-riatuvalnykh robit na zhytlovykh budivliakh i sporudakh [Organizing and conducting rescue operations in residential buildings and structures]. Nadzvichayna situatsiia [Emergency]. 2007, no. 6, pp. 44-49.(in Ukrainian).
6. Markov A.I. and Markova M.A. Avarii zdaniy i sooruzheniy [Damages of buildings and constructions]. Zaporozh'e: Nastroy, 2008, 84 p. (in Russian).
7. Miroshnichenko M. Vibukh gazu - “tse urok, yakiy povynna zasvoity derzhava” [Explosion of gas is "a lesson that should be learnt by the state"]. Nadzvychayna sytuatsiia [Emergency]. 2007, no.10, pp. 8-15. (in Ukrainian).
8. Berni D, Gilpin D., Koyn S. and Simons P. Neukrotimaya planeta [Unrestrained planet]. [Germany] : Dom Riderz Daydzhest, 2008, 319 p. (in Russian).
9. Tarakanov N.D. Kompleksnaya mekhanizatsiya spasatel’nykh i neotlozhnykh avariyno-vosstanovitel’nykh rabot [Complex mechanization of rescue and emergency restoration works]. Moscow: Energoatomizdat, 1984, 303 p. (in Russian).
10. Tragichnyi vybukh u Yevpatorii [The tragic explosion in Yevpatoria]. Nadzvychayna sytuatsiia [Emergency], 2009, no 1, pp. 8-15. (in Russian).
11. Khmara L.A. and Shatov S.V. Tekhnologichni osoblivosti rozbirannya zavaliv zrujnovanikh budivel’ [Technological features demolition rubble of destroyed buildings]. Visnyk PDABA [Bulletin of PSACEA]. Dnipropetrovsk, 2010, no. 7, pp. 42-52. (in Ukrainian).
12. Tsyvilniy zakhyst - odyn z pryorytetiv natsional’noi bezpeky [Civil protection one of the priorities of national security]. Nadzvychayna sytuatsiia [Emergency]. 2009, no. 2, pp. 34-38. (in Ukrainian).
13. Chumak S.P. Metod otsenki ob’emov otdel’nykh vidov avarijno-spasatel’nykh rabot pri ikh planirovanii i podgotovke [Method of estimation of the volume of certain types of rescue operations in their planning and preparation]. Problemy bezopasnosti pri chrezvychajnykh situatsiyakh [Problems of safety in emergency situations]. VINITI. Moscow, 2001, no. 3, pp. 176-184. (in Russian).
14. Shatov S.V. Organizatsiyno-tekhnolohichni rishennia rozbyrannia zavaliv dekilkokh zruynovanykh budivel abo sporud [Organizational and technological solutions of demolition debris destroyed of several buildings or structure]. Visnyk PDABA [Bulletin of PSACEA]. Dnipropetrovsk, 2011, no. 1-2, pp. 8-14. (in Ukrainian).
15. Shatov S.V. Organizatsiyno-tekhnolohichni rishennya rozbyrannya zavaliv dekil’kokh zruynovanykh budivel’ abo sporud [Organizational and technological solutions of demolition debris destroyed several buildings or structure]. Visnyk PDABA [Bulletin of PSACEA]. Dnipropetrovsk, 2013, no. 4, pp. 12-17. (in Ukrainian).
Стаття рекомендована до друку 09.08.2015р. Рецензент: д-р т. н., проф. Млодецький В.Р.
Надійшла до редколегії: 31.07.2015 р. Прийнята до друку: 4.08.2015 р.
38
