CC BY
41
I
Лкарю, що практикуе
To General Practitioner
Травма
УДК (617.586.2-031.24:616.76-002)-073.43.035 ГЕРАСИМЮК Б.С., МОВЧАН О.С.
Кафедра ортопедп i травматологи № 1 НМАПО iMeHi П.Л. Шупика, м. Ки!в, Украина
УЛЬТРАЗВУКОВА Д|АГНОСТИКА ЗАП'ЯТКОВОГО АХ1ЛОБУРСИТУ ТРАВМАТИЧНОГО ГЕНЕЗУ
Резюме. Метоюнашогодослд<еннябуловизначитироль ультразвуковихметодiв у^агностицзап'яткового ахлобурситу травматичного генезу. Було проведено ультразвукове дослдкення ахлового сухожилля й оточуючих тканин у 38 випадках захворювання, що показало високе дiагностичне значення виявлення патолопчнихзмн ахлового сухожилля та оточуючихм'якотканинних структур. Пд час дослдкення було ви-явлено, що патолопчний процес локалiзований не тльки в зап'ятковiй синовiальнiй сумць а i в структурах нсер^йного апарату ахлового сухожилля: ентезиа та самому сухожиллi. Це свдчить про комплекснсть порушень нсер^йного апаратуахлового сухожилля. йорр!ег-режимдозволиввдкритиновiвзаемозв'язки мiж прогресуванням зап'яткового ахлобурситу травматичного генезу та нсер^йною тендопалею. Ключов слова: зап'ятковий ахлобурсит, тендопат ахлового сухожилля.
Вступ
Вшомо, що захворювання чи безпосередньо роз-рив ахшового сухожилля (АС) — це серйозна па-толопя опорно-рухово! системи, оскшьки вона значною мiрою вщображаеться на рiвнi фiзично! активност та професшних здiбностях пащента [1]. Захворювання ахшового сухожилля вщносять до категори найбшьш поширених серед спортс-мешв патологш. Вщзначаючи !х значну пошире-шсть, рiзнi автори вказують, що вони становлять вщ 6,5 до 18 % вш загального числа патолопчних сташв опорно-рухово! системи при заняттях спортом [1]. Але якщо рашше захворювання ахiлового сухожилля зустрiчалися переважно в спортсме-шв, то протягом останнiх десятилiть вщзначають зростання кiлькостi випадкiв захворювання серед людей, яш не займаються спортом професшно чи не займаються зовам [2]. У дослщженнях вче-них, а саме М. А81гош, М. Муегеоп, W. McGarvey, А. Rausing, було встановлено, що у 20—24 % пащ-ентiв, якi звернулися з приводу болю в дшянщ ахь лового сухожилля, було дiагностовано зап'ятковий бурсит у комбшаци з рiзними патологiчними змь нами ще! дiлянки: iнсерцiйною тендопатiею або екзостозом [3, 4]. До того все бшьше i бiльше в ма-терiалах робiт, присвячених вивченню проблеми розривiв ахiлового сухожилля, згадуеться дегене-ративно-дистрофiчна теорiя [5]. Усе це говорить про актуальшсть проблеми даного захворювання, про необхшшсть вироблення едино! консолщова-но! тактики дiагностики та лшування.
Мета — визначення мюця ультразвукових методiв у дiагностицi зап'яткового ахшобурситу.
Матер1али та методи
З вересня 2012 по серпень 2015 року було обсте-жено 38 п'яток у 35 хворих i3 ретрокальканеальним бурситом, як звернулися до травматолопчних вш-дiлень мiськоï кшшчно! лiкарнi № 8 м. Киева. Уль-тразвукова дiагностика була виконана в 38 випадках захворювання. У сво!х дослшженнях використову-вали тшьки ультразвуковий апарат GELOGIQ 9 (GE Healthcare, Велика Бриташя) iз високочастотним (9—14 MHz) лшшним трансдуцером. Налаштування Doppler-режиму: частота пульсацп' — 500 Hz, частота Doppler — 7,5 MHz. Для запобтання впливу рiзних суб'ективних факторiв в усiх випадках захворювання обстеження проводив один лшар функцюналь-но! дiагностики. Основною вимогою обстеження була вiдсутнiсть локальних ш'екцш глюкокортико-ïдiв в анамнезь Ультразвуковий трансдуцер вiльно розмiщався на поверхш шкiри без фiзичного тис-ку на дослiджуваний об'ект. Протягом обстеження пащент знаходився в положенш лежачи на животi (пропоноване положення), стопа вшьно звисала через край кушетки, була у нейтральному положенш. Шсля статичного дослшження проводилося дина-мiчне в положеннi плантарно! та тильно! флексп'. Товщина ахшового сухожилля вимiрювалась з обох бошв для порiвняння та нiвелювання шдившуаль-
Адреса для листування з авторами: Герасимюк Богдан Степанович E-mail: i.doctor@ukr.net
© Герасимюк Б.С., Мовчан О.С., 2016 © «Травма», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
108 Травма, ISSN 1608-1706 Том 17, №2 • 2016
Лкарю, що практикуе / To Generаl Practitioner |
них анатомiчних особливостей. Наприкiнцi досль дження стопа верталась у нейтральне положення та сканувалась у Doppler-режимi.
Пiд час дослщження ми оцiнювали такi дiагнос-тичш критерп:
1. Наявнiсть бурситу — збшьшення розмiрiв зап'ятково! бурси, заповнено! гiпоехогенною рiди-ною.
2. Локальне чи дифузне потовщення ахiлового су-хожилля (також порiвняно з контралатеральним ахь ловим сухожиллям).
3. 1нтрасухожильний набряк та набряк у мющ ш-серцп (ентезису) — гiпоехогеннi дшянки iз втратою нормально! фiбрилярно! структури сухожилля.
4. Наявнiсть перитендинiту — гшоехогенних дшя-нок уздовж краю ахшового сухожилля.
5. Васкуляризацiя в мющ шсерцп (ентезису) — PD-сигнал iз мiсця прикрiплення ахiлового сухожилля до п'ятково! кiстки.
6. Наявшсть дiлянок кальцифшацп — гшере-хогеннi сигнали з товщi сухожилля чи мюця ш-серцп.
7. Наявшсть ентезофтв — шипоподiбних шстко-во-пролiферативних утворень у мiсцi шсерцп АС.
8. Наявнiсть кiсткових ерозш — деформацiй кортикального шару задньоверхшх вiддiлiв п'ятково! кiстки.
Результати та обговорення
Збiльшення розмiрiв зап'ятково! бурси, заповнено! гшоехогенною рiдиною, спостерпалося у всiх 38 ви-падках, що доповнило даш клiнiчного обстеження та подтвердило дiагноз бурситу. Слш пiдкреслити, що у всiх випадках також було вiзуалiзовано потовщення та збшьшення кровообпу (PD-режим) синовiально! оболонки бурси, що, зi свого боку, свшчить про запальний процес iз видiленням ексудату. У 18,4 % (7) випадыв спостерiгалися фiбрознi змши синовiально! оболонки бурси. У 4 iз 38 випадшв (10,5 %) спостерiгалося локальне потовщення ахшового сухожилля на рiвнi задньоверхшх вщдшв п'ятково! кiстки, що може свшчити про локалiзацiю патологiчного процесу, окрiм синовiально! бурси, ще й у товщi самого сухожилля (рис. 1).
У 18 випадках (47,3 %) вiдмiчалися неповне по-рушення фiбрилярно! структури дистальних вш-дшв сухожилля, !! звивистiсть, гiпоехогеннi дь лянки набряку, що вказуе на супутню iнсерцiйну тендопатiю. У 5 випадках (13,1 %) дiагностовано перитендишт iз наявнiстю гiпоехогенних дiлянок уздовж краю ахшового сухожилля. Перюстальна реакшя кiстково! тканини поверхнi задньоверхнiх вшдшв п'ятково! кiстки вiдмiчалася в 55,2 % ви-падкiв. Кальцифiкати в товщi сухожилля було ви-значено у 28,9 % випадшв, заднш п'ятковий енте-зофiт — у 42,1 % випадшв.
При обстеженш хворих у Doppler-режимi в 63,1 % випадшв (24) вiдмiчалося зменшення кровообiгу в мiсцi iнсерцi! та впродовж ахшового сухожилля на
Рисунок 1. Сонограми хворого з ахлобурситом: зл!ва — здорова юн^вка, справа — хвора. А — вим!рювання товщини нормального ахлового сухожилля, що дорiвнюe 0,47 см. А' — потовщення ахлового сухожилля до 0,95 см. В — збльшена зап'яткова бурса, заповнена рщиною
120 100 80 60
%
100
63,1 55,2
47,3 42,1 28,9
18,4
Ш
Бурсит Зниження Поверх- Пору- Задш Кальци- Потов-
кровоо&гу нев1 шення п'ятковий фгати щення
ентазису истков1 структури ентезофт у товщ1 АС АС
ерози АС
Рисунок 2. Розподл за частотою патологчних змн АС i оточуючих структур, вiзуалiзованих за допомогою ультразвукового методу дослщження у хворих iз зап'ятковим ахлобурситом травматичного генезу
2 см проксимальшше вш ентезису. Ми вважаемо, що це пояснюе розвиток дегенеративно-дистрофiчних процешв цих анатомiчних структур i говорить про комплексшсть порушення функцп системи «ахшо-вий сухожилок — iнсерцiйний апарат — п'ятковий горб» i неможливiсть iзольованого пошкодження одно! частини системи без адаптацшних змiн у другш. У нормi реактивнi репаративш процеси перебiгають як адаптивнi з нормальними фiзiологiчними реакцiями. При патолопчних змiнах вони досягатимуть рiвня пристосувальних процесiв iз порушенням структури.
Отримаш результати (рис. 2) свiдчать саме про комплексшсть порушення структури шсерцшного апарату ахшового сухожилля у хворих iз зап'ятковим ахшобурситом травматичного генезу i вщкривають новi напрямки для подальшого дослiдження проблеми, ви-роблення нових шдходав до дiагностики та лiкування.
Том 17, №2 • 2016
www.mif-ua.com
109
Лкарю, що практикуе / To General Practitioner
Висновки
УЗ-обстеження хворих iз зап'ятковим ахтобур-ситом травматичного генезу показало високе дiа-гностичне значення виявлення патолопчних змiн ахiлового сухожилля та оточуючих м'якотканинних структур. Шд час дослiдження було виявлено, що патолопчний процес локалiзований не тшьки у зап'ятковiй синовiальнiй сумцi, а i в структурах ш-серцшного апарату ахiлового сухожилля: ентези-с та самому сухожиллi. Це свщчить про комплек-снiсть порушень шсерцшного апарату ахiлового сухожилля. Борр1ег-режим дозволив вщкрити новi взаемозв'язки мiж прогресуванням зап'яткового ахь лобурситу травматичного генезу та шсерцшною тен-допатiею.
Список л1тератури
1. Башкиров В.Ф. Профилактика травм у спортсменов. —
М.: Физкультура и спорт, 1987. — 176 с.
2. Карданов А.А. и др. Результаты хирургического лечения
болезни Хаглунда // Травматология и ортопедия России. - 2013. - Т. 1, № 67. - С. 68.
3. Astrom M, Rausing A Chronic achilles tendinopathy: a
survey of surgical and histopathologic findings // Clin. Orthop. - 1995. - 316. - 151-64.
4. Myerson M, McGarvey W. disorders of the achilles tendon
insertion and achilles tendonitis//Instr. Course Lecture. — 1999. - 48. - 211-18.
5. Середа А.П. Ахиллово сухожилие/А.А Грицюк, А.П. Се-
реда. - М.: РАЕН, 2010. - С. 25-30.
Отримано 15.03.16 ■
Герасимюк Б.С., Мовчан О.С. Кафедра ортопедии и травматологии № 1 НМАПО имени П.Л. Шупика, г. Киев, Украина
УЛЬТРАЗВУКОВАЯ ДИАГНОСТИКА ЗАПЯТОЧНОГО АХИЛЛОБУРСИТА ТРАВМАТИЧЕСКОГО ГЕНЕЗА
Резюме. Целью нашего исследования было определить роль ультразвуковых методов в диагностике запяточного ахилло-бурсита травматического генеза. Было проведено ультразвуковое исследование ахиллового сухожилия и окружающих тканей в 38 случаях заболевания, которое показало высокое диагностическое значение выявления патологических изменений ахиллового сухожилия и окружающих мягкотканных структур. В ходе исследования было обнаружено, что патологический процесс локализован не только в запяточной синовиальной сумке, но и в структурах инсерционного аппарата ахиллового сухожилия: энтезисе и самом сухожилии. Это свидетельствует о комплексности повреждения инсерционного аппарата ахил-лового сухожилия. Борр1ег-режим позволил открыть новые взаимосвязи между прогрессированием запяточного ахилло-бурсита травматического генеза и инсерционной тендопатией.
Ключевые слова: запяточный ахиллобурсит, тендопатия ахиллового сухожилия.
Herasymiuk B.S., Movchan O.S.
Department of Orthopedics and Traumatology № 1 of the National Medical Academy of Postgraduate Education named after P.L. Shupyk, Kyiv, Ukraine
ULTRASOUND DIAGNOSIS OF RETROCALCANEAL BURSITIS OF TRAUMATIC ORIGIN
Summary. The objective of this study was to determine the role of ultrasonography in the diagnosis ofretrocalcaneal bursitis oftraumatic origin. Ultrasonography of Achilles tendon and surrounding tissues was performed in 38 cases of the disease that showed a high diagnostic value of detection of pathological changes of the Achilles tendon and surrounding soft tissue structures. The study found that the pathological process is localized not only in retrocalcaneal bursa, but also in the structures of insertion ofAchilles tendon: enthesis and the tendon itself. This demonstrates the complexity of insertional Achilles tendon injuries. Doppler mode has allowed to open a new relationship between the progression of retrocalcaneal bursitis of traumatic origin and insertional tendinopathy.
Key words: retrocalcaneal bursitis, Achilles tendinopathy.
110
Травма, ISSN 1608-1706
TOM 17, №2 • 2016
