CC BY
33
3. Балабанова Я.М. Преобладание штамов Mycobacterium tuberculosis семейства Beijing и факторы риска их трансмиссии в Самарской области / Я.М. Балабанова, В.В. Николаевский, М. Радди [и др.] // Проблемы туберкулёза и болезней лёгких. - 2006. - № 2. - С. 31-36.
4. Баранов Л.Л. Приминение методов молекулярной биологии для исследования микобактерии туберкулёза / Л.Л. Баранов, Л.О. Марьяндышев // Проблемы туберкулёза и болезней лёгких. - 2008. - № 4. - С. 3-8.
5. Карачунский М.Л. Молеклярная эпидемиология туберкулёза /
М.Л. Карачунский, Л.Н. Черноусова // Проблемы туберкулёза и болезней лёгких. - 2007. - № 4. - С. 3-8.
6. Ляшенко О.О. Мікобактерії різних генотипів та їх роль в клінічній картині туберкульозу легень : спец. 14.01.26. «Фтизіатрія» / О.О. Ляшенко // - К., 2008. - 20 с.
7. Матракшин Л.Г. Генотипическая характеристика штаммов Mycobacterium tuberculosis из Республики Тыва / Л.Г. Матракшин, Е.М. Месько,
Н.К. Белякова [и др.] // Проблемы туберкулёза и болезней лёгких. - 2004. - № 3. - С. 37-40.
8. Фещенко Ю.І. Оцінка контролю за туберкульозом в Україні за період 2006-2010 роки / Ю.І Фещенко , В. М. Мельник, В. Г. Матусевич [та ін.] // Укр. пульмонол. журн. — 2011. — № 4. — С. 5-10.
9. Чумак Л.Л. Молекулярно-генетичні дослідження в лабораторній діагностиці на сучасному етапі / Л.Л.Чумак // Лабораторна діагностика. -2009. - № 1. - С. 3-5.
ТЕЧЕНИЕ ТУБЕРКУЛЁЗА ЛЁГКИХ ПРИ ИНФЕЦИРОВАНИИ ШТАММАМИ М. TUBERCULOSIS СЕМЕЙСТВА BEIJING СРЕДИ ВПЕРВЫЕ ВЫЯВЛЕННЫХ БОЛЬНЫХ ПОЛТАВСКОЙ ОБЛАСТИ Цапенко Ю.П., Бойко Н.Г., Алиева Н.Н.,Красношапка Ю.О., Буслик Т.В., Краевская А.А., Тихомирова А.И.
В статье проанализирована частота инфецирования штаммами семейства Beijing среди впервые диагностированных больных туберкулёзом по Полтавской области Украины. Проведена сравнительная характеристика туберкулёзного процесса у больных с впервые диагностированным туберкулёзом лёгких, инфицированных возбудителем семейства Beijing и других семейств. Отмечена асоциированность генотипа Beijing с резистентностью к основным противотуберкулёзным препаратам и некоторым препаратам второго ряда.
Ключевые слова: туберкулёз легких, семейство Beijing,
диссеминированый туберкулёз, генотип.
Стаття надійшла 15.02.2013 р.
COURSE OF LUNGS TUBERCULOSIS IN CASE OF INFECTING WITH М. TUBERCULOSIS STRAINS OF BEIJING GENUS AMONG FIRSTLY DIAGNOSED PATIENTS OF POLTAVA REGION Tsapenko Y.P., Boyko M.G., Alieva N.M., Krasnoshapka Y.O., Buslyk T.V., Krayevska O.O., Tykhomyrova A.I.
The frequency of infecting with strains of Beijing genus among firstly diagnosed patients with tuberculosis in Poltava region has been analyzed in the present article. The comparative characteristic of tubercular process among patients with firstly diagnosed lungs tuberculosis infected with agent of Beijing genus and others has been carried out. The association of Beijing genotype with resistance to main anti-tubercular medications and some others of the second line has been marked.
Key-words: lungs tuberculosis, Beijing genus,
disseminated tuberculosis, genotype.
УДК: 616.441-002-073.48
I
УЛЬТРАЗВУКОВА ДОППЛЕРОГРАФІЯ У ДІАГНОСТИЦІ АУТОІМУННОГО ТИРЕОЇДИТУ
Були вивчені показники кровотоку у щитоподібній залозі у хворих на аутоімунний тиреоїдит методом ультразвукової допплерографії. Визначена помірна гіперваскуляризація та підвищення швидкості кровотоку у тиреоїдних артеріях, що можна рекомендувати як вірогідний критерій діагностики цього захворювання.
Ключові слова: аутоімунний тиреоїдит, діагностика, ультразвукова допплерографія.
Робота є фрагментом науково-дослідної роботи «Комплексне дослідження генетично обумовлених особливостей №-кВ опосередкованої сигнальної трансдукції, що визначає розвиток хронічного системного запалення у хворих на метаболічний синдром та цукровий діабет ІІ типу», 2011-2013рр., № держреєстрації 011Ш001774.
Однією з актуальних проблем сучасної медицини є аутоімунний тиреоїдит (АІТ). За даними різних авторів, АІТ складає 20-30 % тиреоїдної патології в Україні [3]. Зростання рівня захворюваності на АІТ пов’язують із впливом несприятливих факторів оточуючого середовища — екологічне забруднення, високий радіоактивний фон, підвищене вживання ксенобіотиків, йодний дефіцит, тощо. Також, доведена роль бактерій, вірусів, оперативних втручань на щитоподібній залозі, що індукують розвиток аутоімунного процесу [9]. АІТ є найчастішою причиною як субклінічного, так і маніфестного гіпотиреозу, який зумовлює прогресування атеросклерозу, ішемічної хвороби серця, порушення репродуктивної функції у жінок, нервово-психічних розладів, змін імунологічного статусу, тощо. Збільшилася питома вага латентних форм АІТ, що утруднює його своєчасне виявлення. Також, відсутні чіткі діагностичні алгоритми виявлення АІТ, особливо — критерії досягнення ремісії, оскільки рівень антитіл до антигенів щитоподібної залози (ЩЗ) у крові має значення тільки під час діагностування АІТ і не використовується з метою оцінки розвитку і прогресування захворювання, тобто як прогностичний тест [1,4].
Питання діагностичної тактики при захворюваннях щитоподібної залози постійно переглядаються у зв’язку з появою нових методик та технологій. На сьогодні, комплексне ультразвукове дослідження (УЗД) визнане одним з пріоритетних методів дослідження ЩЗ, завдяки доступності, безпечності та високої інформативності [2,5,8]. Характерні зміни сірошкального зображення ЩЗ у В-режимі, є одним з головних критеріїв діагностики АІТ [6], поряд з підвищенням рівня тиреотропного гормону (ТТГ) та антитіл (АТ) до тиреопероксидази (ТПО) та тиреоглобуляну (ТГ) (рис.1-3).
За даними багатьох наукових досліджень, при кольоровому допплерівському картуванні (КДК) під час загострення АІТ відмічається дифузна гіперваскуляризація паренхіми та сполучнотканинних перетинок ЩЗ з перевагою артеріального кровотоку, іноді — гіперваскуляризація, переважно, по периферії гіпоехогенних ділянок,
які є гіпо- або аваскулярними [7,8]. Проте, дифузна гіперваскуляризація також характерна й для дифузного токсичного зобу (ДТЗ), проте розподіл її у паренхімі рівномірний, та судини мають прямолінійний характер. У більшості хворих на АІТ у період ремісії паренхіма ЩЗ авасулярна, що знижує інформативність метода КДК [1,5].
На даний час існує невелика кількість наукових робіт, які присвячені вивченню залежності швидкісних показників кровотоку у щитоподібних артеріях в залежності від активності аутоімунного процесу [2,5,7]. При вивченні цих показників, більшість авторів проводили дослідження, віддаючи перевагу впливу тиреоїдного статусу на характеристику отриманих даних.
Метою роботи було вивчення швидкісних показників кровотоку у щитоподібних артеріях у хворих на АІТ у стадії ремісії у стані еутиреозу та провести порівняння з аналогічними показниками у здорових осіб.
Матеріал і методи дослідження. Нами проведено оцінку кровотоку у артеріях щитоподібної залози за допомогою спектральної імпульсної допплерографії (СІД) у 30 здорових осіб та 24 хворих на АІТ дифузної форми у стані еутиреозу в період нестійкої ремісії. Дослідження проводилося на ультразвуковому сканері Fukuda UF-750 ХТ. Проведено усереднення показників кровотоку правої та лівої щітоподібної артерії за умов відсутності вірогідної різниці між ними. Статистична обробка отриманих даних проводилася за допомогою t критерію Стьюдента.
Результати дослідження та його обговорення. У обстежених здорових осіб середня систолічна швидкість кровотоку (СШК) у верхніх щитоподібних артеріях складала 16,3+0,77см/с, у нижніх щитоподібних артеріях — 15,9+0,89см/с; середня діастолічна швидкість кровотоку (ДШК) у верхніх щитоподібних артеріях — 7,1+0,94см/с, у нижніх — 6,6+0,71см/с, індекс резистентності (ІР) у верхніх щитоподібних артеріях — 0,59+0,05, у нижніх — 0,57+0,09, пульсаторний індекс (РІ) — 0,6—1,1.
Рис. 1. АІТ. Гіпоехогенні ділянки з нечіткими межами Рис. 2. АІТ. Дифузна неоднорідність паренхіми ЩЗ,
Рис. 3. АІТ. Стадія загострення. Підвищення СШК у нижній Рис. 4. АІТ. Кровоток у нижній тиреоїдній артерії. Режим
тиреоїдній артерії. Режим КДК+СІД. КДД+СІД.
У хворих на АІТ СШК у верхніх щитоподібних артеріях була 18,7+0,85см/с, у нижніх — 20,8+0,91см/с; ДШК у верхніх щитоподібних артеріях складала 7,9+0,95 см/с, у нижніх — 8,1+0,85см/с, ІР у верхніх щитоподібних артеріях — 0,64+0,08, у нижніх — 0,60+0,07, РІ — 0,7—1,2 (рис.4).
При застосуванні КДК та енергетичної допплерографії відмічена помірна гіпервасуляризація паренхіми ЩЗ за рахунок артеріального компоненту у 25 % хворих на АІТ.
Васкуляризація ЩЗ при АІТ та характеристики кровотоку є одними з головних ознак активності патологічного процесу. За даними різних авторів, при гіпотиреозі швидкісні показники дещо нижчі, ніж у здорових осіб, при гіпертиреозі — можуть бути суттєво збільшені [1,2,7].
Аналізуючи дані, що отримані при дослідженні хворих на АІТ у стані еутиреозу, слід зазначити збільшення СШК у нижніх щитоподібних артеріях при АІТ на 33% та у верхніх щитоподібних артеріях — на 16% та збільшення ДШК у нижніх щитоподібних артеріях на 23 % та у верхніх щитоподібних артеріях — на 11% у порівнянні з показниками здорових осіб. Тож, підвищення СШК та ДШК у тиреоїдних артеріях у зазначених межах, на нашу думку, можна вважати одним з важливих діагностичних критеріїв АІТ. Більші швидкісні показники саме у нижніх тиреоїдних артеріях корелюють з даними, що отримані рядом інших дослідників [1,8]. Це
може бути підґрунтям обмежуватися дослідженням швидкостей тільки у нижніх тиреоїдних артеріях, що є більш чутливим показником при АІТ. Важливо зазначити, що при ДТЗ швидкість кровотоку у тиреоїдних артеріях збільшується у десятки разів, що може бути важливою диференційно-діагностичною ознакою ДТЗ та гіпертрофічної форми АІТ, поряд з визначенням рівня відповідних АТ [1]. ІР у хворих на АІТ був дещо вищий, проте вірогідної різниці цього показника, у порівнянні з групою здорових осіб, не виявлено. Суттєвих відмінностей ПІ в обох групах дослідження не відмічалося.
Отримані дані обґрунтовують доцільність подальших досліджень кровотоку у ЩЗ у зіставленні з даними клінічних, лабораторних та інших інструментальних методів з метою визначення вірогідних маркерів АІТ, диференціації його стадій та форм та можливості використання їх як показників ефективності лікувальних заходів.
1. Вагапова Е.Л. Допплерография в диагностике аутоимммунного тиреоидита / Е.Л. Вагапова, И.М. Михайлов // - 2006. - №3. - С. 77-84.
2. Голимбиевская Т.Л. Возможности УЗИ-ангиографии в оценке кровотока в щитовидной железе при аутоиммунном тиреоидите / Т.Л. Голимбиевская // - СПб, 2003. - С. 309-310.
3. Кравченко В.І. Динаміка захворюваності на патологію щитоподібної залози в Україні / В.І. Кравченко, С.В. Постол // - 2011. - 3(35). - С. 26-31
4. Пинский С.Б. Диагностика заболеваний щитовидной железы / С.Б. Пинский, Л.П. Калинин, В.Л. Белобородов // - М.: Медицина, 2005.- 192 с.
5. Стрижакова Е.М. Ультразвуковая оценка кровоснабжения щитовидной железы при аутоиммунном тиреоидите / Е.М. Стрижакова, Л.Л. Стрижаков, Е.И. Плюхина // Ультразвуковая и функциональная диагностика. 2008. - № 3. - С.116.
6. Тронька М.Д. Стандарти діагностики та лікування ендокринних захворювань / М.Д. Тронька //- К.: ТОВ «Доктор-Медіа», 2007. - 352 с.
7. Caruso G. Color Doppler measurement of blood flow in the inferior thyroid artery in patients with autoimmune thyroid disease / G.Caruso, M. Attard, A. Caronia ^t al.] // Eur.J.Radiol. - 2000. - Vol. 36, №6. - P. 5-10.
8. Loevner L.A. Imaging of the thyroid gland / L.A. Loevner // Semin Ultrasound CT MR. - 1996. - Vol.l7. - P. 539-562.
9. Takami H. E. Hashimoto’s thyroiditis / H. E. Takami, R. Miyabe, K. Kameyama // World J. Surg. - 2008. - Vol. 32, N 5. - P. 688-692.
Реферати
УЛЬТРАЗВУКОВАЯ ДОППЛЕРОГРАФИЯ В ДИАГНОСТИКЕ ULTRASONIC DOPPLEROGRAPHY IN DIAGNOSTICS
АУТОИММУННОГО ТИРЕОИДИТА OF AUTOIMMUNE THYROIDITIS
Чекалина Н.И., Казаков Ю.М., Петров Е.Е. Chekalina N.I., Kazakov Y.M., Petrov Ye.Ye.
Были изучены показатели кровотока в щитовидной железе у The indexes of bloodstream were studied in a thyroid for
больных аутоиммунным тиреоидитом методом ультразвуковой patients with autoimmune thyroiditis by the method of ultrasonic
допплерографии. Выявлена умеренная гиперваскуляризация и повышение dopplerography. Moderate hypervascularization and increasing of
скорости кровотока в щитовидных артериях, что можно рекомендовать velocity of blood stream in thyroid arteries was detected, that can be
как достоверный критерий диагностики этого заболевания. recommended as a reliable criterion of diagnostics of this disease.
Ключевые слова: аутоиммунный тиреоидит, диагностика, Key words: autoimmune thyroiditis, diagnostics, ultrasonic
ультразвуковая допплерография. dopplerography.
Стаття надійшла 18.02.2013 р.
УДК 616.89-008.442:616.853
( 1 ■ ] ■ ■:■■■] ] ■■■рвррД■■ $Урашиг<<УМрад€ька:ЛіедіНша:? ■ | ■ | ] ■ ;■■■] ■; ■
РОЛЬ ЦИРКАДІАННИХ РИТМІВ У ПАТОГЕНЕЗІ СЕКСУАЛЬНОЇ ДИСГАРМОНІЇ ПОДРУЖНЬОЇ
ПАРИ, В ЯКІЙ ЧОЛОВІК ХВОРІЄ НА ЕПІЛЕПСІЮ
У 86 подружніх пар з сексуальною дисгармонією, в яких чоловіки хворіють епілепсією, вивчені циркадіанні ритми: добові показники систолоічного та діастолічного АТ, частота пульсу та температура тіла, а також суб’єктивна сомооцінка біоритмологічного типу по модифікованій для середньої широти СНД анкеті Естберга. Результати свідчать про те, що у хворих основних груп в порівнянні з контрольними особами має місце десинхронізація фізіологічних функцій, яка в більшому ступені виражена в представників вечірнього типу та являється однією зі складових подружньої сексуальної дисгармонії.
Ключові слова: циркадіанні ритми, епілепсія, сексуальна дисгармонія.
У наш час можна впевнено говорити про встановлення загальнобіологічного закону хвилеподібності адаптаційного процесу, згідно з яким процес у будь-якій його фазі (тривоги, резистентності, виснаження) знаходиться в коливальному режимі, тобто є хвилеподібним. Саме він дозволяє передбачити особливості перебігу хронічних захворювань, можливість відновлення стану після періоду гострих хвороб і травм, зміну періоду поліпшення або погіршення стану в процесі пристосування до складних умов існування [2,3,5,6,7]. Сукупність таких особливостей формує індивідуальний біоритмологічний статус, при аналізі якого встановлюють належність людини до одного з трьох типів добового ритму працездатності: “ранішнього”, “вечірнього” та проміжного, які є природженими, передаються спадково. На даних такого аналізу будують лікувально-профілактичні заходи, що є особливо важливим у такій специфічно парній людській функції, якою є сексуальна.
Метою роботи було вивчення особливостей впливу циркадіанних ритмів на розвиток сексуальної дисгармонії в подружніх парах, в яких чоловік хворіє на епілепсію.
Матеріал та методи дослідження. Вивчено 86 подружніх пар з сексуальною дисгармонією, в яких чоловіки страждали на епілептичну хворобу. Під час психопатологічного обстеження інтеріктального перебігу епілептичної хвороби в чоловіків ми виявили наявність в них афективних порушень (Б 06.33), легкий когнітивний розлад (Б 07.83) та розлади поведінки і поводження (Б 06.73). Виявлена психопатологічна картина виникала в них внаслідок основного
