CC BY
19
616.833.58-001-085:57.012.4
УЛЬТРАСТРУКТУРН! ВМ1НИ ПЕРИФЕР1ЙН0Г0 НЕРВА ЩУРЮ ЗА УМОВ Й0Г0 П0ШК0ДЖЕННЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ НЕЙРОПЕПТИДНИХ ЗАС0Б1В
Демидчук A.C., Стеченко Л.О., Чайковський Ю.Б.
Нацюнальний медичний ужверситет ¡м.. О.О.Богомольця, Кшв
Метою даного досл{дження було проведения пор{внялъного ультраструктурного анал{зу перифершного нерва щур{в за умов застосування нейропептидних 3aco6ie та без фармакотерапй через 3 тижт теля його пошкодження. Досл{дження проведене на бших щурах, ят були подшет на три групи. Тваринам I, II та III груп eidmeopunu експерименталъну модель травми ciduuuozo нерва. У тсляоперацшному nepiodi щурам першог групи фармакотератя не проводилась. В дру-гш грут щурам в тсляоперацшному nepiodi внутр^ньоочеревинно вводили щоденно протягом 21 дня i^epe6poAi3UH у do3i 0,1 г/кг, тваринам третъог групи внутр^ньоочеревинно вводили щоденно протягом трьох duie церебрал у do3i 0,1 г/кг. Дocлiджyвaлu ультраструктурну характеристику перифершного eidpi3Ka ciduuuozo нерва через 3 тижт теля пошкодження в трьох групах тварин за допомогою електронно-мтроскотчних Memodie. Проведене дocлiджeння ceid-читъ, що у тварин, яким проводили фapмaкoлoгiчнy корекщю церебралом, процес регенерацй ci-дничого нерва за умов його пошкодження проттае найефективтше.
Ключов1 слова: перифершний нерв, ультраструктура, регенерацт,
Вступ
Патолопя перифершного вщдту нервовоТ сис-теми е оджею з найбтьш розповсюджених в не-вролопчнш практицк Бона складае практично половину невролопчноТ захворюваносп дорос-лих [1,2]. Спектр захворювань перифершноТ' нервовоТ системи дуже широкий [3,4]. Консервати-вж засоби фармаколопчного лкування на пер-винних етапах реабтп"аци не призводять до по-вного вщновлення втрачених функцш юнц1вки [5]. Таким чином е доцтьним продовжувати по-шук фармаколопчних засоб1в, що ефективно впливали б на ключов1 процеси регенерацй тра-вмованих перифершних нерв1в.
Метою дослщження було: провести пор1вняль-ний ультраструктурний анал1з перифершного нерва щур1в без фармакотерапй та з застосу-ванням цереброл1зину або церебралу через 3 тижж пюля його пошкодження.
Матср1али та методи
Експериментальж спостереження були проведен! на 30 бтих щурах вагою 150-200 г. Експериментальж тварини були розподтеж на 3 групи:
Перша група - 10 щур1в, тваринам виконував-ся оперативний доступ до л1вого ещничого нерва, шеля чого нерв у дтянц1 середньоТ' третини перетинався, здшснювався гемостаз \ рана зши-валась наглухо. Пот1м, через 10 джв у цих же тварин проводилося повторне оперативне втру-чання, яке полягало в тому, що знаходилися кш-ц1 переаченого нерва, осв1жалися \ зшивалися ешневральним швом.
Друга група - 10 щур1в, яким була вщтворена вищевказана модель травми перифершного нерва за умов застосування цереброл1зину, який вводили з третьоТ' доби щоденно протягом 21 дня.
Третя група - 10 щур1в, яким була вщтворена
церебролЬин, церебрал.
вищевказана модель травми перифершного нерва за умов застосування церебралу, який вводили з третьоТ доби щоденно протягом трьох джв.
В тсляоперацшному перюд1 тваринам першоТ' групи внутр1шньоочеревинно вводили 0,9% ф1зн олопчний розчин, тваринам другоТ' групи внутрн шньоочеревинно вводили цереброл1зин в доз1 0,1 г/кг, а тваринам третьоТ групи вводили церебрал в доз1 0,1 г/кг.
Матер1алом для дослщження були периферш-ж вщдти ушкодженого ещничого нерва через 3 тижж пюля вщтворення модел1 травми перифершного нерва.
Матер1ал фксували 2,5 % глутаровим альдеп-дом на фосфатному буфер1 та обробляли за за-гальноприйнятою електронно-м1кроскоп1чною методикою. Зр1зи нерв1в були виготовлеж на ультрам1кротом1 1_КВ-Ш. Зр1зи було контрактовано урантацетатом та азотнокислим свинцем. Ультратоню зр1зи продивлялись та фотографу-валися в електронному м1кроскош ПЕМ-125К.
Результати дослпджснь та 1х обговорення
Електронно-м1кроскошчне дослщження трав-мованого ещничого нерву (дистального вщр1зку) показало наявжеть великоТ' ктькосп нейтрофн л1в, еозинофт1в, плазматичних юптин, базофт1в та макрофапв, що е евщченням розвитку запа-льних процеав. Слщ вщм1тити значне розши-рення канальц1в ендоплазматичноТ' атки плазмоциде переповнених гама-глобулшами. Остан-не вказуе на розвиток ауто1мунних процеав у ендоневри. Пщтвердженням цього е накопичен-ня фагосом, залишкових ттець у цитоплазм! макрофапв. При цьому юптини ф1бробластичного ряду виявляються у досить активному стаж, мають добре розвинеж канальц1 ендоплазматичноТ' атки та комплексу Гольдж1, велике св1тле ядро з перевагою транскриптицшно активного еухроматину, довп вщростки цитоплазми, ото-
* Дана публмацм мае зв'язок з плановою науково-дослЮною роботою «Вивчення нервовоТ, iмунноТ систем та серця за умов dir екзогенних та ендогенних фактор1в».
liiC. I II ¡Ii' ВДНЗУ «Украгнсъка жедична стожатологЬчна акадежШ»
чеш колагеновими волокнами. Вони щтьно при-лягають до кровоносних судин, обгштаючи клн тини адвентици. Кровоносш судини, як правило, розширеш \ переповнеш форменими елемента-ми кровк Особливо чпжо це прослщжуеться у посткаптярах. У дистальному вщр1зку пошко-дженого ещничого нерва практично не виявля-ються нервов1 волокна як новоутвореш, так \ по-шкоджеш.
Застосування у якосп лкувального засобу це-реброл1зину призводило до суттевого зменшен-ня вогнищ запалення \ вщповщно розширення судин та накопичення нейтрофт1в, еозинофт1в й ¡нших формених елемент1в кровк Разом з тим у ендоневри виявляються тканинш базофти переповнеш гранулами без пошкодження плазма-тичноТ мембрани, макрофаги або ж Т'х вщростки з кл1тинним детритом. Вони знаходяться у роз-ширених зонах м1жкл1тинноТ' речовини сполучноТ тканини, яка представлена переважено основною речовиною в оточены невелико'!' кшькосп колагенових волокон. Складаеться враження про новоутворення пром1жноТ' речовини ендоне-врш. Пщтвердженням цього може бути незначна метахромаз1я цих дтянок, яка виявляеться на нашвтонких зр1зах при забарвлеш толу'щиновим сишм. Звертае на себе увагу гетероморфнють стану нейролемоцит1в, частина яких ушкоджеш, а ¡нш1 навпаки збережеш \ знаходяться у активному стаж. Вони мають добре збережену структуру. У таких юмтинах велика ктькють рибосом, канальц1в зернистоТ ендоплазматичноТ' атки, не-змшеш м1тохондри, активш ядра \ таю кл1тини щтьно прилягаютьдо осьового цилшдру.
У л1мфоцитах, як1 м1грують у кровоносних су-динах, зустр1чаеться полярнють змш ядер. 3 одного боку вщеутня ядерна та плазматична обо-лонка, одночасно з ¡ншого вони присутш. У про-евт судин виявляеться кл1тинний детрит який, очевидно, таким чином виводиться з пошкодже-них зон. Сам1 ж судини нерщко розширеш, але внутр1шне вистелення збер1гае свою структурну оргашзацш.
Ядра ендотелюцит1в витягнутоТ форми з мар-пнально розм1щеним хроматином \ незначними ¡нвапнац1ями ядерноТ оболонки, що теж може пщтверджувати розширенють судин. У цитоплазм! ендотелш представлен! чисельш м1тохондри, ендоплазматична атка та комплекс Гольдж1.
У данш груп1 спостережень (при застосуванш Цереброл1зину) виявлено нервов1 волокна як в стади пошкодження, так \ новоутворення. При цьому слщ зазначити, що останш зустр1чаються рщко .
Порушення структури оргашзаци м1елшових волокон вщм1чаеться, як ¡з реоргашзац1ею м1елн новоТ оболонки, так \ змшами нейролемоцит1в, у яких вщм1чаеться велика ктькють вакуолей, а у волокнах не виявляеться осьовий цилшдр. 1нш1 ж волокна мають набряк осьового цилшдра, лн зис аксолеми \ стоншення м1елшовоТ' оболонки.
Застосування у якосп лкувального засобу це-
ребралу заевщчило найбтьшу збереженють або вщновлення структури перифершного нерву. Практично це стосуеться yeix його компоненте. Елементи пухкоТ' сполучноТ тканини ендоневрш добре збережеш, у колагенових волокнах чпжо визначаеться перюдичнють Т'х посмугованосп, виявляеться Тх пом1рна ктькють, вони щтьно примикають до базальних мембран лемоцтчв та ф1бробласпв.
Для ц1еТ' групи спостережень характерною е наявнють великоТ кшькосп безм1елшових та Mie-лшових нервових волокон. Останш мають добре збережений осьовий цилшдр i нейроплазму у якш розмщеш flpiÖHi м1тохондри, що може бути ознакою Тх новоутворення, велика ктькють ней-ротрубочок та нейрофшамент1в. Цитоплазма нейролемоцит1в досить широка i евщченням фо-рмування новоутворених нервових волокон е наявнють у нш великоТ кшькосп втьних рибосом, полюом та канальц1в зернистоТ ендоплазматичноТ' атки. Пщтвердженням активних бток-синтетичних процеав е стан ядер у якому пере-важае еухроматин, а ппертрофоваш м1тохондри вказують на потребу таких кл1тин у великш кть-KOCTi енерш. При цьому слщ зазначити, що час-тина лемоцит1в дегенерованих нервових волокон мають у цитоплазм! пщвищену ктькють лн зосом, а деяю перетворились у результат! апоп-тозноТ' смерт1 у залишков1 ттьця. Очевидно, у процеа регенераци нерву утворюються чисельн1 безм1ел1нов1 та м1елшов1 волокна, частина яких детермшована на загибель. Пщтвердженням цього припущення е наявнють ушкоджених i осьових цилшдр1в, i м1ел1нових оболонок деяких нервових волокон. Кровоносш судини, як правило без особливих змш i добре збережен1.
Висновки
Таким чином, проведене дослщження пошко-дженого нерва через три тижш шеля травми CBi-дчить про ушкодження ендоневрш i власне нервових волокон, ктькють яких р1зко зменшена на фош запальних процеав.
Застосування цереброл1зину призводить до частковоТ' регенераци нервових волокон двох ти-niB i зменшення запальних процеав.
Разом с тим найбтьший ефект лкування по-шкодженого нерву настае при застосуванш це-ребралу, осюльки регенерують нервов1 волокна двохтип1в у великш ктькост1.
Л1тсратура
1. Попелянский Я.Ю.Болезни периферической нервной системы / Я.Ю.Попелянский. - М. : Медицина, 1989. - 464 с.
2. Новиков A.B. Нейропатическая боль: Обозрение по материалам журнала The Lancet / А.В.Новиков, О.А.Солоха // Неврологический журнал,- 2000,- Т.5, №1.- С. 56-61.
3. Левин О.С. Полиневропатии: Клиническое руководство / О.С.Левин. - М. : Медицинское информационное агенство, 2006. - 496 с.
4. Штульман Д.Р. Неврология: справочник практического врача / Д.Р. Штульман, О.С. Левин,- 4-е изд. - М.: МЕД пресс-информ, 2005. - 943 с.
5. Корнилов H.B. Комплексное восстановительное лечение больных с последствиями сочетанных повреждений сухо жилий и нервов предплечья, кисти : автореф. ... дисс. д-ра мед. наук / Н.В.Корнилов. - Л., 1986.
Реферат
УЛЬТРАСТРУКТУРНЫЕ ИЗМЕНЕНИЯ ПЕРИФЕРИЧЕСКОГО НЕРВА КРЫС В УСЛОВИЯХ ЕГО ПОВРЕЖДЕНИЯ И ПРИМЕНЕНИЯ НЕЙРОПЕПТИДНЫХ СРЕДСТВ Демидчук А.С., Стеченко Л.О., Чайковский Ю.Б.
Ключевые слова: периферический нерв, ультраструктура, регенерация, церебролизин, церебрал.
Целью данного исследования было проведение ультраструктурного анализа периферического нерва крыс в условиях применения нейропептидных средств и без применения фармакотерапии через 3 недели после травмы. Исследование проведено на белых крысах, которые были разделены на три группы. Животным I, II и III групп воспроизвели экспериментальную модель травмы седалищного нерва. В послеоперационном периоде крысам первой группы фармакотерапия не проводилась. Во второй группе крысам в послеоперационном периоде внутрибрюшинно ежедневно на протяжении 21 дня вводили церебролизин в дозе 0,1 г/кг, животным третьей группы внутрибрюшинно ежедневно на протяжении трех дней вводили церебрал в дозе 0,1 г/кг. Исследовали ультраструктурную характеристику периферического отрезка седалищного нерва крысы через 3 недели после травмы во всех трех группах животных с помощью электронно-микроскопических методов. Проведенное исследование свидетельствует о том, что у животных, которым проводили фармакологическую коррекцию церебралом, процесс регенерации седалищного нерва в условиях его повреждения протекает наиболее эффективно.
Summary
ULTRASTRUCTURAL CHANGES OF RATS' PERIPHERAL NERVE UNDER ITS DAMAGE AND THERAPY BY NEUROPEPTIDES Demidchuk A.S., Stechenko L.O., Tchaikovsky Yu.B.
Keywords: peripheral nerve, ultrastructure, regeneration, cerebrolysinum, cerebralium.
The purpose of this research was to study ultrastructural changes of rats' peripheral nerve under its damage and therapy by neuropeptides, and without pharmacological correction in 3 weeks after trauma. Research was carried out on white rats which were divided into three groups. The animals of the I, II and the III groups were designed the model of sciatic nerve trauma. During the postoperative period the rats of the I group had no any pharmacological correction. The II group rats were administered cerebrolysinum in the dose of 0,1 g/kg body wt daily for 21 days postoperatively, the III group animals were administered cerebralium in the dose of 0,1 g/kg body wt daily for three days postoperatively. Ultrastructural study of the rat's sciatic nerve peripheral stump was carried out by electron microscopic methods in 3 weeks after the trauma had been modeled. The research proved the animals subjected to the pharmacological correction by cerebralium the process of sciatic nerve regeneration was the most effective.
УДК 616.34-084-08-071:616.716.8-071-084:613.956
МЕТОД К0МБ1Н0ВАН01 ФОТОМЕТРП ТА ПРИСТР1Й ДЛЯ Й0Г0 ПРОВЕДЕНИЯ
UMimpiee М.О., Фммонов Ю.В., Руда I.В., Чугу Т.В., Аршинтков P.C.
ВЫницький нацюнальний медичний уыверситет ¡м. М. I. Пирогова МОЗ Украши
Метою досл1дження було створення безпечного, з низъкою co6ieapmicmK>, тформативного, до-статнъо точного та зручного методу, який можливо було би використовувати з д{агностичною метою у практичнш д{ялъност{ лтаря-ортодонта. Mamepicuiu i методи 3ziduo з методом про-водятъ фотографування голови з ф{ксованим прикусним блоком на npucmpii для комбтованог фотометрп у необзадних площинах з фтсованих позицш, проводятъ фотографу вання diazuoc-тичних zincoeux моделей щелеп позицюнованих за допомогою прикусного блока з аналог{чних позицш та ствставляютъ отримант зображення у граф{чному pedaKmopi. Резулътати. Метод комбтованог фотометрп дозволяе отримувати важлив{ diazHocmuuui дат без використання штдливого рентгенолог1чного випромтення. Отримат комбтоват зображення мжтятъ граф{ч-ну тформащю про лицев{ та зубощелепт структури та ix природне взаеморозташування. Вони дозволяютъ визначати тип профшю по А.М.Шварцу, Холдвею, Легану i Барстоуну за Субте-льним; кривизну профшю; профшъ губ за Р{кетсом; нулъовий Mepudiau 3zidno Gonzales-Ulloa, положения окремих 3y6ie в{дносно антропометричних точок на профшъних, кутових та анфас-них комбтованих фотограф{ях; вiднoшeння оклюзшних площин до стандартшх фотометрич-них площин та лтш; провести визначення торку та ангуляцй окремих 3y6ie. Висновок. Запро-понований метод комбтованог фотометргг е безпечний, легкий у використант, материально до-ступний, достатнъо тформативний та утфтований.
Ключов1 слова: комбЫована фотометрт, ортодонта, телерентгенографт, д1агностичний пристрм, фотостат
* Публмащя е фрагментом планово'!' науково-docnidHoi роботи "Профтактика, д1агностика, лмування основних стомато-лоячних захворювань жител!в ВшницькоТ облаетi та постраждалих eid ЧорнобильскоТ аварп" (№ держреестрацп: 0102v003631), що виконуеться на кафедрi стоматологи дитячого ежу Вшницького нацюнального медичного университету ¡м. М. I. Пирогова
Вступ
В стоматолопчнш практик для визначення морфолопчних функцюнальних, естетичних по-
рушень та встановлення остаточного ортодон-тичного д1агнозу, KpiM антропометричного [14,25] та одонтометричного дослщження д1агностичних
