CC BY
32
© Бтяева О. О., *1ванченко Р. В.
УДК 616. 34-007. 272-002. 1-089. 168. 1
Бтяева О. О., *1ванченко Р. В.
УЛЬТРАСТРУКТУРНЕ 0Б¥РУНТУВАННЯ ЕФЕКТИВН0СТ1 ЗАСТ0СУВАННЯ
РАННЬОГО ЕНТЕРАЛЬН0Г0 ХАРЧУВАННЯ У П1СЛЯ0ПЕРАЦ1ЙН0МУ
ПЕР10Д1 ПРИ Г0СТР1Й КИШК0В1Й НЕПР0Х1ДН0СТ1 В ЕКСПЕРИМЕНТ1
Нацюнальна медична академ1я шслядипломно'Г осв1ти ¡м. П. Л. Шупика (м. КиГв) *КиГвська мiська клштна лiкаpня № 6 (м. КиГв)
Дооглдження проведено у рамках науково-до-сл1дно1 роботи «Оптим1зац1я д1агностично1 i л1куваль-но1 тактики i розробка системи реабттацп хворих з загальною та невiдкладною хiрургiчною патологieю», № державно! реестрацп 0108U009710 вiд 29.10.2008, термЫ продовжено 2014-2018.
Вступ. Гостра кишкова непрохiднiсть (ГКН) е частим грiзним захворюванням у невщкладнм абдомi-нальнiй хiрургií. Незважаючи на досягнення фундаментально! та кгмычно'!' хiрургií, загальноприйнятий алгоритм обстеження пащетчв, впровадження нових дiагностичних методiв, ГКН залишаеться одним з найбiльш тяжких видiв гостро! хiрургiчноí патологи та характеризуеться частими пiсляоперацiйними ускладненнями, високим рiвнем летальностi [4,6,9]. За даними рiзних авторiв ГКН займае вiд 2,6 до 9,4 % у загальнм структурi гостро! хiрургiчноí патологií ор-ганiв черевноí порожнини.
Наявнють цiлого ряду причин, яю призводять до виникнення ГКН, рiзнi форми ГКН i, як наслщок, осо-бливостi дiагностики та хiрургiчноí тактики при кожному з видiв ГКН обумовлюють iндивiдуальний пщхщ до кожного хворого з ГКН.
Цтком зрозумiло, що ранне пюляоперацмне вщ-новлення функцiй шлунково-кишкового тракту е за-порукою швидкого одужання пацieнта. На теперiшнiй час розроблено безлiч методiв лiкування рiзних форм ГКН, що дозволяють ефективно впливати на етюло-гiчнi та патогенетичн ланки процесу.
Проте незадовiльнi результати л^вання хворих з ГКН рiзноí етiологií багато у чому обумовлен роз-витком у пiсляоперацiйному перiодi синдрому енте-ральноí недостатностi, який проявляеться стiйким поеднаним порушенням уЫх функцiй шлунково-киш-кового тракту [1].
Безумовно, штраоперацмна iнтубацiя, декомп-реЫя, внутрiшньокишкова терапiя ентеральноí не-достатност та ранне ентеральне харчування е осно-вними складовими пiсляоперацiйного л^вання важких форм ГКН [11-13]. Тим не менш, данi, що характеризуют морфофункцiональнi змiни основних структурних компонентiв клiтин слизовоí оболонки кишки в пюляоперацмному перiодi ГКН викладен в лiтературi фрагментарно [8]. Вивчення ультраструк-тури клiтин дозволить не ттьки простежити законо-мiрностi розвитку патологií кишечнику, а й визначити
ефективнють та оптимальнi термiни застосування за-пропонованих методик лiкування хворих на ГКН, що обумовлюе актуальнють обраноí теми.
Мета даного дослщження полягала в ультра-структурнiй оцiнцi стану слизовоí оболонки тонкого кишечнику при застосуваны раннього ентерального харчування у пюляоперацмному перiодi лiкування ГКН векспериментк
0б'ект i методи дослщження. Дослщження проводили на бтих безпородних щурах масою 220250г. Дослщы тварини були розподiленi на три групи: перша дослщна група (n = 25) - експериментальна, проопероваы щури iз ГКН, яким вживляли в просв^ тонкоí кишки мiкроiригатор з подальшим застосу-ванням раннього ентерального харчування; друга дослщна група (n = 25) - активний контроль, проопе-рованi щури iз ГКН, що отримували харчування per os самостiйно без примусу, згщно класичноí схеми ведення раннього пюляоперацмного перiоду; третя дослiдна група (n = 7) - пасивний контроль, штакты тварини. Тварини знаходились у стандартних умовах утримання, режимi та рацюы харчування.
Усiм щурам першоí та другоí груп проводилось моделювання Ытраоперацмно гостроí тонко кишко-воí непрохiдностi. ГКН формувалась таким чином, що дозволяло пщ час повторного оперативного втру-чання вщновити прохiднiсть кишечнику у визначе-ний часовий промiжок - через 24 ± 1 години. Щурам першо)' дослiдноí групи вживляли в просв^ тонкоí кишки мiкроiригатор з метою забезпечення раннього ентерального харчування. Канюля iригатора фксува-лась на бiчнiй стiнцi живота щура з метою постмно-го доступу поживноí сумЫ («Peptamen» i/або вiдва-ру вiвса), починаючи вiд 1-í доби пюляоперацмного перiоду.
Mорфологiчний аналiз стану стшки тонкоí кишки проводили на 1-у добу (24 години з часу формування тонкокишково)' непрохщностО, на 3-ю добу (72 години з часу формування тонкокишковоí непрохщнос^ та 48 годин з часу вщновлення пасажу по тонкому кишечнику), на 5-у добу (120 годин з часу формування тонко кишковоí непрохщнос^ та 96 годин з часу вщновлення пасажу по тонкому кишечнику) та на 7-у добу вщ початку експерименту (168 годин з часу формування тонкокишковоí непрохщнос^ та 144 години з часу вщновлення пасажу по тонкому кишечнику).
Рис. 1. Дшянки слизовоГ тонкого кишечнику щура. А. Норма Б. Через 1 добу (24 години) з часу формування ГКН. Нашвтонкий зр1з. Забарвлення метиленовим сишм. Зб. х 400.
Дослщження проводилось у вщповщност до за-конодавства УкраТни (закону УкраТни «Про захист тва-рин вщ жорстокого поводження» вщ 15.12.2009 року № 1759-VI), правил бвропейськоТ' конвенцп щодо захисту хребетних тварин, яю використовуються в експериментальних дослщженнях, а також Концеп-цп 1ФТ АМН УкраТни щодо роботи з лабораторними тваринами.
Отриман зразки р!зних дшянок тонкоТ кишки про-тягом 3-4 годин фксували при +2оС в 2,5 %-вому розчин глютаральдегщу, виготовленому на 0,2M фосфатному буфер! (рН 7,4). Подальша фксащя проводилась у 1 %-вому забуференому (рН 7,4) розчиш OsO4 («SPI», США) протягом 1 години. Зневоднювали у спиртах зростаючоТ концентрацп та пропшенокси-дк Для виготовлення епоксидних блоюв використо-вували Epon 812 («SPI-Pon™ 812 Epoxy Embedding Kit», США). Виготовлення ультратонких зр1з1в проводили на ультрамкротом! УМТП-6М («SELMI», УкраТ-на) з подальшим Тх розмщенням на опорних Ытках (Mesh Regular Grid 200). Подвмне контрастування здмснювали за стандартною методикою (методом Рейнольдса).
Дослщження проводили за допомогою транс-м!смного електронного мкроскопа ПЭМ-100-01 («SELMI», УкраТна) при напруз! прискорення 75-80 кВ i первинних збшьшеннях в1д 2000 до 80000 за стандартною схемою. Дшянки препарату, що вивчались, фксували на монохромну пл!вку Agfa з подальшою в!дцифровукою зображень у TIFF-формат за допомогою сканера Canon CanoScan 9000F.
Результати досл1джень та 'Гх обговорення. У перш!й та другш групах ст!нка тонкоТ кишки через 1 добу (24 години) з часу формування ГКН зберкала за-гальний план будови характерний для щур!в у норм!. Проте, у проксимальних сегментах вщ мюця обструк-ц!Т у перш!й та у друпй групах спостер!гались пом!р-ш чи виразн! зм!ни слизовоТ оболонки тонкоТ кишки, що були представлен! штенсивним набряком власноТ пластинки, сплощенням ворсинок та вакуол!зац!ею еп!тел!альних кл!тин (рис. 1).
Електронно-м!кроскоп!чне досл!дження слизовоТ показало, що ультраструктурш змши кл!тин еп!-тел!альноТ пластинки носили пол!морфний характер (рис. 2).
У бшьшост! ентероцит!в ядра мали нер!вн! конту-ри, в!дбувалась конденсац!я хроматину та змщення
його до ядерноТ мембрани, розширення перинукле-арного простору. Спостеркалась значна дезорган!-зац!я елемент!в гранулярноТ ендоплазматичноТ с!тки, набряк цистерн з утворенням у цитоплазм! вакуо-лепод!бних структур низькоТ електронноТ щ!льност!, зменшення кшькост! та розм!р!в цистерн. У комплекс! Гольдж! в!дм!чалась деформац!я та фрагмента-ц!я цистерн. Значно збшьшувалась к!льк!сть л!зосом та мультивезикулярних тшець, однак, л!зосоми не мали електронно-щшьного матер!алу, характерного для непошкоджених кл!тин. Стан м!тохондр!ального апарата характеризувався значним ушкодженням органел. М!тохондр!Т знаходились у стан! виразного набряку, значна кшькють органел мала тр!щини та розриви зовшшньо'Т мембрани, вит!кання матриксу, деструкцш апарата крист. Спостер!галася велика кшькють м!тохондр!й, що лопнули, пуст! та зморщеш органели, у г!алоплазм! - др!бнодисперсш аморфн! маси. Перенапружен! м!тохондри практично не утво-рювали асоц!ац!й м!ж собою.
Посмугована облям!вка мкроворсинок ап!кальноТ поверхн! внасл!док набряку втрачала свою регуляр-н!сть та слабко диференцшвалась. У келихопод!б-них кл!тинах виявлялися м!тохондр!Т з просв!тленим
Рис. 2. Дшянки слизовоГ тонкого кишечнику щура через 1 добу (24 години) з часу формування ГКН. 1. Ядро ентероцита. 2. Сладж еритроцитт. 3. Деграда-ц1я, набряк м1тохондрш. Електронограма. Зб. х 3000.
Рис. 3. Власна пластинка слизовоТ тонкого кишечнику щура через 1 добу (24 години) з часу формування ГКН. 1. Еозинофш. 2. Гемокапшяр. Сладж-синдром еритроцитт. Електронограма. Зб. х 2500.
матриксом \ деструкц\ею крист. Замикальн\ пластинки та щ\льн\ контакти, що \золювали латеральну по-верхню ентероцит\в в\д вм\сту просв\ту тонкоТ кишки переважно мали незм\нену будову, однак, зустр\ча-лись ознаки ослаблення м\жкл\тинних контакт\в м\ж еп\тел\альними кл\тинами слизовоТ тонкоТ кишки, що проявлялося у вигляд\ набряку та осередковоТ де-струкц\Т демосом. Пухка сполучна тканина власноТ пластинки слизовоТ оболонки м\стила значну к\льк\сть кл\тин запального ряду: еозиноф\ли, нейтроф\ли, макрофаги, тучн\ кл\тини, л\мфоцити, плазмоцити. У ге-мокап\лярах спостер\гались явища сладж-синдрому еритроцит\в (рис. 3).
Таким чином, виявлен\ зм\ни ультраструктур и ст\нки тонкого кишечнику через 1 добу (24 години) з часу формування ГКН у пор\внянн\ з контрольною групою \нтактних тварин св\дчили про переважання запальних та дистроф\чно-деструктивних процес\в.
Св\тлом\кроскоп\чне досл\дження д\лянок ст\н-ки тонкого кишечнику через 3 доби (72 години з часу формування тонкокишковоТ непрох\дност\ та 48 годин з часу в\дновлення пасажу по тонкому кишечнику) показало, що набряк слизовоТ оболонки у пер-ш\й груп\ щур\в (експеримент) значно менший н\ж у груп\ пасивного контролю. Загальна будова ворсинок
в\дновлювалась, 1х висота та ширина в\дпов\дала норм\, на в\дм\ну в\д другоТ групи (пасивний контроль), де ворсинки були розширен\, вкорочен\, а м\с-цями значно стоншен\ та ерозован\ (рис. 4).
Електронно-м\кроскоп\чний анал\з показав значно нижчий ступ\нь виразност\ ушкодження та актив-не включення компенсаторно-адаптац\йних реакц\й в експериментальн\й груп\ (рис. 5), де застосовували ранне ентеральне харчування, у пор\внянн\ з групою пасивного контролю.
Ядра ентероцит\в мали р\вн\ контури з вузьким пе-ринуклеарним простором. Апарат Гольдж\ розташо-вувався над ядром, при цьому його цистерни лежали вертикально по в\дношенню до поверхн\ ентероциту. В зонах розташування апарату Гольджи формувались л\зосоми та секреторн\ везикули з пом\рним електро-нно-щ\льним матер\алом. Проте, у цитоплазм\ зустр\-чалися нечисленн\ м\тохондр\Т з явищами перенапру-ження, пом\рним набряком та д\лянками просв\тлення матриксу, р\дко - з явищами руйнування крист. Звер-тали на себе увагу пом\рн\ зм\ни ендоплазматичноТ с\тки, що проявлялися у пом\рному розширенн\ ТТ мембран. Порушувалась впорядкован\сть розташування рибосом на мембранах ендоплазматичноТ с\тки, втрачався зв'язок м\ж окремими рибосомами \ поверхнею мембран. Це св\дчило про спов\льнення процес\в синтезу. Посмугована облям\вка ап\кальноТ поверхн\ в\дновлювала свою звичайну структуру, м\-кроворсинки ч\тко диференц\ювались (рис. 6), на Тх поверхн\ в\зуал\зувалась електронно-щ\льна речови-на, що вказувало на активн\ процеси прист\нкового та мембранного травлення на цьому етап\ досл\дження.
Деяким ентероцитам були притаманн\ ознаки п\д-вищеноТ функц\ональноТ активност\ кл\тин, що проявлялося зб\льшенням к\лькост\ секреторних гранул р\зноТ електронноТ щ\льност\ у стан\ ендоцитозу. Се-креторн\ гранули розташовувалися в ап\кальн\й час-тини цитоплазми б\ля ядра.
У келихопод\бних кл\тинах в\дбувались процеси активного екзоцитозу. В ап\кальн\й зон\ кл\тини в област\ розриву цитолеми к\льк\сть електронно-прозорих секреторних гранул було зменшено. У цих кл\тинах з'являлися молод\ гранули з пом\рною елек-тронною щ\льн\стю.
Пухка сполучна тканина власноТ пластинки слизовоТ оболонки м\стила значно меншу к\льк\сть кл\тин
;
|
1
'¿У*
Б
•, -
Ч."
-
Рис. 4. Д1лянки слизовоТ тонкого кишечнику щура через 3 доби з часу формування ГКН (48 годин з часу вщ-новлення пасажу по тонкому кишечнику). А. Експеримент. Б. Активний контроль. Забарвлення метиленовим
сижм. Зб. х 400.
Pиc. S. Cлизoвa тoнкoгo кишeчникy щypa eкcпepи-мeнтaльнoï групи чepeз З дoби з чacy фopмyвaння ГKH (48 гoдин з чacy вiднoвлeння пacaжy пo тoнкoмy кишeчникy). 1. Eнтepoцит. 2. Eoзинoфiл. З. Фiбpoцит, 4. Плaзмaцит. S. Eндoкpинoцит. Eлeктpoнoгpaмa. Зб. x З000.
Pиc. б. Cлизoвa тoнкoгo кишeчникy щypa eкcпepи-мeнтaльнoï групи чepeз З дoби з чacy фopмyвaння (48 гoдин з чacy вiднoвлeння пacaжy пo тoнкoмy кишeчникy). 1. Ядpo eнтepoцитa з oблямiвкoю.
2. Miкpoвopcинки eнтepoцитa. Eлeктpoнoгpaмa.
Зб. x 2500.
зaпaльнoгo pядy. Cпocтepiгaлиcь сзнеки вiднoвлeння мiкpoциpкyляцiï y cлизoвiй абслсн^.
Haтoмicть y гpyпi эктивнсгс кoнтpoлю, дэ щypи не oтpимyвaли paннe энтэpaльнэ xapчyвaння чэpэз 72 години з чacy фopмyвaння тйнкй кииксв^' нэпpoxiд-нocтi тa 48 годин з чacy вiднoвлэння пacaжy пй тйнкс-му кишэчнику yльтpacтpyктypa кл^ин xapaктэpизyвa-лacь нaявнicтю зaпaльниx, aльтэpaтивниx пpoцэciв тa cпoвiльнэнням кoмпэнcaтopнo-aдaптaцiйниx пэpэ-6удсв, щй бiльшoю мipoю вiдoбpaжaлocь нa змiнax ocнoвниx клiтинниx элэмэн^в у пopiвняннi з экcпэpи-мэнтaльнoю гpyпoю (рие. 7).
Eлэктpoннo-мiкpocкoпiчнэ дocлiджэння cлизoвoï тснксгс кишэчнику экcпэpимэнтaльнoï фупи чэpэз 5 дiб (120 годин) з чacy фopмyвaння тйнкй кишксвс!' нэпpoxiднocтi тa 4 дйби (96 годин) з чacy вiднoвлэн-ня пacaжy пй тйнкйму кишэчнику) тa чэpэз 7 дiб (168
годин) з чacy фopмyвaння тйнкй кишкoвoï нэпpoxiд-нocтi тa 6 дiб (144 гйдини) з чacy вщнсвлэння пacaжy пй тйнкйму кишэчнику пoкaзaлo псвнэ вiднoвлэння yльтpacтpyктypи энтэpoцитiв нa вiдмiнy вiд гpyпи a^ тивнйго кoнтpoлю, дэ oзнaки ушксджэння cлизoвoï збэpiгaлиcь пpoтягoм 6 дiб топя лiквiдaцiï ГKH.
Пpoвiднy poль у poзвиткy нэзaдoвiльниx pэзyль-тaтiв лiкyвaння ГKH вiдiгpae cиндpoм энтэpaльнoï нэ-дocтaтнocтi, ключйвйю пaтoгэнэтичнoю лaнкoю яшго е пopyшэння pyxoвoï фyнкцiï кишэчнику. Ó pэзyльтaтi пapэзy кишэчник CTae джэpэлoм эндoгэннoï шток-cикaцiï, пpичинoю виникнэння cэпcиcy, пoлiopгaннoï нэдocтaтнocтi [1, 7, 10]. Пopyшэння бap'epнoï функцп cтiнки кишки i втpaтa кoлoнiзaцiйнoï pэзиcтэнтнocтi пpизвoдять дй poзвиткy нэкoнтpoльoвaниx пpoцэciв cиcтэмнoï зaпaльнoï pэaкцiï тa эндoгэннoï iнтoкcикa-цiï. Iшэмiя i зacтiйнi явищa в кишкoвiй стшц cпpияють пpoникнэнню мiкpoopгaнiзмiв i то^и^в чэpэз мiкpo-циpкyлятopнэ pycлo у cиcтэмний кpoвoплин iз пй-дaльшoю гэнэpaлiзaцieю тa зaлyчэнням у зaпaльний пpoцэc ycix opгaнiв i cиcтэм opгaнiзмy [3].
Baжливэ знaчэння вiдвoдитьcя paнньoмy пoчaткy энтэpaльнoгo xapчyвaння. Bнyтpiшньo-кишкoвэ ввэ-дэння пoживниx cyмiшэй у paнньoмy пicляoпэpaцiй-нйму пэpioдi cпpияe бiльш iнтэнcивнoмy вiднoвлэнню pyxoвoï функцп кишэчнику, зaбэзпэчyючи нaвaнтa-жэння нa энтэpoцити, пocилюючи мэзэнтэpiaльний кpoвoплин тa бap'epнy фyнкцiю кишкoвoï cтiнки [2]. Oднaк, мopфoлoгiчнi acпэкти зacтocyвaння paнньoгo энтэpaльнoгo xapчyвaння, як пpoвiднoгo нa cьoгoд-нiшнiй дэнь cпocoбy лiкyвaння xвopиx нa ГKH у пicляo-пэpaцiйнoмy пэpioдi, пpэдcтaвлэнi в лiтэpaтypi дocить oбмэжэнo. Пpoвэдэнэ нaми cвiтлoмiкpocкoпiчнэ тa yльтpacтpyктypнэ дocлiджэння cлизoвoï тснксгс кишэчнику у piзнi тэpмiни пicля лiквiдaцiï ГKH, пскaзaлс, щo включэння ксмпэнcaтсpнс-aдaптaцiйниx pэaкцiй у щypiв экcпэpимэнтaльнсï гpyпи вiдбyвaлсcь aктив-ними тэмпaми у псpiвняннi з гpyпсю, дэ пpсспэpсвaнi щypи нa TKH, xapчyвaлиcь per os caмсcтiйнс бэз пpи-мycy, згiднс клacичнсï cxэми вэдэння paнньсгс пicля-спэpaцiйнсгс пэpiсдy. Paннe энтэpaльнэ xapчyвaння cпpиялс cкopoчэнню тэpмiнiв вiднсвлэння cтpyктypи
Pиc. 7. Cлизoвa тoнкoгo кишeчникy щypa групи aктивнoгo кoнтpoлю чepeз З дoби з чacy фopмyвaння ГKH (48 тдин з чacy вiднoвлeння пacaжy пo тoнкoмy кишeчникy). 1. Eнтepoцит. 2. Haбpяк cтpoми cлизo-всГ. Eлeктpoнoгpaмa. Зб. x З000.
кишки у два рази, залучаючи механлзми ф!зюлопчноТ регенерацп еп!тел!ю крипт та ворсинок, призводило до вщновлення слизового бар'еру та зменшувало ак-тивн!сть запальноТ реакцп.
Висновки.
1. Ультраструктурн перебудови кл!тин слизовоТ тонкого кишечнику щур!в через 24 години з часу формування в експеримент! ГКН свщчать про переб!г виразних запальних та дистроф!чно-деструктивних процес!в в пор!внянн! з нормою.
2. Застосування раннього ентерального харчу-вання в пюляоперацмному пер!од! при ГКН удв!ч!
скорочуе час в!дновлення еп!тел!ю крипт та ворсинок, стимулюючи мехаызми ф!зюлопчноТ регенерац!1 ентероцит!в, призводить до вщновлення слизового бар'еру та зменшуе активнють запально1 реакц!1 в слизов!й оболонц! тонкого кишечнику в пор!внянн! з! щурами, як! отримують харчування згщно класичноТ схеми ведення раннього пюляоперацмного пер!оду.
Перспективи подальших дослiджень пов'язан з к!льк!сною оц!нкою стану слизовоТ оболонки тонкого кишечнику щур!в при застосуванн! раннього ентерального харчування у пюляоперацмному пер!од! л!кування ГКН в експеримент!.
Лiтература
1. Гаин Ю. М. Синдром энтеральной недостаточности при перитоните: теоретические и практические аспекты, диагностика и лечение / Ю. М. Гаин, С. И. Леонович, С. А. Алексеев. - Молодечно, 2001. - 265 с.
2. Истомин Н. П. Опыт применения раннего энтерального питания у больных, оперированных на органах желудочно-кишечного тракта / Н. П. Истомин, М. Г. Багдатьева, Е. А. Ламзина // Вестн. интенсив. терапии. -2003. - № 1. - С. 71-72.
3. Копылов В. А. Роль транслокации бактерий в патогенезе хирургической инфекции / В. А. Копылов // Хирургия. -2001. - № 2. - С. 63-66.
4. Курыгин А. А. Неотложная хирургическая гастроэнтерология: руководство для врачей / А. А. Курыгин, Ю. М. Стойко, С. Ф. Багненко - СПб.: Питер, 2001. - 480 с.
5. Нечай А. И. Раннее энтеральное питание после операций на желудке и ДПК // А. И. Нечай, Е. В. Аболимов // Вестник хирургии. - 1977. - №6. - С. 51.
6. Петровский Б. В. Хирургические болезни / Б. В. Петровский. - М.: Медицина, 1980. - 584 с.
7. Попова Т. С. Синдром кишечной недостаточности в хирургии / Т. С. Попова, Т. Ш. Томазашвили, А. Е. Шестопалов. -М.: Медицина, 1991. - 240 с.
8. Сравнительное исследование ультраструктуры клеток эпителия кишечной ворсинки тонкой кишки при экспериментальных перитоните и кишечной непроходимости / Т. И. Тамм, А. Я. Бардюк, Т. П. Говоруха [и др.] // Вюник Харювського нацюнального ушверситету !м. В. Н. КаразЫа. - 2000. - № 494. - С. 58-60.
9. Хирургические болезни: Учебник / [Кузин М. И., Шкроб О. С., Кузин Н. М. и др.] ; под. ред. М. И. Кузина. - [3-е изд., пере-раб. и доп.]. - М.: Медицина, 2002. - 784 с.
10. Antonsson J . B. The role of the gut in shock and multiple system organ failure / J. B. Antonsson, R. G. Fiddian-Green // Eur. J. Surg. - 1991. - Vol. 157, № 1. - P. 3-12.
11. Early enteral nutrition within 24 h of intestinal surgery versus later commencement of feeding: a systematic review and metaanalysis / S. J. Lewis, H. K. Andersen, S. Thomas // J. Gastrointest. Surg. - 2009. - Vol. 13 (3). - C. 569-575.
12. Reduction of postoperative ileus by early enteral nutrition in patients undergoing major rectal surgery: prospective, randomized, controlled trial / P. G. Boelens, F. F. Heesakkers, M. D. Luyer [et al.] // Ann. Surg. - 2014. - Vol. 259 (4). - Р. 649-655.
13. The safety of early enteral feeding after emergency gastrointestinal surgery / H. S. Lee, H. J. Shim, H. S. Lee [et al.] // J. Gastroenterol. - 2011. - Vol. 58 (6). - Р. 318-322.
УДК 616. 34-007. 272-002. 1-089. 168. 1
УЛЬТРАСТРУКТУРНЕ ОБ¥РУНТУВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 ЗАСТОСУВАННЯ РАННЬОГО ЕНТЕРАЛЬНОГО ХАРЧУВАННЯ У П1СЛЯОПЕРАЦ1ЙНОМУ ПЕР1ОД1 ПРИ ГОСТР1Й КИШКОВ1Й НЕПРОХ1ДНОСТ1 В ЕКСПЕРИМЕНТ!
Бшяева О. О., !ванченко Р. В.
Резюме. Проведено електронно-м!кроскоп!чний дооглдження слизовоТ оболонки тонкого кишечнику щур!в у норм!, за умов застосування методики раннього ентерального харчування у пюляоперацмному перюд! л!ку-вання ГКН та у прооперованих щур!в !з ГКН, що отримували харчування per os самостмно без примусу, згщно класичноТ схеми ведення раннього пюляоперацмного перюду. Показано, що ультраструктурн! перебудови кгмтин слизовоТ тонкого кишечнику щур!в через 24 години з часу формування в експеримент! ГКН свщчать про переб!г виразних запальних та дистроф!чно-деструктивних процес!в в пор!внянн! з нормою. Застосування раннього ентерального харчування в пюляоперацмному перюд! при ГКН стимулюе каскад компенсаторно-адапта-цмних реакцй удв!ч! скорочуе час вщновлення ультраструктури ентероцит!в, залучае мехаызми ф!зюлопчно'Т регенерацп еттелю крипт та ворсинок, призводить до вщновлення слизового бар'еру та зменшуе активнють запальноТ реакцп в слизовм оболонц! тонкого кишечнику в пор!внянн! з! щурами, як! отримують харчування згщно класичноТ схеми ведення раннього пюляоперацмного перюду.
Ключовi слова: гостра кишкова непрохщнють, тонкий кишечник, ентеральне харчування, ультраструктура ентероцит!в.
УДК 616. 34-007. 272-002. 1-089. 168. 1
УЛЬТРАСТРУКТУРНОЕ ОБОСНОВАНИЕ ЭФФЕКТИВНОСТИ ПРИМЕНЕНИЯ РАННЕГО ЭНТЕРАЛЬНОГО ПИТАНИЯ В ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОМ ПЕРИОДЕ ПРИ ОСТРОЙ КИШЕЧНОЙ НЕПРОХОДИМОСТИ В ЭКСПЕРИМЕНТЕ
Биляева О. О., Иванченко Р. В.
Резюме. Проведено электронно-микроскопическое исследование слизистой оболочки тонкого кишечника крыс в норме, в условиях применения методики раннего энтерального питания в послеоперационном периоде лечения ОКН и у прооперированных крыс с ОКН, получавших питание per os самостоятельно, согласно классической схемы ведения раннего послеоперационного периода. Показано, что ультраструктурные перестройки клеток слизистой тонкого кишечника крыс через 24 часа с момента формирования в эксперименте ОКН свидетельствуют о значительных воспалительных и дистрофически-деструктивных процессах по сравнению с нормой. Применение раннего энтерального питания в послеоперационном периоде при ОКН вызывает каскад компенсаторно-адаптивных реакций, достоверно сокращает время восстановления ультраструктуры энтероцитов, стимулирует механизмы физиологической регенерации эпителия крипт и ворсинок, приводит к восстановлению слизистого барьера и уменьшает активность воспалительной реакции в слизистой оболочке тонкого кишечника в сравнении с крысами, которые получают питание согласно классической схемы ведения раннего послеоперационного периода.
Ключевые слова: острая кишечная непроходимость, тонкий кишечник, энтеральное питание, ультраструктура энтероцитов.
ийС 616. 34-007. 272-002. 1-089. 168. 1
Ultrastructural Substantiation of Early Enteral Nutrition during Postoperative Period Following Acute Intestinal Obstruction in the Experiment
Bilyaeva O. O., Ivanchenko R. V.
Abstract. Acute intestinal obstruction is a common disease in emergency abdominal surgery. Despite the achievements of fundamental and clinical surgery, conventional algorithm for evaluation of patients, new diagnostic methods, intestinal obstruction is one of the most serious types of acute surgical pathology and is characterized by frequent postoperative complications, high mortality.
Of course, intraoperative intubation, decompression, enteral intraintestinal treatment failure and early enteral nutrition are major components of the treatment of severe postoperative ileus. However, data describing the morphological changes of the main structural components of cells mucosa postoperative ileus in literature contained fragmented materials.
Objective and methods. The study was conducted on white rats. The experimental animals were divided into three groups: the first group (n = 25) - experimental, rats were received early enteral nutrition in postoperative period; second experimental group (n = 25) - rats were received food per os, according to the classical scheme of management of early postoperative period; third experimental group (n = 7) - passive control, intact animals.
All rats of first and second groups conducted simulations subtle intraoperative acute intestinal obstruction. ileus formed in such a way that allowed during the second surgery to restore the gut patency of at 24 ± 1 hour. Rats of the first experimental group was inserted into the lumen of the small intestine miсroiryhator to ensure early enteral nutrition. Irrigator cannula was fixed to the side of the abdomen rat with a view to permanent access nutritious mix («Pepta-men» and / or broth oats), starting from the 1st postoperative day.
Morphological analysis of the wall of the small intestine was performed on the 1st day (24 hours from the time of formation of intestinal obstruction), on the 3rd day (72 hours from the time of formation of intestinal obstruction and 48 hours of recovery passage through the small intestine) to 5 per day (120 hours of formation of thin intestinal obstruction and 96 hours of recovery time passage in the small intestine) and on the 7th day of the experiment (168 hours of formation of intestinal obstruction and 144 hours of recovery time of passage through the small intestine). Small intestine was investigated by the transmission electron microscopy.
Results. In the first and second groups of the small intestine wall after 1 day (24 hours) since the formation of intestinal obstruction was common plan of structure characteristic of normal rats. However, in the proximal segments of obstruction in the first place and second groups were observed in moderate or pronounced changes in the mucous membrane of the small intestine, which were presented intense edema of the lamina propria, flattening of the villi and vacuolization of epithelial cells. Ultrastructural changes in mucosal cells of the small intestine of rats indicate significant progress inflammatory, degenerative and destructive processes in intestine than in normal.
We conducted a morphological and ultrastructural study of the small intestine mucosa at different times after the elimination of intestinal obstruction, showed that the experimental group of rats compensatory adaptive reactions were more active than in the control group.
Application of early enteral nutrition in postoperative ileus stimulated triggers a cascade of compensatory-adaptive reactions, significantly reduced the cooldown of the erythrocytes ultrastructure, stimulated the physiological mechanisms of regeneration of the epithelium of the crypts and villi, leads to restoration of mucosal barrier and reduces the activity of the inflammatory reaction in the mucosa of the small intestine in comparison rats that were received food according to the classical scheme of the early postoperative period.
Keywords: acute intestinal obstruction, small intestine, enteral nutrition.
Рецензент - проф. Врошенко Г. А.
Стаття надшшла 10. 09. 2014 р.
