CC BY
43
© О. М. Шарапова
УДК 616. 688: 537. 531:615. 37 - 092. 9 О. М. Шарапова
УЛЬТРАСТРУКТУРНА ОРГАНІЗАЦІЯ СІМ’ЯНИКІВ ЩУРІВ ПІСЛЯ ВПЛИВУ ЕЛЕКТРОМАГНІТНОГО ПОЛЯ ТА ВВЕДЕННЯ РОЗЧИНУ ЕХІНАЦЕЇ
Дніпропетровська державна медична академія (м. Дніпропетровськ)
Робота є фрагментом теми НДР «Морфофунк-ціональні особливості судинного русла та регенераційні можливості внутрішніх органів після органозберігаючих оперативних втручань малоін-вазивними методами», яка виконується на кафедрі урології, оперативної хірургії та топографічної анатомії, № держ. реєстрації 011111 008101.
Вступ. На сучасному етапі розвитку науки важливе значення має питання вивчення впливу електромагнітного поля на організм людини та окремі її органи, а саме на сім’яники. На сьогоднішній день актуальною медичною та соціальною проблемою є безплідний шлюб. Згідно з даними ВООЗ, частота безплідного шлюбу складає 15-30% від загальної кількості подружніх пар і має тенденції до зниження. Дослідження останніх років показали, що все частіше причиною безплідного шлюбу стає чоловічий фактор, який складає на сьогоднішній день за різними даними від 30 до 60% [3;4]. Питома вага ан-дрологічних хвороб серед юнаків складає 13-56%, при цьому більше 2% із них потребують оперативного лікування. Характер соматичних хвороб серед юнаків у віці 14-17 років може привести у 60% до наступного безпліддя. Не останнє місце серед причин, що приводять до інфертильності чоловіків належить речовинам, які мають гонадотоксичний ефект. Чинники, які викликають порушення в чоловічій статевій сфері: електромагнітне поле, інтоксикація важкими металами, хімічні канцерогени, вуглеводні, хлор- та фторорганічні сполуки.
Метою дослідження було вивчення ультраструктурних змін в сім’яниках щурів, які підверглись дії електромагнітного поля та після цього ентераль-но одержали розчин імуномодулятора - ехінацеї.
Об’єкт і методи дослідження. Дослідження було проведене на 36 статевозрілих білих щурах-самцях вагою 180-200г і віком 3 місяця, яких поділено на 2 серії - експериментальні (30 щурів) та контрольні (6 щурів). Всі маніпуляції з тваринами проводилися у відповідності до «Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються для експериментальних та інших наукових цілей» (Страсбург, 1985) та положень «Загальних етичних принципів експериментів на тваринах», ухвалених Першим Національним конгресом з біо-етики (Київ, 2001). Тварин опромінювали електромагнітним полем напругою 750 кВ частотою 50 Гц на обласній підстанції «Обленерго» м. Дніпропетровська протягом 1,5 годин. Тварини знаходились на рівні 1,7м від землі.
На 14, 30, 45, 90 та 120 добу після опромінення піддослідним щурам вводили внутрішньошлун-ково 7-8% розчин ехінацеї із розрахунку 2-2,5мл/ кг маси тварини, потім виводили з експерименту шляхом декапітації під ефірним наркозом, виділяли сім’яники. Під час забору матеріалу для електронно-мікроскопічного дослідження шматочки яєчок та додатка яєчок розміром 1 мм3 вирізали гострим лезом та занурювали спочатку до глютаральдегідного фіксатору за Карновським, потім матеріал перекладали в 1% тетроксид осмію за Паладе на 1 годину. В подальшому обробку матеріалу здійснювали за загальновизнаною методикою. Отримані на ультрамі-кротомі УМТП-4 Сумського виробничого об’єднання «Електрон» (Україна) зрізи контрастували 2% розчином уранілацетату на 70° спирті і цитраті свинцю за Рейнольдсом. Вивчення матеріалу проводили на електронному мікроскопі ЕМ-125 того ж виробництва з наступним фотографуванням при збільшеннях від 5000 до 12000 разів.
Мікроморфометричне дослідження об’єктів здійснювали на комп’ютерному комплексі, до складу якого входили мікроскоп «LEICA СМЕ»» (об’єктив Plan 4х <»/-, 10х х/0. 25, 40х х/0. 65 ю/0. 17; заводський № 204797, реєстраційний № 10450136), цифровий фотоапарат Olympus (модель NO. E - 300DC 9V, № Я625517820) з п’ятимегапіксельною матрицею, що з’єднаний з мікроскопом системою адаптерів виробництва цієї ж фірми.
Результати досліджень та їх обговорення. На поперечному розрізі залози видно, що вона має дольчасту структуру і до складу кожної дольки входять кілька сім’яних канальців, які тісно прилягають один до одного і мають діаметр близько 225,12 ±2,31 мкм. Між канальцями помітні прошарки сполучної тканини. Канальці вкриті кількома рядами епідермальних клітин. Найбільш зовнішній, відносно просвіту канальця, ряд клітин міститься на базальній мембрані. На ній же знаходяться і підтримуючі епі-теліоцити, які мають ядро неправильної форми, що розміщене переважно в базальній частині клітини, та одним-двома ядерцями, що інтенсивно забарвлюються гематоксилін-еозином.
Межі цих клітин нечіткі, цитоплазма слабко зафарбована. Сусідні підтримуючі ендотеліоцити утворюють інвагінації цитолеми, в яких «дозрівають» статеві клітини. Оскільки розвиток сперматогенного епітелію проходить в напрямку від стінки до просвіту канальця, то в базальній частині ми бачимо спер-матогонії. Це клітини великих розмірів з округлим ядром та великою кількістю хроматину.
Ближче до просвіту звивистих канальців розміщені сперматоцити 1-го порядку, а в апікальній частині - сперматиди ( клітини першого етапу сперматогенезу). Просвіт звивистого канальцю заповнений великою кількістю вже сформованих сперматозоїдів.
В сполучнотканинних прошарках, що розміщені між звивистими канальцями, видно групи інтер-стиційних ендокриноцитів. Цитоплазма цих клітин гомогенна, подекуди зустрічаються вакуолі (це вказує на секреторну функцію ендокриноцитів), ядра неправильної форми і розміщені переважно ексцентрично. Досить часто вищеописані клітини тісно прилягають до стінок кровоносних судин, охоплюючи їх тісним кільцем.
При ультраструктурному дослідженні встановлено, що стінка сім’яного канальця складається з власної оболонки та сперматогенного епітелію, що міститься на ній. Дослідивши будову власної оболонки сім’яного канальця щура, встановлено, що вона утворена 4 паралельно розташованими шарами, 2 з яких мають клітинну структуру, а 2 інші - неклітинну [2].
У внутрішньому, неклітинному шарі, бачимо дві базальні мембрани, розділені між собою шаром колагенових волокон, що розміщені вздовж сім’яного канальця. Мембрана, яка знаходиться ближче до просвіту канальця, є базальною для клітин сперматогенного епітелію, тоді як мембрана, що міститься більш дозовні, є базальною для міоїдних клітин (рис. 1).
Наступним, дозовні, розміщується внутрішній клітинний шар. Він представлений міоїдними клітинами, що мають витягнуту форму і велике ядро з конденсованих хроматином.
Наступним є зовнішній неклітинний шар. Він розміщується дозовні від шару міоїдних клітин і складається з базальної мембрани для клітин зовнішнього клітинного шару то прошарку колагенових фібрил.
Останнім є зовнішній клітинний шар, що представлений клітинами, які за своєю структурою нагадують фібробласти. Цитоплазма цих клітин містить значну кількість мікропіноцитозних везикул, міхурців та великих вакуоль. Другою основною частиною сім’яного канальцю є сперматогенний епітелій. Він представлений власне клітинами сперматогенного епітелію, що відображають всі фази сперматогенезу, та підтримуючими епітеліоцитами (клітинами Сертоллі).
Всі вони містяться на базальній мембрані внутрішнього неклітинного шару власної оболонки сім’яного канальця, проте безпосередній контакт з нею мають лише сперматогонії, сперматоцити на стадії прелептолеми та підтримуючі епітеліоцити. їх ядро великих розмірів, містить одне ядерце, хроматин у ньому розміщений дифузно. В цитоплазмі клітин Сертоллі міститься значна кількість мітохондрій, ліпідних включень, первинних лізосом.
З’ясовано, що на 14-ту добу після використання розчину ехінацеї в сім’яниках визначались «вісцеральний» та «парієтальний» шари лімфатичного ен-дотелія, які охоплювали з усіх сторон інтерстиціальні
Рис. 1. Глибока ділянка сім’яника щура. Стінка звитого сім’яного канальця. В ядрах клітин Сертолі -диффузна конденсація нуклеоплазми, в цитоплазмі -явища внутрішньоклітинного набряку. Фібробласт без змін. Порушення структури мітохондрій. Зб. х 10000. клітини, кровоносні судини та сім’яні канальці. Просвіт проміж клітинами Лейдига та “вісцеральним” ендотелієм був заповнений колагеновими волокнами.
В сім’яних канальцях відзначались розриви шарів сперматогенних клітин, збільшення кількості ліпідних гранул в підтримуючих клітинах. В звитих сім’яних канальцях спостерігався очаговий аспер-матогенез. Відбувалося скупчення в стромі залози клітинних форм лімфоїдно-гістіоцитарного ряда, склеротичні зміни кровоносних судин (рис. 2).
В експерименті по впливу електромагнітного поля на щурів-самців реакція сім’яників мала двух-фазний характер.
Рис. 2. Субкапсулярна ділянка сім’яника щура. Адлюмінальний компартмент епітеліосперматоген-ного шара. Загибель клітин сперматогенного ряда. Помірні порушення їх структури на пізніх стадіях дозрівання. Різко підвищена лізосомальна активність. Зб. х5000.
кровоносного та лімфатичного русла сім’яників, виявлялася проліферація та гіпертрофія серед інтерстиціальних ендокриноцитів, відзначалась також лімфоїдно-гістіоцитарна інфільтрація строми сім’яної залози, сперматогенні клітини були на всіх стадіях розвитку, сперматогенез відбувався в повному обсязі і без утворення патологічних форм сперматозоїдів. Ці факти дозволили припустити, що розчин ехінацеї може впливати на імунну регуляцію функції сім’яників.
Висновки. Проаналізувавши результати ультрамікроскопічної та гістологічної структури сім’яників щурів, встановлено що реакцію сім’яників на вплив електромагнітного поля можна поділити на дві фази: перша - трансформації (до 45-ї доби спостереження) і друга - компенсаторно-пристосовча (до 120-ї доби спостереження). Введення розчину ехінацеї в усі строки спостереження викликає покращення стану статевих залоз.
Перспективи подальших досліджень. Доцільно в наступних дослідженнях виявити реакцію інших органів сечостатевої сфери на введення розчинів імуномодуляторів, в тому числі і ехінацеї.
Список літератури
1. Гребняк М. П. Екопедіатрія / М. П. Гребняк. - Дніпропетровськ, «Пороги», 2011. - 210 С.
2. Гречин А. Б. Морфофункціональний стан паренхіми сім’яників в нормі та при глибокій гіпотермії / А. Б. Гречин // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2002. - № 2. - С. 45-47.
3. Івахненко О. Л. Чоловіче безпліддя. Сучасні підходи до лікування / О. Л. Івахненко, О. П. Стрілець, Г. I. Кабачний, Л. С. Стрельников // Запорож. мед. журн. - 2010. - Т. 12, № 2. - С. 65-69.
4. Юзько О. М. Статистичні дослідження: використання в Україні допоміжних репродуктивних технологій для лікування безпліддя / О. М. Юзько, Т. А. Юзько // Буковинський мед. вісник. - 2011. - Т. 15, № 3. - С. 135-137.
УДК 616. 688: 537. 531:615. 37 - 092. 9
УЛЬТРАСТРУКТУРНАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ СЕМЕННИКОВ КРЫС ПОСЛЕ ВОЗДЕЙСТВИЯ ЭЛЕКТРОМАГНИТНОГО ПОЛЯ И ВВЕДЕНИЯ РАСТВОРА ЕХИНАЦЕИ Шарапова Е. Н.
Резюме. Работа посвящена изучению ультраструктурних изменений в семенниках крыс в условиях воздействия электромагнитного поля и применения раствора эхинацеи. Установлено две фазы морфологических изменений в ткани половой железы: трансформации и компенсаторно-приспособительных изменений.
Ключевые слова: электромагнитное поле, семенник, семенные канальца, раствор эхинацеи.
УДК 616. 688: 537. 531:615. 37 - 092. 9
УЛЬТРАСТРУКТУРНА ОРГАНІЗАЦІЯ СІМ’ЯНИКІВ ЩУРІВ ПІСЛЯ ВПЛИВУ ЕЛЕКТРОМАГНІТНОГО ПОЛЯ ТА ВВЕДЕННЯ РОЗЧИНУ ЕХІНАЦЕЇ Шарапова О. М.
Резюме. Робота присвячена вивченню ультраструктурних змін в сім’яниках щурів в умовах дії електромагнітного поля і вживання розчину ехінацеї. Встановлено дві фази морфологічних змін в тканині статевої залози: трансформації та компенсаторно-пристосовних змін.
Ключові слова: електромагнітне поле, сім’яник, сім’яні канальця, розчин ехінацеї.
UDC 616. 688: 537. 531:615. 37 - 092. 9
The Ultrastructural Organization Of Semennik Of Rats After Influence Of An Electromagnetic Field And Introduction Of Echinacea Solution Sharapova E. N.
Summary. Work is devoted to studying of ultrastructural changes in spermaries of rats in the conditions of influence of an electromagnetic field and application of Echinacea solution. Two phases of morphological changes in a tissues of sexual gland are established: transformation and compensatory and adaptive changes.
Key words: electromagnetic field, spermaries, seed tubule, Echinacea solution.
Стаття надійшла 12. 07. 2012 р.
Рецензент - проф. Гасюк А. П.
Перша фаза - трансформації - наступала після 14-добового опромінення сім’яника і продовжувалась до 45-добового опромінення. В цей період відбувалось зменшення діаметра звитого сім’яного канальця до 225,1 +- 2,31 мкм, зниження пропорції лімфокапілярів статевих залоз і заповнення міжка-нальцевих проміжків гіпертрофованими і проліфе-руючими ендокриноцитами інтерстиція, макрофагами та грубоволокнистою сполучною тканиною.
Друга фаза - компенсаторно-пристосовчих змін - від 45-ї до 120-ї доби спостереження характеризувалась збільшенням об’єму внутрішньоорган-ного кровоносного русла сім’яників, розширенням сінусоїдальних лімфокапілярів, збільшенням транспортної активності ендотеліальних клітин. Паренхіматозні компоненти тканини статевих залоз реагували на вплив електромагнітного поля регенерацією сім’яного епітелія, потовщенням власної оболонки звитих сім’яних канальців, збільшенням їх діаметра до 235, 2 +- 2, 20 мкм.
Введення розчину ехінацеї в усі строки спостереження викликало прогресування відновлюючих морфологічних змін в сім’яниках. Спостерігалось поступове розширення об’єму внутрішньоорганного
